Засоби виміру рівня мірними рейками, штоками тощо, пов’язані з необхідністю розгерметизації апаратури, не допускаються.
Технологічне устаткування, де в разі пуску у роботу або зупинки, а також при відхиленнях від встановленого режиму можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, повинне забезпечуватись системами продування їх інертними газами.
Замість інертного газу, там де це допускається за умовами технології, можливе застосування водяної пари.
У конструкції резервуарів повинні бути передбачені блокувальні пристрої, що забезпечують вимикання розташованих усередині резервуарів механізмів (мішалки, змійовики, скребки, вивантажувальні шнеки тощо) при відкриванні накривок люків (лазів) та виключають можливість їх включення при відкритих накривках.
Металеві резервуари повинні бути оснащені стропувальними пристроями, регулювальними гвинтами з контргайками та опорними пластами.
Машини та устаткування повинні мати форму, конфігурацію, обробку та лакофарбне покриття, які забезпечують:
вільне обслуговування (пуск, зупинка, мащення, огляд, регулювання тощо);
прибирання, миття, протирання машини до повного видалення з неї бруду, пилу
тощо;
обробка та лакофарбне покриття повинні бути механічно міцними, стійкими щодо дії кліматичних факторів, миючих рідин та виробничих середовищ.
При фарбуванні устаткування необхідно враховувати кольори:
розпізнавального забарвлення — відповідно з ГОСТ 14202-69;
сигнальні та безпеки — відповідно з ГОСТ 12.4.026-76.
Вимоги до механізмів керування
Механізми керування виробничим устаткуванням повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81 та мати чіткі позначення згідно ГОСТ 12.4.040-78 або написи, що пояснюють їх функціональне призначення.
Конструкція та розташування механізмів керування повинні виключати можливість мимовільного та самочинного включення та виключення устаткування.
Пускові апарати виробничого устаткування повинні забезпечувати швидкість та плавність його вмикання та вимикання.
Наявність кількох місць пуску в устаткуванні не допускається, за такими винятками:
на устаткуванні, що обслуговується одним оператором, і ширина зони обслуговування якого більше 2,5 м, можуть встановлюватись дублюючі кнопки «ПУСК» та «СТОП» за умови нагляду за ними оператора з будь-якого місця зони;
при одночасному обслуговуванні устаткування кількома працівниками у випадках, коли таке устаткування та його пускова апаратура розташовані у різних приміщеннях, а також при наявності складних агрегатів, що поєднані виробничим циклом. У вказаному випадку повинні передбачатись:
звукова або світлова сигналізація — за ГОСТ 21786-76, сповіщення про готовність до вмикання цього механізму або комплексу механізмів від особи, відповідальної за їх обслуговування;
апарати (вимикачі, перемикачі, вилки роз’єднання), що виключають можливість дистанційного пуску механізму або лінії, зупинених на ремонт;
спеціальна інструкція по керуванню таким устаткуванням.
Автоматичні потокові лінії повинні мати центральні пульти керування для роботи в автоматичному та налагоджувальному режимах, крім того, кожна машина, що входить до складу потокової лінії, повинна бути обладнана індивідуальними механізмами керування, розташованими безпосередньо на машині.
Панелі пульту керування необхідно встановлювати:
в горизонтальній площині або під кутом до 30 градусів відносно неї при розташуванні їх на висоті 0,6-1,0 м від рівня підлоги або площадки обслуговування;
під кутом 30-60 градусів до горизонталі при розташуванні їх на висоті 1,0—1,3 м;
у вертикальній площині або під кутом понад 60 градусов відносно горизонталі при розташуванні панелей на висоті 1,3—1,6 м від підлоги.
На пульті керування мусять бути прилади та пристрої, що вказують величини технологічних параметрів процесу та сигналізують про досягнення їх граничнодопустимих робочих значень, а також прилади, що забезпечують надійне вимкнення виробничого устаткування в аварійних ситуаціях.
Органи керування виробничим устаткуванням, що обслуговується одночасно кількома особами, повинні мати блокування, що забезпечує необхідну послідовність дій.
У випадку, коли частина устаткування, що являє собою небезпеку для людей, знаходиться поза межами видимості оператора, повинні бути передбачені додаткові аварійні вимикачі.
