НПАОП 0.00-1.01-07Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів

НПАОП 0.00 -1.01 -07

ПРАВИЛА БУДОВИ І БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ КРАНІВ

1.1. Ці Правила встановлюють вимоги до будови, виготовлення, установлення, монтажу, демонтажу, налагодження, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, а також вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари та колисок.

1.2. Дія цих Правил поширюється на:

вантажопідіймальні крани всіх типів;

краниекскаватори, призначені для роботи з гаком або електромагнітом; однорейкові візки; ручні та електричні талі; кранові підйомники;

лебідки для підіймання вантажу і (або) працівників;

колиски для підіймання працівників;

вантажо–захоплювальні органи (гаки, грейфери, вантажопідіймальні електромагніти, кліщові захвати тощо);

знімні вантажо–захоплювальні пристрої;

тару, за винятком спеціальної тари, що застосовується в металургійному виробництві (ковші, мульди, виливниці тощо), у морських і річкових портах, вимоги до якої встановлюються галузевими правилами або нормами.

1.3. Дія цих Правил не поширюється на:

крани–штабелеукладальники стелажні;

лісозаготівельні крани–маніпулятори, не оснащені гаком (вирубно–пакетувальні, вирубно–трелювальні, для безчокерного трелювання, пакетопідбиральні тощо);

маніпулятори, що застосовуються в робото технічних системах;

вантажопідіймальні машини, призначені для застосування в шахтах, на морських і річкових суднах та інших плавучих спорудах, на які поширюються спеціальні правила;

екскаватори, призначені для роботи із землерийним обладнанням або грейфером;

вантажопідіймальні крани, призначені виключно для роботи зі спеціальним навісним обладнанням (віброзанурювачами, шпунтовисмикувачами, буровим обладнанням тощо);

вантажопідіймальні машини спеціального призначення: підлогові завалювальні та посадкові машини, трубоукладачі, електро та автонавантажувачі, мостовкладальні машини, спеціалізовані перевантажувальні комплекси;

монтажні поліспасти та конструкції, до яких вони підвішуються (щогли, шеври, балки тощо);

підйомники (самохідні, причіпні, пожежні, щоглові та будівельні);

вантажопідіймальні крани, машини, вантажо–захоплювальні органи, пристрої і тара військового спеціального призначення, що перебувають в експлуатації у Збройних Силах України.

1.4. Вимоги цих Правил у частині вимог до будови поширюються на вантажопідіймальні крани і машини, кранові колії, засоби доступу та площад­ки, колиски для підіймання працівників, тару, вантажо–захоплювальні органи і пристрої, що виготовлені після введення в дію цих Правил, а в частині вимог до виготовлення, монтажу, демонтажу, налагодження, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації також і на ті, що перебувають в експлуатації.

2.1. У цих Правилах використано терміни, установлені чинними нормативно–правовими актами, стандартами, санітарними нормами і правилами (далі – нормативні документи – НД). Нижче подано терміни, додатково використані в цих Правилах, та визначення позначених ними понять.

2.1.1. Вантажопідіймальний кран машина циклічної дії, призначена для підіймання та переміщення в просторі вантажу, підвішеного за допомогою гака чи утримуваного іншим вантажозахоплювальним органом.

2.1.2. Вантажопідіймальна машина підіймальний механізм (пристрій) циклічної дії, призначений для переміщення в просторі вантажу та (або) працівників (однорейкові візки, талі, лебідки, кранові підйомники).

2.1.3. Вантажопідіймальність корисна вантаж масоюmPL, що підіймається краном та підвішений за допомогою знімних вантажозахоплювальних пристроїв, а за їхньої відсутності підвішений безпосередньо до незнімних вантажозахоплювальних пристроїв.

2.1.4. Вантажопідіймальність нетто вантаж масою mNL, що підіймається краном та підвішений за допомогою незнімних вантажозахоплюваль них пристроїв. Маса mNL є сумою має вантажу, що відповідає корисній вантажопідіймальності, mPL, та знімних вантажозахоплювальних пристроїв, mNA:

mNL= mPL+ mNA. (1)

2.1.5. Вантажопідіймальність проміжна (на канатах) –вантаж масою mHL, що підіймається краном та підвішений до нижнього кінця підіймального пристрою. Маса mHL є сумою має вантажу, що відповідає корисній вантажопідіймальності, mPL, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, mNA, та не знімних вантажозахоплювальних пристроїв, mFA.

mHL= mPL+ mNA+ mFA. (2)

2.1.6.Висота підйому засобів доступу –відстань по вертикалі між початковим рівнем і площадкою.

