4.4. Особи, винні в порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
4.5. За безпечність монтажу, налагодження, ремонту і технічного діагностування устаткування, що використовується в технологічних процесах ТОіР АТ, несуть відповідальність підприємства, що виконують відповідні роботи.
4.6. Власник підприємства цивільної авіації та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог цих Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків, згідно з чинним законодавством.
4.7. Працівники повинні додержуватись обов`язків з охорони праці, які передбачені колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
4.8. З питань пожежної безпеки необхідно керуватись вимогами Закону України “Про пожежну безпеку”, Правил пожежної безпеки в Україні, СНиП 2.01.02-85 та НПО ГА-85 (розділ 2, пп. 2, 44, 45, 52 цих Правил).
5. Організація робіт з охорони праці
5.1. Організація охорони праці на виробництві повинна здійснюватись відповідно до статей 17-28 Закону України «Про охорону праці “ (розділ 2, п. 1 цих Правил).
5.2. Керівництво роботами з охорони праці на підприємстві покладається на його власника.
5.3. Посадові особи і працівники, які зайняті, виконанням робіт, обумовлених цими Правилами, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), перевірку знань цих Правил і інструктаж у порядку, передбаченому Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці (розділ 2, п. 12 цих Правил).
Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці в установленому порядку,не допускається.
5.4. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, що обумовлюються цими Правилами (додаток 1), та на інших роботах, передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою (розділ 2, п. 13 цих Правил), повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів з охорони праці.
5.5. Працівники перед виконанням небезпечних робіт, на які обов`язково оформляється наряд-допуск, повинні пройти цільовий інструктаж з охорони праці.
Перелік таких робіт приведений в додатку 2, а форма наряд-допуску - в додатку 3.
5.6.Забороняєтьсядопуск осіб віком до вісімнадцяти років та жінок до робіт, що наведені у додатках 4 і 5, та інших робіт, передбачених Переліками важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх та жінок (розділ 2, пп. 19, 20 цих Правил).
5.7. Граничні норми піднімання і переміщення важких речей жінками та неповнолітніми наведені в додатках 6 і 7 (розділ 2, п. 16, 57 цих Правил).
5.8. Забороняється допуск до робіт осіб, які не пройшли професійний добір згідно з Переліком робіт, де є потреба у професійному доборі, додаток 8 (розділ 2, п. 18 цих Правил).
5.9. Працівники, зайняті ТОіР АТ, зобов`язані проходити попередній (при прийомі на роботу ) і періодичний (на протязі трудової діяльності) медичні огляди відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій (розділ 2, п. 17 цих Правил).
5.10. Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, які можуть мати місце при ТОіР АТ, повинно проводитися згідно з Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях (розділ 2, п. 11 цих Правил).
5.11. Власник підприємства повинен інформувати працівників про стан праці, причини аварій, нещасних випадків і професійних захворювань та про заходи, яких вжито для їх усунення та забезпечення умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.
5.12. Для захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів власник підприємства зобов`язаний своєчасно забезпечувати працюючих справними засобами індивідуального захисту, спецодягом, спецвзуттям, відповідно до діючих галузевих норм (розділ 2, п. 29 цих Правил).
5.13. Атестацію робочих місць необхідно провадити згідно з державним нормативним актом Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (розділ 2, п. 21 цих Правил).
6. Вимоги безпеки до місць стоянок повітряних суден, площадкам спеціального призначення, приміщенням, спорудам та інженерному устаткуванню
6.1. Загальні вимоги
6.1.1. Місця стоянок ПС, площадки спеціального призначення, приміщення і споруди АТБ повинні відповідати ВНТП II-85/МГА, СанПіН № 5059-89 (розділ 2, пп. 54, 56 цих Правил), чинним будівельним, санітарним і протипожежним нормам і правилам, а також цим Правилам.
6.1.2. Розташування виробничих і допоміжних будівель, споруд, площадок спеціального призначення повинно відповідати технологічному процесу технічного обслуговування і ремонту авіаційної техніки.
6.1.3. Виробничі і допоміжні приміщення, площадки спеціального призначення АТБ необхідно використовувати тільки за своїм прямим призначенням. Використання їх не за прямим призначенням дозволяється у виняткових випадках за узгодженням із територіальними органами державного нагляду.
6.1.4. Площадки і приміщення, в яких провадиться дезинфекція, дезинсекція і дератизація ПС, місця миття й обробки ПС спецрідинами, а також спеціально відведені місця для зливу відходів з асенізаційних машин повинні бути обладнані засобами очищення і нейтралізації стічних вод.
