за умови закритих шиберів перед компресором і після газової турбіни;
після ретельної вентиляції газоходів від шкідливих газів і перевірки повітря на загазованість;
з дотриманням вимог пунктів 9.12і 9.13 розділу IVцих Правил.
Зовнішні огляди повітроводів і газоходів повинні проводити не менше двох, а внутрішні огляди і ремонт - не менше трьох працівників з дотриманням вимог глави 9 розділу IVцих Правил.
Під час обслуговування систем подавання газоподібного палива до ГТУ необхідно дотримуватись вимог НПАОП 0.00-1.20-98 та (або) інших чинних нормативно-правових актів, що застосовуються у відповідній галузі.
Паливопроводи повинні бути герметичними. У місцях можливих витікань (біля кранів, вентилів) необхідно установити спеціальні пристрої для відведення палива з них у безпечне місце.
Підтягувати сальникові ущільнення і фланцеві з’єднання на арматурі і вузлах паливоподавання дозволяється тільки на непрацюючому обладнанні.
У разі виведення у ремонт вузлів паливоподавання необхідно відділити їх від паливопроводів заглушками.
У разі виведення у ремонт ділянки паливопроводу його необхідно від'єднати, спорожнити, очистити (промити, продути) і відділити заглушками.
Під час експлуатації ГТУ вогневі роботи на відстані до 10 м від вузлів паливоподавання потрібно проводити за нарядом з дотриманням заходів щодо створення безпечних умов праці (установлення засобів пожежогасіння, перевірка повітря у приміщенні на загазованість тощо).
Обслуговування котлів-утилізаторів і газоводяних теплообмінників необхідно проводити згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.26-96 та інших чинних нормативно-правових актів.
Робота ГТУ на «сухий» теплоутилізаційний пристрій дозволяється тільки у випадках, передбачених технічними умовами. У цьому разі не допускається підвищення температури продуктів згоряння після ГТУ понад +500°C.
Обслуговування блока допалювальних пристроїв необхідно проводити відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.20-98 та інших чинних нормативно-правових актів.
Потрібно також дотримуватись вимог пунктів 1.3, 1.4і 1.5 розділу VIIцих Правил.
Гасити пожежу, що виникла на працюючій ГТУ, можна тільки вуглекислотними або пінистими вогнегасниками, а не водою.
У разі виникнення пожежі у блоці внутрішніх підшипників необхідно зупинити ГТУ і подати у порожнину блока вуглекислоту.
У разі виникнення пожежі під час пуску ГТУ в газоході необхідно різко підняти навантаження. Якщо збити полум'я не вдається, ГТУ необхідно зупинити.
У газохід необхідно подавати вуглекислоту. Якщо пожежа продовжується, то через люки потрібно подати піну від піногенератора.
У разі виникнення пожежі під теплоізолювальним кожухом ГТУ «легкого» типу ГТУ необхідно негайно зупинити і подати вуглекислоту.
У разі виникнення пожежі в теплоутилізаційному пристрої ГТУ потрібно негайно зупинити і за наявності системи обмивання подати воду.
Якщо пожежа продовжується, а також за відсутності системи обмивання, необхідно відкрити люки і подати піну від піногенератора.
Заходи безпеки під час роботи з вогнестійкими мастилами
У разі застосування в системах регулювання турбін з метою підвищення пожежобезпеки замість турбінного мастила вогнестійких синтетичних мастил «Ив- виоль-3» і ОМТИ необхідно дотримуватись вимог спеціальних інструкцій заводів- виробників і «Типовой инструкции по приемке, хранению и эксплуатации огнестойкого турбинного масла ОМТИ», затвердженої Міненерго СРСР 18 грудня 1990 року.
Вогнестійке мастило «Иввиоль-3» - токсична речовина, яка у випадку потрапляння в шлунково-кишковий тракт людини, проникнення крізь шкіру, вдихання пари і аерозолів діє паралітично. За ступенем дії на організм людини - це помірно небезпечна речовина: клас небезпеки - 3, ГДК у повітрі робочої зони 1,5 мг/куб.м.
Вогнестійке мастило ОМТИ має ступінь небезпеки того самого класу, що й мінеральне мастило, не діє паралітично і має ГДК у повітрі робочої зони 5 мг/куб. м.
