Там, де це можливе, просвічування рекомендується проводити в неробочій для іншого персоналу трубозварювальноїбази час.
9.7.20. У зоні просвічування не дозволяється знаходитисястороннім людям. Якщо дефектоскопістза яких-небудь причин не зможе спостерігати за небезпечною зоною, охорону покладаютьна працівника, якого виділяє майстер. Дефектоскопістзобов'язаний проінструктувати цього працівника вимогам безпеки на робочому місці з оформленням інструктажу в спеціальному журналіабо картці.
9.7.21 Якщовипало гама-джерело зпереносного транспортного контейнера або гама-дефектоскопа, то потрібно негайно видалитивсіх із зони опромінення і за допомогою спеціального пінцета, щипціві захисного екрана вкласти джерело в гама-дефектоскоп (контейнер), дотримуючи прицьому обережність, оскільки здавлюванняампули може порушити ії герметичність.
Таблиця 9. Безпечні відстані по радіусу від джерела випромінювання.
| Тип джерела випромінювання | Активність джерела випромінювання, Кюрі | Безпечні відстані (м), на яких потужність експозиційний дози випромінювання складає | |
| Для дефектоскопистів, 3 мр/г | Для інших професій працюючих 0,3 мр/г | ||
| Під час зовнішнього просвічування зварних швів | |||
| ГИД И-4 | 20 | 56,3 | 168,9 |
| ГИД И-5 | 40 | 79,7 | 239,1 |
| ГИД И-6 | 120 | 137,8 | 413,4 |
| Під час панорамного (усередині труби) просвічування зварних швів | |||
| ГВД И-4 | 20 | 30 | 90 |
| ГВД И-5 | 40 | 40 | 120 |
| ГВД И-6 | 120 | 70 | 210 |
Безпечні відстані, вказані в таблиці, є орієнтовними, тому в кожному конкретному випадку (для даного дефектоскопа і коліматору, що застосовується або ампулопроводу) перед початком роботиз просвічування зварних швів, ці відстані дефектоскопістиуточнюють за допомогою радіометра.
9.7.22. Якщовтрачене гама-джерело, необхідно негайно видалитивсіх зпередбачуваної зони опромінення, визначити цю зону попереджуючимизнаками і повідомити про те, що трапилося своєму начальнику та інженеру з охорони праці, органам санітарного нагляду і внутрішніх справ для вживання терміновихзаходів щодо пошуку джерела випромінювання за допомогою пошукових радіометрів.
9.7.23. В аварійних випадках, викликанихпорушенням цілості джерела випромінювання і радіоактивним забрудненням, необхідно:
- видалитивсіх людей на безпечну відстань, захиститимісце аварії і встановити попереджуючізнаки про радіаційну небезпеку;
- засипати місце забруднення землею, піском, тирсою;
- повідомити про те, що трапилося своєму начальнику (керівництву) для вживання терміновихзаходів щодо зборурадіоактивної речовини і знешкодження забрудненої дільниці, а також повідомити місцеві органи санітарного нагляду, Держатомрегулювання, МВС й штабу цивільноїоборони або МНС.
9.7.24. Ліквідувати аварію необхідно післятого, як будуть отриманіспеціальні вказівки від місцевих органів санітарного нагляду. Ліквідацію аварії повинніпроводити особи, що знають правила робітіз радіоактивними речовинами.
9.7.25. Увсіх осіб, що знаходилисяв небезпечній зоні або в транспорті, повиннібути перевірені на радіоактивну забрудненістьодяг і тіло. Якщовиявлені недопустимірадіоактивні забруднення, то одяг необхідно зібрати в збірники-контейнери і направитина захоронення в спецмогильники.
Якщорадіоактивна забрудненістьвиявилася на кистях рук, то їх треба негайно вимити, а прирадіоактивній забрудненостітіла потрібно прийняти душ.
