НПАОП 15.8-1.14-97Правила безпеки для кондитерського виробництва

Матеріал барабана центрифуги повинен бути стійким до впливу харчових кислот.

      1. Центрифуга повинна бути встановлена у відповідності з вимогами, які вказані у паспорті.

      2. Двигун підвісних центрифуг повинен бути встановлений на каркасі, рамі тощо, не зв’язаній зі стінами, фундаментом будинку та іншим устаткуванням.

      3. Центрифуга повинна оснащуватись автоматичним або ручним гальмом та мати рознімну накривку. Кнопки пуску та зупинки повинні бути встановлені на робочому місці, а в автоматичних системах, крім того, винесені на загальний щит.

      4. Рівні шуму та вібрації під час роботи центрифуг не повинні перевищувати значень, передбачених ГОСТ 12.1.003-83 та ГОСТ 12.1.012-90.

    1. Фільтри

      1. Фільтрувальне устаткування повинно бути виготовлене з матеріалів, стійких до дії розчинів та суспензій, які фільтруються.

      2. Стрічкові та барабанні вакуум — фільтри, а також інші відкриті фільтри, для виключення потрапляння парів та пилу у приміщення в процесі фільтрування, повинні обладнуватись місцевим (для стрічкових фільтрів по всій довжині) витяжним пристроєм (аспірацією).

      3. Фільтрпреси повинні обладнуватись гідравлічними або іншими механічними затискачами та запобіжними клапанами.

Манометри та запобіжні клапани повинні встановлюватись в безпосередній близькості від фільтрпресів на нагнітальному трубопроводі.

      1. Під рамами фільтрпреса повинен бути передбачений бункер (корито) для скидання осаду.

      2. Барабанні вакуум-фільтри повинні бути оснащені автоматичним клапаном для регулювання живлення розчином, який слід встановити на трубопроводі, який подає розчин у корито фільтра. Для попередження переливу корито фільтра повинне бути оснащене переливною трубою.

      3. Для зручності обслуговування зрошувача барабанний вакуум-фільтр повинен бути обладнаний спеціальною площадкою та сходами.

      4. Автоматизовані камерні фільтрпреси ФПАКМ повинні обладнуватись манометрами та запобіжними клапанами, які встановлюються на нагнітальному трубопроводі. Запобіжний клапан повинен відводити розчин або суспензію, які подаються, до всмоктувальної лінії насоса.

      5. На лінії подавання робочої рідини до віджимних гумових діафрагм фільтрпреса ФПАКМ повинні встановлюватись манометр та перепускний запобіжний клапан.

      6. Стрічкові вакуум-фільтри повинні оснащуватись закритим лотком для подавання суспензії, який би виключав можливість її розбризкування.

    1. Іонообмінні установки для очищення розчинів молочної кислоти

      1. Всі трубопроводи, вентилі, збірники, насоси іонообмінної установки повинні виконуватись з корозієстійких матеріалів (сталі, гумованої харчовою гумою) або бути емальованими.

      2. Корпуси іонообмінних фільтрів для запобігання накопиченню на них заряду електрики повинні бути заземлені.

3.8. Млини

  1. Млини та інше помельне устаткування для подрібнення вапна повинне герметизуватись або закриватись герметичними кожухами, обладнаними пиловідсмоктуючими пристроями.

  2. Засипний бункер млинів повинен бути оснащений дозуючим пристроєм, який виключав би нерівномірне надходження матеріалів, їх обрушення та вільне падіння.

  3. Млини та інше помельне устаткування повинні мати огороджувальні грати, які роблять неможливим проникнення людини до ріжучих елементів машини.

Накривки та огороджувальні грати млинів та дробарок повинні оснащуватись блокуванням, яке перешкоджає їх вмиканню при відкритих накривках та знятих огорожах.

  1. Ротори молоткових млинів повинні бути збалансованими та щільно закритими.

  1. Вапногасильні апарати

  1. Привод апарата та всі його обертові частини повинні бути огороджені суцільною загорожею.

  2. Завантажувальні та вивантажувальні пристрої вапногасильних апаратів повинні бути герметизованими.

  3. Вивантаження недопалу, перепалу та шлаку з вапногасильного барабана та їх видалення з вапняного відділення повинні бути механізовані.

