9.2.58.Включатиприводипоздовжньогопереміщення труб і секційдозволяється,якщо вантажопідйомники знаходятьсяв нижньомуположенні.
9.2.59. Під час переміщення труб і секцій забороняється тримати руки на рамірольгангів.
9.2.60. Автоматичнезварюваннядругого зовнішнього шару шва виконують одночаснозі зварюваннямвнутрішнього шару шва. Регулюванняположенняелектродапід часзварювальнихробітіз середини, оператор-зварник повинен здійснюватиза допомогою слідкуючої системи дистанційно,знаходячись зовнітруби.
Забороняється проводити регулювання і наладку зварювальноїголовки,знаходячисьвсередині труби під час проведення зварювальнихробіт.
9.2.61. Згинання трубповинновиконуватись настанкахтипуГТіУГТвідповідно до інструкції з експлуатації і дотримання вказаних у них вимог безпеки праці.
9.2.62. Машиністтрубозгинаючого станка повинен:
- передпочатком роботиперевірити справність усіх його систем і механізмів;
-під час зніманнязігнутої труби незнаходитисяв безпосередній близькості від неї, априпересуванні труби лебідкою поблизустанкане повинно бути інших працівників;
- у початковий момент зняття навантаження із зігнутої трубинеобхідно остерігатисявід можливогозворотньогоудару.
9.2.63. У разівідсутності настанкуспеціальних затисків, а такожпри згинаннітруби більш ніж на 10, зігнутий кінець труби необхідно підтримувати (страхувати)трубоукладачемвід розвертання.
9.2.64. Забороняєтьсязнаходитисяусередині рамистанка при включеному приводі, а також під згинаючим ложементом.
Машиністу забороняється відлучатися відтрубозгинаючого станка припрацюючомуприводі.
9 .3.Зварювання неповоротних стиків
9.3.1. Для забезпечення безпеки і зручності робіт при зварюваннінеповоротних стиків повиннівстановлюватися інвентарні страхуючіопори по обидві сторонистику, що зварюється так, щоб відстань між поверхнею ґрунту і нижньої твірноїтруби була не менше за 500 мм. Виконувати зварювальні роботиз використанням земляних призм забороняється.
9.3.2. При роботіз внутрішнім центраторомна поздовжніх схилахбільше за 10° потрібно користуватися додатковими гальмовими пристроями, що збільшують зчеплення центратораз трубою.
9.3.3. Зварюваннянеповоротних стиків після установки зовнішнього центратору дозволяєтьсявести тільки після міцногойого закріплення накиднимгвинтовим затиском.
9.3.4. Зварену секцію трубопроводу слід укладативід брівки траншеї на відстані 1,5 м, а припоперечному схилімісцевості більше за 5°, крімтого, закріплятипроти скачування анкерними пристроями.
9.3.5. Кінці опущених у траншею секцій трубопроводу довжиною не менше за 30мзасипати ґрунтом не треба.Умісцяхмонтажу захльостівіврізки запірноїарматуриповиненвлаштовуватися котлован розмірами в планіувсіхнапрямахпо 2мвід стику, що зварюється.Укотловані на місцізварюваннястикуповиненбути викопанийприямокглибиною 0,7м тазабезпечене відведення води з котловану, в якому проводяться зварювально-монтажні або ремонтні роботи.
9.3.6.Під часмонтажу ізварюваннякривих вставок, котушок,запірноїарматури ізахльостіввсіроботипотрібно проводити під безпосереднім керівництвом особи відповідальної за виконання цих робіт.
Кінці елементів, що зварюються і монтуються, потрібно надійнозакріпляти. Інструмент, необхідний дляроботи, потрібноукладатине ближче за 0,5мвід брівки котловану. Забороняєтьсяскладатиматеріали й інструмент насхилівідвалуземлізбокукотловану.
9.3.7. Одночасна спільна робота газорізальникай електрозварника в котловані забороняється.
9.3.8. Зварювати стики захльостів дозволяєтьсятільки післятого, як будуть надійно закріпленікінці секцій або вставки ,що підлягають зварюванню.