2.1.7. Висота східця (щабля) – відстань по вертикалі між верхніми площинами двох сусідніх східців (щаблів).

2.1.8.Галерея –довга й вузька споруда з переважно горизонтальним настилом, призначена для забезпечення вільного проходження працівників.

2.1.9. Глибина східця – вільна відстань від головної крайки до задньої поверхні східця.

2.1.10.Демонтаж –знімання вантажопідіймального крана чи машини або його складових частин з місця установлення.

2.1.11.Експертна організація –суб’єкт господарювання, який одержав в установленому порядку дозвіл на проведення експертного обстеження (технічного діагностування) вантажопідіймальних кранів і машин.

2.1.12.Залізничний кран –кран (вантажопідіймальний пристрій), змонтований на платформі або на залізничному спеціальному рухомому складі (дрезина, автомотриса тощо), що пересувається залізничною колією.

2.1.13. Засоби доступу –пристрої для доступу працівників на вантажопідіймальний кран або машину та їх складові частини, галерею, ремонтну площадку тощо:

драбина –засіб доступу з кутом нахилу до горизонталі понад 75° до 90°, горизонтальними елементами якого є щаблі;

драбина зі східцями –засіб доступу з кутом нахилу до горизонталі понад 45° до 75°, горизонтальними елементами якого є східці;

сходи –засіб доступу з кутом нахилу до горизонталі понад 20° до 45°, горизонтальними елементами якого є східці;

монтажні (евакуаційні) засоби доступу –пристрій без огорожі для працівників, які допущені до роботи на висоті (верхолазів), або на випадок аварії.

2.1.14.Захисна панель –електричний пристрій, призначений для максимально струмового та нульового захисту електричних кіл вантажопідіймальних кранів і машин.

2.1.15.Здвоєний поліспаст –блочно канатна система для зміни сили та швидкості пересування каната, обидва кінці каната якої закріплені на од­ному або двох барабанах.

2.1.16. Керування з підлоги – керування вантажопідіймальним краном або машиною за допомогою підвішеного на них кнопкового апарата чи з іншого пульта (стаціонарно закріпленого на вантажопідіймальному крані чи по радіо), під час якого вантаж і (або) вантажопідіймальний кран чи машина супроводжуються працівником, який керує вантажопідіймальним краном або машиною.

2.1.17.Керування зі стаціонарного поста –дистанційне керування вантажопідіймальним краном або машиною з пульта, установленого поза ними стаціонарно, під час якого вантажопідіймальний кран чи машина не супроводжується працівником, який керує вантажопідіймальним краном або машиною.

2.1.18. Кінематичний зв’язок, що не розмикається – механічний зв’язок між двигуном і барабаном, що створюється:

безпосереднім з’єднанням двигуна з редуктором і редуктора з барабаном;

за допомогою муфт, що не розмикаються;

механізмом перемикання швидкостей (у разі, коли довільне вмикання або розчеплення механізму неможливо або якщо в цьому разі автоматично не накладається гальмо нормально закритого типу).

2.1.19. Коефіцієнт запасу гальмування – відношення моменту, що створює гальмо, налагоджене відповідно до настанови з експлуатації вантажопідіймального крана чи машини, до найбільшого моменту на гальмівному шківу від прикладених статичних навантажень:

найбільшого допустимого робочого вантажу (для механізму підіймання);

маси стріли, противаги, найбільшого робочого вантажу, вітру робочого стану (для механізму зміни вильоту).

2.1.20. Колієукладальний кран – кран, що належить до спеціального залізничного рухомого складу і застосовується під час укладання та утримання залізничної колії.

2.1.21. Кран–маніпулятор – кран стрілового типу, установлений на транспортному засобі (самохідне шасі, причіп, залізничний спеціальний рухомий склад тощо) або спеціальній основі та призначений для навантаження і розвантаження транспортних засобів.

2.1.22. Кран–штабелеукладальник стелажний – кран, обладнаний вертикальною колоною з пристроєм для штабелювання вантажів, який переміщується поміж стелажами рейками, укладеними на підлозі і (або) на стелажах.

