НПАОП 40.1-1.02-01Правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж

4.3.7. Для позначення найбільш небезпечних за властивостями речовин, що транспортуються, на трубопроводи слід наносити застережні кольорові кільця. Колір, кількість кілець і відстань між ними повинні відповідати табл. 4.3, 4.4 і 4.5.

Таблиця 4.3

Таблиця 4.4

Таблиця 4.5

4.3.8. У разі великої кількості паралельно розміщених комунікацій засте­режні кільця на всіх трубопроводах повинні бути однакової ширини і наносити їх слід з однаковим інтервалом.

4.3.9. Для позначення трубопроводів із вмістом, особливо небезпечним для здоров'я і життя людей або для експлуатації підприємства, додатково до кольорових застережних кілець слід використовувати застережні знаки безпеки згідно з табл. 4.1.

4.3.10. Застережними знаками безпеки необхідно позначати такі речовини: отруйні, вогненебезпечні, вибухонебезпечні, радіоактивні, а також інші небез­печні речовини в трубопроводах.

4.3.11. Протипожежні трубопроводи, незалежно від їхнього вмісту (вода, піна, пара для гасіння пожежі та ін.), спринклерні і дренчерні системи на ділянках запірно-регулювальної арматури і біля місць приєднання шлангів та інших пристроїв для гасіння пожежі слід фарбувати в червоний (сигнальний) колір згідно з вимогами ГОСТ 14202.

4.3.12. Відвідні і продувальні трубопроводи в атмосферу залежно від їхнього вмісту повинні мати колір розпізнавального забарвлення, прийнятий для умовного позначення укрупнених груп з кільцями відповідного сигнального кольору, розміщеними під кутом 45° до осі трубопроводу.

4.3.13. Якщо від дії речовин, що протікають, може змінитись відтінок роз­пізнавального забарвлення, трубопроводи необхідно позначити за допомогою маркувальних щитків.

4.3.14. Колір маркувальних написів і стрілок, що вказують напрям потоку і наносяться на трубопроводи і маркувальні щитки, повинен бути:

- білий - у разі зеленого, червоного або коричневого кольору трубопроводів;

- чорний - у разі синього, жовтого, оранжевого, фіолетового і сірого ко­льору трубопроводів.

4.3.15. Написи на трубопроводах і маркувальних щитках слід виконувати чітким шрифтом, вони не повинні містити термінів, що рідко використовують­ся, і незрозумілих скорочень.

Не дозволяється позначати вид речовини за допомогою хімічних формул.

4.4. Обслуговування обладнання

4.4.1. На кожному постійному робочому місці повинні бути виробничі і посадові інструкції та інструкції з охорони праці в обсязі, що є обов'язковим для даної посади або професії.

4.4.2. Перед початком проведення робіт необхідно перевірити виконання вимог підрозділу 5.4 цих Правил, що стосуються наступної роботи. У разі неви­конання цих вимог і незабезпечення працівників необхідним спецодягом, спец-взуттям і засобами індивідуального захисту, працівники не мають права розпо­чинати роботу - незалежно від того, хто дав їм вказівку на її виконання.

У разі появи у процесі проведення роботи будь-якої небезпеки працівники повинні припинити роботу і повідомити про це керівника робіт. Продовжувати роботу дозволяється тільки після усунення виявлених порушень.

4.4.3. Обходити та оглядати обладнання дозволяється тільки після отри­мання дозволу від оперативних працівників, які ведуть режим роботи цього об­ладнання.

4.4.4. Перебування працівників поблизу люків, лазів, водовказівних стекол, а також біля запірної, регулювальної та запобіжної арматури і фланцевих з'єд­нань трубопроводів, що перебувають під тиском, дозволяється тільки у разі виро­бничої необхідності.

4.4.5. Не дозволяється ходити по трубопроводах, а також по конструкціях і перекриттях, що не призначені для проходу по них, а також спиратись і ставати на огородження площадок.

4.4.6. Під час пуску, обпресування та випробовування обладнання і трубо­проводів під тиском поблизу них дозволяється перебувати тільки працівникам, які безпосередньо проводять ці роботи.

Під час проведення гідравлічного випробування обладнання у разі підви­щення тиску до випробувального перебування працівників на цьому обладнанні заборонено.

Дозволяється проводити огляд зварних швів випробовуваних трубопрово­дів і обладнання тільки після зниження випробувального тиску до робочого -без простукування зварних швів.

Працівники, які не беруть участі у проведенні розшлаковування та обду­вання котла, продування нижніх точок, а також у разі несталих та аварійних

режимів повинні бути виведені у безпечне місце.

