12.1.6. Іоніти слід складувати у заводській упаковці на дерев'яних настилах штабелями за типами та марками. Відстань від штабелів до опалювальних приладів (радіаторів) повинна бути не менше 1 м.
12.1.7. Сульфовугілля слід зберігати в упаковці виробника в закритому складському приміщенні в штабелях. Розміри штабеля повинні бути до 2x2x2 м і прохід між штабелями повинен бути завширшки 1 м.
Зберігати сульфовугілля без упаковки заборонено, - внаслідок контакту з повітрям воно може спалахнути.
12.1.8. Розвантажувати вапно, магнезит, соду, фосфати та інші сухі реагенти, що можуть створювати пил, а також гасити вапно та розчиняти ці реагенти необхідно у бавовняному костюмі, прогумованому фартусі з нагрудником, захисних окулярах, брезентових, гумових рукавицях, гумовому взутті і протипи-ловому респіраторі.
12.1.9. Слід пам'ятати, що концентровані розчини кислот, лугів, аміаку, гідразину належать до шкідливих речовин.
12.1.10. Кислоти, луги, розчини аміаку, гідразину та інших шкідливих речовин слід зберігати в ізольованих від робочих приміщень складах-цистернах або в баках, на яких повинно бути чітко написано назву реагенту.
Концентровану сірчану кислоту, "чорну кислоту" (розчин низькомолеку
лярних органічних кислот), розчини лугу та аміаку необхідно зберігати у стале
вих герметичних резервуарах, соляну кислоту у герметичних сталевих прогу
мованих резервуарах.
Товарний гідразингідрат, що містить 64 % гідразину, слід транспортувати і зберігати у тарі з нержавіючої сталі або алюмінію.
Розбавлені розчини гідразингідрату (до 30 %) дозволяється зберігати в ємкостях з вуглецевої сталі або в поліетиленових банках.
12.1.11. Ємкості для зберігання кислот і лугів повинні сполучатись з атмосферою за допомогою повітряних клапанів і мати покажчики рівня та переливні труби.
12.1.12. Цистерни для зберігання рідких реагентів, що періодично перебувають під тиском, необхідно зареєструвати у книзі обліку і огляду посудин, яка повинна бути у начальника цеху.
Щомісяця- слід проводити зовнішній огляд цистерн і арматури. Внутрішній огляд і гідравлічні випробування цистерн необхідно проводити відповідно до вимог правил Держнаглядохоронпраці. Результати оглядів і випробувань слід фіксувати в журналі (довільної форми).
12.1.13. У хімічному цеху повинна діяти стаціонарна схема зливання кожного реагенту з чіткою нумерацією арматури. Схема і інструкція із зливання і зберігання кожного реагенту повинні бути на робочому місці.
Трубопроводи концентрованих розчинів реагентів повинні бути пофарбовані у розпізнавальні кольори.
Зливати отруйні і агресивні рідини повинні тільки спеціально підготовлені працівники, за якими повинно бути закріплено виконання цієї роботи, підкерівництвом старшого чергового зміни цеху (дільниці).
12.1.14. Зливати кислоти і луги з баків зберігання та залізничних цистерн слід через верхній розвантажувальний пристрій за допомогою сифона або створенням в них тиску стисненим повітрям не більше 0,068 МПа (0,7 кгс/см2).
Розрідження в приймальній ємкості необхідно створювати вакуум-насосом або ежектором.
Зливати кислоту та луги з цистерни через нижній кран заборонено. Заборонено також для зливання кислоти та лугів використовувати шланги із матеріалів, не стійких до дії кислот та лугів.
12.1.15. Зливати гідразингідрат з бочок слід за допомогою сифона або виготовленого з нержавіючої сталі ежектора у приймальний бак, заповнений до половини водою.
Звільнені від гідразингідрату бочки необхідно промивати кілька разівводою - до нейтральної реакції промивальних вод за індикатором метиленовим червоним, відкачуючи воду в приймальний бак гідразину.
12.1.16. Установку для приготування розчинів гідразингідрату слідрозташовувати в ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією, до якого підведено технічну воду та влаштовано приямок для збирання і нейтралізації дренажних вод. У приміщенні повинен бути запас хлорного вапна - для нейтралізації розлитого розчину гідразингідрату.
Ззовні приміщення гідразинної установки повинні бути вивішені напис "Гідразингідрат" і запобіжні знаки безпеки "Обережно! Отруйні речовини".
Зберігати у приміщенні гідразинної установки будь-які інші реагенти і матеріали заборонено.
