Міністерство праці та соціальної політики
Комітет по нагляду за охороною праці України (Держнаглядохоронпраці)
Державний нормативний акт про охорону праці
Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій
Київ 1999
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Держнаглядохоронпраці
17.06.99 № 112
ЗАРЕЄСТРОВАНО
Міністерство юстиції України
30.06.99 № 424/3717
Розроблено: Науковим Центром вивчення ризиків "РІЗІКОН" (м. Сєвєродонецьк) і Управлінням по нагляду в хімічній, нафтопереробній і газовій промисловості Держнаглядохоронпраці України
Внесено: Управлінням по нагляду в хімічній, нафтопереробній і газовій промисловості Держнаглядохоронпраці України
Введено: Вперше
Редакційна комісія: А.П. Сазонов, М.Д. Янчева, Е.О. Грановський, В.К. Бітюцький, С.М. Волошин, Л.О. Мельничук, В.С. Пальчик, А.І. Чернишов
НАКАЗ
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО
РОЗРОБКИ ПЛАНІВ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ТА ЛІКВІДАЦІЇ
АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ І АВАРІЙ
На виконання пункту 11 Положення про Комітет по нагляду за охороною праці України, затвердженого Указом Президента України від 9 березня 1998 р. № 182/98, і на підставі рішення редакційної комісії, створеної наказом Комітету від 06.12.96 № 211, про підсумки розгляду остаточної редакції проекту Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій і доцільність його затвердження
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, що додається.
2. З уведенням у дію цього Положення вважати такими, що не застосовуються на території України, Тимчасові рекомендації щодо розробки планів локалізації аварійних ситуацій на хіміко-технологічних об'єктах, затверджені Держпроматомнаглядом СРСР 05.07.90, Інструкцію щодо складання планів захисту персоналу, населення у випадку аварій на металургійних об'єктах і ліквідації (локалізації) їхніх наслідків (РД-7-13-91), затверджену Держпроматомнаглядом СРСР 11.11.91.
3. Галузеві нормативні акти, які регламентують створення планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, повинні бути приведені у відповідність із даним Положенням.
4. Управлінню по нагляду в хімічній, нафтогазопереробній та газовій промисловості в місячний термін після реєстрації цього Положення в Міністерстві юстиції України визначити потреби підприємств, установ і організацій у зазначеному Положенні, забезпечити подання до редакції журналу "Охорона праці" замовлення на видання Положення необхідним тиражем і встановити контроль за їх розповсюдженням.
5. Територіальним управлінням, управлінням та відділам Комітету разом з відповідними міністерствами та відомствами:
5.1. Вжити заходів щодо вивчення вимог зазначеного Положення державними інспекторами та іншими посадовими особами Держнаглядохоронпраці, експертами експертно-технічних центрів, працівниками підприємств, установ, організацій.
5.2. Забезпечити постійний контроль за виконанням вимог Положення власниками (уповноваженими ними органами), посадовими особами і працівниками, яких це стосується.
6. Заступнику начальника управління по нагляду в хімічній, нафтогазопереробній та газовій промисловості Янчевій М.Д. протягом двох тижнів надати відділу нормативно-правових актів Комітету відповідні матеріали для включення Положення до Державного реєстру ДНАОП та до банку даних автоматизованого інформаційного фонду нормативних актів про охорону праці.
7. Скасувати наказ Держнаглядохоронпраці від 14.05.98 № 91.
8. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Іванченка В.І.
Голова Комітету С.П. Ткачук
ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО РОЗРОБКИ ПЛАНІВ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ТА ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ І АВАРІЙ
1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Цей нормативний акт поширюється на потенційно небезпечні підприємства (далі - підприємства), потенційно небезпечні об'єкти (далі - об'єкти), на яких можливі аварії із залповими викидами вибухонебезпечних і токсичних продуктів, вибухами й загоряннями (пожежами) в апаратурі, виробничих приміщеннях і зовнішніх спорудах, які можуть призвести до зруйнування будинків, споруд, технологічного устаткування, ураження людей, негативного впливу на довкілля.
