НПАОП 40.1-1.02-01Правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж

4.1.13. Переробляти будівельні конструкції і пробивати отвори в них - без підтвердження розрахунком можливості виконання робіт заборонено.

4.1.14. Не дозволяється влаштовувати в каналах глухі перегородки, що пе­решкоджають вільному проходу обслуговувальних працівників.

У виняткових випадках, коли поділ каналу на окремі відсіки необхідний за технологічних умов, наприклад для улаштування залізобетонної щитової неру­хомої опори, до і після розподільної перегородки необхідно зробити виходи на поверхню землі.

4.1.15. На кожному підприємстві (в цеху, на дільниці) повинен бути план з позначенням ремонтних площадок і допустимих на них навантажень. У цехах (на дільницях) слід чітко позначати межі площадок, а на табличках зазначати допустимі навантаження на них.

4.1.16. Рівень освітленості, шуму й вібрацій на робочих місцях повинен відповідати вимогам санітарних норм.

4.1.17. Для освітлення приміщень, до яких можливе проникнення горючого газу, пари вибухонебезпечних речовин, слід використовувати вибухозахищене електрообладнання та освітлювальну арматуру.

4.1.18. Системи вентиляції, кондиціонування повітря і повітряного опален­ня повинні забезпечувати санітарно-гігієнічні вимоги до мікроклімату вироб­ничих приміщень згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005.

4.1.19. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень не повинен перевищувати встановлених граничнодопустимих концент­рацій (далі - ГДК).

4.1.20. На кожному підприємстві необхідно проводити атестацію робочих місць згідно з вимогами Порядку проведення атестації робочих місць за умо­вами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442, у терміни, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

4.1.21. Кислоти, луги, фосфати, реагенти та інші матеріали необхідно збе­рігати в складських приміщеннях.

4.1.22. Ртуть необхідно зберігати в упаковці підприємства-виробника в спе­ціальних складських приміщеннях за температури до плюс 50 °С та за відносної вологості понад 30 %. У кожному такому приміщенні повинен бути запас посу­ду і пристроїв для безпечного розфасовування і транспортування ртуті.

Транспортувати ртуть необхідно тільки в посуді, що не б'ється.

4.1.23. Хімічні речовини і матеріали, що містять легкозаймисті, вибухоне­безпечні і токсичні компоненти, необхідно зберігати в спеціальних складських приміщеннях, ізольованих від інших приміщень.

4.1.24. Бензин, гас, спирт, нітрофарби, розчинники, розріджувачі та інші легкозаймисті матеріали допускається зберігати у виробничих приміщеннях тільки у межах добової потреби. Ці матеріали необхідно зберігати у міцній ме­талевій тарі в спеціальних цехових кладових, на дверях яких мають бути виві­шені знаки безпеки про заборону паління і використання відкритого вогню.

Поблизу робочих місць допускається зберігати мастильні матеріали у спе­ціальних металевих бачках і маслянках.

Легкозаймисті матеріали необхідно зберігати в спеціальних складських приміщеннях, розташованих поза виробничими приміщеннями. На дверях складських приміщень мають бути вивішені знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026, що наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Примітки:

1) Заборонні знаки призначені для заборони окремих дій.

Знаки повинні бути такими: коло червоного кольору з білим полем усередині, з білою по контуру знака облямівкою і символічним зображенням чорного кольору на внутрішньому білому полі, перекресленому похилою смугою червоного кольору (кут нахилу 45°, ліворуч зверху, праворуч внизу). Ширина кільця червоного кольо­ру повинна бути від 0,09 до 0,1 зовнішнього діаметра, ширина похилої червоної смуги - 0,08 зовнішнього діаметра, ширина білої облямівки по контуру знака - 0,02 зовнішнього діаметра. Дозволяється використовувати заборонні знаки з пояснюва­льним написом, виконаним шрифтом чорного кольору. У цьому разі похилу черво­ну смугу не наносять. На знаках пожежної безпеки пояснювальні написи необхідно наносити червоним кольором.

2) Застережні знаки призначені для попередження працівників про можливу не­безпеку.