Кнопка аварійного вимикання повинна виступати понад рівнем площадки пульту, бути виконана збільшеного розміру у порівнянні з розмірами інших кнопок, червоного кольору, з грибовидним штовхачем. Над кнопкою повинен бути напис «Аварійне вимкнення».
Великогабаритні машини, при обслуговуванні яких оператор повинен знаходитись у русі, а також конвеєри, довжина яких перевищує 10 м, повинні мати аварійні кнопки «СТОП». Кількість аварійних кнопок повинна бути такою, щоб відстань між ними не перевищувала 10 м та щоб був забезпечений вільний доступ до них з будь-якого місця, де може знаходитись обслуговуючий персонал. При розташуванні устаткування у суміжних приміщеннях аварійні кнопки «СТОП» повинні бути у кожному приміщенні.
Крім того, конвеєри у головній та хвостовій частинах повинні бути обладнані аварійними кнопками для зупинки конвеєрів.
В місцях підвищеної небезпеки конвеєри повинні бути додатково обладнані вимикальними пристроями для зупинки конвеєра у аварійних ситуаціях в будь-якому місці з боку проходу для обслуговування.
Конвеєри довжиною понад 50 м, або такі, що проходять через ряд суміжних приміщень, повинні бути обладнані сигналізацією, зблокованою з пусковим пристроєм.
Машини та устаткування повинні мати індивідуальні приводи.
На машинах, які мають головний привід та привід окремих механізмів, у разі можливості виникнення небезпеки при непередбаченій зупинці одного з них, двигуни всіх приводів повинні мати електричне блокування для взаємного вимикання у разі раптової зупинки одного з приводів.
Виробниче устаткування з кількома приводними двигунами повинне, при необхідності, мати кнопку негайної зупинки, що виключає одночасно всі приводи (там, де це допустиме технологічним процесом). При розміщенні устаткування у декількох приміщеннях аварійні кнопки «Стоп» повинні бути у кожному приміщенні.
На конвеєрах, що входять до автоматизованих транспортних або технологічних ліній, повинні бути передбачені автоматичні пристрої для зупинення приводу при виникненні аварійної ситуації.
Приводи конвеєрів та машин, що ними об’єднуються, повинні бути зблоковані таким чином, що у разі раптової зупинки будь-якої машини чи конвеєра не відбувалось переповнення та падіння вантажу, що транспортується.
Органи керування (засувки, крани тощо), розташовані вище 1,7 м від рівня підлоги або заглиблені, повинні бути оснащені пристроями дистанційного керування.
Контакти апаратів вмикання та вимикання (кнопок, перемикачів тощо) устаткування повинні бути захищені від потрапляння у них пилу, дії емульсій, масел та інших рідин, що застосовуються у виробництві.
Кнопки вмикання і вимикання машин та устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75.
Ручки важелів, маховички та інші механізми керування, які можуть зазнавати нагріву (переохолодження) або випадково опинитись під струмом, мають бути виготовлені з малотеплопровідних та електроізоляційних матеріалів.
Органи ручного керування (ручки, зіркоподібні штурвали, маховички зі спицями або важілі), що знаходяться на рухомих елементах машин, при механічному переміщенні елементів не повинні обертатись.
Пускові механізми, що керують напрямком руху мехамізмів, повинні мати фіксоване нейтральне положення, а їх робоче положення, що відповідає конкретному напрямку руху механізмів, повинне бути позначене стрілкою та написом, що вказує напрям
руху.
Живильні пристрої повинні мати запобіжні засоби (клапани) для виключення можливості зворотнього викиду продукту з наступної машини (дробарки тощо).
Вимоги до огороджувальних та запобіжних пристроїв
Усі рухомі, обертові та такі, що виступають, частини устаткування, допоміжних механізмів, якщо вони становлять джерело небезпеки для людей, повинні бути надійно огороджені або розташовані таким чином, щоб виключалась можливість травмування обслуговуючого персоналу. Огородження повинні бути пофарбовані у кольори відповідно до ГОСТ 12.4.026-76. Пофарбування повинно періодично поновлюватись.
