НПАОП 27.1-1.10-07Правила безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв

канали повинні бути непрохідними, мінімальної довжини та перекриті міцним знімним негорючим настилом;

проміжок у просвіті до стінок і дна каналу для газопроводів діаметром бі­льше 300 мм повинен бути не менше ніж 400 мм, а для газопроводів діаметром 300 мм і менше - не менше діаметра газопроводу;

газопроводи, прокладені в каналах, не повинні мати запірної арматури (за винятком арматури для відведення конденсату з газопроводу), а також фланце­вих і нарізних сполучень. Кількість зварених швів на таких газопроводах по­винна бути мінімальною;

у каналах разом із газопроводами дозволяється прокладання повітропро­водів до агрегатів, що споживають газ, і трубопроводів інертних газів за умови монтажу цих трубопроводів на зварюванні та без арматури;

канали з прокладеними в них газопроводами не повинні перетинати інші канали. У разі потреби перетинання каналів повинні бути зроблені герметизо­вані перемички, а газопровід укладений в футляр. Кінці футляра повинні бути виведені за межі перемички на 300 мм в обидва боки;

канали повинні мати душник для природної вентиляції; повинне бути внеможливлене попадання в канали води та агресивних рі­дин.

1. Відведення конденсату з цехових газопроводів

1. Відведення конденсату з цехових газопроводів треба робити через конденсатовідвідники. Відведення іншим способом не дозволяється.

2. Конструкція конденсатовідвідників, установлених у будівлях це­хів, повинна відповідати вимогам розділу 5.3 цих Правил.

1. Розміщення арматури, що вимикає, на цехових газопроводах

1. Арматура на цехових газопроводах повинна встановлюватися:

на всіх уводах газу в цехи (відділення);

на газопроводі безпосередньо біля газоспоживаючого агрегату; на газопроводі перед кожним пальником.

1. На підводі газу до агрегатів, де через недостатню герметичність запірної арматури можливе утворення вибухопожежонебезпечної суміші, по­винні встановлюватися дві дискові засувки зі свічкою між ними. Вимоги безпеки до газового обладнання печей, котлів

та інших агрегатів

1. При проектуванні газового обладнання котелень або при переведенні на газове паливо існуючих котелень, крім вимог цих норм, треба керуватися вимогами Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 26.05.94 № 51 (далі - НПАОП 0.00-1.08-94), та Правил будови і безпечної експлуатації парових кот­лів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см ), водогрійних котлів і водопі­дігрівачів з температурою нагрівання води не вище ніж 115оС, затверджених на­казом Держнаглядохоронпраці України 23.07.96 №2 125 (далі - НПАОП 0.00-1.26-96).

2. Усі агрегати, що використовують газ, повинні бути надземними, крім випадків, що обумовлюються технологічними вимогами.

3. Усе обладнання та агрегати повинні бути обладнані автоматикою безпеки, що забезпечує припинення надходження газу при:

вимиканні електроенергії;

неприпустимому зменшенні розрідження у вихідному патрубку зонта (для печей з відведеням продуктів згоряння під зонт);

неприпустимому зниженні тиску повітря (для агрегатів, обладнаних па­льниками з примусовою подачею повітря);

неприпустимому зменшенні розрідження в топці (для агрегатів, обладна­них димосмоками або інжекційними пальниками);

загасанні полум'я робочих пальників або групи пальників, об'єднаних у

блок;

неприпустимому відхиленні тиску газу від заданого тиску в пальниках.

1. У котельнях, що споруджуються заново, що працюють на газовому паливі, треба передбачати контроль довибухових концентрацій газу (20 % НКМВ) з виведенням сигналу на колективну попереджувальну сигналі­зацію та вмиканням аварійно-витяжної вентиляції.

2. Не дозволяється встановлювати пальники інфрачервоного випромі­нювання у виробничих приміщеннях категорій А, Б, В по вибухопожежній та пожежній небезпеці, а також у складських і підвальних приміщеннях.

3. У котелень ТЕС, що переводяться на газове паливо, повинні перед­бачатися первинні засоби пожежогасіння згідно з вимогами Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичай­них ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської ката­строфи від 02.04.2004 № 152 і зареєстрованих в Мін’юсті України 29.04.2004 за № 555/9154 (далі - НАПБ Б.01.008-2004).