6.1.5. У виробничих приміщеннях і площадках спеціального призначення зберігання деталей, вузлів, агрегатів повинно бути організовано в окремих місцях на стелажах.
6.1.6. Зони ТОіР АТ, перебування і виконання робіт у яких пов'язано з небезпекою для працюючих, повинні бути обладнані знаками безпеки, відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 (розділ 2, п. 42 цих Правил).
6.1.7. Зони з рівнем шуму або еквівалентного рівня звуку вище 80 дБА, повинні бути позначені знаками безпеки, відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.Забороняєтьсянавітькороткочасне перебування в зонах з октавними рівнями звукового тиску понад 135 дБ у будь-який октавній смузі.
6.2. Місця стоянок повітряних суден, площадки спеціального призначення
6.2.1. Місця стоянок ПС повинні бути розташовані на відстані не менше 50 м від виробничих будівель і споруд, не менше 25 м - від ангарів і не менше 100 м - від складів паливно-мастильних матеріалів.
6.2.2. Площадки спеціального призначення для дегазації і миття ПС і авіахімапаратури повинні розташовуватись на відстані не менше 200 м від будівель і споруд АТБ і на відстані не менше 300 м від адміністративних і громадських будівель аеропорту з підвітряної сторони.
6.2.3. Місця стоянок ПС, територія навколо них у радіусі не менше 50 м, площадки спеціального призначення повинні бути очищені від льоду, снігу, бруду, сухої трави, сміття, каменів, промасленого ганчір’я, пальних матеріалів. Для зливу палива і відпрацьованого масла повинні встановлюватися спеціальні ємності, а для збору використаних обтиральних матеріалів ганчір’я - металеві ящики, із кришками, що щільно закриваються.
6.2.4. Поверхні покриття місць стоянок ПС і площадок для їх заправки не повинні мати гострих крайок твердого покриття, кінців арматури, що стирчать й інших дефектів, спроможних нанести травму авіаційному персоналу.
6.2.5. Площадки спеціального призначення для доведених робіт і випробування авіадвигунів ПС слід розташовувати з торцевих сторін будівель і споруд на відстані не менше 300 метрів від них.
6.2.6. Місця стоянок ПС повинні бути обладнані згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні і НПО ГА-85 (розділ 2, пп. 44, 52 цих Правил).
6.2.7. Місця стоянок ПС, у тому числі і на грунтових аеродромах, повинні бути обладнані стаціонарними заземлюючими пристроями для захисту від статичної електрики. В усіх випадках величина активного опору розтікання струму в землі, для захисту від статичної електрики, повинна бути не більш 100 Ом.
6.2.8. Контактні гнізда заземлюючих пристроїв місць стоянок ПС повинні позначатися у вигляді круга червоного кольору діаметром 0,3 м з обвідкою його кільцем білого кольору шириною 0,1 м і постійно утримуватися очищеними від землі, снігу, льоду.
6.2.9. Стаціонарне устаткування на місцях стоянок ПС повинно відповідати вимогам ВНТП II-85/МГА (розділ 2, п. 54 цих Правил).
6.2.10. Розмічення під'їзду й установка засобів механізації і спецтранспорту, що застосовуються при технічному обслуговуванні ПС, повинні відповідати вимогам Керівництва з організації руху повітряних суден, спецтранспорту та засобів механізації на аеродромах цивільної авіації (розділ 2, п. 50 цих Правил).
6.2.11. Місця для паління, ємкості під злив відстою палива і відпрацьованого масла, а також місця для збору використаних обтиральних матеріалів повинні розташовуватись на відстані не менше 25 м від місць стоянок ПС і позначатися на місцевості покажчиками (табличками, знаками безпеки), відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 і НПО ГА-85 (розділ 2, пп. 42, 52 цих Правил).
6.2.12. На місцях стоянок ПСзабороняється:
а) розливати на покриття (землю) паливо, масло, гідросуміш та інші легкозаймисті і пальні рідини. Випадково розлиті рідини повинні негайно посипатися піском і убиратися;
б) курити поза місцями, спеціально відведених для цих цілей;
в) залишати без нагляду, працюючі засоби механізації і технологічне устаткування, а також ПС із підключеними аеродромними джерелами живлення;
г) користуватися несправним, замасленим або покритим льодом аеродромним обладнанням;
д) запускати двигуни або робити інші роботи без первинних засобів вогнегасіння.