Знаки повинні бути такими: рівносторонній трикутник із округленими кутами жовтого кольору з вершиною вгору, з облямівкою чорного кольору завширшки 0.05 довжини сторони, із символічним зображенням чорного кольору.

3) Настановні знаки призначені для розміщення певних дій, які здійснюються тільки за умови виконання конкретних вимог безпеки праці (обов'язкове викорис­тання засобів захисту працівниками, які виконують роботу, прийнятих заходів щодо створення безпечних умов праці), вимог пожежної безпеки і показу шляхів евакуації.

Знаки повинні бути такими: квадрат зеленого кольору з білою облямівкою по контуру завширшки 0,02 довжини сторони квадрата і білим полем квадратної фор­ми всередині нього, сторона якого дорівнює 0,7 довжини сторони квадрата зеленого кольору. Всередині білого квадратного поля слід нанести чорним кольором симво­лічне зображення або пояснювальний напис. На знаках пожежної безпеки поясню­вальні написи необхідно виконувати червоним кольором.

4) Вказівні знаки призначені для показу місцезнаходження різних об'єктів і при­строїв, пунктів медичної допомоги, пунктів з питною водою, пожежних постів, по­жежних кранів, гідрантів, вогнегасників, пунктів сповіщення про пожежу, складів, майстерень.

Знаки повинні бути такими: синій прямокутник з білою облямівкою по контуру завширшки 0,02 меншої сторони прямокутника з білим квадратом усередині із сто­роною, що дорівнює 0,7 довжини меншої сторони прямокутника. Всередині білого квадрата повинні бути нанесені чорним кольором символічне зображення або пояс­нювальний напис, за винятком символів і пояснювальних написів пожежної безпеки, які необхідно виконувати червоним кольором.

4.1.25. Луги і кислоти (крім плавикової) у невеликій кількості (від 2 до 3 л) необхідно зберігати в скляній тарі (бутлях) з притертими пробками в окремих приміщеннях, обладнаних вентиляцією.

Плавикову кислоту слід зберігати в поліетиленових посудинах або парафі­нованих бутлях.

Бутлі слід розміщувати в корзинах або в дерев'яних латах. Простір між бут­лем і корзиною (латами) необхідно заповнити дерев'яною стружкою або соломою.

Для зберігання бутлів з сірчаною та азотною кислотами дозволяється ви­користовувати дерев'яні матеріали - тільки після оброблення їх вогнезахисною сумішшю. Виймати бутлі з лат (корзин) необхідно тільки після випорожнення їх.

Корзини (лати) з бутлями, заповненими кислотою, слід установлювати на підлозі в один ряд. Кожен бутель повинен мати бирку з назвою кислоти.

Порожні бутлі з-під кислот слід зберігати в аналогічних умовах.

4.1.26. У виробничих цехах електростанцій необхідно передбачити місця для установлення електрозварювального обладнання, а також централізоване розведення для проведення газоелектрозварювальних робіт.

4.1.27. Матеріали, вироби, обладнання та його деталі, що знаходяться на місці проведення ремонтних робіт поза приміщеннями, слід укладати на вирівня­них утрамбованих площадках, які взимку повинні очищуватись від снігу та льоду.

Відстань від матеріалів і обладнання до бровок котлованів і траншей слід визначати розрахунком на стійкість схилів, але вона повинна бути більше 1 м.

4.1.28. Відкриті для виконання робіт камери і ділянки прокладеного під землею трубопроводу повинні мати огородження, на яких необхідно встанови­ти застережні написи і знаки безпеки, а вночі - освітлення.

Сигнальні дорожні знаки і освітлення на щитах повинні забезпечувати до­статню видимість відгородженого місця з усіх боків можливого проїзду авто­транспорту і проходу пішоходів.

4.1.29. Наявність горючого газу в приміщенні не допускається.

4.1.30. На підприємстві має бути перелік усіх газонебезпечних місць, а та­кож приміщень (у тому числі і підземних споруд) із шкідливими речовинами, затверджений керівництвом підприємства (структурного підрозділу).

Біля входу в такі приміщення слід вивісити знаки безпеки - для попере­дження про наявність шкідливих речовин і про можливість пожежі та вибуху.

