8.2.5. Рух авіаційного персоналу, спецтранспорту, самохідних машин і механізмів перед повітряним судном, що рулює,забороняється.
8.2.6. Після установки ПС на місце стоянки, вимикання двигунів і припинення обертання повітряних гвинтів, повітряне судно повинно бути негайно заземлене за допомогою спеціального пристрою, а під колеса основних опор повинні бути встановлені упорні колодки.
Установка упорних колодок під колеса основних опор до вимикання двигунів і повної зупинки повітряних суденкатегорично забороняється.
Забороняєтьсявстановлювати під колеса основних опор упорні колодки, конструкція яких не відповідає передбаченої для ПС даного типу і, які не мають тросів для їх прибирання.
8.2.7. Перед вирулюванням ПС з місця стоянки повинне бути прибрано все аеродромне устаткування, що застосовується при технічному обслуговуванні і заважає вирулюванню.
8.2.8. Перед вирулювання упорні колодки з-під коліс шасі ПС повинні бути прибрані до запуску двигунів, за командою командира повітряного судна. Колеса шасі при прибиранні колодок повинні бути загальмовані.
8.2.9. Починати руління місця стоянки командир ПС може тільки після дозволу служби руху і відповідального за випуск повітряного судна.
8.2.10. Відповідальний за випуск ПС, повинен переконатися в тому, що ніяких перешкод немає і безпека вирулювання забезпечена. При цьому він стає зліва перед ПС так, щоб бути в зоровому зв'язку з командиром ПС і дає дозвіл на вирулювання встановленими сигналами.
8.2.11. Руління повинно виконуватися з усіма запобіжними заходами, щоб уникнути ушкодження ПС і авіаційного персоналу.
8.2.12. Руління ПС, у нічний час або при обмеженій видимості, повинно провадиться при включених аеронавігаційних вогнях і рульових фарах. При необхідності, допускається періодичне використання посадкових фар з урахуванням обмеження тривалості їх роботи на землі, щоб уникнути перегріву. Імпульсні вогні вдень і вночі повинні бути включені від моменту запуску до моменту вимикання двигунів.
8.3. Буксирування повітряного судна
8.3.1. При буксируванні ПС можуть мати місце основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори, які наведені в п. 8.2.1.
8.3.2. Порядок буксирування ПС з урахуванням його особливостей (швидкість буксирування, число членів бригади і їх розміщення, застосовувані тягачі, буксирувальні пристрої і т.п.) визначається інструкцією з буксирування даного типу повітряного судна.
8.3.3. У кабіні буксируємого ПС повинен знаходитися член льотного екіпажу, допущений до експлуатації даного типу, або особа, призначена наказом керівника АТБ до проведення буксирування.
8.3.4. Розставлення осіб, що супроводжують ПС при буксируванні, повинно суворо відповідати затвердженим схемам буксирування ПС носом або хвостом уперед.
Відповідальний за буксирування розміщається таким чином, щоб бути в поле зору посадової особи, що знаходиться в кабіні ПС і водія тягача.
8.3.5. При підготовці ПС до буксирування, відповідальний за виконання даного виду роботи, повинен перевірити :
- справність засобів зв’язку між членом екіпажу та відповідальним за буксирування;
- від'єднання від ПС і прибирання з зони його руху всіх засобів наземного устаткування, не використовуємих при буксируванні, у тому числі і бортової драбини;
- справність заземлюючих пристроїв повітряного судна;
- закриття дверей, замків кришок усіх люків і відсіків повітряного судна;
- визволення всіх точок кріплення ПС від наземних швартувальних пристроїв;
- установку стояночних штирів у замках шасі і контровок на штирях;
- наявність тиску в гальмовій системі повітряного судна;
- справність буксирувального пристосування, устаткування тягача, використовуємого при буксируванні.
8.3.6. Буксирування ПС із несправною гальмовою системою допускаються тільки як виняток - при необхідності евакуації ПС із злітно-посадкової смуги або рульової доріжки. При цьому буксирування повинно провадитися обов'язково з застосуванням жорстких буксирувальних пристосувань, носом вперед і зі швидкістю не більш 3 км/ч.
8.3.7. З'єднання ПС із тягачем, а також керування розворотом повинні провадитися тільки за допомогою справного буксирувального пристосування, призначеного для ПС даного типу.
Використовувати несправні буксирувальні пристосування, а також пристосування, не призначені для ПС даного типу,забороняється.
8.3.8. Підняття буксирувального пристосування вагою більш 40 кг, що не має гідравлічного підйомника для приєднання його до ПС або тягачу, повинно провадитись не менше чим двома працівниками.
