в) прийомні майданчики стволів, похиліві бремсбергів,роз’їзди в приствольнихі дільничних відкотнихвиробках,ділянки виробок, девідбувається перевантаженнявугілля, пункти посадки людейутранспортні засоби та підходи до них;
д)привибійний простірстволів, сполучень та камер під час проходки та прохідницькі підвісні помости;
ж) очисні виробкина пологих і похилих пластах,обладнанімеханізованими комплексами таструговими установками(світильниками, що входять доскладу комплексу або установки);
з)електромашинні установки, що постійно обслуговуються, пересувні підстанції та розподільні пункти поза межами спеціальних камер;
к)виробки, обладнані стрічковими конвеєрами та підвіснимикрісельними дорогами, призначеними для перевезення людей;
л) людські хідники, обладнані засобами механізованого перевезення людей.
Привибійний простір підготовчих виробок, що проводяться із застосуванням прохідницьких комплексів або комбайнів, повинен освітлюватися вмонтованими в комплекс або комбайн світильниками.
5.11.4. Дляживленняпідземних освітлювальнихустановокмає використовуватися напруга не вища за 220 В.
Для ручних переносних світильників, що живляться відіскробезпечнихджерел, дозволяється напругане вища за42 В.
5.11.5. Під час спускання в шахту, пересування виробками та проведення робіт головний акумуляторний світильник має бути постійно включений в основний робочий режим.
У разі відмовлення світильника горіти в робочому режимі необхідно увімкнути світильник в аварійний режим і вжити заходів щодо виходу із шахти. Не дозволяється розкривати акумуляторні світильники в шахті.
5.11.6. На корпус головного акумуляторного світильника повинна бути встановлена табличка з номером, який згідно наказу закріплений за працівником.
5.11.7. Кількість індивідуально закріплених справних акумуляторних світильників у ламповій, включаючи світильники, суміщені з метан-сигналізаторами, має відповідати обліковій чисельності працівників, зайнятих на підземних роботах, з урахуванням 5% резерву.
5.11.8. Головний акумуляторний світильник повинен забезпечувати тривалість безперервного горіння в робочому режимі не менше ніж 10 годин та світ ловий потік не менше ніж30 лм.
5.11.9. Перед опусканням у шахту має бути проведений контроль робочого стану головного акумуляторного світильника: наявність пломбування, горіння в робочому й аварійному режимах, відсутність пошкоджень корпуса, шнура та захисного скла.
5.11.10. Головні акумуляторні світильники, призначені для працівників дільниці буропідривних робіт, мають бути виділені в окрему групу, для них не дозволяється режим самообслуговування. Перед опусканням у шахту ці світильники повинні бути перевірені на відсутність електричного струму між відкритими зарядними контактами й іншими металевими частинами світильника. При цьому струм короткого замикання не повинен перевищувати
50 мА.
5.12.1. Шахтна лампова, призначена для зарядження, збереження та технічного обслуговування головних акумуляторних світильників, інших приладів і пристосувань, має розміщуватися на поверхні шахти у вогнетривкому приміщенні ,відділеному від інших приміщень стінами з негорючих матеріалів, отвори в яких повинні закриватися металевими дверима.
5.12.2. Усі приміщення лампової мають утримуватися в чистоті та мати припливно-витяжну вентиляцію як загальну, так і місцеву.
5.12.3. Лампова повинна обладнуватися автоматичними заряджувальними (заряджувально-тренувальними) пристроями, розрахованими на зарядження (тренування) світильників з акумуляторними батареями різних типів.
5.12.4. Напруга на відкритих контактах, призначених для приєднання акумуляторного світильника до зарядного пристрою, не повинна перевищувати 24 В.
5.12.5. Зарядне обладнання повинне мати індикацію про хід і закінчення заряджання акумуляторного світильника.
5.12.6. Для приготування електроліту та заливання ним доливних акумуляторних батарей повинні застосовуватися спеціальні пристрої, що запобігають розбризкуванню електроліту. Обслуговуючий персонал повинен користуватися захисними окулярами, гумовими рукавичками та фартухами.
У приміщенні мають бути нейтралізуючий розчин або порошок на випадок опіків електролітом.
5.12.7. Світильники й заряджувальні пристрої не рідше одного разу на місяць підлягають контрольній перевірці механіком дільниці ВТБ. Необхідно не рідше одного разу на 6 місяців проводити перевірку тривалості горіння головних акумуляторних світильників та рівень світлового потоку.