4. На котлоагрегатах, що працюють на газовому паливі, та на їх димо­ходах необхідно передбачати вибухові клапани:

для парових котлів з тиском пари не більше ніж 0,07 МПа (0,7 кгс/см ) і водогрійних котлів з температурою води не більше 115°С вибухові клапани треба передбачати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.26-96;

для парових котлів з тиском пари більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см ) і водог­рійних котлів із температурою води більше ніж 115 °С вибухові клапани треба передбачати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.08-94.

1. Необхідність установлення вибухових клапанів на промислових установках, що використовують газ, та їх димоходах, а також місця встанов­лення вибухових клапанів і їх кількість необхідно визначати відповідно до норм технологічного проектування, а при відсутності зазначених норм - визна­чати проектною організацією.

2. Вибухові та запобіжні клапани необхідно передбачати у верхній час­тині топки та димоходу, а також в інших місцях, де можливе скупчення газу.

При неможливості встановлення вибухових клапанів у місцях, безпечних для обслуговувального персоналу, повинні бути передбачені захисні пристрої на випадок спрацювання клапана.

1. Автоматика та ЗВТ котлів, що переводяться на газ, повинні відпові­дати вимогам будівельних норм «Котельные установки», затверджених наказом Держбуду СРСР 31.12.76 № 229 (далі - СНиП II-35-76), та забезпечувати такі виміри:

тиск газу біля пальників після останнього (по ходу газу) пристрою, що вимикає;

тиск повітря перед пальниками (для пальників із примусовою подачею повітря);

тиск повітря в повітроводі біля пальників після останнього шибера або дросельної заслінки та, в разі потреби, біля вентиляторів;

розрідження в топці та, в разі потреби, в димоході до шибера;

розрідження або протитиск у топці.

1. Робочі та чергові пальники повинні бути обладнані сигналізаторами загасання полум'я.

На газопроводах, що підводять газ до пальників, повинні бути встановле­ні запобіжно-запірні клапани, що спрацьовують при зниженні тиску газу нижче рівня, що дозволяється.

1. На всіх агрегатах повинні встановлюватися газові пальники, виго­товлені за проектом проектної організації, що відповідають чинним стандартам.

Пальники при введенні в експлуатацію повинні бути випробувані для пе­ревірки їх основних показників (продуктивності, оптимальних тисків газу та повітря, коефіцієнта інжекції, меж регулювання, повноти згоряння газу тощо).

1. Пальники повинні стабільно працювати без відриву полум'я та про­скакування його всередину пальника в межах необхідного регулювання тепло­вого навантаження агрегата.

2. Для розпалювання газових пальників і спостереження за їх роботою в топкових дверцях, у фронтальних плитах або інших ділянках печі, доступних для обслуговування, повинні влаштовуватися отвори з кришками. Повинне бу­ти внеможливлене мимовільне відкривання кришок.

3. Відстань від частин газових пальників, що виступають, або їх арма­тури у відкритому положенні до стін або інших частин будівлі, а також до спо­руд і обладнання повинна бути не менше ніж 1 м.

4. Для контролю за тиском газу у споживачів і в цеховому колекторі після пристрою, що вимикає та регулює, повинен бути встановлений прилад для виміру тиску, а також сигналізатор падіння тиску. Крім того, прилади для виміру тиску з сигналізацією падіння тиску повинні встановлюватися в окре­мих великих споживачів або груп споживачів (при тепловій потужності більше 42х106 кДж/год) (10043 ккал/год).

5. При розміщенні агрегатів (печей) поза будівлями запірні органи на опалювальних газопроводах повинні бути розташовані не ближче ніж 10 м від агрегата (печі).

6. Агрегати з температурою в робочому просторі нижче ніж 800 ° С повинні бути оснащені засобами контролю факела кожного пальника з вине­сеннямсвітлозвукового сигналу при згасанні пальників на щит теплотехнічного контролю.

7. На підводі газу до кожного агрегата з дуттьовими пальниками по­винні встановлюватися автоматичні швидкодійні клапани, що відключають аг­регат при падінні тиску газу або повітря нижче встановлених меж.

