Вогнегасник повинен встановлюватися таким чином, щоб інструктивний напис на його корпусі лишався видимим.
Відповідальність за своєчасне і повне оснащення підприємства вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання правилам користування вогнегасниками несуть власники підприємств або орендарі згідно з договором оренди.
Вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування
Технологічне устаткування за нормальних режимів роботи повинно бути пожежобезпечним. На випадок небезпечних несправностей і аварій необхідно передбачити заходи, що обмежують масштаб та наслідки пожежі.
З обслуговуючим персоналом підприємств повинні бути вивчені характеристики пожежної небезпеки речовин та матеріалів, що застосовуються або виробляються (отримуються), та характеристики пожежонебезпечного технологічного устаткування, яке застосовується на підприємстві.
Застосовувати у виробничих процесах і зберігати речовини та матеріали з невивченими параметрами щодо пожежної і вибухової небезпеки не дозволяється.
Технологічне устаткування, апарати, трубопроводи, арматура, в яких циркулюють речовини, що виділяють вибу-хопожежонебезпечні пари, гази та пил, повинні, як правило, бути герметичними.
Не дозволяється виконувати виробничі операції на устаткуванні, установках та верстатах з несправностями, які можуть викликати загоряння та пожежу, а також при відключенні контрольно-вимірювальних приладів, за допомогою яких визначаються встановлені режими температури, тиску, концентрації горючих газів, парів і інші технологічні параметри.
Гарячі поверхні трубопроводів та устаткування в приміщеннях, в яких вони викликають небезпеку займання матеріалів або вибуху газів, парів рідин або пилу, повинні ізолюватися негорючими матеріалами для зниження температури поверхні до безпечної величини
. Для контролю за станом повітряного середовища у виробничих та складських приміщеннях, в яких застосовуються або зберігаються речовини і матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечні концентрації газів і парів, повинні встановлюватися автоматичні газоаналізатори.
При відсутності газоаналізаторів, що серійно виготовляються, повинен здійснюватися періодичний лабораторний аналіз повітряного середовища.
В пожежонебезпечних цехах і на устаткуванні, що створює небезпеку вибуху або займання, у відповідності з вимогами ГОСТ 12.4.026-76 повинні бути вивішені знаки, що не дозволяють користування відкритим вогнем, а також попереджають про дотримання обережності при наявності займистих та вибухових речовин.
Евакуація людей із приміщень і будівель
Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей, які знаходяться в приміщеннях будівель, через евакуаційні виходи.
У будівлях та спорудах, що мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, повинні, бути розроблені і вивішені на видному місці плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.
Кількість евакуаційних виходів з будівель з кожного поверху і з приміщень слід приймати згідно з вимогами відповідних нормативних актів, але не менше двох.
Ліфти та інші механічні засоби транспортування людей не дозволяється вважати шляхами евакуації.
Ворота для залізничного рухомого складу, а також розсувні та шторні ворота для будь-якого виду транспорту не вважаються за евакуаційні виходи.
Кількість евакуйованих з санітарно-побутових прим-іщень повинна відповідати чисельності працюючих у зміну; з залів їдалень, зборів і нарад — за кількістю місць в залах, збільшеному на 25%.
У виробничих і адміністративних будівлях підприємств не дозволяється встановлювати на шляхах евакуації виробниче устаткування, розміщувати готову продукцію, матеріали тощо.
В загальних коридорах влаштування вбудованих шаф, за винятком шаф для комунікацій і пожежних кранів, не допускається.
На шляху евакуації не допускається опорядження стін і підлоги з горючих матеріалів.
Влаштування гвинтових сходів, забіжних сходинок, розсувних та підйомних дверей і воріт, а також обертових дверей і турнікетів на шляхах евакуації не допускається.
У вестибюлях допускається розміщення кімнат охорони, відкритого гардеробу і торгівельних лотків.
Евакуаційні виходи не допускається передбачати через приміщення категорій А і Б і тамбур-шлюзи при них, а також через виробничі приміщення в будівлях ІІІб; IV; ІУа і V ступенів вогнестійкості*.
