НПАОП 1.8.10-1.24-97 ПРАВИЛА БЕЗОПАСНОСТИ ПРИ ПРОИЗВОДСТВЕ КРОХМАЛЕ-ПАТОЧНОЙ ПРОДУКЦИИ

Оглядові колодязі мають бути проінвентаризовані. За ут­римання їх в належному стані несуть відповідальність особи, які призначаються наказом по заводу.

6.3.12. Стіни у виробничих приміщеннях повинні бути рівни­ми, щоб можна було їх легко і швидко очистити.

6.3.13. Для вікон, розташованих на висоті, необхідно мати пристрої для їх відкривання.

6.3.14. Двері виробничих приміщень повинні відкриватися в сторону виходу із приміщення. Вхідні двері в цех (участок)

підготування розчинів шкідливих речовин (соляна і сірчиста

кислоти), а також двері складів для зберігання цих речовин

після закінчення роботи повинні пломбуватися з прикріплен-

ням інструкції по зберіганню та роботі з ними (шкідливими

речовинами).

6.3.15. Покрівля виробничих приміщень незалежно від їх висоти і схилу повинна мати по периметру огородження висотою не менше 1,0 м і водостоки відповідно до СНиП 2.09.02-85.

6.3.16. Виробничі приміщення повинні мати первинні за- соби пожежогасіння відповідно до діючих «Правил пожежної

безпеки в Україні» і ГОСТ 12.4.009-83. 6.3.17. Приміщення, які відносяться до категорії Б, повинні

мати покриття, які легко скидаються.

Для багатоповерхових будівель необхідно додержуватися установленої по розрахунку площі противибухових елементів (вікон, дверей, легкознімних конструкцій покриття та прорізів в перекриттях) як для об'єму кожного поверху, так і для сумарного об'єму будь-якого сполучення вище і нижче розташованих поверхів.

Кількість евакуаційних виходів із приміщень повинна бути не менше двох.

Допускається використовувати для виходу зовнішні ева­куаційні сходи, якщо чисельність працюючих на кожному по- версі (крім першого) в найбільш чисельній зміні не переви-щує:

- 15 чол. - в багатоповерхових будівлях з приміщеннями будь-якої категорії;

- 50 чол. - в одноповерхових будівлях з приміщеннями категорії В;

- 100 чол. - також, категорій Г і Д. Над виходом слід зробити напис: «Вихід на пожежні сходи». Всі запасні виходи забороняється запирати на замок (не- обхідно пломбувати).

При проектуванні нові приміщення, що відносяться до ка- тегорії Б і В, повинні бути відділені капітальними стінами від приміщень з виробництвами інших категорій або розташовані в окремій будівлі.

Категорія будівель, споруд та виробничих приміщень щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки підприємств крохмале-патокової промисловості (за ОНТП 24-86), а також клас зони за Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) при­ведені в табл. 6.3.1.

Таблиця 6.3.1

Категорії будівель, приміщень щодо вибухопожежної

і пожежної небезпеки (за ОНТП 24-86), класифікація

зон за ПУЕ підприємств крохмале-патокової

промисловості

Перелік будівель, споруд, відділень і приміщень

 

Категорія будівель і приміщень щодо вибу­хопожеж-ної і пожежної небезпеки

 

Клас вибухоне­безпечних і пожежоне-безпечних зон за ПУЕ

 

1

 

2

 

3

 

1. Цехи або відділення сушіння, пакуван­ня і фасування крохмалю незалежно від різновидності сировини і модифікації

 

Б

 

В - ІІа

 

2. Цехи або відділення сушіння, пакуван­ня і фасування кристалічної глюкози

 

Б

 

В - ІІа

 

3. Цехи або відділення виробництва декстрину, склад декстрину

 

Б

 

В - ІІа

 

4. Відділення для лагодження та очищен­ня мішкотари з механічною мішковиби-вальною машиною

 

Б

 

В - ІІа

 

5. Робочеочисна башта, елеватор і склади для зберігання кукурудзи

 

В

 

П- ІІа

 

6. Цехи і відділення сушіння зародків, кукурудзяного корму і картопляної мезги, незалежно від їх складу, не сумісні з відділеннями фільтрування і зневоднення

 

В

 

П- ІІа

 

7. Склад зберігання сухого і модифікова­ного крохмалю, глюкози, корму, сухого кукурудзяного зародку

 

В

 

П- ІІа

 

