6.5.12. Відкривати і закривати кришки люків резервуарів і цистерн, а також вводити в цистерну металеві розігрівальні трубки і різні шланги із зовнішньою металевою спіраллю для подавання пари слід обережно, не допускаючи їхнього падіння та ударів по горловині люка.
6.5.13. Обслуговувати цистерни на зливній естакаді дозволяється не менше
ніж двом працівникам, які повинні перебувати у зоні видимості один одного.
6.5.14. Працівників, які займаються зливанням мазуту з цистерн, слід забезпечити касками з пелериною.
6.5.15. Під час підготовки до розігрівання мазуту в цистерні необхідно перевірити:
- надійність закріплення (фіксації) перехідних трапів до горловин цистерн;
- щільність з'єднання парової магістралі із штангою (шлангом);
- надійність закріплення спущеної в цистерну штанги (шланга).
6.5.16. Після закінчення зливання мазуту і зачищення цистерн кришки горловин люків і зливні клапани повинні бути повністю закриті тільки після охолодження зовнішньої поверхні цистерн до плюс 40 °С і нижче.
6.5.17. Проби мазуту та інших паливно-мастильних матеріалів з цистерн, приймальних ємкостей і резервуарів слід відбирати пробовідбірниками, що виготовлені відповідно до вимог ГОСТ 2517 і не дають іскор під час удару .
6.5.18. Під час відбирання проб, вимірювання рівня мазуту і відкривання люків цистерн та резервуарів, а також під час зливання підтоварної води і грязі з резервуарів слід стояти так, щоб можна було уникнути вдихання пари, газів та можливого попадання мазуту на одяг. Не дозволяється також низько нахилятися до горловини люка цистерни, резервуара.
Переносити проби мазуту у відкритому і скляному посуді заборонено.
У випадку, коли вхідна частина люків резервуарів не захищена кільцем з матеріалу, що не дає іскор під час руху замірної рулетки, виготовленої із свинцю, алюмінію, або іншого подібного матеріалу, замірювати рівень сталевою рулеткою (стрічкою) заборонено. Сталева рулетка і пробовідбірник повинні ковзати по напрямній канавці замірного люка.
6.5.19. Підігрівати мазут у резервуарах, обладнаних змійовиковими підігрівниками, слід тільки за умови, що рівень рідини над підігрівниками становить не менше 50 см.
6.5.20. Не допускається нагрівати мазут у резервуарах, приймальних ємкостях і зливних лотках до температури вище плюс 90 °С. В усіх випадках температура мазуту має бути на 15 °С нижча за температуру спалаху його пари.
6.5.21. Мазут у резервуар слід закачувати не вище дозволеного рівня. Не дозволяється заповнювати резервуар, подаючи мазут струменем, що вільно падає.
6.5.22. Використовувати мазутопроводи як конструкції, що несуть навантаження від будь-яких споруд або пристроїв, заборонено.
6.5.23. Відігрівати замерзлі мазуто- та паропроводи слід з дотриманням вимог пункту 6.2.23 цих Правил.
6.5.24. У разі надходження на електростанцію рідкого палива з температурою спалаху менше плюс 45 °С зливати таке паливо заборонено.
У разі надходження на електростанцію замість мазуту інших видів рідкого палива (дизельного, солярного, сланцевого мастила та ін.) з температурою спалаху більше плюс 45 °С слід керуватись такими вказівками:
1) До надходження на електростанцію замінників мазуту слід виконати такі заходи:
- для обслуговувальних працівників, машиністів насосних установок, чергових слюсарів, працівників, які відбирають проби, начальників змін слід провести додатковий інструктаж, під час якого необхідно особливу увагу приділити технічній і пожежній безпеці і специфічним властивостям палива, що надходить;
- перевірити на щільність усі фланцеві з'єднання мазутопроводів і мазуто-підігрівників, сальникових ущільнень арматури та мазутних насосів. Виявлені нещільності слід усунути підтягуванням відповідних фланцевих з'єднань або заміною сальникових набивок та фланцевих прокладок;
- перевірити наявність і готовність первинних засобів пожежогасіння;
- перевірити заземлення електродвигунів, засобів захисту від статичної електрики мазутосховищ, зливної естакади тощо;
- перевірити справність і надійність роботи вентиляційних установок;
- довести до відома пожежної охорони і посилити профілактичний нагляд за дотриманням вимог пожежної безпеки.
