На кожній шахті повинні виконуватися розрахунки витрати повітря і повітророзподілу, перевірки стійкості провітрювання, розроблятися заходи із забезпечення провітрювання, що відповідає програмі розвитку гірничих робіт.
Проекти розкриття та підготовки (реконструкції) шахти, виїмкових полів, горизонтів, блоків, панелей повинні узгоджуватися з депресійною службою ДАРС (ДВГРС) у частині стійкості схеми провітрювання.
Для всіх виїмкових дільниць і підготовчих виробок до початку експлуатаційних робіт із залученням депресійної служби ДАРС (ДВГРС) повинні бути виконані розрахунок і перевірка стійкості провітрювання дослідним методом.
На виїмкових дільницях, для яких витрата повітря визначається газовим фактором, з метою визначення фактичного метановиділення газові зйомки повинні проводитися депресійною службою ДАРС (ДВГРС).
3.8.2. Для оцінки якості повітря, правильності його розподілу по виробках і визначення газовості шахт здійснюється перевірка складу повітря та виміри його витрат:
- у вихідних струменях очисних і тупикових виробок, виїмкових дільниць, крил, пластів й шахти в цілому;
- на вхідних струменях при послідовному провітрюванні вибоїв або при виділенні метану на шляху руху свіжого струменя;
- біля ВМП і в зарядних камерах;
- біля вибоїв тупикових висхідних виробок, у негазових шахтах. Крім зазначених вище місць, виміри витрати повітря повинні проводитися на головних вхідних струменях шахти, біля всіх розгалужень свіжих повітряних струменів, біля вибоїв тупикових виробок, біля ВМП.
Перевірка складу повітря та вимір його витрати повинні проводитися:
- на шахтах негазових, I і II категорії за газом метаном - один раз на місяць;
- на шахтах III категорії - два рази на місяць;
- на шахтах надкатегорних і небезпечних за раптовими викидами - три рази на місяць;
- на шахтах, що розробляють пласти вугілля, схильного до самозаймання, - не рідше двох разів на місяць.
Витрата повітря, що подається до ВМП, визначається не менше одного разу на місяць.
У всіх місцях перевірки складу повітря виміряються його швидкість і температура.
Перевірка складу повітря після підривних робіт повинна проводитися не рідше одного разу на місяць у стволах незалежно від їх глибини, а в інших тупикових виробках - при довжині 300 м і більше.
Результати вимірів і дані про склад повітря повинні заноситися у Вентиляційний журнал (додаток 6). Не рідше одного разу на місяць повинні визначатися подача й тиск кожного вентилятора, які записуються в графи 2 і 3 форми I. За наявності самописного витратоміра в журнал заносяться його показники. Безпосередньо подачу вентилятора в цьому випадку можна заміряти один раз на квартал.
Дані про оцінку стану герметичності вентиляційних споруд і пристроїв і про відносні витрати повітря додаються до заходів щодо забезпечення провітрювання шахти.
Перевірка складу повітря у виробках з найгіршими умовами провітрювання після проведення підривних робіт здійснюється не рідше одного разу на місяць і не пізніше ніж через 2 дні після одного з вимірів витрати повітря. Якщо підривні роботи проводяться в кілька прийомів, то перевірка здійснюється після підривання з максимальним виділенням шкідливих газів.
Перевірка складу повітря при проведенні стволів, переведених на газовий режим, повинна проводитися не рідше двох разів, а в інших випадках - один раз на місяць. Перевірка здійснюється у двох місцях: на відстані 20 м від устя та у вибої.
У місцях встановлення датчиків стаціонарної апаратури контролю вмісту метану й датчиків витрати повітря звиведенням телевимірювання на поверхню перевірку складу й виміри витрати повітря допускається робити не рідше одного разу на місяць (крім пластів вугілля, схильного до самозаймання).
На газових шахтах всі підземні робітники повинні бути навчені виміру вмісту метану, а на негазових - виміру вуглекислого газу.
Всі особи технічного нагляду при відвідуванні шахти зобов'язані робити виміри метану й вуглекислого газу. У випадку виявлення неприпустимого вмісту метану або вуглекислого газу особи технічного нагляду повинні вжити відповідних заходів.
3.8.3. У місцях виміру витрати повітря на головних вхідних і вихідних струменях шахти повинні бути влаштовані вимірювальні станції. В інших виробках виміри витрати повітря повинні проводитися на прямолінійних незахаращених ділянках із кріпленням, щільно прилягаючим до стінок виробки.