9.8. Рентгенівська дефектоскопія зварних з’єднань
9.8.1. До проведення рентгенівської дефектоскопії допускаються особи не молодше за 18 років, що пройшлиспеціальне навчанняі атестацію відповідно до вимог ДНАОП0.00-1.27-97 і мають ІІ рівень в секторах 3, 10, 11, 14, та IІІ кваліфікаційну групу з електробезпеки.
9.8.2. Рентгенівські апарати видає дефектоскопістамвідповідальна особана основі письмовогодозволу керівництва будівельно-монтажної організації )дільниці) з реєстрацією в журналівидачі.
9.8.3. Під часпросвічування зварених стиків труб рентгенівськими апаратами необхідно встановити небезпечну зону, кордонякої визначити знаками, що вказуютьна радіаційну небезпеку добре видимими на відстані не менше за 3 м. Якщо можливо - просвічування потрібно проводити в неробочий час технологічних бригад.
9.8.4. Під часпросвічування зварних швів дефектоскописти повинні знаходитисяна безпечній відстані від місця просвічування. Роботи повиннівиконуватися двома працівниками, один зяких спостерігає за небезпечною зоною, а другий безпосередньо здійснюєпросвічування.
9.8.5. Для забезпечення безпеки дефектоскопістівпід час просвічування зварних з'єднаньнеобхідно:
- просвічувати зварні шви в разімінімально можливого кута розходження робочих пучків випромінювання, використовуючи для цього коліматори(діафрагми) і тубуси;
- встановлювати у разі необхідності за звареним швом секції, що просвічується, захисний екран, що перекриває пучок випромінювання;
- направлятипучок випромінювання в сторонувід робочих місць;
- обмежувати час просвічування зварних швів шляхом використання високочутливих плівок, посилюючих екранів;
- розміщувати пульт управлінняпересувних і переносних рентгенівських апаратів на такій відстані від блоку рентгенівського випромінювання, яке забезпечує безпечні умови праці дефектоскопістів(не менше за 15 м).
9.8.6. Під часпросвічування зварних швів за допомогою переносних і пересувних рентгенівських апаратів радіаційний контроль, згідно з ОСПУ-01, проводять в наступні терміни:
- вимірюванняпотужностей експозиційних доз рентгенівського випромінювання на відстані 1 мвід поверхні рентгенівського випромінювання (при закритому вихідному вікні рентгенівської трубки) - не рідше двох разів на рік;
- перевірку нестаціонарних захисних пристроїв(ширм, екранів) або привиявленні видимих пошкоджень- не рідше двох разів на рік;
- вимірюванняпотужностей експозиційних доз рентгенівського випромінювання на робочих місцях дефектоскопістів- одинраз у квартал, а також кожний раз призміні умов просвічування (збільшення потужностей рентгенівського апарату, зміна режиму його експлуатації, конструкції захисних пристроїв);
- вимірюванняіндивідуальних доз опромінення дефектоскопістів- постійно.
9.8.7. Результати радіаційного контролю необхідно реєструвати в спеціальному журналі. Індивідуальні дози опромінення персоналу реєструють одинраз у на два тижні. Квартальні і річні дози опромінення персоналу, а також сумарні дози опромінення за весь період роботиреєструють у картках облікуіндивідуальних доз.
9.8.8. Інженерно-технічні працівники трубозварювальноїбази зобов'язані забезпечити своєчасне і якісне проведення радіаційного контролю і правильне ведення документації щодо облікуіндивідуальних доз опромінення.
За узгодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби радіаційний контроль може здійснювати один із дефектоскопистів.
9.8.9. Під час роботиз імпульсним рентгенівським апаратом без спеціальних заходів захисту дефектоскопіст повинен знаходитисяна відстані не менше за 10 мвід високовольтного блоку.
9.8.10. Післязакінчення просвічування зварного шва необхідно:
- перевестиперемикач мережів положення“вимкнено”;
- натиснувши кнопку “розряд конденсатора”, пересвідчитисяза допомогою приладу в тому, що накопичувальний конденсатор розрядився до нуля;
- від'єднати високовольтний кабель і шланги подання напруги;
- укласти апарат у пакувальний футляр.