2) Під час надходження кожної партії замінника мазуту до початку його зливання слід відібрати пробу палива, що надійшло, і визначити температуру його спалаху. Питання про можливість або неможливість використання даного палива як замінника мазуту повинен вирішувати головний інженер електростанції.
3) Під час зливання нафтопродуктів з температурою спалаху менше плюс 60 °С використовувати змійовикові підігрівники у зливних лотках і приймальних ємкостях заборонено.
4) Підігрівати замінники мазуту до температури, що перевищує температуру його спалаху, допускається у закритих мазутних підігрівниках під тиском, при якому в'язкість не перевищує: 2,5 — 3 °ВУ — для електростанцій, що застосовують механічні форсунки і використовують мазут як основне (резервне) і як розпалювальне паливо для блочних установок; 4 °ВУ - для інших електростанцій, що застосовують механічні форсунки і використовують мазут як розпалювальне паливо; 6 °ВУ - у разі використання парових форсунок.
5) В період роботи електростанції на замінниках мазуту слід проводити регулярний нагляд за щільністю сальників і фланців на мазутному тракті і негайно усувати всі виявлені витікання замінників мазуту.
6) У випадку аварійного витікання замінника мазуту слід негайно викликати пожежну команду.
6.6. Робота в резервуарах мазутного господарства
6.6.1. Під час зачищення залізничних цистерн вручну слід застосовувати скребачки, що не викликають іскріння.
Спускатись працівникам у цистерни для їх зачищення заборонено.
6.6.2. Під час роботи в резервуарах мазутного господарства слід дотримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил. Забороняється працівникам спускатися всередину для огляду і очищення внутрішніх поверхонь баків від нафтопродуктів і шламів без шлангового або киснеізолювального протигаза, рятувального пояса і вірьовки.
6.6.3. Резервуари, що підлягають внутрішньому огляду, ремонту або очищенню від відкладень, повинні бути звільнені від мазуту, від'єднані і відглуше-ні від діючого обладнання.
Перед очищенням резервуар слід пропарити і провентилювати.
Під час очищення резервуарів слід дотримуватись вимог пункту 4.10.21 цих Правил. Видалені із резервуара відкладення необхідно вивозити або закопувати у відведеному місці.
6.6.4. Усі ремонтні роботи всередині резервуарів слід проводити після пропарювання, вентиляції і очищення їх від відкладень.
6.6.5. Огляд, очищення та ремонтні роботи всередині резервуарів слід проводити у спецодязі, спецвзутті і рукавицях.
Ці роботи слід виконувати за умови відкритих люків і лише у разі необхідності з обов'язковим застосуванням примусової вентиляції.
Перед початком і в процесі проведення робіт з очищення або ремонту всередині резервуарів слід зробити аналіз повітряного середовища, який повинен підтвердити, що вміст шкідливих речовин не перевищує ГДК, кисню достатньо (вміст кисню повинен бути понад 20 % від об'єму).
У разі перевищення ГДК шкідливих речовин роботу всередині резервуарів необхідно проводити у шланговому або киснеізолювальному протигазі.
Шланг протигаза повинен бути із мастилобензостійкого матеріалу. У разі відсутності примусового подавання повітря довжина шланга повинна бути не більше 15 м, а за його наявності - до 40 м.
Під час роботи слід обов'язково застосовувати рятувальний пояс і рятувальну вірьовку.
6.6.6. Спускатись працівникам у резервуар мазутного господарства без драбин заборонено. За відсутності в резервуарі постійних (стаціонарних) внутрішніх драбин слід застосовувати переносну дерев'яну необковану драбину, -щоб уникнути іскроутворення.
Спускатись працівникам у резервуари з температурою повітря в них понад 33 °С заборонено.
7. Вимоги безпечного обслуговування котельних установок
7.1. Обслуговування пилоприготувальних установок
7.1.1. Обслуговування пилоприготувальних установок слід проводити відповідно до вимог "Правил взрывобезопасности топливоподач и установок для приготовлений и сжигания пьшевидного топлива" та "Правил технической экс-плуатации электрических станций и сетей", затверджених Міненерго СРСР 20.02.89, зі змінами від 22.04.90, 21.08.90, 01.01.96 та 26.04.96.