4.4.7. Працівники будь-якого цеху у разі виявлення свищів у паропроводах, камерах, колекторах та трубах котла, що не обігріваються, живильних трубо­проводах і корпусах арматури тощо повинні негайно повідомити про це нача­льника зміни цеху (блока, району) і керівника (виконавця) робіт - для вжиття необхідних заходів.

Небезпечну зону слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки "Обережно! Небезпечна зона", а біля входу до неї - заборонний знак безпеки "Вхід (прохід) заборонено".

4.4.8. Заборонено проводити пуск, випробування і короткочасну роботу механізмів або" пристроїв за відсутності огороджень або у разі їхнього несправ­ного стану. Заборонено також прибирати поблизу механізмів, які не мають за­побіжних огороджень.

4.4.9. Під час чищення, прибирання і змащування обертових або рухомих частин механізмів не дозволяється перелазити через огородження або просову­вати за них руки; не дозволяється також намотувати на руку або пальці обтира­льний матеріал - під час обтирання зовнішньої поверхні працюючих механізмів.

4.4.10. Як обтиральні матеріали слід використовувати бавовняні або лляні ганчірки.

4.4.11. Надягати і знімати рушійні паси, а також підсипати каніфоль та ін­ші матеріали під паси і стрічки конвеєрів дозволяється тільки після повного зу­пинення обладнання.

В газонебезпечних зонах металеві частини механізмів з пасовими приво­дами, де можлива поява статичної електрики, повинні бути заземлені.

4.4.12. Поправляти на ходу рушійні паси, зупиняти вручну обертові і ру­хомі механізми заборонено.

4.4.13. Перед кожним пусковим пристроєм (крім пристроїв дистанційного керування) електродвигунів напругою більше 1000 В, а також електродвигунів напругою до 1000В, якщо вони установлені в приміщеннях з підвищеною не­безпекою або особливо небезпечних, повинні бути діелектричні килими, а у си­рих приміщеннях - ізолювальні підставки.

4.4.14. Брати в руки, торкатись обірваних, завислих, оголених, з пошко­дженою ізоляцією проводів або струмопровідних предметів (дротів, труб, тро­сів, мокрих вірьовок тощо), що стикаються з цими проводами, а також наступа­ти на проводи, що лежать на землі чи підлозі, заборонено.

4.4.15. Обладнання, що експлуатується, повинно бути справним і не мати несправних або вимкнених пристроїв аварійного вимикання, блокувань, захис­тів та сигналізації.

У разі виникнення у роботі обладнання режиму, який може спричинити нещасний випадок (гідроудари, несталий топковий режим, неприпустимо висо­ку вібрацію, свищі тощо) слід ужити заходів щодо створення безпечних умов праці працівників згідно з вимогами виробничих та протиаварійних інструкцій.

4.4.16. Обладнання дозволяється ремонтувати тільки за умови виконання технічних заходів, що унеможливлюють його помилкове введення в дію (пуск дви-

гуна, подавання пари або води тощо), а також самочинне переміщування або рух.

Після закінчення очищення або ремонту обладнання слід переконатись у тому, що в ньому не залишились працівники і будь-які сторонні предмети.

4.4.17. Капітальні й середні ремонти обладнання слід проводити за проек­том проведення робіт (далі - ППР) або технологічною документацією (техноло­гічними картами, інструкціями та технічними умовами на ремонт), що містять конкретні вимоги безпеки праці під час підготовки до роботи та у процесі її проведення.

У ППР повинні бути визначені такі вимоги:

- забезпечення монтажної технологічності конструкцій та обладнання,

- безпечне розміщування машин і механізмів;

- місця і засоби кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів під час проведення робіт на висоті;

- забезпечення засобами контейнеризації і тари для переміщування по­штучних і сипких матеріалів;

- забезпечення вантажозахватними пристроями (вантажними стропами, траверсами, монтажними захватами) з урахуванням маси й габаритів вантажу, що переміщується, умов стропування і монтажу;

- забезпечення засобами тимчасового закріплення елементів, що розбира­ються, під час проведення демонтажу конструкцій;

- необхідність улаштування захисних перекриттів або козирків під час проведення суміщених робіт по одній вертикалі. Крім того, в ППР повинні зазначатись:

- номенклатура пристроїв, приладів і засобів індивідуального і колектив­ного захисту працівників;

- засоби підмощування, що призначені для виконання даного виду робіт або даної операції;

- шляхи й засоби піднімання працівників на робочі місця.

4.4.18. У виробничих приміщеннях допустима найвища температура повіт­ря у робочій зоні в теплу пору року не повинна перевищувати:

а) на постійних робочих місцях:

- плюс 28 °С - у разі виконання легких робіт;

- плюс 27 °С - у разі виконання робіт середньої важкості;

б) на тимчасових робочих місцях:

- плюс 30 °С - у разі виконання легких робіт;

- плюс 29 °С - у разі виконання робіт середньої важкості.

