НПАОП 1.8.10-1.24-97 ПРАВИЛА БЕЗОПАСНОСТИ ПРИ ПРОИЗВОДСТВЕ КРОХМАЛЕ-ПАТОЧНОЙ ПРОДУКЦИИ

нами потрібно проводити механізованим способом, додер­жуючись вимог «Правил пожежної безпеки в Україні», при цьому корпуси цистерн і шланги повинні бути заземлені для запобігання виявленню статичної електрики.

11.3.16. Палити, запалювати сірники у радіусі 50 м від місця завантаження і зупинки вагонів з легкозаймистими вантажами забороняється, для цього слід вивісити поперед­жувальні знаки і написи.

11.3.17. Виконувати роботи поблизу цистерн з-під легко­займистих рідин дозволяється лише при природньому осві­тленні.

12. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ЗБЕРІГАННІ МАТЕРІАЛІВ, ТАРИ, СИРОВИНИ ТА ІНШИХ РЕЧОВИН

12.1. Загальні вимоги

12.1.1. При проектуванні складів сировини, полуфабрикатів та матеріалів необхідно користуватись СНиП 2.11.01-85.

12.1.2. Протипожежні заходи в складах повинні відповіда­ти вимогам СНиП 2.01.02-85 і «Правилам пожежно'І безпеки в Україні».

12.1.3. Висота складських приміщень повинна приймати­ся з врахуванням безперешкодного переміщення рухомих транспортних механізмів і робочих з вантажем.

12.1.4. Підтоварники, настили і піддони повинні бути до­статньо міцними і стійкими.

12.1.5. Кожне складське приміщення повинно бути забез­печене електросиловою проводкою з безпечними закритими рубильниками і штепсельними розетками для підключення шлангових проводів рухомих транспортних механізмів.

12.1.6. Завантаження складу повинно відповідати проект­ним розрахункам. Складування сировини, матеріалів, тари тощо повинно проводитись в належному порядку, який за­безпечує безпеку робочих при укладанні і розбиранні штабелів, а також при їх роботі на складі.

12.1.7. Територію складу захаращувати порожньою тарою забороняється.

Порожня тара повинна зберігатись на спеціально відведе­них для цього площадках.

12.1.8. Мийку забруднених піддонів слід проводити за межами складу.

12.1.9. Дощаті ящики та іншу тару дозволяється відкри­вати тільки за допомогою призначених для цієї цілі інстру­ментів.

12.1.10. Дерев'яні бочки слід розкривати шляхом зняття обручів. Потрібно звільнити дно і вигнути його за допомогою клепача. Не дозволяється виймати дно бочки ударами мо­лотка або сокири.

12.1.11. При розкриванні металевих бочок слід користу­ватися спеціальним гайковим ключем. Відкручувати пробки ударами молотка забороняється. Порожні та заповнені боч­ки не можна кидати і ударяти одна об одну.

12.1.12. Пакетування на плоских піддонах потрібно прово­дити з врахуванням особливостей зберігання пакетів у шта­белях і стелажах.

12.1.13. Помости-платформи у складах повинні бути ши­риною 1,5 м, а у складах, де завантаження і розвантаження може проводитись за допомогою автонавантажувача, - не менше 2,5 м.

Помости, платформи повинні мати тверде рівне покрит­тя, яке забезпечує безперешкодний рух транспортних ме­ханізмів. Платформи повинні мати відповідні навіси.

12.1.14. Розташування складських приміщень загального призначення в підвальних і напівпідвальних поверхах допус­кається тільки при наявності дозволу органів державного пожежного нагляду.

12.1.15. В складських приміщеннях, розташованих в під­вальних або напівпідвальних поверхах в цілях пожежогасіння, необхідно передбачати вікно розміром 0,9x1,2 м з приямками.

12.1.16. Площі складських приміщень повинні відповідати запасам сировини і готової продукції, що забезпечують нор­мальний технологічний процес виробництва.

12.2. Склад мішкотари

12..2.1. У складах мішкотари повинні бути окремі, облад­нані припливно-витяжною вентиляцією, приміщення для вит­рушування, ремонту, прання й сушіння мішків.

12.2.2. Вантажно-розвантажувальні й складські роботи з мішкотарою, а також усі процеси, які пов'язані з підготуванням мішкотари (витрушування, прання, сушіння тощо), повинні бути механізовані.

12.2.3. Тканинні мішки потрібно укладати десятками, скла­деними навпіл, в стопи висотою не більше 2,5 м.

Відстань між штабелями мішків для проходу людей по­винна бути шириною не менше 1,5 м, а для проїзду візків

не менше 2,5 м.

12.3. Склад сухого корму

12.3.1. Складські приміщення для корму повинні відпові­дати вимогам СНиП 2.11.01-85 і СНиП 2.01.02-85.