9.8.11. Доступ до елементів, що знаходятьсявсередині захисного кожуха, дозволяєтьсятільки післязняття залишкової напругиз накопичувального конденсатора.
Забороняється працювати на імпульсному рентгенівському апараті без кришки захисного кожуха накопичувального конденсатора.
9.9. Вимоги безпеки при роботі з ультразвуковим дефектоскопом
9.9.1. До проведення контролю зварних стиків трубних секцій ультразвуковимметодом допускаються особи не молодше за 18 років, що пройшлиспеціальне навчанняй атестацію відповідно до вимог ДНАОП0.00-1.27-97 і мають ІІ рівень в секторах 3, 10, 11, 14, та IІІ кваліфікаційну групу з електробезпеки.
9.9.2. Роботиз ультразвуковогоконтролю згідно з дозволяєтьсяпроводити тільки справним і настроєним дефектоскопом, що має плавкі запобіжники і надійне заземлення.
9.9.3. Штепсельні розетки для переносних дефектоскопів необхідно забезпечити спеціальним контактом для приєднання заземляючого провідника. Конструкція штепсельного з'єднання повиннавиключати можливість використання струмоведучихконтактів, призначених для заземлення. Заземлюючий контакт штепсельної розетки повиненбути електрично сполученийз її корпусом.
9.9.4. Живленнядефектоскопа від мережінеобхідно здійснюватичерез стабілізатор напругиабо автотрансформатор. Зміну запобіжників потрібно проводити тільки привідключеному електроживленні.
9.9.5. Під часкороткого замикання або інших несправностях аварійного характерунеобхідно негайно відключити дефектоскоп від мережіі розрядити електролітичний конденсатор на корпус приладу. Повторне включеннядефектоскопу в мережудопускається тільки після повногоусунення виявлених несправностей.
9.9.6. Під часперевезення і роботиз дефектоскопом необхідно ретельно оберігати від ударів електронно-променеву трубку, оскільки осколки трубкищо розірвалася, можуть поранити.
9.9.7. Дефектоскопістузабороняється:
- проводити ремонт пошкодженого дефектоскопу;
- включатив мережудефектоскоп іззнятим кожухом;
- застосовувати саморобні запобіжники, не відповідні номіналу дефектоскопа;
- користуватися штепсельними розетками без кришок, а також включатидефектоскоп за допомогою оголених проводів без вилок;
- залишати без нагляду включенийв мережудефектоскоп.
9.9.8. Післязакінчення роботидефектоскоп повиненбути вимкнений, а вилкадля з'єднаннявийнята зрозетки.
9.9.9. Робоче місце дефектоскопістанеобхідно утримуватив чистоті і не захаращувати сторонніми предметами.
Обладнання, що використовується дефектоскопистом(посудини з контактуючою рідиною, обтиральні матеріали, дрантя, папір) потрібно зберігатив металевих ящиках.
10. Ізоляційно-укладальні роботи
10.1.Загальні вимоги
10.1.1. Під часвиконання протикорозійних робіті теплової ізоляції (ізоляційних) у трасовихі стаціонарних умовах необхідно керуватися вимогами проектної документації, СНиП III– 42-80, СНиП 2.04.14-88, СНиП 3.04.03-85, СНиП ІІІ –4- 80*, ГОСТ 25812-83, ГОСТ 12.3.016-87, ГОСТ 12.3.038-85.
10.1.2. До виконання робітз нанесення ізоляції, згідно з ГОСТ 12.3.016-87, допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли відповідне навчання, інструктаж і перевірку знань вимог безпеки згідно з ДНАОП 0.00-4.12-99 і які мають відповідне посвідчення.
Повторний інструктаж та перевірка знань з охорони праці проводяться не рідше ніж один раз на три місяці з відміткою в журналі.
10.1.3. Робочі місця по нанесенню ізоляції на труби згідно з ГОСТ 12.3.016-87 повиннібути обладнані відповідними вентиляційними пристроями. Бітумоплавильнікотли і пристроїпо нанесенню ізоляції повиннімати протипожежні засоби.