Нормативний акт встановлює порядок розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі - ПЛАС), вимоги до їх складу, змісту та форми, процедуру затвердження й перегляду ПЛАС.
Вимоги цього нормативного акта обов'язкові для всіх міністерств, відомств, підприємств, організацій, юридичних і фізичних осіб незалежно від їхньої галузевої та/або відомчої належності й форми власності.
Вимоги даного нормативного акта не поширюються на:
ядерні установки та підприємства з переробки радіоактивних речовин, за винятком тих об'єктів на цих підприємствах, де є обіг нерадіоактивних речовин;
військові об'єкти;
підприємства гірничодобувної промисловості (шахти);
всі види транспорту, крім трубопровідного.
2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
1) ДСТУ 3273-95. Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги.
2) ДСТУ 2156-93. Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення.
3) ДСТУ 2960-94. Організація промислового виробництва. Основні поняття. Терміни та визначення.
4) ГОСТ 12.1.007-76. ССБТ. Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки.
5) НАОП 1.3.00-1.01-88. Загальні правила вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв.
6) РД 52.04.253-90.Методика прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях (зруйнуваннях) на хімічно небезпечних об'єктах і транспорті.
3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
Аварійна ситуація - стан потенційно небезпечного об'єкта, що характеризується порушенням меж та/або умов безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію, при якому всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище утримуються у прийнятних межах за допомогою відповідних технічних засобів, передбачених проектом.
Аварія - раптова подія, така як потужний викид небезпечних речовин, пожежа або вибух, внаслідок порушення експлуатації підприємства (об'єкта), яка призводить до негайної та/або наступної загрози для життя та здоров'я людей, довкілля, матеріальних цінностей на території підприємства та/або за його межами.
Блок технологічний - апарат (устаткування) або група (з мінімальною кількістю) апаратів (устаткування), які в заданий час можна відключити (ізолювати) від технологічної системи без небезпечних змін режиму, що можуть призвести до розвитку аварії в суміжній апаратурі.
Відділення - структурний підрозділ підприємства чи цеху, що містить декілька виробничих дільниць, займає відокремлену територію та здійснює частку виробничого процесу з перероблення предмета праці.
Дільниця виробнича - структурний підрозділ підприємства чи цеху, що об'єднує групу робочих місць, організованих за предметним, технологічним чи предметно-технологічним принципом спеціалізації.
Критичні значення параметрів - граничні значення одного або кількох взаємопов'язаних параметрів (щодо складу матеріального середовища, тиску, температури, швидкості руху, часу перебування в зоні із заданим режимом, співвідношення компонентів, що змішуються, роз'єднування суміші і т.і.), при яких можливе виникнення вибуху в технологічній системі або розгерметизація технологічної апаратури та викиди горючої або токсичної речовини в атмосферу.
Ліквідація наслідків аварії - режим функціонування, під час якого підприємство (об'єкт) після аварії переводиться в режим нормальної експлуатації або перетворюється в екологічно безпечну природно-технологічну систему.
Небезпечні режими роботи устаткування - режими,, які характеризуються такими відхиленнями технологічних параметрів від регламентних значень, при яких може виникнути аварійна ситуація та/або статися зруйнування обладнання, будинків, споруд.
Об'єкт потенційно небезпечний - будь-яке джерело потенційної шкоди життєво важливим інтересам людини.
Підприємство потенційно небезпечне - промислове підприємство, що використовує в своїй діяльності або має на своїй території потенційно небезпечні об'єкти.
Підприємство (промислове) - статутний суб'єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробництво і реалізацію продукції певних видів із метою одержання відповідного прибутку.
Підрозділ структурний - ланка організації (підприємства), яка включає колектив виконавців або/і робочих, яка має відокремленні, чітко визначені функції в процесі керівництва або виробничому процесі, які відрізняються від функцій інших ланок, і в силу цього входить, як організаційно відокремлена від інших підрозділів частка організації (підприємства), в його структуру або в структуру підрозділів організації (підприємства). Наприклад: виробництво, цех, відділення, виробнича дільниця.