4.1.31. Двері приміщень без постійних обслуговувальних працівників слід замкнути на замок. Ключі слід видавати на період виконання робіт під розписку працівникам, які включені до списку, затвердженого керівником підприємства, і після закінчення робіт щодня повертати. Видавання і повернення ключів слід фіксувати в журналі довільної форми або в оперативному журналі.

4.1.32. На території підприємства і у виробничих приміщеннях необхідно підтримувати чистоту.

Рідини, що розлились або протекли, слід, у разі потреби, нейтралізувати і видалити, а місця, де вони були розлиті, - витерти.

Пил зі стін, підвіконників, перекриттів, сходів, поверхонь обладнання та інших місць його відкладення слід видаляти відсмоктувальними пристроями

або вологим прибиранням за графіком, установленим керівництвом підприємства. Для прибирання приміщень і обладнання не повинні використовуватись горючі речовини (бензин, гас, ацетон та ін.).

4.1.33. У виробничих приміщеннях необхідно встановити металеві ящики, що закриваються, з відділами для чистого і брудного обтирального матеріалу. Брудний обтиральний матеріал з ящиків слід прибирати щодня.

4.1.34. У виробничих приміщеннях повинні бути аптечки, укомплектовані перев'язувальним матеріалом та медикаментами. У кожній аптечці мають бути список необхідних матеріалів та медикаментів, а також вказівки щодо їхнього використання.

Місцезнаходження аптечок визначає керівник цеху (району, дільниці) за узгодженням з медпунктом (пунктом охорони здоров'я).

Аптечки слід тримати в чистоті й порядку, а запас матеріалів і медикамен­тів систематично поновлювати.

4.1.35. У виробничих приміщеннях необхідно вивішувати плакати, що наоч­но ілюструють безпечні методи роботи і правила надання долікарської допомоги.

4.1.36. У виробничих приміщеннях поблизу робочих місць повинні бути фонтанчики (або ємкості) з питною водою.

4.2. Вимоги до обладнання

4.2.1. Усі гарячі частини обладнання, трубопроводи, баки та інші елементи, торкання до яких може викликати опіки, повинні мати теплову ізоляцію. Тем­пература на поверхні ізоляції за температури навколишнього повітря плюс 25 °С не повинна перевищувати плюс 45 °С.

4.2.2. Усі гарячі ділянки поверхонь обладнання і трубопроводів, що розта­шовані в зоні можливого попадання на них легкозаймистих, горючих, вибухо­небезпечних або шкідливих речовин, слід покрити металевою обшивкою - для захисту теплової ізоляції від просочування цих речовин.

4.2.3. Трубопроводи агресивних, легкозаймистих, горючих, вибухонебез­печних або шкідливих речовин повинні бути герметичними. У місцях можливо­го витікання (крани, вентилі, фланцеві з'єднання, сальники тощо) слід установ­лювати захисні кожухи, а за необхідності - спеціальні пристрої, що дозволяють зливати з них продукти витікання у безпечне місце.

Елементи обладнання, арматуру та прилади, що потребують періодичного огляду, слід розміщувати у зручних місцях, забезпечуючи вільний прохід для обслуговування їх.

4.2.4. Елементи обладнання, арматуру, пристрої для вимірювання, керу­вання і регулювання, а також прилади, розміщені на висоті понад 1,3 м від рів­ня підлоги (робочої площадки), слід обслуговувати із стаціонарних площадок із застосуванням"огороджень та драбин.

Для обслуговування технологічного обладнання (котлів, теплообмінників, турбоагрегатів, фільтрів тощо) згідно з вимогами СНиП 3.03.01-87 "Несущие и ограждающие конструкции" слід установлювати постійні площадки і сходи з поручнями заввишки понад 1,0 м із суцільною обшивкою поручнів по низу по-

над 150 мм і одного проміжного горизонтального елемента. Перехідні площад­ки і сходи повинні мати поручні з обох боків. Площадки завдовжки понад 5 м повинні мати не менше двох сходів, розміщених у протилежних кінцях.

Відстань від рівня площадки до верхнього перекриття повинна пере­вищувати 2 м.

