16.1.7. Щоб уникнути прогару елементів газоочистки повинні бути здійснені блокування, що виключають опускання фурми і подачу кисню до конвертора при відсутності охолоджуючої води.
У випадку припинення чи зменшення подачі води в котел або на газоочистку нижче мінімально допустимої величини, а також підвищення температури води, яка виходить з кесона, вище допустимого рівня, подача кисню повинна автоматично припинятися, а фурма виводитися з конвертора.
16.1.8. Під час зупинки конвертора на ремонт у зимовий період вся система водоохолодження і постачання газовідводячого тракту повинна бути звільнена від води або забезпечена обігрівом.
16.1.9. Проводити роботи під конвертором під час очищення і ремонту кесона, екранованого газоходу, відбійних листів, колон та інших металоконструкцій, а також під час продувки плавки забороняється. На строк продувки плавки повинне бути встановлене огородження і вивішені попереджувальні плакати.
16.1.10. Конструкція нижньої частини екранованого газоходу повинна забезпечувати мінімальне налипання охолодей і легке їх видалення. Отвори в кесоні та жолобі повинні регулярно очищатися від охолодей.
16.1.11. Вода, що подається у водоохолоджуючі кесони, повинна бути очищена від механічних домішок.
16.1.12. Розкривання люків, лазів, гідрозатворів, запобіжних клапанів газовідводячого тракту при працюючому конверторі забороняється.
16.1.13. Елементи газовідводячого тракту повинні мати захист від блискавки.
16.2.1. Відвід газів від конверторів може проводитися з повним, частковим допалюванням, або без допалювання окису вуглецю в охолоднику.
При відводі газу з повним допалюванням допускається, як індивідуальний газовідвідний тракт від кожного конвертора, так і колекторна схема відводу газів.
При колекторній схемі повинні бути передбачені відсікаючі пристрої.
16.2.2. При відводі газів без допалювання або с частковим допалюванням повинен застосовуватися мокрий засіб очищення газів.
Живлення водою системи газоочистки повинне здійснюватися від двох незалежних водоводів. Підводи води повинні бути обладнані фільтрами для очистки води від механічних домішок.
16.2.3. На газоходах від газоочистки мокрого типу до димової труби повинні бути встановлені водовідводники з гідрозатворами.
16.2.4. Живлення газовідводного тракту водою повинне здійснюватися від двох незалежних водоводів. Якість живильної води повинна відповідати діючим нормам.
16.2.5. На щитах керування газоочисток повинні бути встановленні сигналізатори падіння витрат води на газоочистку, а також сигналізатори досягнення верхнього та нижнього рівней води в апаратах газоочистки.
16.2.6. Видалення відкладень (охолодей, шламу, тощо), що утворюються в елементах газовідводного тракту, повинне проводитися своєчасно.
16.2.7. Тракт конвертора, що відводить газ, під час ремонту повинен бути надійно відключений від загальних колекторів лежаків і т.п. Система відводу стічних вод ремонтуємої газоочистки повинна бути відключена від загального колектора відводу стічних вод (за виключенням систем з допалюванням окису вуглецю).
16.2.8. На трактах, що відводять газ повинні бути встановлені підривні запобіжні клапани відповідно до вимог "Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів".
16.2.9. Контроль за вмістом окису вуглецю в повітрі приміщень газоочистки і димососної повинен здійснюватися згідно графіка, який затверджений головним інженером підприємства.
16.2.10. Всі газоходи повинні бути герметичними.
16.2.11. Приміщення чергових, що обслуговують димососи, повинне бути звукоізольованим.
16.2.12. Для установки утилізації шламу повинні бути збудовані окремі будинки, які обладнані припливно-витяжною вентиляцією.
16.2.13. Процеси збезводнювання шламу, одержання і видавання сухого продукту повинні бути механізовані і автоматизовані.
Місця, де перевантажується сухий пил, повинні бути герметизовані та обладнані установками для аспірації пилу.
16.2.14. Транспортування сухого пилу повинне здійснюватися засобами, що виключають пиловиділення.
16.2.15. При припиненні подавання електроенергії в конверторний цех повинне бути атоматично припинене подавання кисню в цех або на конвертор.