12.3.2. Покриття, вікна, двері, підлога складів сухого кор­му повинні виключати можливість попадання вологи у при­міщення з метою запобігання самозайманню сухого корму.

12.3.3. Стіни і покриття складських приміщень для збер­ігання сухого корму повинні бути із вогнетривких конструкцій, мати рівну поверхню і обробку, яка не допускає накопичення кормового пилу.

12.3.4. Кількість виходів із приміщень складів сухого корму повинна відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85.

12.3.5. Склад сухого корму повинен бути обладнаний автоматичною пожежною сигналізацією, пожежним інвента­рем і первинними засобами пожежогасіння згідно з ГОСТ 12.1.004-91 і ГОСТ 12.4.009-83.

12.3.6. Двері складів сухого корму повинні відкриватись в бік виходу із приміщення.

12.3.7. Рівень підлоги приміщення складів корму не пови­нен бути нижче рівня території, яка прилягає до будівлі.

12.3.8. Транспортування сухого корму в склад, заванта­ження в залізничні вагони, автотранспорт повинні бути меха­нізовані. При виконанні вантажних робіт необхідно користу­ватись протипильними респіраторами моделі ПРП-1.

12.3.9. В складах сухого корму не дозволяється прокла­дання паропроводів, трубопроводів води, тонелей для елек­трокабелів.

12.3.10. Забороняється приймання на склад корму з підви­щеною вологістю і залишками вогнища.

12.3.11. У випадку підвищення температури корму, який зберігається, необхідно негайно розкрити і охолодити його шляхом природнього притоку повітря або вилучити вогнище за межі складу. Поливати корм водою забороняється.

12.3.12. В складах сухого корму не дозволяється влашто­вувати антресолі, перегородки, побутовки, комори з легко­займистих матеріалів.

12.3.13. Електрообладнання і електроустановки повинні бути у вибухобезпечному виконанні.

12.3.14. Прибирання пилу у складах сухого корму потрібно проводити не рідше 1 разу на місяць.

12.4. Склад сірки

12.4.1. Для приймання і складування сірки повинна бути обладнана площадка з твердим покриттям і навісом.

12.4.2. Транспортування сірки від складу до сірчистої печі повинно бути механізованим.

12.5. Склад кислот та інших агресивних речовин

12.5.1. Хімічні речовини, які надходять до складу, потрібно розміщувати по заздалегідь розроблених технологічних кар­тах з врахуванням їх найбільш характерних властивостей: вогненебезпечні, отруйні, хімічно активні. З цією метою скла-

ди належить розбити на окремі приміщення (відсіки), ізо­льовані один від одного протипожежними стінами (перего­родками).

12.5.2. Зберігання кислот і лугів у підвальних приміщен­нях, а також з горючими і легкозаймистими речовинами забороняється.

Дозволяється тимчасове зберігання кислот і лугів на пло­щадках, захищених від сонячних променів і атмосферних опадів.

12.5.3. На складах хімічних речовин забороняється проводити роботи, не пов'язані з їх зберіганням.

12.5.4. Транспортування кислот у скляній тарі (бутлях) можливе тільки у дерев'яних ящиках з м'якою прокладкою, а також у плетених корзинах. Ящики і корзини потрібно осна­стити ручками для перенесення.

12.5.5. Бутлі з кислотами слід наповнювати не більше ніж на 0,9 їх місткості, щільно закривати пробками з кислото­стійкого матеріалу і упаковувати в корзини або дерев'яні ящики. На складах кислот забороняється:

установлювати бутлі з кислотами поблизу поверхні з підви­щеною температурою або без захисту від дії сонячних про­менів;

використовувати пробки із дерева, соломи, тканини для закривання бутлів.

12.5.6. Хлорне вапно потрібно зберігати в закритій тарі, виготовленій із корозійностійких матеріалів.

12.5.7. Хімічні речовини потрібно зберігати у справній закритій тарі і мати прикріплені етикетки з найменуванням вмісту.

12.5.8. Для розливання кислот, лугів та інших агресивних рідин у складах повинні бути спеціальні пристрої (сифони або насоси).

12.5.9. При зберіганні сірчаної кислоти потрібно вжити заходів по недопущенню дотику її з деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження.

12.5.10. В складах повинна бути виробнича інструкція по зберіганню, видачі і транспортуванню агресивних речовин, а також аптечки, респіратори, захисні окуляри, умивальники.

12.6. Склади безтарного зберігання крохмалю і сухого корму

12.6.1. Склади безтарного зберігання крохмалю і сухого корму повинні мати огороджуючі конструкції масою не більше 120 кг/м2 покриття, які збираються і легко скидаються. Пло-щу огороджувальних конструкцій слід приймати по розрахуй-ку. При відсутності розрахункових даних площу конструкцій для приміщень категорії Б потрібно приймати не менше 0,03 м2на 1 м3об'єму вибухонебезпечного приміщення відпов-ідно до СНиП 2.09.02-85.

