НПАОП 1.2.10-1-96Правила безпеки у сталеплавильномувиробництві

19.5.1. При підготовці розливної канави повинні дотримуватися вимоги п.п. 19.4.2; 19.4.3; 19.4.7; 19.4.9 — 19.4.11; 19.4.13; 19.4.17 — 19.4.23; 19.4.25 — 19.4.32; 19.4.35 цих Правил.

19.5.2. Розливні канави повинні бути облицьовані металевими плитами.

Для доступу в канави з обох їх боків повинні бути влаштовані сходи.

Перехід через розливну канаву дозволяється тільки за перехідними містками.

Перед складанням і встановленням нових піддонів виливниці із канави повинні бути віддалені.

Витягання із канави піддонів, що вийшли з ладу, повинне здійснюватися згідно з інструкцією підприємства.

Перед складанням піддонів канава повинна бути очищеною від скрапу і виробничих відходів. Складання непросушених і непрогрітих піддонів забороняється.

19.5.3. Піддони в канаві повинні встановлюватися суворо горизонтально, центрові — в одну лінію паралельно крановим коліям.

Встановлення центрових і виливниць на піддони, їх підправлення повинні провадитися з підлоги цеху за допомогою направляючих довжиною не менше 2 м.

Підправлення центрових і виливниць руками забороняється.

Під час встановлення і підправлення центрових і виливниць знаходження людей в канаві забороняється.

19.5.4. Огляд, обдування і змащення виливниць, що встановлені в канаві, повинні здійснюватися зі спеціальних містків, які переміщуються вздовж канави, чи з застосуванням інших пристроїв і приладів, забезпечуючих безпеку працюючих.

19.5.5. Розливна канава перед розливанням металу повинна бути сухою.

19.5.6. В розливному прольоті для відпочинку працюючих повинні бути виділені певні місця, віддалені від джерел тепловипромінювання (горячих ковшів, зливків, тощо). Якщо місця відпочинку розташовані удалені від природного припливу свіжого повітря, то вони повинні бути обладнані припливною вентиляцією.

19.5.7. В цехах, що реконструюються, влаштування розливних канав забороняється.

19.6.1. Очищення шлакових чаш повинне здійснюватися спеціальними машинами і пристроями.

19.6.2. Забороняється проводити вибивання коржа, що зависнув, із шлакової чаші за допомогою збросу вантажу на верхню кромку чаші.

19.6.3. Шлакові чаші після обприскування повинні висушуватися. Способи просушування, а також прийняття і способи перевірки чаш на відсутність в них вологи викладаються в інструкціях підприємства.

19.6.4. На кожному підприємстві повинен бути опрацьований і впроваджений порядок підготовки і контролю шлаковозів, що виключає наявність вологи при їх подачі під прийняття шлаку.

20.1.1. Оброблення сталевипускного отвору повинне провадитися тільки при наявності під жолобом ковшів і шлакових чаш, а в розливному прольоті — рухомого складу з виливницями.

20.1.2. При наявності приямка перед електропіччю для розміщення ковша дно приямка повинне бути сухим. Після випуску плавки приямок повинен бути очищений від сміття і скрапу.

20.1.3. Стан сталерозливних ковшів, шлакових чаш, стопорного або шиберного механізму і приямка, підготовлених до прийняття плавки, повинен бути перевірений майстром розливного прольоту.

20.1.4. Під час оброблення сталевипускного отвору становитися в жолоб або на його борт забороняється.

20.1.5. Розміри і форма сталевипускного отвору повинні забезпечувати нормальний схід металу з печі щільним струменем.

Тривалість випуску плавки повинна встановлюватися інструкцією підприємства.

20.1.6. Знаходження людей під час випуску сталі в місцях, куди можуть попадати бризки металу і шлаку, забороняється.

20.1.7. Наповнення ковшів металом повинне провадитися до рівня, що не перевищує 150 мм від їх верху.

Забороняється переповнення ковшів металом вище проектної вантажопідйомності.

20.1.8. Замурування сталевипускного отвору повинне здійснюватися згідно з інструкцією підприємства.

20.1.9. Присаджування розкислювачів в жолоб або ківш під час випуску плавки повинне бути механізоване.

При присаджуванні розкислювачів в ківш повинне виключатися пошкодження стопора і стопорного пристрою. Присаджування феросплавів та інших добавок на дно ковша до випуску плавки забороняється.

Безпечні умови присаджування сухих і прогрітих феросплавів та інших добавок на дно ковша повинні бути передбачені в інструкції підприємства.