8. Склад мішкотари

 

В

 

П- ІІа

 

9. Теслярські майстерні

 

Г

 

П- ІІа

 

10. Топочні відділення

 

Г

 

-

 

11. Відділення опалення сірки

 

Д

 

 

-

 

12. Цехи і відділення виробництва сирого картопляного і кукурудзяного крохмалю

 

Д

 

-

 

13. Відділення замочування кукурудзи, мийні, відокремлення зародку, здрібнен­ня кукурудзи і картоплі, виділення крохмалю, розмивання крохмалю, сепараторне відділення

 

Д

 

 

 

14. Відділення утилізації відходів картоп-лекрохмального виробництва

 

Д

 

-

 

15. Цех патоки: відділення підготовки крох­малю, вимірників крохмального молока, гід­ролізу крохмалю, нейтралізації, фільтру­вання, випарювання і уварювання сиропу, участок озонування сиропу

 

Д

 

 

 

16. Склад патоки

 

Д

 

-

 

17. Цех кристалічної глюкози: відділення підготовки крохмалю, вимірників крохмаль­ного молока, гідролізу крохмалю, нейтра­лізації, фільтрування, уварювання, випа­рювання, кристалізації, центрифугування

 

Д

 

 

 

18. Цех або відділення виробництва екстракту: відділення збірників води для замочення, випарне відділення, склад увареного екстракту

 

Д

 

 

 

19. Цех виробництва кукурудзяної олії

 

Д

 

-

 

20. Олійно-пресове відділення, фільтр­пресове відділення

 

Д

 

_

 

21. Склад олії

 

Д

 

-

 

22. Механічні майстерні

 

Д

 

-

 

23. Відділення приготування розчинів, реактивів, суспензій, адсорбентів та наповнювачів

 

Д

 

 

 

24. Відділення вальцьових сушарок виробництва модифікованого крохмалю

 

Д

 

-

 

25. Цехи і відділення сушіння зародку, кукурудзяного і картопляного корму незалежно від їх складу, сполучені з відділенням фільтрування і зневоднення

 

Д

 

 

 

26. Відділення зарядки акумуляторів

 

В

 

П -II

 

6.3.18. У виробничих будівлях висотою до верху карниза більше 10 м слід передбачати зовнішні сталеві пожежні сходи. В будівлях з аероліхтарями і перепадами висот, крім того повинні бути пожежні сходи, що з'єднують покриття, які зна ходяться на різних рівнях.

6.3.19. Фарбування приміщень необхідно проводити відпо-відно до діючих «Указаний по проектированию цветовой отделки интерьеров промышленных предприятий» СН 181-70.

6.3.20. Не дозволяється застосовувати пічне опалення а допоміжних будівлях і приміщеннях.

6.3.21. Проходи, виходи, коридори, тамбури, сходи не дозволяється захаращувати різними предметами та обладнанням.

Всі двері евакуаційних виходів повинні вільно відкривати-ся в напрямку виходу із будівлі. На випадок виникнення пожежі повинна бути забезпечена можливість безпечної евакуації людей, котрі знаходяться в підвальній, цокольній, технічній або багатоповерховій промисловій будівлі.

6.3.22. Під маршами сходових кліток першого, цокольно-го або підвального поверху дозволяється розташування тільки вузлів управління центрального опалення та водопостачання.

6.3.23. В підвальних приміщеннях та цокольних поверхахбудівель забороняється застосування та зберігання балонів з газом під тиском та матеріалів, котрі мають підвищену пожежну небезпеку.

6.3.24. Дерев'яні конструкції горищних приміщень мають бути оброблені вогнезахисною сумішшю. Стан пожежозахисного оброблення конструкцій повинен щорічно перевірятись, у випадку необхідності - поновлюватись.

Горищні приміщення повинні бути постійно закритими на замок, ключі від якого мають зберігатися в обумовленому місці, доступному для одержання їх в будь-який час доби. Біля дверей горища повинна бути вивішена табличка з вказівкою місця зберігання ключів.

6.3.25. Всі електрощитові повинні бути захищені апарата­ми захисту від струмів короткого замикання та інших ненор­мальних режимів, які можуть призвести до пожеж та спалахів.

6.4. Складські будівлі

6.4.1. Складські будівлі та споруди загального призначення повинні відповідати будівельним, протипожежним і санітарним вимогам СНиП 2.01.02-85, СНиП 2.11.01-85 і СН 245-71, а також «Правилам пожежної безпеки в Україні».