12.6.2. У складах безтарного зберігання крохмалю і сухо-го корму потрібно передбачити: дистанційне управління потоково-транспортною системою, кондиціонування повітря з автоматичним регулюванням його параметрів, регулювання тиску повітря у верхній зоні силосу, автоматичний контроль рівня продукції у силосах.

12.6.3. Огороджуючі конструкції силосних корпусів потрібної проектувати з врахуванням запобігання проникненню вологи у приміщення та конденсації її на внутрішній поверхні ого-роджень.

Люки і лази у силосах повинні мати герметичні кришки.

12.6.4. Елементи конструкції вентиляційних систем складів безтарного зберігання крохмалю і сухого корму, включаючи органи керування вентиляційними системами, повинні відпо-відати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 і ГОСТ 12.4.021-75.

12.6.5. Місця пересипання крохмалю, декстрину, сухого корму та інших сипучих продуктів повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами з наступним очищенням повітря.

12.6.6. Приміщення, устаткування, опалювальні прилади, освітлювальна апаратура, будівельні конструкції складу безтарного зберігання продукції повинні очищатися від пилу за допомогою пилесоса або зволожених щіток.

12.6.7. Вентиляційні системи не повинні збільшувати ви-бухову і пожежну небезпеку, сприяти розповсюдженню. вибуху, пожежі та продуктів горіння в інші приміщення і будівлі. У випадку виникнення пожежі в складах безтарного зберігання крохмалю і сухого корму повинна бути передбачена можливість негайного відключення вентиляційних систем в цих будівлях та приміщеннях у відповідності до плану ліквідація аварій.

12.6.8. Розташування й обладнання електроустаткування вентиляційних систем, а також контрольно-вимірювальна апа­ратура, обладнання струмопровідних частин і заземлень скла­дів безтарного зберігання крохмалю і сухого корму повинні задовольняти вимоги ПТЕ і ПТБ, «Правил изготовления взрывозащищенногоирудничногоэлектрооборудования» (ПИВРЭ).

12.6.9. Для захисту від статичної електрики повинні бути заземлені: силосні ємкості, усі повітроводи, транспортні за­соби, металеві воронки підсилосної галереї, направляючі ліфта, металеві конструкції облицювання, покрівлі, устатку­вання в усіх приміщеннях складу і закладні деталі для кріплення контрольно-вимірювальних приладів. Всі металеві елементи повинні приєднуватись до контуру тільки зварю­ванням. Стрічки конвеєрів повинні бути обладнані знімача­ми зарядів статичної електрики.

12.6.10. Сухий крохмаль і корм перед подаванням в склад безтарного зберігання повинні бути просіяні і пропущені через магнітоуловлювач. Очищення магнітів повинне проводи­тись не рідше одного разу за зміну з реєстрацією в жур­налі.

12.6.11. Завантаження крохмалю у сховище силосного типу проводити тільки після письмового дозволу на це відпові­дальної особи. Особа, яка відповідає за експлуатацію сило­су, повинна особисто впевнитись у відсутності в сховищі лю­дей, після чого опечатати люки, через які можна проникну­ти в сховище.

12.6.12. Допуск робітників у сховище після його розван­тажування дозволяється тільки після того, як керівник робіт упевниться у відсутності налипшого на стіни сховища крох­малю і сухого корму, які можуть обвалитись.

12.6.13. Роботи по обваленню налиплих на стінах схови­ща крохмалю і сухого корму потрібно проводити по наря-ду-допуску і в присутності особи, що відповідає за прове­дення робіт.

12.6.14. Вогневі роботи у складах безтарного зберігання крохмалю і сухого корму потрібно проводити у відповідності з вимогами розділу 10.3 цих Правил.

12.7. Матеріальний склад

12.7.1. Матеріали і різні вироби повинні зберігатися в складі у відповідності до вимог стандартів або технічних умов на них.

Можливість сумісного зберігання речовин і матеріалів виз­начається ГОСТ 12.1.004-91 і «Правилами пожежної безпеки в Україні».

12.7.2. Матеріальні цінності повинні зберігатися на стела­жах з дотриманням нормативних розривів і об'єму заванта­жування складського приміщення.

12.7.3. Товари, що зберігаються не на стелажах, потрібно укладати у штабелі. Ширина проходу між штабелями, а та-

кож між штабелями і стінами повинна бути не менше 1,0 м.

12.7.4. Проти дверних прорізів матеріального складу по­трібно залишати проходи шириною, рівною ширині дверей. При ширині складу понад 10 м вздовж складу по центру повинен бути прохід шириною не менше 2 м.