Система регулювання, що працює на вогнестійкому мастилі, повинна задовольняти підвищеним вимогам щодо контролю за щільністю фланців і вентилів під час монтажу й експлуатації.
Трубопроводи, якими здійснюється транспортування вогнестійкого мастила, повинні мати коричневе забарвлення з трьома жовтими кільцями.
Мастилобаки системи регулювання і змащування та картери підшипників повинні мати витяжну вентиляцію, щоб запобігти викиданню аерозолів у приміщення турбінного відділення. Викид після ексгаустера повинен бути виведений на 1 м вище покрівлі турбінного відділення.
Тиск охолоджувальної води у мастилоохолоджувачах повинен перевищувати тиск мастила на 0,1 МПа (1 кгс/кв. см) або схема охолодження повинна бути двоконтурною.
Одночасно з пуском мастилонасосів повинен вводитись в дію ексгаустер, а в разі його зупинення - резервний ексгаустер.
Ексгаустер повинен бути зупинений не раніше ніж через 15 хв після зупинення мастилонасоса, і тільки після зупинення ексгаустера дозволяється розкривати вузли мастилосистеми.
Оперативні і виробничі працівники повинні мати на робочих місцях фільтрувальні протигази, які вони мають надіти у разі потрапляння вогнестійкого мастила на гарячі поверхні й виділення диму.
Працівники, які виконують роботу із застосуванням вогнестійкого мастила типу «Иввиоль-3», зобов’язані суворо дотримуватись правил особистої гігієни:
прийшовши на роботу, зняти особистий одяг і взуття й надягнути спецодяг та взути спецвзуття (комбінезон або брюки з курткою з бавовняної тканини, натільну білизну, шкарпетки, черевики на гумовій монолітній підошві або гумові чоботи), а у випадку проведення робіт, під час виконання яких можливий прямий контакт з вогнестійким мастилом, - надягнути також нарукавники, фартухи, гумові рукавиці на основі натурального каучуку або квалітексу і взути гумові чоботи;
харчуватись і палити - лише після ретельного миття рук теплою водою з милом;
після закінчення зміни зняти і повісити спецодяг у шафу для робочого спецодягу та прийняти душ. Чистий одяг зберігати в окремій шафі.
замінювати спецодяг відразу після ліквідації наслідків аварійного викидання або витікання мастила, якщо таке трапляється;
рукавиці вимити перед їх зніманням, а підошви взуття - протерти, виходячи з робочого місця.
Під час перерв у роботі і після їх закінчення забруднені засоби індивідуального захисту ретельно вимити гарячою водою з милом або тринатрійфосфатом.
У разі потрапляння вогнестійкого мастила на шкіру це місце витерти серветкою, а потім вимити кілька разів теплою водою з милом.
Працівники, які виконують роботи із застосуванням вогнестійкого мастила ОМТИ, повинні працювати у спецодязі (комбінезоні або брюках з курткою з бавовняної тканини) і спецвзутті.
Під час розбирання окремих дуже забруднених мастилом вузлів потрібно працювати у фартухах з текстовініту.
Працівники, які зачищають баки з мастилом і прибирають велику кількість мастила, яке витекло внаслідок порушення герметичності мастилосистеми, повинні працювати в гумових чоботях і рукавицях.
У процесі експлуатації системи регулювання турбіни, що працює на вогнестійкому мастилі, дотримуватись таких вимог:
щодня протирати підлогу мийними розчинами з використанням волосяних щіток на відмітці обслуговування і нульовій відмітці всередині огородження мастилобака системи;
щотижня протирати мийним розчином поручні, штурвали засувок, а також проміжні площадки і сходові переходи турбінного відділення;
періодично, не рідше одного разу на місяць, у приміщенні турбінного відділення проводити контроль повітряного середовища на вміст вогнестійкого мастила;
деталі, вузли, контрольно-вимірювальні прилади і пристрої автоматики, що передаються для ремонтних і налагоджувальних робіт в інші цехи або для зберігання, необхідно ретельно відмивати від вогнестійкого мастила;
ремонтувати, налагоджувати і перевіряти в лабораторії контрольно- вимірювальних приладів прилади контролю параметрів вогнестійкого мастила потрібно окремо від інших приладів. Ці роботи повинні виконувати спеціально проінструктовані працівники із застосуванням окремого від спільного інструментального господарства комплекту необхідних інструментів, який після закінчення роботи необхідно відмити від мастила.
