Класифікація за ГОСТ 19433-88 | Речовини, представники класів, підкласів, категорій | Індекси категорій, речовин, з якими допускається сумісне зберігання | |||
Клас | Підклас | Індекс категорії | Назва класу, підкласу, категорії | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
8 | ... їдкі та (або) корозійні речовини | ||||
8.1 | ... їдкі та (або) корозійні речовини, що мають кислотні властивості | ||||
811 | ... без додаткового виду небезпеки | Азотна кислота та її суміші, сірчана кислота та її суміші, соляна кислота, електролит кислотний, ортофосфорна кислота та ін. | 411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923 | ||
ж 816 | ... отруйні | Амоній фтористий кислий, водень фтористий, кислота бромистоводнева | 512, 611, 613, 816, 824 | ||
8.2 | їдкі та (або) корозійні речовини, що мають основні властивості | ||||
821 | ... без додаткового виду небезпеки | Аміак водний, вапно негашене, окис калію, окис натрію, гідроокис калію, гідроокис натрію та ін. | 411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923 | ||
824 | ... легкозаймисті з Цпвід +23С до +61С | Етилендіамін, циклогексиламін, гидразину гідрат | 312, 314, 322, 324, 611, 613, 816, 824 | ||
8.3 | Різні їдкі та (або) корозійні речовини | ||||
831 | ... без додаткового виду небезпеки | Бром та розчини брому, йод кристалічний, гіпохлорід натрію та інші солі хлорнуватистої кислоти, залізо хлорне, алюміній бромистий, алюмокалійовий галун, амоній роданистий, бісульфат натрію та ін. | 411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923 | ||
836 | ... отруйні | Бензоїл хлористий, йод однохлористий, сурма п’ятифториста | 411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923 | ||
9 | Інші небезпечні речовини | ||||
9.1 | Речовини, що не віднесені до класів 1 8 | ||||
911 | ... в аерозольній упаковці | 911 | |||
912 | ... горючі речовини з U від +16С до +90С | Альдол, бутиролактон, бензиловий спирт, бензилбензоакт, безилацетат, гліцерин, диметилфтолат, діоктиолфталат, адипінова, валеріанова, каприлова, масляна кислоти, кислотні та основні барвники, масло касторове, проландіол, | 411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923 |
Класифікація за ГОСТ 19433-88 | Речовини, представники класів, підкласів, категорій | Індекси категорій, речовин, з якими допускається сумісне зберігання | |||
Клас | Підклас | Індекс категорії | Назва класу, підкласу, категорії | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
триетаноламін та ін. | |||||
915 | ... малонебезпечні, отруйні | Купорос залізний, амоній хлористий | 411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923 | ||
916 | ... слабкі їдкі та (або) корозійні речовини | Окис міді, мідь бромиста, мідь хлориста | 411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923 | ||
9.2 | Речовини, що стають небезпечними при зберіганні | ||||
921 | ... що виділять горючі гази при контакті з водою | Метилкарбітол, метол, метилсаліцилат | 411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923 | ||
923 | ... їдкі та (або) корозійні | Амоній бромистий, амоній фосфорнокислий, залізо сірчанокисле, калій оцтовокислий, натрій бромистий, калій йодистий, калій хлористий, калій та натрій вуглекислі тощо | 411, 413, 421, 431, 432, 511, 513, 616, 617, 618, 811, 821, 831, 836, 912, 915, 916, 921, 923 |
Примітки:
Позначкою * відмічено індекси категорій речовин та матеріалів, що відносяться до особливо небезпечних.
Під сумісним зберіганням мається на увазі, що речовини та матеріали можуть знаходитися в одному відсіку складу або на одному майданчику. При цьому відстстань між ними повинна відповідати вимогам нормативних документів.
Речовини, що не увійшли до таблиці, відносять до відповідного класу, підкласу, категорії на підставі пожежонебезпечних та токсичних характеристик, вказаних в стандарті або технічних умовах, на дану речовину та керуючись вимогами ГОСТ 19433-88.
