Виробництво кальцинованої соди (легкої та важкої)
Підвісні канатні дороги для транспортування карбонатної сировини повинні експлуатуватися відповідно до вимог СНиП 2.05.07-91 «Промышленный транспорт», затвердженого постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 28.11.91 № 18 (далі - СНиП 2.05.07-91).
Перекачувати аміачну воду необхідно за допомогою насосів, передавлення аміачної води стисненим повітрям не дозволяється.
Вакуум-насоси відділення абсорбції повинні працювати безперебійно, резервне устаткування завжди повинно бути готовим до пуску.
Під час використання у виробництві кальцинованої соди експанзерного газу (газу від виробництва синтетичного аміаку) об’ємна частка домішок у газі повинна бути не більше, %: оксиду вуглецю та водню (СО + Н 2 ) - 2; кисню (О2) - 1. У разі перевищення вмісту в газі зазначених домішок необхідно припинити його подачу у виробництво.
Трубопровід для транспортування експанзерного газу від виробництва синтетичного аміаку повинен мати пристрої-випускники для видалення з нього конденсату.
Між виробництвом кальцинованої соди та виробництвом синтетичного аміаку, що постачає експанзерний газ, повинен бути встановлений надійно діючий зв’язок.
Експлуатацію, ремонт та очищення устаткування, пов’язаного з використанням експанзерного газу, необхідно здійснювати відповідно до вимог інструкції, затвердженої суб’єктом господарювання.
Під час зупинки на ремонт відділення карбонізації, що працює на експанзерному газі, необхідно від’єднати трубопровід експанзерного газу заглушками з відміткою у журналі обліку установки та зняття заглушок, за необхідності - продути систему газом вапновипалювальних печей, а потім парою.
Переливні пристрої вакуум-фільтрів сирого бікарбонату натрію для запобігання переповненню корита фільтрів мають систематично прочищуватися та прогріватися парою. Після зупинки вакуум-фільтрів суспензію сирого бікарбонату натрію для уникнення потрапляння у повітря газоподібного аміаку необхідно зливати в закриту буферну ємність.
Ремонтувати вакуум-фільтр та відновлювати цілісність фільтрувальної перегородки необхідно тільки під час його зупинки.
Для запобігання потраплянню аміаку в повітря робочої зони не дозволяється переповнювати корита фільтрів технологічними рідинами.
Під час очищення корита промивної води та віджимних роликів вакуум-фільтра не дозволяється ставати на край корита фільтра. З цією метою повинні бути обладнані спеціальні площадки та сходи.
Конвеєри, що транспортують бікарбонат натрію від вакуум- фільтрів до парових кальцинаторів, повинні мати укриття вздовж усього конвеєра для запобігання потраплянню аміаку в повітря робочої зони.
Для підтримання постійного тиску в паровому кальцинаторі кількість газу, що відсмоктується з колектора газу кальцинаторів, необхідно регулювати автоматично.
Для запобігання підвищення тиску в паровому кальцинаторі необхідно здійснювати запобіжний огляд та чищення живильного змішувача та газоходу на ділянці від кальцинатора до циклона.
Дистиляційні колони повинні бути обладнані запобіжними клапанами у верхній частині на конденсаторі дистиляції. Запобіжні клапани необхідно перевіряти з періодичністю відповідно до графіка, затвердженого суб’єктом господарювання, але не рідше ніж 1 раз на зміну.
Щоб уникнути гідравлічних ударів, подачу пари, газів і рідин в апарати відділення абсорбції-дистиляції під час їх навантаження необхідно здійснювати поступово.
Виробництво бікарбонату натрію
Підігрівник содового розчину, що працює під тиском, повинен бути обладнаний запобіжним клапаном, який необхідно перевіряти з періодичністю відповідно до графіка, затвердженого суб’єктом господарювання, але не рідше ніж 1 раз на зміну.
Заміну пошкодженої фільтрувальної тканини на фільтрах содового розчину необхідно проводити тільки після зупинки фільтра.
