НПАОП 0.00-1.03-02Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів

Зварювання просто неба допускається за спеціальною технологією за умови захисту місць зварювання від атмосферних опадів і вітру.

1. Зварювання виконується за технологічними документами, розробленими виробником або спеціалізованою організацією.

2. Можливість та порядок зварювання при температурі повітря нижче 0°С встановлюються НД.

3. Допускається виготовлення зварних виробів із застосуванням у тому самому зварному вузлі різних методів зварювання, про що повинно бути зроблене застереження в технічних умовах.

4. Прихоплювання, виконані під час складання металоконструкції, можуть не видалятися, якщо під час зварювання вони будуть цілком переплавлені. Перед зварюванням прихоплювання очищуються від шлаку.

5. Зварні з’єднання повинні мати клеймо або інше умовне позначення, що дозволяє визначити прізвище зварника, який виконав зварювання. Метод маркування, що застосовується для зварних з’єднань, не повинен погіршувати якості виробів, які маркуються. Маркування здійснюється методами, що забезпечують його збереження впродовж експлуатації вантажопідіймального крана чи машини. Метод і місце маркування зазначаються на робочих кресленнях.

6. Необхідність і методи термічної обробки зварних з’єднань несучих елементів металоконструкцій встановлюються технічними умовами на виготовлення, реконструкцію, ремонт вантажопідіймальних кранів і машин.

1. Контроль якості зварних з’єднань

   1. Контроль якості зварних з’єднань, що проводиться під час виготовлення, монтажу, реконструкції та ремонту здійснюється методами неруйнівного контролю (зовнішнім оглядом і вимірюваннями, ультразвуковим, радіографічним тощо) і механічними випробуваннями.

Фахівці з неруйнівного контролю мають бути атестовані відповідно з ДНАОП 0.00-1.27-97 “Правила атестації фахівців з неруйнівного контролю”.

1. Контроль якості зварних з’єднань здійснюється після проведення термічної обробки, якщо вона передбачена для даного зварного з’єднання.

Результати контролю зварних з’єднань мають бути зафіксовані у відповідних документах (висновках, журналах, протоколах, картах тощо).

1. Зовнішньому огляду та вимірюванню підлягають всі зварні з’єднання з метою виявлення в них таких можливих зовнішніх дефектів:

а) кутовогозміщення або відхилення від перпендикулярності осей зварюваних елементів;

б) лінійногозміщення крайок зварюваних елементів;

в) відступів розмірів і порушення форми швів від зазначених в НД (за опуклістю, шириною та катетом шва, за рівномірністю опуклості тощо);

г) тріщин;

д) напливів, натікання, підрізів, пропалювання, незаварених кратерів, непроварів, несплавлень, пористості тощо.

Перед зовнішнім оглядом поверхня зварного шва та прилеглих до нього ділянок основного металу завширшки не менше 20 мм в обидва боки шва має бути очищена від шлаку, бризок металу, натікання та інших забруднень.

Огляд і вимірювання стикових з’єднань проводиться по обидва боки на всій довжині з’єднання. У разі неможливості огляду внутрішньої поверхні зварного з’єднання огляд і вимірювання здійснюється тільки із зовнішнього боку.

1. Контроль зварних з’єднань радіографічним і ультразвуковим методами проводиться відповідно до чинних НД.

Контроль стикових з’єднань несучих елементів металоконструкцій проводять тільки після усунення виявлених зовнішнім оглядом дефектів, зокрема:

а) обов’язковому контролю підлягають початок і закінчення стикових з’єднань поясів і стінок коробчастих металоконструкцій балок, колон, стріл, ріжків;

б) сумарна довжина з’єднання, що контролюється, на кожному стику розтягнутого пояса коробчастої або гратчастої металоконструкції має бути не менша 50 % довжини стику;

в) сумарна довжина контрольованого з’єднання на кожному стику стиснутого пояса або стиснутих ділянок стінок має бути не менша 25 % довжини стику або стиснутої ділянки стінки;

г) сумарна довжина контрольованого з’єднання на кожному стику конструкцій стріл, ріжків і рейкових коробок портальних кранів має бути не менша 75 % довжини стику;

д) сумарна довжина контрольованого з’єднання у всіх інших випадках стикових з’єднань має бути не менша 25 % довжини стику.