16.2.16. В відділенях утилізації шламу, що знов будуються, повинен бути передбачений гідрозмив пилу з робочих майданчиків на всіх рівнях.
16.3.1. Газовідводячий тракт повинен бути гермитизований. Під час плавки при вмісті окису вуглецю в газі за димососом 10% і більше вміст кисню не повинен перевищувати 2% (о'бємних). Проводити процес з відводом конверторних газів без допалювання при несправностях у системі автоматичного регулювання тиску в кесоні забороняється.
Починати продувку конвертора належить при піднятій рухомій манжеті кесона (каміна). Опускання манжети каміна повинне провадитися після запалювання плавки.
Піднімання манжети кесона (каміна) в кінці продування повинне здійснюватися при відсутності окису вуглецю у відхідних газах.
16.3.2. Висота відключаючого стовпа води гідрозатворів газовідводячого тракту повинна на 0,5 м перевищувати максимальне розрідження в місцях установки гідрозатворів. Гідрозатвори повинні заповнюватися до пуску і мати об'єм, який забезпечує надійний затвор при відключенні води.
16.3.3. Вал димососа, віброштанги, охолоджувачі та інші рухомі з'єднання, що знаходяться під розрідженням, повинні мати ущільнення, які виключають підсмоктування повітря.
16.3.4. Конструкція газовідводячого тракту повинна виключати утворення застійних зон.
16.3.5. В димову трубу перед допалюючим пристроєм повинна бути підведена пара. Подача пари повинна автоматично вмикатися при аварійному виході з ладу димососа в період продувки або при іншому аварійному припиненні продувки.
Пара повинна вводитися в димову трубу в напрямі руху газового потоку і подаватися в кількості, що забезпечує відсутність детонуючої суміші.
16.3.6. При аварійному припиненні продувки додувку плавки необхідно проводити згідно схеми з повним допалюванням при зменшенні витрат кисню.
16.3.7. Під час роботи конвертора повинне виключатися проникнення газів в приміщення цеху через вікно фурми і тракт сипучих матеріалів, а також крізь з'єднання рухомих з'єднань з нерухомими.
16.3.8. Допалюючий пристрій на свічці повинен забезпечувати таке спалювання окису вуглецю, що викидається, при якому вміст його в приземному шарі не буде перевищувати допустимих величин.
Керування пальниками допалюючого пристрою повинне бути дистанційним.
Висота свічки повинна визначатися у відповідності до будівельних норм.
16.3.9. Для обслуговування допалюючого пристрою повинні бути влаштовані майданчики.
Запірна і регулююча арматура допалюючого пристрою повинна бути розташована в опалюваному приміщенні з шестикратним повітрообміном.
16.3.10. Під час роботи без допалювання або з частковим допалюванням окису вуглецю повинні бути передбачені додаткові автоблокування: подачі пари в димову трубу перед допалюючим пристроєм і відключення подачі газу на запальні пальники при аварійному зупиненні димососа або падінні розрідження до нього, а також при будь-якому аварійному припиненні продувки плавки; запобігання подачі кисню на чергову продувку плавки під час несправності запальних пальників; відключення подачі кисню на фурму після початку її піднімання при припиненні продування (нормальному або аварійному).
16.3.11. Під час роботи без допалювання або з частковим допалюванням окису вуглицю повинна бути передбачена додаткова світлова та звукова сигналізація: про погасання запальних пальників допалюючого пристрою і падіння тиску газу перед пальниками; про падіння розрідження перед димососом; про підвищення вмісту кисню в газі за димососом більш ніж 2% при одночасному вмісті окису вуглецю більше ніж 10%.
16.3.12. Під час роботи конвертора згідно схеми без допалювання окису вуглецю в цехах, що знов будуються, кожний димосос повинен бути розташований в ізольованому приміщенні.
16.3.13. В димоході за димососом повинен здійснюватися постійний швидкодіючий вимір вмісту окису вуглецю і кисню з реєстрацією показників на щиті керування газовідводячого тракту або на пульті керування конвертором.
16.3.14. Знаходження людей на верхньому майданчику газоскидного пристрою (свічки для допалювання окису вуглецю в конверторних газах) під час продувки плавки забороняється.
16.3.15. Вся система відведення стічних вод газоочистки на дільниці до відстійника повинна бути герметичною. В місця переливів і можливого скупчення окису вуглецю, що виділяється з води, повинні бути встановлені свічки.
