7.3.15. Приміщення, де знаходиться двигун силової станції, і виробничі цехи повинні бути зв'язані між собою сигналізацією для попередження робочих виробничих цехів про запуск двигуна і подання відповідного сигналу.
Для цих цілей необхідно мати дзвінки голосного бою, гудки, сирени, кольорові табло та інші пристрої з тим, щоб виробничий шум не заглушав їх.
7.3.16. Запобіжні, сигнальні, блокуючі пристрої машин і апаратів повинні входити в конструкцію устаткування або в його комплект.
7.3.17. Попереджувальна сигналізація повинна блокуватися з системою пуску устаткування таким чином, щоб довгочасність сигналу складала не менше 20 с.
7.3.18. Як сигнальні елементи попереджувальної сигналізації слід використовувати паралельно ввімкнені дзвінки,
ревуни тощо.
7.3.19. Машини і агрегати, котрі розташовані поза видимістю з пункта управління (мийні машини, транспортери довжиною більше 20 м та інші), повинні бути обладнані звуковою сигналізацією, котра спрацьовує автоматично за 20 с до включення приводу.
7.4. Електробезпека
7.4.1. Проектування, обладнання та експлуатація електроустановок повинні проводитись у відповідності до вимог ПУЕ, СНиП 174-75, «Правил техническойэксплуатацииэлектроус-тановок потребителей (ПТБ)», РД 34.21.122-87 і ВСН 205-84, ГОСТ 12.2.007.7-83, ГОСТ 12.1.030-81.
7.4.2. Електропостачання крохмальних заводів повинно забезпечуватись за надійністю не нижчеIIкатегорії по ПУЕ.
7.4.3. Степені захисту електроапаратури повинні відповідати категоріям приміщень, цехів, участків і діючій технічній документації (п.7.4.1).
7.4.4. Електричне обладнання та прилади, що застосовуються у вибухопожежонебезпечних приміщеннях і зовнішніх установках, за своїм виконанням повинні відповідати категорії та групі вибухонебезпечних середовищ, визначених у розділах 7.3 і 7.4 ПУЕ.
Примітка. При наявності в одному приміщенні різних за вибухо-пожежонебезпечністю речовин установлене в ньому електрообладнан-ня повинно відповідати категорії та групі найбільш небезпечної речовини.
7.4.5. Ввідна та розподільна апаратура (ввідні пункти силові збірки тощо) повинна бути винесена із вибухопожежі) небезпечних приміщень в окремі (ізольовані) приміщення нормальним середовищем і повинна відокремлюватись в суміжних приміщень категорії Б вогнестійкими й непроникни-ми для газів і рідин глухими конструкціями з границею вог-нестійкості 1,5 год. Забороняється спорудження основних розподільних пристроїв безпосередньо у пожежонебезпечних виробничих приміщеннях всіх класів.
У вибухонебезпечних приміщеннях класів В-Іа і В-ІІа до пускається добудовувати окремі приміщенню розподільних пристроїв (РП) і комплектних трансформаторних підстанцій (КП) при дотриманні вимог ПУЕ. В приміщеннях категорій А, Б, В необхідно запобігти іскроутворенню відповідно до ГОСТ 12.1.018-93 та ГОСТ 12.4.124-83.
7.4.6. Переносні установки і прилади, що застосовуються у приміщеннях, які відносяться до класів В-Іа і В-ІІа, за своїм виконанням повинні відповідати категорії та групі вибухопо-жежонебезпечного середовища.
7.4.7. Сталеві труби для електропроводки і вводи елект-ропроводок у електродвигуни в приміщеннях, що відносят ся до класів В-Іа, В-ІІа, В-ІІ, повинні підлягати випробуванню на міцність з'єднань в трубах тиском повітря 0,05 МПа (0,5 кгс/см2) у відповідності до технічних умов (ТУ) на єлекттроустановку у вибухопожежонебезпечних приміщеннях по ПУЕ
Технічна документація та порядок підключення електроустановок
7.4.8. На кожному підприємстві, що має електрогосподар ство, повинна бути складена технічна документація, яка відоб-ражає фактичне становище електрогосподарства, в такому обсязі:
а) паспортні карти або журнали (для кожного цеху або самостійної виробничої дільниці) з описом основного електрообладнання та засобів захисту із зазначенням технічних характеристик і присвоєних інвентарних номерів (до паспортних карт або журналів прикладаються протоколи і акти випробування, ремонту та ревізії обладнання, випробування ізоляції);
б) креслення електрообладнання, установок і споруд, комплекти креслення запасних частин мереж та кабельні журнали;
в) електричні виконавчі схеми заводу, що нанесені на генеральний план, схеми цехів, відділень, ділянок і приміщень із зазначенням типу і перерізу проводів, типу установлених РП, щитів, обладнання управління, захисту;
г) виконавчі креслення і схеми заземляючого пристрою із зазначенням розміщення підземних комунікацій.