У всіх місцях виміру витрати повітря повинні бути дошки, на яких записуються: дата виміру, площа поперечного перерізу виробки (вимірювальної станції), розрахункова й фактична витрати повітря, швидкість повітряного струменя.
3.8.4. Для контролю вмісту метану та діоксиду вуглецю в діючих гірничих виробках повинні застосовуватися прилади і апаратура згідно табл. 3.6.
Таблиця 3.6
| Категорії шахт за газом | Тип приладів (апаратура) | |||
| переносні епізодичної та неперервної дії | переносні автоматичні | стаціонарна автоматична | ||
| на СН 4 | на СО 2 | на СН 4 | на СН 4 | |
| Негазові | + | + | - | - |
| I і II категорії | + | + | + | + * |
| III категорії, надкатегорні й небезпечні за раптовими викидами | + | + | + | + |
*- згідно графіка
Контроль метану та діоксиду вуглецю повинен проводитися стаціонарною апаратурою, переносними автоматичними приладами й переносними приладами епізодичної дії, які відповідають вимогам керівництв з експлуатації й повірені органами Держспоживстандарта. Обладнання шахт І та ІІ категорії стаціонарною апаратурою здійснюється за графіками, погодженими з Держгірпромнаглядом. На період обладнання роботи здійснюються у відповідності до спеціальних заходів, узгоджених з МакНДІ.
Метанометрична техніка, що відпрацювала встановленний (середній) термін служби повинна бути виведена із експлуатації або пройти |устроїв|експертне обстеження на право подальшої |дальшої|експлуатації відповідно до вимог пункту 1.2.9 цих Правил.
У шахтах I категорії та вище контроль вмісту метану біля прохідницьких, виїмкових комбайнів і врубових машин повинен проводитися за допомогою вмонтованих автоматичних приладів. Обладнання шахт І та ІІ категорії такими приладами здійснюється за графіками, погодженими з Держгірпромнаглядом. На період обладнання роботи здійснюються у відповідності до спеціальних заходів, узгоджених з МакНДІ.
При дистанційному керуванні комбайнами й врубовими машинами із пневмоприводом допускається контроль вмісту метану за допомогою стаціонарної апаратури або переносних автоматичних приладів.
Автоматична стаціонарна апаратура та вмонтовані прилади контролю вмісту метану повинні забезпечувати автоматичне відключення електроенергії у разі появи неприпустимої концентрації метану.
Місця встановлення автоматичних переносних приладів і датчиків стаціонарної апаратури контролю вмісту метану визначаються відповідно до вимог цього підрозділу Правил.
Стаціонарна автоматична апаратура контролю метану, оксиду вуглецю, швидкості й напрямку повітря розміщається в гірничих виробках відповідно до проектів з обладнання і експлуатації систем аэрогазового контролю. Проекти не рідше одного разу на 3 роки, а для шахт, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи й газу - щорічно повинні узгоджуватися з МакНДІ.
Робітники, що ведуть роботи у виробках з вихідними вентиляційними струменями, у тупикових і очисних виробках шахт III категорії, надкатегорних та небезпечних за раптовими викидами, повинні забезпечуватися індивідуальними сигналізаторами метану, суміщеними із шахтними головними світильниками. Починаючи з 2012 р. в шахтах, небезпечних за раптовими викидами, протягом 3 років такі сигналізатори повинні бути замінені на двопорогові індивідуальні сигналізатори метану, суміщені із шахтними головними світильниками.
На шахтах ІІІ категорії за газом й вище повинні застосовуватися системи автоматизованого газового контролю, які повинні забезпечувати:
- безперервний збір, обробку, показування й зберігання інформації про аерогазовий стан гірничих виробок;
- функцію автоматичного відключення електроенергії;
- збереження оперативної інформації в «чорній скриньці»;
- виключення можливості викривлення робітниками шахт накопиченої інформації;
- можливість інтегрування з іншими автоматизованими системами противоаварійного захисту.
При проведенні вертикальних стволів, обладнаних стаціонарною автоматичною апаратурою контролю вмісту метану, забезпечення робітників індивідуальними сигналізаторами метану, суміщеними із шахтними головними світильниками, не вимагається.