16.3.16. Система відводу стічних вод газоочистки на дільниці до відстійника повинна бути незалежною від каналізаційних мереж інших цехів.
Спускання стічних вод від інших цехів в систему відводу стічних вод газоочистки на цій дільниці забороняється.
16.3.17. До системи відводу освітленої води на дільниці після відстійників допускається приєднання мереж іншого призначення (за виключенням мереж корозійноактивних рідин) за умови влаштування припливів водяними затворами, що виключають проникнення газу з системи відводу стічних вод газоочистки в трубопроводи припливів.
Дільниці системи відводу стічних вод відносяться до газонебезпечних місць.
16.3.18. Колектори відводу стічних вод повинні влаштовуватися з похилом не менше, ніж 0,005 і мати конфігурацію, що виключає осадження шлаку і переповнення колектора водою. Влаштування підземних тунелів для спускання стічних вод газоочистки забороняється.
16.3.19. Для видалення окису вуглецю, що розчинений у воді, в газоочистці повинні бути передбачені спеціальні пристрої з дегазації зворотної води з організованим відводом окису вуглецю.
16.3.20. Відстійники для освітлення стічних вод повинні бути розташовані на відстані не менше, ніж 20 м від цехів та приміщень, що не зв'язані з обслуговуванням зворотного циклу газоочистки.
16.3.21. Насосні станції, що знов будуються, для зворотної води газоочисток і шламові насосні повинні бути автоматичними, без постійного обслуговуючого персоналу.
16.3.22. Приміщення насосних повинні мати природну і штучну вентиляцію.
16.3.23. При необхідності прокладки шламопроводів у тунелях повинна передбачатися їх вентиляція.
17.1. Печі для плавлення розкислювачів повинні бути розташовані в спеціальному прольоті або в торцях конверторного прольоту.
17.2. Розміщення плавильних печей повинне забезпечувати подачу рідких розкислювачів до сталерозливного ковша або конвертора без проміжних підйомів.
17.3. Доставка і завалювання шихтових матеріалів в плавильні печі повинні бути механізовані.
17.4. Для запобігання викидів металу подача вологих матеріалів в розплавлену ванну при довантаженні забороняється.
17.5. Влаштування та експлуатація ковшів для транспортування рідких розкислювачів повинні відповідати вимогам розділів 19 і 20 цих Правил.
17.6. При застосуванні індукційних печей для плавлення розкислювачів влаштування, експлуатація і ремонт їх повинні відповідати вимогам розділів 14 і 24 цих Правил.
18.1.1. В технічний документації на вихідні легкозаймисті порошкові матеріали і суміші, що приготовлені на їх основі, повинні бути вказані наступні характеристики: для легкозаймистих порошкових матеріалів — нижня концентраційна границя займистості (НКГЗ); температура займистості в шарі; максимальний тиск вибуху, а для сумішей, крім того, здатність до самостійного горіння; для сумішей, що містять окислювачі, повинні бути також вказані розрахункова питома теплота і температура процесу горіння і чутливість до механічного впливу (тертя, удару).
Примітка: Легкозаймисті порошкові матеріали — це речовини, що здатні самостійно горіти в шарі після віддалення джерела запалювання або вибухати в аерозависі.
В подальшому тексті розділу замість слів "суміші, що виготовленні на їх основі" вживається слово "суміші" і похідні від нього.
Остання характеристика визначається також окремо для активної складової суміші (суміш горючого з окислювачем).
Визначення наведених характеристик (крім питомої теплоти і температури процесу горіння) і висновок про можливість використання легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей на їх основі видаються відповідними спеціалізованими організаціями.
Питома теплота і температура процесу горіння суміші повинні визначатися розробником.
Забороняється застосовувати легкозаймисті матеріали і суміші при відсутності цих характеристик.
18.1.2. Забороняється при виробництві сталі застосовувати суміші: процес горіння яких переходить в вибух; які здатні до самостійного горіння і мають питому теплоту процесу горіння більше 50 кДж/моль; чутливість яких до механічного впливу (удару) складає 19,6 Дж і менше, а активної складової — 9,8 Дж і менше.