Схеми і креслення повинні точно відповідати встановленим електроустановкам. Будь-яка зміна в електроустановці або її комунікації повинна заноситись у відповідне креслення або схему з обов'язковим зазначенням ким, коли і з якої причини зроблене те чи інше виправлення.
Повний комплект схем і креслень з написом «Документи електрогосподарства» повинен зберігатись у технічному архіві заводу.
Другий примірник комплекту, в т.ч. оперативні схеми і креслення, повинен знаходитись у відповідаючого за електрогосподарство на його робочому місці, третій - повинен бути доступний експлуатаційному персоналу для користування і знаходитись у чергового по цеху, участку.
7.4.9. Спорудження та реконструкцію відповідних електроустановок, що приєднуються до мережі енергосистеми, потрібно проводити тільки за проектами, які погоджені з енергомережею. Проекти електроустановок повинні бути також погоджені із відомствами, які зацікавлені в спорудженні електроустановок.
7.4.10. Приєднання електроустановки до енергосистеми проводиться у відповідності до «Правил пользованияэлектрическойэнергией».
7.4.11. Новоспоруджені та реконструйовані електроустановки вводяться в промислову експлуатацію тільки після прийняття їх приймальними комісіями відповідно до діючого положення.
7.4.12. Електроустановки підприємств (електричні апарати, електрогенератори, електродвигуни, пускорегулююча і захисна апаратура, електроосвітлювальна арматура, електричні мережі тощо) повинні відповідати умовам і характеру навколишнього середовища (температура, вологість, пожежовибухонебезпечність).
Обслуговування електрообладнання
7.4.13. Експлуатація електрообладнання при наявності неполадок або при відсутності на ньому передбачених консті рукцією захисних пристроїв і блокировок забороняється.
7.4.14. Вибухозахищене електрообладнання підлягає огляде та ревізії у відповідності до інструкції по експлуатації, затверв дженій власником підприємства.
7.4.15. У вибухопожежонебезпечних цехах, дільницях належить завести журнал оглядів силової та освітлювальної пров водки і електрообладнання, в якому записуються всі зауваження та неполадки. Будь-які неполадки потрібно негайне ліквідувати.
7.4.16. Експлуатація вибухонебезпечного електрообладнав ня з порушеними елементами вибухозахисту (пошкоджені оболонки, збільшені зазори, порушена ізоляція тощо) у вибухонебезпечних приміщеннях забороняється.
При виявленні неполадок електропроводок і обладнаними внаслідок яких може виникнути пожежа або вибух, пошкоди жені ділянки потрібно негайно знеструмити, а старшого зміні або іншу відповідальну особу слід негайно повідомити.
7.4.17. Обслуговування електроустановок здійснюється:
а) оперативним персоналом;
б) оперативно-ремонтним персоналом (в установках без оперативного персоналу).
Для обслуговуючого персоналу повинні бути розроблеЯ експлуатаційні інструкції. Експлуатаційні інструкції після заЯ вердження власником підприємства повинні бути вивчені обслуговуючим персоналом і видані йому на руки.
7.4.18. До оперативного обслуговування електроустановок можна допускати осіб, які знають їх схеми, експлуатаційні інструкції, особливості обладнання і які пройшли навчання та перевірку знань у відповідності до розділу 3-1-3 ПТЕ.
Вид оперативного обслуговування та число осіб оперативш ного персоналу у зміні або на закріпленій за ним електроуся тановці визначається головним енергетиком підприємства (особою, що відповідає за енергогосподарство підприємства).
Особи оперативного персоналу, які обслуговують електрод установки одноособове, і старші у зміні або бригаді, які заюі ріплені за цією електроустановкою, повинні мати кваліфікацЯ ійну групу не нижчеIVв установках з напругою вище 1000 Я іIII- в установках з напругою до 1000 В.
7.4.19. Оперативному персоналу, який обслуговує виробниче електрообладнання та електротехнічну частину різного технологічного устаткування напругою до 1000 В, дозволяється одноособове відчиняти для огляду двері щитів пускових пристроїв, пультів управління тощо.
