6.6.2.9. Евакуаційне освітлення слід передбачати в проходах, на східцях і в приміщеннях, де продовжує працювати виробниче устаткування, при цьому освітленість на підлозі і на ступенях східців повинна складати 5 лк.
6.7. Електробезпека
6.7.1. Електроустановки, що застосовуються при ТОіР АТ повинні відповідати вимогам Правил будови електроустановок (розділ 2, п. 53 цих Правил).
При експлуатації електроустановок необхідно виконувати вимоги Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів і ОСТ 54 30030-84 (розділ 2, пп. 6, 7, 27 цих Правил).
6.7.2. У приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних відносно ураження авіаційного персоналу електрострумом, при установці світильників напругою 220 В загального освітлення з лампами розжарювання і газорозрядними ламп на висоті менше 2,5 м, необхідно застосовувати світильники, конструкція яких виключає доступ до ламп без застосування інструмента. Електропроводка, що підводиться до світильників, повинна бути в металевих трубах, металорукавах або захисних оболонках.
6.7.3. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання повинна застосовуватися напруга : в приміщеннях без підвищеної небезпеки - не вище 220 В, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних - не вище 42 В.
6.7.4. У вибухонебезпечних приміщеннях електроустановки повинні бути у вибухозахисному виконанні, а в пожежонебезпечних - мати ступінь захисту, що відповідає класу пожежної небезпеки.
На електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати й обладнання, встановлені у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах, повинні бути нанесені знаки, що вказують їх ступінь захисту.
6.7.5. При наявності особливо несприятливих умов, коли небезпека ураження електрострумом посилюється тіснотою, незручністю, зіткненням із заземленими поверхнями (робота в кессон-баках, ємкостях тощо), для живлення переносних світильників використовується напруга не вище 12 В.
6.7.6. Світильники приміщень акумуляторної, для виконання фарбувальних робіт, повинні бути у вибухозахисному виконанні. Вимикачі, штепсельні розетки і запобіжники повинні бути встановлені поза цими приміщеннями.
6.7.7. Стаціонарні джерела електроенергії на стоянках ПС повинні мати світлову сигналізацію про наявність напруги і блокування, що відключає джерела електроенергії при відкриванні дверей розподільної шафи.
6.7.8. Корпуса аеродромних стаціонарних і пересувних джерел електроенергії, застосовуємих при ТОіР АТ, необхідно заземлювати :
а) при номінальній напрузі 380 В і вище перемінного струму, 440 В і вище постійного струму - в усіх випадках;
б) при номінальній напрузі від 42 В до 380 В перемінного струму, від 110 В до 440 В постійного струму - при роботах в умовах особою небезпеки (сніг, туман, дощ, приморозь).
Величина опору струму стаціонарного захисного заземлюючого пристрою повинна бути не більш 4 Ом.
6.7.9. При об'єднанні заземлюючих пристроїв, для захисту від статичної електрики, поразки електричним струмом і вторинними проявами блискавки, величина опору заземлювача повинні бути не більш тієї, що потрібно для захисту від цих явищ.
6.7.10. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виготовлювачем або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних не каліброваних плавких вставокзабороняється.
6.7.11.Забороняється :
а) встановлювати або замінювати лампи у світильниках, що знаходяться під напругою;
б) навішувати на електропроводку й інше електроустаткування будь-які предмети, обгортати електролампи папером або тканиною;
в) влаштовувати у виробничих та інших приміщеннях тимчасову електропроводку, за винятком випадків ремонту приміщень і реконструкції електромережі. Тимчасова електропроводка повинна монтуватися згідно з діючими правилами і нормами;
г) включати освітлення і будь-які інші електротехнічні установки за допомогою з'єднання оголених кінців проводів.
6.7.12. Додаткові вимоги електробезпеки викладені у відповідних розділах цих Правил щодо виконання конкретних видів робіт.
7. Вимоги безпеки до виробничого устаткування, пристроїв, інструменту
7.1. Загальні вимоги
7.1.1. Виробниче устаткування, пристрої та інструмент повинні протягом усього періоду експлуатації відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 (розділ 2, п. 35 цих Правил), нормативно-технічної документації і цих Правил.
7.1.2. Пересувне устаткування, яке застосовується при ТОіР АТ, повинно встановлюватись в місцях і на відстані, що забезпечують безпеку авіаційного персоналу.
7.1.3. Все устаткування повинно бути справним, мати бирки або трафарети з вказівкою інвентарних номерів, термінів огляду, випробування; воно повинно бути занесене в інвентарну книгу. Зберігати несправне устаткування разом із справнимнедозволяється.
