НПАОП 40.1-1.02-01Правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж

Територію у місці виходу випускної труби тимчасового трубопроводу, прокладеного для продування паропроводу, необхідно обгородити і на її межі виставити наглядачів.

Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводу, повинні корис­туватись протишумними навушниками.

4.12. Ремонт обертових механізмів

4.12.1. Підготовка до ремонту обертових механізмів повинна проводитись згідно з умовами виконання робіт, зазначеними у наряді. У цьому разі механізм необхідно зупинити, напругу з електродвигуна механізму і електроприводів арматури зняти.

Якщо робота на механізмі пов'язана з можливим торканням до його обер­тових частин, кабель живлення електродвигуна слід заземлювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 №257, зареєстрованих в Мін'юсті України 13.01.98 за № 11/2451, зі змінами та доповненнями, затвердженими нака­зом Держнаглядохоронпраці України від 25.02.2000 № 26 і зареєстрованими в Мін'юсті України 06.04.2000 за № 213/4434.

Якщо робота на механізмі не пов'язана з торканням до обертових частин механізму, заземлювати кабельну лінію не потрібно.

У разі одночасного проведення робіт на обертовому механізмі і на елект­родвигуні муфту необхідно розчепити. Цю роботу необхідно виконувати за на­рядом на ремонт обертового механізму.

Штурвали приводів керування арматурою слід замкнути на замок з допо­могою ланцюгів або інших пристроїв і пристосувань.

На виведених з роботи приводах і пусковому пристрої механізму слід ви­вішувати знаки безпеки про заборону подавання напруги і оперування запірною арматурою, а на місці проведення робіт - настановний знак безпеки "Працюва­ти тут!".

4.12.2. Під час виведення у ремонт обертових механізмів з електроприво­дом знімати напругу з електродвигуна і електроприводів арматури повинні працівники електричного цеху.

4.12.3. Під час пробного увімкнення або балансування обертового механізму необхідно оперувати кнопкою аварійного вимикання електродвигуна механізму.

Біля кнопки аварійного вимикання повинен стояти спеціально призначе­ний працівник, який за сигналом керівника робіт повинен негайно вимкнути механізм.

4.12.4. Перед пуском обертового механізму, у тому числі й перед прове­денням його випробування, слід скласти муфту зчеплення, установити всі ого­родження рухомих частин, зняти знаки безпеки, прибрати інструмент, матеріа­ли та вивести працівників з місця проведення робіт.

Керівник робіт повинен здати наряд начальнику зміни цеху. У разі вико­нання роботи за проміжним нарядом його необхідно здати працівнику, який видав наряд.

Після проведення випробувань механізму, у разі виникнення необхідності продовження робіт на ньому, робоче місце знову повинно готуватись згідно з умовами виконання робіт, що передбачені нарядом.

4.12.5. Під час балансування ротора обертового механізму установлювати балансувальні вантажі дозволяється тільки після його закріплення, що уне­можливлює обертання ротора.

4.12.6. Перед проведенням статичного балансування роторів димососів або вентиляторів на спеціальних балансувальних верстатах необхідно установлю­вати упори, щоб перешкодити падінню ротора.

4.12.7. Проводити роботи всередині вентилятора, димососа дозволяється тільки після перекривання низхідного газоходу міцним настилом та вжиття за­ходів, що унеможливлюють обертання ротора.

4.12.8. Пристосування, що використовуються для виймання роторів тяго-дуттьових машин, повинні відповідати вимогам нормативних документів заво-дів-виробників тепломеханічного обладнання.

Із зони, де проводять виймання ротора тягодуттьових машин, необхідно вивести працівників.

4.12.9. Ремонтні роботи на тягодуттьових машинах на висоті понад 1,3 м необхідно проводити з риштувань та помостів.

4.12.10. Під час замінювання броні і наплавлювання лопаток тягодуттьо­вих машин кришки корпусів повинні бути відкриті.

4.12.11. У разі застосування шліфувальної машинки для чищення поверхонь фасок обичайки робочого колеса та лопаток слід дотримуватись вимог Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями.

4.12.12. Усі зварювальні роботи, що проводяться безпосередньо на роторі тягодуттьових машин, необхідно виконувати із заземленим ротором.