В інших зварних з’єднаннях сумарна довжина контрольованих ультразвуковим методом ділянок має складати не менше 25 % довжини шва.

Перед проведенням радіографічного контролю відповідні ділянки зварного з’єднання мають бути промарковані так, щоб їх можна було легко виявити на знімках.

1. Оцінка якості зварних з’єднань за результатами неруйнівного контролю здійснюється відповідно до вимог технічних умов на виготовлення, реконструкцію або ремонт вантажопідіймальних кранів і машин.

2. У зварних з’єднаннях не допускаються такі дефекти, бракувальні ознаки яких перевищують норми, зазначені в НД:

а) тріщини, розташовані в металі шва, на межі сплавлення, в зоні термічного впливу та в основному металі, в тому числі й мікротріщини, що виявляються при мікродослідженні;

б) непровари та несплавлення;

в) пори, розташовані у вигляді суцільної сітки;

г) підрізи, напливи та натікання;

д) незаварені кратери;

е) свищі;

ж) незаварені пропалювання;

и) пропалювання та підплавлення основного металу (під час стикового контактного зварювання труб);

к) зміщення крайок вище норм, передбачених кресленнями.

1. У разі виявлення під час неруйнівного контролю неприпустимих дефектів у зварних з’єднаннях, контролю підлягає все з’єднання, яке контролюється. Ділянки зварних швів з дефектами видаляються механічним способом і переварюються.

2. Механічні випробування провадяться з метою перевірки відповідності механічних властивостей зварного з’єднання на контрольних зразках, зварених в умовах, що цілком відповідають умовам виготовлення елементів металоконструкцій (ті ж основні і присадні матеріали, ті ж зварювальні режими, методи зварювання і те ж положення шва).

3. На спеціалізованих підприємствах з виготовлення, монтажу, реконструкції та ремонту вантажопідіймальних кранів і машин механічні випробування мають проводитися періодично відповідно до вимог технологічних документів.

4. Перевірка механічних властивостей зварного з’єднання на контрольних зразках провадиться залежно від виду зварного з’єднання виробів шляхом випробування на розтягання та на вигин зразків, з’єднаних стиковим швом.

Результати механічних випробувань вважаються задовільними, якщо:

а) тимчасовий опір не нижче нижньої границі тимчасового опору металу, зазначеного в НД для даної марки сталі;

б) кут вигину для вуглецевих сталей не менше 120, для низьколегованих за товщини зразка до 20 мм – не менше 80і більше 20 мм – не менше 60.

1. Якість зварних з’єднань вважається незадовільною, якщо в них під час будь-якого контролю будуть виявлені дефекти, що виходять за межі норм, установлених даними Правилами та НД на виготовлення, монтаж, реконструкцію і ремонт вантажопідіймальних кранів і машин.

Вимогидовантажопідіймальних кранів, машин і їх

складових частин, придбаних за кордоном

6.1 Для застосування вантажопідіймальних кранів, машин або їх складових частин, придбаних за кордоном, необхідно одержати дозвіл Держнаглядохоронпраці, який видається відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.34-99 “Положення про порядок видачі дозволів Комітетом по нагляду за охороною праці України”.

6.2 Паспорти, настанови з експлуатації та інша експлуатаційна документація, яка поставляється з вантажопідіймальними кранами, машинами або з їх складовими частинами, мають бути викладені українською або, як виняток, російською мовою і відповідати вимогам цих Правил.

6.3 Роботодавець, який під час монтажу або експлуатації виявив недоліки в конструкції чи виготовленні вантажопідіймального крана, машини або їх складових частин, а також невідповідності вимогам даних Правил, направляє виробнику рекламацію (претензію), а її копії – в Держнаглядохоронпраці, що видав дозвіл на застосування, і в орган з сертифікації, який видав сертифікат відповідності.

Вимоги до кранів кабельного типу

7.1 До кранів кабельного типу застосовуються вимоги, викладені в розділах 1, 3 - 6 і 10 - 13 даних Правил, із змінами та доповненнями, передбаченими в даному розділі.

7.2 Коефіцієнт стійкості пересувних нехитних опор кранів у будь-якому напрямку з урахуванням всіх основних і додаткових навантажень (сил інерції, вітрового навантаження, маси снігу, зусиль від забігання однієї з опор) за найбільш несприятливої їх комбінації має бути не менше 1,3.