2.1.23. Крановий підйомник – транспортний засіб короткочасної дії, установлений на крані та призначений для підіймання (опускання) машиніста, обслуговувального персоналу, обладнання.

2.1.24. Механізм замикання грейфера привідне обладнання для замикання (розмикання) грейфера.

2.1.25. Модернізація унесення змін у конструкцію вантажопідіймального крана чи машини, що підвищують їх безпечність, технічний рівень і поліпшують економічні характеристики шляхом заміни окремих складових частин на більш сучасні, у тому числі заміна системи керування, за збереження основних технічних характеристик вантажопідіймального крана чи машини, і які не спричиняють підвищення, перерозподілу або зміни інтенсивності навантажень і зменшення вантажної або власної стійкості.

2.1.26. Монтаж установлення вантажопідіймального крана (машини) або його складових частин на місці використання.

2.1.27. Мостовий перевантажувач козловий кран, основною характе­ристикою якого є вантажопідіймальність і продуктивність, а вантажозахоплювальним органом грейфер.

2.1.28. Налагодження комплекс операцій чи операція з регулювання приладів і пристроїв безпеки, механізмів, електрообладнання, гідропристроїв тощо вантажопідіймальних кранів і машин, що здійснюються з метою їх підготовлення до використання за призначенням і проводяться як власником вантажопідіймального крана чи машини, так і спеціалізованою організацією.

2.1.29. Небезпечна зона крана (машини) простір, у якому працівники піддаються ризику щодо свого здоров’я або безпеки внаслідок переміщення вантажозахоплювального органа чи пристрою з вантажем чи без нього або внаслідок падіння вантажу під час його переміщення краном з урахуванням горизонтально! проекції на землю траєкторії переміщення найбільшого зовнішнього габариту вантажу та відстані відлітання вантажу.

2.1.30. Нехитна опора кабельного крана, що не має можливості змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміни навантаження в несучих канатах.

2.1.31. Обмежник вантажопідіймальності (вантажного моменту) – обмежник, що автоматично вимикає привод механізму підіймання та зміни вильоту в разі перевищення вантажопідіймальності (вантажного моменту).

2.1.32. Однорейковий візок – електричний таль з причіпною кабіною керування, що пересуваються надземною рейковою колією.

2.1.33. Перила – пристрій, що запобігає випадковому падінню або випадковому доступу до небезпечної зони, яким можуть бути оснащені сходи, драбина зі східцями або площадка, а також платформа або прохід. Перила складаються з поручня, стояків, принаймні однієї проміжної перекладини (або аналогічного засобу захисту) і бордюру.

2.1.34. Площадка – горизонтальна поверхня, що призначена для розміщення працівників під час проведення ними технічного обслуговування, ремонту, технічного огляду тощо вантажопідіймального крана чи машини, а також для відпочинку.

2.1.35. Покажчик вантажного моменту – пристрій, що забезпечує візуальний контроль допустимого вантажного моменту (вантажопідіймальності, що відповідає встановленому вильоту).

2.1.36. Поміст – засіб з переважно горизонтальним настилом, призначений для проходу працівників під час виконання ремонтних, монтажних робіт тощо (наприклад, для проходу стрілою тощо).

2.1.37. Посадкова площадка – площадка, що призначена для входу машиніста до кабіни керування або до її тамбура.

2.1.38. Причальний перевантажувач – вантажопідіймальний кран, що спирається на рейкову колію за допомогою порталу і має одну або дві консолі, одна з яких розташована в зоні завантаженнярозвантаження суден.

2.1.39. Проступ – відстань по горизонталі між виступними крайками двох сусідніх східців.

2.1.40. Ревізійна швидкість – мала швидкість пересування вантажного візка крана кабельного типу в усталеному режимі руху, яка потрібна для ревізії (огляду) несучих канатів та складових частин крана.

2.1.41. Реєстратор робочих параметрів – прилад, що реєструє, накопичує та зберігає інформацію.