Подавати двооксид вуглецю до карбонізаційних колон під тиском, що перевищує технологічні норми, не дозволяється. Запобіжні клапани, що встановлені на карбонізаційних колонах, необхідно перевіряти з періодичністю відповідно до графіка, затвердженого суб’єктом господарювання, але не рідше ніж 1 раз на зміну.
Центрифуга для розділення суспензії бікарбонату натрію повинна бути обладнана кожухом для огородження частин, що обертаються. Кришка кожуха центрифуги повинна бути зблокована з електричним приводом таким чином, щоб унеможливити включення центрифуги в роботу (пуск до руху барабана), якщо кришка відкрита.
Щоб уникнути гідравлічних ударів, подачу пари в декарбонатор та карбонізаційну колону під час її пропарювання необхідно здійснювати поступово.
Виробництво оксиду кальцію та вапняного молока
Вантажно-розвантажувальні роботи з вапняком повинні проводитись на спеціально відведеній території з твердим покриттям.
Конструкція завантажувальних і розвантажувальних пристроїв вапновипалювальних печей повинна забезпечувати герметичність печі під час її завантаження та роботи.
Надлишковий газ від печей і газ із міжконусного простору під час експлуатації вапновипалювальних печей необхідно відводити через загальний колектор в установку для очищення від пилу та викидати в атмосферу через санітарну трубу. Газові викиди повинні бути очищені відповідно до вимог ДСП-201-97 та СНиП 2.04.05-91.
Колектор газу вапновипалювальних печей повинен бути обладнаний площадками та сходами для зручного та безпечного його обслуговування.
Люки колектора газу вапновипалювальних печей повинні герметично закриватися таким чином, щоб унеможливити відкривання їх вручну.
Перед уведенням в експлуатацію вапновипалювальних печей необхідно провести огляд футерування, починаючи з верху печі, та видалити цеглу, що потребує заміни; перевірити герметичність печей і комунікацій, виконати змащення всіх рухомих механізмів. Роботи повинні проводитися відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85 з оформленням наряду-допуску.
Видалення плавів з вапновипалювальних печей необхідно здійснювати механічним подрібненням їх зверху або збоку. Не дозволяється пропарювати та поливати плави водою.
Збірники вапняного молока повинні бути закритими, обладнані трубами для поєднання з атмосферою, рівнемірами та обладнані пристроями, що запобігають переповненню ємностей.
Транспортування вапняного молока необхідно здійснювати тільки по закритих комунікаціях.
Запірну арматуру на трубопроводі вапняного молока необхідно відкривати та закривати поступово для запобігання гідравлічним ударам та унеможливлення отримання працівниками опіків.
СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ, УПРАВЛІННЯ, СИГНАЛІЗАЦІЇТА ПРОТИАВАРІЙНОГО ЗАХИСТУ ВИРОБНИЦТВ КАЛЬЦИНОВАНОЇ
СОДИ ТА СОДОПРОДУКТІВ
Під час проектування та будівництва підприємств содової промисловості необхідно передбачати автоматизацію виробництва із застосуванням обчислювальної техніки. Комплекс пристроїв для автоматизації технологічних процесів, який включає прилади, регулятори, сигналізатори та інші засоби автоматизації та дистанційного керування, повинен забезпечувати: безпеку контролю та управління процесами;
попередження про майбутній пуск механізмів, що управляються автоматично або дистанційно;
вибухозахист апаратів, у яких проводяться процеси з утворенням вибухонебезпечних концентрацій речовин.
Під час розробки проектів автоматизації, монтажу устаткування та експлуатації КВП необхідно додержуватись вимог НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86), НПАОП 0.00-1.41-88 та НПАОП 40.1-1.01-97.
Прилади, регулятори та інші пристрої систем управління і контролю повинні відповідати категорії приміщень та будівель, де їх установлюють.
Основні матеріальні та енергетичні потоки повинні контролюватися автоматичними приладами.