3.8.5. Контроль концентрації метану в газових шахтах повинен здійснюватися у всіх виробках, де може виділятися або накопичуватись метан. Місця та періодичність вимірів встановлюються начальником дільниці ВТБ і затверджуються головним інженером шахти. Результати вимірів концентрації метану, проведених протягом зміни, заносяться на дошки. При цьому повинні виконуватись наступні вимоги:
а) у вибоях діючих тупикових виробок, на вихідних вентиляційних струменях тупикових, очисних виробок, виїмкових дільниць за письмовим завданням виміри концентрації метану повинні виконуватися змінними керівниками робіт дільниць, бригадирами (ланковими), працівниками дільниці ВТБ.
При відсутності автоматичного контролю вмісту метану виміри його концентрації повинні виконуватися:в шахтах Iта IIкатегорій не менше двох разів на зміну. При цьому не рідше одного разу на зміну виміри повинні виконуватись працівниками дільниці ВТБ.
При автоматичному контролі вмісту метану тільки за допомогою переносних приладів працівники дільниці ВТБ повинні виконувати виміри у шахтах I і II категорій - не рідше одного разу на добу.
При переведенні |переказі|шахт в ІІІ категорію і вище, а також під час ліквідації аварій, допускається за дозволом Держгірпромнагляду України здійснення контролю вмісту |змісту|метану без апаратури АКМ. Виміри концентрації повинні виконуватися переносними приладами не менше трьох разів в зміну. Один з вимірів повинен виконуватися на початку зміни. Не рідше за один раз в зміну виміри повинні виконуватися працівниками дільниці ВТБ.
У тупикових виробках та на виїмкових дільницях шахт IIIкатегорії і вище, обладнаних стаціонарною автоматичною апаратурою контролю вмісту метану, працівники дільниці ВТБ повинні виконувати виміри не рідше одного разу на добу;
б) у вхідних у тупикові та очисні виробки і виїмкові дільниці вентиляційних струменях, у недіючих тупикових і очисних виробках і їхніх вихідних струменях, у вихідних вентиляційних струменях крил та шахт, а також на пластах, де виділення метану не спостерігалося та в інших виробках виміри вмісту метану повинні виконувати працівники дільниці ВТБ не рідше одного разу на добу;
в) у машинних камерах виміри концентрації метану щозмінно повинні виконувати змінні посадові особи дільниць, або персонал ,який обслуговує камери, та працівники дільниці ВТБ - не рідше одного разу на добу;
Контроль концентрації метану під час підривних робіт повинен здійснюватись згідно НПАОП 0.00-1.17-92.
г) у стволах, переведених на газовий режим ,контроль концентрації метану повинен здійснювати персонал ,вказаний у першому абзаці пункту а). При автоматичному контролі вмісту метану за допомогою тільки переносних приладів працівники дільниці ВТБ мають здійснювати виміри концентрації метану не рідше одного разу на зміну, при використанні стаціонарної автоматичної апартури – не рідше одного разу на добу.
У разі виявлення неправильних показань автоматичної стаціонарної апаратури контролю вмісту метану працівник повинен негайно повідомити про це гірничого диспетчера та оператора АГК. Всі види робіт повинні бути припинені до усунення несправності.
3.8.6. Змінні посадові особи (гірничі майстри) дільниці ВТБ, крім випадків, зазначених у пункті 3.8.5, заносять результати виконаних ними вимірів у наряд-путівки. Данні наряд-путівок протягом доби повинні бути перенесені в Книгу вимірів метану та обліку загазувань (додаток 4) і підписані начальником дільниці ВТБ. Наряд-путівки та інформація в ЕОМ повинні зберігатися не менше ніж 12 місяців.
Посадові особи дільниці ВТБ повинні передавати по телефону (телефонограмою) результати вимірів начальникові (заступникові або помічникові начальника) дільниці ВТБ, який зобов'язаний ознайомити з ними та з показаннями стаціонарної автоматичної апаратури контролю вмісту метану під розпис начальників (заступників або помічників начальників) дільниць, а також особу, що видає та затверджує наряд по шахті.
Аварійні випадки загазування виробок незалежно від тривалості загазування (крім місцевих скупчень біля комбайнів, врубових машин і бурових верстатів) повинні розслідуватися. Всі випадки загазування повинні реєструватися в Книзі вимірів метану та обліку загазувань.
Всі випадки спалахів газу та вугільного пилу, незалежно від викликаних ними наслідків, повинні розслідуватися і оформлятися актом у двох примірниках, один із яких у двотижневий термін повинен бути направлений до МакНДІ, другий - залишається на шахті.