Питання про сумісне зберігання речовини з невідомими пожежонебезпечними та токсикологічними властивостями може бути вирішене лише після вивчення їхніх відповідних характеристик з наступним віднесенням речовини до відповідного розряду небезпеки, визначенням можливості сумісного їх зберігання з іншими речовинами та матеріалами (див. ГОСТ 12.1.004-91) та обов’язковим узгодженням з органами державного пожежного нагляду. Фізико-хімічні та токсикологічні характеристики шкідливих та небезпечних речовин
Назва речовини | Характеристика речовин | Гранично допустима концентрація у повітрі робочої зони, мг/куб,м | Клас небезпеки, агрегатний стан речовини | Нижня концентраційна межа спалахнення парів у повітрі %за об’ємом пилу, мг/куб,м | Температура, С | Токсичне діяння на організм людини | |
спалах у | само- займа ння | ||||||
Акролеїн | Барвиста легкозаймиста рідина з різким запахом. Пари в суміші з повітрям вибухонебезпечні, токсичні | 0,2 | 2; П | 2,8 | -26 | 234 | Дуже подразнює слизькові оболонки, спричиняє сльозоточивість, кон’юктивіт, набряк очей, при високих концентраціях — запаморочення, біль у шлунку, уповільнення пульсу, сніміння кінчиків пальців, втрату свідомості |
Амоніак | Безбарвний пальний газ з різким запахом, вибухонебезпечний | 20 | 4; П | 15 (у повітрі) 13,5 (у кисні) | 650 | Подразнює верхні дихальні шляхи, при високих концентраціях викликаї корчі та збуджує нервову систему; на шкірі спричиняє опіки | |
Анілін | Безбарвна пальна оліїста рідина, що швидко темніє на повітрі | 0,1 | 2; П | 1,2 | 79 | 617 | Отруйний, впливає на кров, ценральну нервову систему, сприиняє екзему |
Ацетилен | Безбарвний пальний вибухонебезпечний газ | 2,5 | 335 | Посідає наркотичну дію, в суміші з повітрям спричиняє духу наслідком зменшення вмісту кисню в повітрі | |||
Бензин (авіаційний, автомобільний, «калоша») | Безбарвна легкозаймиста рідина | 0,3 300 ( в перерахунку на С) | 4; П | 0,79 0,79 | -34 -36 | 300 300 | Спричиняє різноманітні ураження нервової системи, злущування шкіри, дермантити з горбкувато-пузирчастими висипами |
Бензол | Безбарвна легкозаймиста | 5 | 2; П | 1 , 4 | -11 | 562 | Спричиняє наркотичне та |
Назва речовини | Характеристика речовин | Гранично допустима концентрація у повітрі робочої зони, мг/куб,м | Клас небезпеки, агрегатний стан речовини | Нижня концентраційна межа спалахнення парів у повітрі %за об’ємом пилу, мг/куб,м | Температура, С | Токсичне діяння на організм людини | |
спалах у | само- займа ння | ||||||
рідина | судомливе діяння, сильно вражає шкіру; при дуже високих концентраціях — миттєва втрата свідомості та смерть | ||||||
Метил бромистий | Газ, нерозчинний у воді, але добре розчинний у органічних розчинах | 1 | 1 ; п | Має солодкуватий наркотичний запах | |||
Барію сульфат | Вибухопожежонебезпечний | 0,5 | а | Спричиняє запалення головного мозку, спазм судин міокарда, ураження печінки, стійкі нервово-психічні розлади | |||
Ізомасляний альдегід | Легкозаймиста рідина з різким неприємним запахом | 5 | 3; П | 1,9 | - 2,1 | 183 | Подразнююче діє на слизові оболонки очей, дихальниї шляхів, порушує центральну нервову систему |
Калій двохромокислий, хромпік калієвий | Кристалічна речовина оранжево-червоного кольору, сильний окислювач | 0,01 (у перерахунку на C 1 O 3 ) | 1 ; а | Спричиняє подразнення верхніх дихальних шляхів, шкіри; при тривалому діянні — ураження легень | |||
Калію гідроокис | Тверда негорюча речовина | 0,5 (аерозоль) | 2 ; а | Діє припікаючи на шкіру, спричиняє виразки та дермантити, важкі опіки очей | |||
Калій марганцевокислий | Кристалічна речовина пурпурового кольору. Окислювач | 0,2 (у перерахунку на Mn) | Сполуки марганцю є отруйними, діють на центральну нервову систему, спричиняють дермантити та екзему | ||||
Калію гідротетрат (винний камінь) | 6 | а | 205 | 411 | Підразнює верхні дихальні шляхи | ||
Калію | (Жовта кров’яна сіль) | п+а | При нагріванні до 40-50С |
Назва речовини | Характеристика речовин | Гранично допустима концентрація у повітрі робочої зони, мг/куб,м | Клас небезпеки, агрегатний стан речовини | Нижня концентраційна межа спалахнення парів у повітрі %за об’ємом пилу, мг/куб,м | Температура, С | Токсичне діяння на організм людини | |