12.1.17. Приміщення гідразинної установки слід замикати на замок, ключі від якого повинні зберігатись у старшого чергового зміни хімічного цеху; видавання та повернення ключів повинно контролюватись.
12.1.18. Під час роботи з гідразингідратом необхідно користуватись прогумованим фартухом, гумовими рукавицями, захисними окулярами і мати при собі фільтрувальний протигаз, підготовлений до використання.
12.1.19. Переливати гідразингідрат необхідно лише за умови увімкненої вентиляції.
Поблизу місця роботи з гідразингідратом не повинно бути окисників, горючих речовин, а також азбесту, активованого вугілля, піску та інших пористих матеріалів.
До початку проведення ремонтних робіт на обладнанні гідразинної установки це обладнання слід промити водою.
12.1.20. Установка для дозування робочого розчину гідразингідрату повинна мати огородження з бетонною відбортовкою і приямок для збирання та нейтралізації розлитого розчину.
На огородженні установки повинні вивішуватись написи "Гідразингідрат" і застережні знаки безпеки "Обережно! Отруйні речовини".
12.1.21.Арматура на трубопроводах та баках розчину гідразингідрату повинна бути захищена від випадкового відкривання — її слід замкнути на замок або зняти з неї маховики.
12.1.22. Випадково розлитий концентрований або розбавлений гідразингі-драт слід змивати водою у дренажний приямок і нейтралізувати хлорним вапном.
12.1.23. Працівники, які обслуговують обладнання хімічних цехів, повинні знати властивості основних хімічних речовин, що застосовуються в цих цехах, заходи безпеки у разі роботи з ними і користуватись захисним спецодягом і засобами індивідуального захисту.
12.1.24. На баках-вимірниках і трубопроводах концентрованих розчинів кислот, лугів, аміаку, гідразину мають бути чіткі написи і забарвлення згідно з підрозділом 4.3 цих Правил.
12.1.25. Перед початком проведення ремонту арматури, трубопроводів і насосів, що застосовуються для транспортування агресивних або отруйних речовин, трубопроводи і насоси слід випорожнити, промити (продути). Продукти промивання слід здренувати у спеціально призначене для цього місце.
Виводити з дії і ремонтувати трубопроводи та їхню арматуру слід з дотриманням вимог підрозділу 4.11 цих Правил.
Фланцеві з'єднання трубопроводів спочатку повинні бути послаблені в нижній частині - для зливання рідини, що залишилась, у заздалегідь підставлене відро або в іншу ємкість.
Під час розкриття фланцевих з'єднань слід стояти збоку від них.
Послаблювати затяг болтів фланцевих з'єднань слід поворотом гайок на два-три оберти. Послаблювати і демонтувати всі болти дозволяється тільки після повного витікання рідини.
Перед транспортуванням демонтованої арматури її слід обережно повернути фланцем вниз спочатку одним, а потім другим боком, - щоб витекла рідина, що залишилась у внутрішніх порожнинах.
12.1.26. Насоси-дозатори для перекачування отруйних і агресивних рідин повинні ремонтувати спеціально підготовлені працівники, за якими повинно бути закріплено виконання цієї роботи.
12.1.27. Роботу в резервуарах слід проводити за нарядом з дотриманням вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
Ремонт або огляд дренажних пристроїв фільтрів слід проводити після вивантаження гідравлічним способом фільтрувального матеріалу у спеціальні ємкості.
Баки гідроперевантаження, механічні та іонітові фільтри перед розкриванням для огляду або ремонту необхідно заповнити водою з наступним проведенням дренування їх - за умови відкритих повітряних клапанів і вентиляції.
Під час розкриття люків слід стояти збоку від них, поступово послабляючи затяг болтів спочатку у нижній частині люка. Знімати кришку люка слід тільки за умови впевненості у відсутності води в баці або фільтрі.
Перед початком проведення роботи у фільтрі необхідно провести вентиляцію і перевірити повітря в ньому на відсутність шкідливих речовин і достатність кисню у фільтрі (вміст кисню повинен становити 20 % від об'єму).
Розкривати люки і працювати у резервуарах слід під безпосереднім контролем керівника робіт.
Ревізію і ремонт баків для зберігання шкідливих речовин слід проводити тільки після відмивання їх водою і перевірки аналізом якості відмивальної води.
Допускати працівників у ці ємкості дозволяється тільки після того, як вони будуть провентильовані і повітря в них буде перевірене на відсутність шкідливих і вибухонебезпечних речовин і достатність кисню (вміст кисню повинен становити 20 % від об'єму).