5.13.1. Електрообладнання дозволяється відкривати та ремонтувати тільки особам, які мають відповідну кваліфікацію та право на виконання таких робіт.
Під час роботи з електричним обладнанням мають вживатися особливі заходи безпеки щодо запобігання подачі до них напруги.
Перевірка знань електротехнічного персоналу на відповідність кваліфікаційній групі з електробезпеки проводиться за участю представника Держгірпромнагляду України з періодичністю, що встановлюється
НПАОП 40.1-1.21-98 і [20].
5.13.2. Всі електричні машини, апарати, трансформатори та інше електрообладнання, їх вибухобезпечні оболонки, кабелі, заземлення повинні періодично оглядатися:
а) особами, які працюють на машинах і механізмах, а також черговими електрослюсарями дільниці - щозміни перед початком роботи;
б) механіком дільниці або його заступником - щотижня з занесенням результатів до оперативного журналу;
в) головним енергетиком (головним механіком) шахти або посадовою особою - не рідше одного разу на 3 місяці із занесенням результатів до Книги реєстрації стану електрообладнання та заземлення (додаток 10).
д) перед опусканням до шахти спеціальною групою електрослюсарів шахти під контролем головного енергетика (головного механіка) шахти або особи, ним призначеної, електрообладнання повинно підлягати ревізії та перевірці його вибухобезпеки відповідно до вимог НПАОП 10.0-5.15-04 із занесенням результатів до Книги реєстрації стану електрообладнання та заземлення.
5.13.3. Роботи з монтажу, налагодження, випробування, ремонту, ревізії та демонтажу діючих електроустановок повинні виконуватися відповідно до вимог НПАОП 10.0-5.16-04, цих Правил та документації з їх експлуатації.
Оперативні переключення під час ремонтних і налагоджувальних робіт, що виконуються на живильних лініях і комплектних розподільних пристроях центральних підземних підстанцій та розподільних пунктів напругою понад 1200 В, повинні проводитися з дозволу головного енергетика (головного механіка).
Всі оперативні переключення в електроустановках шахти виконуються за погодженням з гірничим диспетчером (або енергодиспетчером) шахти із записом до оперативного журналу.
5.13.4. Налагоджувальні та інші спеціальні роботи, коли виключена можливість їх виконання зі знятою напругою, дозволяється робити поблизу та на струмоведучих частинах, що перебувають під напругою, з дозволу головного енергетика шахти за умов:
- наявності наряду на проведення робіт із зазначенням заходів щодо техніки безпеки, а також заходів, що унеможливлюють безпосередній дотик до струмоведучих частин іскронебезпечних кіл напругою понад 42 В;
- забезпечення безперервного нагляду за працівниками;
- наявності в посвідченнях осіб, що виконують роботи, запису про допуск на проведення спеціальних робіт відповідно до кваліфікаційної групи з електробезпеки.
Виконання таких робіт у шахтах, небезпечних за газом, допускається тільки у виробках із свіжим струменем повітря, що провітрюються за рахунок загальношахтної депресії. При цьому повинен бути забезпечений контроль концентрації метану, а наряд погоджений з керівництвом дільниці ВТБ.
У виробках на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу, крім ЦПП і виробок приствольного двору, під час виконання зазначених робіт повинні додатково виконуватися наступні умови:
а) місця проведення робіт мають бути розташовані не ближче ніж 600м від діючих вибоїв пластів, небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу;
б) роботи мають виконуватися в змінах, коли не ведеться видобуток вугілля, не проводяться гірничі виробки, а також не виконуються противикидні заходи і не раніше ніж через 4 години після струсного підривання;
в) безперервний контроль концентрації метану повинен здійснюватися гірничим майстром дільниці ВТБ. У разі вмісту метану більше ніж 0,5% роботи мають бути припинені, а напругу знято.
Керівник налагоджувальних та інших спеціальних робіт повинен мати V кваліфікаційну групу щодо електробезпеки, а члени бригади – не нижче IV групи.
5.13.5. Максимальний струмовий захист і захист від перевантаження у всіх апаратах до приєднання їх до мережі та під час експлуатації повинні перевірятися відповідно до графіка, затвердженого технічним керівником шахти, відповідно до вимог НПАОП 10.0-5.17-04.
5.13.6. Апарат захисту від витікання струму повинен перевірятися на спрацьовування перед початком кожної зміни особами, призначеними наказом по шахті. Апарат захисту із самоконтролем справності перевіряється один раз на добу в ремонтну зміну.