спалах у | само- займа ння | ||||||
гексаціаноферрат (гідрат) | вибухопожежонебезпечний | розкладається з вивільненням ціаністого водню, який викликає отруєння | |||||
Кальцію гіпохлорит (хлорне вапно) | вибухопожежонебезпечний (сильний окислювач) |
2 | а | Подразнює дихальні шляхи, очі, шкіру. Пошкоджує зуби. Спричиняє токсичний гепатит, атрофію шкіри | |||
Кальцію дигідрофосфат+кальц ію сульфат (суперфосфат) | вибухопожежонебезпечний | 6 | 4; а | Спричиняє дерматит шкіри, а потрапляючи до очей — кон’юктивіти, набряк повік, прорив рогівки, випадання райдужки, зміни кісток передпліччя, невралгічні розлади | |||
Кальцію карбонат (вапнят, крейда) | Вибухопожежонебезпечний | 6 | 4; а | Спричиняє атрофічні катари верхніх дихальних шляхів, емфіземи легень, бронхіти, гастрити та порушення функції печінки | |||
Кальцію окис (негашене вапно) | Вибухопожежонебезпечний | 5 | а | Спричиняє атрофічні зміни слизової верхнії дихальних шляхів, пневмосклероз та емфіземи легень. У разі потраплення на шкіру — важкі опіки | |||
Кальций хлористий | Вибухопожежонебезпечний | а | Загальне отруєння при прийманні усередину значних доз, катари слизової оболонки носа | ||||
Гас | Легкрзаймиста рідина | 300 (в перерахунку на С) | 4; П | 1,4 | 27 | 250 | Спричиняє різноманітні ураження нервової системи, подразнює слизові оболонки та |
Назва речовини | Характеристика речовин | Гранично допустима концентрація у повітрі робочої зони, мг/куб,м | Клас небезпеки, агрегатний стан речовини | Нижня концентраційна межа спалахнення парів у повітрі %за об’ємом пилу, мг/куб,м | Температура, С | Токсичне діяння на організм людини | |
спалах у | само- займа ння | ||||||
шкіру | |||||||
Кислота азотна | Негорюча, безбарвна їдка рідина, сильний окислювач | 5 | 2; П | При вдиханні парів спричиняє набряк легень, руйнування зубів, кон’юктивіти, важкі опіки, екземи | |||
Кислота сірчана | їдка оліїста негорюча рідина | 1 | 2; П | Подразнює та припікає слизові верхніх дихальних шляхів, уражує легені. Потрапляючи на шкіри, спричиняє важкі опіки | |||
Кислота соляна | Безбарвна, непальна їдка рідина; «димить» на повітрі | 5 | 2 ; п | У високих концентраціях спричиняє подразнення верхніх дихальних шляхів, слизових носа, очей, можливі запальні захворювання шкіри | |||
Кислота оцтова | Безбарвна легкозаймиста рідина | 5 | 3;п | 3,3 | 38 | 454 | Пари спричиняють подразнення слизових носа та дихальних шляхів, очей, опіки шкіри |
Кислота щавелева | Біла порошкувата негорюча речовина | 1 | Спричиняє подразнення слизових стравоходу, шлунка, дихальних шляхів, шкіри | ||||
Ксипол | Прозора легкорухлива безбарвна легкозаймиста рідина | 50 | 3; а | 1,0 | 29 | 590 | Наркотик; спричиняє подразнення кровотворних органів, екземи та інші шкірні захворювання |
Міді сульфат (мідний купорос) | Вибухонебезпечний | 5 | 3; а | Спричиняє функціональні розлади нервової системи, порушення функцій печінки | |||
Ментол | Кристалічна горюча речовина з різким запахом | 0,01-0,05 | п | 0,73 | 70 | 275 | У високих концентраціях пари посідають наркотичне діяння; здатний викликати ураження |
Назва речовини | Характеристика речовин | Гранично допустима концентрація у повітрі робочої зони, мг/куб,м | Клас небезпеки, агрегатний стан речовини | Нижня концентраційна межа спалахнення парів у повітрі %за об’ємом пилу, мг/куб,м | Температура, С | Токсичне діяння на організм людини | |
спалах у | само- займа ння | ||||||
нирок, дерматити | |||||||
Метан | Безбарвний пальний газ без запаху запаху | 300 | 5 | -187,8 | 537 | Являє собою надзвичайно сильний наркотик; спричиняє ядуху, блювання головний біль, втрату свідомості | |
Натрій двохромовокислий; хромпік натрієвий | Кристалічна негорюча речовина оранжево-червоного кольору. Сильний окислювач | 0,01 (у перерахунку на C 1 O 3 ) | 1 ; а | Спричиняє подразнення верхніх дихальних шляхів, шкіри; у разі довгочасного діяння вражає легені | |||