Робочий персонал, що виконує ізоляційні роботи, повиненбути забезпечений спеціальним одягом і ЗІЗ відповідно до вимог ГОСТ 12.4.011-89 і типових норм.
10.1.4. Очищення, ізоляція та укладаннятрубопроводу повиннівиконуватися, як правило, механізованим потоково- суміщеним способому відповідності до ПВРпід безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за виконання цих робіт. Нанесення ізоляції ручним способомдопускається тільки приремонті пошкодженоїізоляції захльостів, котушок, зварних стиків, труб із заводською та базовою ізоляцією і приневеликому обсязі робіт.
10.1.5. Ізолювальники повинніпрацювати в спецодязі і спецвзуттю, передбачених типовиминормами. Брюки потрібно носити на випуск. На роботах, пов'язаних з насиченням повітря шкідливими газами, парамибензину, запорошеними бризкамиізоляційної мастики, працівники повинніносити захисні окуляри та респіратори згідно з ГОСТ 12.4.013-85Е і ГОСТ 12.4.041-89. Для захисту рук обов’язково використовувати брезентові рукавиці, або рукавиці-краги.
10.1.6. Перевезення людей у кузові транспортних засобівспільно з ізоляційними матеріалами забороняється.
10.1.7. Ґрунтовкаі бензин у бочках повинні зберігатисявідповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні.
10.1.8. Умісцях приготування, зберіганняі застосуванняізоляційних матеріалів необхідно мати комплект протипожежних засобів. Забороняється палити й розводити відкритий вогонь ближче за 50 м відцих місць. Ця відстань вказується на попереджуючих знаках.
10.2. Приготування ґрунтовки і бітумної мастики
10.2.1. Під час приготування ґрунтовкинеобхідно дотримуватися діючихПравил пожежної безпеки в Україні. Змішувати бітум із бензином слід в змішувачах (бочках).
10.2.2. Під час приготування ґрунтовкибітум, розігрітий до температури не більше за 100С, потрібно вливати в бензин припостійному перемішуванні дерев'яною лопатою.
10.2.3. Як розчинник для приготування ґрунтовкизастосовувати етилованийбензин забороняється.
10.2.4. Під частранспортування бітумноїмастики, клею, бензину, ґрунтовкиі розчинників місткості повиннібути закриті щільними кришками, які виключають підтікання. Місткостіна транспортному засобі необхідно закріплятищоб уникнути їх довільного зміщення. Відкривати кришки можна тільки спеціальними ключами. Забороняється відкривати їх ударними інструментами, які можуть спричинити утворення іскри. Вказані вимоги необхідно дотримуватиі притранспортуванні порожньоїтари з-під зазначенихматеріалів.
10.2.5. Місця, де були пролиті ґрунтовкаабо бензин, потрібно засипати піском або землею.
10.2.6. Г отувати бітумнумастику дозволяєтьсятільки на спеціально відведеному майданчику, влаштованомуна рівніймісцевості зі зручними під'їздами на відстані не менш: 200 м -від житлових містечок, 50 м -від дерев'яних будівельі складів, 30 м -від ліній електропередачі. Окремі агрегати бітумоплавильної установкипотрібно розміщувати на відстані не менше за 5 модин від одного.
10.2.7. Електрокабель, який йдедо бітумоплавильної установки, повиненбути заглибленийне менше ніж на 0,7 мабо взятий у металеву трубу. Траву на відстані 5 мвід бітумоплавильної установкинеобхідно повністю видалити. Сміття, папір та інші відходи потрібно регулярно прибирати, не допускаючи засмічення майданчика.
10.2.8. Запаси бітумноїмастики й паливав об'ємі чергового завантаженнянеобхідно триматине ближче за 5 мвід казана з боку, протилежної розташуваннютопок.
10.2.9. Згідно з ГОСТ 12.3.016-87 не дозволяєтьсязавантажувати котли й бітумовозибільш ніж на 3/4 їх місткості.