Допускається передбачати один евакуаційний вихід через приміщення категорій А і Б з приміщень на тому ж поверсі, в яких розміщене інженерне устаткування для обслуговування вказаних приміщень і в яких виключено постійне перебування людей, якщо відстань від найвіддаленішої точки приміщення до евакуаційного виходу з нього не перевищує 25 м.
З кожного приміщення категорії В площею понад 1000 м2 слід передбачати не менше двох виходів (дверей). Виходи повинні розміщуватися так, щоб виключались глухі кути, що перевищують 25 м.
Як другий вихід з другого та вище розташованих поверхів виробничих будівель висотою до 30 м від планувальної позначки землі до відмітки підлоги верхнього поверху допускається передбачати зовнішні металеві сходи у відповідності з вимогами п.2.59. СНиП 2.09.02-85, якщо чисельність працюючих на кожному поверсі (окрім першого) найчисельнішої зміни не перевищує:
15 чол. — в багатоповерхових будівлях з приміщеннями будь-якої категорії;
50 чол. — в двоповерхових будівлях з приміщеннями категорії В;
100 чол.- в двоповерхових будівлях з приміщеннями категорій Г і Д.
Допускається передбачати один евакуаційний вихід: а) з будь -якого поверху виробничих будівель І і II ступеня вогнестійкості з кількістю надземних поверхів не більше чотирьох з приміщеннями категорії Д при чисельності працюючих в найчисельнішій зміні на кожному поверсі не більше п’яти і площі поверху не більше 300 кв. м;
б) із приміщення, розташованого на будь-якому поверсі (крім підвального і цокольного), якщо цей вихід веде до двох евакуаційних виходів з поверху, відстань від найвіддаленішо-го робочого місця до виходу із приміщення не перевищує 25 м і чисельність працюючих найчисельнішої зміни не перевищує:
5 чол. — в приміщенні категорій А,Б;
25 чол. — категорії В;
50 чол. — категорій Г,Д;
в) із приміщень категорії Д площею не більше 300 м і при чисельності працюючих найчисельнішої зміні не більше п’яти, розташованого на будь-якому поверсі (окрім першого), на зовнішні металеві сходи у відповідності з вимогами п. 2.59 СНиП 2.09.02-85. Огороджуючі конструкції сходів повинні бути негорючими. При цьому відстань від найвідда-ленішого робочого місця до виходу на сходи не повинна перевищувати 25 м.
Евакуаційні виходи з виробничих приміщень, розташованих на антресолях і вставках (вбудуваннях) в одноповерховій будівлі І, II, ІІІа ступеня вогнестійкості і передбаче- , них для розміщення інженерного устаткування споруд, при відсутності в них постійних робочих місць, допускається передбачати на внутрішні відкриті металеві сходи, які розташовані в приміщеннях категорій Г і Д і відповідають вимогам п.2.59 СНиП 2.09.0285.
При цьому відстань від найвіддаленішої точки приміщення з інженерним устаткуванням до евакуаційного виходу із будівлі не повинна перевищувати значень, встановлених в табл. 2 СНиП 2.09.02-85. Допускається передбачати один вихід (без влаштування другого) на внутрішні або зовнішні відкриті металеві сходи з вказаних приміщень,в яких відстань від найвіддаленішої точки приміщення до виходу на сходи не перевищує 25 м.
Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій Г і Д допускається влаштовувати у приміщення категорій Г і Д, розташовані на першому поверсі. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій В слід, як правило, передбачати через відособлені сходові клітки, які мають вихід безпосередньо назовні. Допускається використання загальних сходових кліток з улаштуванням відособленого виходу зі сходової клітки назовні, відокремленого на висоту одного поверху глухою протипожежною перегородкою 1-го типу.Виходи з підвалів з приміщеннями категорій В, Г і Д слід передбачати поза зоною дії підйомно-транспортного устаткування.
Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій В, що не прилягають до зовнішніх стін, допускається передбачати на перший поверх з приміщеннями категорій
Г і Д. При цьому сходи для виходу на перший поверх повинні бути огороджені протипожежними перегородками, у підвалі перед сходами слід передбачати тамбур-шлюзи з підпором повітря при пожежі не менше 20 Па (2 кгс/м ).