Коефіцієнт стійкості хитних опор у площині, перпендикулярній несучим канатам, має бути не менше 1,3, а в інших площинах - не менше величин, встановлених у чинних НД.

7.3 Кран має бути обладнаний пристроєм, що автоматично зупиняє механізми пересування опор у разі забігання однієї з них стосовно іншої на величину, більшу від визначеної проектом.

7.4 Кран має бути споряджений обмежником вантажопідіймальності, що спрацьовує у разі перевищення паспортної вантажопідіймальності більш ніж на 15 %. Після спрацьовування обмежника вантажопідіймальності має бути можливим тільки опускання вантажу.

7.5 Пересувний кран під час роботи на однім місці більше однієї зміни має бути укріплений ручними захоплювачами або пристроями з машинним приводом. Крани, під час роботи яких потрібне їх часте пересування, можуть під час роботи на захоплювачі не встановлюватися, але вони мають бути прикріплені захоплювачами у випадку припинення роботи.

7.6 У кабіні мають бути встановлені покажчики положення вантажозахоплювального органа за висотою та вздовж прогону, а також покажчик відкритого та закритого положення грейфера.

Ці покажчики мають допускати можливість регулювання шкали для зняття похибок, що накопичуються.

7.7 Механізм підіймання, а також механізми замикання грейфера грейферних кранів мають оснащуватися пристроями (кінцевими вимикачами), що автоматично зупиняють їх:

а) під час підіймання, коли відстань між буферами вантажозахоплювального органа та вантажного візка досягає 1 м;

б) під час опускання, коли на барабані залишаються навитими не менше трьох витків каната.

7.8 Механізм пересування вантажного візка має бути обладнаний пристроєм (кінцевим вимикачем), що автоматично зупиняє його на відстані не менше 5 м від площадки опори або поліспастового візка. Допускається подальше пересування вантажного візка до площадок опор або до поліспастового візка на ревізійній (зниженій) швидкості.

7.9 Вантажний візок має бути побудований так, щоб виключалося його падіння у разі поломки або сходу ходових коліс із несучого каната (канатів).

7.10 Вантажний візок знизу і вантажозахоплювальний орган (гакова підвіска, грейфер) зверху повинні мати дерев’яні або інші пружні буфери, що не дозволяють вантажозахоплювальному органу упертися в обладнання візка.

7.11 Механізм пересування вантажного візка має забезпечувати ревізійну (знижену) швидкість не більше 0,5 м/с для огляду та змащування канатів.

7.12 Гальмо механізму пересування вантажного візка має забезпечувати гальмівний момент з урахуванням коефіцієнта запасу гальмування не менше 1,25.

7.13 Для вантажного візка з канатоведучим шківом механізму пересування діаметр шківа має бути не менше 60 діаметрів канатів. Коефіцієнт зчеплення каната з канатоведучим шківом під час розрахунку на статичне навантаження має бути не менше 1,5, а з урахуванням динамічних навантажень – не менше 1,25.

7.14 Проїзд на вантажному візку крана дозволяється тільки ремонтному персоналу. Така робота має виконуватися за нарядом-допуском.

7.15 Машинне приміщення кранів має відповідати таким вимогам:

а) висота приміщення встановлюється з урахуванням розміщення над основним обладнанням крана необхідних підіймальних засобів (кранів, талів);

б) відстань від стін приміщення до лебідок і між лебідками має бути не меншою 800 мм; для мостових кабельних кранів допускається зменшення відстані між стіною приміщення і лебідкою до 200 мм за умови забезпечення безпечного підходу до частин лебідки, що потребують обслуговування;

в) розміри дверей приміщення мають дозволяти переміщення найбільш крупних нерознімних елементів обладнання; висота дверей має бути не менше 1800 мм.

7.16 Машинне приміщення, кабіна, головки башт крана мають бути споряджені телефонним зв’язком, що дозволяє вести одночасну розмову між усіма пунктами.

7.17 У машинному приміщенні крана, у кабіні і на опорах мають бути вивішені таблички із зазначенням вантажопідіймальності крана, реєстраційного номера та дати наступного технічного огляду.

7.18 Для огляду несучих канатів і підтримок у прогоні крана вантажні візки споряджаються площадками.