Складовою частиною виробництва можуть бути цехи, відділення, виробничі дільниці. Складовою частиною цеху можуть бути відділення і виробничі дільниці. Складовою частиною відділення є виробничі дільниці.
Процес технологічний - сукупність фізико-хімічних перетворень речовин і змін значень параметрів матеріального середовища, які проводяться з певною метою в апараті (системі взаємопов'язаних апаратів, агрегаті, машині і т. інш.).
Спеціалізовані підрозділи - гірничогазорятувальні і пожежні частини, медична служба, підрозділи формувань органів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Уражальні чинники аварії - фактори, що виникають під час аварії, які здатні у разі досягнення певних значень завдати збитків здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним цінностям (надлишковий тиск на фронті ударної (вибухової) хвилі, теплове навантаження від полум'я, концентрація небезпечних речовин у атмосфері, воді, грунті тощо).Установка - сукупність устаткування (апаратів), яка виконує певну функцію в технологічному процесі.
Цех - організаційно та/або технологічно відокремлений структурний підрозділ, що прямо чи побічно бере участь у переробленні предмета праці на готову продукцію та складається із сукупності виробничих дільниць.
4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1. Метою плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства, спецпідрозділів, населення, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо локалізації і ліквідації аварій та пом'якшення їх наслідків.
4.2. Перелік виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць) і окремих об'єктів, для яких розроблюється ПЛАС, визначається і затверджується власником (керівником) підприємства за узгодженням із територіальними управліннями Держнаглядохорон-праці, Держпожнагляду й з територіальними органами Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС).
4.3. Аварії в залежності від їх масштабу можуть бути трьох рівнів: А, Б і В.
4.3.1.На рівні "А" аварія характеризується роз- витком аварії в межах одного виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці), яке є структурним підрозділом підприємства.
4.3.2.На рівні "Б" аварія характеризується переходом за межі структурного підрозділу і розвитком її в межах підприємства.
4.3.3.На рівні "В" аварія характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства, можливістю впливу уражальних чинників аварії на населення розташованих поблизу населених районів та інші підприємства (об'єкти), а також на довкілля.
4.4. ПЛАС повинен охоплювати всі рівні розвитку аварії, які встановлені в процесі аналізу небезпек.
Дозволяється не включати в оперативну частину ПЛАС дії персоналу під час аварійних ситуацій, які регламентуються проектно-технологічною документацією (технологічний регламент, інструкція з експлуатації, інші). У такому випадку в ПЛАС повинні бути посилання на документи, в яких ці дії регламентовані.
ПЛАС розробляється з урахуванням усіх станів підприємства (об'єкта): пуск, робота, зупинка і ремонт.
4.5. ПЛАС повинен бути узгоджений з територіальними управліннями Держнаглядохоронпраці та Держпожнагляду, з територіальними органами МНС, територіальними установами державної санепідс-лужби та, при потребі, з органами місцевого самоврядування.
Відмова в узгодженні має бути мотивованою і надаватись у письмовому вигляді.
4.5.1. ПЛАС затверджується власником (керівником) підприємства.
4.5.2. Оперативна частина ПЛАС для аварій рівня "В" затверджується органами місцевого самоврядування.
4.6. Обов'язки щодо розробки і впровадження ПЛАС та відповідальність за його якість покладаються на власника (керівника) підприємства (об'єкта). ' Розробка ПЛАС може виконуватися власником самостійно або із залученням спеціалізованих організацій, за умови, що вони мають дозвіл на виконання такої роботи, отриманий в установленому порядку.
4.7. Територіальні управління Держнаглядохоронп-раці й територіальні органи МНС контролюють розробку та впровадження ПЛАС на підприємстві (об'єкті).
4.8. ПЛАС грунтується:
на прогнозуванні сценаріїв виникнення аварій;
на постадійному аналізі сценаріїв розвитку аварій і масштабів їх наслідків;
на оцінці достатності існуючих заходів, які перешкоджають виникненню і розвитку аварії, а також технічних засобів локалізації аварій;
на аналізі дій виробничого персоналу та спеціальних підрозділів щодо локалізації аварійних ситуацій (аварій) на відповідних стадіях їх розвитку.