6.4.2. Склади повинні бути забезпечені транспортними засобами і підйомними механізмами залежно від габаритів, маси і призначення матеріалів, що складаються (електро- і автонавантажувачі, крани, електроталі, транспортери, візки та інші транспортні засоби).

6.4.3. Ворота для вантажних потоків повинні перевищува­ти розміри габаритів транспортних засобів, які застосовують­ся, не менше ніж на 0,2 м по висоті і 0,6 м по ширині в кожну сторону.

6.4.4. Висота складських приміщень приймається з вра­хуванням механізації складських процесів.

Висота від підлоги до низу конструкцій та виступаючих еле­ментів комунікацій і устаткування в місцях регулярного проходу людей і на шляхах їх евакуації повинна бути не менше 2,0 м.

6.4.5. Складські приміщення повинні мати проходи, які забезпечують можливість вільного доступу до матеріалів, що зберігаються в них.

6.4.6. Підлога складських приміщень повинна мати твер­де, рівне, вогнетривке покриття, яке забезпечує безпереш­кодне переміщення рухомих транспортних механізмів.

6.4.7. Підлога складських приміщень для зберігання кис­лот і лугів повинна виготовлятися із матеріалів, стійких до дії кислот і лугів кислотостійкі плити, вініпласт та ін.).

Склади для зберігання балонів газу з тиском вище 70 кПА (0,7 атм) повинні відповідати вимогам «Правил будови і без­печної експлуатації посудин, що працюють під тиском».

6.4.8. Колони і обрамлення проїздів в складських будівлях, місцях інтенсивного руху напольного транспорту повинні бути захищені від механічних пошкоджень неметалевими матеріала­ми і пофарбовані відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.

6.4.9. При проектуванні складських будівель належить обмежувати площу віконних розрізів, приймати її в приміщен­нях сховищ мінімальною, але не менше площі, яка визначається з розрахунку димовиділення при пожежі у відповідності до

СНиП 2.04.05-91, а в решті приміщень - відповідно до вимог СНиП ІІ-4-79. В окремих випадках для димовиділення слід передбачати спеціальні шахти.

6.4.10. Ширина проходів у складах, по яких рухається цеховий транспорт (візки, електронавантажувачі, електрока-ри тощо), повинна бути:

- при русі транспорту тільки в одному напрямку - не менша максимальної ширини навантаженого транспорту плюс 0,9 м;

- при зустрічному русі - не менше подвійної максималь-ної ширини навантаженого транспорту плюс 1,5 м.

6.4.11. В складах, що розташовані вище першого повер-ху, а також у підвальних і напівпідвальних приміщеннях, які мають сходи довжиною більше 1 м і висотою більше 1,5 м, необхідно влаштовувати гравітаційні спуски, ліфти та інша обладнання для спускання і піднімання вантажів,

6.4.12. В усіх складах, які розташовані вище першого поверху, слід вивісити норми допустимого навантаження в тоннах на 1 м2 площі підлоги.

6.4.13. В усіх складських приміщеннях, в яких люди пере-бувають тривалий час, повинне бути природне освітлення. Природне і штучне освітлення складських приміщень повинне відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79.

6.4.14. Залежно від категорії складських приміщень слід застосовувати світильники таких типів:

- для складських приміщень з нормальними умовами се-редовища - світильники без засобів вибухозахисту;

- для запилених і вологих приміщень - світильники зі ступенем захисту 1Р54;

- для приміщень з хімічно активним середовищем світиль-ники, стійкі до агресивного середовища зі ступенем захисту 1Р54;

- для пожежонебезпечних приміщень світильники пожежо-безпечні зі ступенем захисту 1Р53;

- для вибухопожежонебезпечних приміщень - світильники вибухопожежобезпечні зі ступенем захисту 1Р54.

6.4.15. Будівельні конструкції складів повинні виключати проникнення в приміщення вологи, а також конденсацію її на внутрішній поверхні.

6.4.16. З метою забезпечення пожежної безпеки відстані від штабелю до елементів електричного освітлення повинна бути не менше 1 м.

6.4.17. При складах мішкотари повинні бути передбачені окремі, обладнані припливно-витяжною вентиляцією приміщені ня для витрушування, лагодження і сушіння мішків.

6.4.18. В складах сухого корму не дозволяється прокла­дання паропроводів, трубопроводів води, тонелей для елек­трокабелів.