Допускається дистанційна перевірка апаратури захисту від витоків струму за умови, що вимикальний апарат має пристрій попереднього контролю ізоляції та здатен відтворити автоматичне повторне включення лінії, яку захищає після перевірки.
Результати перевірки мають заноситися на спеціальні дошки, що знаходяться в місцях встановлення апарата захисту, а у випадку несправності -повідомлятися гірничому диспетчеру для запису в журналі та вживання заходів.
Загальний час відключення мережі напругою 380, 660 і 1140В у разі спрацьовування апарата захисту від витікання струму має перевірятися не рідше одного разу на 6 місяців. Результати перевірки апарата захисту повинні заноситися до Книги реєстрації стану електрообладнання та заземлення (додаток 10).
5.13.7. Опір ізоляції відносно землі електричних установок і кабелів на номінальні напруги 127-1140В перемінного струму, що знаходяться у шахті, має бути не нижче за наступні норми:
- електродвигунів вуглевидобувних і прохідницьких машин – 0,5 МОм;
- електродвигунів інших шахтних машин, освітлювальних трансформаторів, пускових агрегатів і ручних електросвердел – 1,0 МОм;
- пускової та розподільної апаратури, броньованих і гнучких кабелів будь-якої довжини – 1,0 МОм на фазу.
5.13.8. Вимірювання опору ізоляції електрообладнання та кабелів перед вмиканням повинно проводитися після монтажу та перенесення, після аварійного відключення захистом, після тривалої бездіяльності, якщо апарат захисту від витікань струму не дає змоги увімкнути мережу, а для стаціонарного електрообладнання – також періодично, не рідше одного разу на рік.
Електрообладнання та кабелі, опір ізоляції яких не відповідає нормам і викликає спрацьовування апарата захисту від витікання струму, повинні бути від’єднані від мережі для проведення заходів щодо підвищення опору їх ізоляції або ремонту.
5.13.9. Капітальний ремонт рудникового електрообладнання, пов'язаний із заміною деталей або елементів схеми, що забезпечують вибухобезпеку електрообладнання, допускається лише на спеціалізованих підприємствах, що мають на це відповідний дозвіл Держгірпромнагляду України.
У разі поточного та профілактичного ремонтів, що проводяться в шахтах, з числа деталей, що забезпечують вибухобезпеку, допускається заміна прохідних затискачів, штепсельних контактів, ізоляційних колодок, ущільнувальних кілець, натискувальних пристроїв, заглушок кабельних вводів, кабельних муфт у цілому, а також кріпильних болтів оболонок електрообладнання.
5.13.10. На шахті не рідше одного разу на 3 місяці спеціально виділені та навчені особи повинні вимірювати загальний опір заземлюювальної системи згідно з вимогами НПАОП 10.0-5.14-04.
Опір заземлень необхідно вимірювати також перед вмиканням наново змонтованої або перенесеної установки.
Результати огляду та виміру заземлень електрообладнання, а також інших об'єктів, що не є електроустановками, але підлягають заземленню відповідно до цих Правил, мають заноситися до Книги реєстрації стану електрообладнання та заземлення (додаток 10), яка зберігається у головного енергетика (механіка) шахти.
6.1.1. На кожній шахті повинен бути розроблений проект протипожежного захисту відповідно до вимог НАПБ Б.01.009-2004. Протипожежний захист шахти має бути спроектований і виконаний так, щоб запобігти виникненню пожежі, а у разі її появи забезпечувалася можливість її ефективної локалізації та гасіння на початковій стадії.
6.1.2. У проектах шахт, що будуються, реконструюються і ліквідуються, в проектах протипожежного захисту (ППЗ) діючих шахт необхідно передбачати:
а) застосування пожежобезпечних схем розкриття і підготовки шахтних полів, систем розробки пластів вугілля, схильного до самозаймання, можливість забезпечення надійної ізоляції виїмкових дільниць (очисних виробок) після їх відробки, а також швидкої локалізації і активного гасіння пожежі;
б) застосування схем і способів провітрювання, що забезпечують запобігання утворенню вибухопожежонебезпечного середовища, пожежобезпечну технологію розробки пластів вугілля, схильного до самозаймання, безпеку виходу людей із шахти або на свіжий струмінь повітря;
в) заходи щодо попередження пожеж від самозаймання вугілля;
д) зниження повітропроникності виробленого простору, підвищення герметичності ізолюючих споруд і забезпечення надійності контролю ознак пожежі при відпрацюванні пластів вугілля, схильного до самозаймання;
ж) застосування пожежобезпечних машин і механізмів, пристроїв і обладнання, електроапаратів і схем енергопостачання;
з) застосування негорючих і важкогорючих речовин і матеріалів, зокрема робочих рідин;
к) використання автоматичних засобів виявлення пожеж і установок пожежогасінні, пристроїв, що не допускають роботу виїмкових машин і стрічкових конвеєрів при невідповідності тиску води в протипожежному трубопроводі нормативним вимогам;
л) застосування засобів колективного та індивідуального захисту, що гарантують безпеку людей під час евакуації або очікування допомоги під час пожежі аварії;
м) застосування інертних газів для попередження пожеж від самозаймання вугілля та утворення вибухонебезпечної метаноповітряної суміші.
