Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.
Організація роботи з охорони праці на підприємстві, права та обов’язки посадових осіб та працівників повинні бути викладені у нормативних актах, розроблених згідно з Порядком опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві.
На підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше чоловік незалежно від форм власності, видів діяльності та наявності підрозділів державної або відомчої пожежної охорони зі складу працюючих створюються, у відповідності з Законом України Про пожежну безпеку, добровільні пожежні дружини (команди) і пожежно-технічні комісії.
Основні завдання, порядок створення і організація роботи добровільної пожежної дружини викладені у Положенні про добровільні,пожежні дружини (команди). Основні завдання і напрями роботи пожежно-технічної комісії викладені у Типовому положенні про пожежно-технічну комісію.
Державний нагляд за додержанням вимог цих Правил здійснюють органи:
Державного комітету України по нагляду за охороною праці;
державного пожежного нагляду Управління Державної пожежної охорони (УДПО) Міністерства внутрішніх справ України;
санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України.
Контроль за додержанням вимог цих Правил здійснюють служби охорони
праці:
галузевого центрального органу державної виконавчої влади;
місцевих державних адміністрацій та Рад народних депутатів у межах відповідної території;
підприємств.
Громадський контроль за додержанням цих Правил здійснюють:
трудові колективи — через вибраних ними уповноважених;
професійні спілки — в особі своїх виборних органів і представників.
Обов’язки, права і відповідальність за порушення цих Правил
Керівники підприємств, установ, організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог цих.Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов’язків згідно з чинним законодавством.
За безпечність конструкції, правильність вибору матеріалу, якість виготовлення, монтажу, налагодження, ремонту і технічного діагностування, а також
відповідність об‘єкта цим Правилам відповідає підприємство, установа, організація (незалежно від форм власності та відомчої належності), що виконує відповідні роботи.
Власник, який створив нове підприємство, зобов’язаний одержати від органів Держнаглядохоронпраці та державного пожежного нагляду дозвіл на початок його роботи.
Власник підприємства зобов’язаний:
створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці;
забезпечити функціонування системи управління охороною праці;
створити відповідні служби І призначити посадових осіб, які повинні забезпечувати вирішення конкретних питань охорони праці, затвердити інструкції про їх обов’язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій ;
організувати проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці;
розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємства, та встановлювати правила виконання робіт і поведінки працівників на підприємстві;
здійснювати постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт у відповідності до вимог щодо охорони праці;
організовувати пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
вживати узгоджених з органами державного нагляду заходів, що забезпечують безпеку працівників у разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які необхідно виконувати для забезпечення нешкідливих та безпечних умов праці на певних роботах.
Працівник зобов’язаний:
знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
дотримуватися зобов’язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги правил та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки.
проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
Особи, винні у порушенні цих Правил, притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.
Порядок розслідування аварій та нещасних випадків
Розслідування аварій і нещасних випадків, що мали місце на виробництві, проводиться відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.
3.4. Організація навчання та вимоги до персоналу
Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві навчання, інструктаж з питань охорони праці, пожежної безпеки, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.
Власник повинен при укладанні трудового договору проінформувати працівника під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих факторів, які ще не усунуті, можливих наслідків їх впливу на здоров’я і про права на пільги і компенсацію за працю в таких умовах. Власник зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року, згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України.
Посадові особи і спеціалісти, інші працівники підприємств, а також приватні особи, які зайняті проектуванням, виготовленням, монтажем, налагоджуванням, ремонтом, реконструкцією, діагностуванням та експлуатацією об’єктів, виконанням робіт, обумовлених Правилами, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), перевірку знань Правил у порядку, передбаченому Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці і Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України.
Посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично один раз на три роки повинні проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки. Порядок організації навчання визначається Переліком посад, при призначенні на які особи зобов’язані проходити навчання і періодичну перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації
.3.4.5. Працівники, зайняті на роботах, передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою, повинні проходити спеціальні навчання і не менше одного разу на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.
Перелік питань з перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва складають члени комісії по перевірці знань з питань охорони праці, узгоджує служба охорони праці і затверджує керівник підприємства.
Особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою, попередньо, до початку самостійного виконання робіт, повинні пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки
Програми навчання з питань пожежної безпеки повинні погоджуватися з органами державного пожежного нагляду.
Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві покладається на його керівника, а в структурних підрозділах (цеху, дільниці, лабораторії, майстерні тощо) -на керівників цих підрозділів.
Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники, на яких покладені ці обов’язки керівником підприємства.
Не дозволяється допуск осіб віком до вісімнадцяти років до робіт, передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.
Не дозволяється застосування праці жінок до робіт, передбачених Переліком важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок.
Не дозволяється залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Допуск до роботи осіб, які у встановленому порядку не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки, не дозволяється.
ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
Загальні вимоги
Пожежна безпека підприємства повинна відповідати вимогам Закону України Про пожежну безпеку, Правил пожежної безпеки в Україні та вимогам відповідних нормативних актів.
Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств.
Забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників і уповноважених ними посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов’язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту повинні бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов’язках, інструкціях, положеннях тощо).
На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим згідно з п. 3.3. Правил пожежної безпеки в Україні.
Забезпечення пожежної безпеки при проектуванні, будівництві, розширенні, реконструкції та технічному переоснащенні підприємств, будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.
Власник підприємства зобов’язаний:
розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки, розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють в межах підприємства, здійснювати- постійний контроль за їх додержанням;
впроваджувати досягнення науки І техніки, позитивний досвід;
забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;
організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;
у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, необхідно вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;
утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;
створювати, у разі потреби, відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;
подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об’є’ктів і продукції, що ними виробляється;
здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики1;
своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;
проводити службове розслідування випадків пожеж.
У кожному підрозділі (цеху, майстерні, лабораторії чи іншому приміщенні) повинна бути опрацьована інструкція щодо заходів пожежної безпеки і схема евакуації людей з приміщення, затверджена власником, вивчена в системі виробничого навчання та вивішена на видному місці.
У будівлях, як правило, необхідно передбачати оповіщення про пожежу. Спосіб оповіщення (технічні засоби чи організаційні заходи) визначається в залежності від призначення будівлі та її об’ємно-планувального та конструктивного рішення.
У виробничих, адміністративних і побутових будівлях підприємства не дозволяється:
а) виконувати прибирання приміщень з використанням бензину, гасу та інших легкозаймистих та горючих рідин;
б) оббивати стіни машинописних бюро, службових кабінетів, обчислювальних центрів та подібних приміщень горючими тканинами, непросоченими вогнезахисними сумішами;
в) відігрівати трубопроводи у разі їх замерзання паяльними лампами або іншими засобами з застосуванням відкритого вогню;
г) проводити перепланування приміщень без узгодження з органами державного пожежного нагляду.
Всі речовини, що зберігаються (застосовуються) на підприємствах, повинні мати показники їх пожежної небезпеки за ГОСТ12.1.044-89 з вказівкою вогнегасильних речовин, які слід застосовувати при гасінні. Застосування матеріалів і речовин, на які відсутні показники пожежної небезпеки, не дозволяється.
Протипожежне водопостачання, пожежна техніка і засоби зв’язку
Водопровідна мережа, на якій встановлюється пожежне обладнання, повинна забезпечувати необхідний напір та пропускати розраховану кількість води з метою пожежогасіння. При недостатньому напорі на об’єктах повинні встановлюватись насоси- підвищувачі.Тимчасове відключення ділянок водопровідної мережі з встановленими на них пожежними гідрантами або кранами, а також зменшення напору в мережі нижче потрібного допускається за умовою повідомлення про це пожежної охорони.
При наявності на території підприємства або поблизу нього природних водоймищ (рік, озер, ставків) повинні бути обладнані під’їзди і пірси для встановлення пожежних автомобілів і забору води будь-якої пори року.
За пожежними резервуарами, водоймами, водопровідною мережею і гидрантами, спрінклерними, дренчерними і насосними установками повинен здійснюватися постійний технічний нагляд, що забезпечує їх справний стан і постійну готовність до застосування у разі пожежі чи займання. Відновлення протипожежного запасу води в резервуарах, витраченої під час гасіння пожежі або в інших випадках, слід виконувати в термін:
24 години — на промислових підприємствах з приміщеннями категорій А, Б, В;
36 годин — на промислових підприємствах з приміщеннями категорій Г, Д;
72 години — на сільськогосподарських підприємствах.
У випадку проведення ремонтних робіт або відключення ділянок водопровідної мережі, виходу з ладу насосних станцій, несправності спрінклерних і дренчерних установок, витікання води з пожежних водойм необхідно терміново сповістити про це пожежну охорону.