20.1.10. Присаджування твердих феросплавів в рідкий синтетичний шлак, злитий на дно сталерозливного ковша, забороняється.

20.1.11. Вага окремих порцій порошку навуглецьовувача і безпечні умови присаджування в ківш повинні передбачатися інструкцією підприємства.

20.1.12. Взяття проби з ковша повинне провадитися при прикритому стопорі або шиберному пристрої.

Інструменти для взяття проби повинні бути сухими і прогрітими.

20.1.13. При застосуванні сталевозних візків кабіна керування візком повинна бути захищеною від бризок металу і шлаку. Вікна кабіни повинні бути заскленими теплозахисним склом і закриті металевою сіткою.

Для освітлення кабіни повинна застосовуватися напруга не вище 12 В.

На час випуску плавки машиніст візка повинен залишати кабіну і переходити у безпечне місце.

20.1.14. Сталевозний візок повинен бути обладнаний сигнальний пристроєм. Скати візка повинні бути обладнані відбійними щитками, що не доходять на 10 мм до головки рейок.

Перед початком руху візка повинен подаватися звуковий сигнал.

20.1.15. Гнучкий кабель, що живить електродвигун візка, повинен мати вогнестійку оболонку або бути захищений від бризок металу і шлаку, а також від можливих механічних пошкоджень.

20.1.16. Відстань у світу між сталевозним візком і колонами будівлі повинна бути не менше 0,7 м.

20.1.17. Проїзд локомотивів і вагонів у розливному прольоті проти печі, з якої здійснюється випуск металу, забороняється.

20.1.18. Під час розливання сталі знаходження поблизу ковшів і рухомих складів з виливницями, а також біля розливної канави людей, що не мають безпосереднього відношення до робіт по розливанню сталі, забороняється.

20.1.19. Під час розливання сталі проводити будь-які підчистки або підправки у виливницях забороняється.

У тих випадках, коли перемішування сталі у виливницях спричиняється технологічною необхідністю, воно повинне здійснюватися безпечними способами, що передбачені інструкцією підприємства.

20.1.20. При двостопорному розливанні сталі спочатку повинен бути відцентрований і відкритий один стопор, а потім (якщо відкриття першого стопора пройшло нормально) — другий стопор.

20.1.21. Способи безпечного розливання металу у випадку приварювання пробки до стакана повинні передбачатися інструкцією підприємства. Застосування для цього металевих штирів забороняється.

20.1.22. Підготовка шиберних затворів повинна здійснюватися у спеціальних приміщеннях, що обладнані вантажопідіймальними механізмами.

20.1.23. Розбирання і складання шиберних пристроїв повинні бути механізовані.

20.1.24. Перед встановленням вогнетривких плит в обойми шиберних затворів їх необхідно перевірити на відсутність осколків і тріщин.

Робоча поверхня плит повинна бути рівною і гладкою.

20.1.25. Після складання шиберний затвор повинен бути просушений у сушильній печі. Режим сушіння повинен регламентуватися інструкцією підприємства.

20.1.26. Сушильна піч повинна мати термопару, що реєструє температуру в печі, а також бути обладнана витяжною вентиляцією.

20.1.27. Знімання і встановлення шиберного затвора на сталерозливний ківш, а також встановлення або знімання гідроциліндра необхідно проводити тільки після фіксації кантувального пристрою.

20.1.28. Знімання або встановлення шиберного затвора на сталерозливний ківш повинні проводитися тільки маніпулятором або домкратним візком.

20.1.29. Після встановлення гідроциліндра на шиберний затвор його положення повинне бути зафіксоване.

20.1.30. Під час робіт маслостанції шиберного затвора провадити зварювальні роботи на розливному крані, розливному стані та майданчику забороняється.

20.1.31. Маслостанція повинна бути надійно заземлена.

20.1.32. Шланги високого тиску, що з'єднують маслостанцію з гідроциліндрами шиберних затворів, повинні бути заізольовані азбестовим полотном.

20.1.33. Сталерозливні ковші ємкістю 300 і більше тонн повинні мати два шиберні затвори.

20.1.34. Розливання сталі з ковшів ємкістю 300 і більше тонн необхідно провадити через один шиберний затвор. Другий шиберний затвор повинен бути резервний.

20.1.35. При прориві металу на піддоні місця прориву повинні засипатися сухими матеріалами.

Перелив металу через верхні торці виливниць або прибуткових надставок не допускається.