4.9. При розробці ПЛАС потрібно враховувати реальні можливості і ресурси підприємства, накопичений персоналом підприємства і спецпідрозділів досвід дій під час аварійних ситуацій та аварій, для забезпечення уяви щодо потрібних додаткових навичок та ресурсів.
4.10. Посадові особи, на яких цим Положенням та іншими діючими нормативно-правовими актами покладаються обов'язки щодо розробки та впровадження ПЛАС, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
4.11. ПЛАС повинен містити:
титульний лист (додаток 1);
аналітичну частину, в якій міститься аналіз небезпек, можливих аварій та їхніх наслідків;
оперативну частину, яка регламентує порядок взаємодії та дій персоналу, спецпідрозділів і населення (при потребі) в умовах аварії. Зміст оперативної частини змінюється залежно від рівня аварії, на який вона поширюється;
додатки, які складаються з документів, зазначених у п. 4.12.3.
4.12. Для забезпечення ефективної боротьби з аварією на всіх рівнях її розвитку наказом створюється штаб, функціями якого є:
збір і реєстрація інформації про хід розвитку аварії та вжиті заходи щодо боротьби з нею;
поточна оцінка інформації і прийняття рішень щодо оперативних дій в зоні аварії та поза її межами;
координація дій персоналу підприємства і всіх залучених підрозділів і служб, які беруть участь у ліквідації аварії.
Загальне керівництво роботою штабу здійснює відповідальний керівник робіт щодо локалізації та ліквідації аварій (далі - ВК).
4.12.1. В ПЛАС повинно бути визначене місце розташування штабу, в т.ч. резервне.
4.12.2. В ПЛАС повинні бути визначені посадові особи, які виконують функції ВК.
4.12.3. До ПЛАС мають бути додані копії наказу по підприємству (об'єкту) про призначення посадової особи (осіб), які виконують функції ВК при аваріях на рівнях "А" і "Б", та рішення органів місцевого самоврядування про призначення посадової особи (осіб), які виконують функції ВК при аваріях на рівні "В".
4.13. ПЛАС має бути пронумерований, зброшурований, затверджений і узгоджений відповідними організаціями, а також скріплений печатками підприємств і організацій, які узгодили його.
ПЛАС у повному обсязі повинен знаходитись у керівника й диспетчера підприємства (об'єкта), в територіальному управлінні Держнаглядохоронпраці, а також у територіальному органі МНС.
Витяги з ПЛАС у обсязі, який є достатнім для якісного виконання відповідних дій, мають знаходитись у керівників (начальників) виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць), на пункті зв'язку районної (об'єктової) пожежної частини, начальника (інструктора) воєнізованої газорятувальної служби, а також на робочих місцях.
4.14. Терміни приведення ПЛАС у відповідність із цим Положенням тих виробництв, які проектуються, реконструюються, розпочаті будівництвом і діють, визначаються власником (керівником) підприємства за узгодженням з територіальним управлінням Дер-жнаглядохоронпраці й територіальним органом МНС._ 4.15. ПЛАС належить переглядати через
4.16. Позачерговий перегляд ПЛАС здійснюється за розпорядженням (приписом) органів Держна-глядохоронпраці, а також при змінах у технології, апаратурному оформленні, метрологічному забезпеченні технологічних процесів, змінах в організації виробництва, за наявності даних про аварії на аналогічних підприємствах (об'єктах).
У таких випадках, у залежності від конкретних обставин, ПЛАС переглядається повністю або до нього вносяться зміни і доповнення. В останньому випадку узгодженню і затвердженню підлягають тільки ці зміни і доповнення.
Терміни позачергового перегляду узгоджуються з територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці.
4.16.1. ПЛАС має переглядатися і коректуватися з урахуванням змін житлового будівництва й розвитку в даному районі, вдосконалення дій під час аварій і досвіду, накопиченого під час тренувань та перевірок.
4.16.2. Після аварії слід переглядати, а при потребі вносити зміни в ПЛАС на основі одержаного досвіду.
4.17. З метою наступної оцінки і коректування ПЛАС, накопичення та вивчення досвіду, потрібно проводити аналіз дій і рішень, які були прийняті під час аварії.
