Територія підприємства повинна бути рівною, мати необхідні нахили і пристрої для відведення атмосферних і поливальних вод. Вільні ділянки території повинні бути озеленені. З настанням темряви територія підприємства повинна освітлюватись.
Територія підприємства повинна бути обладнана спеціальними майданчиками для зберігання пального, сировини, допоміжних матеріалів та устаткування з урахуванням вимог правил безпеки і санітарних норм. Тверде паливо повинно зберігатися згідно з вимогами п.7.10.6. Правил пожежної безпеки в Україні.
Розміщувати житлові будинки, ясла, дитячі садки, школи, клуби або використовувати для цих потреб приміщення, розташовані на території підприємства, а також в санітарно-захисній зоні, не дозволяється.
Не дозволяється прибудовувати побутові, допоміжні і адміністративні приміщення до будівель з вибухопожежонебезпечними виробництвами і розміщувати їх в небезпечній зоні діяння ударної хвилі під час вибуху.
Будівництво тимчасових будівель і споруд на території виробничої зони діючого підприємства не дозволяється.
Будівельний майданчик на території підприємства для запобігання доступу сторонніх осіб повинен бути огороджений. У випадку неможливості влаштування огорожі він повинен бути позначений відповідними знаками і написами.
Прибирання території повинно проводитись щоденно: влітку для запобігання запилення її слід регулярно поливати; взимку проїзди і проходи повинні систематично очищуватись від снігу і льоду, посипатись піском.
Прокладання (розміщення) газопроводів і інших підземних комунікацій повинно бути означене розпізнавальними знаками і нанесене на генплані підприємства.
Автомобільні проїзди та залізничні колії
Рух транспорту на підприємстві повинен бути організований за схемою маршрутів руху транспортних та пішохідних потоків з вказаними на ній поворотами, зупинками, виїздами, переходами тощо. Схема маршрутів руху повинна бути вивішена в місцях стоянки транспорту, перед в’їздами на територію підприємства і в інших необхідних для цього місцях.
Територія підприємства повинна бути обладнана дорожніми знаками, покажчиками швидкості руху транспорту за ГОСТ 10807-78 і знаками безпеки за ГОСТ 12.4.026-76. Необхідна кількість дорожніх знаків і покажчиків і місця їх встановлення повинні обгрунтовуватись схемою организації руху транспортних і пішохідних потоків.
Вантажопотоки на заводському подвір’ї не повинні мати зустрічних і, по можливості, перехресних напрямків.
Внутрішньозаводські автодороги повинні відповідати вимогам СНиП 2.05.0285 і СНиП 2.05.07-91.
Експлуатація, утримання та ремонт автотранспорту має відповідати вимогам Правил охорони праці на автомобільному транспорті.
До всіх будівель і споруд підприємства повинен бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будівлями не дозволяється захаращувати і використовувати для складування матеріалів, устаткування і для стоянки автотранспорту.
Закриття окремих ділянок доріг допускається з дозволу власника підприємства після попереднього узгодження з місцевими органами пожежного нагляду і при умові наявності об’їзних шляхів.
На період проведення ремонту доріг підприємства у відповідних місцях повинні бути установлені покажчики напрямків об’їзду або влаштовані переїзди через ділянки, де ведеться ремонт.
Ширина проїзної частини автодоріг до виробничих корпусів повинна бути не менше 7 м, інших — з однобічним рухом автомобілів — 4,5 м.
Ширину воріт автомобільних в’їздів на територію підприємства належить приймати по найбільшій ширині автомобілів, що застосовуються, плюс 1,5 м, але не менше 4.5 м, а ширину воріт для залізничних в’їздів — не менше 4,9 м.
Вантажно-розвантажувальні рампи та платформи повинні мати не менше двох розосереджених сходів або пандусів. Ширина вантажно-розвантажувальних рамп і платформ при використанні електронавантажувачів повинна бути не менше 4,5 м.
Поперечний нахил підлоги рамп і платформ повинен бути рівним 1%о.
Висоту платформи для залізничного транспорту слід приймати, як правило, рівною 1.4 м від рівня головки рейки. Для забезпечення відткриття дверей усіх типів ізотермічних вагонів уздовж залізничної колії платформа повинна мати знижену частину шириною 0.56 м та висотою 1.1 м від головки рейки відповідно до вимог СНиП 2.11.02-87.