Площадки мають бути завширшки не менше 750 мм з поруччям заввишки 1200 мм, двома проміжними поздовжніми зв’язками (прутами) та суцільним зашиттям внизу на висоту 100 мм. Місця входу на площадку повинні мати жорсткі огорожі з замком, що не допускає довільного його відмикання.

7.19 На опорах крана має бути площадка для підтягування несучих канатів, обслуговування обладнання та входу на вантажний візок. Ширина площадок має бути не менше 1000 мм, а їх огорожа відповідати вимогам цих Правил.

7.20 Крани з хитними опорами мають обладнуватися спеціальними площадками та монтажними блоками для посадки противаги хитної башти. Площадки мають бути розраховані на навантаження від маси опори у разі зняття несучих канатів.

7.21 Тип канатів кранів кабельного типу вибирається відповіднодоНД.

7.22 Несучі канати мають застосовуватися закритої конструкції і бути виконані з одного куска.

На кранах, призначених для монтажних робіт, у якості несучих канатів допускається застосування канатів одинарної звивки (спіральних) або канатів подвійної звивки з металевим осердям.

У випадку, коли вантажний візок рухається в обмеженій зоні прогону, допускається поза зазначеною зоною зрощувати несучий канат з’єднальною муфтою, але не більше, ніж в одному місці.

Для підвіски електрокабелів і зворотних віток робочих канатів мають застосовуватися канати з металевим осердям, переважно оцинковані.

7.23 Для підіймальних канатів і тягових канатів пересування візка і підтримок, канатів пересування опор мають застосовуватися канати подвійної звивки з органічним осердям. Для підіймальних канатів і канатів пересування опор допускається застосування канатів із металевим осердям.

Для підіймальних канатів слід застосовувати канати хрестової звивки. Допускається застосування канатів односторонньої звивки, якщо розкручування канатів або завивка віток поліспаста виключені.

Для тягових канатів пересування вантажного візка, підтримок і опор слід переважно застосовувати канати односторонньої звивки.

7.24 Пристрій для кріплення несучого каната на опорах має бути шарнірним і дозволяти регулювання натягу каната. У разі застосування кількох несучих канатів забезпечується рівномірний натяг канатів.

7.25 Несучий канат має кріпитися в муфті клинами або заливкою металевим сплавом.

На кранах із змінним прогоном допускається кріплення несучого каната затискачами, у цьому випадку кріплення має бути розраховане на зусилля, що дорівнює розривному зусиллю каната в цілому.

7.26 Діаметр барабанів і напрямних блоків для вантажних, тягових і грейферних (підтримуючих і замикаючих) канатів визначається за формулою:

Dh • d,

де: D – діаметр барабана або блока по середній лінії навитого каната, мм;

d – діаметр каната, мм;

h – коефіцієнт вибору діаметра барабана або блока.

Мінімальні значення коефіцієнта використання каната Zp і коефіцієнта вибору діаметра h приймаються за таблицею 9.

7.27 Підіймальні, тягові канати, канати підтримок і канати для підвіски електричних кабелів мають бути цілими (без зрощуваних ділянок). В окремих випадках за проектом і технологією, розробленими спеціалізованою організацією відповідно до НД, допускається зрощування канатів. Довжина ділянок, що зрощуються, має становити не менше 1000 діаметрів каната.

7.28 Норми бракування сталевих канатів мають бути наведені в настанові з експлуатації крана.

Несучі канати підлягають заміні, коли обірвані поруч два суміжні дроти зовнішнього шару.

У разі припинення роботи крана з хитною опорою через спрацювання несучих канатів остання має бути встановлена на монтажний фундамент.

Таблиця 9 – Мінімальні коефіцієнти h і Zp

7.29 Статичне випробування крана проводиться навантаженням, що перевищує на 25 % його паспортну вантажопідіймальність. Вантажний візок установлюється посередині прогону, вантаж підіймається на висоту 100-200 мм і витримується в такому положенні протягом 30 хвилин. Після цього проводиться перевірка стану анкерування несучих канатів у муфтах і загального стану крана.

7.30 Динамічне випробування крана проводиться навантаженням, що перевищує на 10 % його паспортну вантажопідіймальність. Під час динамічного випробування крана 5-8 разів виконують:

а) повторне підіймання і опускання вантажу із зупинками на різних висотах;

б) повторне пересування вантажного візка з вантажем із зупинками у різних точках прогону;

в) повторне пересування крана в різних напрямках на різну відстань (крім стаціонарних кранів);

г) повторне підіймання або опускання вантажу з одночасним пересуванням вантажного візка.