  4. На фланцях трубопроводів вапняного молока повинні бути встановлені запобіжні кожухи.

  5. Жолоби, по яких протікає концентроване вапняне молоко, необхідно перекривати чавунними плитами.

  6. Для попередження конденсації парів узимку в дверних прорізах повинні встановлюватись повітряно-теплові завіси.

  7. Вапногасильні апарати повинні бути обладнані ефективно діючим витяжним пристроєм.

  1. Мішалки вапняного молока

  1. Збірники та мішалки вапняного молока повинні бути закриті накривками та обладнані переливними трубопроводами.

  2. У мішалках необхідно передбачати вимірювання рівня вапняного молока. Процес приготування вапняного молока повинен бути автоматизований.

  1. Дозатори вапняного молока

  1. Керування роботою дозатора повинно бути автоматизоване.

  2. Вивідний патрубок дозатора повинен бути обладнаний запірним пристроєм з дистанційним керуванням.

3.12. Автоклави, стерилізатори та витримувачі

  1. Автоклави, стерилізатори, витримувачі та комунікації до них повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин, які працюють під тиском та Правил будови та безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води.

  2. Автоклави, стерилізатори та витримувачі повинні бути виготовлені зі сталі, стійкої до дії середовища, яке оброблюється (розчини харчових кислот).

  3. Манометри, запобіжні клапани та редукційні пристрої на стерилізаторах та витримувачах повинні встановлюватись на підвідних паропроводах, приєднаних безпосередньо до цих апаратів.

  4. Для стерилізаторів та витримувачів, пропарювання яких здійснюється послідовно при одному і тому ж тискові, встановлення редукційних,та запобіжних кранів і манометрів повинно відповідати вимогам розд. 8.10 ч.1 цих Правил.

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ВИРОБНИЦТВА МОЛОЧНОЇ КИСЛОТИ

    1. Приготування чистої культури

      1. Приміщення для отримання посівного матеріалу необхідно обладнати у спеціальній будівлі або на верхніх поверхах інших цехів, віддалених від ферментаційного та хімічного цехів.

Приміщення повинне мати кілька блоків:

  • комору, мийну, автоклавну, препараторську;

  • посівну з тамбуром, термостатна з тамбуром;

  • мікробіологічну лабораторію.

Стіни приміщень спорового цеху повинні бути облицьовані керамічними або метласькими плитками, стелі пофарбовані масляною фарбою.

      1. Перед проведенням стерилізації посівних кімнат та боксів за допомогою бактерицидних ламп та парами формаліну з примішень мусить бути виведений обслуговуючий персонал.

      2. При використанні бактерицидних ламп, як джерела ультрафіолетових променів, для стерилізації повітря необхідно слідкувати, щоб ні прямі, ні відбиті ультрафіолетові промені не потрапляли в очі; з цією метою слід застосовувати захисні окуляри. У невеликих приміщеннях при увімкненій бактерицидній лампі знаходитись не можна. Заходити до приміщення після вимкнення бактерицидної лампи можна через 30 хвилин.

      3. Після стерилізації парами формаліну бокс та посівні кімнати повинні бути дегазовані 25%-ним розчином аміаку, а повітря повинно бути очищене стерильною водою за допомогою пульверизаторів.

      4. Вміст парів формаліну та аміаку в приміщеннях боксів та посівних кімнат не повинен перевищувати гранично допустимих значень, передбачених ГОСТ 12.1.005-88 і додатка 2.

      5. При виконанні робіт з застосуванням автоклавів необхідно дотримуватись вимог безпеки, викладених в інструкції по їх експлуатації.

      6. Усі співпрацівники дільниці отримання посівного матеріалу повинні носити на робочому місці стерильні халати (або комбінезони), головні убори (косинки або ковпаки) та чисте взуття.

    1. Приготування живильних розчинів

      1. Нагрівання та кип’ятіння води у варильному котлі, бродильному апараті (або спеціальній ємкості) необхідно провадити при зачиненій накривці люка.

      2. Заповнення варильного котла або бродильного апарата живильним розчином не повинне перевищувати 2/3 їх об’єму.

      3. Під час роботи перемішувальних пристроїв у варильному котлі або бродильному апараті не дозволяється відкидати накривку люка.