Відстань між огородженням, виготовленим з перфорованого матеріалу або сітки, та небезпечним елементом наведено у табл. 8.1.
Огородження приводних, натяжних та відхильних барабанів стрічкових конвеєрів повинні перекривати з торців барабани та ділянки стрічки, що набігає на барабан, по довжині не менше R+1 м від лінії дотику барабана зі стрічкою (R радіус барабана у метрах).
Таблиця 8.1
Параметри розміщення огороджень
| (витяг з ГОСТ 12.2.062-81) Діаметр кола, вписаного до отвору грат (сітки), мм | Відстань від огородження небезпечного елемента, мм |
| До 8 | Не менше 15 |
| понад 8 до 10 | понад 15 до 35 |
| понад 10 до 25 | понад 35 до 120 |
| понад 25 до 40 | понад 120 до 200 |
Конвеєри, розташовані над проходами, повинні мати знизу суцільне огородження, розташоване не нижче 2,0 м від рівня підлоги, а з боків-борти, що піднімаються над верхньою несучою стрічкою на 0,4 м.
Розсувні та відкидні (на шарнірах, завісах), а також з’ємні огородження (накривки, кожухи, щитки), що закривають зубчаті передачі, робочі механізми та інші рухомі частини машин, які потрібно періодично обслуговувати і при цьому не виключена небезпека травмування, повинні мати блокувальний пристрій для автоматичної зупинки машини при відкриванні накривки, кожуха, щитка.
Розсувні та відкидні огородження повинні мати два фіксованих положення «Відчинено» та «Зачинено».
Конструкція фіксуючих пристроїв повинна виключати можливість випадкового відкривання або закривання огородження.
Огородження повинні бути міцними, легкими, надійно закріпленими, не мати ріжучих крайок, гострих кутів та не повинні торкатися до рухомих частин устаткування.
З’ємні огородження повинні мати ручки, дужки, скоби чи інші пристрої (у залежності від маси та експлуатаційної зручності) для зручного та безпечного утримання при зніманні та встановленні.
Деревообробне устаткування повинно мати пристрої, що виключають:
зіткнення людини з різальним інструментом;
виліт різального інструменту;
викидання оброблюваної заготовки та відходів до робочої зони;
травмування людей при встановленні та заміні різального інструменту.
Робоча частина ріжучого інструменту деревообробних верстатів (пилок, фрез, ножових установок тощо) повинна закриватись автоматично діючим огородженням, яке відкривається на час проходження оброблюваного матеріалу або інструменту лише для його пропускання на величину, яка відповідає вимірам оброблюваного матеріалу щодо висоти та ширини.
Нерухомі огородження допускається вживати у тих випадках, коли вони виключають можливість стикання з введеним в дію різальним інструментом.
Вимоги до живильників
Живильні пристрої (бункери, лійки тощо) повинні мати форму, а за необхідності також пристрої (перегортувачі, вібратори тощо), що виключають можливість зависання матеріалів, що завантажуються та гарантують безпеку обслуговуючому персоналу при завантаженні та вивантаженні.
Ємкості-нагромаджувачі продукції фасувально-пакувальних машин для рідких, пастоподібних та сипких продуктів повинні мати пристрої, що виключають їх переповнення над допустимий об’єм.
Бункери-живильники повинні бути обладнані запобіжними гратами, які замикаються поруччями або іншими пристроями, що виключають можливість падіння людей у бункери.
Зони заповнення тари продуктом, закатки або закупорювання повинні бути огороджені суцільним кожухом знизу та з бічних сторін.
Живильні пристрої для подавання вибухопожежонебезпечних матеріалів повинні мати блокуючі пристрої для припинення подачі цих матеріалів у разі виникнення аварійних ситуацій.
Вимоги до розміщення устаткування
При розміщенні устаткування необхідно забезпечити зручність обслуговування та безпечну евакуацію людей у разі пожеж чи аварійних ситуацій.