7.1.4. Засоби колективного захисту повинні виконувати своє призначення безперервно в процесі функціонування устаткування або при виникненні небезпечної ситуації.
Дія засобів колективного захисту не повинно припинятися раніш, ніж закінчиться дія відповідного небезпечного або шкідливого виробничого фактора.
7.1.5. Конструкція устаткування і його окремих частин повинна виключати можливість їхній падіння, опускання, перекидання і довільного зсуву, при всіх передбачених умовах експлуатації.
7.1.6. Поверхні пристроїв і елементів виробничого устаткування, що можуть служити джерелом небезпеки для працюючих, повинні фарбуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 (розділ 2, п. 42 цих Правил) і галузевими нормативними документами
7.1.7. Устаткування, що є джерелом шуму, ультразвуку, вібрації повинно бути виконане так, щоб воно в передбачених умовах і режимах експлуатації не перевищувало норм, установлених ГОСТ 12.1.001-89, ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90 (розділ 2, пп. 31, 32, 34 цих Правил).
7.1.8. На несправне устаткування керівник дільниці вивішує табличку, на якій зазначено, що працювати на даному устаткуванні не дозволяється. Таке устаткування повинно бути відключене (знеструмлене, виключений привід тощо).
7.2. Підйомники, домкрати
7.2.1. Підйомники, домкрати призначені для технічного обслуговування ПС, повинні відповідати вимогам керівництва з експлуатації і технічного обслуговування даного типу повітряного судна.
7.2.2. Гідравлічні і пневматичні підйомники повинні забезпечувати поступове і плавне опускання штока під навантаженням.
Зворотні клапани гідравлічних підйомників, домкратів повинні забезпечувати припинення миттєвого аварійного опускання вантажу у разі розриву трубопроводів, зниження тиску в них (припиненню роботи насосної станції).
7.2.3. Гідравлічні і пневматичні підйомники повинні обладнатися пристроями, що запобігають падінню ПС або вивішених його частин, при ушкодженні підйомників або приєднаних до них живильних трубопроводів.
7.2.4. Підйомники з електричним приводом повинні обладнуватися автоматичними обмежувальними вимикачами на верхній і нижній межах робочого ходу.
7.2.5. Підйомники та домкрати повинні один раз на рік, після виконання регламентних робіт, піддаватися статичному випробуванню навантаженням, яке наведено в технічній документації (паспорті) на це обладнання, при знаходженні штоків в крайньому верхньому положенні протягом 10 хвилин.
Незалежно від строку попередніх випробувань статичні випробування на міцність підйомників і домкратів проводяться після виконання ремонтних та зварювальних робіт на силових елементах їх конструкції.
7.3. Спеціалізоване устаткування, пристрої
7.3.1. Роботи з ТОіР високо розташованих частин ПС (розміщення робочого місця або зони поблизу від неогороджених перепадів по висоті на 1,3 м і більше) повинні виконуватися відповідно до Вимог безпеки при роботі на висоті (розділ 2, п. 30 цих Правил).
Допоміжне устаткування, застосовуване для робіт на висоті, повинно відповідати вимогам наступних нормативних документів :
- інвентарні риштовання і підмостки; пересувні вишки, площадки і люльки - ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 24258-88 (розділ 2, пп. 35, 43 цих Правил);
- приставні драбини і стрем'янки - ГОСТ 12.2.003-91.
7.3.2. Платформи (площадки) доків для ТОіР АТ повинні бути жорсткими, стійкими до впливу моменту, що перекидає, і мати аутригери для вимикання самовільного переміщення під час роботи на них.
Стрем'янки, що застосовуються при ТОіР АТ, повинні мати висоту огородження робочих площин не менше 1,2 м. Стрем'янки, доки, драбини для фарбувальних робіт повинні бути виготовлені з неспаленого матеріалу і мати протиударний захист, що виключає іскроутворення. Дерев'яні настили площадок, помостів і т.п. повинні бути оброблені вогнезахисними речовинами.
7.3.3. Висота огородження робочих площадок на кожному ярусі доків повинна бути не менше 1,2 м за винятком місць, де установка огороджень висотою 1,2 м неможлива.
7.3.4. Настили робочих площадок платформ і сходини драбин повинні бути стійкими до впливу паливно-мастильних матеріалів, що легко миються, вогнестійкими і не слизькими.
7.3.5. Тросо-блочні системи і лебідки, для підйому платформ, повинні мати механізм самогальмування.
7.3.6. На платформах повинні бути передбачені місця кріплення запобіжних поясів для працюючих на високо розташованих частинах повітряного судна.