      4. Подавання меляси, рафінадної патоки, розчинів у варильні котли та бродильні апарати повинно бути механізованим.

    2. Процес ферментації у виробництві молочної кислоти

      1. Подавання розчинів, суспензій та завантаження сипких матеріалів у бродильні апарати та декантатори (відстійники) повинно бути механізованим.

      2. Для попередження викидання рідин при їх спінюванні заповнення апартатів не повинне перевищувати 2/3 їх об’єму.

      3. Подавання крейдяного або вапняного молока до бродильного апарата або декантатора слід проводити поступово, несильним та переривчастим струменем.

      4. Не дозволяється введення до бродильного апарата або декантатора крейдяного або вапняного молока одночасно з парою.

      5. Під час роботи перемішувальних приладів, нагрівання та кип’ятіння розчинів в апаратах не дозволяється відчиняти накривку люка.

      6. При приготуванні бродильного апарата до наступного циклу роботи необхідно видалити з нього вуглекислий газ, який залишився після бродіння.

      7. Виконання робіт з огляду, очищення, миття або ремонту бродильних апаратів повинне здійснюватись у відповідності з розд. 7 ч.1 цих Правил.

      8. Під час стерилізації бродильних апаратів хлорним вапном та гострою парою допустима концентрація газоподібного хлору, який виділяється в повітрі робочої зони, не повинна перевищувати значень, передбачених ГОСТ 12.1.005-88 і додатка 2.

    3. Процеси виділення молочної кислоти

      1. Підлоги у хімічних цехах (відділеннях) підприємств по виробництві харчових кислот повинні мати кислотостійкі та водонепроникні покриття.

      2. У хімічних цехах (відділеннях) на вентиляційних системих повинні бути передбачені додаткові аварійні вентилятори, які вмикаються в роботу автоматичним блокуванням, якщо виходять з ладу діючі вентилятори.

      3. У хімічних цехах (відділеннях) не дозволяється працювати при вимкненій припливно — витяжній вентиляції.

      4. Розкладання кальцієвих солей харчових кислот сірчаною кислотою здійснюється у реакторі при щільно зачиненій кришці та увімкненій витяжній вентиляції.

      5. Подавання та завантаження до нейтралізаторів та реакторів компонентів (вапняного молока, хлористого кальцію, крейдяного молока, сірчаної кислоти) повинні бути механізовані та здійснюватись лише крізь технологічні трубопроводи при безперервному перемішуванні та при зачинених люках і накривках апаратів.

      6. Для попередження викидання рідин при спінюванні заповнення апарата не повинне перевищувати 2/3 його об’єму.

      7. З метою попередження сильного спінювання та викидання гарячого розчину з нейтралізатора додавання вапняного або крейдяного молока з мірника необхідно виконувати поступово, переривчастим струменем, або крізь подільник струменя при безперервно працюючому переміщувальному пристрої.

      8. Не дозволяється подавати вапняне або крейдяне молоко до нейтралізатора при одночасній подачі пари на барботер.

      9. Очищення та миття нейтралізаторів повинні здійснюватись у відповідності до вимог розд. 7.2.2 та 7.4 ч.1 цих Правил.

      10. Розчин калію фероціанідного (жовтої кров’яної солі) повинен готуватись в окремій ємкості та подаватись до реактора крізь мірник при зачиненій кришці та увімкненій витяжній вентиляції.

      11. У разі виявлення течі, промокання теплоізоляції робота реактора повинна бути негайно припинена, а апарати звільнені від рідини, яка в них знаходиться.

      12. При обслуговуванні реакторів працівники повинні застосовувати крім спецодягу та спецвзуття також засоби індивідуального захисту органів дихання, очей та рук у віповідності з розд. 12 ч.1 цих Правил.

      13. Очищення та миття реакторів повинні здійснюватись у відповідності до вимог розд. 7.2.2 та 7.4 ч.1 цих Правил.

      14. У разі повного спаду вакууму в апараті пара повинна бути негайно виключена, повітряний кран відкритий для випуску пари з вакуумної частини апарата.

      15. Не дозволяється відкривати вентилі на зливальній лінії вакуум-апарата до урівнювання тиску з атмосферним.