Дозволяється встановлювати один клапан на загальному підводі газу до групи агрегатів, що споживають газ (не більше трьох), при їх сумарній тепло­вій потужності до 12,6х106кДж/год (3000 ккал/год).

Вибір типу швидкодійного клапана здійснює організація, що проектує си­стемуавтоматики печі.

Застосовування засувок з електропроводом, дроселів і інших пристроїв як швидкодійний клапан, що відсікає, не дозволяється.

Швидкодійні клапани, що відсікають, повинні бути зблоковані із сигналі­заторами падіння тиску газу та повітря, що встановлені на підводі газу та повіт­ря до агрегата, та мати ручне керування їх відкриття.

Г азове обладнання котлів повинне бути оснащене спеціальними засобами автоматики безпеки. Для агрегатів, обладнаних інжекційними пальниками, установлення швидкодійних клапанів, що відсікають, не вимагається, на них повинні бути встановлені сигналізатори падіння тиску.

На багатозонних агрегатах, що споживають газ, сигналізатори встанов­люються в кожній зоні. Для агрегатів тепловою потужністю до 12,6х106кДж/год (3000 ккал/год) дозволяється встановлення одного сигналізатора.

Сигналізатори падіння тиску повинні бути звукові та світлові. Місце від­бору імпульсу для сигналізатора падіння тиску визначається проектом.

1. Повітряний колектор агрегата, що споживає газ, повинен бути об­ладнаний:

сигналізатором падіння тиску повітря;

приладом для виміру тиску;

тупиковою продувальною свічкою;

пристроями, що відключають, встановлюються перед кожним пальником або групою пальників.

Сигналізатор падіння тиску повітря не установлюється на агрегати тепло­вою потужністю до 12,6х106кДж/год (3000 ккал/год), що споживають як пали­во тільки природний газ, і за умови, що подача до них доменного, коксового та інших газів виключена.

1. При проектуванні та реконструкції електропостачання дуттьових вентиляторів і димосмоків печей, що мають більше шести пальників або кілька зон опалення загальною тепловою потужністю не менше ніж 63х106 кДж/год (15000 ккал/год), повинне здійснюватися від двох незалежних один від одного джерел живлення з автоматичним вмиканням дуттьових вентиляторів і димос- моків при зникненні напруги на одному з уводів і перемиканням на другий увід.

2. Відведення продуктів згоряння газу від агрегатів, що споживають газ (печей, котлів), необхідно робити за спеціально спорудженою системою (димохід - димар).

Дозволяється для невеликих агрегатів тепловою потужністю до 0,42х106кДж/год (10043 ккал/год), що працюють на природному газі, спалюва­ти ці гази без організованого відведення продуктів згоряння за умови, що вони не будуть створювати в повітрі робочої зони приміщення концентрацію шкід­ливих речовин вище граничнодопустимих концентрацій, установлених станда- ртом «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны», затвердженим Держстандартом СРСР 29.09.88 (далі - ГОСТ 12.1.005-88).

1. На димопроводах повинні бути передбачені люки для їх ч ищ ення з кришками, що щільно закриваються.

2. Для регулювання тиску (розрідження) у топках або робочому прос­торі агрегатів, що споживають газ, на димоходах від кожного агрегата до зага­льного димопроводу повинні бути встановлені регулювальні клапани. Керуван­ня регулювальними клапанами повинне бути винесене на робоче місце опера­тора, який обслуговує агрегат. Положення регулювального клапана повинне фі­ксуватися покажчиками.

3. Для агрегатів, обладнаних штучною тягою (ежекторами або димос- моками), залежно від конкретних умов необхідно передбачати один з нижче на­ведених заходів на випадок аварійного відключення ежекторів або димосмоків:

установлення швидкодійного клапана, що відсікає, та сигналізатора па­діння тиску повітря, що ежектується. Швидкодійний клапан, що відсікає, уста­новлюється на підводі газу до агрегата або до колектора групи агрегатів, що об­слуговуються одним вентилятором і повинен автоматично закриватися при зу­пинці димосмока або ежектора.

Для агрегатів з дуттьовими пальниками повинні використовуватися шви- дкодійні клапани, що відсікають:

за наявності обвідного лежака до димаря - автоматичне відкриття димо­вого клапана обводу при зупинці димосмока;

за наявності резервного димосмока - автоматичне вмикання резерву.