При такому огляді потрібно дотримуватись обережності, не торкатись струмопровідних частин відкритої апаратури та забороняється виконувати будь-які роботи, за виключенням робіт, що проводяться у порядку поточної експлуатації. Перелік робіт, що проводяться як поточні, повинен бути затверджений власником підприємства.
7.4.20. Графік чергування оперативного персоналу складається начальником цеху або інженером-електриком і затверджується власником підприємства.
Чергування протягом двох змін підряд не дозволяється. Зміна затвердженого графіка чергувань може бути дозволена у виключних випадках особою, яка затверджувала графік.
7.4.21. Оперативний персонал відповідає за правильне обслуговування, безаварійну і безпечну роботу всього електрообладнання на дорученій ділянці і повинен забезпечувати
надійний режим роботи електрообладнання у відповідності до інструкцій та графіків режиму.
7.4.22. При огляді розподільних пристроїв, щитів шинопроводів, тролеїв збірок забороняється знімати попереджувальні плакати і огородження, проходити за них, усуваючи ви-
явлені неполадки, якщо при цьому потрібно наближатись до струмопровідних частин.
7.4.23. На панелях розподільного щита і цехових розподільних щитів заводу повинні бути чіткі написи, що вказують, до якої лінії або якого агрегату відносяться установлені на
панелі прилади і апаратура.
7.4.24. На електродвигунах і механізмах, що ними приводяться в рух, повинні бути нанесені стрілки, які вказують направлення обертання механізму і електродвигуна.
7.4.25. У порядку поточної експлуатації оперативному персоналу дозволяється проводити такі роботи із записом у експлуатаційному журналі:
а) без знімання напруги: прибирання приміщень до огороджень, очищення та протирання кожухів і корпусів електрообладнання, що знаходиться під напругою, доливання масла у підшипники, догляд за кільцями і колекторами електричних машин, заміну трубчатих і пробкових запобіжників, заміну ламп;
б) при повному зніманні напруги: ремонт магнітних пускачів, пускових кнопок автоматів, рубильників, реостатів, контактів та іншої пускової та комунікаційної апаратури за умови установлення її поза щитами і збірками (електродвигуни, електропечі, ванни тощо), окремо розташованих магнітних станцій і блоків управління, а також заміну плавких вставок відкритого типу, ремонт освітлювальної проводки.
При виконанні вищевказаних робіт (п. «б») електропри-мач повинен бути відключений від джерела живлення не мен-ше ніж у двох місцях (наприклад, на щиті і безпосередньо на місці роботи рубильником або зніманням запобіжників).
У випадку неможливості виконати цю вимогу, а також якщо за місцевих умов виконанню роботи перешкоджають особливі труднощі або можлива підвищена небезпека, робота прово-диться двома особами.
7.4.26. Двері приміщень електроустановок (щитів, збірок тощо) повинні бути постійно замкнуті. Двері із розподільних пристроїв повинні відкриватись у напрямку інших приміщень або зовні і мати самозакриваючі замки з ручками, що відкриваються без ключа зі сторони розподільного пристрою. Для кожного приміщення електроустановки повинно бути не менше двох комплектів ключів, один з яких запасний.
7.4.27. Вся електроапаратура, електросхеми, що живлять кабель і дріт, за винятком пристроїв, монтаж яких необхідний на машинах, повинна розміщуватись в окремих шафах або закритих нішах на обладнанні. Дверцята шаф та ніш повинні замикатись.
7.4.28. Незалежно від обраного способу захисту на всіх дверцятах шаф або ніш з електроапаратурою напругою більше 42 В, а також на кожухах, що закривають електроапаратуру належить написати попереджувальні знаки за ГОСТ 12.4.026-760
7.4.29. Всі металеві частини обладнання (станина, технологічна ємкість, корпус електродвигуна, оболонки електроапаратів, каркаси шаф і пульти управління), які можуть попасти під напругу вище 42 В, повинні мати оглядові пристрої заземлення у відповідності до ГОСТ 12.2.007-75 і ГОСТ 21130-75
7.4.30. Для забезпечення освітленості поверхні згідно з діючими нормами на постійних робочих місцях, де розміщене обладнання не дозволяє забезпечити-необхідну освітленість (природним або штучним світлом), необхідно передбачити місцеві світильники.
Місцеве освітлення повинне мати індивідуальні вимикачі. Світильники місцевого освітлення повинні відповідати вимогам ГОСТ 15597-82.
7.4.31. Для освітлення закритих місць устаткування, котрі періодично оглядаються, ремонтуються, на шафах, нішах
повинні бути штепсельні розетки, розраховані на напругу не більше 12 В для підключення переносних світильників.