      16. У процесі випарювання у вакуум-апараті рівень киплячої рідини слід підтримувати постійним, який досягається безперервним підсмоктуванням кислоти, яка випаровується. Не допускається оголення нагрівальної поверхні, а також перевищення встановленого рівня рідини, щоб уникнути втрат кислоти внаслідок перекидів.

      17. Вивантаження утфелю (суміш кристалів і маточного розчину) та його подавання до центрифуг повинні бути механізовані. Щоб уникнути заклинювання та поломки мішалки не дозволяється її вмикання до повного вивантаження утфелю з кристалізатора.

      18. Промивання кристалізатора повинне виконуватись гарячою водою температурою не більше 50оС за допомогою гумового шланга, який має металевий наконечник, закріплений хомутом, при тиску води в шланзі 0,2-0,3 МПа (2-3 кгс/кв.см).

      19. Шланг повинен підключатись до водяної комунікації за допомогою кріплення, яке виключає від’єднання шланга від штуцера. По всій довжині шланг не повинен мати ніяких запірних органів або притискних пристроїв.

      20. Категорично не дозволяється зупиняти барабан центрифуги вручну або за допомогою будь-яких предметів, а також вирівнювати осад у барабані за допомогою лопаток та інших предметів до повної зупинки центрифуги.

      21. При складанні рамних фільтрпресів притискні площини плит повинні бути ретельно очищеними, а при виявленні течі після складання необхідне повторне очищення плит.

При ручному складанні рам фільтрпреса не дозволяється користування важелями.

      1. Процес обмотування фільтрувальної тканини дротом повинен бути механізований.

      2. При підвищенні тиску в камерах фільтрпреса ФПАКМ вище наведеного в паспорті експлуатація машини повинна бути негайно припинена.

      3. Під час роботи стрічкових фільтрів не дозволяється підправляти фільтрувальну тканину та регулювати положення натяжних роликів.

      4. Не дозволяється регулювання положення та ваги вантажу для натягування фільтрувальної тканини на фільтрпресі ФПАКМ під час його роботи.

      5. Видалення осадів з нутч — фільтрів слід здійснювати за допомогою вакууму, перфорованих контейнерів або шляхом встановлення перекидних нутч — фільтрів зі шнековим вивантаженням осаду.

    1. Приготування вапняного молока

      1. Подрібнення, сортування вапняного каменю та завантаження його до вапняновипалювальної печі повинні бути механізовані.

      2. Дробарки повинні бути обладнані механічними живильниками.

      3. Для уникнення шкідливої дії вапняного пилу на організм людини в місцях його виділення слід влаштовувати відсмоктувачі, а всі транспортери та бункери герметично перекриватись кожухами.

      4. До початку виробництва необхідно перевірити стан футеровки, герметичність печі та комунікацій, а також справність усіх рухомих механізмів.

      5. Піч повинна бути обладнана завантажувально-розподільчим пристроєм лоткового типу. Експлуатація вапняновипалювальної печі повинна здійснюватись з дотриманням технологічних норм ведення процесу випалювання, щоб виключити зависання шихти («козлоутворення»).

      6. У разі появи на вивантажувальному пристрої печі для випалювання вапняку оплавлених шматків вапняку слід негайно виявити причину оплавлювання та вжити заходів до його усунення.

      7. Не дозволяється механічне руйнування завислої шихти, за допомогою ломів крізь оглядові вікна печі.

Приготування вапняного молока повинне вестись в обертових барабанах вапногасильних апаратів.

      1. Завантаження вапна, вивантаження недопалу, перепалу та шлаку з вапногасильного апарату та видалення їх з відділення приготування вапняного молока повинні бути механізовані.

      2. При зупинці вапногасильного апарата завантаження вапна та подавання води повинні бути негайно припинені.

      3. Для уникнення отруєння, опіків та задухи обслуговуючого персоналу накривки та оглядові люки при роботі устаткування повинні бути закриті, а місця можливого виділення газів, парів та вапняного пилу герметизовані та обладнані вентиляцією.

      4. Збірники та мішалки вапняного молока повинні бути закриті накривками та оснащені переливними трубопроводами, покажчиками рівня та автоматичним регулюванням надходження вапняного молока.