При цьому необхідно передбачати влаштування сигналізатора відсутності тяги димаря, зблокованого з пристроєм для автоматичного припинення подачі газу до агрегатів, що споживають газ.

1. Для постійного контролю тиску (розрідження) у топці або робочому просторі агрегата, що споживає газ, повинні встановлюватися відповідні прила­ди.

2. Відведення продуктів згоряння газу від агрегатів, що споживають газ і працюють на різних видах палива, у загальний димопровід дозволяється тоді, коли пуск агрегатів на газовому паливі здійснюється при непрацюючих агрегатах, що використовують інші види палива.

3. Топки та димопроводи агрегатів, що споживають газ і мають тем­пературу в робочому просторі нижче 800 ° С, повинні бути обладнані вибухо­вими клапанами.

Оснащення вибуховими клапанами топок і димопроводів парових і водо­грійних котлів також повинне відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.08-94.

Установлювати вибухові клапани на високотемпературних (800 ° С і ви­ще) термічних і нагрівальних печах і коксових батареях непотрібно.

1. Переобладнання агрегатів для роботи їх на газовому паливі повинне виконуватися відповідно до проектної документації.

Вентиляція та освітлення будівель, у яких розташовані агрегати, що споживають газ, повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил, що висуваються до виробництва, для якого ці будівлі призначені

1. . Вимоги безпеки до вибухопожежонебезпечних об’єктів газового господарства

   1. Визначення категорій приміщень та будівель щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки необхідно робити відповідно до норм технологічного проектування Визначення категорій приміщень та будівель щодо вибухопоже- жної і пожежної небезпеки, затверджених Міністерством внутрішніх справ України 27.02.86, узгоджених з Держбудом (далі - НАПБ.Б.07.005-86).

   2. Класифікація вибухонебезпечних зон у газових установок, розташо­ваних усередині та поза приміщеннями, відносно електрообладнання, що уста­новлено в цих зонах, повинна здійснюватися відповідно до вимог Правил будо­ви електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (ПУЕ), за­тверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України

1. № 272 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01).

1. Установлюються такі вимоги до будівель і приміщень газового гос­подарства, що належать до вибухопожежонебезпечної категорії А:

   1. Будівлі та приміщення категорії А можуть бути нарізними або при­будованими до будівель цехів інших категорій відповідно до вимог будівельних норм «Производственные здания», затверджених постановою Держбуду СРСР

1. № 287 (далі - СНиП 2.09.02-85*), будівельних норм «Сооружения промыш­ленных предприятий», затверджених постановою Держбуду СРСР 29.12.85 № 263 (далі - СНиП 2.09.03-85), та вимог нормативу «Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности», затверджено­гоМіністерством внутрішніх справ СРСР 27.02.86, узгодженого з Держбудом СРСР 20.12.85 № ДП 6141-1 (ОНТП 24-86) (далі - НАПБ.Б.07.005-86).

Відстані від нарізних будівель і прибудов категорії А до інших бу­дівель і споруд, що обчислюються безпосередньо від зовнішніх граней стін бу­дівель категорії А, повинні бути незалежно від тиску циркулювальних газів не менше величин, зазначених у табл. 7

1. Прибудування приміщень категорії А дозволяється до будівель I і II ступеня вогнестійкості категорій Г і Д, де не використовуються горючі гази, а також категорії А тільки при використанні в них горючих газів.

Прибудування приміщень категорії А до суспільних та побутових примі­щень не дозволяється.

1. При прибудуванні приміщень категорії А до будівель інших кате­горій необхідно дотримуватися таких вимог:

прибудування повинне виконуватися до будівель I і II ступеня вогнестій­кості з боку глухих газонепроникних стін, що мають межу вогнестійкості не менше ніж REI 45;

приміщення, що прибудовують, повинні мати покриття, що не скидаєть-

2 3

ся, при цьому площа вікон повинна бути не менше ніж 0,05 м /м об’єму при­міщення, що прибудовується;

у стіні, що відокремлює прибудоване приміщення від інших приміщень, дозволяється улаштування дверних прорізів, обладнаних тамбур-шлюзами;

відстань по горизонталі від бічних стін приміщень, що прибудовують, до дверних і віконних прорізів основної будівлі повинна бути не менше ніж 3 м.