4.4.19. За необхідності виконання робіт поблизу гарячих частин обладнан­ня і неможливості забезпечення зазначених у пункті 4.4.18 цих Правил гранич­них температур, працівники повинні бути захищені від можливого перегрівання шляхом застосування таких запобіжних заходів, як: повітряне душування, при­мусова вентиляція, місцеве кондиціонування повітря, використання термозахи-сних костюмів та інших засобів індивідуального захисту, а також регламентація часу роботи та відпочинку.

4.4.20. Під час проведення ремонтних робіт, пов'язаних з монтажем або демонтажем обладнання та трубопроводів, а також із заміною елементів облад­нання, слід виконуватися передбачену ППР або технологічною картою послідов­ність операцій щодо забезпечення стійкості елементів обладнання, що залишились або щойно установлюються, і запобігання падінню його демонтованих частин.

4.4.21. Збіг болтових отворів під час збирання фланцевих з'єднань слід пе­ревіряти за допомогою ломів або оправок.

4.4.22. Для відмивання і знежирювання деталей і обладнання слід викорис­товувати пожежобезпечні технічні мийні засоби. Ці роботи забороняється ви­конувати із застосуванням легкозаймистих речовин (гасу, бензину, бензолу, ацетону тощо), а також хлорпохідних вуглеводнів (трихлоретилену, дихлор­етану тощо).

У виняткових випадках із дотриманням необхідних заходів пожежної без­пеки допускається використовувати розміщені в закритій тарі з матеріалу, що не б'ється, горючі рідини (розчинники, бензин тощо) у кількостях, необхідних для разового використання, але не більше 1 л.

4.4.23. Відігрівати замерзлі трубопроводи горючих, вибухонебезпечних і шкідливих речовин, а також їхню арматуру необхідно вологою парою або гаря­чою водою. Ці роботи не дозволяється виконувати із застосуванням джерела тепла з відкритим вогнем.

4.4.24. Місця, небезпечні для проходу або перебування в них пішоходів, слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки згідно з табл. 4 1.

4.4.25. Очищення світильників і замінювання перегорілих електроламп, розміщених на висоті до 2,5 м, повинні виконувати працівники технологічних цехів, які мають групу з електробезпеки не нижче II, - за умови забезпечення зручного і безпечного доступу до світильників.

Замінювати плавкі вставки, оглядати і ремонтувати освітлювальну мережу, а також замінювати лампи і очищувати світильники на висоті понад 2,5 м пови­нні працівники електричного цеху.

Обслуговувати вибухозахищене електрообладнання повинні працівники, які пройшли спеціальне навчання і перевірку знань.

4.4.26. У місцях, що не мають стаціонарного освітлення, обслуговування обладнання повинно здійснюватись із застосуванням достатньої кількості спра­вних переносних акумуляторних ліхтарів та електричних світильників із захисною сіткою навколо лампи. Ці ліхтарі та світильники повинні передаватись по зміні.

4.4.27. Переносні ручні електричні світильники в приміщеннях з підвище­ною небезпекою і в особливо небезпечних приміщеннях повинні живитись від мережі напругою до 42 В, а за особливо несприятливих умов, коли загроза ура­ження електричним струмом посилюється тіснотою, незручністю виконання ро­боти, можливим торканням працівника до металевих заземлених елементів, - на­пругою до 12В.

У приміщеннях без підвищеної небезпеки дозволяється користуватись пе­реносними електричними світильниками напругою 220 В.

4.5. Механізоване навантажування, розвантажування та переміщуван­ня вантажів

4.5.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи, як правило, слід прово­дити механізованим способом за допомогою підіймально-транспортного облад­нання або засобів малої механізації.

Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, пов'язаних з використанням засобів залізничного або автомобільного транспорту, слід до­тримуватись вимог "Правил техники безопасности и производственной санитарии при погрузочно-разгрузочных работах на железнодорожном транспорте (ЦМ-4771)", затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР 15.02.90 і Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 13.01.97 № 5.

4.5.2. Навантажувати перекриття і площадки необхідно з дотриманням до­пустимих норм, а вантажі слід підвішувати до призначених для цього згідно з ППР конструкцій будов, споруд, трубопроводів тощо.

4.5.3. Не дозволяється перебувати у траншеї під час опускання в неї труб та інших елементів обладнання і арматури, а також перебувати під обладнанням і вузлами трубопроводів до завершення їхнього закріплення.

4.5.4. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт із за­стосуванням екскаваторів, кранів, навантажувачів забороняється водіям і пра­цівникам, які супроводжують вантаж, перебувати у кабіні автомобіля, не обла­днаного захисним козирком.