      5. Для уникнення потрапляння вапняного молока при його розливанні на площадки обслуговування устаткування повинне мати відповідну відбортовку.

      6. У вапняковому відділенні повинна підтримуватись чистота. Вапняний пил та розливи молока змиваються холодною водою.

      7. Очищення та поточний ремонт вапногасильних апаратів повинні виконуватись у відповідності до вимог розд. 7.2.2 та 7.4 ч. 1 цих Правил.

    1. Процеси очищення розчину молочної кислоти з застосуванням іонообмінної установки, очисних апаратів та реакторів

      1. Завантаження та вивантаження іонітів, а також уведення до іонообмінників розчинів кислот та лугів повинні бути механізованими.

      2. Тиск в реакторах під час робочого циклу не повинен перевищувати 0,4 МПа (4 кгс/кв.см).

      3. При вивантаженні з іонообмінників відпрацьовані іоніти повинні мати нейтральну реакцію (промивні води повинні мати рН 7±I).

      4. Завантаження та подавання до очисних апаратів та реакторів розчинів та освітлювальних речовин повинні бути механізовані та здійснюватись при працюючій мішалці та закритих накривках та люках апаратів.

      5. При внесенні активованого вугілля до реакторів та очисних апаратів слід передбачити заходи, які виключали б потрапляння вугільного пилу до робочої зони приміщень; за браком технічних можливостей виключення пиління слід забезпечити контроль за тим, щоб працюючі застосовували засоби індивідуального захисту органів дихання.

      6. Очищення, миття та ремонт очисних апаратів та реакторів повинні проводитись у віповідності до вимог розд. 7.2.2 та 7.4 ч. 1 цих Правил.

    2. Зберігання молочної кислоти

      1. Розміщувати склад готової продукції молочної кислоти у підвальних приміщеннях не дозволяється.

      2. Складські приміщення для зберігання харчових кислот повинні бути сухими, чистими, обладнаними природною або штучною вентиляцією.

      3. Сумісне зберігання в одній коморі харчових кислот та миючих і дезинфікуючих засобів не дозволяється.

      4. Молочна кислота повинна зберігатись у закритих складських приміщеннях упакованою в тару виготовлювача у відповідності до вимог ГОСТ 490-79. Норми мікрокліматичних параметрів повітря рабочої зони підприємств кондитерської галузі

Узгождено Міністерством охорони здоров ’я України

  1. 5.05.07-737

Найменування

приміщень,

виробництв

Найменування

професій

Кате­

горії

рабіт

Холодний період року

Теплий період року

Температура, °С

Відносна вологість, %

Швидкість руху, м/с

Температура, °С

Відносна вологість, %

Швидкість руху, м/с

Опти­

мальна

Допустима

Опти-

мальн

а

На пос­тійних і непос­тійних робочих місцях, не більше

Опти-

маль-

на

На пос­тійних і не­постійних робочих місцяхне більше

Опти­

мальна

Допустима

Оптималь

на

На постійних і непостійних робочих місцях, не більше

Оптималь

на

На постійних і непостійних робочих місцях не більше

На пос­тійних робочих місцях

На

непостійн

их

робочих

місцях

На

постійних

робочих

місцях

На непос­тійних робочих місцях

1. Основне виробництво

Карамельне

виробництво

Протиральне відділення для фруктового пюре

Машиніст

протиральних

машин

ІІб

17-19

15-21

13-23

40-60

75

0,2

0,4

20-22

27/30

29/31

40-60

75

0,3

0,5

Бондар-

закупоровач

III

16-18

13-19

12-20

40-60

75

0,3

0,5

18-20

26/29

28/30

40-60

75

0,4

0,6

Рецептурно-

змішувальне

відділення

(складання

рецептурної

суміші,

уварювання та

темперування

начинки)

Рецептурник,

варильник

харчової

сировини та

продуктів,

складальник

суміші

ІІа

18-20

17-23

15-24

40-60

75

0,2

0,3

21-23

27/30

29/31

40-60

75

0,3

0,4

Варильне відділення для приготування та уварювання

Завантажувач

розвантажува ч харчової

III

16-18

13-19

12-20

40-60

75

0,3

0,5

18-20

26/29

28/30

40-60

75

0,4

0,6

Завантажити