НПАОП 0.00-1.69-13Правила охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних

5

6,0

5,30

4,75

4,5

Додаток 7

до Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж

і тепловикористовувальних установок (пункт 2.14 глави 2 розділу V)

ФОРМА

журналу обліку і реєстрації робіт за нарядами та розпорядженнями

Номер

Місце про­ведення ро­боти і її зміст, заходи безпеки

Виконавець робіт (прі­звище, іні­ціали)

Члени бри­гади (прі­звище, іні­ціали)

Працівник, який дав роз­порядження (прізвище, іні­ціали)

Роботу розпочато (дата, го­дина)

Роботу закінчено (дата, го­дина)

наряду

розпорядження

1

2

3

4

5

6

7

8

  1. У разі виконання робіт за нарядами заповнюються тільки колонки 1, 7, 8.

  2. У разі виконання робіт за розпорядженнями заповнюються всі колонки, крім колонки 1.



Додаток 8

до Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж

і тепловикористовувальних установок (пункт 2.9 глави 2 розділу IX)

ВЛАСТИВОСТІ

основних хімічних речовин, що застосовуються у виробничих процесах

під час експлуатації тепломеханічного обладнання і теплових мереж та

заходи безпечної роботи з ними

Аміак водний технічний

На електростанції аміак надходить у вигляді водних розчинів, що містять від 22 до 25% NH3 (густина 0,9 г/куб. см за температури +15°C).

Водний розчин аміаку має лужні властивості. Значення pH 1%-ного розчину становить 11,7. Водні розчини аміаку здатні викликати отруєння організму. Під час вдихання повітря, яке містить 5% аміаку, починається різкий розлад дихання, сліз­ливість, біль в очах, сильні напади кашлю, запаморочення, біль у шлунку, блюван­ня. За високої концентрації аміак може викликати опіки слизової оболонки очей і призвести до сліпоти.

Індивідуальні засоби захисту: гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, захисні окуляри, прогумований фартух, фільтрувальні протигази типів К, КД або М.

Сірчана кислота

Хімічно чиста сірчана кислота - безбарвна масляниста рідина, що застигає у кристалічну масу за температури +10°C. Технічна концентрована сірчана кислота має густину 1,84 г/куб. см і містить близько 98% H2SO4. З водою змішується у будь-яких пропорціях з виділенням великої кількості тепла (до 92 кДж на 1 моль (22 ккал на 1 грам-молекулу) кислоти). Тому, щоб уникнути розбризкування, необ­хідно кислоту лити у воду, а не навпаки.

Під час нагрівання сірчаної кислоти утворюється пара сірчаного ангідриду, яка у разі сполучення з водяною парою повітря утворює кислотний туман.

Сірчана кислота при потраплянні на шкіру викликає сильні й дуже болючі опі­ки, що важко піддаються лікуванню. Вдихання пари сірчаної кислоти призводить до подразнення і опіків верхніх дихальних шляхів.

Потрапляння міцної сірчаної кислоти в очі загрожує втратою зору, тому під час роботи з нею необхідна особлива обережність.

Працівники, які проводять зливання кислоти, повинні працювати в одязі з кис- лотозахисної тканини, прогумованих фартухах, гумових чоботях, гумових кислото- і лугостійких рукавицях, захисних щитках типу НБХ, мати фільтрувальні протига­зи типів В, БКФ, М або шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2.

У разі розливання сірчаної або будь-якої іншої кислоти на підлогу її необхідно негайно нейтралізувати - посипати содою або негашеним вапном, прибрати лопа­тою, а потім ретельно промити це місце сильним струменем води. Під час приби­рання кислоти ніс і рот необхідно закривати пов'язкою, змоченою содовим розчи­ном, а очі захищати спеціальними окулярами.

У разі потрапляння кислоти на одяг її необхідно змити сильним струменем во­ди, нейтралізувати 2-3%-ним розчином соди і знову промити водою.

Соляна кислота

Хімічно чиста соляна кислота - безбарвна рідина густиною 1,19 г/куб.см, міс­тить близько 37% хлористого водню, на повітрі «димить».

Соляна («димуча») кислота має задушливий запах і під час вдихання подразнює верхні дихальні шляхи, горло, викликає кашель, хрипоту. У разі тривалої дії на шкіру призводить до опіків третього ступеню.