Під час розкриття люків цистерн і баків, в яких містилась кислота, необхідно застосовувати інструмент, що не дає іскріння.
Під час огляду або ремонту баків і цистерн користуватись відкритим вогнем заборонено.
12.1.28. У разі необхідності проведення робіт на перекриттях баків та інших ємкостях слід застосовувати настили або трапи з дощок.
12.2. Вимоги безпечної роботи в хімічних лабораторіях
12.2.1. Хімічні лабораторії повинні розміщуватись у просторих, світлих і опалюваних приміщеннях з припливно-витяжною вентиляцією, а також з водопроводом, каналізацією та гарячим водопостачанням.
Хімічні лабораторії повинні бути обладнані витяжними шафами з примусовою вентиляцією, що забезпечує у разі відчинених на 15 - 20 см стулок шафи швидкість всмоктування повітря в межах від 0,5 до 0,7 м/сек.
Під час роботи із шкідливими речовинами швидкість всмоктування повітря повинна бути від 1,0 до 1,2 м/сек.
Стулки дверцят витяжних шаф слід обладнати фіксаторами - для унемож-ливлення їхньому падіння у піднятому, а також у проміжних положеннях.
12.2.2. Електричне освітлення у витяжних шафах повинно бути вибухозахищеним. Вимикачі ламп, а також штепсельні розетки повинні установлюватись за витяжною шафою.
12.2.3. Робочі столи та витяжні шафи, що призначені для робіт з нагрівальними приладами, легкозаймистими і вибухонебезпечними речовинами, повинні бути повністю покриті вогнетривким, а у разі виконання робіт з кислотами і лугами - антикорозійним матеріалом і мати бортики з вогнетривкого матеріалу.
12.2.4. Газові та водяні крани на робочих столах і в шафах повинні бути розміщені біля їхніх передніх бортів (країв) і установлені так, щоб самочинне відкривання їх було неможливим.
12.2.5. Під час проведення робіт, що пов'язані з виділенням шкідливих речовин, а також під час обслуговування приладів і установок дверці витяжних шаф повинні бути відчинені, а прозір внизу для тяги - достатнім.
12.2.6. Місця відбирання проб повинні бути винесені у спеціальне закрите приміщення, що має вентиляцію, або безпосередньо в експрес-лабораторію.
12.2.7. Відбирати проби пари і води дозволяється тільки після перевірки стану пробовідбірного пристрою (зонду) і холодильника.
У разі виявлення в них несправностей, що впливають на достовірність проби, що відбирається, або можуть бути небезпечними для працівника, який відбирає пробу, відбирати пробу заборонено.
Про виявлені дефекти слід повідомити начальника зміни відповідного цеху і зробити запис в журналі дефектів цього цеху.
12.2.8. Температура проби, що відбирається, повинна бути не більше плюс
40°С. Якщо температура на пробовідбірній лінії більше 40°С, необхідно уста
новити холодильники.
12.2.9. Лінії відбирання проб пари і води необхідно обладнати двома послідовно розміщеними після пристрою для відбирання проби запірними вентилями, - одним - зразу після пробовідбірного пристрою або зонда, другим - перед холодильником, а також дросельним голчастим вентилем, установленим після холодильника безпосередньо біля місця відбирання проби.
12.2.10. Проби пари та води слід відбирати тільки за умови сталих режимів роботи обладнання з відома оперативних працівників, які обслуговують це обладнання.
Під час гідроударів у пробовідбірних лініях або за температури проби понад плюс 45 °С відбирати проби заборонено.
12.2.11. Працівники хімічної лабораторії не мають права самостійно відкривати люки, лази тощо з метою відбирання проб.
Відбирати проби у таких місцях, де потрібно проводити підготовчі роботи (відкривання лазів, люків тощо), а також у місцях, небезпечних для працівників, які відбирають проби (в золовідвалах, мастилобаках, трансформаторах, мастилосистемах, водоскидних пристроях, водоймах, паливоподачі, складах палива тощо), повинні два працівники: один з цеху, до якого належить обладнання, другий - з хімічного цеху.
12.2.12. Відбирати проби твердого палива слід механізованим способом.
За відсутності механізованих пробовідбірників відбирати проби повинні працівники паливно-транспортного цеху з дотриманням вимог пункту 6.2.34 цих Правил.
12.2.13. Проби пилу і золи повинні відбиратись у місцях, спеціально обладнаних для цієї мети.
Ці проби повинні відбирати працівники хімічної лабораторії у присутності працівника, який обслуговує котельні установки, з дотриманням таких умов: у місцях відбирання пилу і золи заглушки (пробки) слід відкривати повільно і після закінчення відбирання проб пробовідбірники необхідно закривати.