При розміщенні устаткування слід передбачати:
головні проходи за наявності постійних робочих місць — шириною не менше
1,5 м;
проходи біля віконних прорізів, доступних з рівня підлоги або площадки — шириною не менше 1,0 м;
проходи між устаткуванням для обслуговування та ремонту, а також поміж устаткуванням та стінами — шириною не менше 0,8 м, за наявності постійних робочих місць між ними — 1,4 м;
проходи між устаткуванням у вибухопожежонебезпечних приміщеннях — шириною не менше 1,5 м, крім малогабаритних машин шириною та висотою до 0,8 м, для яких дозволяється зменшити ширину проходу до 1,0 м;
проходи між паралельно розташованими виробничими печами, сушарками — шириною не менше 2 м;
відстань від топок виробничих печей до протилежної стіни: при спалюванні твердого палива — не менше 3 м, при спалюванні рідкого палива або газу — 2 м; відстань від пальникових пристроїв до стіни — не менше 1,0 м.
При розташуванні топок котлів напроти топок печей (технологічних) відстань між ними повинна бути не менше:
при спалюванні твердого палива — 5 м;
при спалюванні рідкого палива або газу — 4 м (відстань між пальниковими пристроями не менше 2 м).
Ширина проходів при обслуговуванні стрічкових та ланцюгових конвеєрів повинна бути не менше 0,75 м.
Відстань між двома паралельно встановленими конвеєрами повинна бути не менше
м, ширина проходу між паралельно встановленими конвеєрами, закритими на всю довжину гратчастим огородженням або жорсткими коробами, повинна бути не менше 0,7 м.
Відстань по вертикалі від найбільш виступаючих частин конвеєра (вантажу, що транспортується,) до нижніх поверхонь виступаючих будівельних конструкцій має бути не менше 0,6 м.
Не дозволяється розміщувати технологічне устаткування вибухопожежонебезпечних виробництв над та під допоміжними приміщеннями, а також під естакадами технологічних трубопроводів з ЛЗР.
Робочі місця повинні бути розташовані поза зоною переміщення механізмів, сировини, готової продукції, руху вантажів та забезпечувати зручність спостереження за операціями, що відбуваються, та керування ними.
Довжина робочого місця повинна бути не менше 0,8 м на працівника.
Робочі місця повинні бути організовані у відповідності з ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.061-81 та відповідати ергономічним характеристикам ГОСТ 12.2.032-78 та ГОСТ 12.2.033-78.
Вимоги до технологічних трубопроводів та арматури
Роботи щодо монтажу технологічних трубопроводів повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05-84.
Будова, монтаж та експлуатація трубопроводів пари та гарячої води, горючих, токсичних, зріджених газів та стисненого повітря повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів.
Трубопроводи у відповідності з ГОСТ 14202-69 з метою захисту від зовнішньої корозії та позначення роду середовищ, що транспортуються, повинні бути пофарбовані в такі кольори:
трубопроводи для транспортування води — зелений;
трубопроводи для транспортування пари — червоний;
трубопроводи для транспортування повітря — синій;
трубопроводи для транспортування газів — жовтий;
трубопроводи для транспортування кислот — оранжевий;
трубопроводи для транспортування лугів — фіолетовий;
трубопроводи для транспортування органічних рідин — коричневий;
трубопроводи для транспортування решти речовин — сірий.
На поверхні трубопроводів, якими транспортуються найнебезпечніші речовини, повинні бути нанесені фарбою попереджувальні кільця:
червоного кольору — для легкозаймистих та інших вибухопожежонебезпечних речовин;
жовтого кольору — для отруйних та токсичних речовин.
У кожному цеху, на кожній дільниці повинні бути вивішені технологічні схеми розташування та обв’язки апаратів та трубопроводів, виконані в умовних кольорах у відповідності з п.8.7.3. ч. 1 цих Правил та затверджені власником підприємства. Запірні пристрої на схемах повинні бути пронумеровані, а напрямок руху продуктів вказаний стрілкою.
Нумерація устаткування, апаратів, посудин, запірних пристроїв та іншої арматури повинна бути єдиною на схемах, у регламентах та технологічних інстукціях з обслуговування устаткування.
Висота прокладання від низу виступаючих частин продуктопроводів повинна бути не менше 5,5 м до головки рейки; 4,5 м — до полотна автодороги; 2,2 м — над проходами для людей або робочими майданчиками.
Продуктопроводи не повинні перехрещувати віконних прорізів та сходових кліток. Трубопроводи, що прокладаються по підлозі у проїздах та проходах, не повинні виступати над поверхнею підлоги.