7.1.2. У приміщеннях пилоприготувальних установок слід дотримуватись чистоти, періодично прибирати пил з усіх частин обладнання, будівельних конструкцій та трубопроводів, а також очищати аспіраційні установки від пилу. Особливу увагу слід приділяти запобіганню накопичення пилу на гарячих поверхнях обладнання.
7.1.3. Не дозволяється відкривати люки або лази, замінювати діафрагми вибухових запобіжних клапанів, а також проводити інші роботи, пов'язані з порушенням герметичності пилогазоповітряного тракту на елементах системи з пилогазоповітряною сумішшю, — за винятком чищення сіток під циклонами, — якщо конструкція сіток дозволяє безпечне проведення цих робіт.
7.1.4. У разі виявлення у бункерах сирого вугілля жевріючих відкладень або у разі підозри наявності їх ці місця слід залити розпиленою водою і вжити заходів щодо заповнення бункерів паливом і продовження спрацювання з них палива.
За наявності осередків тління або горіння у бункерах пилу слід негайно припинити всі роботи поблизу бункерів (на бункерній галереї) і працівників, які не беруть участі у гасінні осередку горіння, вивести на безпечну відстань.
7.1.5. Забороняється робота пилосистем, - якщо з них вибивається запилене повітря.
7.1.6. Прибирати пил з-під барабанів і приводів працюючих млинів заборонено.
7.1.7. Працювати всередині млинів та інших елементів пилосистем дозволяється тільки після від'єднання їх від топки, повітропроводів та ліній пожежогасіння шиберами, заслінками, вентилями або засувками, очищення їх від пилу і проведення вентиляції.
Безпосередньо перед спуском всередину млинів та інших елементів пилосистем слід перевірити відсутність окису вуглецю і достатність кисню (вміст кисню повинен бути понад 20 % від об'єму), вжити заходів щодо відвернення запобігання помилковому ввімкненню млина відповідно до вимог підрозділу 4.12 цих Правил і впевнитись в тому, що незакріплені броньовані плити або випадково затиснені у верхньому положенні сторонні предмети відсутні.
На котлах, обладнаних для спалювання природного газу, перед спусканням людей у млин, а також перед початком проведення вогневих робіт поблизу від критих люків млинів слід перевірити відсутність природного газу в зоні проведення таких робіт.
7.1.8. У системах з прямим вдуванням і пиловим бункером із зупиненим млином між двома вимикальними заслінками гарячого повітря перед ним повинен бути відкритий в атмосферу клапан.
7.1.9. Місця проведення ремонтних робіт на ділянках, що знаходяться в зоні дії можливого викиду з вибухових клапанів працюючих пилосистем, слід обгородити щільними вогнезахисними щитами та навісами.
7.1.10. Відкривати люки і лази на зупиненому млині слід за температури повітря поза ним менше плюс 50 °С.
Люки і заслінки слід відкривати поступово і обережно, стоячи збоку від люка. Виявлені осередки горіння слід погасити розпиленою водою, а паливо видалити.
Наносити удари по елементах пилосистеми, пилопроводах і повітроводах заборонено, щоб уникнути завихрення пилу.
7.1.11. Працівник, який виконує первинний огляд броні барабана млина до початку проведення ремонту, повинен перебувати біля горловини млина.
7.1.12. Доступ у барабан млина для огляду броні дозволяється тільки за відсутності небезпеки обвалювання перших рядів.
Ряди броні слід оглядати поступово, попередньо переконавшись у відсутності небезпеки їхнього обвалювання; у разі виявлення ненадійно закріплених броньованих плит огляд слід припинити і броню обвалити.
7.1.13. Під час сортування і розвантажування куль з барабана млина за допомогою пристроїв, установлених безпосередньо на корпусі барабана, дозволяється перебувати у радіусі не менше 10м від місця розвантажування куль.
Працівники, які проводять цю роботу, а також роботи, пов'язані із заміною броні, повинні взувати валянки або черевики з металевими носами.
7.1.14. Під час замінювання броні барабана млина, знімання і установлення зубчастого вінця барабан повинен бути надійно закріплений, щоб уникнути його самочинного прокручування від небалансу, яке може бути результатом установлення частини броні або однієї половини вінця.
7.1.15. У разі замінювання броньових плит млинів з барабана повинні бути обов'язково видалені кулі.
Працювати всередині млина дозволяється тільки за умови проведення аналізу повітря в ньому на відсутність окису вуглецю і вжиття заходів, що унеможливлюють помилкове увімкнення млина відповідно до вимог підрозділу 4.12 цих Правил.