Проби золи дозволяється відбирати тільки через спеціальні золовідбірні циклончики. Перед відгвинчуванням стакана із золою пробовідбірний пристрій слід легенько обстукати.
12.2.14. Проби повітря для аналізу необхідно відбирати переносними газоаналізаторами в присутності наглядача, призначеного начальником зміни відповідного цеху.
Під час відбиранняпроб повітря із резервуарів, колодязів, колекторів, каналів слід дотримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
12.2.15. Проби слід відбирати у посуд без гострих країв і граней, і для транспортування їх використовувати спеціальні ящики. Носити в руках скляні колби з пробами не дозволяється.
12.2.16. Зберігати їжу та їсти в хімічних лабораторіях, а також палити на робочому місці заборонено.
12.2.17. Розчини шкідливих речовин слід переливати тільки під витяжною вентиляцією з використанням ручного насоса, сифона або спеціальної лійки, що має повітровідвідну трубку і запобіжний щиток.
12.2.18. Для приготування розчинів сірчаної кислоти необхідно використовувати посуд з термостійкого скла.
Кислоту слід доливати у воду тонкою цівкою, неперервно помішуючи, -оскільки розведення кислоти супроводжується виділенням тепла з подальшим розбризкуванням кислоти.
Лити воду в сірчану кислоту заборонено.
12.2.19. Використовувати сірчану кислоту в ексикаторах як водопоглина-льний засіб заборонено.
12.2.20. Тверді луги слід брати пінцетами або фарфоровими ложечками, а не руками.
Куски твердих лугів дозволяється розколювати тільки у спеціально відведеному для цього місці, загорнувши їх у папір. Цю роботу необхідно виконувати в захисних окулярах.
12.2.21. На всіх склянках з реактивами повинні бути написи з назвою реактиву.
Зберігати у робочих приміщеннях будь-які невідомі речовини заборонено. 12.2.22. Легколеткі та гігроскопічні речовини, що використовуються під час виконання робот в хімічних лабораторіях, повинні міститись у склянках з притертими пробками під витяжною вентиляцією.
12.2.23. Для набирання рідини у піпетку слід користуватись грушею.
12.2.24. Відпрацьовані кислоти, луги та інші шкідливі речовини слід збирати в керамічні банки, скляні бутлі або в інший спеціальний посуд і після ней-тралізаціїїх зливати у каналізацію або у спеціально відведене для цього місце.
12.2.25. Прибирати розлиті розчини шкідливих речовин дозволяється тільки після попередньої нейтралізації. Якщо виділяються шкідливі гази або пара, роботу слід виконувати у протигазі.
12.2.26. Під час роботи з хромовою сумішшю слід уникати попадання її на шкіру, одяг та взуття. Працювати необхідно у гумових рукавицях, фартусі і захисних окулярах.
12.2.27. Усі отруйні речовини (ціанисті солі, металева ртуть та її солі, солі миш'яку, барію, ванадію, бруцин, сірковуглець, сірчаний ефір та ін.) та їхні розчини необхідно зберігати в окремій шафі, що замикається на ключ, з написом "Отрута!".
Посудини з отруйними речовинами повинні бути щільно закриті і мати чіткі яскраві етикетки з назвою речовин і написом "Отрута!".
12.2.28. У випадку використання в хімічній лабораторії отруйних речовин обов'язково повинна бути розроблена спеціальна інструкція щодо заходів безпеки під час роботи з цими речовинами.
12.2.29. За зберіганням і використанням отруйних речовин на підприємстві необхідно призначити наказом відповідального працівника.
12.2.30. Отримання і видавання отруйних речовин слід записувати в спеціальний журнал (довільної форми).
Працівник, який відповідає за використання отрут, повинен під час видавання їх провести інструктаж.
12.2.31. Розчини отруйних речовин, необхідних для повсякденної роботи, слід зберігати в окремій шафі з написом "Отрута!".
Залишати отруйні речовини на робочому столі заборонено.
12.2.32. У разі забруднення одягу отруйними речовинами його слід негайно замінити.
Отруйні речовини, розлиті на підлогу або обладнання, слід зібрати, а забруднене місце - промити.
У разі випадкового розлиття легколетких отруйних речовин, працівників необхідно вивести з приміщення лабораторії, а приміщення провентилювати -до повного випаровування розлитої речовини і видалення її пари.