Захисне заземлення електроустановок
7.4.32. Для забезпечення умов безпечності людей від ураження електричним струмом, захисту електрообладнання і електроустановок від перенапруги у відповідності з вимогами ПУЕ повинні бути споруджені заземлюючі пристрої, до яких повинні бути надійно підключені металеві частини електроустановок та корпус електрообладнання, які внаслідок порушення ізоляції можуть бути під напругою.
7.4.33. Заземлення електроустановок необхідно виконувати:
а) при напрузі змінного і постійного струму 500 В і вище у будь-якому приміщенні;
б) при напрузі змінного струму вище 42 В і постійного струму - вище 110 В у приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних, а також в електроустановках, розміщених зовні;
в) при всіх напругах змінного і постійного струму у вибухонебезпечних приміщеннях.
Примітка. Заземлення електроустановок, за винятком вибухонебезпечних установок І вторинної обмотки електрозварювального трансформатора, не вимагається при номінальних напругах змінного струму до 42 В і постійного струму - до 110 В.
7.4.34. До частин, які підлягають заземленню, відносяться:
а) корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників тощо;
б) приводи електричних апаратів;
в) вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів;
г) каркаси розподільних щитів, щитів управління, щитів і шаф;
д) металеві конструкції розподільних пристроїв, металеві кабельні конструкції, металеві корпуси кабельних муфт, металеві оболонки проводів, стальні труби електропроводки та інші металеві конструкції, пов'язані з установкою електрообладнання;
е) металеві корпуси пересувних і переносних електроприй-мачів;
ж) металеві корпуси резервуарів і трубопроводи для мазуту, бензину, спирту, кислот тощо;
з) металеві корпуси арматури світильників, вимикачів і штепсельних розеток;
і) металеві опори повітряних ліній.
7.4.35. Кожний заземлюючий елемент установки повинен бути приєднаний до заземлювача або заземлюючої магістралі за допомогою окремого відгалуження. Забороняється послідовне включення у заземлюючий провідник декількох заземляючих частин установки.
7.4.36. Заземлюючі провідники, які розміщені у приміщеннях, повинні бути доступні для огляду. Ці вимоги не відносяться до нульових жил і металевих оболонок кабелів, тру-бопроводів схованої електропроводки, що знаходиться у землі металоконструкцій, а також провідників заземлення, що прокладені у трубах.
7.4.37. Кожний заземлюючий пристрій, що знаходиться у експлуатації, повинен мати паспорт, який вміщає схеми за землення, його основні технічні дані про результати перевірки стану заземлюючого пристрою, про характер проведених ремонтів та змін, що внесені у пристрій заземлення.
7.4.38. Електрообладнання повинно бути оснащеним міні-мальним струмовим захистом, що виключає можливість са-мовільного включення приводу при відновленні раптово зниклої напруги.
7.4.39. При прокладанні в одному каналі, в одному металорукаві електрошнурів для різних напруг всі шнури вибираються з ізоляцією для вищих напруг.
7.4.40. Забороняється використовувати як струмопрово-ди корпусні деталі машин і апаратів.
7.5. Захист від блискавки і статичної електрики
7.5.1. Виробничі, житлові та громадські будівлі і споруди залежно від їх призначення, інтенсивності громової діяльності в районах їх місцезнаходження і очікуваної річної кількості ураження блискавкою, повинні мати захист від блискавки в відповідності до категорії обладнання блискавкозахисту, яка вказана в РД 34.21.122-87.
7.5.2. Заземлюючий пристрій для захисту від статичнеої електрики повинен бути виконаний у вигляді загального внутріцехового контура і приєднаний до зовнішніх заземлюючих пристроїв.
7.5.3. Для захисту від статичної електрики повинні бути заземленими ємкості, комунікації, елеватори, жолоби, продуктопроводи, зливно-наливні пристрої.
7.5.4. Гумові шланги з металевими наконечниками, що використовуються для транспортування сухого крохмалю, повинні бути заземлені мідним дротом, обвитим по шлангу зовні, з шагом 10 см або пропущеним всередині з припайкою одного його кінця до металевих частин продуктопровода; а другого - до наконечника шланга.
7.5.5. Застосування плоскопасовиих передач в цехах сушіння крохмалю не допускається.
7.5.6. В цеху сушіння крохмалю повинні бути вивішені Інструкції по експлуатації системи захисту від статичної електрики, в яких враховуються особливості даного цеху.
7.5.7. З метою покращення умов стікання зарядів з тканинних рукавів, а також рукавних фільтрів слід просочувати їх розчинами поверхнево-активних речовин з наступною про-сушкою, забезпечуючи при кріпленні надійний контакт їх із заземленими металевими елементами обладнання.