10.2.10. Не можна завантажувати в котел вологі шматки бітумноїмастики, оскільки прирозігріванні бітум може викликатисильне паротворення й викид бризок бітумноїмастики. Під часроботи циркуляційноїсистеми не дозволяєтьсязавантажувати бітум у котел.
10.2.11. Для запалювання форсунки бітумоплавильної установкинеобхідно після включеннявентиляторів увести в топку запалений факел, а потім відкрити паливний вентиль. Притакій послідовності пуску в топці не збираєтьсягорюча суміш і виключається викид полум'я через вікно. Щоб погаситиполум'я форсунки, треба спочаткузакрити паливний вентиль, а потім після повногозгоряння палива- заслінку повітропроводу.
10.2.12. Не можна завантажувати у змішувач вологугумову крихту. При гасінні бітумноїмастики, яка запалалау котлі, треба щільно закрити його кришкою і припинити подачу паливав топку. Бітумнумастику, що запалалазабороняється заливати водою або засипати снігом.
10.2.13. Під час приготування бітумної мастики не дозволяється:
- залишати котли без нагляду;
- продовжувати розігрів котла у випадку появи протікання мастики через стінку котла. В такій ситуації необхідно припинити розігрівання котла, очистити його від мастики і відремонтувати, або замінити котел.
10.2.14. Бітумовоз повиненбути обладнаний термометром і покажчиком рівня мастики в цистерні. Перед початкомперекачування необхідно пересвідчитися увідсутності пробоку шланзі і бітумопроводі. Бітумопровіднийшланг потрібно надійно закріплятив місцях приєднання до бітумоплавильної установкиі до бітумовоза. Забороняється знаходитисяближче за 3 мвід місця закріплення шланга патрубка, підтримувати кінець шланга руками або заглядати увідкритий люк цистерни бітумовозуз метою контролюрівня його заповнення.
10.2.15. У разі загоряння невеликої кількості мастики пожежу потрібно гасити піском, кошмою, спеціальними порошками, пінними вогнегасниками, а пожежу, що розвивається – пінним струменем або водою від лафетних стволів.
10.2.16. Випробування мастики виконується згідно з вимогами ГОСТ 15836-79. Проби повинні готуватися у “водяній бані”.
Пенетрометр і дуктилометр під час роботи по контролю якості мастики повинен бути заземлений.
10.3.Очищення і ґрунтування трубопроводів
10.3.1. Для насадження очисноїмашини на кінець трубопроводу слід користуватися спеціальним насаднимконусом. Насадження очисноїмашини на трубопровід здійснюється за допомогою трубоукладача, що підтримуємашину.
10.3.2. Для сушіння поверхні трубопроводу перед нанесенням ґрунтовкипотрібно застосовувати спеціальні сушильні печі. Як виключення,для сушіння поверхні трубопроводу можна пропускати дві спарені очиснімашини або одну декількаразів. Сушіння трубопроводу спалюванням на його поверхні бензину забороняється.
10.3.3. Під час очищенняі ґрунтуваннятрубопроводу взаємне розташування очиснихмашин і трубоукладачів повинно відповідатитехнологічній схемі виконання робіт.
10.3.4. Для огляду нижньої поверхні трубопроводу і визначення якості очищеннянеобхідно користуватися дзеркалом у металевій оправі із зігненою рукояткою.
10.3.5. Під часнанесення ґрунтовкине дозволяєтьсярозводити вогонь або палити на відстані ближче, ніж 10 мвід очисноїмашини. Ця відстань п означається попереджувальнимизнаками.
10.3.6. Згідно з ГОСТ 12.3.016-87 у разі виконання ізоляційних робіт в умовах підвищеної небезпеки, роботи слід виконувати за нарядом-допуском. Перелік робіт із підвищеною небезпекою визначається ДНАОП 0.00-8.02-93.
Щоб уникнути отруєння парами ґрунтовки під часнанесення її ручним способомпрацівнику потрібно знаходитисяз навітряної сторони. Ґрунтуваннятрубопроводу в котловані виконують три робітники.