Похилі (з кутом нахилу до горизонту понад 75°) і вертикальні сходи пови­нні мати дугові огородження, — починаючи з висоти 2 м від їхнього нижнього кінця. Дуги цих огороджень повинні розміщуватись на відстані не більше 0,8 м одна від одної і з'єднуватись не менше ніж трьома поздовжніми смугами. Від­стань від сходів до дуги повинна бути від 0,7 до 0,8 м для огороджень завшир­шки від 0,7 до 0,8 м.

4.2.5. Засувки і вентилі, для відкривання яких потрібні великі зусилля, слід забезпечувати механічними або електричними приводами.

4.2.6. Усі пускові пристрої і арматуру необхідно пронумерувати і нанести написи відповідно до технологічної схеми.

На маховиках керування арматурою повинні бути стрілки, що показують напрямок обертання, і літери "В" - відкрито, "З" - закрито.

На пристроях керування арматурою з електричним (електромагнітним) або механічним (пневматичним) приводом повинні наноситись написи щодо їхньо­го призначення і слова, що показують напрямок ходу, - "відкр.", "закр.".

Пристрої аварійного вимикання обладнання (кнопки, важелі) повинні бути червоного кольору, мати написи про їхнє призначення і бути легкодоступними для обслуговувальних працівників.

4.2.7. Рухомі частини обладнання повинні мати надійно і міцно закріплені захисні огородження - для унеможливлення випадкового торкання до них і травмування працівників.

Захисні огородження повинні бути відкидними, розсувними або знімними, виготовленими із окремих секцій. Огородження, що відкриваються уверх, по­винні мати фіксацію у відкритому положенні.

В огородженнях повинні передбачатись дверцята і кришки - для зручності обслуговування захищених частин машин і механізмів.

Огородження, дверцята і кришки повинні бути забезпечені пристроями для надійного утримування їх у закритому (робочому) положенні, а у разі потреби їх необхідно зблокувати з приводом машин і механізмів - для вимкнення цих пристроїв у разі знімання (відкривання) огороджень.

Виготовляти огородження з наварених на каркас машин і механізмів дро­тиків та смуг заборонено.

Кожухи напівмуфт повинні мати таку конструкцію, щоб незакрита частина обертового вала з кожного боку не перевищувала 10 мм.

4.3. Вимоги до розпізнавального кольору трубопроводів і написів на них

4.3.1. Розпізнавальний колір і цифрове позначення великих груп трубопро­водів повинні відповідати табл. 4.2.

Таблиця 4.2

4.3.2. Розпізнавальний колір трубопроводів слід виконувати суцільним по всій поверхні комунікацій або окремими ділянками.

4.3.3. Забарвлення трубопроводів, покритих ізоляцією з обштукатуреною поверхнею або ізоляцією з корозійностійкою металевою обшивкою, по всій до­вжині можна не проводити. У цьому разі слід наносити ділянки розпізнавально­го забарвлення і за потреби застережні кольорові кільця.

4.3.4. Розпізнавальне забарвлення слід наносити окремими ділянками на трубопроводи, що розміщені всередині виробничих приміщень, решту повер­хонь комунікацій рекомендується фарбувати в колір інтер'єра. У цьому разі не допускається фарбувати трубопроводи між цими ділянками в розпізнавальні кольори, що використовуються для позначення інших укрупнених груп речовин.

4.3.5. Ділянки розпізнавального кольору слід наносити в найбільш склад­них та небезпечних пунктах комунікацій (на відгалуженнях, біля місць з'єднань, фланців, біля місць відбирання проб і установлення КВП, біля місць прохо­дження трубопроводів крізь стіни, перегородки, перекриття, на вводах і виво­дах із будівель тощо) не рідше ніж через 10м усередині виробничих приміщень і на зовнішніх установках і через 30 - 60 м на зовнішніх магістральних трасах.

4.3.6. Ширину ділянок розпізнавального кольору необхідно приймати за­лежно від зовнішнього діаметра трубопроводів (з урахуванням ізоляції):

- для труб діаметром до 300 мм - до чотирьох діаметрів;

- для труб діаметром понад 300 мм - до двох діаметрів.

Дозволяється наносити ділянки розпізнавального кольору на трубопроводи діаметром понад 300 мм у вигляді смуг заввишки не менше 1/4 кола трубопро­воду, ширина смуг повинна відповідати зазначеним розмірам.