9.3.9. Підварюванняшва ручним електродуговим зварюваннямусередині трубопроводу дозволяється придіаметрі останнього не менше за 1020 мміз дотриманням вимог, вказаних в п. 9.2.30 і 9.2.31 цих Правил.
9.3.10.Під час зварюваннянеповоротних стиків контактноюустановкоютипуТКУП трубоукладачу, щопідтримуєустановку,дозволяєтьсяпрацювати на місцевості зпоздовжнім схиломне більше за 15°, а йогокрюк обладнуєтьсяспеціальним запобіжнимзамком. Для усунення розгойдуванняустановки під часпереміщеннятрубоукладачавід стику до стику,вона повиннабути обладнана жорсткою рамою, жорсткоз’єднаноюз рамоютрубоукладача.
9.3.11. Не дозволяється виконання монтажно-зварювальних робіт без надійного укриття (палатка, навіс) якщо швидкість вітру більше 10 м/с та випадають атмосферні опади (дощ, сніг).
9.4. Газове різання і зварювання
9.4.1. Згідно з ДСТУ 2448-96, до робіт із кисневого різання допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли відповідне навчання, інструктаж і перевірку знань вимог безпеки згідно з чинними нормативно-технічними документами і які мають відповідне посвідчення.
Повторний інструктаж та перевірка знань з безпеки праці та виробничої санітарії проводиться не рідше ніж один раз на три місяці з відміткою в журналі.
9.4.2. До газорізальних робіт не допускаються особи, які мають медичні протипоказання.
Під час влаштування на роботу різальники повинні попередньо пройти медичний огляд, а надалі у встановленому ДНАОП 0.03-4.02-94 порядку проходити періодичні огляди.
9.4.3. Працівники, які виконують роботи з кисневого різання повинні бути забезпечені ЗІЗ згідно з вимогами ГОСТ 12.4.011-89 та галузевих норм.
9.4.4. Устаткування й апаратура для кисневого різання металів (машини, установки, пости, апарати, різаки і газові комунікації) повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.052-81*, ГОСТ 12.2.054-81*.
Електротехнічні пристрої газорізальних машин і установок повинні задовольняти вимогам ГОСТ 12.2.007.8-75*.
9.4.5. Переноснийацетиленовий генератор повинен відповідати ГОСТ 12.2.054-81* і ДНАОП 1.1.10-1.04-01,мати паспорт встановленоїформи, інструкцію з експлуатації та інвентарний номер, під яким генератор реєструється в журналі облікутехнічних оглядів.
9.4.6. Переносні ацетиленові генератори для роботи слід встановлювати на відкритих площадках. Допускається їх тимчасова робота у добре провітрюваних приміщеннях.
9.4.7. У приміщенні, де встановлено ацетиленовий генератор, забороняється зберігати карбід кальцію у кількості, що перевищує змінну потребу .
9.4.8. Для розкриття барабанів із карбідом кальцію необхідно застосовувати інструмент, що виключає утворення іскри при ударі (латунним зубилом і дерев’яним молотком, а при товщині сталі кришки барабана 1-16 мм спеціальним ножем, при цьому місто різки змащують солідолом товщиною 2-3 мм).
9.4.9. Після закінчення роботи або під час короткочасних перерв у роботі газові пальники дозволяється класти тільки на спеціальні підставки.
9.4.10. Перегрітий різак охолоджується у холодній воді, попередньо щільно закривши ацетиленовий та кисневий крани.
9.4.11. Перед початком роботи з ацетиленовим газогенератором, а також протягом зміни, необхідно обов’язково перевіряти справність водяного затвора та рівень води в ньому, а при необхідності воду потрібно доливати.
9.4.12. При роботі зацетиленовим генератором забороняється:
- працювати з несправним водяним затвором;
- засипати у завантажувальні корзини генератора карбід кальцію більше норми та завищеної грануляції або проштовхувати його у реторту апарата за допомогою залізних прутків і дроту, працювати на карбідному пилу;
- підходити з відкритим вогнем менше 10 м від генератора;
- з’єднувати ацетиленові шланги мідною трубкою, використовувати мідь як припій для пайки ацетиленової апаратури і в інших місцях, де можливе зіткнення з ацетиленом;
- працювати двом зварникам від одного водяного затвору;
- переносити генератор при наявності у газозбірнику ацетилену;
- встановлювати ацетиленові генератори в проходах, проїздах, на сходовихмайданчиках і в підвалах, в місцях скупчення людей, а такожв неосвітлених місцях;
- залишати без наглядуацетиленовий генератор під час перерв або припинення робіт.
9.4.13. Відігрівати замерзлі генератори і трубопроводи дозволяється тільки гарячою водою.
9.4.14. Шланги і арматура повинні відповідати ГОСТ 9356-75 і ГОСТ 12.2.063-81* і використовуватися за їх призначенням. Не дозволяється використовувати кисневі шланги для подачі ацетилену і навпаки. При приєднанні шлангів до різака вони повинні попередньо продуватися робочими газами. Довжина шлангів повинна бути не більше 20 м. Застосування шлангів більшої довжини дозволяється у виняткових випадках з дозволу керівника робіт.
9.4.15. Шланги необхідно оберігати від зовнішніх пошкоджень, дії високих температур, іскор, полум’я. Не допускається скручування, сплющення або перелом шлангів.
9.4.16. Згідно з ДСТУ 2448-94 закріплення шлангів на з’єднувальних ніпелях повинно бути надійним. Для цього слід використовувати спеціальні хомутики.
Допускається не більше двох з’єднань на кожному шланзі за допомогою ніпелів.
9.4.17. На стаціонарному зварювальному пості балони з ацетиленом (пропан-бутаном) і киснем повинні зберігатися роздільно у металевій шафі з перегородкою.
9.4.18. При газозварювальних (газорізальних) роботах забороняється:
- використовувати редуктори і балони з киснем, на штуцерах яких виявлені будь-які сліди масла, а також замаслені шланги;
- застосовувати для кисню редуктори, шланги, що використовувались раніше для роботи з іншими газами;
- користуватися несправними, неопломбованими або з простроченим терміном перевірки манометрами на редукторах;
- знаходитися навпроти штуцера під час продування вентиля балона;
- проводити газове зварювання та різання на відстані менше 10 м від ацетиленового генератора і менше 5 м від балонів з киснем, ацетиленом або зрідженим газом;
- виконувати будь-які роботи з відкритим вогнем на відстані менше 3 м від ацетиленових трубопроводів і менше 1,5 м від киснепроводів;
- запалювати газ у різаку (пальнику) за допомогою дотику до гарячої деталі;
- залишати робоче місце при включених різаках та пальниках;
- знімати ковпак з балонів, які наповнені ацетиленом або іншими горючими газами, за допомогою інструменту, який може викликати іскру. Якщо ковпак не відкручується, балон повинен бути повернутий заводу-наповнювачу;
- переносити балони на руках. Транспортування на виробничих дільницях балонів дозволяється тільки на спеціальних візках із надійним їх кріпленням;
- проводити ремонт пальників, різаків та іншої зварювальної апаратури неспеціалістами;
- застосовувати для ущільнення редуктора будь-які прокладки крім фібрових;
- ремонтувати газову апаратуру і підтягувати болти з’єднань, що знаходяться під тиском.
9.4.19. Забороняється розміщувати наповнені газом балони на відстані менше 1 м від опалювальних пристроїв і паропроводів. Відстань від балонів до печей та інших джерел тепла з відкритим вогнем повинна бути не менше 5 м.
9.4.20. При роботах з порожніми балонами з-під кисню і горючих газів мають виконуватись такі само заходи безпеки, як і з наповненими балонами.
9.4.21. У разівиявлення витікання газу роботу необхідно негайно припинити, ліквідувати витікання, провітрити приміщення.