12.7.5. Матеріальні склади у підвальних цокольних повер­хах повинні мати не менше 2 люків або вікон шириною 0,9 м і висотою 1,2 м для виходу диму при пожежі.

12.7.6. Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуально­го захисту потрібно зберігати в окремих сухих опалювальних приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.

12.7.7. Відносна вологість у складі не повинна переви­щувати 85 %. Для запобігання псуванню спецодягу і взуття від сонячних променів, скло вікон складу повинно бути по­фарбоване у білий колір або закрите шторами.

12.7.8. Сумісне зберігання спецодягу, текстильних матер­іалів і взуття з кислотами, лугами і горючими матеріалами категорично забороняється.

12.7.9. Для зберігання спецодягу, текстильних матеріалів і взуття склад обладнують комірковими стелажами.

12.7.10. Допоміжні матеріали (сода, адсорбент, фільтру­ючі матеріали тощо) повинні зберігатися в спеціальних щільно закритих ларьках і подаватися в цех в спеціальній тарі. Пода­вання і дозування допоміжних матеріалів повинно бути меха­нізованим.

13. ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ

13.1. Вибір засобів захисту і пристосувань повинен здійснюватися з врахуванням вимог безпеки для певного процесу або виду робіт і згідно з «Типовими нормами бес-платной выдачи спецодежды, спецобувиидругих средств индивидуальной защитырабочимислужащим сквозных профессийидолжностей всех отраслей народного хозяй-стваидругих производств» та «Положением о порядке обеспечения работающих специальной одеждой, специальной обувьюидругими средствами индивидуальной защиты».

13.2. Працівники при користуванні спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту повинні бути проінструктовані про порядок користування цими засобами і познайомлені з вимогами по догляду за ними.

13.3. При експлуатації електроустановок повинні застосо­вуватися ізолюючі захисні засоби, які відповідають вимогам

«Правил использования и испытания защитных средств, применяемых в єлектроустановках».

13.4. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам системи стандартів безпеки праці та видаватись працюючим безкоштовно відповідно до «Типових отраслевьіх норм бесплатной выдачи специальной одежды, обувиидру­гих средств индивидуальной защитырабочимислужащим предприятий пищевой, мяснойимолочной промишленнос-ти».

13.5. Санітарний одяг і санітарне взуття видаються на підставі «Сборника норм санитарной одеждыисанитарной обуви для рабочих, младшего обслуживающего персонала, инженерно-технических работников предприятий пищевой промьішленности»

13.6. Всі захисні засоби, які прийняті в експлуатацію, підлягають контрольним оглядам, а ізолюючі захисні засоби електричним і механічним випробовуванням в установлені строки.

13.7. Для зберігання виданих робітникам і службовцям 313 на підприємствах повинні бути передбачені відповідно до СНиП 2.09-04-87 спеціально обладнані гардеробні при­міщення.

13.8. Відповідальність за організацію правильного збері­гання захисних засобів, наявність їх запасів, своєчасність періодичних оглядів і випробовувань, вилучення непридат­них засобів і організацію їх обліку покладається на особу, призначену наказом по підприємству.

13.9. Прання, сушіння, чищення, ремонт, дезінфекція, знепилювання спецодягу, спецвзуття і запобіжних пристроїв по­винні проводитись за рахунок підприємства в строки, уста­новлені з врахуванням виробничих умов, власником підприє­мства за погодженням з профспілковим комітетом і місце­вими органами санітарного нагляду.

13.10. Облік видачі ЗІЗ і санітарного одягу ведеться в особистих карточках установленої форми.

13.11. Для захисту очей від механічного і хімічного впли­ву відповідно до умов праці робітники під час роботи по­винні користуватися захисними окулярами.

13.12. Для захисту органів слуху потрібно застосовувати протишуми: заглушки або вставки внутрішні і зовнішні, про-тишумні і шумозахисні навушники.

13.13. При проведенні робіт на висоті більше 4 м робіт­ники для запобігання падінню повинні користуватися запоб­іжними поясами.

13.14. Всі працюючі з кислотами і лугами повинні кори­стуватися запобіжними окулярами (в шкіряній або гумовій оправі) і гумовими рукавицями, в окремих випадках - гу­мовим (прогумованим) фартухом і гумовими чобітьми.

Працювати з кислотами і лугами без захисних окулярів за­бороняється.

Під час проведення робіт, пов'язаних з виділенням пилу, необхідно застосовувати респіратори.

13.15. Власник підприємства повинен забезпечувати регу­лярне випробування та перевірку справності запобіжних по­ясів, діелектричних калош, рукавиць, заміну фільтрів, скла та інших313.

ЗМІСТ