20.1.36. Розливання сталі в зоні ремонту сталеплавильних агрегатів забороняється. У тих випадках, коли ця вимога не може бути виконана, ремонтні роботи в шлаковиках повинні бути припинені, а люди віддалені в безпечне місце.

При розливанні сталі проти ям для ремонту ковшів люди з них повинні бути віддалені.

20.1.37. Пересування рухомого складу візків з виливницями під ковшем повинне провадитися штовхачем. Приміщення для штовхача повинне бути огороджене від складу візків з виливницями вогнестійкою стінкою.

20.1.38. Встановлення маркірувальних бирок після наповнення виливниць допускається провадити за допомогою спеціальних кліщів або інших пристроїв з довгими рукоятками.

20.1.39. Накриття кришками зливків киплячої сталі повинне здійснюватися при утворенні ранту металу, що затвердів, біля граней виливниць. Величина ранту повинна встановлюватися інструкцією підприємства.

Накриття зливків повинне бути механізоване; при вазі кришки не більше 12 кг допускається накриття зливків провадити вручну.

Кришки повинні бути сухими і чистими, зняття кришок з виливниць повинне провадитися при повному застиганні верха зливка. Забороняється знаходження людей на бортах виливниць.

20.1.40. Тверді матеріали, що застосовуються для хімічного закупорювання зливків киплячої сталі, повинні бути сухими.

При застосуванні рідкого алюмінію повинні дотримуватися такі вимоги: алюмінієві чушки перед завантаженням в плавильні печі повинні бути попередньо прогріті; ложка для взяття рідкого алюмінію і заливання його в виливниці повинна бути сухою і підігрітою; застосування доменного газу для нагріву печі забороняється.

20.1.41. Обрізувати напливи головної частини зливків киплячої і напівспокійної сталі до їх повного затверднення забороняється.

20.1.42. Для безпечного виконання робіт під час розливання сталі на машинах безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) або в виливниці при проведенні технологічних операцій під час розливання і після наповнення виливниць металом розливний майданчик МБЛЗ повинен бути нижче верху кристалізатора на 100-300 мм і на 350-600 мм нижче верху виливниць або прибуткових надставок при розливанні сталі в виливниці.

Розливні майданчики повинні мати оббортовку з листової сталі висотою 150-250 мм. Розливні майданчики з протилежного боку розливання повинні бути огороджені поруччами висотою згідно з вимогами міждержавного стандарту ГОСТ 23120-78. "Лестницы маршевые, площадки и ограждения. Технические условия".

На розливному майданчику повинні бути пристрої для повітряного душування робочих місць.

Знаходження людей на розливному майданчику під час розливання сталі забороняється.

20.1.43. Тривалість видержки складу з виливницями в розливному прольоті після закінчення розливання, час зняття прибуткових надставок, початок роздягання зливків та інших операцій щодо розбирання складу повинні встановлюватися інструкціями підприємства у залежності від специфіки виробництва (марка сталі, вага зливка, параметри виливниць, тощо).

20.1.44. Конструкція шлакових чаш (ковшів), стендів для їх встановлення і шлаковень повинна виключати можливість самочинного перекидання чаш і шлаковень.

Встановлювати сталерозливні і шлакові чаші на стенди, що залиті шлаком, і з використанням підкладок забороняється.

20.1.45. Спуск шлаку під час випуску плавки повинен провадитися в шлакові чаші або шлаковні.

Шлакові чаші і шлаковні повинні бути сухими та покриті протипригарним розчином.

Покриття шлакових чаш і шлаковень протипригарним розчином повинне бути механізоване.

На дно шлакових чаш і шлаковень повинне бути підсипано сухого матеріалу.

20.1.46. Осадка спіненого шлаку повинна провадитися відповідно до вимог п. 13.5.5 цих Правил.

20.1.47. По закінченні розливання сталі залишки рідкого шлаку із сталерозливного ковша повинні зливатися в шлакові чаші або шлаковні.

Встановлювати шлаковні у два яруси забороняється.

20.1.48. Для захисту локомотивної бригади від сплеску шлаку спереду першого від локомотива шлаковоза необхідно встановлювати спеціальний вагон-прикриття.

20.2.1. Перед зливом сталі та шлаку з конвертора повинен подаватися звуковий сигнал.

Знаходження людей під час зливу сталі і шлаку в зоні, в яку можливе попадання бризок сталі та шлаку, забороняється.

20.2.2. Злив сталі та шлаку з конвертора повинен здійснюватися з дотриманням вимог п.п. 20.1.5; 20.1.6; 20.1.14; 20.1.16 — 20.1.21; 20.1.24 — 20.1.34 цих Правил.