Евакуаційні виходи зі сходових кліток, розташованих у вбудуваннях і вставках висотою не більше чотирьох поверхів з виробничими приміщеннями категорій Г і
Д, допускається передбачати через приміщення категорій Г і Д назовні за умови розташування виходів по обидві сторони збудувань і вставок (якщо збудування і вставки розділяють будівлю на ізольовані частини).
Ширину евакуаційного виходу (дверей) необхідно приймати в залежності від загальної кількості людей, що евакуюються через цей вихід, та кількості людей на 1 м ширини виходу (дверей), встановленого табл.4,5 СНиП 2.09.02-85.
Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше — 1м, дверей — не менше 0.8 м.
Якщо двері відчиняються з приміщень до загальних коридорів, як ширину евакуаційного шляху коридором слід приймати ширину коридора, зменшену:
на половину ширини полотна дверей — при однобічному розташуванні дверей;
на ширину полотна дверей — при двобічному розташуванні дверей.
Висота проходу на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м.
Двері на шляхах евакуації повинні відкриватись у напрямку виходу з будівлі.
Двері на балкони, лоджії (за винятком дверей, які ведуть до повітряної зони
незадимлюваних сходових кліток 1-го типу) та на площадки зовнішніх сходів, призначених для евакуації, двері з приміщень з одночасним перебуванням не більше 15 чол., двері з комор площею не більше 200 кв. м і санітарних вузлів допускається відчиняти усередину приміщень.
Висота дверей на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м.
Висоту дверей і проходів, які ведуть в приміщення без постійного перебування в них людей, а також в підвальні, цокольні і технічні поверхи, допускається зменшити до 1.9 м, а дверей, що являють собою виходи на горище або безгорищне покриття, — до 1.5 м.
У підлозі на шляхах евакуації не допускаються перепади висот менше 0.45 м і виступи, за винятком порогів в дверних прорізах. В місцях перепаду висот слід передбачати сходи з числом сходинок не менше трьох або пандуси з похилом не більше 1:6.
Відстань по коридору від дверей найвіддаленішого приміщення площею не більше 1000 кв. м до найближчого виходу назовні або до сходової клітки не повинна перевищувати значень, наведених у табл. 3 СНиП 2.09.02-85.
При розміщенні на одному поверсі приміщень різних категорій відстань по коридору від дверей найвіддаленішо-го приміщення до виходу назовні або в найближчу сходову клітку визначається за більш небезпечною категорією.
Відстань від найвіддаленішого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу із приміщення безпосередньо назовні або в сходову клітку не повинна перевищувати значень, наведених в табл. 2 СНиП 2.09.02-85.
Евакуаційні виходи повинні розміщуватись розосереджено. Найменшу відстань 1 між найвідцаленішими один від іншого евакуаційними виходами з приміщень слід визначати за формулою:
L > 1,5(корень) VN
де п — периметр приміщення.
Виходи з підвалів і цокольних поверхів слід передбачати безпосередньо назовні, якщо інше не передбачене відповідними розділами будівельних норм.
Відстань від найвіддаленішої точки на площадках і етажерках до найближчого евакуаційного виходу з будівлі слід приймати за табл. 2 СНиП 2.09.02-85 з урахуванням довжини шляху по відкритих сходах з площадки і етажерки, що приймається рівним потроєній висоті маршів.
Евакуаційні виходи з площадок і етажерок, площа яких перевищує 40% площі поверху, слід передбачати через сходові клітки.
Зовнішні евакуаційні двері будівель не повинні мати замків, яких не можна було б відкрити зсередини без ключа.
Двері сходових кліток, що ведуть до загальних коридорів, двері ліфтових холів і тамбур-шлюзів повинні мати пристрої до самозакриття і ущільнення у притулах і не повинні мати запорів, які б перешкоджали їх відкриванню без ключа.
В будівлях висотою більше чотирьох поверхів вказані двері повинні бути глухими або з армованим склом.
Ширина зовнішніх дверей сходових кліток та дверей до вестибюлю повинна бути не меншою розрахункової ширини сходового маршу.