2.1.42. Реконструкція – зміна основних технічних характеристик крана чи машини (вантажопідіймальності, режимів роботи, швидкості механізмів, прогону, вильоту, діапазону підіймання, конструкції вантажозахоплювальних органів, подовження або вкорочення стріли або консолі, башти, зміна типу приводу (ручний або механічний на електричний або гідравлічний тощо), зміна місця і (або) виду керування (з кабіни, з підлоги, зі стаціонарного пульта тощо), а також інші зміни, що спричиняють підвищення, перерозподіл або зміну інтенсивності навантажень, а також зменшення вантажної або власної стійкості.

2.1.43. Ремонт – відновлення пошкоджених, спрацьованих або таких, що стали непридатними з будь-якої причини, складових частин вантажопідіймальних кранів і машин (металевих конструкцій, механізмів, гідроприводу, електроприводу, приладів і пристроїв безпеки тощо) з доведенням вантажопідіймальних кранів і машин до працездатного і справного стану, у тому числі проведене відповідно до системи плановопопереджувальних ремонтів.

2.1.44. Робоча зона крана (машини) – простір, у якому можливе перебування вантажозахоплювального органа під час роботи вантажопідіймального крана чи машини.

2.1.45. Розкривні двері кабіни – двері, що відчиняються поворотом стулки відносно вертикальної осі.

2.1.46. Спеціалізована організація – суб’єкт господарювання, який одер­жав в установленому порядку дозвіл на виконання роботи підвищеної небезпеки (монтаж, налагодження, ремонт, реконструкція, експлуатація, технічний огляд, випробування вантажопідіймальних кранів і машин).

2.1.47. Спеціалізований перевантажувальний комплекс – вантажопідіймальна машина з розвантажувальнонавантажувальним та з таким, що транспортує, обладнанням, з безперервним циклом роботи.

2.1.48. Спредер – вантажозахоплювальний орган, призначений для ав­томатичного стропування зверху великотоннажних контейнерів з кутовими фітингами під час їх перевантаження.

2.1.49. Тамбур – огороджена площадка перед входом до кабіни машиніста.

2.1.50. Технічний огляд – комплекс робіт з контролю технічного стану, що здійснюється переважно з використанням органолептичних методів і засобів вимірювальної техніки, номенклатуру яких установлено організаційно методичними документами, та випробування устаткування (повний технічний огляд) або тільки з огляду (частковий технічний огляд), що проводяться у строк, у випадках та в обсязі, визначених нормативно-правовими актами з охорони праці, організаційно методичними та експлуатаційними документами.

2.1.51. Увідний пристрій – пристрій або сукупність пристроїв (руби­льник, автоматичний вимикач тощо), що здійснює подавання напруги на вантажопідіймальний кран або машину від зовнішньої електричної мережі.

2.1.52. Уповноважена організація – визначений спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці суб’єкт господарювання, діяльність якого не пов’язана з проектуванням, виготовленням, постачанням, придбанням, володінням, користуванням, монтажем, налагоджуванням, технічним обслуговуванням, ремонтом, модернізацією, реконструкцією чи заміною устаткування, який має дозвіл наведеного вище органу на проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) устаткування, а також здійснює науково-технічну підтримку державного нагляду за господарською діяльністю у сфері виробництва і праці, зокрема щодо проведення під час інспектування необхідних контрольних випробувань та огляду устаткування і матеріалів, досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища тощо.

2.1.53. Установлення – розташування вантажопідіймального крана чи машини відповідно до проекту.

2.1.54. Хитна опора – опора кабельного крана, що має можливість змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміни зусиль у несучих канатах.

3.1. Основні види небезпеки, небезпечних ситуацій та небезпечних випадків, що можуть виникнути під час нормальної експлуатації та в разі порушення умов нормальної експлуатації вантажопідіймальних кранів і машин, вантажозахоплювальних пристроїв, тари і колисок і які становлять небезпеку для обслуговувального і ремонтного персоналу:

1) механічні види небезпеки, пов’язані з підіймальними операціями вантажопідіймальними кранами і машинами, вантажозахоплювальними пристроями, тарою і колисками і спричинені:

а) падінням вантажу, зіткненням, перекиданням крана (машини) унаслідок:

недостатньої стійкості крана чи машини;

неконтрольованого завантаження, перевантаження, перевищення перекидного вантажного моменту;

неконтрольованої амплітуди руху механізмів і складових частин крана;

несподіваного або непередбаченого руху вантажу;

невідповідних вантажозахоплювальних органів, пристроїв і тари;