Висота вантажної платформи для автомобільного транспорту повинна бути рівною 1,2 м від поверхні вантажно-розвантажувального майданчика. Допускається при обгрунтуванні улаштування зрівнювальних платформ висотою 0,2 м від поверхні вантажно- розвантажувального майданчика.
Рампи з боку під’їзду автомобілів повинні бути обладнані відбійними брусками для обмеження заднього ходу автомобіля і відкидними колесовідбійними брусами, що запобігають падінню електронавантажувачів на ділянках рампи, вільних від вагонів.
Улаштування внутрішньозаводських залізничних колій, переїздів і переходів через них, організація і експлуатація залізничного господарства повинні задовольняти вимоги Правил технічної експлуатації залізниць, а також СНиП ГГ-39-79 і СНиП 2.05.07-91.
Будівництво додаткових колій на існуючій залізничній під’їзній колії, яка знаходиться у віданні залізниці, здійснюється підприємством за проектом, узгодженим з залізницею.
Відкриття для постійної експлуатації наново побудованої залізничної під’їзної колії і подача на цю колію рухомого складу допускається після проведення робіт по її будівництву у відповідності з проектом, прийняття у встановленому порядку до експлуатації і визначення залізницею порядку обслуговування.
Подача вагонів на залізничні під’їзні колії в період їх будівництва допускається лише за умов тимчасового погодження поміж відділенням залізниці і будівельною організацією, відповідальною за безпеку руху.
На кожну залізничну під’їзну колію повинні бути: технічний паспорт, план під’їзної колії, поздовжній профіль та креслення штучних споруд.
Залізничні під’їзні колії, локомотиви і вагони, які знаходяться на балансі підприємства, повинні утримуватись ним у повній технічній справності.
Переїзди і переходи через внутрішньозаводські залізничні колії повинні мати суцільний настил на рівні головки рейки. Стоянка вагонів без локомотивів на переїздах не дозволяється.
Локомотиви і вагони, що належать підприємствам і виходять на колії загальної мережі залізниці, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць. Порядок виходу на станцію примикання локомотива, який належить підприємству, встановлюється начальником відділення залізниці.
Працівники залізничних під’їзних колій підприємств, які зв’язані з рухом поїздів, проходять у встановленому порядку навчання і перевірку знань Правил технічної експлуатації залізниць, інструкцій по сигналізації, руху поїздів і маневровій роботі на залізницях, цих Правил, Статуту про дисципліну працівників залізничного транспорту. Особи, які не пройшли такої перевірки, до роботи не допускаються.
При виконанні службових обов’язків на коліях залізниць працівники залізничних під’їзних колій підприємств зобов’язані мати при собі посвідчення встановленого зразка про перевірку знань і точно виконувати розпорядження чергового по станції або диспетчера.
Виходи з будівель не повинні спрямовуватись в бік залізничних колій, розміщених безпосередньо біля виробничих споруд.
При наявності виходів з виробничих або допоміжних будівель на залізничні колії, що розміщені ближче ніж 6 м від будівель, повинна бути передбачена автоматична звукова сигналізація, що попереджає про наближення залізничного транспорту, а також встановлені бар’єри висотою не менше 1 м, які огороджують залізничні колії в місцях виходу з будівель.
В місцях перехрещень залізничних колій з автомобільними дорогами повинні влаштовуватись переїзди. Проїзд транспортних засобів і самохідних машин, а також прогін худоби через залізничні колії у невстановлених місцях не дозволяється.
Переїзди повинні мати суцільний поміст, під’їзди, огороджені стовпцями і поруччям, електричне освітлення, шлагбауми, а також попереджувальну звукову або світлову сигналізацію.
В місцях перехрещень залізничних колій з пішохідними дорогами повинні бути влаштовані переходи, обладнані рівним суцільним помостом, укладеним на рівні з головками рейок, звуковою сигналізацією, електричним освітленням.
Переходи повинні бути обладнані шлагбаумами, попереджувальними знаками «Бережись потягу!», світловою або звуковою сигналізацією.