8.3.9. Буксирування ПС у темний час доби і при видимості менш 2 км повинно виконуватись на зниженій швидкості з включеними на ПС габаритними й аеронавігаційними вогнями.
У темний час доби, зчеплення буксирувального гака з гаком тягача, при відсутності подсвітлювача гака тягача,забороняється.
8.3.10. Прибирати упорні колодки з-під коліс шасі дозволяється тільки після зчеплення буксирувального пристосування з гаком тягача і розгальмування коліс повітряного судна. Прибирання упорних колодок здійснює один із членів бригади буксирувальників.
8.3.11. При переміщенні ПС, відповідальний за буксирування повинен керуватися вимогами інструкції з буксирування, схемою руху ПС і спецтранспорту. Швидкість буксирування ПС встановлюється інструкцією з буксирування даного типу повітряного судна. При буксируванні ПС, зрушенні з місця стоянки, рух по аеродрому, повороти, гальмування і припинення ПС і тягача повинні бути плавними.
8.3.12. Напрямок при зрушенні ПС із місця тягачем слід вибирати так, щоб воно складало з подовжньою віссю ПС можливо менший кут. Зрушення ПС із місця розхитуванням тягачемзабороняється.
8.3.13. Розвертати передні колеса ПС дозволяється тільки під час руху. При цьому, необхідно стежити за тим, щоб кут повороту переднього колеса шасі ПС і кут відхилення тягача від напрямку руху (подовжньої осі) ПС не перевищували граничного значення, припустимого для ПС даного типу, як під час руху, так і при зрушенні з місця.
8.3.14. При буксируванні ПС тягачем на тросовій (м'якій) зчіпці напрямок зусилля тягача повинно збігатися з подовжньою віссю повітряного судна. Ослаблення якийсь гілки троса не допускається, щоб уникнути влучення троса під колеса. При ослабленні буксирувального троса під час буксирування необхідно відтягати гілки троса за спеціальні відтяжки (тросики з рукоятками).
8.3.15. Користуватися гальмами коліс ПС при буксируванні дозволяється тільки у випадку поломки буксирувального пристрою, при небезпеці зіткнення з перешкодами і після зупинки тягача.
8.3.16. Буксирування ПС повинно здійснюватися відповідно до встановленого порядку подачі команд і сигналів.
8.3.17. При буксируванні вертольота несучий гвинт повинний бути загальмований у такому положенні, щоб жодна з його лопатей не знаходилася над хвостовою балкою і стабілізатором.
8.3.18. При буксируванні повітряного судназабороняється:
- знаходитися у ПС авіаційному персоналу, який не має прямого відношення до буксирування;
- знаходитися на відстані менше 2 м від коліс шасі, при русі повітряного судна;
- сидіти на буксирувальному пристосуванні;
- поправляти під час руху кріплення буксирувального пристосування до ПС або тягачу;
- триматися руками безпосередньо за буксирувальні троси для натягування їх при ослабленні.
8.3.19. Кожна особа, яка приймає участь у буксируванні ПС, яка перша помітила небезпеку, що загрожує учасникам буксирування або ПС, перша зобов'язана подати голосом команду : "Стоп". За цією командою рух ПС і тягача повинне бути негайно припинено.
8.4. Технічне обслуговування планера повітряного судна і системи кондиціонування повітря
8.4.1. При технічному обслуговуванні планера ПС і системи кондиціонування повітря можуть мати місце такі основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори :
- незахищені рухомі елементи ПС (елерони, закрилки, гальмові щитки, iнтерцептори, тримери, обертові гвинти, турбіни, ротори двигунів і агрегатів, вали трансмісій, стулки капотів двигунів і гондол шасі, реверсивні пристрої, троси і тяги, які рухаються, двері, люки, вхідні трапи та ін.), спецтранспорту, вантажопідйомних механізмів і виробничого устаткування;.
- повітряне судно, що завалюється під час виваження його на підйомниках або при помилковому прибиранні шасі;
- повітряне судно, що перекидається під час зливання палива із паливних баків, а також при порушенні правил посадки і висадки пасажирів;
- підвищене ковзання внаслідок обледеніння, зволоження і замаслювання поверхонь ПС, трапів, стрем'янок, приставних сходів і покрить місць стоянок, по яким переміщається авіаційний персонал;
- підвищена температура поверхонь авіадвигунів, обладнання.
8.4.2. При відкритих вхідних дверях і люках їх рухомі елементи, що управляються електромеханічними або гідравлічними приводами, повинні бути зафіксовані механічними пристроями.