3.8.7. На всіх газових шахтах повинен забезпечуватися контроль за шаровими та місцевими скупченнями метану і один раз на квартал складатися перелік ділянок гірничих виробок, небезпечних за шаровими скупченнями метану.
Суфляри (прориви) метану реєструються відповідно до вказівок, наведених в додатку 4.
3.8.8. В очисних і тупикових виробках негазових шахт, а також на газових шахтах при розробці пластів вугілля, схильного до самозаймання, при погашенні та проведенні виробок по завалу змінні керівники робіт дільниць повинні робити виміри вмісту діоксиду вуглецю (СО 2) не рідше одного разу на зміну ,а працівники дільниці ВТБ – не рідше одного разу на добу. Результати вимірів повинні заноситися на дошки та у Книгу вимірів метану і обліку загазувань (підвищених концентрацій діоксиду вуглецю).
Всі випадки перевищення встановленої норми вмісту діоксиду вуглецю повинні розслідуватися й заноситися в Книгу вимірів метану і обліку загазувань (підвищених концентрацій діоксиду вуглецю) (додаток 4).
На шахтах, що розробляють пласти вугілля, схильного до самозаймання, повинен вестися контроль вмісту оксиду вуглецю (СО) у рудниковому повітрі вихідних вентиляційних струменів виїмкових дільниць, тупикових і очисних виробок, а також над приводними й натяжними барабанами стрічкових конвеєрів відповідно до КД 12.01. 401-96 [22].
3.8.9. На газових шахтах у тупикових виробках, які проводяться із застосуванням електроенергії і провітрюються ВМП, крім вертикальних стволів і шурфів, повинна застосовуватися апаратура автоматичного контролю витрати повітря, контролю роботи й телекерування ВМП із електроприводом.
3.8.10. На шахтах I категорії та вище на виїмкових дільницях з абсолютним метановиділенням 3м 3/хв і більш необхідно здійснювати телеконтроль витрати повітря. Обладнання шахт І та ІІ категорії здійснюється за графіками, погодженими з Держгірпромнаглядом. На період обладнання роботи здійснюються у відповідності до спеціальних заходів, узгоджених з МакНДІ.
У шахтах, небезпечних за ГДЯ, повинен застосовуватися централізований телеконтроль витрати повітря у вхідних на виїмкову дільницю вентиляційних струменях.
4.1.1. При проектуванні гірничих виробок шахт (горизонтів, блоків, панелей, похилів тощо) в кожній гірничій виробці незалежно від її призначення (окрім очисних) мають передбачатися засоби транспорту для проведення оглядів і ремонтів цих виробок.
4.1.2. На діючих шахтах і таких, що будуються, перевезення людей обов'язкове за відстані до місця роботи 1 км і більше в горизонтальних виробках ,а у вертикальних і похилих – якщо різниця між відмітками кінцевих пунктів виробки перевищує 25 м, перевезення людей гірничими виробками має здійснюватися пасажирськими засобами, призначеними для цього.
Для перевезення людей, які супроводжують составипоїздів з матеріалами і обладнанням, а також перевезення окремих осіб протягом зміни горизонтальними виробками допускається додавати до вантажного поїзда одну спеціальнупасажирську вагонетку. Ця вагонетка має розташовуватися за локомотивом в голові поїзда. Максимально допустима швидкість перевезення людей в цьому випадку має складати 12 км/год. У разі перевезення у составі платформи з матеріалами і обладнанням, а також вагонеток вантаж яких виступає за їх габарити, між спеціальною вагонеткою і сформованим составом має розташовуватися вантажна вагонетка.
4.1. 3. На шахті наказом керівника шахти призначаються особи, відповідальні за організацію перевезення людей впохили хвиробка х.
4.1. 4. Під час перевезення людей в пасажирських вагонетках (поїздах) горизонтальними виробками швидкість руху не повинна перевищувати 20 км/год.
4.1. 5. Пасажирські поїзди (вагонетки) для перевезення людей похилими виробками мають бути забезпечені автоматичними пристосуваннями (парашутами), що повільно зупиняють поїзд (вагонетку) у разі перевищення встановленої швидкості на 25%, обриву каната, причіпного пристрою або зчіпки. Крім того, має передбачатися можливість приведення в дію парашутів ручним приводом.
Поїзд (вагонетка) має обслуговуватися спеціально навченим гірником (кондуктором), який під час перевезення людей повинен знаходитися в передній частині першої вагонетки за напрямом руху. У цьому ж місці має знаходитися рукоятка ручного приводу парашутів.