Відмивати деталі та інструмент від вогнестійкого мастила потрібно 5%- ним розчином тринатрійфосфату або емульгатором ОП-7.
Вимоги безпечного обслуговування систем водопостачання
Обслуговування споруд та систем технічного водопостачання
На приводах і пускових пристроях насосних агрегатів, що перебувають у ремонті, необхідно вивішувати плакати про заборону подавання напруги і оперування запірною арматурою.
Електрична схема електроприводів має бути розібрана.
Працівники повинні спускатись у водоприймальні камери з дотриманням вимог глави 9 розділу IVцих Правил. Перед спусканням в камеру необхідно переконатись у тому, що вхідні затвори щільно закриті і застопорені, в камері немає води, а у повітрі відсутні шкідливі речовини і достатньо кисню (вміст кисню має бути понад 20% від об’єму).
Працівники, які спускаються у камеру, повинні бути забезпечені рятувальними поясами.
Ремонтувати всмоктувальну лінію насосів за наявності на дні водоймища мулу завтовшки понад 30 см потрібно із засобів підмощування.
Обігрівання замерзлих трубопроводів і приймачів насосів та видалення намерзлого льоду за допомогою гарячої води потрібно проводити з дотриманням необхідних заходів охорони праці, щоб уникнути опіків працівників.
Якщо намерзлий лід розчищають на низовому боці затворів, роботу потрібно проводити з підвісної люльки, що спускається у нижній б'єф, з використанням запобіжного пояса.
Під час прибирання сміття на обертових сітках або очищення їх від льоду працівники, які виконують цю роботу, повинні перебувати на відстані не менше 1 м від цих сіток.
Внутрішній огляд трубопроводу дозволяється проводити за умови відокремлення ділянки, яку оглядають, повного її спорожнення і відкривання повітряних клапанів у верхніх точках трубопроводу.
Не дозволяється використовувати підвідні канали водозабірних споруд для розміщення плавних засобів, що не призначені для обслуговуванням цих споруд, а також скидати забруднені стічні води у ці канали.
Галереї напірних трубопроводів повинні бути освітлені. Проходи між трубопроводами не повинні бути захаращені.
Зону скидання відпрацьованої води у річку (водоймище) необхідно відгородити до урізу річки (водоймища), а схили закріпити вимощенням, дерном тощо.
Експлуатація водоймищ-охолодників, бризкальних установок та градирень
Поблизу місць забирання води з водоймищ-охолодників і її скидання необхідно вивішувати застережні знаки безпеки про заборону купання.
По периметру градирень необхідно улаштувати огородження заввишки не менше 1 м. На поручнях вивішувати застережні знаки безпеки про заборону купання в градирнях.
Для забезпечення проходу працівників через кювети, що відводять воду з території градирень і бризкальних установок, необхідно передбачати містки з поручнями.
Вентилятори градирень необхідно обгородити.
На період проведення огляду і поточного ремонту градирень вентилятори необхідно вимкнути і застопорити. Дозволяється входити у дифузор тільки за вимкненого вентилятора.
Проходи через бризкальну установку між секціями повинні бути чистими.
Звільняти від льоду замерзлі сопла можна лише після того, як вимкнено лінію
живлення.
Очищати сопла бризкальних установок необхідно з містків, переносних драбин або плотів.
Працівники, які очищують бризкальні установки, повинні бути забезпечені рукавицями і гумовими чоботами.
Внутрішній огляд водорозподільної системи або зрошувача градирні повинні проводити не менше двох працівників.
Для очищення від утворених мулу, шламу, накипу та інших відкладень зливні насадки, тарілочки і розбризкувальні сопла градирень потрібно зняти, занурити у 10-15%-ний розчин соляної або сірчаної кислоти, а потім промити чистою водою.
Виконувати ці роботи необхідно в одязі з кислотозахисної тканини, в прогумованих фартухах, гумових чоботях, гумових кислото- і лугостійких рукавицях і захисних окулярах.
Працівники, які виконують цю роботу, повинні знати властивості основних хімічних речовин, що застосовуються у виробничих процесах під час експлуатації ТМО і теплових мереж, та заходи безпечної роботи з нимизгідно з додатком 8 до цих Правил.
Замінювати дерев’яні щити і азбестоцементні листи обшивки витяжної башти градирні необхідно з допомогою вантажопідіймального крана або лебідки.