6.4.19. Всі складські будівлі і приміщення повинні бути забезпечені автоматичною пожежною сигналізацією, пожежним інвентарем і первинними засобами пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.4.009-83 і «Правил пожежної безпеки в Україні».

В складах загальний ввідний вимикач повинен бути розта­шований поза приміщенням складу на зовнішній неспалимій стіні.

6.4.20. В складських приміщеннях забороняється:

- зберігання продукції навалом і впритул до приладів і труб опалення;

- зупинка і ремонт вантажно-розвантажувальних і транс­портних засобів;

- експлуатація газових плит, печей, побутових електронаг­рівальних приладів, установка для цієї цілі штепсельних ро­зеток;

- обладнання чергового освітлення;

- установка прожекторного зовнішнього освітлення безпо­середньо на дахах складів;

- зберігання аерозольних упаковок в одному приміщенні з окислювачами, горючими газами, ЛЗР, ГР;

- зберігання кислот в місцях, де можливе їх зіткнення з деревиною, соломою та іншими речовинами органічного по­ходження (для нейтралізації випадково розлитих кислот, місця їх зберігання необхідно забезпечити готовими розчинами крейди, вапна або соди);

- зберігання олії спільно з іншими горючими матеріалами;

- використання транспорту з двигунами внутрішнього зго­рання без іскрогасників.

6.4.21. Зберігання вантажів, тари і вантажних механізмів на рампах складів не дозволяється. Матеріали, які розванта­жені на рампу, до закінчення роботи складу повинні бути прибрані.

6.4.22. Не дозволяється в'їзд локомотивів всіх типів в складські приміщення складів категорій А, Б, а також тепло­возів в приміщення складів категорії В і в приміщення з відкри­тими спалимими конструкціями покрівель або перекриття.

6.5. Санітарно-побутові приміщення

6.5.1. Санітарно-побутові приміщення повинні відповідати вимогам СН 245-71, СНиП 2.09.04-87.

6.5.2. На заводах необхідно передбачати побутові приміщення: гардеробні, душові, умивальні, туалети, кімнати для особистої гігієни жінок, для обігрівання працюючих, для прання, сушіння, знепилювання і лагодження робочого одягу. Роз-ташування побутових приміщень у виробничих будівлях допускається з врахуванням вимог СНиП 2.09.04-87.

6.5.3. Побутові приміщення, які розташовані в окремих будівлях, повинні з'єднуватись з виробничими приміщеннями переходом, який опалюється.

6.5.4. Підлога побутових приміщень повинна бути водо-стійкою, в гардеробних, душових, переддушових і умивальних - повинна мати несковзьку поверхню.

6.5.5. Приміщення для особистої гігієни жінок треба пе-редбачити при числі жінок, які працюють в найбільш багаточисленній зміні, 15 і більше.

6.5.6. В приміщеннях для особистої гігієни жінок слід передбачити місця для зміни одягу, а також індивідуальні кабіни для процедур, які обладнані гігієнічними душовими з індивідуальними змішувачами холодної та гарячої води, з педальним або ліктевим управлінням.

6.5.7. Кількість індивідуальних кабін визначається із роз-рахунку одна кабіна на кожні 100 жінок, які працюють в найбільш багаточисленній зміні.

При розміщенні приміщень для особистої гігієни жінок окремо від туалетів слід передбачити туалет на один унітаз з умивальником і підводом холодної та гарячої води

6.5.8. Площа місць для роздягання визначається із розра-хунку 0,02 м2 на 1 жінку, яка працює в найбільш багаточисленній зміні, і повинна бути не менше 4 м2. Розміри індивідуальної кабіни для процедур слід приймати 1,8 х 1,2 м.

6.5.9. Із побутових приміщень повинно бути не менше 2-х евакуаційних виходів. Влаштування одних дверей, які ведуть до евакуаційних виходів, допускається з приміщення, в якому можливе одночасне перебування не більше 50 чоловік.

6.5.10. На підприємствах з середньосписочною численністю 300 і більше працюючих треба передбачити медичний оздоровчий пункт. В усіх цехах повинні бути аптечки з медикаментами, засобами надання першої медичної допо-моги.

6.5.11. Всі санітарно-побутові приміщення необхідно щоденно прибирати і регулярно провітрювати. При неможливості природнього провітрювання необхідно влаштувати примусо-ву механічну вентиляцію.