10.3.7. Під час пропуску очисноїмашини по трубопроводу над яром або ровом необхідно розчалитиїї стальнимканатом, кінці якого закріпляють до трубоукладачів, розташованих з обох сторіняру або рову.
10.3.8. Під час коротких перерв в роботітрубопровід потрібно підтримувати всіма трубоукладачамиколони, розставленими згідно з указівками технологічної карти. Після закінчення робочої змінитрубопровід необхідно опустити на інвентарні опори.
10.4. Нанесення на трубопровід ізоляційного покриття
10.4.1. Щоб уникнути перекидання, ізоляційну машину під час пересування по трубопроводу потрібно утримуватиспеціальним пристроєм. Для цього на верхній передній (по ходу ізоляції) частині рами корпусу ізоляційного комбайну необхідно змонтувати направляючі штанги, які повинні обхоплювати тролею, що підвішена на трубоукладача і підтримує трубопровід, який ізолюється.
10.4.2. До початку заправляння бітумноюмастикою ванну ізоляційної машини потрібно звільнитивід води, очистити від льоду й снігу. Під час наповнення ванни ізоляційної машини бітумноюмастикою бітумовозпотрібно розташовувати вздовжтрубопроводу так, щоб від місця закріплення шланга на бітумовозідо ізоляційної машини була відстань не менше за 2 м.Шланг необхідно закріплятиметалевими хомутами як на бітумовозі, так і на ванні ізоляційної машини. Під час перекачування бітумноїмастики машиніст ізоляційної машини повинен знаходитися вкабіні бітумовозуі стежити за наповненням ванни. Іншим особамзабороняється знаходитисяна відстані ближче за 10 мвід шланга й ванни ізоляційної машини. Ця відстань п означається попереджуючимизнаками.
10.4.3. Під час очищеннята ізоляції стиків на захльостах, котушках, кранах та інших місцях трубопроводу необхідно:
- розширити траншею по 1,5 м в обидві сторони від трубопроводу;
- забезпечити зазор 50 см між низом поверхні труби, яка ізолюється і ґрунтом;
- роботи з очищення та ізоляції стиків виконувати двом робітникам, які знаходяться по обидві сторони трубопроводу, при цьому забороняється знаходитися під трубопроводом.
10.4.4. Перед нанесенням бітумноїізоляції вручну необхідно:
- перевірити справність наливних кранів, бачків та іншого інвентарю, необхідного для роботи;
- для перенесення гарячої ізоляційної мастики користуватися тільки спеціальними металевими бачками, які мають форму зрізаного конуса, оберненого широкою частиною вниз; кришки повинні щільно закриватися і мати запірні пристрої, щоб уникнути відкриття при випадковому падінні бачка; шви бачка повинні бути виконані в замок або зварюванням без пайки;
- бітумну мастику наливати в бачки з бітумоплавильного котла тільки через зливний кран;
- щоб уникнути розпліскування мастики бачки заповнювати не більш ніж на 3/4 їх об'єму;
- не ставити бачки безпосередньо біля брівки траншеї;
- подавати гарячу мастику в траншею необхідно в бачкуна міцній вірьовці з карабіном, приймати бачоктільки післянадійної установкийого на дні траншеї.
10.4.5. Під час роботи зі скловолокнистим полотном згідно з СНиП ІІІ - 4-80*потрібно використовувати наступні запобіжні засоби:
- наносити скловолокно на трубопровід тільки ізоляційною машиною, дозволяється обмотка вручну тільки при ремонті ізоляції та ізоляції стиків;
- для захисту від скляного пилу необхідно носити комбінезон із щільного гладкого молескіну, манжети рукавів і низ брюк стягувати гумками, на руки надягати рукавиці-краги;
- для захисту органів дихання користуватися багатошаровою марлевою пов'язкою або протипилевим респіратором; марлеву пов'язку міняти щодня, а респіратор - через 3 - 5 днів;