1. До будівель категорії А дозволяється прибудовувати електропід­станції, що належать до них, відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01.

2. Будівлі газового господарства категорії А повинні бути без горища I і II ступеня вогнестійкості.

У будівлях, де циркулюють гази з відносною густиною більше ніж 0,8 ві­дносно до густини повітря, улаштування підвалів не дозволяється.

Не дозволяється розміщати приміщення категорії А в цокольних поверхах та підвалах.

1. У перекриттях двоповерхових будівель категорії А повинні перед­бачатися прорізи (відкриті або перекриті ґратчастим настилом). Площа зазначе­них прорізів у приміщеннях, де циркулюють гази з відносною густиною 0,8 і менше відносно до густини повітря, повинна становити не менше ніж 15 %, а в приміщеннях з газами з відносною густиною більше 0,8 - не менше ніж 10 % загальної площі приміщення кожного поверху, уключаючи площу, займану прорізами.

У виробництвах, де необхідно запобігти поширення високо небезпечних речовин, улаштування прорізів у міжповерхових перекриттях не дозволяється, за винятком, коли їх улаштування визначається технологічними вимогами.

1. Об'ємно-планувальні рішення будівель категорії А повинні вне- можливлювати утворення непровітрюваних, застійних зон (мішків).

2. У приміщеннях категорії А, де циркулюють горючі гази з віднос­ною густиною більше 0,8 відносно до густини повітря, не дозволяється влашту­вання незасипаних траншей, приямків, підпільних каналів і тунелів.

Улаштування відкритих приямків і незасипаних каналів усередині при­міщень категорії А дозволяється при циркуляції в них газів з відносною густи­ною 0,8 і менше відносно до густини повітря, коли канали та приямки неминучі за умовами технологічного процесу. У цьому випадку приямки та канали гли­биною більше 0,5 м повинні бути забезпечені безперервно діючою припливною або припливно-витяжною вентиляцією.

1. Для скління вікон і світлових ліхтарів у прим іщ еннях категорії А повинне застосовуватися віконне скло. Застосовувати армоване скло, склоблоки та склопрофіліт не дозволяється.

2. У перекритті другого поверху ма ши нного залу повинен бути ви­конаний монтажний проріз з огородженням по периметру висотою 1,2 м. Про­різ повинен бути в зоні дії крану ма ши нного залу.

3. Територія розміщення нарізних будівель і прибудованих примі­щень категорії А повинна мати легке огородження висотою не менше ніж 1,25 м.

4. Об'єкти газового господарства, що споруджують заново в примі­щеннях категорії А та зовнішні установки повинні проектуватися з повною ав­томатизацією, дистанційним керуванням і контролем з диспетчерського пункту або з суміжного приміщення, що не має вибухонебезпечних зон для умов нор­мальної експлуатації без постійного обслуговувального персоналу.

5. Обладнання в приміщеннях категорії А повинне розміщуватися так, щоб забезпечувалися вільні проходи завширки не менше ніж 1,0 м як між виступаючими частинами окремих апаратів, ма ши н, комунікацій, так і між об­ладнанням і конструкціями будівлі (стінами, колонами).

6. Розміщувати в приміщеннях категорії А та на зовнішніх газових установках обладнання, що їх не стосується, не дозволяється.

7. Газові колектори з надлишковим тиском в обладнанні, що розта­шоване в приміщеннях категорії А, повинні прокладатися зовні будівель. До­зволяється розміщувати їх на негорючих дахах, дахах, що не скидаються, буді­вель I і II ступенів вогнестійкості категорій Г і Д.

8. Контроль вмісту горючих газів у повітрі приміщень категорії А повинен здійснюватися автоматичними газоаналізаторами відповідно до газо­вого циркулюючого середовища. Крім світлового та звукового сигналу, автома­тичний газоаналізатор повинен давати імпульс для автоматичного вмикання аварійної вентиляції при досягненні концентрації нетоксичних газів 20 % від нижньої концентраційної межі по ши рення полум’я або при досягненні гранич­нодопустимої за санітарними нормами концентрації токсичних газів у повітрі приміщення.