Технічна соляна кислота - рідина жовтого кольору із задушливим запахом, міс­тить 27,5 % хлористого водню.

Соляна інгібована кислота - темно-коричнева рідина густиною 1,1-1,12 г/куб.см, не «димить». Фізіологічна дія на організм людини технічної та інгібованої кислот така сама, як і хімічно чистої кислоти.

Індивідуальні засоби захисту: фільтрувальний протигаз типу В або шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2, решта засобів така сама, як і під час роботи з сірчаною ки­слотою.

Їдкий натр

Їдкий натр - біла, непрозора, дуже гігроскопічна речовина. Сильний луг. Зна­чення pH 1%-ного водного розчину становить 13.

Як тверда речовина, так і концентровані її розчини викликають дуже сильні опіки шкіри. Потрапляння лугу в очі може призвести до їх важких захворювань і навіть до втрати зору.

Працівник, який працює з їдким натром, повинен мати захисні щитки, гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, бавовняний спецодяг, прогумований фартух і гумо­ве взуття.

У разі потрапляння розчину їдкого натру на одяг його необхідно змити водою, а потім нейтралізувати 1%-ним розчином оцтової кислоти і знову промити водою.

Кальцинована сода і фосфат натрію

Кальцинована сода і фосфат натрію - білі кристалічні речовини, що добре роз­чиняються у воді. Водні розчини мають лужну реакцію. У кристалічному вигляді на організм не діють. У пилоподібному стані сода і фосфат натрію ушкоджують дихальні шляхи й очі, подразнюють слизову оболонку очей.

Гарячі концентровані розчини можуть бути небезпечними, особливо у разі пот­рапляння бризок в очі. Під час проведення робіт, що супроводжуються виділенням пилу, необхідно надягати протипиловий респіратор, захисні окуляри.

Негашене вапно і каустичний магнезит

Негашене вапно і каустичний магнезит - порошки білого кольору. Пил або кра­плі вапна, потрапляючи у дихальні шляхи, викликають кашель, печуть, а у разі по­трапляння на шкіру подразнюють її.

Для проведення робіт, що супроводжуються виділенням пилу зазначених реа­гентів, працівники повинні надягати брезентовий костюм, захисні окуляри, гумові рукавиці, протипиловий респіратор.

Коагулянти

Розчини сірчанокислого алюмінію і сірчанокислого заліза мають кислу реак­цію.

Бавовняні тканини під дією розчинів коагулянту руйнуються, тому у разі пот­рапляння розчину на таку тканину облиті місця необхідно швидко промити водою або змочити 24%-ним розчином кальцинованої соди або фосфату натрію.

Розчини, що потрапили на шкіру або в очі, можуть викликати подразнення і призвести до тимчасової непрацездатності. Під час роботи з коагулянтами праців­ники повинні надягати прогумований фартух, захисні окуляри, гумове взуття і гу­мові рукавиці.

Під час проведення робіт, що супроводжуються виділенням пилу коагулянтів, необхідно застосовувати протипиловий респіратор.

Поліакриламід

Поліакриламід - желеподібна речовина. Температура його розм'якшення стано­вить +180°C. Добре розчиняється у воді. Малотоксичний. Під час нагрівання поліа- криламіду до понад 100°C виділяється аміак.

Індивідуальні засоби захисту: гумові рукавиці, захисні окуляри, респіратори типу «Лепесток», «Астра-2» або РУ-60М.

Трилон Б

Трилон Б - білий кристалічний порошок. Розчинність його у воді становить 10% (за температури +20°C).

Помітної фізіологічної дії на організм людини трилон Б не має.

Під час проведення робіт, що супроводжуються виділенням пилу трилону Б, необхідно надягати рукавиці, захисні окуляри, протипиловий респіратор.

Гідразингідрат та його солі

Гідразингідрат - безбарвна рідина, що за запахом нагадує аміак. Легкозаймис­тий. Отруйний.

Гідразингідрат добре розчиняється у воді і спиртах. Температура кипіння ста­новить +118,5°C, замерзання - -51,7°C, спалаху - +73°C. Густина гідразингідрату - 1,03 г/куб.см.

Гідразингідрат містить 64% гідразину. Гідразингідрат поглинає з повітря воло­гу, кисень, вуглекислоту, є слабким лугом.