Трубопроводи для транспортування концентрованих кислот, лугів та отруйних речовин повинні поєднуватись зварюванням, фланцеві з’єднання допускаються лише при підключенні трубопроводів до устаткування і арматури, у цьому випадку фланці на трубопроводах повинні бути закриті захисними кожухами.
На дільницях комунікацій та апаратів, де внаслідок конденсації продукту можливі звуження або закупорювання трубопроводу, повинні встановлюватись манометри з сигналізацією.
Газопроводи для викиду шкідливих та небезпечних газів та сумішей з повітряних клапанів апаратів повинні виводитись вище гребеня даху будівлі не менше 2 м.
Верх вихлопних труб для аміаку слід виводити на висоту не менше 3 м вище даху найвищої будівлі, розташованої у радіусі 50 м.
На трубопроводах у місцях їх проходження над проїздами, проходами, воротами не повинно бути роз’ємних сполучень та запірної арматури.
Запірна та регулююча арматура трубопроводів повинна бути доступною для обслуговування. У випадку розташування арматури вище 1,7 м для її обслуговування повинні передбачатись спеціальні пристрої або площадки.
При прокладанні трубопроводів крізь будівельні конструкції будівель та інші перешкоди повинні вживатись заходи, які б виключали можливість передачі додаткових навантажень на труби (встановлення гільз, патронів тощо). Місця перетинання протипожежних стін (перекрить) трубопроводами повинні бути наглухо зашпаровані негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димо, —
газонепроникнення.
Не дозволяється прокладати транзитні трубопроводи для транспортування вибухопожежонебезпечних речовин крізь побутові, підсобні та адміністративно-господарчі приміщення, розподільчі електричні пристрої, приміщення щитів та пультів автоматизації, вентиляційні камеры, машинні відділення, шахти і приямки ліфтів, а також крізь виробничі приміщення категорій В, Г, Д, холодильні камери, склади.
Не дозволяється застосовувати у вибухопожежонебезпечних технологічних системах гнучкі шланги (гумові, пластмасові і тощо) як стаціонарні трубопроводи для транспортування ЛЗР та ГР. Для проведення допоміжних операцій (продувки ділянок трубопроводів, насосів, звільнення трубопроводів від залишків ЛЗР та ГР тощо ), при наповненні ЛЗР та ГР пересувної тари (цистерн, бочок) дозволяється застосування гнучких шлангів. Сполучення шлангів з трубопроводами виконуються при цьому за допомогою хомутів.
В процесі експлуатації трубопроводи повинні підлягати технічному огляду у відповідності з виробничою інструкцією.
Заново змонтовані технологічні трубопроводи повинні піддаватися гідравлічному випробуванню.
Арматура трубопровідна повинна відповідати ГОСТ 12.2.063-81.
Арматура повинна мати чітке маркірування та розпізнавальне пофарбування за ГОСТ 4666-75, що відповідає її призначенню та матеріалу.
Запірна та запірно-регулювальна арматура повинна встановлюватись на штуцерах, які безпосередньо приєднані до посудини та відводять з неї робоче середовище.
Арматура повинна мати таке маркірування:
назва або знак підприємства-виготовлювача;
умовний прохід, мм;
умовний тиск (робочий тиск) та допустима температура, кгс/кв.см (МПа), градусів С (градусів К);
напрям потоку середовища;
марка матеріалу.
8.7.19. Трубопроводи, які сполучають технологічне устаткування з аварійними збірниками, на всій довжині не повинні мати арматури, за винятком вимикальних засувок біля апаратів.
Вимоги до улаштування площадок, містків та сходів
Пристрої, призначені до створення безпечних умов виконання робіт (сходи, драбинки, трапи, містки, помости, сходні, перекладки, накати тощо), повинні відповідати вимогам стандартів та інших нормативних документів безпечного виконання робіт.
Постійні площадки обслуговування машин та устаткування, розташовані на висоті, повинні мати огорожі та сходи з поруччям. Висота огорож, поруччя повинна бути не менше 1,0 м. На висоті 0,5 м від настилу площадки повинен бути додатковий горизонтальний елемент.