20.2.3. Зчеплення і розчеплення сталевозного візка з шлаковозом, а також керування сталевозним візком повинні бути дистанційними.

Під час руху сталевозного візка і шлаковоза повинен подаватися сигнал, який добре чути. Сигнальні пристрої повинні бути зблоковані з пусковими пристроями механізму руху сталевозного візка і шлаковоза.

20.2.4. Прибирання колій під конверторами повинне бути механізоване.

20.3.1. Влаштування та експлуатація установки для електродугового обігрівання прибуткової частини зливків, повинні відповідати вимогам Правил влаштування електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів.

20.3.2. Пульт керування установки для обігрівання прибуткової частини зливка повинен бути розташований в ізольованому приміщенні, в місці, що дозволяє здійснювати спостерігання за зливками, які обігріваються.

20.3.3. Робочий майданчик установки з торцевих сторін повинен бути огороджений сіткою на висоту не менше, як 1,8 м. Вхідні дверці на майданчик повинні мати блокування, яке виключає можливість їх відчинення при наявності напруги на електродах та шинах.

При відсутності спеціального розливного майданчика, щоб уникнути ураження працюючих електрострумом, повинні бути вжиті заходи, які забезпечують безпеку праці.

20.3.4. Троси, що утримують рами з електродами, повинні мати шестикратний запас міцності. Огляд тросів повинен здійснюватися щозмінно.

Електричні лебідки і контроваги рам повинні бути обладнані відповідними огородженнями. Для переходу через рами повинні бути влаштовані спеціальні містки.

20.3.5. Для забезпечення безпеки обслуговування і ремонту установки в схемі її керування повинна бути передбачена автоматична блокувальна система (ключ-бирка).

20.3.6. Для захисту працюючих від осліплюючої дії дуги повинні застосовуватися екрани.

20.3.7. Підсипання у виливниці шлаку повинно бути механізовано.

20.4.1.1. На установки позапічної обробки рідкої сталі розповсюджуються вимоги п.п. 3.2; 4.18 і розділу 12 цих Правил.

20.4.1.2. Керування установками позапічної обробки рідкого металу і візуальні спостереження за технологічними процесами повинні здійснюватися з пульта поста керування, який відповідає вимогам розділу 5.3 Загальних правил безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості.

20.4.1.3. Засоби автоматизації, виробничої сигналізації та зв'язку, блокуючі пристрої повинні відповідати проекту інструкції на монтаж і експлуатацію, а також відповідати вимогам розділу 5.4 Загальних правил безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості і п. 4.7 цих Правил.

20.4.1.4. При проектуванні установок повинні бути передбачені засоби механізованого ремонту обладнання.

Профілактичні огляди і ремонти установок повинні провадитися у відповідності до вимог п.п. 25.1.1 — 25.1.14 цих Правил.

20.4.1.5. Порядок підготовки, проведення і закінчення роботи на установках, заходи безпеки під час проведення технологічних операцій зважаючи на можливі аварійні ситуації і дії при цьому обслуговуючого персоналу, а також заходи безпеки при прибиранні шлаку, скрапу і відходів виробництва повинні регламентуватися інструкціями, що розроблені на підприємстві.

20.4.1.6. Улаштування, виготовлення, монтаж, ремонт технологічних трубопроводів і колектора пароежекторного насоса повинні відповідати вимогам розділу 5.6 Загальних правил безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості.

20.4.1.7. При відсутності на підприємстві виробництва аргону і цехових магістралей аргону допускається застосування газоподібного аргону в балонах.

Для централізованого подавання аргону повинен бути влаштований розподільний пристрій (рампа), звідкіля аргон повинен подаватися до місць його споживання.

Засоби безпечного транспортування і експлуатації балонів повинні відповідати вимогам Правил влаштування і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

При наявності на ділянках споживання ям, приямків, ємкостей порядок допуску людей у них повинен бути визначений інструкцією з безпеки праці (аргон важчий за повітря), що розроблена на підприємстві.

20.4.1.8. Відбір проб і вимірювання температури рідкого металу повинні здійснюватися спеціальним пристроєм з дистанційним керуванням. При тимчасовій несправності пристрою допускається проведення цих операцій ручним способом у відповідності до інструкції з безпеки праці.

20.4.1.9. На гідросистемах, в яких робочій газ контактує з мастилом, повинен бути встановлений максимально допустимий вміст кисню в робочому газі.