Натрію гідроксид (їдкий натр) | Біла непрозора надзвичайно гігроскопічна речовина | 0,5 (аерозоль) | 2 ; а | Подразнює верхні дихальні шляхи, діє припікаючи на шкіру, спричиняє виразки та важкі опіки очей | |||
Натрію карбонат, сода кальцінована | Кристалічна негорюча дуже гігроскопічна речовина | 2 | 3;а | Вдихання пилу може спричинити подразнення верхніх дихальних шляхів, кон’юктивіт; при роботі з розчинами можливі екземи | |||
Сірчистий ангідрит | Безварвний газ з різким запахом | 10 | 3; п | Подразнює дихальні шляхи, спричиняє спазм бронхів; порушує вуглеводний та білковий обмін; впливає на кров | |||
Скипидар | Безбарвна або зеленкувато- жовта легкозаймиста рідина | 300 ( у перерахунку на С) | 4; П | 0,8 | 34 | 300 | Подразнює, а потім поралізує нервову систему; пари подразнюють очі і дихальні шляхи; при тривалому діянні викликає захворювання нирок |
Спирт бутиловий; бутанол -1 | Безбарвна легкозаймиста рідина | 10 | 3; п | 1,7 | 34-41 | 345 | Наркотик, пари якого діють подразнюючи на слизові оболонки очей та верхніх дихальних шляхів; іноді |
Назва речовини | Характеристика речовин | Гранично допустима концентрація у повітрі робочої зони, мг/куб,м | Клас небезпеки, агрегатний стан речовини | Нижня концентраційна межа спалахнення парів у повітрі %за об’ємом пилу, мг/куб,м | Температура, С | Токсичне діяння на організм людини | |
спалах у | само- займа ння | ||||||
спричиняє дерматити та екземи | |||||||
Спирт гідролізний | Безбарвна легкозаймиста рідина | 1000 | 3; п | 3,61 | 13 | 365 | Токсичніший від етилового спирту. Наркотик, що спричиняє збудження, а згодом — параліч нервової системи. При тривалому діянні — важкі захворювання печінки, серцево-судинної системи, шлунка |
Спирт ісаміловий | Безбарвна отруйна легкозаймиста рідина | 10 | 3; п | 1,4 | 40-50 | 350 | Пари спричиняють подразнення слизових оболонок, кашель, запаморочення, блювання. На шкіру діє подразнююче |
Спирт метиловий, метанол | Безбарвна легкозаймиста рідина | 5 | 3; п | 6 | 8 | 464 | Сильна, переважно нервова та судинна отрута; вражає зоровий нерв та сітківку ока; пари сильно подразнюють дихальні шляхи |
Спирт етиловий | Безбарвна легкозаймиста рідина | 1000 | 3; п | 3.6 | 13 | 404 | Наркотик, який спочатку викликає збудження, а згодом — параліч центральної нервової системи. При тривалому діянні — тяжкі органічні захворювання центральної нервової системи, стравного тракту, серцево- судинной системи, печінки |
Толуол, метилбензол | Безбарвна легкозаймиста рідина з ароматичним запахом | 50 | 3; п | 1,3 | 4,4 | 536 | наркотики. Спричиняють подразнення слизових оболонок, нервові розлади, |
Назва речовини | Характеристика речовин | Гранично допустима концентрація у повітрі робочої зони, мг/куб,м | Клас небезпеки, агрегатний стан речовини | Нижня концентраційна межа спалахнення парів у повітрі %за об’ємом пилу, мг/куб,м | Температура, С | Токсичне діяння на організм людини | |
спалах у | само- займа ння | ||||||
зміни у крові. Іноді спостерігаються дерматити | |||||||
Уайт-спіріт | Безбарвна легкозаймиста рідина | 300 ( у перерахунку наС) | 4; п | 43 | 260 | Може спричинити різноманітні ураження нервової системи | |
Вуглецю двоокис, вуглекислий газ | Безбарвний непальний газ з кислуватим запахом | 0,5 % об’єму при 20 % 0,2 | 4; п | Наркотик, подразнює слизові оболонки, спричиняє шум у вухах, запаморочення | |||
Вуглецю окис, чадний газ | Безбарвний непальний газ без запаха | 20 | 4; п | 12,5 | 610 | Спричиняє запаморочення, уражає нервову систему, органи дихання, шкіру | |
Вуглець чотирьох- хлористий | Безбарвна летюча непальна рідина | 20 | 2 ; п | При зіткнен ні з полум’ ям або розжар еними предме тами розкла даєтьс я, утворю ючи фосген | Наркотик. Спричиняє ураження печінки, нирок, дерматити та кропив’янку | ||
Оцтовий ангідрид | Безбарвна легкозаймиста рідина з різким запахом | 5 | 3; п | 1,21 | 40 | 360 | Діяння схоже на оцтову кислоту, але більш сильне. Спричиняє кон’юктивіт, шлунково-кишкові розлади |
Фенол | Безбарвна кристалічна речовина | 0,3 | 2 ; п | 0,3 | 75 | 595 | Подразнює дихальні шляхи, спричиняє розлад травлення, |