Двері сходових кліток у відчиненому положенні не повинні зменшувати розрахункової ширини сходових площадок і маршів.
Ширина маршу сходів повинна бути не менше ширини евакуаційного виходу (дверей) на сходову клітку.
Ширина сходових площадок повинна бути не менше ширини маршу, а перед входами до ліфтів з двостулковими дверима — не менше суми ширини маршу і половини ширини дверей ліфта, але не менше 1.6 м.
Поміж маршами сходів слід передбачати зазор шириною не менше 0.05 м.
Улаштування отворів (за винятком дверних) у внутрішніх стінах сходових кліток не допускається.У світлових отворах сходових кліток, заповнених склоблоками, слід передбачати фрамуги, які відчиняються, площею не менше 1.2 кв. м на кожному поверсі.
ТЕРИТОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА
Благоустрій території підприємства
Планування території підприємства повинне забезпечувати найбільш сприятливі умови для виробничого процесу та праці, здійснюватися у відповідності з вимогами чинних будівельних норм та правил.
На території вибухопожежонебезпечних та пожежо-небезпечних об’єктів, а також в місцях зберігання та переробки горючих матеріалів застосування відкритого вогню не дозволяється.
На дільницях території підприємства, де можливі скупчення горючих парів та газів, проїзд автомашин, тракторів, мотоциклів та іншого транспорту не дозволяється. Про це повинні сповіщати вивішені у визначених місцях відповідні написи (покажчики).
Охолоджувальні стави, водойми, шламовідстойни-ки тощо слід розміщувати так, щоб у випадку аварії рідина при розтіканні не загрожувала затопленням підприємству або іншим промисловим, житловим і громадським будівлям і спорудам.
Гаражі на підприємстві слід передбачати лише для спеціалізованої техніки (рятувальної і пожежної служб, аварійної техдопомоги). При відсутності в районі будівніцтва автомобільних господарств по обслуговуванню підприємств допускається передбачати для підприємств гаражі не менше, ніж на 15 вантажних автомашин.
Улаштування відвалів, накопичувачів відходів підприємства допускається лише при обгрунтуванні неможливості їх утилізації. Ділянки для них слід відводити за межами підприємств та II поясу зон санітарної охорони підземних вододжерел.
Для збирання і тимчасового зберігання відходів виробництва і сміття повинні бути влаштовані водонепроникні, зі щільними накривками збірники ємкістю не більше дводенного накопичення відходів.
Розміщення сміттєзбірників допускається на відстані не менше 25 м від виробничих І складських приміщень на асфальтованих або бетонованих майданчиках, що перевищують габарити основи збірників на 1.0 м з усіх боків. Видалення відходів повинно проводитись спеціальним транспортом у встановлений термін.
Для вантажно-розвантажувальних робіт на підприємстві повинні споруджуватись постійні чи тимчасові вантож-но-розвантажувальні майданчики (платформи, естакади) висотою на рівні підлоги вагону або кузова автомашини, а для рідких продуктів (мазут, спирт тощо) — зливно-наливні пристрої.
Огороджування території підприємства слід виконувати у відповідності зі СН 441-72. Вхід стороннім особам на територію підприємства не дозволяється.
В’їздні (виїздні) ворота повинні легко відчинятися, мати запори, що виключають можливість їх самочинного відкривання та закривання, і сигналізацію, що попереджує про рух транспорту.
Головні проїзди, пішохідні доріжки, а також майданчики перед експедиціями і складами повинні мати тверде покриття.
Пішохідні доріжки повинні бути якомога коротшими, з щонайменшою кількістю перетинів з внутрішньозаводськими коліями, ширина доріжок тротуару повинна бути не менше 1.5 м. При інтенсивності пішохідного руху менше 100 чоловік за годину в обох напрямках допускається влаштування тротуарів шириною 1.0 м.
При розміщенні тротуарів поряд або на спільному з автомобільною дорогою земляному полотні вони повинні бути відділені від дороги роз’єднувальною смугою шириною не менше 0.8 м. Розташування тротуарів впритул до проїзної частини автомобільної дороги допускається лише під час реконструкції підприємства.