Приймання дерев'яних щитів або азбестоцементних листів, що розбираються, і складування нових необхідно проводити на дерев’яному настилі, установленому в площині верхньої відмітки водорозподільної системи.
Щити обшивки витяжної башти необхідно установлювати знизу догори.
Елементи зрошувача і дерев’яні щити обшивки, що замінюються під час проведення ремонту, повинні оброблятись антисептиками, які не вимиваються (кислим хроматом міді, хромат-арсенатом або аміачним арсенатом міді).
Антисептування деревини повинно проводитись на спеціалізованих заводах під тиском в автоклавах.
Під час просочування азбестоцементних листів, що використовуються для виготовлення щитів, кам’яновугільним пеком, попередньо розігрітим до температури +95°C, необхідно дотримуватись вимог «Санитарных правил при транспортировании и работе с пеками», затверджених наказом МОЗ СРСР від 23 листопада 1973 року № 1131.
Працівники, які обробляють воду мідним купоросом, повинні знати його властивості та бути забезпечені засобами індивідуального захисту: закритими захисними окулярами, гумовими рукавицями, респіраторами типу ШБ-1 «Лепесток», «Астра-2» тощо, головними уборами.
Після закінчення роботи з мідним купоросом необхідно прийняти душ.
Вимоги безпечного обслуговування хлораторних установок
Загальні вимоги
Для запобігання біологічному обростанню водоводів, градирень, трубок конденсаторів турбін та інших теплообмінників системи водопостачання циркуляційну воду необхідно хлорувати. Хлорування потрібно проводити з подаванням хлорного розчину почергово в охолоджувальну воду, яка надходить в один - два конденсатори, щоб запобігти присутності активного хлору у воді каналів та у во- доймищах-охолодниках.
Залежно від схем, що застосовуються для хлорування води, найчастіше використовують рідкий хлор і хлорне вапно.
У випадку потрапляння хлорного розчину на тіло працівника цю ділянку шкіри необхідно негайно промити водою з милом.
Робота з рідким хлором
Рідкий хлор, що надходить в залізничних цистернах, контейнерах-бочках та балонах, повинен задовольняти вимогам Правил охорони праці при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 12 березня 2010 року № 56, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 квітня 2010 року за № 264/17559 (далі - НПАОП 0.00-1.23-10).
Роботодавцем встановлюється контроль за порядком отримання, зберігання, транспортування і експлуатації балонів з хлором.
Схеми приєднання балонів необхідно регулярно контролювати, щоб запобігти потраплянню хлору у балони з аміаком для уникнення утворення сполук хлору і аміаку, що може спричинити вибух балонів.
Усі роботи, пов’язані з приєднанням арматури і подаванням хлору, зніманням заглушок з обладнання ємностей та трубопроводів, необхідно виконувати із застосуванням засобів захисту органів дихання.
Працівники, які проводять зливання рідкого хлору, повинні проходити спеціальний інструктаж та бути забезпечені фільтрувальними протигазами (на випадок аварії), захисними герметичними окулярами, гумовими рукавицями і прогумованими фартухами.
Для захисту органів дихання від хлору необхідно використовувати промислові фільтрувальні протигази за умови, що концентрація пари хлору у повітрі буде менше 0,5 % від об’єму, а у випадку більш високої або неконтрольованої концентрації хлору - ізолювальні дихальні апарати, саморятівники та ізолювальні костюми.
На дверях приміщень складу хлору і хлораторної установки потрібно вивішувати застережні знаки безпеки «Обережно! Отруйні речовини» і «Працювати з використанням засобів захисту органів дихання!».
Ці приміщення необхідно оснастити автоматичними системами виявлення хлору відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.23-10.
Перед тим, як працівники увійдуть у приміщення, необхідно увімкнути вентиляцію.
У приміщенні складу хлору і хлораторної установки виконувати роботи, не пов’язані з обслуговуванням цієї установки, а також роботи із застосуванням відкритого вогню заборонено. У таких приміщеннях заборонено також палити, бо під час паління зменшується чутливість до хлору та збільшується можливість отруєння ним.
Усі робочі місця у приміщеннях складу хлору і хлораторної установки необхідно забезпечити інструкціями з обов’язковим описом в них властивостей хлору та способів захисту від отруєння ним, а також дій працівників під час аварійних ситуацій.