6.5.12. Душові, роздягальні, гардеробні та інші санітарно- побутові приміщення і обладнання необхідно періодично де­зинфікувати.

Прилади, що служать для промивання унітазів, повинні бути справними. Підлога в туалетах повинна бути постійно в сухо­му стані, не допускається застосування промивної та стічної

води.

6.5.13. При умивальниках належить мати мило і повітряні сушарки для рук.

6.5.14. Для забезпечення працюючих питною водою в проходах виробничих приміщень, в приміщеннях для відпо­чинку, в вестибюлях, а також на площадках території підприє­мства повинні бути встановлені фонтанчики, закриті бачки з насадками, що фонтанують, або інші пристосування. Відстань від робочих місць до пристроїв питного водопостачання не повинна перевищувати 50 м. Температура води повинна бути не вища 293 К (20°С) і не нижче 281 К (8°С).

6.5.15. Підприємства з кількістю працюючих в найбільш багаточисленній зміні 200 і більше чоловік повинні мати їдальні. При кількості працюючих в зміну менше 200 чоловік влаштовуються буфети з відпусканням гарячих страв, що до­ставляються з їдальні, а при кількості працюючих в найбільш багаточисленній зміні менше ЗО чоловік - кімнати для прий­мання їжі.

6.5.16. Пункти харчування (їдальні, буфети) повинні задо­вольняти санітарним вимогам, встановленим для закладів гро­мадського харчування.

6.5.17. Температура повітря в приміщеннях для відпочин­ку в літній період не повинна перевищувати 25°С.

6.5.18. Для працюючих на відкритому повітрі або в при­міщеннях з температурою повітря на робочих місцях нижче 5°С необхідно мати спеціальні приміщення для обігрівання.

6.5.19. Побутові приміщення повинні бути обладнані при­пливною і витяжною вентиляцією.

6.6. Опалення і вентиляція

6.6.1. Опалювальні та вентиляційні установки крохмале-патокових заводів повинні відповідати вимогам СНиП 2.01.02-85, СНиП 2.04.05-91, СНиП 2.04.07-86, «Правилам пожежної безпеки в Україні» і цих Правил.

6.6.2. До нестандартного устаткування, яке використову­ють як джерело теплопостачання (наприклад, підігрівники, а також насоси, арматура, контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої до них), пред'являються вимоги згідно з

«Правилами будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском».

6.6.3. Відповідальність за технічний стан та контроль за експлуатацією, своєчасним та якісним ремонтом опалюваль-них установок по підприємству покладається на головного енергетика (головного механіка), а по цехах та окремих об'єк-тах підприємства - на начальників цехів і завідуючих об'єктами.

6.6.4. Перед початком опалювального сезону котельні, калориферні установки та прилади місцевого опалення повинні бути ретельно перевірені та відремонтовані. Несправні печі та опалювальні пристрої до експлуатації не допускаються.

6.6.5. Машиністи, кочегари та опалювачі кожного року, перед початком опалювального сезону, повинні проходити протипожежний інструктаж.

У приміщеннях котельні та інших теплопровідних установ­ках підприємств забороняється:

- допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціального інструктажу, не одержали відповідних кваліфікаційних по­свідчень;

- залишати без догляду працюючі котли і нагрівачі;

- експлуатувати установки у випадку підтікання рідкого топлива, витікання газу із системи топливоподачі;

- розпалювати установки без їх попередньої продувки;

- подавати топливо, коли форсунки або газові горілки погасли;

- працювати при несправних або відключених приладах контролю і регулювання, а також при їх відсутності;

- сушити спецодяг, взуття, інші матеріали на котлах і па­ропроводах.

6.6.6. Експлуатаційний та протипожежний режими роботи об'єктів та цехових опалювальних установок (систем) та вен­тиляції повинні визначатися інструкціями по експлуатації. В цих інструкціях повинні бути передбачені заходи щодо пожеж-ної безпеки, термін очищення димоходів, печей, повітроходів, фільтрів, вогнезатримуючих клапанів та іншого обладнання, а також визначений порядок дії обслуговуючого персоналу при виникненні пожежі або аварії.

6.6.7. У виробничих приміщеннях метеорологічні умови в робочій зоні (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря) повинні відповідати нормам, зазначеним в табл. 6.6.1, а вміст газів, пари і пилу в робочій зоні повинен бути не більше величин, зазначених в табл. 6.6.2.

Завантажити