Швидкість руху залізничного і автомобільного транспорту по території підприємства повинна бути вказана для кожного виду транспорту на спеціально вивішених (виставлених) дорожніх знаках за ГОСТ 10807-78 і не перевищувати таких величин:
залізничний транспорт
еішелон з локомотивом попереду —15 км/г;
ешелон з локомотивом позаду вагонів — 10 км/г;
під час руху у важких умовах, а також при переїзді, в’їзді або виїзді з території, під час причеплення вагонів — 5 км/г;
під час руху вагонів вручну — 2 км/г.
автомобільний транспорт
при проїзді території підприємства — 10 км/г;
на пересіченні переїздів підприємства, під час виїзду і в’їзду — 5 км/г;
при русі автомобіля заднім ходом — 3 км/г;
автонавантажувачі, електрокари — 3 км/г.
Пересування вагонів вручну повинно проводитись у відповідності з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
Не дозволяється допускати на локомотиви, в кабіни управління моторовагонними поїздами, автомотрисами, дрезинами і іншими рухомими одиницями, до сигналів, стрілок, апаратів, механізмів і інших пристроїв, пов’язаних з забезпеченням безпеки руху, а також в приміщення, звідки здійснюється управління сигналами і іншими подібними пристроями, осіб, які не мають права доступу до них.
Робітники, які проходять у встановленому порядку стажування як другі особи, можуть допускатися до керування локомотивами, моторовагонними поїздами, автомотрисами, дрезинами і іншими рухомими одиницями, сигналами, стрілками, апаратами і механізмами лише під наглядом і під особисту відповідальність працівників, які безпосередньо обслуговують ці пристрої.
Особи, які вступають на посади, пов’язані з рухом поїздів, повинні пройти медичний огляд для визначення придатності їх до виконання роботи відповідно з вимогами п. 3.4.2. ч. 1 цих Правил.
На підприємстві повинні бути встановлені терміни, порядок перевірки знань і обов’язки осіб щодо контролю за станом транспортних шляхів.
БУДІВЛІ І СПОРУД И
Виробничі будівлі
Улаштування виробничих будівель і споруд повинно відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85, СНиП 2.09.04-87, СНиП 2.09.03-85 і цих Правил.
Об’єм виробничих приміщень на одного працівника повинен бути не менше 15 куб. м, а площа приміщень — не менше 4 кв.м.
Відстань між будівлями і спорудами при проектуванні та реконструкції підприємств повинна відповідати вимогам СНиП ГГ-89-90 та санітарних норм СН 245-71.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів повинно виконуватись згідно з вимогами ДБН А.3.1-3-94.
Не допускається зі складу пускових комплексів вилучати будівлі і споруди, які призначені для санітарно-побутового обслуговування, забезпечення здорових та безпечних умов праці працівників, очищення, знешкодження і уловлювання шкідливих викидів в атмосферу, викидів у воду та грунт, а також під’їзні колії з фронтом навантаження і розвантаження, лінії зв’язку, системи і заходи пожежної безпеки.
Виробничі будівлі і споруди або їх частини (проліт, поверх) наказом власника підприємства закріплюються за цехами, відділами і іншими підрозділами підприємства . Начальники підрозділів є особами, що відповідають за експлуатацію, збереження і ремонт закріплених за ними будівель, споруд або окремих приміщень.
На всі виробничі будівлі і споруди повинні складатися технічні паспорти. До паспорту повинна бути прикладена технічна документація по зданим в експлуатацію будівлям і спорудам: затверджений технічний проект (проектне завдання), робочі креслення, дані відносно гідрогеологічних умов ділянки забудівлі, акт прийняття в експлуатацію з документами, що характеризують застосовані матеріали, умови і якість проведених робіт по зведенню об’єктів, акти на сховані роботи, а також відомості про відхилення від проекту на момент вводу до експлуатації.
Нагляд за технічним станом і експлуатацією будівель і споруд повинен здійснюватись відповідно до Інструкції з технічної експлуатації і ремонту виробничих будівель і споруд на підприємствах харчової промисловості.
Облік робіт по обслуговуванню і поточному ремонту будівель і споруд повинен вестись в технічному журналі (форма технічного журналу наведена у додатку 9).