При приляганні тротуару до проїзної частини тротуар повинен бути на рівні верху бортового каменя, але не менше ніж на 0.15 м вище проїзної частини.
Для переходу каналів і траншей повинні бути встановлені містки шириною не менше 0.8 м, огороджені поруччям висотою не менше 1.0 м з суцільною зашивкою знизу на висоту 0.15 м. Підходи до містків повинні бути вільними і темної пори доби освітлюватись.
Заглиблені резервуари, колодязі, люки повинні бути закриті надійними накривками врівень з прилеглою територією, а під час проведення ремонтних робіт повинні бути огороджені.
Відкриті заглибини (котловани, траншеї, ями) повинні мати огорожі висотою 1.0 м з суцільною зашивкою знизу на висоту 0.15 м; тимчасово відкриті колодязі повинні бути огороджені або закриті щитами з встановленням попереджувальних (заборонних) переносних знаків безпеки і освітлюватись темної пори доби.
Територія підприємства повинна бути рівною, мати необхідні нахили і пристрої для відведення атмосферних і поливальних вод. Вільні ділянки території повинні бути озеленені. З настанням темряви територія підприємства повинна освітлюватись.
Територія підприємства повинна бути обладнана спеціальними майданчиками для зберігання пального, сировини, допоміжних матеріалів та устаткування з урахуванням вимог правил безпеки і санітарних норм. Тверде паливо повинно зберігатися згідно з вимогами п.7.10.6. Правил пожежної безпеки в Україні.
Розміщувати житлові будинки, ясла, дитячі садки, школи, клуби або використовувати для цих потреб приміщення, розташовані на території підприємства, а також в санітарно-захисній зоні, не дозволяється.
Не дозволяється прибудовувати побутові, допоміжні і адміністративні приміщення до будівель з вибухопо-жежонебезпечними виробництвами і розміщувати їх в небезпечній зоні діяння ударної хвилі під час вибуху.
Будівництво тимчасових будівель і споруд на території виробничої зони діючого підприємства не дозволяється.
Будівельний майданчик на території підприємства для запобігання доступу сторонніх осіб повинен бути огороджений. У випадку неможливості влаштування огорожі він повинен бути позначений відповідними знаками і написами.
Прибирання території повинно проводитись щоденно: влітку для запобігання запилення її слід регулярно поливати; взимку проїзди і проходи повинні систематично очищуватись від снігу і льоду, посипатись піском.
Прокладання (розміщення) газопроводів і інших підземних комунікацій повинно бути означене розпізнавальними знаками і нанесене на генплані підприємства.
5
.2. Автомобільні проїзди та залізничні колії
Рух транспорту на підприємстві повинен бути організований за схемою маршрутів руху транспортних та пішохідних потоків з вказаними на ній поворотами, зупинками, виїздами, переходами тощо. Схема маршрутів руху повинна бути вивішена в місцях стоянки транспорту, перед в’їздами на територію підприємства і в інших необхідних для цього місцях.
Територія підприємства повинна бути обладнана дорожніми знаками, покажчиками швидкості руху транспорту за ГОСТ 10807-78 і знаками безпеки за ГОСТ 12.4.026-76. Необхідна кількість дорожніх знаків і покажчиків і місця іх встановлення повинні обґрунтовуватись схемою организації руху транспортних і пішохідних потоків.
Вантажопотоки на заводському подвір’ї не повинні мати зустрічних і, по можливості, перехресних напрямків.
Внутрішньозаводські автодороги повинні відповідати вимогам СНиП 2.05.0285 і СНиП 2.05.07-91.
Експлуатація, утримання та ремонт автотранспорту має відповідати вимогам Правил охорони праці на автомобільному транспорті.
До всіх будівель і споруд підприємства повинен бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будівлями не дозволяється захаращувати і використовувати для складування матеріалів, устаткування і для стоянки автотранспорту.
Закриття окремих ділянок доріг допускається з дозволу власника підприємства після попереднього узгодження з місцевими органами пожежного нагляду і при умові наявності об’їзних шляхів.