12.2.33. Роботи, пов'язані з нагріванням отруйних розчинів або з виділенням отруйних газів, необхідно обов'язково проводити у витяжних шафах на водяних банях; просувати голову у шафу під час проведення цих робіт заборонено; заборонено також нагрівати отруйні розчини на відкритому вогні.
12.2.34. Під час вакуум-перегонок, що проводяться за допомогою лабораторних водоструминних насосів, необхідно перед насосом на лінії відсмоктування продуктів перегонки установлювати уловлювачі з хімічними речовинами, що забезпечують поглинання шкідливих газів і пари, що відсмоктуються.
12.2.35. Під час роботи з металевою ртуттю та її сполуками слід дотримуватись вимог розділу 14 цих Правил.
12.2.36. У разі попадання отруйної речовини на зовнішню частину склянки краплі цієї речовини необхідно зняти фільтрувальним папером (оберігаючи руки) і спалити його у витяжній шафі (під тягою).
12.2.37. Зважувати отруйні речовини необхідно у витяжній шафі (під тягою).
12.2.38. Під час роботи із скляним посудом (збирання приладів із скла, різання скляних трубок, надівання гумових трубок на скляні вироби тощо) необхідно надягати бавовняні рукавиці.
Краї скляних трубок слід змочувати водою, гліцерином або вазеліновим мастилом; гострі краї скляних деталей слід обплавляти або обпилювати.
У випадку заїдання притертих скляних пробок слід легенько постукати по шийці склянки дерев'яним предметом; якщо пробка не відкривається, слід намочити чисту ганчірку в гарячій воді і швидко обгорнути нею шийку склянки.
Ці операції слід повторити кілька разів, і якщо й після цього вийняти пробку не вдається, шийку склянки слід обрізати або відмовитись від використання склянки.
Під час роботи із скляним посудом слід дотримуватись таких вимог:
- не допускати нагрівання рідин у закритих колбах або приладах, що не мають сполучення з атмосферою;
- під час нагрівання рідини у пробірці або колбочці слід тримати їх так, щоб отвір був спрямований у бік від себе та від працівників, які перебувають поруч;
- для перенесення посудин з гарячою рідиною слід надягати бавовняні рукавиці або користуватись рушником; посудину у цьому разі слід тримати обома руками: однією - за дно, другою - за шийку;
- великі хімічні стакани з рідиною слід піднімати тільки двома руками; у
цьому разі відігнуті краї стакана повинні спиратись на вказівні пальці;
- переносити бутлі з будь-якою рідиною дозволяється тільки у спеціально призначених для цього корзинах або латах;
- розфасовувати рідину слід за допомогою сифонів, а їдку рідину у довгому прогумованому фартусі, гумових чоботях, рукавицях і в захисній масці.
12.2.39. В лабораторії слід користуватись тільки тим скляним посудом, що не має надколів, тріщин, гострих країв.
12.2.40. Роботи, проведення яких може супроводжуватись бурхливим протіканням хімічного процесу, розбризкуванням гарячих або шкідливих речовин, а також роботи під вакуумом слід обов'язково виконувати у витяжних шафах на листах або піддонах, і під час проведення їх користуватись захисними щитками, гумовим фартухом та рукавицями.
12.2.41. Працювати з полум'яфотометром слід під тягою.
12.2.42. Посудини, призначені для роботи під вакуумом (колби Бунзена, табульовані ексикатори та ін.), необхідно попередньо випробувати під запобіжним сітчастим ковпаком за допомогою повітряного насоса.
12.2.43. Прилади та апарати, що використовуються для одержання газів, повинні бути зібрані таким чином, щоб у разі припинення роботи приладу або апарата газ, що в ньому утворюється, міг виходити через газопромивники.
Для виявлення витікання газу слід користуватись мильним розчином; для цього не дозволяється використовувати відкритий вогонь.
У разі виявлення в приміщенні запаху газу слід негайно закрити газові крани, припинити користування електровимикачами (тумблерами), посилити вентиляцію і, у разі необхідності, викликати аварійну службу.
12.2.44. Речовини, що легко розкладаються, та легколеткі рідини (перекис водню, перекис натрію і калію, ефіри, спирти, ацетон, сірковуглець, бензол та ін.) необхідно зберігати у темному холодному місці в невеликих кількостях.
12.2.45. Вробочих приміщеннях хімічної лабораторії дозволяється зберігати не більше 1 кг горючих речовин кожної назви і не більше 4 кг від їхньої загальної кількості. Ці речовини слід тримати в герметично закритому посуді в спеціальній шафі або металевому ящику із застережним знаком безпеки "Обережно! Легкозаймисті речовини".