Проекти ППЗ шахт коригуються та погоджуються з підрозділами ДАРС (ДВГРС) двічі на рік спільно з ПЛА. Експертиза проектів протипожежного захисту шахт має виконуватися НДІГС не рідше одного разу на три роки (на гідрозахисних шахтах – не рідше 1 разу на 5 років).
6.1.3. Кількість і вид технічних засобів ППЗ, вогнегасні засоби, що вживаються, джерела і засоби подавання води для пожежогасіння, запас спеціальних вогнегасних речовин визначаються НАПБ Б.01.009-2004,
НПАОП 10.0-5.18-04, КД 12.01.402-2000 [23].
6.1.4. Під час розробки ПЛА має бути здійснений розрахунок і прийнято режим вентиляції, що сприяє, у разі виникнення пожежі, запобіганню самочинному перекиданню вентиляційного струменя, поширенню газоподібних продуктів горіння виробками, де перебувають люди, зниженню активності пожежі, створенню найбільш сприятливих умов для її гасіння та попередженню вибухів горючих газів. Прийнятий вентиляційний режим має бути керованим і сталим.
6.1.5. Проекти автоматичних систем пожежної сигналізації та пожежогасіння підземних і поверхневих об'єктів вугільних шахт мають бути розроблені відповідно до НАПБ Б.01.009-2004 .
6.2.1. Схильність до самозаймання пластів вугілля встановлюється НДІГС для всіх розкритих і тих, що відпрацьовуються, пластів у межах шахтного поля. При необхідності (змінення гірничогеологічних і гірничотехнічних чинників), але не рідше одного разу на 5 років, схильність до самозаймання шахтопластів, що відпрацьовуються, повинна перевірятися.
У зонах геологічних порушень вугільних пластів (за винятком антрацитів) схильність вугілля до самозаймання повинна перевірятись і на підставі результатів аналізу повинні розроблятися і погоджуватися з НДІГС заходи щодо попередження ендогенних пожеж.
6.2.2. Щорічно на вугільних шахтах складається список розроблюваних шахтопластів вугілля, схильного до самозаймання. Цей список до початку календарного року погоджується з територіальним органом ДержгірпромнаглядуУкраїни, ДАРС (ДВГРС), НДІГС і затверджується технічним керівником об'єднання, до складу якого входить шахта, (головним інженером самостійної шахти) і розсилається органам ДержгірпромнаглядуУкраїни, ДАРС (ДВГРС), НДІГС і МакНДІ.
6.2.3. Порядок, способи і терміни здійснення пожежо-профілактичних заходів під час розробки пластів вугілля (за винятком антрацитів, а також кам’яних вугіль у зонах газового вивітрювання) і в зонах геологічних порушень пластів встановлюються відповідно до КД 12.01.402-2000 [23] та Інструкцій „Ендогенні пожежі на вугільних шахтах. Попередження та гасіння” для кожного вугільного басейну.
6.2.4. Розкриття, підготовка і розробка пластів вугілля, схильного до самозаймання, мають здійснюватися через польові виробки.
Під час відробки викидонебезпечних, високогазоносних тонких і середньої потужності пластів вугілля, схильного до самозаймання, допускається застосування пластових виробок за спеціальними проектами. Проекти розробки цих пластів мають погоджуватися з НДІГС і територіальним органом ДержгірпромнаглядуУкраїни.
6.2.5. Головні та дільничні квершлаги з терміном служби (експлуатації) більшим за 1 рік в місцях пересічення з пластом вугілля, схильного до самозаймання, на відстані 5 м у обидва боки від останнього мають бути закріплені негорючим кріпленням.