8.4.3. Верхні опорні площадки трапів, стрем'янок повинні встановлюватись на висоті порогів вхідних дверей і прорізів ПС з проміжком не більш 0,02 м. Переміщення авіаційного персоналу по східцях використовуємих засобів допускається тільки після надійної фіксації їх коліс, що виключає мимовільний рух.
8.4.4. Устаткування, пристрої та інструменти, що застосовуються для робіт у середині фюзеляжу ПС, не повинні захаращувати маршрути переміщення авіаційного персоналу і бути надійно закріплені, з метою запобігання їх падінню.
8.4.5. При тимчасовому припиненні робіт у середині фюзеляжу всі відкриті люки підлоги, бокових і стельових панелей необхідно закрити або встановити технологічні огородження.
8.4.6. При перевірці на дотик герметичності гарячих повітроводів і їх з`єднань з агрегатами СКП, при працюючій силовій установці ПС, руки працюючого повинні бути захищені бавовняними рукавицями.
8.4.7. Роботи по планеру і СКП ПС повинні виконуватись в спеціальному одязі, який виключає контакт відкритих ділянок тіла з поверхнями, що мають підвищену або знижену температуру.
8.4.8. Роботи у середині паливних кессон-баках виконуються бригадою не менш 3 чол. за наряд-допуском (додаток 3). Посадова особа, яка видає наряд-допуск, встановлює об’єм даних робіт, призначає керівника, визначає місце, тривалість часу робіт, а також заходи щодо забезпечення безпеки.
Безпосередній виконавець робіт у середині кессон-бака, забезпечується необхідним спецодягом, спецвзуттям, рятувальним поясом і шланговим протигазом.
Шланг протигазу разом з фалом рятувального поясу відводиться через люк (лаз) і закріплюється з навітряної сторони і контролюється другим членом бригади, якій підтримує постійний зв’язок з працюючим у середині кессон-бака.
Керівник робіт контролює дії бригади, а у разі необхідності зобов’язаний призупинити виконання робіт і бути готовим подати необхідну допомогу.
8.4.9. При установці ПС на підйомники паливо із паливних баків ПС заздалегідь повинно бути злите, відповідно до технологічних вказівок з виконання робіт на авіаційній техніці.
8.4.10. При перевірці фюзеляжу ПС на герметичність - зону навколо нього необхідно відгородити на відстані 13 м, установити табличку з написом "Обережно! Можливе розлітання частин планера". Перед початком випробування слід перевірити роботу пристрою для аварійного зниження тиску повітря у фюзеляжі. Особи, які не приймають участь у випробуванні, виводяться із небезпечної зони за межі стоянки повітряного судна. Швидкість наростання тиску повітря у фюзеляжі не повинна перевищувати значень, встановлених технологічними вказівками з виконання робіт на авіаційній техніці. Рівень шуму на місці стоянки, в період випробування на герметичність, не повинен перевищувати 50 дБ.
Роботи з перевірки фюзеляжу ПС на герметичність повинні виконуватися за наряд -допуском (додаток 3).
8.4.11. При виконанні робіт з ремонту обшивки і силового набору планера ПС необхідно вжити заходів, що запобігають розлітанню металевої стружки, утворенню гострих крайок, задирок і шорсткостей на поверхні.
8.4.12. При обробці поверхонь лобових стекол кабіни екіпажу гiдрофобiзуючою рідиною необхідно додержуватись спеціальних правил безпеки : розкриття ампул виконувати пінцетом в спеціальних ємкостях, з метою запобігання розлітання осколків скла і попадання рідини на незахищені ділянки тіла і деталі конструкції повітряного судна.
8.4.13. Обробку ПС протиобліднювальними рідинами слід виконувати на спеціальних місцях стоянки відповідно до технологічних вказівок з виконання робіт на авіаційній техніці.
8.4.14. Особа, яка оброблює ПС ПОР, повинна знаходитись в такому положенні, щоб вітер відносив від неї розпалювану рідину.
8.4.15. За необхідності виконання робіт на крилі ПС, обробленого ПОР, слід застосовувати страхувальні пристрої і мати.
8.4.16. Розпилення ПОР повинно провадитись в сукняному спецодязі, гумових рукавицях і непромокальному взутті, очі повинні бути захищені окулярами закритого типу.
При випадковому попаданні рідини на одяг необхідно перед сушінням промити облите місце водою.