7.31 Для реєстрації крана в органах Держнаглядохоронпраці до його паспорта, крім документів, зазначених у пункті 1.28.3даних Правил, додаються:

а) акти приймання металоконструкцій (у-виробника та на монтажному майданчику);

б) акт випробування металоконструкцій, якщо таке випробування передбачене проектом;

в) проект кранової колії;

г) акт приймання фундаментів і кранових колій із інструментально перевіреними позначками та прив’язками;

д) акт на анкерування канатів у муфтах (у разі кріплення канатів у муфтах);

е) акт вимірювання провису несучих канатів;

ж) акт вимірювання натягу у відтяжках опор;

и) акт перевірки канатів за допомогою дефектоскопа;

к) акт перевірки положення хитної опори.

Провис несучого каната вимірюється від впливу вантажу, маса якого дорівнює паспортній вантажопідіймальності крана, та маси вантажного візка у разі його розташування посередині прогону. Фактична величина провису не повинна відрізнятися від проектної на величину, що перевищує встановлений допуск. Перевірка відповідності положення хитної опори проектному провадиться за умови розташування порожнього візка біля нехитної опори.

Під час перевірки кранових колій вимірюють кут нахилу (для похилих рейкових кранових колій), горизонтальність і прямолінійність колій, відстань між коліями однієї опори, відстань між коліями протилежних опор (тільки для пересувних паралельних кранів).

Перевірка стану рейкових кранових колій (тільки для пересувних кранів), анкерування канатів у муфтах і вимірювання натягу у відтяжках опор, а також перевірка відповідності проекту положення хитної опори (тільки для кранів із хитною опорою) і провису несучих канатів впродовж експлуатації здійснюється під час кожного технічного огляду крана.

Вимоги до кранівштабелеукладальниківмостових

8.1 До кранів штабелеукладальників мостових застосовуються вимоги, викладені в розділах 1, 3 - 6 і 10 - 13 даних Правил, із змінами ідоповненнями, передбаченими в даному розділі, а також чинними НД.

8.2 Вантажні візки кранів штабелеукладальників мостових обладнуються зворотними підхватами, що перешкоджають відриву коліс візка у випадку наїзду нижньої частини колони чи захватом на перешкоду. Для кранів штабелеукладальників мостових вантажопідіймальністю більше 2 т і кранів штабелеукладальників мостових, керованих з кабіни, підхвати мають включати пристрої, що забезпечують поступове наростання навантаження.

8.3 Механізм підіймання кранів штабелеукладальників мостових обладнується обмежниками вантажопідіймальності, слабини каната, а також двома обмежниками висоти підіймання, що спрацьовують послідовно.

8.4 Кабіна має бути закритою й обладнаною розстібними назовні дверима, а також уловлювачами, що спрацьовують від обмежника швидкості опускання кабіни. Канат обмежника швидкості опускання кабіни споряджається блокуванням, що не припускається зменшення його натягу.

8.5 Внутрішні розміри кабіни мають бути не менше: висота – 1800 мм, глибина - 800 мм, ширина - 800 мм. У робочій зоні машиніста в кабіні не повинно бути піднімальних стекол і фрамуг.

8.6 Кабіна має переміщуватися вздовж спеціальних напрямних за допомогою підхвату на рухомій частині колони (вантажопідйомнику) чи власного механізму підіймання. Посадка в кабіну і вихід з неї здійснюються тільки в нижньому положенні кабіни. У цьому випадку відстань по вертикалі від підлоги кабіни до підлоги приміщення не повинна перевищувати 250 мм.

8.7 Передбачаються блокування, що унеможливлюють увімкнення механізмів крана у випадку:

• незамкнених зсередини дверей кабіни;

• ослаблення каната обмежника швидкості опускання кабіни;

• спрацьовування будь якого з двох обмежників верхнього положення захвата;

• спрацьовування уловлювачів кабіни;

• спрацьовування обмежника слабини вантажного каната;

• спрацьовуванні обмежника вантажопідіймальності;

• відриву коліс візка від рейок, викликаного наїздом нижньої частини колони, захвата чи вантажу на перешкоду.