6.2.6. Круті пласти вугілля, схильного до самозаймання, мають розроблятися, як правило, з повною закладкою виробленого простору. Не допускається для закладних робіт застосовувати матеріали, схильні до самозаймання.
6.2.7. Провітрювання виїмкових дільниць, що розробляють пласти вугілля, схильного до самозаймання, має бути зворотноточним на передні виробки. За газоносності виїмкових дільниць 3 м 3/хв і більше, а також на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу, допускається використання й інших схем провітрювання відповідно до НПАОП 10.0-7.08-93 .
6.2.8. Під час розробки пластів вугілля, схильного до самозаймання, не допускається у виробленому просторі залишати цілики і пачки вугілля, не передбачені проектом, а також відбите і подрібнене вугілля.
У місцях геологічних порушень і в місцях, передбачених проектами, цілики вугілля мають бути оброблені антипірогенами або ізольовані. У разі залишення пачок вугілля в покрівлі (підошві) пласта в проектах необхідно передбачати заходи щодо попередження самозаймання вугілля.
6.2.9. У відкотних і вентиляційних штреках (хідниках) або проміжних квершлагах на пластах вугілля, схильного до самозаймання, до початку очисних робіт мають бути визначені місця зведення ізоляційних перемичок не ближче ніж 5 м від місць пересічення виробок.
6.2.10. Всі відпрацьовані дільниці мають бути ізольовані в терміни, що не перевищують часу інкубаційного періоду самозаймання вугілля.
Якщо час демонтажу обладнання перевищує час інкубаційного періоду самозаймання вугілля, мають бути розроблені та погоджені з НДІГС, ДАРС (ДВГРС) і територіальним органом ДержгірпромнаглядуУкраїни заходи, що забезпечують запобігання самозайманню вугілля.
Відпрацьовані дільниці мають бути ізольовані не пізніше як за 10 діб після демонтажу обладнання.
6.2.11. У шахтах, що розробляють пласти вугілля, схильного до самозаймання, має бути організований безперервний автоматичний контроль за ранніми ознаками самозаймання вугілля за вмістом оксиду вуглецю в атмосфері гірничих виробок. За відсутності такої апаратури визначення вмісту оксиду вуглецю та виміри температури повітря мають виконуватися спеціально призначеними особами. Результати контролю фіксуються в наряд-путівці гірничого майстра дільниці ВТБ.
Місця і періодичність контролю за ранніми стадіями самозаймання вугілля встановлюються головним інженером шахти.
У місцях контролю визначається фон СО. У разі зростання його концентрації роботи мають бути припинені, люди виведені в безпечні місця, виявлені джерела та місця утворення цих газів і вжиті заходи щодо недопущення самозаймання.
6.2.12. Перевірка стану ізоляційних споруд має здійснюватися не рідше одного разу на місяць начальником дільниці ВТБ і начальником дільниці, за яким закріплені виробки.
Результати огляду перемичок, аналіз складу і температури газів, а також перелік виконаних робіт щодо усунення знайдених дефектів заносяться до Книги спостережень за пожежними дільницями та перевірки стану ізоляційних перемичок (додаток 11).
Контроль за складом і температурою газів на дільницях з діючими пожежами, станом ізоляційних перемичок здійснюється дільницею ВТБ шахти і працівниками ДАРС (ДВГРС). Місце і час перевірок, а також їх число встановлюється головним інженером шахти за погодженням з командиром ДАРС (ДВГРС).
Огляд перемичок, ізолюючих дільниці з діючою пожежею, здійснюється щодоби, а в особливих випадках, за активної підземної пожежі тощо – не рідше одного разу на зміну.
Огляд перемичок, що ізолюють вироблений простір від діючих виробок, на пластах вугілля, схильного до самозаймання, має проводитися не рідше одного разу на місяць.
6.2.13. Всі провали на поверхні, що утворюються після відпрацювання пластів вугілля підземним способом і виїмки вугільних розрізів, мають бути засипані негорючими матеріалами, ізольовані та рекультивовані.
Не допускається виймання вугілля під незасипаними провалами.
Перевірка стану засипки і рекультивації поверхні повинна виконуватись головним інженером шахти, головним маркшейдером і начальником дільниці ВТБ один раз на квартал і оформлятись актом.
6.3.1. У підземних виробках і надшахтних спорудах мають використовуватися технологічні процеси, матеріали та обладнання, що забезпечують пожежобезпеку.