Гідразингідрат - сильний відновник, легко розкладається під дією каталізаторів нагрівання. У суміші з киснем вибухонебезпечний. Під час контакту з окисами де­яких металів, азбестом або активованим вугіллям може самозайматись.

Токсичний для організму людини. Солі гідразину (гідразинсульфат і фосфор­нокислий гідразин) - кристалічні речовини білого кольору, що погано розчиняють­ся у холодній воді, краще - у гарячій.

Їхні водні розчини мають кислу реакцію. Гідразинсульфат і фосфорнокислий гідразин є відновниками, отруйні.

Сполуки гідразингідрату у разі потрапляння в організм викликають зміни у пе­чінці і крові.

Пара і пил гідразингідрату і його солей пошкоджують слизові оболонки диха­льних шляхів і очей. Дія розчинів гідразину на шкіру залежно від індивідуального сприймання може призвести до дерматитів.

Індивідуальні засоби захисту: гумові рукавиці, захисні окуляри, фільтруваль­ний протигаз типу КД або А.

Октадециламін

Октадециламін - воскоподібна речовина зі специфічним запахом. Густина окта- дециламіну становить 0,83 г/куб. см, температура плавлення +54-55°C, кипіння - +349°C.

За температури понад +350 °С без доступу повітря октадециламін розкладаєть­ся з утворенням більш низькомолекулярних вуглеводнів і аміаку.

Октадециламін не розчиняється у холодній і гарячій воді, але за температури понад +75°С утворює з водою емульсію концентрацією до 100 мг/кг. Розчиняється у спиртах, оцтовій кислоті, ефірах та в інших органічних розчинниках.

Октадециламін для людини практично нешкідливий, але необхідно уникати прямого контакту з ним, бо залежно від індивідуального сприймання іноді спосте­рігаються почервоніння і свербіння шкіри, які, як правило, через кілька днів після припинення контакту з реагентом зникають.

Індивідуальний засіб захисту: гумові рукавиці.

Адипінова кислота

Адипінова кислота - кристалічна речовина, двохосновна, порівняно слабка.

Температура розплавлення адипінової кислоти становить +150°С, розчинність за температури +15°С - 1,42%, а за температури +100°С - 61,53% (від маси).

Завислий у повітрі пил цієї кислоти вибухонебезпечний, осілий - пожежонебез- печний. Пил кислоти подразнює слизові оболонки.

Індивідуальні засоби захисту від пилу: респіратор, захисні окуляри.

Розчини адипінової кислоти практично безпечні, тому спеціальні заходи захис­ту не потрібні.

Плавикова кислота і її солі

Розчин фтористого водню у воді називається плавиковою кислотою. Технічна кислота містить 40-70% фтористого водню. Плавикова кислота легко реагує з дво­окисом кремнію.

Солі плавикової кислоти: фтористий натрій або фтористий амоній.

Фтористий натрій - кристалічна речовина з температурою розплавлення +997°С. Погано розчиняється у воді: за температури +15°С розчинність у воді ста­новить 3,5%, а за температури +25°C - 4%.

Фтористий амоній - безбарвні кристали. Відносна молекулярна маса 37,04.

Кристалічний фтористий амоній гігроскопічний, плавиться на повітрі, добре розчиняється у воді.

Кисла сіль фтористого амонію (гідрофторид амонію) має відносну молекулярну масу 57,05. Це безбарвні кристали, що розпилюються у повітрі та добре розчиня­ються у воді.

Плавикова кислота і її солі дуже отруйні. Вдихання пари кислоти спричиняє запалення дихальних шляхів і руйнування зубів. У разі потрапляння в організм ки­слота і її солі викликають захворювання кишечника і шлунка. Фтористі солі не ді­ють на непошкоджену шкіру. У разі потрапляння у свіжий поріз, подряпину або під нігті можуть спричинити пухирі та рани, що важко загоюються.

Індивідуальні засоби захисту від плавикової кислоти: фартух, гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, гумові чоботи, захисні окуляри, фільтрувальний протигаз типу В.

Індивідуальні засоби захисту від солей плавикової кислоти: протипиловий рес­піратор, захисні окуляри і гумові рукавиці.