7.1.16. Розвантажувати, навантажувати та укладати броньовані плити в барабані млина слід з максимальною обережністю, щоб уникнути травмування працівників.
7.1.17. Під час демонтажу вуглеподавального патрубка отвір, з якого висипається вугілля, повинен бути закритий знизу заглушкою з металевого листа завтовшки від 2 до 3 мм.
7.1.18. Вогневі роботи повинні проводитись тільки на виведеній з роботи пилоприготувальній установці.
Під час проведення вогненебезпечних робіт на обладнанні системи пилоп-риготування спалимі конструкції і обладнання в радіусі 5 м повинні бути очищені від відкладень пилу і надійно захищені металевим екраном, азбестом або политі водою, а також повинні вживатись заходи щодо запобігання розлітанню іскор, щоб вони не впали на конструкції, що можуть загорітись, а також на розташовані внизу площадки та обладнання.
7.1.19. У момент пуску млина під час його випробування перебувати напроти напівмуфт, а також напроти коробок виводів електродвигунів заборонено.
7.1.20. Під час ремонту бил молоткових млинів ротор повинен бути застопорений.
7.1.21. Оглядати, очищати та ремонтувати живильники палива слід з дотриманням вимог підрозділу 4.12 цих Правил.
Проштовхувати руками паливо в живильниках палива заборонено.
7.1.22. Під час внутрішнього огляду елементів пилоприготувальної системи, у тому числі і бункерів, дозволяється користуватись тільки вибухозахище-ними світильниками від мережі напругою до 12 В або акумуляторними світильниками вибухозахищеного виконання.
7.1.23. Під час ремонту обладнання системи пилоприготування працівники повинні бути одягнені у суконні костюми і обов'язково використовувати захисні окуляри та рукавиці.
7.2. Робота у бункерах
7.2.1. Кришки люків для спускання працівників у бункери палива слід замикати на замки, ключі від яких повинні зберігатись у начальника зміни цеху.
7.2.2. Проштовхувати паливо, що застряло у бункері, слід механізованим способом або вручну - спеціальними піками з надбункерної галереї. Спускатись у бункер для проштовхування палива заборонено.
7.2.3. Спускатись у бункери палива дозволяється тільки для очищення і огляду їх перед ремонтом.
Спускатись у бункери палива з відкритими радіоізотопними приладами (рівнемірами), а також у бункери з жевріючим паливом або паливом, що димить, заборонено.
7.2.4. Перед спусканням у бункер сирого вугілля необхідно:
-припинити подавання палива у бункер, а паливо, що в ньому залишилось, спрацювати;
- перекрити вихідні отвори бункера;
перекрити систему подавання пари і повітря на обвалювання палива в бункері;
- за наявності електровібраторів зняти з них напругу;
- підняти плужки скидача палива і розібрати схему управління ними;
- перекрити живильник сирого вугілля і розібрати його електричну схему;
- зупинити пилосистему, перекрити систему подавання повітря до млина, зняти напругу з електроприводів механізмів пилосистеми, розібрати їхні електричні схеми і на приводах механізмів подавання палива у бункер вивісити заборонні знаки безпеки "Не вмикати! Працюють люди".
7.2.5. Перед спусканням у бункер пилу необхідно:
- спрацювати паливо, що залишилось, перекрити пилосистеми, розібрати їхні електричні схеми;
- закрити шибери над пиложивильниками або розчепити напівмуфти;
- за наявності у бункері пилу жевріючих осередків заповнити його вуглекислотою, азотом або насиченою водяною парою тиском не більше 1,5 МПа (15 кгс/см2). Вуглекислоту (азот) або пар необхідно подавати у верхню частину бункера розосереджено паралельно стелі бункера, - щоб уникнути завихрення пилу. Система підведення вуглекислоти або пари повинна бути такою, щоб у разі її увімкнення унеможливлювалось попадання конденсату у бункер пилу;
- провентилювати бункер повітрям з наступним аналізом його на відсутність шкідливих речовин;
- відкрити люк у бункер і, якщо кришка люка без завіс, ужити заходів щодо запобігання падінню її в бункер;
- спустити у бункер пилу металеву драбину з гаками у верхній частині або ланцюгову драбину, підвісити її до міцної нерухомої конструкції і надійно закріпити.
Під час проведення роботи у бункері необхідно періодично перевіряти наявність окису вуглецю всередині нього.