Для рукавних фільтрів слід вибирати просочення, яке не знижує фільтруючих якостей тканини після просушування.
7.5.8. В місцях установки м'яких вставок у повітроводах витяжної вентиляції необхідно передбачати перемички для зняття зарядів статичної електрики.
7.6. Обладнання площадок, сходів, місточків
7.6.1. Устаткування, яке потребує постійного обслуговування на висоті 1,5 м і вище від рівня підлоги (робочої площадки), необхідно забезпечувати стаціонарними площадками і сходами за ГОСТ 23120-78.
7.6.2. Площадки, які розміщені на висоті 0,5 м і більше від рівня підлоги, сходи і перехідні місточки потрібно з усіх сторін огороджувати перилами висотою не менше 1,0 м з суцільною обшивкою знизу на висоту не менше 0,15 м. 7.6.3. Ширина проходу на площадках для огляду устатку- вання повинна бути не менше 0,8 м, а ширина сходів - не менше 0,6 м.
7.6.4. Ширина східців металевих сходів повинна бути не менше 0,12 м, а відстань між східцями - не більше 0,2 м.
7.6.5. Сходи, що ведуть на площадки, які розташовані на висоті до 1,5 м, повинні мати нахил не більше 45°. У місцях, де сходами користуються рідко, нахил повинен бути
Не більше 700
7.6.6. Площадки і сходи потрібно робити з рифленої або просічно-витяжної сталі.
7.6.7. Використовувати металеві площадки і сходи з рівною поверхнею та з круглої пруткової сталі забороняється.
7.6.8. Площадки довжиною понад 3 м, призначені для обслуговування апаратів, що знаходяться під тиском, а також резервуарів для зберігання легкозаймистих рідин, повинні мати на менше двох сходів з протилежних сторін.
7.6.9. Для устаткування, яке не потребує постійного об-слуговування, допускається застосовувати приставні дерев, яні драбини висотою не більше 3 м або пересувні драбини-стрем'янки висотою не більше 5м.
7.6.10. Приставні дерев'яні драбини повинні відповідати таким вимогам:
- щаблі повинні бути врізні;
- тетиви через кожні 2 м скріплені стяжними болтами;
- нижня частина повинна мати упор у вигляді гострих металевих шипів, гумових наконечників та інших пристроїв, залежно від матеріалів і стану опорної поверхні, а верхня частина - гаки для закріплення з міцними деталями устаткування, трубопроводами тощо.
Загальна довжина (висота) приставної драбини повинна бути такою, щоб працюючий мав можливість працювати стоячи на щаблях, які розміщені на відстані не менше 1 м від верхнього кінця драбини.
7.6.11. Розсувні драбини повинні бути обладнані пристро-ями, які виключають можливість довільного розсування.
7.6.12. Місця установлення приставних драбин і драбин-стрем'янок потрібно огороджувати або охороняти.
7.6.13.Під час виконання робіт з одночасним підтримуван-ням деталей потрібно застосовувати драбини-стремянки з верхніми площадками, які огороджені перилами у відповідності до вимог п.7.6.2 цих Правил.
7.6.14. Перед експлуатацією і через кожні півроку приставні драбини потрібно випробовувати на статичне навантаження 120 кг, яке прикладається до одного щабля на середині про-льоту драбини, установленої під кутом 75° до горизонталь ної площини.
7.6.15. Приставні драбини-стрем'янки, підйомні та пере-сувні площадки треба зберігати в певному місці.
7.6.16. Риштування для піднімання та опускання потрібно обладнати драбинами або трапами. Для риштування довжиною більше 40 м потрібно установлювати не менше двох дра-бин або трапів. Верхній кінець драбини або трапу потрібно закріпити до поперечного риштування. Прорізи в настилі риш-тування для виходу з драбини повинні бути огороджені. Кут нахилу драбини не повинен бути понад 60° до горизонтальної поверхні. Кут нахилу трапу не повинен бути більше, ніж 1:3.
7.6.17. Трапи і місточки повинні бути жорсткими і мати кріплення, яке виключає можливість їх зміщення. Прогиб на стилу при максимальному розрахунковому навантаженні не
повинен бути понад 2 мм.
7.6.18. При довжині трапів і місточків понад 3 м під ними треба ставити проміжні опори. Ширина трапів і місточків не повинна бути менше 0,6 м. Трапи і місточки повинні мати поручні, закраїни і один проміжний горизонтальний елемент.