Фталевий ангідрид

Фталевий ангідрид - білі лускоподібні кристали. Його відносна молекулярна маса становить 148, температура розплавлення - +130,8°С, кипіння - +284,5°С. Важко розчиняється у холодній воді, добре - у гарячій, утворюючи фталеву кисло­ту. Пара і пил фталевого ангідриду викликають сильне подразнення слизових обо­лонок верхніх дихальних шляхів і очей. У разі дії фталевого ангідриду на шкіру виникають червоні плями, зрідка пухирі, що нагадують пухирі від опіків.

Індивідуальні засоби захисту: захисні окуляри, гумові рукавиці, респіратор для захисту від вдихання пари і аерозолів або фільтрувальний протигаз типу А.

Малеїновий ангідрид

Малеїновий ангідрид - тверда речовина. Його відносна молекулярна маса ста­новить 98, температура розплавлення - +54°С, кипіння - +202°С. Розчиняється ан­гідрид в ацетоні, хлороформі. У разі сполучення з водою перетворюється на малеї­нову кислоту.

За токсичними властивостями він схожий на фталевий ангідрид.

Індивідуальні засоби захисту ті самі, що й під час роботи з фталевим ангідри­дом.

Нітрит натрію

Нітрит натрію - безбарвні або жовті кристали. Температура розплавлення ста­новить +271°С. Нітрит натрію добре розчиняється у воді, є окисником, у розчинах розкладається за температури понад +70°С з виділенням окисів азоту бурого ко­льору. Під час підкислення концентрованих розчинів нітриту натрію також відбу­вається його розкладання з виділенням окислів азоту.

У розчинах нітрит натрію повільно окислюється киснем повітря у нітрат.

Окисли азоту у разі вдихання викликають кашель, подразнення носоглоткової порожнини і легенів, накопичуються в організмі при вдиханні їх навіть у незначній кількості.

Нітрит натрію - отруйна речовина.

Індивідуальні засоби захисту: гумові рукавиці, захисні окуляри, фільтрувальні протигази типів В, БКФ.

ОП-7, ОП-10

ОП-7, ОП-10 - маслянисті в'язкі рідини або легкоплавкі пасти коричневого ко­льору, які розчиняються у воді. Під час додавання у ці речовини від 1 до 2 г/л води утворюються розчини, що мають високу змочувальну здатність. Під час перемішу­вання водних розчинів утворюється стійка піна. Мають мийні властивості. Реакція розведеного водного розчину слабколужна, концентрованого - нейтральна.

Вдихання аерозолю ОП-7 викликає слабке подразнення верхніх дихальних шляхів. Потрапляння його в рот призводить до запалення.

Спеціальних заходів захисту не потребує.

Каптакс

Каптакс - порошок жовтого кольору. Його відносна молекулярна маса стано­вить 167,26, температура розплавлення - +179°С. Практично не розчиняється у во­ді, розчиняється у спирті. У разі потрапляння у дихальні шляхи каптакс викликає подразнення, на шкіру - дерматити.

Індивідуальні засоби захисту: респіратори «Лепесток», «Астра-2» або РУ-6ОМ, рукавиці з матеріалу, що не містить прискорювачів, стабілізаторів, антиокислюва­чів тощо, силіконовий захисний крем для рук.

«Чорна кислота»

«Чорна кислота» - розчин низькомолекулярних органічних кислот. Індивідуа­льні засоби захисту: фільтрувальний протигаз типу А, гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, гумові чоботи і фартух.

Уротропін

Уротропін - безбарвні гігроскопічні кристали. Розчиняється у спирті. У слабко- кислому розчині розкладається на аміак і формальдегід.

Спеціальних заходів захисту не потребує.

Перекис водню

Перекис водню - безбарвна сироподібна рідина густиною 1,45 г/куб.см. Змішу­ється у будь-яких співвідношеннях з холодною водою, має окиснювально-відновні властивості. Перекис водню - слабка кислота. На світлі з каталізатором розклада­ється.

Індивідуальні засоби захисту: рукавиці з поліхлорвінілу, поліетилену, поліефі- рних пластиків і захисні окуляри.

Карбід кальцію

Карбід кальцію - тверда речовина сірого кольору густиною 2,22 г/куб.см. Під час взаємодії карбіду кальцію з невеликою кількістю вологи і у разі контакту з оки­сниками виділяється ацетилен і карбід розігрівається.