У разі виявлення окису вуглецю працівників необхідно вивести з бункера, осередки горіння погасити, бункер знову провентилювати і повторним аналізом повітря впевнитись у відсутності окису вуглецю.
7.2.6. Під час проведення робіт у бункері слід дотримуватись вимог пунктів 4.10.1, 4.10.7 і 4.10.21 цих Правил. Застосування рятувального пояса і рятувальної вірьовки під час проведення робіт у бункері є обов'язковим.
Якщо у бункері виконує роботу один працівник, слід призначати не менше двох наглядачів; у разі виконання роботи в бункері більшою кількістю працівників повинно бути не менше одного наглядача на кожного працівника.
7.2.7. Спущені у бункер драбини і рятувальні вірьовки запобіжних поясів працівників, які спускаються у бункер, слід закріплювати за металеві дужки і кільця, які повинні бути поблизу люків.
7.2.8. У разі нависання вугілля з одного боку бункера або відсіку дозволяється спускатись у бункер вище рівня навислого вугілля; у цьому випадку рятувальна вірьовка повинна бути прив'язана з того боку бункера, де нависло вугілля.
7.2.9. Працювати у бункері палива необхідно у сукняному костюмі, брюках навипуск, чоботях, рукавицях, окулярах, у респіраторі та касці. Напоготові у працівника, який виконує роботу в бункері, і наглядачів повинні бути шлангові протигази.
7.2.10. Не дозволяється під час виконання роботи з драбин ставати на вугілля - без попереднього закріплення карабіна запобіжного пояса.
7.2.11. Тривалість перебування працівників у бункері і тривалість відпочинку (з виходом з бункера) визначає працівник, який видає наряд, або керівник робіт.
7.2.12. Під час піднімання працівника з бункера рятувальну вірьовку слід вибирати на ділянці між петлею і верхнім кінцем одночасно з підніманням працівника, - щоб рятувальна вірьовка у бункері не провисала.
7.2.13. Якщо працівник випадково упав у бункер, слід негайно припинити подавання у бункер вугілля, перекрити відсікний шибер або зупинити живильники і негайно розпочати порятунок працівника.
7.2.14. Під час проведення робіт усередині золових бункерів затвори на протічках у ці бункери повинні бути закриті і замкнені на замок.
7.2.15. Утворене в бункері склепіння із золи, що злежалась або спеклась, слід обрушувати через бокові дверці або люки.
Перебування працівників усередині бункера під час пробивання пробок в отворах виходу золи або руйнування склепіння заборонено.
7.2.16. Під час спалювання вугілля, здатного до самозаймання (вихід летких понад 30 %), необхідно за графіком і у разі необхідності контролювати загазованість на окис вуглецю на бункерній галереї паливоподачі і у зоні бункерів.
За наявності загазованості понад ГДК необхідно вивести працівників з бункерної галереї у безпечне місце і вжити необхідних заходів щодо виявлення жевріючого палива або такого, що димить, і його ліквідації.
7.3. Обслуговування обладнання газового господарства
Обслуговування обладнання газового господарства слід проводити відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України.
7.4. Обслуговування котельних установок
7.4.1. Обладнання котельних установок повинно відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.05.94 № 51, "Правил взрывобезопасности топливоподач и установок для приготовления и сжигания пылевидного топлива", Правил безпеки систем газопостачання України і Правил будови
і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 °С, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 23.07.96 № 125, зареєстрованих у Мін'юсті України 05.11.96 за № 655/1680.
7.4.2. Запобіжні і вибухові клапани котла (пароводяного тракту, топки і газоходів) повинні: або мати відводи для видалення пароводяної суміші і вибухових газів у разі спрацювання клапанів за межі робочого приміщення у місця, безпечні для працівників, або бути відгородженими відбійними щитами з боку можливого перебування людей.
7.4.3. Заклинювати запобіжні клапани працюючих котлів або збільшувати натиснення на тарілки клапанів шляхом збільшення маси вантажу або будь-яким іншим способом заборонено.
Тягарі важільних запобіжник клапанів повинні бути застопорені і запломбовані так, щоб не допустити самочинного їхнього переміщування.
7.4.4. Доступ до форсунок котла повинен бути вільний і зручний для обслуговування та ремонту.
На отворах для установлення форсунок повинні бути екрани, щоб уникнути опіків у випадку зворотного удару полум'я.