Усі КВП та регулятори повинні бути справними та піддаватися обов’язковій повірці відповідно до затвердженого суб’єктом господарювання графіка, але не рідше ніж 1 раз на рік.
Стиснене повітря для систем управління, контролю та автоматизації повинно відповідати вимогам ДСТУ 4169:2003 Стиснене повітря. Частина 1. Забруднювачі та класи чистоти (ISO 8573-1:2001, MOD), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 10.06.2003 № 100 (далі - ДСТУ 4169:2003).
Щити з КВП повинні бути розташовані в місцях, зручних для обслуговування та спостереження.
У неопалювальних приміщеннях засоби вимірювання та автоматизації повинні бути теплозахищеними.
До початку зимового періоду для забезпечення безперебійної роботи КВП необхідно перевірити справність імпульсних ліній та посудин для розділення, приладів; заповнити їх рідиною, що не замерзає; переконатись у справності та надійності системи обігріву приладів.
Не дозволяється експлуатація компресорів і насосів, якщо немає чи пошкоджено засоби автоматизації, контролю та системи блокування.
Для оповіщення працівників про порушення роботи зблокованих установок повинна бути передбачена сигналізація зі світловим і звуковим сповіщенням про пошкодження.
Експлуатувати прилади та регулятори з радіоактивними випромінювачами необхідно відповідно до вимог Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2005 № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/10832.
ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ЕНЕРГЕТИЧНЕ УСТАТКУВАННЯ
Експлуатація електроустаткування здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.32-01, НПАОП 40.1-1.21-98, експлуатаційної документації та цих Правил.
Експлуатація парових і водогрійних котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа здійснюється відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см ), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 °С, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.07.96 № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.11.96 за № 655/1680 (далі - НПАОП 0.00-1.26-96).
Експлуатація трансформаторів електричного струму здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97, ГОСТ 12.2.007.2-75 «ССБТ. Трансформаторы силовые и реакторы электрические. Требования безопасности», затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10.09.75 № 2368 (далі - ГОСТ 12.2.007.2-75).
Захист працівників від шкідливого впливу електричного струму здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.1.019-79 «ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 17.07.79 № 2582 (далі - ГОСТ 12.1.019-79), та Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.12.2002 № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за № 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-2002).
Електрозахисні засоби, що застосовуються під час експлуатації та ремонту електроустановок, необхідно використовувати відповідно до вимог ДСН 3.3.6.096-2002.
Обслуговування діючих електроустановок, організацію та виконання ремонтних робіт повинні здійснювати спеціально підготовлені та атестовані електротехнічні працівники відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
Вибір та установка електроустаткування (машин, апаратів, пристроїв) здійснюються відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01.
Електроустаткування повинно мати надійне захисне заземлення (занулення), бути захищеним від потрапляння пилу, вологи та відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.1.030-81 «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від
№ 2404 (далі - ГОСТ 12.1.030-81).
У разі порушення або несправності заземлення електричні установки повинні бути негайно вимкнені та вжиті заходи до відновлення заземлення.
Експлуатація електрозварювальних установок здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98, НПАОП 40.1-1.32-01 та ГОСТ 12.3.003-86 «ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности», затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 19.12.86 № 4072 (далі - ГОСТ 12.3.003-86).
Експлуатація та випробування ручних переносних електроінструментів здійснюються відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.2.013.0-91 «ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний (МЭК 745-1-82)», затвердженого постановою Комітету стандартизації та метрології СРСР від 30.09.91 № 1563 (далі - ГОСТ 12.2.013.0-91).
Опосвідчення стану безпеки електроустановок здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687 (далі - НПАОП 0.00-8.18-04).
Експлуатація електрофільтрів здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01. Електрофільтри для очищення газу вапновипалювальних печей повинні бути герметичними.
Освітлення будівель, приміщень та споруд, місць виконання робіт поза будівлями здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97.