Не дозволяється проводити перепланування виробничих і службових приміщень без проекту, узгодженого з місцевими органами державного пожежного нагляду і затвердженого власником. При цьому не повинне допускатись зниження межі вогнетривкості будівельних конструкцій і погіршення умов евакуації людей.
В приміщеннях висота від підлоги до низу виступаючих конструкцій перекриття (покриття) повинна бути не менше 2,2 м, висота від підлоги до низу виступаючих частин комунікацій і устаткування в місцях постійного проходу людей і на шляхах евакуації — не менше 2 м, а в місцях непостійного проходу людей — не менше 1,8 м. При необхідності в’їзду в будівлю пожежних автомобілів висота проїздів повинна бути не менше 4,2 м до низу виступаючих частин комунікацій і устаткування.
Внутрішні будівельні конструкції виробничих приміщень повинні мати рівні поверхні, що допускають вологе легке очищення, безпилове прибирання і, в необхідних випадках, теплоізоляцію, що виключає конденсацію вологи на їх поверхні.
Стіни і металеві конструкції приміщень з агресивним повітряним середовищем слід влаштовувати з антикорозійних матеріалів або з антикорозійним захисним покриттям.
Сигнально-попереджувальне зафарблення елементів будівельних конструкцій, небезпечних щодо аварій і нещасних випадків, небезпечних елементів виробничого устаткування і внутрішньоцехового транспорту, пристроїв і засобів пожежогасіння і забезпечення безпеки, а також колірне оброблення знаків безпеки в виробничих приміщеннях і на території підприємства повинні відповідати вимогам ГОСТ12.4.026-76.
Колірне оброблення поверхні виробничих приміщень повинне відповідати вимогам СН 181-70 (додаток 8).
При будівництві, реконструкції, технічному переоснащенні і капітальному ремонті будівель із металевих конструкцій з полімерними утеплювачами повинен видаватись наряд-допуск окремо на кожен вид роботи, пов’язаної з проведенням електрогазозварювання та інших вогневих робіт. Кріплення панелей з полімерним утеплювачем, влаштування в них отворів і встановлення закладних деталей з застосуванням електрогазозварювання і інших вогневих робіт не дозволяється.
При пошкодженні металевих обшивок панелей повинні вживатись негайні заходи щодо їх ремонту і відновлення за допомогою механічних з’єднань (болтових тощо).
Прокладання проводів і кабелів (окрім таких, що прокладаються в сталевих трубах) безпосередньо по металевих панелях і плитах з полімерними утеплювачами, а також встановлення електричних апаратів, щитів тощо ближче 1 м від вказаних конструкцій не дозволяється. В місцях перехрещення огороджуючих конструкцій електричними комунікаціями повинні передбачатись металеві гільзи з ущільненням негорючими матеріалами.
В місцях перехрещень трубопроводами з теплоносієм металевих огороджуючих конструкцій з горючими полімерними утеплювачами в радіусі 0,1 м повинна передбачатись теплова ізоляція з негорючих матеріалів.
Прибудування до огороджуючих конструкцій (стіни, перегородки і покриття) з металоконструкцій в сполученні з горючими полімерними утеплювачами (пінополістирол, пінополіуретан тощо) комор, майстерень та інших приміщень не дозволяється.
Переведення автоматичних установок пожежогасіння в будівлях із металевих конструкцій з полімерними утеплювачами на режим ручного пуску не дозволяється.
В кількох видних місцях на огороджуючих конструкціях таких будівель повинні бути встановлені попереджувальні знаки: «Вогненебезпечно — утеплювач, що згорає!»
На вході до приміщення повинна бути вивішена табличка з позначенням його категорії щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки у відповідності з ОНТП 24-86 і класу зони щодо ПУЕ (додаток 4).
У зовнішніх дверних і технологічних прорізах виробничих приміщень для попередження утворення в холодну пору року туману і конденсату на поверхні стін і устаткування, а також для захисту працюючих від впливу різкого зниження температури і протягів повинні бути влаштовані тамбур-шлюзи або повітряно-теплові завіси.
Кожне виробниче приміщення повинне мати не менше одного основного проходу шириною не менше 1,5 м, зв’язаного з виходом або сходовими клітками.
Зони проходу працюючих та проїзду транспорту повинні бути розмежовані.
Відкриті технологічні прорізи в перекриттях повинні бути огороджені поруччям відповідно до вимог п. 6.2.1.19. ч.1 цих Правил.
В приміщеннях, де розміщуються виробництва категорій А і Б щодо вибухопожежонебезпеки, а також в приміщеннях, де виробничий процес здійснюється під тиском, не дозволяється вбудовувати ремонтно-механічні майстерні, загальнозаводські лабораторії та інші приміщення, безпосередньо непов’язані з технологічним процесом.
Приміщення категорій А і Б слід, якщо це допускається вимогами технології, розміщувати біля зовнішніх стін, а в багатоповерхових будівлях — на верхніх поверхах.
Розміщення приміщень категорій А і Б в підвальних і цокольних поверхах не допускається.
В приміщеннях категорій А і Б слід передбачати зовнішні легкоскидувані огороджуючі конструкції (засклення вікон і ліхтарів, покриття сталеві, алюмінієві тощо). Площу легкоскидуваних конструкцій слід визначати розрахунком. При відсутності розрахункових даних площа легкоскидуваних конструкцій повинна складати не менше 0,05 кв. м на 1 куб. м об’єму приміщення категорії А і не менше 0,03 кв. м — приміщення категорії Б.
При розміщенні в одній будівлі або приміщенні технологічних процесів з різною вибухопожежною і пожежною небезпекою необхідно передбачати заходи щодо попередження вибуху і поширення пожежі. Ефективність цих заходів повинна бути обгрунтована в технологічній частині проекту. Якщо вказані заходи є недосить ефективними, то технологічні процеси з різною вибухопожежною і пожежною небезпекою необхідно розміщувати в окремих приміщеннях; при цьому приміщення категорій А, Б і В необхідно відділяти поміж собою, а також від приміщень категорій Г і Д та коридорів протипожежними перегородками та протипожежними перекриттями у відповідності з вимогами СНиП 2.09.02-85.
При необхідності улаштування у перекриттях будівель категорій А, Б і В, а також в протипожежних перегородках, які відокремлюють приміщення категорій А і Б від інших приміщень, прорізів, які не можуть перекриватись протипожежними дверима або воротами, слід передбачати комплекс заходів до запобігання поширенню пожежі і проникненню горючих газів, парів легкозаймистих і горючих рідин, пилу, здатних утворювати вибухонебезпечні концентрації, до суміжних поверхів і приміщень.
Підвали при розташуванні в них приміщень категорій В, складів горючих матеріалів або негорючих матеріалів в горючій упаковці, повинні обладнуватись установками автоматичного пожежогасіння і розділятись протипожежними перегородками у відповідності з вимогами СНиП 2.09.02-85.
Перед ліфтами в приміщеннях категорій А і Б на всіх поверхах слід передбачати тамбур-шлюзи з постійним підпором повітря 20 Па (2 кгс/кв. м). Двері тамбур- шлюзів з боку шахт ліфтів повинні бути виконані з негорючих матеріалів, без скління. В машинних відділеннях ліфтів будівель категорій А і Б слід передбачати постійний підпір повітря 20 Па (2 кгс/кв. м).
При розташуванні в протипожежних стінах і перегородках прорізів, які не можуть перекриватись протипожежними дверима або воротами, для сполучення між суміжними приміщеннями категорій В, Г і Д слід передбачати відкриті (без дверей або воріт) тамбури довжиною не менше 4 м, обладнані установками автоматичного пожежогасіння на ділянці довжиною 4 м з об’ємом витрати води 1 л/с на 1 кв.м підлоги тамбуру. Огороджуючі конструкції тамбура повинні бути протипожежними з межею вогнестійкості 0,75 години.
В місцях прорізів в протипожежних перегородках, які відокремлюють приміщення категорій А і Б від приміщень інших категорій, коридорів і сходових кліток, слід передбачати тамбур-шлюзи з постійним підпором повітря згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91. Улаштування загальних тамбур-шлюзів для двох і більше приміщень вказаних категорій не допускається.
В цехах і лабораторіях, де застосовуються легкозаймисті, горючі рідини (ЛЗР і ГР), шкідливі хімічні речовини і гази, необхідно передбачати, як правило, централізоване перевезення і роздачу їх на робочі місця.