6.3. Приміщення для технічного обслуговування і поточного ремонту авіаційної техніки
6.3.1. Приміщення для ТОіР АТ повинні бути безпечними для виконання усіх технологічних операцій.
6.3.2. При розміщенні в загальному виробничому приміщенні дільниць, на котрих, згідно з технологічним процесом виділяються шкідливі речовини, створюються шум, ультразвук, електромагнітні випромінювання, вони повинні розташовуватися в окремих приміщеннях, ізольованих від інших стінами до стелі.
Шкідливий вплив підвищених рівнів ультразвука на працюючих необхідно усувати або знижувати шляхом конструктивних планувальних рішень: застосування екранів; облицювання приміщень звукоізолюючими матеріалами і т.п.; застосування засобів індивідуального захисту, відповідно до ГОСТ 12.1.001-89 (розділ 2, п. 31 цих Правил).
6.3.3. Для захисту працюючих від впливу електромагнітного випромінювання радіочастот повинні використовуватися інженерно-технічні методи захисту : екранування обладнання, що випромінює; екранування робочого місця відбиваючими або поглинаючими екранами тощо.
6.3.4. Підлоги приміщень ангарів (ангарних секцій) повинні бути з гладкою і рівною поверхнею, зручної для легкого очищення від бруду, пролитих спецрідин і паливно-мастильних матеріалів.
6.3.5. Підлоги виробничих приміщень, для виконання зварювальних робіт, повинні бути пожежобезпечними, мати малу теплопровідність, рівну неблизьку поверхню, зручну для очищення.
6.3.6. Підлоги АК повинні бути суворо горизонтальними, на бетонній основі, з кислостійким покриттям. Установка стелажів для акумуляторів на асфальтове покриттяне допускається.
6.3.7. Підлоги фарбувальних цехів виготовляються з вогнестійких, електропровідних матеріалів, стійких до розчинників, і які виключають іскроутворення.
6.3.8. Для виконання робіт з кислотними і лужними акумуляторами необхідно передбачати окремі приміщення, у кожному з який повинні бути три поєднані між собою відділення, ізольовані від інших виробництв : одне - для ремонту; інше - для зарядки; третє - для зберігання кислоти (лугу) і приготування електроліту.
6.3.9. Для виконання фарбувальних робіт слід передбачати два приміщення : одне - для приготування фарби; друге - для постів фарбування і сушки.
6.3.10. Приміщення для установки ацетиленового генератора повинно бути одноповерховим, ізольованим від інших, мати знімний дах і безпосередній вихід через двері, що відкриваються назовні.
6.3.11. Для вікон приміщень АК повинні застосовуватися матові стекла або стекла, покриті білою клейовою фарбою.
6.3.12. Збереження і використання радіоізотопних приладів, а також роботи з гамма-дефектоскопії повинні виконуватись в ізольованому одноповерховому будинку або в окремому його крилі.
6.3.13. Вхідні двері виробничих приміщень повинні мати справні механічні пристрої для примусового закриття.
6.3.14. У входів у виробничі будівлі і споруди АТБ необхідно передбачати металеві штахети і пристосування для очищення взуття, при цьому їх необхідно обладнати опорними бильцями або поруччями.
6.4. Санітарно-побутові приміщення
Авіаційний персонал, який виконує роботу з ТОіР АТ, повинен бути забезпечений санітарно-побутовими приміщеннями, згідно з СНиП 2.09.04-87, Перечень профессий и должностей работников эксплуатационных предприятий гражданской авиации с отнесением их к группам производственных процессов с Нормами обеспечения санитарно-бытовыми помещениями и устройствами (розділ 2, пп. 46, 55, цих Правил).
6.5. Опалення і вентиляція
6.5.1. Виробничі, допоміжні і санітарно-побутові приміщення АТБ повинні бути обладнані опаленням і загально-обмінною припливно-витяжною вентиляцією, відповідно до вимог СНиП 2.04-05-91, і забезпечувати стан повітря робочої зони згідно з ГОСТ 12.1.005-88 і СаНПіН № 5059-89 (розділ 2, пп. 47, 33, 56 цих Правил) і цих Правил.
6.5.2. Для обігрівання і створення у виробничих приміщеннях нормованих показників мікроклімату (додаток 9) повинно застосовуватися повітряне, парове або водяне опалення.