Під’їзди і підходи до пожежних водойм, резервуарів і гідрантів повинні бути завжди вільними. Біля місця розташування пожежного гідранта повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним позначенням ПГ, цифровим позначенням відстані у метрах від покажчика до гідранта і внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах.Біля місця розташування пожежної водойми повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним позначенням ПВ, цифровими позначеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, що можуть бути одночасно встановлені на майданчику біля водойми
Кришки люків колодязів пожежних підземних гідрантів повинні бути очищені від грязі, льоду і снігу, а стояк — звільнений від води. Взимку пожежні гідранти повинні утеплюватись для запобігання промерзанню.
Пожежні гідранти та крани повинні не рідше одного разу на шість місяців підлягати технічному обслугозуван-ню і перевірятися на ррботоздатність шляхом пуску води.
В приміщенні пожежної насосної станції повинні бути вивішені:
загальна схема протипожежного водопостачання;
схеми спрінклерних і дренчерних установок підприємства і інструкції з їх експлуатації. На засувках і пожежних насосах-підвищувачах повинно бути вказано їх призначення.
Насосна станція повинна мати телефонний зв’язок або сигналізацію, що зв’язує її з пожежною охороною підприємства обо міста (района).
Пожежні насоси водонасосної станції підприємства повинні утримуватися в постійній експлуатаційній готовності і перевірятися на створення потрібного напору шляхом пуску не рідше одного разу на місяць (з відповідним записом у журналі).
Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами та стволами, які повинні знаходитись в опломбованих шафах.
Пожежні рукави повинні бути сухими, скоченими і підключеними до кранів і стволів.
На дверцятах шафи пожежного крана повинні бути вказані: літерне позначення ПК, порядковий номер пожежного крана, номер телефону найближчої пожежної частини.
Виробничі, адміністративні, складські і допоміжні будівлі та приміщення повинні бути забезпечені засобами гасіння пожеж та зв’язку (пожежна сигналізація, телефони) для негайного виклику пожежної допомоги у випадку виникнення пожежі.
Усі види пожежної техніки та протипожежного устаткування, що застосовуються для запобігання пожежам і їх гасіння, повинні мати державний сертифікат якості.
Відповідальність за утримання та своєчасний ремонт пожежної техніки та устаткування, засобів зв’язку і пожежогасіння покладається на власника підприємства. Вогнегасники і засоби виклику пожежної допомоги, що знаходяться у виробничих приміщеннях, лабораторіях і складах, передаються під відповідальність (збережений) керівників цехів, складів та інших посадових осіб.
Використання пожежної техніки для потреб, що не пов’язані з навчанням пожежних формувань та пожежогасінням, не дозволяється.
При аваріях і стихійних лихах застосовувати пожежну техніку дозволяється за наявності дозволу органів пожежного нагляду.
Виїзна пожежна техніка (пожежні автомобілі, мотопомпи) і пожежне обладнання повинні знаходитись в справному стані згідно з вимогами п.п.6.4.5.-6.4.7. Правил пожежної безпеки в Україні. Для їх зберігання повинно бути обладнане спеціальне опалюване приміщення (пожежне депо, бокс).
Для зазначення місця знаходження пожежної техніки і вогнегасних засобів повинні застосовуватись вказівні знаки за ГОСТ 12.4.026-76, які розміщуються на видних місцях на висоті 2-2.5 м як у приміщенні, так і назовні.
2.16. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих приміщеннях, на території підприємства, як правило, повинні встановлюватись спеціальні пожежні щити.
Контроль за утриманням і готовністю до дії вогнегасників та інших засобів гасіння пожеж, які знаходяться в цехах, складах, майстернях, лабораторіях, здійснює начальник пожежної охорони або добровільної пожежної дружини підприємства.
Порядок розміщення, обслуговування та застосування вогнегасників повинен дотримуватись у відповідності з вказівками інструкцій підприємств-виготовлювачів, чинних нормативно-технічних документів, а також з такими вимогами:
не допускається зберігання і застосування вогнегасників з зарядом, що включає галоїдовуглеводневі сполуки, в не-провітрюваних приміщеннях площею менше 15 кв. м;
не дозволяється встановлювати вогнегасники на шляхах евакуації людей з приміщень, що захищаються, за винятком розміщення вогнегасників у нішах;
вогнегасники повинні розміщуватись на висоті не більше 1.5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані не менше 1.2 м від краю дверей при їх відчиненні;
конструкція і зовнішнє оформлення тумби або шафи для розміщення вогнегасників повинні бути такими, щоб можна було візуально визначити тип вогнегасників, що в них зберігаються.