7.3.7. Пристрої для підйому й опускання авіаційного персоналу повинні мати огородження і знаходитися за небезпечною зоною.
7.3.8. Конструкція драбин і стрем'янок повинна забезпечувати безпечні умови праці і передбачати :
а) пристрої, що застерігають від самовільного складання і переміщення;
б) пристрої, що застерігають від просадження і перекидання;
в) кріплення огороджень і запобіжних поясів, для застереження від падіння під час роботи на висоті 1,3 м і більше;
г) наявність рифленої поверхні в металевих східців.
Нахил драбин не повинний перевищувати 1:3.
7.3.9. Металеві драбини і стрем'янки повинні виготовлятися з матеріалів, що мають супровідну документацію. Зварювальні шви повинні бути рівними по всій довжині і не повинні мати тріщин, прожогів і дефектів, що знижують міцність шва. На поверхні драбин і стрем'янок не повинно бути вм'ятин, вибоїв, подряпин, помітних неозброєним оком, а також гострих крайок і задирів. Металеві частини повинні мати якісне антикорозійне покриття. Сходини не повинні провертатися.
7.3.10. Дерев'яні деталі драбин повинні підлягати гарячому просоченню натуральною оліфою з наступним покриттям безбарвним лаком. Фарбувати драбини фарбою -забороняється.
7.3.11. Переносної драбини і стрем'янки, що виготовлені з дерева, повинні мати врізані у тятиву східці шириною не менше 150 мм і бути скріплені через кожні 2 м стяжними болтами.
Забороняєтьсязастосовувати драбини з набивними сходинами.
7.3.12. Відстань між сходинами драбини (в т.ч. і помостів) не повинна бути більш 250 мм і менше 150 мм.
7.3.13. Драбини і стрем'янки повинні бути такої довжини, щоб авіаційний персонал мав можливість виконувати операції зі сходин, що відстають від верхнього кінця драбини не менше чим на один метр.
7.3.14. Нижні кінці драбини повинні мати наконечники, що перешкоджають її ковзанню.
7.3.15. Задні ніжки драбин і стрем'янок повинні бути скріплені стяжками.
7.3.16.Забороняєтьсявикористання зіпсованих, а також із кінцевими термінами чергових іспитів риштовань, засобів підмащування, доків, стрем'янок, драбин і іншого допоміжного устаткування.
7.3.17. Буксирувальні пристрої, призначені для з'єднання ПС із тягачем, повинні бути справними. Користуватися пристроями не призначеними для ПС даного типу,забороняється. Змінювати запобіжні засоби в буксирувальному пристрої деталями більшої міцності або інших деталей, не призначеними для цього,забороняється.
7.3.18. Конструкція упорних колодок і їх міцність повинна відповідати конкретному типу повітряного судна. Упорні колодки повинні бути стійкими від вислизання з-під коліс і перекидання.
Поверхня упорних колодок повинна забезпечувати сприймання навантаження, що надходить з колеса ПС, для передачі її на грунт, без її руйнації.
7.4. Інструмент
7.4.1. Інструмент, застосовуваний для ТОіР АТ, повинен мати маркірування і зберігатися в інструментальній коморі в спеціальних шафах.
7.4.2. Шкребки, для видалення старої лакофарбової поверхні, повинні бути виготовлені з матеріалу, що виключає іскроутворення.
7.4.3. Ручний слюсарний інструмент повсякденного застосування повинний бути закріплений за авіаційним персоналом для індивідуального або бригадного використання.
7.4.4. Ручні інструменти (молотки, зубила, пробійники і т.п.) не повинні мати :
- ушкоджень на робочих поверхнях (вибоїв, відколів);
- на бічних гранях, у місцях затиску їх рукою, задирок і гострих ребер;
- на дерев'яних поверхнях ручок сучків, задирок, тріщин; поверхня повинна бути гладкою;
- наклепів і перегартованих робочих поверхонь.
7.4.5. Бойки молотків повинні мати гладку, злегка опуклу поверхню без косин, відколів, вибоїв, тріщин і задирок.
Ручка молотків повинна бути прямою, овального перетину з незначним стовщенням до її вільного кінця.
7.4.6. Інструмент ударної дії (зубила, крейцмейселі, борідки, просічки, керни тощо) повинний мати гладку потиличну частину без тріщин, задирок, наклепів і скосів. На робочому кінці не повинно бути ушкоджень.
7.4.7. Лезо викрутки за товщиною повинно відповідати ширині шліца в голівці гвинта.