6.5.3. У виробничих приміщеннях, у яких неможливо встановити допустимі нормативні величини параметрів мікроклімату через технологічні вимоги до виробничого процесу, технічної недосяжності їх забезпечення або економічно обгрунтованої недоцільності, повинні бути передбачені заходи щодо захисту працюючих від можливого перегрівання або охолодження : системи місцевого кондиціонування повітря; повітряного душування; приміщення для відпочинку й обігрівання; засоби індивідуального захисту; регламентація часу роботи і відпочинку та ін.
6.5.4. Система опалення, незалежно від виду, повинна забезпечувати рівномірне нагрівання повітря в приміщеннях, можливість місцевого регулювання і вимикання, зручність в експлуатації.
6.5.5. Опалення виробничих помешкань, в яких на одного працюючого більш 50 м2площі підлоги, повинно забезпечувати нормативну температуру повітря на постійних робочих місцях.
6.5.6. Опалення приміщень АК переважно повинно здійснюватися за допомогою калориферного пристрою. В межах приміщення для зарядки акумуляторів подача теплоносія повинна здійснюватися тільки по гладких трубах, з'єднаними зварюванням.
6.5.7. Опалення фарбувальних цехів повинно бути повітряним, сумісним із припливною вентиляцією. Допускається передбачати водяне або парове опалення низького тиску.
6.5.8. У ангарних воріт АТБ, незалежно від кліматичної зони, необхідно передбачати повітряно-теплові завіси; розрахунок об’єму і температури подаваного повітря необхідно проводити так, щоб температура повітря в ангарі, на момент відкривання воріт, не знижувалася нижче 5 С.
6.5.9. Експлуатація парових і водогрійних котлів тепловикористовуючих установок, теплових мереж повинна здійснюватися відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів, Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж і Правил техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (розділ 2, пп. 5, 8, 9 цих Правил).
6.5.10. Системи вентиляції виробничих приміщень повинні забезпечити стан повітря робочої зони, згідно з ГОСТ 12.1.005-88 (розділ 2, п. 33 цих Правил).
6.5.11. У виробничих приміщеннях АТБ, з об'ємом на одного працюючого менше 20 м3, слід передбачати подачу зовнішнього повітря в кількості не менше 30 м3/ч на кожного працюючого, а в приміщеннях з об'ємом на кожного працюючого більш 20 м3- не менше 20 м3/ч.
6.5.12. У повітрі, що надходить усередину приміщень АТБ через прийомні отвори систем вентиляції і кондиціонування повітря, а також прорізи для природної припливної вентиляції, концентрація шкідливих речовин не повинна перевищувати 30 % ГДК, відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 (розділ 2, п. 33 цих Правил).
6.5.13. Для виключення припливу повітря в приміщенні без виділення шкідливих речовин і пилу із сусідніх приміщень із виділеннями шкідливих речовин і пилу (акумуляторної; очистки і миття деталей і фільтрів, фарбувальних і зварювальних робіт; готування розчинів спецрідин, епоксидних клеїв і герметиків; зарядки бортових вогнегасників; перевірки і ремонту розходомерів і приладів контролю роботи авіадвигунів і ін.) розрахунок загально-обмінної вентиляції необхідно проводити так, щоб об'єм видаляємого повітря, із приміщень із виділенням шкідливих речовин і пилу, перевищував об'єм подаваного повітря на 20%.
6.5.14. Приміщення фарбувальних цехів, фарбозаготівельних відділень, лакофарбових лабораторій, кладовищ повинні обладнатися самостійною механічною припливно-витяжною вентиляцією і місцевими відсмоктувачами від фарбувальних камер, постів фарбування розпиленням, сушильних камер, дільниць знежирювання поверхонь, відповідно до Вимог безпеки при роботі з лакофарбувальними матеріалами (розділ 2, п. 28 цих Правил).
6.5.15. Повітря, відсмоктуване із постів фарбування розпиленням, підлягає очистці від фарбового аерозолю "мокрим" засобом у гідрофільтрах. Для цієї мети допускається також застосування сухих фільтрів.
6.5.16. Приміщення АК повинно бути обладнане окремою стаціонарною припливно-витяжною вентиляцією, окремо для кислотних і лужних акумуляторних приміщень.
6.5.17. Системи витяжної вентиляції в приміщеннях дільниць фарбування, зарядки акумуляторних батарей, ремонту паливної апаратури не допускається об'єднувати між собою і із системами витяжної вентиляції інших приміщень.
6.5.18. Приміщення для ацетиленового генератора повинно мати механічну припливну вентиляцію у вибухозахисному виконанні і природну витяжну вентиляцію.