Норми освітленості повинні відповідати вимогам ДБН В 2.5-28-2006 Природне та штучне освітлення, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 № 168 (далі - ДБН В 2.5-28-2006).
Приміщення з постійним місцеперебуванням людей повинні мати природне освітлення.
Експлуатація пристроїв для освітлення здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.2.007.0-75 «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности», затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10.09.75 № 2368 (далі -
ГОСТ 12.2.007.0-75).
Захист від статичної електрики технологічного устаткування та трубопроводів здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.4.124-83.
Усе технологічне устаткування та трубопроводи повинні бути заземлені відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81, НПАОП 40.1-1.32-01 та ДСТУ 3680-98 (ГОСТ 30586-98) Сумісність технічних засобів електромагнітна. Стійкість до дії грозових розрядів. Методи захисту, затвердженого наказом Держстандарту України від 30.12.98 № 59 (далі - ДСТУ 3680-98).
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ
Загальні вимоги безпеки
Експлуатація виробничого устаткування здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003-91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности», затвердженого постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 06.06.91 № 807 (далі - ГОСТ 12.2.003-91).
Усе устаткування повинно мати маркування із зазначенням паспортних даних: максимально допустимого навантаження, дати випуску, підприємства-виробника.
Не дозволяється працювати на несправному устаткуванні.
До апаратів, посудин та комунікацій, що потребують продувки, промивки та пропарювання, перед внутрішнім оглядом або ремонтом повинні бути підведені необхідні середовища (пара, вода, стиснене повітря, інертний газ).
Проходи до лазів для внутрішнього огляду та чищення технологічного устаткування повинні бути вільними та мати ширину не менше ніж 0,8 м. Висота проходу над лазом, що влаштований у кришці апарата, повинна бути не менше ніж 1,2 м.
Конструкція конвеєрів, що транспортують гарячі вантажі, повинна унеможливлювати отримання працівниками опіків.
Для забезпечення монтажу та демонтажу устаткування, що встановлюється вище першого поверху, у міжповерхових перекриттях на площадках повинні бути передбачені монтажні прорізи. Розміри монтажних прорізів повинні перевищувати максимальні габаритні розміри устаткування, що транспортується, не менше ніж на 0,2 м у кожний бік.
Монтажні прорізи необхідно розташовувати в зоні обслуговування підйомних механізмів. Площадка підлоги першого поверху під монтажним прорізом повинна бути вільною від устаткування та прилягати до виходу назовні, до монтажного прорізу в стіні чи до проходу в цеху.
Розміщення устаткування. Робочі місця, їх утримання
Розміщення устаткування здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003-91 та ГОСТ 12.2.061-81 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від
№ 4883 (далі - ГОСТ 12.2.061-81).
Компонування та розміщення устаткування, газопроводів і комунікацій повинно забезпечувати працівникам безпечні та нешкідливі умови праці, вільний доступ, зручність обслуговування та проведення ремонтних робіт, а також відповідати вимогам технологічних процесів. Для проведення монтажних і ремонтних робіт необхідно застосовувати засоби механізації.
Устаткування та контрольно-вимірювальні прилади необхідно розташовувати так, щоб було зручно їх обслуговувати та спостерігати за технологічним процесом.
Устаткування, що обладнане перемішувальними пристроями, необхідно розташовувати так, щоб забезпечити можливість демонтажу приводу, вала та перемішувального пристрою.
Гасителі вапна необхідно встановлювати в один ряд на рівні, що забезпечує вільне перетікання вапняного молока в устаткування для його очищення і далі - в ємність для вапняного молока. Проходи між суміжними гасителями повинні бути не менше ніж 2 м. Відстань між гасителем та стіною будівлі повинна забезпечувати вільний прохід завширшки не менше ніж 1 м.
Розміщення відстійників відділення очищення розсолу повинно забезпечувати можливість кругового обслуговування. Для проведення робіт з ремонту та демонтажу (виймання) приводу перемішувального пристрою повинні бути передбачені засоби механізації.