Суміші, здатні до самостійного горіння без доступу повітря, необхідно застосовувати тільки з дозволу вищестоящих організацій.
18.1.3. В технічних вимогах на вихідні легкозаймисті порошкові матеріали повинні вказуватися нижня границя крупності матеріалів, що використовуються для приготування сумішей, а також граничний вміст основного компонента і домішок.
18.1.4. Гасити легкозаймисті порошкові матеріали і суміші, що загорілися, необхідно способами і засобами, які рекомендовані спеціалізованими організаціями. Застосовувати для цього воду або піняві вогнегасники забороняється.
18.1.5. В приміщеннях, де виробляються або зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали і суміші, застосування відкритого вогню забороняється.
Підлога в цих приміщеннях повинна бути безіскровою.
Паління дозволяється тільки в спеціально відведених і обладнаних місцях (за узгодженням з пожежною охороною підприємства).
18.1.6. Всі ремонтні роботи в приміщеннях, де виробляються і зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали і суміші, повинні здійснюватися тільки за нарядом-допуском.
Ремонтні роботи із застосуванням відкритого вогню в приміщеннях, де виробляються або зберігаються вибухопожежонебезпечні порошкові матеріали і суміші, повинні проводитися у відповідності до вимог Типової інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах, а ремонтні роботи в приміщеннях з пожежонебезпечними порошковими матеріалами і сумішами — у відповідності до Правил пожежної безпеки в Україні, а також до Правил пожежної безпеки для підприємств чорної металургії ППБО-136-86.
18.1.7. Робітники, пов'язані з транспортуванням, виробництвом, застосуванням і зберіганням легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, повинні проходить повторний інструктаж з безпеки праці не рідше одного разу на квартал.
18.2.1. Зберігання і виробництво легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, при яких можливо утворення вибухонебезпечного середовища, дозволяється тільки в приміщеннях з виробництвом категорій А і Б, а легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей — в приміщеннях категорій А, Б, В.
Вентиляція цих приміщень повинна здійснюватися відповідно до глави будівельних норм і правил СНиП 2.04.05-86.
18.2.2. Зовнішні огороджуючі конструкції (стіни, покриття) будівель, де виробляються або зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали і суміші, повинні утримуватися в справному стані, що виключає можливість попадання в приміщення атмосферних опадів. Зволоження повітря в вентиляційних системах забороняється.
18.2.3. В приміщеннях, де виробляються або зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали і суміші, повинні бути визначені вибухонебезпечні зони у відповідності до Правил влаштування електроустановок.
Указані приміщення повинні бути обладнані телефонним зв'язком у вибухонебезпечному виконанні.
18.2.4. В виробничих приміщеннях повинне проводитися прибирання пилу з подів, майданчиків, сходових кліток, зі стін та інших будівельних конструкцій, а також з трубопроводів та устаткування. Періодичність прибирання повинна виключати накопичення пилу у кількості, при якій можливо горіння в шафі і аерозависі.
Періодичність і порядок прибирання пилу і заходи безпеки при цьому повинні визначатися інструкцією, затвердженою головним інженером підприємства.
18.3.1. Тара, що призначається для транспортування і зберігання легкозаймистих матеріалів і сумішей, повинна бути чистою, сухою і справною.
В інструкції підприємства повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпечне виконання робіт під час очищення тари з-під указаних матеріалів і селітри.
18.3.2. Транспортування і зберігання порошкових матеріалів і сумішей повинні здійснюватися в закритій тарі, що виключає розсипання суміші і попадання вологи в тару з сумішшю.
18.3.3. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей сумісно з окислювачами, кислотами та лугами забороняється.
18.3.4. Способи транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей повинні виключати удари тари між собою та по інших предметах.
Внутріцеховий транспорт повинен відповідати вимогам пожежо-та вибухобезпеки.
18.3.5. Піддони і внутрішні поверхні контейнерів, що використовуються для транспортування барабанів, бочок, банок, та іншої тари з легкозаймистими матеріалами і сумішами, повинні бути облицьовані матеріалом, що виключають створення іскри у випадку удару або тертя тари по контейнеру чи піддону при навантаженні, перевезенні та розвантаженні.
18.3.6. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей поблизу печей під час випуску плавки, а також поблизу розливних майданчиків під час розливання металу забороняється.