4.12.13. Під час наплавлення лопаток тягодуттьових машин слід уникати пропалювання металу та попадання розплавленого металу на електрозварника.

Наплавлення лопаток тягодуттьових машин без виймання ротора слід виконувати за наявності вентиляції; що забезпечує необхідний повітрообмін, і під контролем наглядача, який повинен перебувати ззовні тягодуттьової машини.

Електрозварник, що перебуває всередині тягодуттьової машини, повинен виконувати роботу із застосуванням рятувального пояса і рятувальної вірьовки, кінець якої має бути у наглядача.

Наглядач повинен мати групу II з електробезпеки і за необхідності корис­туватись однополюсним виміикачем електрозварювальної мережі, який пови­нен бути ззовні тягодуттьової машини.

4.13. Теплоізоляційні та обмурувальні роботи

4.13.1. Теплоізоляційні роботи необхідно виконувати за умови відсутності виходу пари, витікань, викидів горючих газів у зоні проведення робіт і за тем­ператури на поверхні обладнання до плюс 60 °С.

Антикорозійні, фарбувальні та теплоізоляційні роботи на обладнанні та конструкціях необхідно проводити відповідно до вимог ГОСТ 12.3.016, ГОСТ 12.3.035, ГОСТ 12.3.040 та СНиП Ш-4-80 "Техника безопасности в строительстве".

Проводити теплоізоляційні роботи на обладнанні у разі несталого режиму його роботи, а також у разі несталого режиму роботи сусіднього діючого обла­днання, розташованого на небезпечній відстані до нього, заборонено.

4.13.2. Дозволяється виконувати розбирання окремої ділянки ізоляції на діючому обладнанні для визначення нещільності - за умови дотримання необ­хідних заходів безпеки (використання гаків на довгих держаках, перебування з боку, протилежного місцю виходу пари в атмосферу або витікання тощо).

4.13.3. Не дозволяється проводити ізоляційні роботи на обладнанні під час його гідравлічного і пневматичного випробування, а також у зоні випробо­вування обладнання або трубопроводів.

4.13.4. Наносити ізоляційну мастику слід у гумових рукавицях і захисних окулярах.

4.13.5. Роботи з мінеральною ватою і скловатою та виробами з неї слід проводити у захисних окулярах, протипиловому респіраторі і рукавицях з міцної тканини. Під час проведення цих робіт брюки слід надягати поверх чобіт (на­випуск) і не засукувати рукава. Рукава та комірець спецодягу слід застебнути.

Роботи з рідким склом, теплоізоляційними та іншими матеріалами у ви­гляді мастик, до складу яких входить рідке скло, а також роботи з нанесення ізоляції і штукатурки з використанням вапняно-асбесто-цементних, перлітових, вермикулітових розчинів і мастик слід виконувати у гумових кислото- і луго­стійких рукавицях і захисних окулярах.

4.13.6. Різання теплоізоляційних виробів стаціонарною або переносною циркулярною пилкою повинні виконувати працівники, які пройшли відповідне навчання та інструктаж; цю роботу дозволяється проводити лише у разі жорст­кого закріплення пилки, установлення огороджень та за умови увімкненої ви­тяжної вентиляції.

Під час проведення різальних робіт слід користуватись дерев'яними під­штовхувачами, а також уникати наближення рук до диска пилки, що обертається.

4.13.7. Під час проведення теплоізоляційних робіт із застосуванням дроту кінці дротяного каркаса ізоляції і дротяних кріпильних деталей повинні бути загнутими і закритими шаром ізоляції; залишати кінці дроту незагнутими, а та­кож використовувати невідпалений дріт заборонено.

4.13.8. Ізоляційні матеріали, що розвантажуються, необхідно складувати згідно з вимогами пункту 4.5.25 цих Правил.

Сипкі ізоляційні матеріали слід складувати у штабелі заввишки до 1,2 м. Брати сипкі матеріали із штабелів слід тільки зверху.

4.13.9. Подавання ізоляційних матеріалів на висоту необхідно механізувати.

Курні ізоляційні матеріали, мінеральну вату або скловату слід подавати на місце проведення робіт у контейнерах або пакетах з дотриманням умов, що унеможливлюють їхнє розпилювання.