7.4.8. Розміри зіву (захвату) гайкових ключів не повинні мати тріщин і перевищувати розмірів голівок болтів (граней гайок) більш ніж на 0,3 мм. Робочі поверхні гайкових ключів не повинні мати збитих скосів, а держаки - задирок. На держаку повинний бути вказаний номер ключа.
7.4.9. Свердла й інший вставний інструмент повинні бути правильно заточені і не мати тріщин, вибоїв, задирок та інших дефектів. Хвостовики цього інструменту не повинні мати нерівностей, скосів, тріщин та інших пошкоджень.
7.4.10. Рукоятки викруток, плоскогубців, кусачок, при обслуговуванні електроустаткування, повинні бути виконані з ізоляційних матеріалів.
7.4.11. Ручні електричні машини (інструмент) повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91 (розділ 2, п. 36 цих Правил).
8. Вимоги безпеки при технічному обслуговуванні і поточному ремонті авіаційної техніки
8.1. Загальні вимоги
8.1.1. Під час ТОіР АТ можуть мати місце основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які наведені в додатку 11.
8.1.2. Виробничі процеси з ТОіР АТ повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 (розділ 2, п. 37 цих Правил).
8.1.3. Технічне обслуговування і поточний ремонт авіаційної техніки необхідно виконувати згідно з НТЭРАТ ГА-83 (розділ 2, п. 51 цих Правил), регламентом технічного обслуговування даного типу ПС, технологічними вказівками з виконання робіт на авіаційній техніці, а також цими Правилами.
8.1.4. Технічне обслуговування і поточний ремонт авіаційної техніки провадиться на місцях стоянки ПС, на спеціально відведених площадках, дільницях, робочих місцях (постах), які оснащені необхідним устаткуванням, приладами, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технічною документацією.
8.1.5. Сила вітру, при якому допускається піднімати ПС на підйомники на відкритих місцях стоянок, повинна відповідати нормам передбаченим регламентом технічного обслуговування даного типу повітряного судна.
8.1.6. Для забезпечення захисту авіаційного персоналу від впливу електричного струму, при виконанні ТОіР АТ в робочій зоні місця стоянки ПС, треба керуватись вимогами ОСТ 54 30030-84 (розділ 2, п. 27 цих Правил).
8.1.7. Повітряні судна, спецтранспорт і пересувні установки, що використовуються для роботи поблизу ПС, повинні бути надійно заземлені.
8.1.8. Маршрути огляду ПС повинні виключати можливість зіткнення авіаційного персоналу з виступаючими або рухомими елементами ПС і наземного устаткування.
8.1.9. Авіаційний персонал, під час виконання робіт з ТОіР АТ, повинен зняти з себе предмети прикрас, якими він може зачепитися за виступаючі частини, устаткування та елементи конструкції повітряного судна.
8.1.10. Роботи з ТОіР високо розташованих частин ПС повинні виконуватись за допомогою спецтранспорту, доків, трапів, подмостей, стрем’янок, призначених для даного типу повітряного судна.
8.1.11. Пристрої, для виконання робіт на висоті (стрем’янки, сходи, трапи, підставки та ін.), повинні встановлюватися так, щоб центр ваги працюючого на них не переміщався за межі робочої площадки пристрою.
8.1.12. Під час робіт на борту ПС, у разі відсутності трапа, стрем'янки, драбини, біля відкритих отворів вхідних дверей ПС, на отвори повинні бути встановлені запобіжні ремінці, що виключають падіння працюючих за борт повітряного судна.
Біля відкритих люків на підлозі ПС необхідно встановлювати запобіжні огорожі.
8.1.13. Роботи на обшивці ПС повинні виконуватися тільки у взутті, яке виключає ковзання й пошкодження обшивки. Допускається застосування спеціальних килимків і матів.
8.1.14. Під час виконання робіт на ПС необхідно вжити заходів для запобігання попадання палива, масел і спеціальних рідин на людей, конструкцію ПС і обладнання, також на місця стоянки.
8.1.15. Перед виконанням робіт, пов'язаних з монтажно-демонтажними або ремонтними операціями на агрегатах і трубопроводах, які працюють під тиском, необхідно повністю стравити тиск в даній системі.
8.1.16. Установка ПС на підйомники повинна виконуватись відповідно до технологічних вказівок з виконання робіт на авіаційній техніці. Підйом ПС слід виконувати рівномірно, за командою особи, відповідальної за цю операцію.