18.3.7. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів пневмотранспортом повинне проводитися із застосуванням захисної атмосфери. Склад захисної атмосфери і граничне значення окислювача в ньому повинні відповідати проекту. Під час роботи пневмотранспорту вміст окислювача в газі повинен контролюватися автоматично.
18.3.8. Зберігання легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей повинне здійснюватися в закритих складах. В приміщенні складу порошкові матеріали повинні зберігатися нарізно за видами.
Відстань між штабелем (барабанів, ящиків, бочок, банок) з легкозаймистими порошковими матеріалами і стіною повинна бути не менше 1 м.
Штабелі повинні бути щільними. Висота їх не повинна перевищувати 1,7 м.
Зберігати в одному приміщенні легкозаймисті порошкові матеріали та окислювачі (типу селітри), луги та кислоти забороняється.
18.3.9. У приміщеннях, де зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали, здійснювати сортування, змішування та інші роботи щодо підготовки матеріалів і виготовлення сумішей забороняється.
18.4.1. Технологічні процеси виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей та технологічне устаткування, що використовується для ведення цих процесів, повинні відповідати вимогам пожежобезпеки.
Технологічні процеси виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, при яких можливе створення вибухонебезпечного середовища, та технологічне устаткування, що використовується для ведення цих процесів, повинні відповідати вимогам вибухобезпеки.
18.4.2. Для запобігання утворення вибухонебезпечного середовища необхідно використовувати флегматизацію матеріалів.
Технологія флегматизації легкозаймистих порошкових матеріалів та застосовані для цього речовини повинні виключати можливість утворення вибухонебезпечних аерозамісей при подальшій переробці порошкових матеріалів.
18.4.3. Устаткування, що застосовується для розмелу, змішування та розфасування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, повинне бути забезпечене пристроями для запобігання виділення пилу в приміщення шляхом його локалізації чи уловлювання.
18.4.4. Розмел легкозаймистих матеріалів, при якому можливе утворення вибухонебезпечного середовища, повинен проводитися із застосуванням захисної атмосфери. Склад захисної атмосфери і граничне значення окислювача в ньому повинні відповідати проекту.
При виборі захисної атмосфери необхідно ураховувати можливість виділення горючих газів з легкозаймистих матеріалів, що розмелюються.
Устаткування, що застосовується для розмелу вказаних матеріалів, повинне бути герметизоване та мати пристрої для підтримування атмосфери заданого складу, безперервного контролю окислювача і автоматичної зупинки розмельного устаткування при вмісті окислювача в атмосфері вище граничного значення.
Розмел вказаних матеріалів з одночасовою їх флегматизацією допускається проводити без інертної атмосфери в агрегатах відкритого типу.
18.4.5. Всі матеріали, які є вихідні для сумішей, після розмелу повинні підлягати магнітній сепарації.
18.4.6. Змішувачі, всередині яких під час приготування сумішей можливе створення вибухонебезпечного середовища, повинні мати внутрішню поверхню і пристрої, що перемішують, виконані з струмопровідних матеріалів, які не іскрять, або бути ними облицьовані.
18.4.7. Для приготування сумішей, що здатні до самостійного горіння і створення вибухонебезпечного середовища, повинні застосовуватися змішувачі закритого типу разом із застосуванням захисної атмосфери у відповідності до проекту.
Суміші на основі легкозаймистих порошкових матеріалів, попередньо флегматизованих, допускається готувати без застосування захисної атмосфери.
18.4.8. Для приготування сумішей, чутливість до механічного впливу (тертя, удару) яких складає менше 25 Дж, повинні застосовуватися змішувачі, які не мають у внутрішній порожнині частин, що обертаються.
18.4.9. У відділенні приготування сумішей кількість сумішей, що зберігаються, не повинна перевищувати дводобової потреби. Для їх зберігання повинне бути відведено спеціальне місце.
18.4.10. Приймальні пристрої (воронки, жолоби, тощо) в тракті подачі легкозаймистих порошкових матеріалів, що здатні створювати вибухонебезпечне середовище, а також відсікаючі пристрої в тракті подачі матеріалів у змішувач, повинні бути виконані зі струмопровідних матеріалів, що не іскрять, або облицьовані ними.