6.5.19. У приміщеннях для ацетиленового генератора потужністю до 20 м3/г газоподібного ацетилену допускається устаткування природної припливно-витяжної вентиляції.
6.5.20.Забороняється :
а) працювати у виробничих приміщеннях, де виділяються шкідливі речовини при несправній або відключеній вентиляції;
б) рециркуляція повітря у виробничих приміщеннях, де виділяються пари, гази або може мати місце різке збільшення концентрації шкідливих і вибухонебезпечних речовин, газу.
6.5.21. Перед пуском в експлуатацію заново змонтованих вентиляційних установок, а також після їх реконструкції і ремонту, вони повинні пройти наладку і випробування.
6.6. Освітлення
6.6.1. Природне освітлення
6.6.1.1. Природне освітлення у виробничих і допоміжних приміщеннях АТБ повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79 (розділ 2 п. 48 цих Правил).
6.6.1.2. У ангарах (ангарних секціях) слід передбачати природне освітлення. Площа світлових прорізів повинна складати не менше 25% площі ангара, при цьому світлові прорізи слід розташовувати у верхній частині стін.
6.6.1.3. Складські приміщення, а також інші приміщення АТБ без постійного перебування працюючих, можуть бути без природного освітлення.
6.6.1.4. Коефіцієнт природної освітленості для виробничих приміщень АТБ треба приймати : при боковому освітленні - в середньому 1,0; при верхньому або верхньому і боковому освітленні - в середньому 3,0.
6.6.1.5. Вікна, розташовані з сонячної сторони, повинні бути оснащені пристосуваннями, які б забезпечували захист від прямих сонячних променів.
Забороняєтьсязахаращувати вікна й інші світлові прорізи стелажами, матеріалами, обладнанням.
6.6.1.6. Світлові прорізи верхніх ліхтарів повинні бути засклені армованим склом. Якщо замість армованого скла застосовується звичайне, то під ліхтарями повинна бути підвішена металева сітка, для захисту працюючих від можливого випадання скла.
6.6.1.7. Очищати віконні стекла і ліхтарі необхідно залежно від ступеня забруднення, але не рідше 2 разів на рік.
6.6.1.8. Для забезпечення безпеки при очищення вікон, ліхтарів слід використовувати спеціальні пристрої (драбини, стрем’янки, підмости і т.д.).
6.6.2. Штучне освітлення
6.6.2.1. Приміщення і робочі місця АТБ повинні забезпечуватися штучним освітленням, достатнім для безпечного виконання робіт, перебування і пересування авіаційного персоналу, відповідно до СНиП II-4-79 і СаНПіН № 5059-89 (розділ 2, пп. 48, 56 цих Правил).
6.6.2.2. Для робочих поверхонь, при штучному освітленні в приміщеннях АТБ залежно від виробничих процесів, нормуються значення освітленості, які слід приймати відповідно до норм (додаток 10).
6.6.2.3. Середня горизонтальна освітленість робочих зон на території (місця стоянок ПС, площадки спеціального призначення) повинна бути не менше : на місцях стоянок ПС - 5лк; на площадках спеціального призначення - 10 лк.
6.6.2.4. Крім загального освітлення, для технічного обслуговування на місцях стоянок ПС, повинна бути передбачена можливість підключення пересувних джерел світла напругою 220 В 50 Гц, потужністю до 2 кВт і переносних світильників напругою 27 В.
6.6.2.5. Для виключення прямого виблискування, світильники місцевого освітлення повинні мати відбивачі, які не просвічуються, і захисний кут не менше 30 ° . З цією метою доцільно знижувати висоту підвішування світильників, якщо це не порушує технологічний процес, а поверхні стін, стелі і деталей інтер'єра виробничого приміщення необхідно виконувати з дифузійним відбиттям.
6.6.2.6. Конструкція світильників місцевого освітлення повинна передбачати можливість зміни напрямку світла на робочу поверхню.
6.6.2.7. Для безпечного пересування працюючих і спецтранспорту, під час припинення технологічних процесів на місцях стоянок ПС і площадках спеціального призначення, а також для продовження безпечного ведення роботи на них, при виникненні аварії в мережі робочого освітлення, треба передбачати чергове (аварійне) освітлення з мінімальною освітленістю 1 лк.
6.6.2.8. Аварійне освітлення виробничих приміщень АТБ слід передбачати, якщо відключення робочого освітлення може призвести до виникнення вибуху або пожежі, при цьому освітленість робочих поверхонь повинна складати 5% нормованої при системі загального освітлення, але не менше 2 лк.