У разі виникнення зворотнього удару необхідно той же час перекрити вентиль газу, а потім кисню, перевірити рівень води у затворі і впевнитися в відсутності процесу горіння шлангів.
9.4.22. Усі газорозподільні трубопроводи повинні бути заземлені.
9.4.23. Наземні газопроводи та балони повинні фарбуватись:
ацетиленові - в білий колір;
кисневі - в блакитний.
9.4.24. Залишковий тискв балонах із киснем повиненбути не менше за 0,5 кгс/см 2(0,05 МПа), а в ацетиленових балонах , згідно ДНАОП 1.1.10-1.04-01, неменш наступнихзначень :
Температура,СМаксимальнедопускнийзалишковий
тискпо манометрукгс/см2
Нижче за 0. ..............................................................................….. 0,5
Понад +25 до +35. .........................................................………......3
9.4.25. Місце проведення газозварювальних робіт повинно бути очищене від різноманітного легкозаймистого сміття і горючих предметів, а місця, де розлите дизпаливо, бензин, чи інші горючі речовини - необхідно присипати землею, або піском.
9.5. Термітне зварювання
9.5.1. Приміщення, де зберігаютьсятермітні патрони і сірники, повиннобути сухим, вогнетривким і відповідативимогам до сховищ пожежонебезпечнихматеріалів.
Виконання робіт із застосуванням термітних патронів та сірників до них повинно відповідати вимогам ДНАОП 1.1.10-1.04-01.
9.5.2. Під часприєднання провідників дотрубопроводу за допомогою термітного зварюванняслід:
- пакети з термітною сумішшю і коробки з термітними сірниками зберігатиокремо, в металевих ящиках з кришками, які розкриватитільки перед початком робіт;
- повторнезапалювання термітної суміші проводититільки після повного охолоджуваннямісця зварювання;
- гасититерміт, що загорівся, піском або пінним вогнегасником;
- термітне зварюванняможна виконувати тільки в закритих захисних окулярах із шкіряною півмаскоютипу З-5;
- витратутерміту і термітних сірників необхідно сувороконтролювати.
9.5.3. Під часпроведення термітного зварювання забороняється:
- виконувати роботина мокрій трубі;
- передавати терміт і сірники стороннім особам;
- користуватися несправною тигель формою;
- виконувати роботив шурфах, де є ознаки витокугазу, нафти і нафтопродуктів;
- сушити термітні сірники;
- залишати в шурфі термітну суміш і термітні сірники;
- знаходитисяв шурфі під час горіння термітної суміші;
- наближати обличчядо місця зварюванняближче ніж на 0,5 м;
- приварювати стержень на поверхню труби, що має дефекти (каверни, вм'ятини).
9.5.4. Під час перенесення ящиківз термітними патронами і сірниками - не допускати струси й удари.
9.5.5. Притермітному приварюванні стержня до трубопроводушурф повиненмати розмірине менше за 1х1,5 м з уступомдля швидкого виходу зварника.
9.6.Робота з паяльною лампою
9.6.1 Робоче місце для виконання паяльних робіт необхідно до початку очистити від горючих матеріалів.
Виконання робіт з використанням паяльної лампи повинно відповідати вимогам ДНАОП 1.1.10-1.04-01.
9.6.2. Заправляти пальним, розпалювати, випускати повітря зрезервуара через наливну пробкуможна тільки післяохолоджування лампи. Налив пальногов резервуар згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 здійснюєтьсяне більш ніж на 3/4 об'єми, післячого пробканаливного отвору загортається повністю.
Забороняється: наливати і виливати пальне, розбирати лампу і відкручуватипальник поблизу вогню, працювати з лампою при наявності витоків пальногоі парів, заправляти лампу іншими видами палива. Бензином можна заправляти тільки лампи, призначені для роботина бензині.
9.7. Промислова гама-дефектоскопія зварних з’єднань
9.7.1. При роботіз радіоактивними ізотопами, що застосовуються для просвічування зварних швів трубних секцій необхідно керуватися вимогами ДНАОП 0.03-3.24-97, ДНАОП 0.00-1.27-97, ГОСТ 3242-79, ГОСТ 14782-86, ДСП 6.074.120-01 (ОСПУ –01), НП 306.4.06.050-2001, НП 306.5.06.051-2001.
До проведення гама-дефектоскопії допускаються особи не молодше за 18 років, що пройшли спеціальне навчання, атестацію відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.27-97 і мають IIрівень в секторах 3, 10, 11, 14.
9.7.2. Для виконання контролю якості зварних з'єднаньзварені секції повиннібути укладені в одинряд на надійні підкладки висотою 0,5 мвід землі. Між укладеними секціями повиннібути залишені проходи не менше за 1,5 мдля забезпечення безпеки ведення робіт дефектоскопіста.
9.7.3. Дозиметричний контроль, згідно з ОСПУ-01, необхідно проводити в наступні терміни:
- за індивідуальними дозами гаммаопромінення осіб, зайнятихперевезенням гамма- дефектоскопів, на основних і допоміжних операціях з просвічування зварених стиків - щодня;
- за рівнем гама-випромінювання у сховищах і на прилеглих дільницяхтериторії - прикожній зміні умов роботи, але не рідше за одинраз у квартал;
- за ефективністю захисних засобіві за рівнями забруднення радіоактивними ізотопами поверхонь транспортних засобів, контейнерів і гама-дефектоскопів - не рідше двох разів на рік.
9.7.4. Пригама-дефектоскопії зварних з'єднаньв умовах трубозварювальноїбази індивідуальний контроль повиненпроводити сам дефектоскопіст.
9.7.5. В умовах трубозварювальноїбази гама-дефектоскоп і траспортно- перезарядніконтейнери з джерелом випромінювання потрібно зберігати утимчасових (польових) сховищах. Типова схема тимчасового сховища, що виготовляється зметалевих труб приведенав додатку6.
Стиковку елементів сховища виконують електрозварюванням. Вимощення навколосховища необхідно влаштовувати збетону. Двері повиннімати надійний замок і бути обладнані знаком радіаційної небезпеки.
Навколосховища встановлюють огорожувисотою 1,8 мна відстані 3 мі з кожної сторонисховища встановлюють знаки радіаційної небезпеки.
Утимчасовому сховищі допускається зберігання не більше одногогамма-дефектоскопа або контейнера.
9.7.6. Проект тимчасового сховища гама-дефектоскопів і транспортних контейнерів узгоджується з Міністерством охорони здоров’я і Держнаглядохронпраці. Ці сховища необхідно влаштовуватиу вигляді спеціальних колодязів з надійними кришками, їх конструкція повиннавиключати попадання в них вологи (поверхневої або ґрунтової), а також механічні пошкодженнягами-дефектоскопів і транспортних контейнерів.
9.7.7. Тимчасове сховище розташовується на відстані не менше за 70 мвід робочих місць, п означаєтьсязнаками радіаційної небезпеки й обладнуєтьсясвітловою і звуковою сигналізацією.
9.7.8. Тимчасове сховище до введення в експлуатацію повиннобути прийняте комісією зпредставників експлуатуючої організації, органів санітарного нагляду, Держатомрегулювання, МВС і пожежної охорони. Результати прийому оформляються актом.
9.7.9. Під час переїзду трубозварювальноїбази тимчасове сховище перевозять і встановлюють на новому місці, післячого комісія у відповідності з п. 9.7.8. проводитьприймання сховища.
9.7.10. Тимчасові сховища завжди повиннібути закриті на замок, опечатані або опломбовані, і знаходитисяпід цілодобовою охороною. Вхід у сховища дозволяєтьсятільки дефектоскопістам, особам,що інспектують і працівникам, відповідальним за зберігання джерел випромінювання.
9.7.11. Дефектоскопіст, що отримав зісховища гама-дефектоскоп із джерелом випромінювання, не повинензалишати його без особистого нагляду.
У кінці робочого дня дефектоскопистзобов'язаний помістити гама-дефектоскоп у сховище, закрити на замок, опечатати або опломбувати і здати охороні під розписку в спеціальному журналі.
Забороняєтьсязалишати гама-дефектоскоп і транспортні контейнери з джерелами випромінювання для постійного і тимчасового зберігання в робочих приміщеннях, коморах, здавати їх у камери зберігання.
9.7.12. Не дозволяєтьсязалишати утимчасових сховищах на тривалий період несправні і гама-дефектоскопи, які не використовуються для просвічування зварних швів з джерелами випромінювання. Адміністрація трубозварювальноїбази повиннавжити терміновізаходи щодо повернення цих дефектоскопів у центральне сховище, замінивши їх іншими.
9.7.13. Транспортування переносних заряджених гама-дефектоскопів і транспортних контейнерів до місця просвічування зварних стиків потрібно здійснюватив автолабораторіяхабо в спеціально обладнаних для цього автомобілях відповідно до вимог ПБ ПРМ-01.
У межах робочих місць або якщоне можна під'їхати до місця проведення роботи, гама-дефектоскоп дозволяється переміщуватина возикахабо санях, переносити вдвох на перекладинідовжиною не менше за 2 м.
9.7.14. Гама-дефектоскоп і транспортні контейнери з джерелами випромінювання необхідно встановлювати на транспортні засобивертикально. Укладати їх на бік або вгорудном забороняється.
9.7.15. Автомобілі, що транспортують гама-дефектоскоп з джерелами випромінювання, повиннібути укомплектовані лопатою, спеціальними щипцями з довгими ручками й іншим пристосуванням, а персонал забезпечений інструкцією з вказівкою адреси, куди потрібно звертатисяу разі аварійної ситуації.
9.7.16. Під часперевезення гама-дефектоскопів автотранспортом необхідно дотримувати наступнівимоги:
- автомобілі або автолабораторії, обладнані для перевезення гама-дефектоскопів і транспортних контейнерів, забороняється використовувати для перевезення людей, вантажіві харчових продуктів;
- водій автомобіля повиненбути проінструктований начальником ПВЛ(польова випробувальна лабораторія) щодо заходів безпеки;
- персонал ПВЛ, який супроводжує гама-дефектоскоп, повинен знаходитисяв кабіні автомобіля;
- на борті автомобіля необхідно мати знак радіаційної небезпеки;
- вантаження, закріплення і вивантаження гама-дефектоскопа повиннівиконувати тільки працівники ПВЛ;
- маршрут проходженняавтомобіля детально записуютьв шляховому листі, відхилення від заданого маршруту не допускається;
- тривала стоянка автомобіля в місцях постійного перебування людей не дозволяється;
- у разівиникнення технічної несправності автомобіля в дорозі проходженняі неможливості усунути поломку своїми силами на місці, водій повинен викликатиавтомобіль технічної допомоги знайближчого автогосподарства, або зсвого АТП, дільниці, прицьому супроводжуючий дефектоскопіст повинензалишатися в автомобілі для особистої охорони джерела випромінювання;
- автолабораторіюна радіоактивну забрудненість одинраз на місяць перевіряє дефектоскопіст, інженер або начальник ПВЛ, а автомобіль, виділений для разового перевезення гама-дефектоскопа, - післязакінчення перевезення.
9.7.17. Просвічування зварних швів трубних секцій дозволяєтьсятільки приумові, що фактична потужність дози випромінювання на найближчих робочих місцях не перевищує 0,3 мбэр/г.
9.7.18. Під часпросвічування зварних швів готових секцій для джерела випромінювання, на якому застосовується іридій-192, залежно від його активності, встановлюють безпечні відстані для працюючих на трубозварювальнійбазі відповідно до даних таблиці 9.
9.7.19. Зону, в межах якої потужність дози випромінювання перевищує 0,3 мбэр/год., потрібно визначити добре видимими на відстані не менше за 3 мзнаками радіаційної небезпеки і попереджувальними написами.