8.1.17. Застосування легкозаймистих і горючих рідин для очищення деталей конструкції ПС допускається тільки з використанням ванночок, піддонів, волосяних щіток і салфеток з бавовняної тканини засобами, які виключають розливання, розбризкування та попадання рідин на шкіряні покриви та одяг працюючих. Не допускається виконання таких робіт на ПС одночасно із застосуванням джерел тепла, вмиканням і вимиканням споживачів електроенергії в безпосередній близькості від місця робіт, а також виконання робіт, при яких можливе іскроутворення.
8.1.18. При застосуванні аеродромних підігрівників необхідно запобігати попаданню струменя гарячого повітря на відкриті ділянки тіла працюючих,на балони із стиснутими газами та колеса шасі.
8.1.19. При використанні в процесах ТОіР АТ радіоізотопних приладів і гамма-дефектоскопія необхідно дотримуватись вимог Санітарних правил з радіоізотопної дефектоскопії (розділ 2, п. 14 цих Правил.)
8.1.20. Роботи з ТОіР АТ, при недостатній освітленості, слід виконувати тільки при допомозі переносних ламп напругою змінного струму не більше 12 В, постійного струму - 27 В.
8.1.21. Авіаційний персонал, зайнятий на роботах з ТОіР АТ, повинен забезпечуватись справним інструментом, устаткуванням та пристроями, що відповідають вимогам безпеки.
8.1.22. Пристрої та інструменти, необхідні для виконання робіт, повинні розміщатися в спеціальних сортовиках (сумках), використовуватись за призначенням.
8.1.23. Робочі місця, виконання робіт на яких пов’язано з небезпекою для працюючих, повинні позначатися знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 (розділ 2, п. 42 цих Правил) та відповідними галузевими нормативними документами.
8.1.24. При виконанні робіт удвох необхідно застосовувати заздалегідь узгоджені між ними прийоми.
8.1.25.Забороняєтьсязнаходження сторонніх людей на робочих місцях (в зонах), де виконуються роботи з підвищеною небезпекою
8.1.26. Особи, зайняті на роботах з ТОіР АТ, повинні використовувати засоби індивідуального захисту.
8.1.27. Підйом на ПС виробів, деталей, приладів тощо масою більш 10 кг по приставних та бортових сходам вручнузабороняється.
8.1.28. Підйом на висоту виробів і устаткування масою до 10 кг допускається одним працюючим, від 10 до 20 кг - двома працюючими. Вироби авіаційної техніки штучною масою понад 20 кг повинні підніматися на висоту із застосуванням засобів механізації.
8.1.29. Після виконання робіт на ПС інструменти та устаткування повинні бути прибрані, а місце стоянки очищене від залишків витратних матеріалів з метою виключення їх попадання в повітряний тракт двигунів ПС або травмування авіаційного персоналу.
8.2. Зустріч повітряного судна, установка повітряного судна на місце стоянки, вирулювання з місця стоянки
8.2.1. При зустрічі, установці ПС на місце стоянки і вирулюванні можуть мати місце такі основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори :
- повітряні судна, спецтранспорт, самохідні машини і механізми, що рухаються;
- струмені вихлопних газів, що витікають із великими швидкостями при запуску і випробуванні авіадвигунів; випадкові предмети (камені, пісок і т.п.), що потрапляють у ці струмені;
- підвищений рівень шуму при працюючих силових установках повітряного судна;
- підвищена запиленість повітря на аеродромах із грунтовим покриттям;
- підвищена або знижена відносна вологість повітря;
- підвищена яскравість (виблискування) світла; пульсація світлового потоку.
8.2.2. Перед посадкою ПС, відповідальний за виконання робіт з зустрічі, повинен підготувати місце стоянки, погоджене з диспетчерською службою аеропорту :
а) перевірити стан місця стоянки, виділеного для прийому повітряного судна; устаткування місця стоянки, відсутність на ньому засобів і предметів, що заважають зарулюванні (установці) повітряного судна;
б) підготувати до використання необхідні засоби наземного обслуговування і пристосування.
8.2.3. При рулінні командир ПС повинен стежити за тим, щоб повітряна або газова струмінь від силових установок ПС не направлялася на інші ПС, аеродромне устаткування і споруди, що знаходяться на відстані менше 100 м. Командиру ПСзабороняєтьсязарулювати на місце стоянки, якщо відсутня особа, відповідальна за зустріч повітряного судна.
8.2.4. При зустрічі літака з газотурбінними двигунами або вертольота, особа, яка зустрічає повинна знаходитися в поле зору командира ПС на відстані не менше 25 м від нього, а при зустрічі літака з поршневими двигунами - на відстані не менше 10 м, подаючи при цьому встановлені команди і сигнали.