8.4.17. Після закінчення робіт із застосуванням ПОР, безпосередній її виконавець повинен прийняти душ, а авіаційний персонал, який приймав участь в підготовці ПС до вильоту, ретельно вимити обличчя і руки теплою водою.
8.4.18 .Ємкості для зберігання ПОР, повинні мати напис : "Отрута", "Смертельно" і бути герметично закриті і опломбовані.
8.5. Технічне обслуговування систем керування
8.5.1. При технічному обслуговуванні систем керування ПС можуть мати місце такі основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори :
- рухомі елементи ПС (елерони, закрилки, гальмові щитки, інтерцептори, тримери, троси, тяги тощо;
- підвищене ковзання внаслідок зледеніння, обмороження і замаслювання поверхонь ПС, трапів, стрем’янок, приставних драбин і покриттів місць стоянок, за якими переміщається авіаційний персонал;
- падаючі вироби авіаційної техніки, інструмент і матеріали при роботах з технічного обслуговування ПС на площинах, стабілізаторі, фюзеляжі і при роботі на висоті з застосуванням механізованих підйомників;
- виступаючі частини планера ПС і його устаткування - антени, датчики, приймачі повітряного тиску і температури зовнішнього повітря, підкоси, замки, кронштейни, відкриті стулки.
8.5.2. Перед початком робіт необхідно застопорити ручки органів керування, рухомі елементи ПС, що можуть самовільного переміщатися, і вивісити в кабіні ПС на органах керування табличку з написом "Рулями не працювати. Електроживлення не включати".
8.5.3. Перевірку працездатності системи керування ПС та її елементів слід провадити після видалення обслуговуючого персоналу й обладнання з зони переміщення рухомих поверхонь, тяг, качалок.
8.5.4. Монтаж (демонтаж) елементів, що мають велику парусність, слід робити або в закритому приміщенні, або на відкритих площадках, але при відсутності вітру. Роботу слід виконувати з використанням вантажопідйомних механізмів і устаткування.
8.5.5. Транспортування елементів системи керування ПС, що мають велику парусність, необхідно здійснювати з використанням ложементів у положенні, що виключає їх перекидання.
8.5.6. При роботі з тросовою проводкою системи керування ПС слід застосовувати рукавиці.
8.6. Технічне обслуговування силових установок
8.6.1. При технічному обслуговуванні силових установок можуть мати місце такі основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори :
- рухомі елементи силової установки ПС (повітряні і несучі гвинти, ротори двигунів, вали трансмісій, стулки капотів двигунів, реверсні пристрої);
- підвищена температура поверхонь авіадвигунів;
- підвищене ковзання внаслідок зледеніння, обмороження і замаслювання поверхонь ПС, трапів, стрем'янок, приставних сходів і покриттів місць стоянок, за якими переміщається авіаційний персонал;
- струмені відпрацьованих газів, що витікають із великими швидкостями при запуску і випробуванні авіадвигунів; інші предмети : камені, пісок, що потрапляють у ці струмені;
- струмені газів, що витікають із посудин, агрегатів шасі і трубопроводів, працюючих під тиском;
- повітряні усмоктувальні потоки, що рухаються з великою швидкістю в зоні повітрозабірників авіадвигунів;
- підвищений рівень шуму при працюючих силових установках .
8.6.2. До технічного обслуговування силових установок дозволяється приступати після повного припинення обертання повітряних гвинтів і роторів двигунів; установки упорних колодок під колеса шасі; підключення ПС до заземлюючого пристрою та охолодження гарячих частин двигуна і його систем.
8.6.3. Перед виконанням робіт на двигуні треба переконатися в надійній фіксації кришок капотів для запобігання їх падіння і можливого травмування авіаційного персоналу.
8.6.4. При прокручуванні вручну лопатей повітряного гвинта працюючі повинні знаходитися поза площиною його обертання.
8.6.5. Перед прокручуванням вручну лопатей несучого гвинта вертольота необхідно переконатися у відсутності людей та устаткування в зоні обертання несучого і хвостового гвинтів.
8.6.6. Під час робіт з контролю лопаток компресора і турбіни, пов'язаних із прокручуванням ротора двигуна, дії авіаційного персоналу повинні бути погодженими. При виконанні ремонтних робіт, ротор двигуна повинен бути застопорений, відповідно до технології технічного обслуговування.
8.6.7. Під час роботи в каналі проточної частини двигуна, працюючий, у разі евакуації, повинен бути закріплений страхувальним фалом.
8.6.8. При монтажі і демонтажі агрегатів паливної, масленої і гідравлічної систем двигуна під нього треба підкладати піддони.