зіткнення декількох кранів чи машин;

б) доступом працівників до вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари і колисок;

в) сходом крана чи машини з рейок;

г) недостатньою механічною міцністю складових частин і деталей;

ґ) невідповідною конструкцією шківів та барабанів;

д) неправильним вибором ланцюгів, канатів, вантажозахоплю вальних органів, пристроїв, тари і колисок та їх неправильним установленням (навішуванням) на кран чи машину;

е) неконтрольованим опусканням вантажу механізмом з фрикційним гальмом;

є) невідповідними умовами для установлення, монтажу, демонтажу, налагодження, випробування, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації;

ж) дією вантажу на працівників (нанесення удару вантажем або противагою);

2) механічні види небезпеки, пов’язані зі складовими частинами вантажопідіймальнихкранівімашин,вантажозахоплювальними пристроями, тарою і колисками, з вантажами, що переміщуються, і зумовлені, наприклад формою (гострі крайки, ріжучі елементи, гострокінцеві частини тощо), місцем установлення, масою та стійкістю (потенційна енергія частин, що можуть бути урухомлені під дією сили ваги), масою та швидкістю (кінетична енергія частин під час контрольованого чи неконтрольованого рухів), пришвидшенням, недостатньою механічною міцністю, що може призвести до небезпечних поломок чи до руйнувань, накопиченням енергії усередині вантажопідіймального крана чи машини (у пружних елементах, у рідинах, газах, що перебувають під тиском, в умовах вакууму), порушенням безпечних відстаней:

а) здавлювання;

б) поріз;

в) розітнення чи відсікання;

г) намотування, утягування чи захоплення частин одягу, кінцівок тощо;

ґ) удар;

д) укол або проколювання;

е) розбризкування рідини під високим тиском; є) утрата стійкості елементів;

ж) ковзання, спотикання або падіння (на крані чи з крана) працівників;

3) електричні види небезпеки можуть призвести до травм або смерті від електрошку чи опіків, а також до того, що внаслідок фактора несподіваності, викликаного електричним ударом, працівник упаде (чи упустить інструмент, речі, матеріали тощо) з причини:

а) контакту працівників з частинами, що звичайно перебувають під напругою (прямий контакт);

б) контакту працівників з частинами, що перебувають під напру гою через несправність (непрямий контакт);

в) наближення працівників до частин, що перебувають під висо кою напругою;

г) непридатності ізоляції для передбачених умов використання;

ґ) електростатичних процесів, наприклад контакту працівників з електрично зарядженими частинами;

д) термічного випромінювання або таких процесів, як розбризку вання розплавлених речовин, хімічних процесів під час коротких зами кань, перевантажень тощо;

е) удару блискавки;

4) термічні види небезпеки, що призводять до опіків, обмороження та інших травм, викликаних:

а) контактом працівників з предметами або матеріалами з дуже високою або низькою температурою;

б) полум’ям або вибухом;

в) опроміненням джерел тепла;

г) роботою в гарячому або холодному виробничому середовищі;

5) небезпека, спричинена шумом, може призвести до:

а) тривалого порушення гостроти слуху;

б) дзвону у вухах;

в) утоми, стресу тощо;

г) інших наслідків, наприклад до порушень рівноваги, послаб лення уваги тощо;

ґ) перешкоди мовним комунікаціям, акустичним сигналам тощо;

6) небезпека, спричинена вібрацією, може призвести до значних порушень здоров’я (розлад судинної та нервової систем, порушення кровообігу, хвороби суглобів тощо);

7) небезпека, спричинена матеріалами, речовинами (та їх компонента­ ми), що їх використовує або виділяє кран, що працює, а також вантажами, які він переміщує, унаслідок:

а) їх вдихання, заковтування обслуговувальним і ремонтним пер­соналом шкідливих для здоров’я рідин, газів, аерозолів, парів та пилу, а також їх контакту зі шкірою, очима і слизовою оболонкою, проникнення через шкіряний покрив;

б) вогне і вибухонебезпечності;

8) небезпека, спричинена знехтуванням ергономічних вимог і принципів під час розроблення машин:

а) незручна робоча поза або надмірне чи повторюване фізичне на вантаження на організм працівника;

б) знехтування засобами індивідуального захисту;

в) недостатнє місцеве освітлення;