Тип парашутного пристрою та вагонетки в похилих виробках, де відбувається перевезення людей пасажирськими вагонетками, мають відповідати типу рейок і способу настилання рейкових колій.
У разі навішування нововведених в експлуатацію вагонеток, призначених для перевезення людей похилими виробками, а також періодично, не менше одного разу на 6 місяців, повинні здійснюватись випробування парашутів згідно з інструкціями виробника парашутів.
4.1.6. Через 5 років експлуатації вагонетки та їх парашутні пристрої підлягають обстеженню спеціалізованою організацією, що має дозвіл Держгірпромнагляду України, із застосуванням інструментального контролю для визначення можливості їх подальшої експлуатації.
Рішення про продовження терміну служби вагонеток до 2 років приймається спеціальною комісією під керівництвом головного механіка шахти на підставі позитивного висновку за наслідками експертного обстеження і випробувань організаціями, що мають дозвіл Держгірпромнагляду України.
4.1.7. У вагонеток, що використовуються для перевезення людей двоколійними виробками, а також виробками, в яких посадочні майданчики розміщуються з одного боку, отвори з неробочого боку та міжколійного простору мають бути закритими.
4.1. 8. Кожен поїзд (вагонетка), що служить для перевезення людей похилими виробками, має бути забезпечений світловим сигнальним пристроєм на першій вагонетці за напрямом руху поїзда.
4.1. 9. Пасажирські вагонетки для перевезення людей похилими виробками мають бути сполучені між собою подвійними зчі пками відповідно до інструкції з експлуатації завода - виробника.
4.1.10. Споруджування та експлуатація підвісних канатно-крісельних, монорейкових і напідошвених доріг має виконуватись відповідно до вимог СОУ 10.1-24183643.003-2004, СОУ 10.1-24183643.004-2006, НПАОП
10.0-5.32-85, НПАОП 10.0-7.09-82, НПАОП 10.0-7.13-83.
4.1.1 1. Конвеєри для перевезення людей мають облаштовуватися відповідно до НПАОП 10.0-5.23-84.
4.1.1 2. Щозміни, перед початком перевезення людей, машиніст локомотива повинен оглянути вагонетку, причому особливу увагу необхідно звернути на зчіплювальні та сигнальні пристрої, напівскати і гальма. Результати огляду доповідаються змінному керівнику робіт дільниці шахтного транспорту. Запис про можливість перевезення людей здійснюється посадовою особою (гірничим майстром, змінним керівником робіт) в шляховому листі машиніста локомотива.
4.1.1 3. Дозволяється:
а) проходити між вагонетками тільки під час стоянки поїзда;
б) перевозити інструменти і запасні частини, що виступають за борт вагонеток, вибухові, легкозаймисті і шкідливі (їдкі) матеріали тільки у вантажних поїздах;
в) причіплювання у кінці людських поїздів не більше двох вагонеток для перевезення інструменту горизонтальними виробками;
д) перенесення громіздких і довгих предметів коліями, коли невідбувається перевезення людей;
Допускається з дозволу машиніста електровоза проїзд на локомотиві посадовим особам і стажистам машиніста локомотива за наявності другої кабіни (сидіння).
4.1.1 4. Кінцева відкатка,що призначена для спускання та підіймання людей пасажирськими вагонетками, має бути обладнана спеціальними людськими підйомами, що розташовуються в окремих виробках.
4.1.1 5. Проведення, поглиблення та капітальний ремонт похилих виробок, призначених для спускання та підіймання людей і обладнаних кінцевою відкаткою здійснюються за проектами, які узгоджуються з МакНДІ та НДІГМ ім. М.М.Федорова.
4.1.16. Кожної зміни, перед початком перевезення людей, вагонетки і кліті, що служать для спускання та підіймання людей похилими виробками, а також парашутні, причіпні пристрої і запанцирування каната повинен оглядати черговий електрослюсар та гірник (кондуктор), результати огляду записуються у книгу огляду вагонеток.
Огляд цього обладнання і перевірка спрацьовування парашутних пристроїв включенням ручного приводу щодоби повинні проводити механік підйому або інша відповідальна посадова особа, і один раз на місяць - головний механік або посадова особа, призначена для цієї мети.
Пасажирські вагонетки для перевезення людей горизонтальними виробками повинні щотижня оглядатися механіком дільниці шахтного транспорту із записом результатів огляду в окрему книгу (Додаток 7).