8.6.9. Промивання двигуна слід провадити миючою рідиною, передбаченою технологією, після його повного охолодження з вживанням заходів, що виключають попадання миючої рідини на авіаційний персонал, гумові вироби, електропроводку, агрегати спецобладнання і місце стоянки повітряного судна.
8.6.10. При видаленні масла, палива, бруду з деталей силової установки необхідно використовувати тільки зазначені в технології технічного обслуговування промивальні та обтиральні матеріали.
8.6.11. Промивання паливних і масляних фільтрів силових установок повинна провадитися відповідно до технічних вказівок у спеціально відведеної місці з наступною утилізацією забрудненої промивальної рідини.
8.6.12. Ультразвукове очищення фільтрів паливних і масляних систем силової установки повинно провадитися з дотриманням вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.001-89 (розділ 2, п. 31 цих Правил).
8.6.13. Роботи з ультразвуковому контролю лопатей повітряних гвинтів повинні провадитися при заземлених ПС, дефектоскопів, драбині, із яким провадиться контроль. Перед використанням дефектоскопу необхідно переконатися в надійності ізоляції проводів електроживлення.
8.6.14. Монтаж (демонтаж) силових установок треба провадити в ангарах, доках або спеціально обладнаних площадках під керівництвом бригадира.
8.6.15. Монтаж (демонтаж) авіаційних двигунів, допоміжних силових установок, інших виробів авіаційної техніки масою більш 20 кг слід провадити з застосуванням засобів механізації відповідно до ГОСТ 12.3.020-80 (розділ 2, п. 41 цих Правил).
8.6.16. Запуск двигуна треба провадити не раніше, ніж через 30 хвилин після його розконсервування і промивання при наявності штатних засобів пожежегасіння. Перший запуск двигуна, після його установки, допускається провадити при наявності пожежного автомобіля з командою.
8.6.17. Запуск і випробування двигунів слід провадити після припинення інших робіт на повітряному судні. При цьому поблизу ПС дозволяється знаходитися тільки авіаційному персоналу, який приймає особисту участь у підготовці і проведенні запуску. При працюючих двигунах знаходитися в площині обертання повітряних гвинтів,забороняється.
8.6.18. При запуску і випробуванні двигуна підключення джерела електроживлення до ПС допускається тільки за командою особи, яка здійснює запуск.
8.6.19. Особи, які контролюють запуск двигунів на землі, повинні бути забезпечені засобами зв'язку з кабіною екіпажу і засобами індивідуального захисту органів слуху, що забезпечують зниження звука до рівня не більш 80 дБА.
8.6.20. Перед випробуванням двигуна або його реверсивних пристроїв у літню пору необхідно зробити полив водою площадки запуску, з метою запобігання підвищеного пилоутворення.
8.6.21. Провадити регулювальні роботи на працюючому двигуні,забороняється. Контроль герметичності агрегатів, трубопроводів, паливної, масляної і гідравлічної систем, працюючого двигуна, може провадитися при дотриманні необхідних заходів безпеки, що виключають влучення авіаційного персоналу в зону усмоктувальної (вихідної) струмені, а також у зону обертання повітряних (несучих і хвостових) гвинтів .
8.6.22. У зоні витікання газової струмені, при працюючому двигуні, не повинні знаходитися люди, устаткування і споруди. Небезпечним є відстані менше 50 м у напрямку виходу газів із двигуна і менше 10 м - перед повітрозабірником двигуна.
8.6.23. Продування фільтрів та інших деталей силової установки стиснутим повітрям слід виконувати відповідно до технологічних вказівок з виконання робіт на авіаційній техніці, не перевищувати встановленого тиску і направляючи струмінь повітря вбік від працюючих.
8.6.24. Огляд сопла і турбіни двигунів із реверсивними пристроями необхідно провадити при цілком стравленому тиску в системі керування реверсом тяги.
8.7. Технічне обслуговування шасі
8.7.1. При технічному обслуговуванні шасі ПС можуть мати місце такі основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори :
- рухомі вузли і деталі повітряного судна (стулки гондол і ніш шасі, деталі механізмів прибирання, випускання і повороту стійок шасі, колеса та їх гальмові пристрої);
- повітряне судно, що обрушується при вивішуванні його на підйомниках або при помилковому прибиранні шасі;
- струмені газів, і рідин, що витікають із посудин, агрегатів шасі і трубопроводів, працюючих під тиском;
- розлітаючі осколки, елементи, деталі агрегатів шасі, що знаходяться під тиском, балонів із стиснутими газами, а також пневматиків коліс шасі.