20.4.1.10. Феросплави та інші порошкоподібні матеріали, що завантажуються у саморозвантажувальний пневмонагнітач і ті, що вводяться в рідкий метал, повинні бути просушеними.

20.4.1.11. Висота наповнення ковша і загальна кількість присадок повинні включати можливість виплескування шлаку і металу при позапічній обробці.


20.4.2.1.1. Установки продувки рідкого металу аргоном повинні бути обладнані: пускозапірною арматурою трубопроводів аргону, приладами контролю, травлення і витрат аргону, засобами сигналізації та зв'язку.

20.4.2.1.2. Тиск аргону в аргонопроводах до початку продувки повинен бути не нижче ніж мінімально допустимий проектом.

20.4.2.1.3. Фурми для продувки рідкого металу аргоном повинні бути просушені і підігріті в спеціальній печі до температури, що регламентована технологічними інструкціями підприємства.

20.4.2.1.4. Доставка розкислювачів та легуючих на ділянку продувки рідкого металу повинна здійснюватися конвеєрним транспортом або у контейнерах.

20.4.2.1.5. Режим продувки рідкого металу, при присаджування розкислювачів, легуючих, ввод охолоджуючого елемента (сляба, тощо), засоби безпечної заміни фурм і охолоджуючого елемента повинні передбачатися інструкціями підприємства.

20.4.2.2.1. Аргоном дозволяється продувати всі марки сталі. Для продувки використовується аргон марок А, Б або В згідно ГОСТ 10157-79.

20.4.2.2.2. Для запобігання стікання шлаку необхідно провадити підбивки носика ковша магнезитом, доломітом або іншими подібними їм матеріалами.

20.4.2.2.3. Ківш з металом перед продувкою аргоном повинен установлюватися на спеціальному стенді.

20.4.2.2.4. Подача аргону в фурму повинна проводитися після виведення фурми над ковшем. Втрати аргону повинні забезпечувати інтенсивне, а не бурхливе перемішування металу по всьому об'єму ковша, яке виключає оголення дзеркала металу.

Глибина занурення фурми в метал повинна складати 300-400 мм від днища ковша.

20.4.2.2.5. Тиск аргону в мережі газопроводу повинен бути не менше, ніж 1 МПа (10 кгс/кв.см), а перед фурмою не менше, як 0,4 МПа (4 кгс/кв.см).

20.4.2.2.6. Тиск і витрати аргону повинні контролюватися електронними приладами з межами вимірювання, відповідно, 0-16 кгс/кв.см і 0-100 Н*куб.м з класом точності 1,5%.

20.4.2.2.7. Заміна фурми на установці повинна провадитися за допомогою крана.

20.4.2.2.8. При аварійних ситуаціях продувка металу в ковші аргоном припиняється, фурма виймається з металу і ківш подається на розливку.

20.4.3.1. Установки порційного вакуумування повинні бути обладнані системою керування, що забезпечує функціонування механізмів в безпечних режимах з реєстрацією їх стану на мнемосхемі, і автоматичне відключення їх роботи при відхиленні контролюємих параметрів від проектних (заданих) значень.

20.4.3.2. Механізми пересування сталевоза і пересувної платформи вакуумної камери повинні мати блокування, яке виключає можливість вимикання механізму переміщення сталевоза при знаходженні торця всмоктуючого патрубка вакуумної камери на рівні або нижче верхньої кромки сталерозливного ковша, що встановлений на сталевозі.

20.4.3.3. Механізм переміщення пересувної платформи повинен бути обладнаний системою блокувань, яка виключає вихід всмоктуючого патрубка з рідкого металу при тиску у вакуумній камері нижче за атмосферний.

20.4.3.4. У схемі джерела живлення механізмів установок повинні бути передбачені блокування, що виключають можливість ввімкнення установок при: зниженні витрат (протікання) води крізь газоохолоджувач нижче мінімально допустимого проектом; несправності резервного насоса в системі охолодження газу; появи води у газоохолоджувачі.

20.4.3.5. Відключення газоохолоджувача повинне здійснюватися після охолодження вакуумної камери. Температура охолодження повинна бути нижче температури спалаху конденсату, що утворюється.

20.4.3.6. Очистка газоохолоджувача від пилу повинна провадитися після закінчення вакуумування і заповнення вакуумної камери азотом.

20.4.3.7. Система охолоджування повинна бути обладнана датчиками протікання і температури води з автоматичним подаванням світлового і звукового сигналів про порушення заданих параметрів охолодження і відключення джерел живлення механізмів установок.

Завантажити