Карбід кальцію, потрапляючи на шкіру, призводить до запалення і утворення виразок. Небезпечним є потрапляння карбіду кальцію в очі.

Індивідуальні засоби захисту: протипиловий респіратор, захисні окуляри і гу­мові рукавиці. Для захисту шкіри рук необхідно застосовувати захисні креми і пас­ти.

Дихлоретан

Дихлоретан - безбарвна, легколетка, легкозаймиста рідина густиною 1,253 г/куб. см. Коефіцієнт розчинення пари у воді становить 26,3 за температури +20°С і 17,5 за температури +30°С.

Дихлоретан діє як наркотик, який призводить до дистрофічних змін у печінці, нирках та інших органах, проникає крізь шкіру, спричиняє помутніння рогівки очей.

Індивідуальні засоби захисту: фільтрувальний протигаз типу А або БКФ, гумові рукавиці, гумові чоботи і фартух з прогумованої тканини.

Чотирихлористий вуглець

Чотирихлористий вуглець - безбарвна летка рідина густиною 1,59 г/куб. см. Коефіцієнт розчинення пари у воді становить 1,04 за темперарури +20°С і 0,73 за температури +30°С. У разі контакту з полум'ям або розжареними предметами розк­ладається з утворенням фосгену.

Індивідуальні засоби захисту: фільтрувальний протигаз типу А або шлангові протигази типів ПШ-1 і ПШ-2, гумові рукавиці, нарукавники і фартухи з поліхлор- вініловим покриттям.

Енергетичні мастила

Основні енергетичні мастила (турбінні та трансформаторні) - продукти переро­бки нафти. Для поліпшення експлуатаційних властивостей мастил використовують присадки, у тому числі фенольного типу (топанол).

Тривалий контакт з мастилом, а також робота з присадками (залежно від інди­відуальної сприйнятливості шкіри) можуть спричинити дерматити і навіть екземи.

Засоби захисту: захисні креми для рук, рукавиці з мастилостійких матеріалів.

Синтетичні вогнетривкі турбінні мастила («Іввіоль-3», ОМТІ) - токсичні. Ви­кликають отруєння здебільшого у разі потрапляння у шлунково-кишковий тракт.

Індивідуальні засоби захисту: фартухи, нарукавники, головні убори з текстові­нітовим покриттям, гумові рукавиці на основі натурального каучуку або квалітек- су, гумові чоботи, фільтрувальний протигаз типу БКФ. Під час виконання робіт у хімічній лабораторії: гумові рукавиці на основі натурального каучуку або квалітек- су.

Бензол

Бензол - безбарвна, летка, вогненебезпечна рідина з характерним запахом.

Відносна молекулярна маса - 78,12, густина - 0,879 г/куб.см (за температури +15°С). Випаровується бензол за кімнатної температури, пара його у 2,69 раза важ­ча за повітря. Концентрація пари бензолу у повітрі від 1,5 до 8% від об'єму вибухо­небезпечна.

Бензол потрапляє в організм через органи дихання і крізь шкіру. Бензол - от­руйна речовина, що впливає понад усе на центральну нервову систему. У разі бага­торазової дії бензолу навіть низьких концентрацій можуть розвиватись хронічні за­хворювання.

Індивідуальні засоби захисту: захисні креми і пасти, фільтрувальний протигаз типу А, фартух з прогумованої тканини, гумові чоботи і гумові рукавиці.

Лакофарбові матеріали

На енергопідприємствах застосовуються такі лакофарбові матеріали, як лаки ПХВ, лак-етиноль, емаль ВЛ-515, епоксидні смоли тощо, а також різноманітні роз­чинники до них (Р-4, Р-60, етилцелюлоза тощо), що містять речовини з токсичними властивостями.

Робота з такими речовинами може призвести до різних захворювань шкіри, а з епоксидними смолами - також і до захворювань нервової системи та печінки.

Індивідуальні засоби захисту: шланговий протигаз або респіратор, захисний костюм, рукавиці. Для захисту шкіри рук необхідно використовувати відповідні захисні пасти.

Перед початком роботи 5 - 10 г пасти або крему наносять на шкіру рук і розти­рають до отримання тонкого шару. Після закінчення роботи пасту або крем змива­ють водою з милом.

Завантажити