Відстань по фронту між двома рядами колонного устаткування повинна бути не менше ніж 3 м.
Відстань між виступаючими частинами колонного устаткування повинна бути не менше ніж 2 м.
Розташування колонного устаткування з теплообмінниками повинно забезпечувати:
можливість монтажу та заміни трубок теплообмінних апаратів. Відстань у світлі між апаратами, а також між будівельними конструкціями та устаткуванням у бік виймання труб повинна перевищувати довжину труби не менше ніж на 0,1 м;
можливість установки та знімання бокових кришок і трубних дощок теплообмінних елементів колонних апаратів.
Відстань між фільтрами для розділення суспензії чи центрифугами та апаратурою, що розташована поруч, повинна бути не менше ніж 1,5 м, а відстань до будівельних конструкцій - не менше ніж 1,0 м.
Розміщення вакуум-фільтрів повинно бути таким, щоб забезпечувати можливість заміни фільтрувальної перегородки, а також необхідну вільну площу для проведення монтажних та ремонтних робіт із застосуванням засобів механізації.
Насоси необхідно розміщувати по змозі групами за технологічним призначенням так, щоб забезпечити мінімальну довжину всмоктувальних комунікацій.
Проходи між насосами з урахуванням їх обв’язки (крім головних проходів) повинні бути не менше ніж 0,8 м; відстань від насосів до будівельних конструкцій - не менше ніж 1,0 м. Дозволяється невеликі насоси установлювати парами на одному фундаменті, відстань між виступаючими частинами насосів має бути не менше ніж 0,3 м.
Проходи між пластинчастими теплообмінниками з урахуванням їх обв’язки повинні бути не менше ніж 1,0 м.
Парові кальцинатори необхідно встановлювати так, щоб відстані між частинами фундаментів, що виступають, були не менше ніж 3 м і відстань до будівельних конструкцій - не менше ніж 3 м.
Конвеєри необхідно встановлювати так, щоб відстань по вертикальній лінії від частин конвеєра, що найбільш виступають і які потребують обслуговування, до нижніх поверхонь будівельних конструкцій, що виступають, була не менше ніж 0,6 м, а від транспортного вантажу - не менше ніж 0,3 м.
Робочі місця та їхнє обладнання повинні забезпечувати належні безпечні та здорові умови праці та відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования», затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26.04.78 № 1102 (далі - ГОСТ 12.2.032-78), та ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования», затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26.04.78 № 1100 (далі - ГОСТ 12.2.033-78).
Робочі місця підлягають атестації за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - НПАОП 0.00-6.23-92).
Робочі місця повинні утримуватись у чистоті та порядку під час усього періоду роботи.
На робочих місцях мають бути:
витяги з планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, розроблених відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99. Витяги повинні бути представлені в обсязі, який є достатнім для якісного виконання працівниками відповідних дій;
інструкції з ведення технологічних процесів, ремонту та очищення устаткування;
інструкції з охорони праці за видом діяльності або професією.
Експлуатація устаткування підвищеної небезпеки
Отримання дозволів на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки здійснюється відповідно до вимог Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
№ 1631 (НПАОП 0.00-4.05-03).
Ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки здійснюється відповідно до вимог Порядку ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 06.12.2004 № 270, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2004 за №1604/10203 (далі - НПАОП 0.00-6.07-04).
Огляд, випробування та експертне обстеження машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки здійснюються відповідно до вимог НПАОП 0.00-8.18-04.
Фахівці, які мають право проводити технічний огляд та експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, повинні проходити атестацію відповідно до вимог Порядку атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду України від 20.12.2006 № 16, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.2007 за № 103/13370 (далі - НПАОП 0.00-6.08-07).
Експлуатація устаткування, що працює під тиском, здійснюється відповідно до вимог нормативних актів щодо будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
На кожну посудину, що працює під тиском, необхідно нанести маркування з такими даними: