НПАОП 15.8-1.14-97Правила безпеки для кондитерського виробництва

Класифікація приміщень щодо небезпеки ураження електричним струмом

Щодо ступеня небезпеки ураження людини електричним струмом приміщення поділяються на:

1. приміщення підвищерої небезпеки, що характеризуються наявністю однієї з наступних умов;

вологості (відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75%); струмопровідного пилу в кількості, що призводить до осідання на дротах, проникнення до середини машин, апаратів тощо;

струмопровідних підлог (металевих, земляних, залізобетонних, цегляних тощо); високої температури 35 °С — періодично, понад добу або постійно; можливості одночасного дотику людини до металоконструкції будівель технологічних апаратів тощо, поєднаних з землею, — з одного боку, та до металевого корпусу електроустаткування — з другого.

1. приміщення особливої небезпеки, що характеризуються наявністю однієї з наступних умов, що створюють особливу небезпеку:

особливої вологості (відносна вологість повітря близька до 100%, стеля, стіни, підлога, предмети, що знаходяться в приміщенні, вкриті вологою);

хімічно активного або органічного середовища (у приміщенні постійно або протягом тривалого часу наявні агресивні пари, гази, рідини, утворюються відклади або пліснява, які руйнують ізоляцію та струмопровідні частини електроустаткування);

одночасно двох або більшої кількості умов підвищеної небезпеки.

приміщення без підвищеної небезпеки, в яких не існує умов, що створюють підвищену або особливу небезпеку.ЗАТВЕРЖУЮ

Головний інженер

назва підпиємства

(підпис)

« » 19 р.

Перелік робіт з підвищеною небкезпекою по

цеху, дільниці

Роботи, що виконуються з реєстрацією в журналі за формрю додатка 17 Роботи, що виконуються з оформленням наряду-допуску ЗАТВЕРДЖУЮ

(назва підприємства)

(підпис, посада)

19 р.

НАРЯД-ДОПУСК №

на виконання робіт з підвищеною небезпекою

(черговий номер за журналом реєстрації наряді в-д опу скі в додаток ...)

Цех

(виробництво, установка)

Місце виконання роботи

відділок, дільниця, апарат, комунікація

Характер робіт, що виконуються

Відповідальний за підготування та виконання робіт

посада, прізвище, ім’я, по батькові

Заходи щодо підготування об’єкта до виконання робіт з підвищеною небезпекою та послідовність їх виконання

Додаток:

найменування схем

Заходи, що забезпечують безпечне виконання робіт

Засоби індивідуального захисту та режими роботи

Начальник цеху

прізвище, підпис, дата

Заходи узгоджено:

зі службою охорони праці

прізвище, підпис, дата

зі взаємопов’язанами цехами

найменування суміжного цеху

прізвище, підпис, дата

Склад бригади, відмітка про проведення інструктажу

Аналіз повітряного середовища до початку та в часі виконання робіт

Заходи щодо підготування до безпечного виконання робіт у відповідності з нарядом- допуском, виконані. Відповідальний за підготовку та проведення робіт

(прізвище, підпис, дата, час)

Можливість виконання робіт підтверджую

(прізвище, підпис, дата, час)

До виконання робіт допускаю начальник зміни

підпис, час, дата

Термін дії наряду-допуску продовжено

Роботу виконано у повному об’ємі, наряд-допуск закрито

(підписи: відповідального за виконання робіт, начальника зміни, час, дата)

Додаток 15 Обов ’язковий

Перелік робіт, що виконуються на підприємстві за нарядами-допусками

УЗГОДЖЕНО Назви цехів

Служба охорони праці Журнал реєстрації нарядів-допусків на проведення робіт на підприємствах

Наряд-допуск (2-й примірник зберігається в службі охорони праці)

ЗАТВЕРЖУЮ

Головний інженер

назва підпиємства

(підпис)

« » 19 р.

ЖУРНАЛ

обліку робіт з підвищеною небезпекою, що виконуються без наряду- допуску в

назва підрозділу

Журнал перевірки знань з техніки безпеки персоналу з групою електробезпеки I

Журнал реєстрації та огляду посудин, що працюють під тиском, та іншого устаткування, на яке не поширюються правила Держнаглядохоронпраці

Прийоми надання першої допомоги Загальні положення

У разі нещасного випадку велике значення належить своєчасному поданню першої передлікарняної медичної допомоги.

Щонайважливішою умовою успішного подання першої медичної допомоги є швидкість дій, знання основних правил та наявність практичних навичок в поданні першої передлікарняної медичної допомоги. Всі робітники та інженерно-технічні працівники повинні бути навчені поданню першої передлікарняної допомоги, яка охоплює:

• тимчасове зупинення кровотечі;

• перев’язування ран, опіків;

• накладання шин на місце перелому кісток;

• штучне дихання;

• перенесення потерпілого.

Заняття з подання першої допомоги повинні проводитися компетентним медичним персоналом разом з технічним персоналом. Відповідальність за організацію навчання покладається на начальника цеху та головного інженера підприємства.

З осіб, що відбули навчання, формуються санітарні пости з таким розрахунком, щоб у кожній зміні, у кожному цеху чи майстерні завжди були підготовлені люди.

Санітарні пости повинні бути забезпечені комплексом необхідних засобів для подання першої допомоги на місці.

До вказаних засобів належать: стерильний перев’язочний матеріал, вата, гумові або матерчаті кровотамуючі джгути, кліщі для фіксації переломів та вивихів, ватно-марлевий бинт (для бинтування в разі переломів), йодна настоянка, розчин борної кислоти, нашатирний спирт, валер’янові краплі, питна сода, мило, рушник тощо.

Рекомендується також забезпечити підприємство апаратом для штучного дихання з комплектом інструментів для розкривання рота, відтягування та утримування язика тощо.

Медичні засоби першої допомоги комплектуються за порадою лікаря, технічні засоби — на основі розпорядження начальника цеху.

Для зберігання майна санітарного поста адміністрація повинна встановити певне місце та призначити особу, відповідальну за збереження та видачу засобів першої допомоги.

Ці особи повинні знати призначення засобів першої допомоги та вміти їх застосовувати.

В цехах та на території підприємства слід розвішувати чіткі, добре видимі покажчики до медпункту, санітарних постів, місця зберігання нош та інших засобів до подання першої допомоги.

Перша допомога при переломах, вивихах, ударах

У разі переломів та вивихів основне завдання при поданні першої допомоги полягає в тому, щоб надати ушкодженій частині тіла найбільш зручне та спокійне положення. Це є обов’язковим не лише для усунення відчуття болю, але і для попередження перетворення закритого перелому у відкритий, - коли уламки кісток зсередини проколюють шкіру.

При переломах та вивихах кінцівок необхідно ушкоджену кінцівку зміцнити шиною, фанерною пластиною, палицею чи іншим подібним предметом. Ушкоджену руку можна за допомогою бинта або косинки підвісити на шиї та прибинтувати до тулуба.

При падінні з висоти або при обвалах, якщо виникає підозра на наявність перелому хребта (різкий біль у хребті, неможливість зігнути спину та перевернутись), першадопомога зводиться до слідуючого: потерпілого слід обережно покласти на жорстку поверхню (на санітарні ноші кладуть дошки), строго горизонтально. При відсутності дошок до спини та боків щільно прибинтовують чотири драбинкові шини.

У разі падіння предметів на голову, ударі голови та здогадному переломі черепа (непритомність, кровотеча з вух або рота) до голови необхідно прикласти холодний предмет (пляшку з снігом або холодною водою, грілку з льодом) або зробити холодну примочку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлі, чханні, рухах, слід туго забинтувати груди або стягнути їх рушником у часі видиху.

За впевненості, що потерпілий отримав лише удар, до місця удару слід прикласти холод (сніг, лід, змочену холодною водою тканину) і туго його забинтувати. При відсутності ушкоджень шкіри не слід змазувати місце удару йодом, розтирати, накидати зігріваючий компрес.

Перша допомога при пораненні

При пораненні слід перш за все очистити рану від забруднення та зараження мікробами. Особливу увагу необхідно приділити ранам, забрудненим землею, щоб запобігти зараженню правцем. Своєчасне звернення до лікаря та введення протиправцевої сироватки попереджує це захворювання.

Той, хто подає першу допомогу при пораненні, повинен чисто вимити руки з милом, а якщо така можливість відсутня - обробити пальці йодною настоянкою. Дотикатись безпосередньо до рани навіть вимитими руками неприпустимо.

При поданні першої допомоги слід дотримуватись наступних правил:

• не можна промивати рану водою чи будь-якими ліками, засипати порошками, закривати мазями;

• не можна також видаляти з рани пісок, землю тощо, щоб не викликати її зараження;

• не можна видаляти з рани згустків крові (це може призвести до сильної кровотечі);

• не можна замотувати рану ізоляційною стрічкою.

Необхідно розпечатати наявний у шафці першої допомоги індивідуальний пакет (не дотикаючись до поверхні, що буде накладена безпосередньо на рану), накласти стерильний перев’язочний матеріал з пакету на рану та забинтувати. При відсутності індивідуального пакета для перев’язки використовують шматок чистої тканини, змочений йодною настоянкою.

Перша допомога при кровотечах

Щоб призупинити кровотечу, необхідно:

• підняти поранену кінцівку догори;

• на кровоточиву рану накласти зібганий в жмуток перев’язочний матеріал з індивідуального пакета та притиснути його згори, не дотикаючись до рани пальцями, на 4­5 хвилин, не відпускаючи;

• якщо кровотеча припинилась, слід, не знімаючи накладений перев’язочний матеріал, накласти згори другу подушечку з другого пакета або шматок вати та туго забинтувати рану;

• у разі сильної кровотечі провадиться стискання кровоносних судин, що живлять кров’ю поранену зону шляхом згинання кінцівки в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; у всіх випадках сильної кровотечі слід викликати лікаря. Пам’ятайте: джгут накладається на стегно ноги або плечову частину руки. Накладений джгут слід тримати якнайкоротший час (не більше 2-х годин), оскільки можливе омертвіння обезкровленої дільниці. При кровотечі з носа відкинути голову назад, вставити в ніс тампон, змочений пероксидом водню, або накласти на перенісся холодний компрес.

Надання першої допомоги при опіках кислотами та лугами

При потраплянні кислоти або лугу на шкіру уражені місця слід промити струменем води протягом 15-30 хвилин (виключаючи ураження сірчаною кислотою), потім обмити 5%-ним розчином питної соди, а місця, уражені лугами — 3%-ним розчином борної або оцтової кислоти.

У разі потрапляння на слизову оболонку очей кислоти або лугу очі слід промити сильним струменем води протягом 15-20 хвилин, а потім — 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.

При опіках порожнини рота лугами необхідне полоскання 3%-ним розчином оцтової кислоти або 2%-ним розчином борної кислоти, а при опіках кислотою — 5%-ним розчином питної соди. При потраплянні кислоти до дихальних шляхів необхідно дихати розпилюваним за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, а при потраплянні лугу — розпилюваним 3%-ним розчином оцтової кислоти.

Подання першої допомоги при отруєннях вуглекислим газом та сірчистим ангідридом

За наявності у повітрі 4-5% вуглекислого газу спостерігаються задишка, головний біль, млявість, серцебиття, зниження працездатності.

Якщо вміст вуглекислого газу у повітрі досягає 8-10%, спостерігається швидка втрата свідомості та смерть наслідком припинення дихання.

При отруєнні вуглекислим газом потерпілого видаляють з загазованої зони та виносять на свіже повітря. До прибуття лікаря йому дають кисневу подушку, а якщо він не дихає — роблять штучне дихання.

Симптоми гострого отруєння сірчистим газом — подразнення дихальних шляхів та очей, печіння в горлянці, кашель, стиснення в грудях. У важких випадках — задишка, посиніння, сльозоточивість.

Перша допомога — промивання носа та полоскання ротової порожнини слабким розчином соди, спокій.

Перша передлікарняна допомога при ураженні аміаком та фреоном

Потерпілий наслідком отруєння парами аміаку або фреону мусить бути винесений на свіже повітря або у чисте тепле приміщення. У разі необхідності слід негайно застосувати штучне дихання.

Необхідно звільнити потерпілого від одягу, який заважає диханню, змінити забруднений одяг, надати йому повний спокій.

Зробити інгаляцію теплою парою (крізь паперову трубку) з чайника, у якому міститься 1-2%-ний розчин лимонної кислоти у гарячій воді.

Дати випити міцний чай, каву, лимонад або 2%-ний розчин молочної кислоти.

Рекомендується в усіх випадках отруєння вдихання кисню протягом 30-45 хвилин, зігрівання потерпілого (обкласти грілками). У випадку глибокого сну та можливого зниження больової чутливості слід при цьому дотримуватись обережності, щоб не спричинити опіків.

За наявность ознак подразнення носоглотки її слід полоскати 2%-ним розчином соди або водою. Незалежно від стану потерпілий повинен бути направлений до лікаря.

При спостереженні явищ ядухи, кашлю потерпілого слід транспортувати у лежачому положенні.

При потраплянні аміаку або фреону в очі необхідно промити очі сильним струменем чистої води. Після цього до лікарського огляду слід одягнути темні захисні окуляри. Не можна бинтувати очі та накладати на них пов’язку.

У разі потрапляння на шкіру аміаку або фреону необхідно спочатку спрямувати на уражену поверхню струмінь чистої води. Потім уражену кінцівку занурити в теплу (35- 40°С) воду на 5-10 хвилин, а при ураженні значної поверхні тіла — зробити загальну ванну.