4.13.10. Не дозволяється під час розбирання ізоляції та обмурування ударя­ти по стінках трубопроводів і обладнання. Ізоляцію необхідно розбирати у на­прямку тільки зверху вниз із застосуванням захисних окулярів, а також зволо­жувати, - щоб уникнути пиловиділення.

4.13.11. Під час розкроювання і різання листового металу і склопластиків руки слід тримати якомога далі від леза ножа ножиць і обов'язково застосовува­ти захисні рукавиці, - щоб уникнути порізу рук задирками і гострими краями.

4.13.12. Перед початком пневматичного транспортування ізоляційних ма­теріалів слід переконатись у справності установки пневматичного подавання розчинів.

Не дозволяється працювати з несправними елементами установки пневматичного подавання розчинів, а також у разі відсутності або несправності манометрів, що показують тиск повітря, що транспортується.

Шланги, якими подається розчин або мастика, не повинні бути перегнутими.

4.13.13. Розчинопроводи після монтажу і надалі, не рідше ніж через кожні З місяці, повинні проходити гідравлічне випробування тиском, що у 1,5 раза перевищує робочий. Результати випробувань розчинопроводів необхідно офо­рмлювати актом та робити відмітки у технічному паспорті.

4.13.14. Не дозволяється ремонтувати розчинопроводи, що перебувають під тиском, а також підтягувати їхні фланцеві з'єднання.

4.13.15. Якщо розчин не проходить через з'єднання (стики) розчинопрово­дів, необхідно вимкнути компресор, розібрати несправний вузол і усунути про­бку, що утворилася; простукувати розчинопровід для усунення пробки заборо­нено.

4.13.16. Перед тим, як виконати очищення барабана розчиномішалки, ру­бильник необхідно вимкнути, зняти запобіжники з електродвигуна розчиномі­шалки, заземлити кабель живлення електродвигуна, і на рубильнику вивісити заборонний знак безпеки "Не вмикати! Працюють люди".

Барабан розчиномішалки необхідно закривати захисною сіткою з вічками розміром не більше 70 х 70 мм.

Під час роботи розчиномішалки просувати руки у барабан, а також розвантажувати його на ходу заборонено.

Очищати приямок для завантажувального ковша розчиномішалки дозволяється тільки після фіксації ковша у піднятому положенні.

Не дозволяється працівникам перебувати під піднятим і незафіксованим ковшем.

4.13.17. Під час продування і чищення розчинопроводу необхідно працю­вати у захисних окулярах.

Під час продування розчинопроводу стисненим повітрям необхідно вивести із зони продувки на відстань понад 10 м усіх працівників, крім тих, хто безпосередньо виконує цю роботу.

4.13.18. Під час нанесення ізоляції на обладнання напилюванням слід вжи­вати заходів, що унеможливлюють забруднення розміщеного поруч обладнання.

4.14. Обслуговування компресорів і повітропроводів

4.14.1. Експлуатацію і ремонт компресорних установок і повітропроводів слід проводити відповідно до вимог "Правил устройства и безопасной эксплуа-тации стационарных компрессорных установок, воздухопроводов и газопроводов", затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71, та Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

4.14.2. Відповідальним за надійну і безпечну експлуатацію компресорної уста новки і повітропроводів повинен призначатись працівник зі складу спеціалістів.

4.14.3. До самостійної роботи з обслуговування компресорних установок слід допускати працівників віком не молодше 18 років, які пройшли навчання за відповідною програмою і мають право обслуговувати компресорні установки.

4.14.4. Не дозволяється залишати без нагляду діючі компресори, - крім по­вністю автоматизованих.

4.14.5. Входити у приміщення компресорної установки стороннім особам заборонено.

Ззовні біля вхідних дверей компресорної установки необхідно установити сигналізацію — для виклику працівників, які обслуговують установку, а також вивісити заборонний плакат "Вхід стороннім заборонено".

4.15. Земляні роботи

4.15.1. Земляні роботи на території енергопідприємств, а також в охорон­них зонах підземних комунікацій (електрокабелів, газопроводів тощо) слід про­водити згідно з вимогами цих Правил, Правил безпечної експлуатації електро­установок, з використанням плану (схеми) із зазначенням розміщення і глибини закладання комунікацій.

Перед початком проведення земляних робіт слід установити знаки або зроби­ти написи, що показують розташування підземних комунікацій на місцевості.

4.15.2. Земляні роботи у зоні діючих підземних комунікацій необхідно проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт за нарядом, а в охоронній зоні кабеля, що перебуває під напругою, діючого газопроводу, теплотраси, крім того, - під наглядом представника організації, що здійснює експлуатацію цього кабелю, газопроводу або теплотраси.

4.15.3. Розробляти ґрунт у безпосередній близькості (до 0,3 м) від діючих підземних комунікацій дозволяється тільки лопатами - без різких ударів.

4.15.4. У разі виявлення на місці проведення земляних робіт вибухонебез­печних матеріалів або боєприпасів роботу необхідно негайно припинити, працівників вивести у безпечну зону, вжити заходів щодо запобігання проникнен­ню сторонніх осіб у небезпечну зону.

4.15.5. У разі виявлення у траншеях або котлованах шкідливого газу земляні роботи в них слід негайно припинити, а працівників вивести з небезпечної зони.

Роботу дозволяється відновити тільки після припинення надходження газу у зону проведення робіт і видалення з неї наявного газу.

У разі необхідності проведення робіт у загазованій зоні слід дотримуватись

вимог підрозділу 4.10 цих Правил.

4.15.6. Використовувати відкритий вогонь і палити у траншеях на відстані до 50 м від газопроводу або місця можливого накопичення газу заборонено.

4.15.7. Котловани і траншеї, що розробляються у місцях пересування лю­дей або транспорту, необхідно обгородити і на огородженні установити засте­режні знаки безпеки, а вночі — сигнальне освітлення.

4.15.8. Дозволяється рити котловани і траншеї з вертикальними стінками без кріплень у нескельних і незамерзаючих ґрунтах вище рівня ґрунтових вод і за відсутності поблизу підземних споруд на глибину до:

1 м - в насипних, піщаних та великоуламкових ґрунтах;

1,25 м - в супісках;

1,5 м — в суглинках та глинах.

4.15.9. Дозволяється рити котловани і траншеї із схилами без кріплень в нескельних ґрунтах вище рівня ґрунтових вод (з урахуванням капілярного під­няття) або в ґрунтах, що осушені за допомогою штучного водозниження, у разі глибини виймання і крутості схилів згідно з табл. 4.6.

Таблиця 4.6

У разі нашарування різних видів ґрунту крутість схилів для всіх пластів слід визначати за найслабкішим видом ґрунту.

4.15.10. За ППР слід визначати крутість схилів виїмок завглибшки: понад 5 м - в усіх випадках; до 5 м - за гідрологічними умовами і видами ґрунтів, що не передбачені пунктом 4.15.9 цих Правил і табл. 4.6.

4.15.11. Під час проведення земляних робіт слід застосовувати інвентарні кріплення стінок котлованів або траншей, а у разі неможливості використання таких кріплень — кріплення, виготовлені за затвердженими в установленому по­рядку індивідуальними проектами.

4.15.12. Установлювати кріплення стінок котлованів або траншей необхід­но у напрямку зверху вниз - у міру розробки ґрунту поступово на глибину до 0,5 м, а розбирати у напрямку знизу вгору - у міру зворотного засипання ґрунту.

4.15.13. Під час установлення кріплень стінок котлованів або траншей верхня частина кріплень повинна виступати над бровкою виїмки понад 15 см.

4.15.14. Ґрунт, що виймають із котлована або траншеї, слід розміщувати на відстані понад 0,5 м від бровок виїмки.

4.15.15. Не дозволяється розробляти ґрунт у котлованах і траншеях "підкопом".

4.15.16. Валуни та каміння, а також відшарування ґрунту, виявлені на схи­лах, необхідно видалити.

4.15.17. Дозволяється розробляти роторними і траншейними екскаватора­ми у зв'язаних ґрунтах (суглинках, глинах) траншеї з вертикальними стінками без кріплення на глибину до 3 м. Місця, що потребують перебування в них пра­цівників, необхідно облаштовувати кріпленнями траншей або схилів.

4.15.18. Проводити роботи в котлованах і траншеях із схилами, що зазнали зволоження, дозволяється тільки після ретельного огляду керівником і виконавцем робіт стану ґрунту цих схилів і обвалення нестійкого ґрунту у місцях, де виявлені "козирки" або тріщини (відшарування).

4.15.19. Перед допуском працівників у котлован або траншеї завглибшки понад 1,3 м необхідно перевірити надійність схилів або кріплень стін.

4.15.20. Спускатись у котловани і траншеї слід тільки по драбинах з поручнями або по приставних драбинах, що відповідають вимогам Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями і пункту 4.2.4 цих Правил.

4.15.21. Взимку з настанням відлиги котловани і траншеї, що розробляються, слід оглядати і за результатами огляду вживати заходів щодо забезпечення надійності їхніх схилів або кріплень.

4.15.22. У разі виймання ґрунту з виїмок за допомогою бадді слід влаштувати захисні навіси-козирки - для захисту працівників, які виконують роботу у виїмці.

4.15.23. Під час розроблювання виїмок у ґрунті екскаватором з прямою лопатою висоту вибою слід визначати з таким розрахунком, щоб у процесі роботи не утворювались "козирки" з ґрунту.

4.15.24. Під час розроблювання, транспортування, розвантажування, планування і ущільнення грунту двома або більшою кількістю самохідних або причіпних машин (скреперів, грейдерів, котків, бульдозерів тощо), що рухаються одна за одною, відстань між ними повинна бути понад 10м.

4.15.25. Однобічно засипати котловани біля свіжозмурованих підпірних стін і фундаментів дозволяється тільки після вжиття заходів щодо забезпечення стійкості конструкції.

4.15.26. Роботи, пов'язані з електропрогріванням ґрунту, необхідно прово­дити лише у виняткових випадках (у разі аварій, надзвичайних ситуацій тощо) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.013 і ГОСТ 12.1.030.

Під час проведення цих робіт ділянку ґрунту, що підлягає прогріванню, слід обгородити, встановити на огородженні застережні знаки безпеки, а вночі — освітлювати.

Відстань між огородженням і контуром ділянки, що прогрівається, пови­нна бути понад 3 м.

Не дозволяється перебування людей на ділянці ґрунту, що прогрівається і перебуває під напругою.

4.15.27. Прокладати лінію тимчасового електропостачання до ділянок ґру­нту, що підлягають прогріванню, необхідно ізольованим проводом, і після кож­ного переміщування електрообладнання і перекладання електропроводки слід візуально перевіряти їхню справність.

4.15.28. У разі відігрівання ґрунту пропарюванням або димовими газами необхідно вжити заходів щодо запобігання опікам і отруєнню працівників шкі­дливими газами.

4.15.29. Стоянка і рух будівельних машин і автотранспорту, розміщення лебідок, обладнання, матеріалів тощо у межах призми обвалювання ґрунту біля виїмок з кріпленнями стінок виямок дозволяється тільки після проведення по­передньої перевірки розрахунком відповідності міцності кріплення, вказаній у ППР, з урахуванням значення динамічного навантаження.

За відсутності кріплення стінок виїмок стоянка, рух і розміщення вищеза­значених машин і механізмів, а також розміщення матеріалів у межах призми обвалювання ґрунту заборонені.

4.15.30. Переміщування, установлення і робота машин поблизу котлованів, траншей з неукріпленими схилами дозволяється тільки за межами призми обва­лювання ґрунту на відстані, встановленій ППР, або на відстані по горизонталі від основи схилу виїмки до ближніх опор машини згідно з табл. 4.7.

Таблиця 4.7

4.15.31. Працівники, які виконують роботи із застосуванням землерийних машин, повинні розрізняти звукові сигнали, що подає водій (машиніст).

4.15.32. Під час роботи екскаватора слід дотримуватись таких вимог:

- екскаватор слід закріплювати тільки інвентарними упорами;

- необхідно перебувати на відстані понад 5 м від зони дії екскаватора;

- очищати ківш екскаватора дозволяється тільки тоді, коли він опущений.

5. Організаційні заходи

5.1. Загальні вимоги. Працівники, які відповідають за забезпечення

проведення робіт, їхні права та обов'язки

5.1.1. Для безпечного проведення робіт слід уживати таких організацій­них заходів:

- призначення працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт;

- видавання наряду або розпорядження;