4.5.5. Стояти під грейферами, стрілами кранів і машин, на залізничних ко­ліях, шляхах механізмів і кранів, в районі переміщування скреперів заборонено.

4.5.6. Під час розвантажування навалочних вантажів на естакадах та колі­ях, укладених на висоті, люки вагонів необхідно відкривати із спеціальних міс­тків, а закривати їх — за допомогою спеціальних люкопідіймачів.

4.5.7. Під час відкривання люків і дверей вагонів, а також бортів платформ слід стояти поза зоною можливого падіння вантажу або можливого удару бор­том чи люком.

4.5.8. Для переходу із залізничних вагонів на навантажувально-розван­тажувальну площадку, в складське приміщення і в зворотному напрямку необ­хідно установити сходи з рифленого заліза або дощок, які повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм.

4.5.9. Вантажі (крім баласту, що розвантажується для шляхових робіт) слід розміщувати на відстані не менше 2 м від зовнішньої грані найближчої до вантажу залізничної рейки, - для штабелів заввишки до 1,2 м, а у разі більшої висоти штабелів - на відстані не менше 2,5 м.

Укладені вантажі не повинні мати частин, що стирчать (дроту, ломів, шпал тощо).

4.5.10. Пересувати залізничні вагони або платформи вздовж фронту розва­нтажування (навантажування) слід локомотивами, штовханами та маневровими лебідками.

Виконувати цю роботу вручну із застосуванням найпростіших пристосу­вань (ручної лебідки, аншпуга тощо) дозволяється у виняткових випадках -тільки вздовж горизонтальної ділянки колії. У цьому разі у вагонах не повинно бути небезпечних вантажів і кількість вагонів повинна бути обмежена одним навантаженим або двома обов'язково зчепленими порожніми чотириосьовими вагонами. Пересувати залізничні вагони або платформи вручну дозволяється на відстань, що не перевищує довжину вагона, і під безпосереднім керівництвом спеціально призначеного працівника.

4.5.11. Перед початком пересування вагонів сходи, містки, слеги та інші пристосування, що перешкоджають пересуванню, слід прибрати, а працівників попередити про очікуване пересування вагонів.

4.5.12. На електрифікованих залізницях підніматись на дахи вагонів, цистерн, навантажених платформ, напіввагонів і контейнерів для виконання будь-яких ро­біт дозволяється тільки після вимкнення контактної мережі та її заземлення.

4.5.13. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт на відкритому рухомому ешелоні поблизу електрифікованої залізниці необхідно стежити, щоб працівники та інструмент, яким вони користуються, а також ви­роби, що навантажуються (розвантажуються), були на відстані понад 2 м від струмовідних частин контактної мережі, яка перебуває під напругою.

Роботу на рухомому ешелоні, розміщеному на відстані від 2 до 4 м від струмовідних частин контактної мережі, дозволяється проводити без знімання напруги і заземлення контактної мережі, але під наглядом спеціально призна­ченого працівника.

За більшої відстані від струмовідних частин нагляд не потрібен.

Розвантажувати цистерни з паливом, кислотами і лугами під проводами контактної мережі заборонено.

4.5.14. Працівників слід перевозити справними спеціально для цього при­значеними транспортними засобами.

Не дозволяється перевезення працівників поза кабіною автомобіля-само-скида, автомобіля-цистерни, трактора, а також іншими спеціалізованими авто­мобілями (самохідними машинами і механізмами, вантажними причепами, на­півпричепами, вантажними моторолерами тощо), конструкція яких не присто­сована для перевезення працівників.

4.5.15. Водії (машиністи) транспортних засобів і механізмів усіх видів зо­бов'язані виконувати сигнали "стоп", ким би вони не подавались.

4.5.16. Перевозити вибухові, горючі, сильнодіючі отруйні, легкозаймисті та інші небезпечні вантажі, а також незнешкоджену тару з-під них необхідно з до­триманням вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 31.12.93 № 1094, зі змінами та доповненнями, Правил охорони праці на автомобільному транспорті та "Инструкции по обеспе-чению безопасности перевозки опасных грузов автомобильным транспортом", за­твердженої наказом МВС СРСР від 23.09.85 № 181.

4.5.17. Зливати кислоти та інші небезпечні вантажі з цистерн або розван-

тажувати їх у тарі необхідно з дотриманням вимог пункту 12.1.14 цих Правил.

4.5.18. Бутлі з кислотами, лугами та рідкими негорючими хімікатами слід перевозити в корзинах або дерев'яних латах, що відповідають вимогам пункту 4.1.25 цих Правил. Бутлі слід установлювати в кузові автомобіля і щільно за­кривати.

Не дозволяється ставити корзини (або лати) з бутлями одна на одну (у два яруси) без міцних прокладок, що оберігають нижній ярус від розбивання під час перевезення.