5. АНАЛІЗ НЕБЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА (ОБ'ЄКТА)
5.1. Аналіз небезпеки підприємства (об'єкта) проводиться на основі докладного розгляду його стану згідно з вимогами цього Положення, міжгалузевої і галузевої нормативної документації, рекомендацій довідкової і науково-технічної літератури, а також з урахуванням аварій і аварійних ситуацій, що відбувалися на ньому та аналогічних підприємствах (об'єктах).
5.2. Під час аналізу небезпеки підприємства (об'єкта) потрібно визначити всі можливі аварійні ситуації і аварії, в тому числі й малоймовірні, з катастрофічними наслідками, які можуть виникати на підприємстві, розглянути сценарії їхнього розвитку і оцінити наслідки.
5.3. Виявлення можливостей і умов виникнення аварій має виконуватись на основі аналізу особливостей роботи як окремого обладнання (апаратів, машин тощо), так і їх групи (технологічних блоків), а також з урахуванням небезпечних властивостей речовин і матеріалів, що використовуються у виробництві.
5.3.1. Виявлення можливих аварій потрібно проводити в такій послідовності.
5.3.1.1. Визначити наявність на підприємстві небезпечних речовин, небезпечних режимів роботи обладнання і об'єктів.
До небезпечних речовин належать:
вибухопожежонебезпечні речовини;
шкідливі речовини.
Небезпечні режими характеризуються такими технологічними параметрами, як тиск, вакуум, температура, напруга, склад технологічного середовища тощо.
5.3.1.2. Виявити потенційні види небезпеки для кожної одиниці обладнання (апарата, машини) і процесу, що проходить у ньому.
До видів небезпеки, що розглядаються, належать:
пожежа;
вибух (усередині обладнання, у будівлях або навколишньому середовищі);
розрив або зруйнування обладнання;
викид шкідливих речовин;
сполучення перелічених видів небезпеки.
5.4. Для виявлених потенційно небезпечних об'єктів потрібно прогнозувати сценарії виникнення і розвитку можливих аварій, що призводять до реалізації потенційних небезпек. Сценарій має починатися з події (стадії), що утворює безпосередню загрозу виходу технологічного процесу з-під контролю й виникнення аварії.
При цьому слід враховувати параметри стану речовин (температура, тиск, агрегатний стан тощо) і стан обладнання, які відповідають як нормальному технологічному режиму, так і режимам, які можливі при настанні й розвитку аварії.
5.5. На кожній стадії розвитку аварії потрібно:
оцінити кількість небезпечних речовин, яка може взяти участь в аварії, що прогнозується;
встановити уражальні чинники, які притаманні виду небезпеки, який реалізується під час аварії;
оцінити наслідки впливу уражальних чинників аварії на сусідні об'єкти й людей з урахуванням властивостей цих об'єктів і їхнього взаєморозташуван-ня: визначаються масштаби зон руйнування, ураження людей і зараження місцевості;
визначити безпечні зони й місця можливих сховищ, шляхи евакуації, що не потрапляють під вплив уражальних чинників аварії.
За результатами аналізу виникнення й розвитку аварій та оцінки їх наслідків потрібно встановити можливість переходу аварії на рівні "Б" і "В".
5.6. Для кожної стадії сценарію розвитку аварії надається код. Типова схема побудови сценаріїв виникнення й розвитку аварії, постадійного аналізу умов виникнення й розвитку аварії надається в додатках 2 і 3.
5.7. Оцінка наслідків аварії і її окремих стадій виконується за допомогою методик, які наводяться у
нормативно-технічній документації і довідковій літературі.
5.8. Аналіз небезпеки надається у вигляді звіту або пояснювальної записки, який повинен містити:
використану вихідну інформацію або посилання на документи, в яких вона міститься;
опис використаних методів аналізу й методик оцінки або відповідні посилання на них;
результати розрахунків і оцінок.
Результати аналізу надаються:
для устаткування (апаратів, машин тощо) - у вигляді картки небезпеки, вимоги до якої приведені в додатку 4;