На робочих місцях повинні бути розчини для нейтралізації хлору: 2 %-ний розчин гіпосульфіту і 0,5 %-ний розчин питної соди.
Ремонтувати хлорні апарати під тиском газу заборонено. Якщо їх необхідно відремонтувати, потрібно попередньо припинити подавання хлору і видалити його залишки.
Обладнання хлораторних установок перед початком ремонту необхідно очистити шляхом інтенсивного промивання гарячою водою і продути сухим повітрям до повного видалення хлору.
У разі надходження балонів різних марок і різної довжини під'єднувати їх до одного колектора заборонено.
У хлораторних установках для недопущення потрапляння води у хлор необхідно дотримуватись таких вимог:
повітря, що надходить від компресора для перекачування хлору, повинно бути висушене;
посудини після проведення гідравлічного випробування повинні бути сухими;
у спрацьованих посудинах і хлоропроводах повинен зберігатись надлишковий тиск газу.
Під час вимкнення ежекторів необхідно уникати потрапляння води в газову лінію.
Місця витікання хлору можуть бути виявлені:
газоаналізатором;
за обмерзанням місця витікання;
за низькою температурою посудини, що визначається дотиком;
за густою білою хмарою, що утворюється у разі наближення до місця витікання хлору вати, змоченої нашатирним спиртом (аміачною водою).
У разі виявлення витікання хлору в приміщенні потрібно вимкнути вентиляцію.
Розшукувати місця витікання хлору і ліквідовувати їх повинні не менше ніж два працівники. Цю роботу вони мають виконувати у протигазах (за умови відкритих виходів з приміщень).
Усі працівники хлораторних установок зобов'язані під час чергування мати при собі справний, відповідного розміру протигаз. Решту часу протигаз потрібно зберігати в особистій закритій шафі.
Біля входу у приміщення складів хлору і хлораторної установки в опечатаному заскленому ящику необхідно зберігати 2-4 резервних протигази найбільш поширених розмірів.
Тривалість захисної дії фільтрувальних коробок протигазів визначається за графіком, але не рідше двох разів на місяць. Результати перевірки потрібно записувати до спеціального журналу.
Як допоміжний засіб індивідуального захисту органів дихання працівників, якщо вони раптово потрапили в середовище з підвищеним вмістом хлору, необхідно використовувати змочені у воді хустки або частини одягу.
Робота з хлорним вапном
Хлорне вапно необхідно зберігати в спеціальному складському приміщенні під навісом.
Приміщення, в якому виготовляють вапняне молоко, повинно мати вентиляцію, що забезпечує шестикратний обмін повітря за годину.
Хлорування необхідно проводити в окремому сухому приміщенні з достатньою вентиляцією і освітленням.
Наявність води на підлозі приміщення не допускається.
Під час проведення робіт з хлорним вапном необхідно уникати його розсипання і потрапляння на шкіру і одяг.
Розсипане на підлогу хлорне вапно необхідно залити розчином гіпосульфіту із содою і змити водою в дренаж.
Працівники, які виконують роботу із застосуванням вапна, повинні надягати протипиловий респіратор, бавовняний костюм, прогумований фартух, захисні герметичні окуляри, гумові рукавиці і гумове взуття.
Допоміжними засобами індивідуального захисту органів дихання під час проведення робіт із застосуванням хлорного вапна можуть бути багатошарові марлеві пов'язки.
Вимоги безпеки під час хімічного очищення обладнання
Роботи з хімічного очищення теплосилового обладнання потрібно проводити за програмою, затвердженою роботодавцем.
У разі проведення хімічного очищення обладнання відповідальним за підготовку схеми, організацію проведення хімічного очищення обладнання і безпечні умови праці працівників, призначених виконувати ці роботи, є начальник цеху, у віданні якого перебуває це обладнання.
Відповідати за проведення інструктажу з охорони праці під час роботи з хімічними реагентами та за процес хімічного очищення обладнання повинен начальник хімічного цеху, а за проведення інструктажу з охорони праці та за проведення пароводокисневого очищення котлів - начальник котельного (котлотурбінного) цеху.
У разі проведення хімічного очищення обладнання спеціалізованою організацією відповідальність за проведення хімічного очищення і безпеку працівників, внесених до наряду, покладається на керівника робіт цієї організації.
До початку проведення хімічного очищення в зоні обладнання, що підлягає промиванню, та в зоні насосів промивання необхідно: