13.3.5. Промивання чи продування регенераторів на ходу печі повинні здійснюватися тільки в період роботи регенераторів на диму.
Перед переведенням регенераторів на газ люди від регенераторів повинні бути відведені.
13.3.6. При розміщенні поду шлаковиків нижче рівня підлоги цеху розливного прольоту в торцях шлаковиків повинні бути влаштовані спеціальні приямки, що перекриваються знімними плитами, або огороджуються поручнями.
13.3.7. Видалення шлаку із шлаковиків повинне бути механізоване.
13.3.8. Лежаки регенераторів повинні бути заглиблені, ущільнені і захищені від проникнення грунтових вод. При наявності дренажу відкачування води повинне здійснюватися автоматично.
Склепіння газових лежаків повинні бути розташовані нижче рівня землі не менше, ніж на 0,8 м.
13.3.9. Для доступу в газові лежаки в їх склепіннях повинні бути влаштовані лази розміром 0,8 х 0,8 м.
Лази повинні закриватися подвійними кришками, що забезпечені направляючими штирями і укладені на азбестові прокладки, які проварені в смолі. Простір між кришками повинен засипатися піском.
Для доступу працюючих в лежак повинні застосовуватися переносні драбини. Влаштування скоб в стінах лазів і лежаків забороняється.
13.4.1.1. Водоохолоджувані елементи печі перед їх встановленням повинні підлягати гідравлічному випробуванню у відповідності до технічних умов № 14-12-241-81, затверджених у встановленому порядку.
13.4.1.2. Система водяного охолодження елементів печей повинна виключати можливість утворення парових пробок.
13.4.1.3. З'єднання водоохолоджуваних елементів повинне допускати можливість вимкнення окремих елементів від системи охолодження.
13.4.1.4. Вода, що подається для охолодження, повинна бути очищеною від механічних домішок до гранично допустимих концентрацій згідно нормативу ГОСТ 17.1.1.01-77.
13.4.1.5. Підвід охолодженої води повинен здійснюватися у нижню частину охолоджуваних елементів, а відвід нагрітої води — від верхньої її частини.
13.4.1.6. Запірна арматура для відключення окремих водоохолоджуваних елементів і магістралей системи охолодження печей повинна розташовуватися в доступних і безпечних для обслуговування місцях або постачатися виведеними в такі місця штурвалами.
13.4.1.7. Відвід охолодженої води повинен здійснюватися у водозбірні резервуари, встановлені в місцях, куди не може попасти розплавлений метал і шлак.
13.4.1.8. Конструкція пристроїв для відводу води від кришок завалочних вікон повинна виключати можливість попадання води на головні склепіння печі.
13.4.1.9. Температура води, що відходить від водоохолоджуваних елементів, повинна бути нижче температури випадання осадків тимчасової жорсткості та передбачатися інструкцією підприємства.
Охолоджувані елементи повинні періодично оглядатися і при необхідності очищатися.
13.4.1.10. Для контролю за роботою системи охолодження печі, поблизу від неї, повинен бути встановлений водозбірник, куди повинні бути підведені водовідводячі трубки від усіх елементів водоохолодженої системи. Влаштування та розміщення водозбірників повинне дозволяти обслуговуючому персоналу бачити струмінь води.
13.4.1.11. У випадку припинення подачі води для охолодження печі повинні бути перекриті вентилі на водопідводячих трубах і припинена подача палива в піч. Після поновлення подачі води для запобігання бурливого пароутворення і можливого руйнування системи охолодження включати воду потрібно повільно.
13.4.2.1. Охолоджувані елементи системи випарного охолодження перед встановленням повинні підлягати гідравлічному випробуванню у відповідності до Інструкції з безпечної експлуатації установок випарного охолодження.
13.4.2.2. Барабани-сепаратори системи випарного охолодження повинні розміщуватися в спеціальних галереях, зроблених із вогнестійких матеріалів або зовні будівлі мартенівського цеху.
13.4.2.3. Розташування барабанів-сепараторів на підкроквяних фермах будівлі цеху без влаштування галерей або на слябах мартенівських печей забороняється.
13.4.2.4. Галереї барабанів-сепараторів повинні мати не менше двох входів (виходів), що розташовані з протилежних боків. Двері входів (виходів) повинні відкриватися назовні і не мати внутрішніх запорів.
Для доступу в галерею повинні бути влаштовані похилі маршові сходи.
Галереї повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією з гарантованим підпором повітря в них.
13.4.2.5. Допускається в окремих випадках розташування барабанів-сепараторів між підкрановими балками при додержанні таких вимог:
навколо барабанів-сепараторів повинен бути влаштований ходовий майданчик шириною не менше 0,5 м;
відстань від підлоги майданчику до верхньої полки підкрановою балки повинна бути не менше 2 м;
для доступу до барабана-сепаратора повинні бути влаштовані похилі сходи;
внутрішньобалочний простір повинен провітрюватися;
вздовж підкранових балок повинні бути влаштовані ходові майданчики;
відстань від майданчиків до нижніх виступаючих частин крана повинна бути не менше 2 м в вертикальному напрямку і не менше 0,5 м — в горизонтальному.
13.4.2.6. Ходовий майданчик, що розташований над піччю, повинен бути огороджений суцільними стінками з листового заліза на висоту не менше 1,8 м. Підлога і стінки майданчика повинні бути захищені від нагрівання і тепловипромінювання екранами.
13.4.2.7. Запірна арматура системи випарного охолодження повинна бути розташована в доступних і безпечних для обслуговування місцях.
Розміщувати запірну арматуру над склепіннями і головками мартенівських печей забороняється.
13.4.2.8. Влаштування, виготовлення, монтаж, ремонт, експлуатація барабанів-сепараторів повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, а паропроводів — Правилам будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води.
13.4.2.9. Трубопроводи і арматура системи випарного охолодження, розташовані в зоні обслуговування печі, повинні бути теплоізольовані.
13.4.2.10. Свічки від запобіжних клапанів барабанів-сепараторів повинні бути виведені в місця, що виключають можливість опіку персоналу парою.
13.4.2.11. Випуск пари із системи випарного охолодження назовні дозволяється тільки при наявності глушників шуму.
13.4.2.12. Підтримання рівня води в барабанах-сепараторах системи випарного охолодження повинне здійснюватися автоматично. При проектуванні і будівництві нових установок повинне передбачатися дистанційне керування регулятором рівня води, розташоване на посту керування піччю або на центральному посту керування випарним охолодженням кількох мартенівських печей і ручне керування — за місцем.
13.4.2.13. При зміні рівня води в барабані-сепараторі на 150 мм вище чи нижче нормального на пост керування мартенівською піччю повинні подаватися звукові і світлові сигнали.
Справність роботи сигналізації граничних рівнів повинна перевірятися вмиканням її (на нижній і верхній граничний рівень) не рідше одного разу на зміну.
У випадку спуску води з барабанів-сепараторів підживлення їх забороняється.
13.4.2.14. Пости керування випарним охолодженням печей повинні бути обладнані установками кондиціонування повітря чи припливно-витяжною вентиляцією. Вентиляційні установки повинні забезпечувати не менше, ніж полуторний обмін повітря за годину.
Скління постів керування повинне виконуватися з теплостійкого скла.
13.4.2.15. Печі з випарним охолодженням повинні бути обладнані пристроями переключення системи на охолодження технічною водою.
13.4.2.16. Пуск, зупинка, переключення і спостереження за роботою системи випарного охолодження повинні здійснюватися згідно інструкції, опрацьованої підприємством, з урахуванням вимог, передбачених проектом даної системи і затвердженої головним інженером підприємства.
13.4.2.17. Пуск системи випарного охолодження печі, а також переведення печі з випарного охолодження на водяне і навпаки повинні здійснюватися під керівництвом особи, відповідальної за цю систему.
13.4.2.18. Стан системи охолодження печей необхідно перевіряти щозмінно. Результати перевірок повинні заноситися в журнал. В журнал повинні заноситися також дані про проведені ремонти, несправності і прийняті заходи щодо їх усунення.
13.4.2.19. В галереї барабанів-сепараторів або в приміщенні вартового персоналу і посту керування піччю повинна бути вивішеною схема випарного охолодження печі і виписка з інструкції щодо експлуатації у випадку аварійних ситуацій.
13.4.2.20. При появленні течі в системі випарного охолодження негайно повинні бути вжиті заходи, що виключають попадання води на склепіння печі і регенератори.
13.4.2.21. Роботи по ремонту системи випарного охолодження повинні здійснюватися за нарядом-допуском і тільки після зняття тиску пари в системі. В необхідних випадках роботи по ремонту дозволяються після переведення системи на охолодження технічною водою.
13.4.2.22. Під час зливу чавуну в піч продувка системи випарного охолодження забороняється.
13.5.1. Спуск шлаку з печі повинен здійснюватися в шлакові ковші, встановлені під робочим майданчиком. Для цього в майданчику повинен бути влаштований отвір з жолобом.
В період між спусками шлаку і при зміні ковшів отвір повинен бути закритий.
В цехах, де спускання шлаку в ковші неможливе, прийом його повинен здійснюватися у шлаковні, встановлені під робочі вікна печі.
13.5.2. Ковші, встановлені для прийому шлаку, повинні бути сухими і покриті вапняним розчином. На дно ковша повинен бути підсипаний сухий матеріал. Спуск шлаку в ковші, в яких є сирі і промаслені матеріали, забороняється.
Підлога під робочим майданчиком в місцях встановлення ковшів повинна бути сухою.
13.5.3. Охолодь, що утворюється на шлаковому жолобі, повинна своєчасно вилучатися. Під час очищення жолоба знаходження людей знизу під жолобами забороняється.
13.5.4. Перед початком спуску шлаку під робочий майданчик сталевар повинен переконатися у відсутності людей в небезпечній зоні.
13.5.5. Наповнення ковшів сталлю і шлакових чаш шлаком повинне здійснюватися до рівня, який не перевищує 250 мм від верху ковша, чаші.
Безпечний спосіб осадки шлаку визначається інструкцією підприємства. Осадка шлаку на доводці і випуску плавки вологими матеріалами і водою забороняється.
Під час спуску шлаку повинне виключатися попадання металу в ковші.
13.5.6. Приймання ковшів зі шлаком з-під робочого майданчика печі повинне бути механізоване. У випадку використання для цього лебідки влаштування блоків повинне виключати можливість зіскакування каната з них.
Пульт керування лебідкою повинен бути розташований в безпечній зоні, яка забезпечує видимість руху з ковшами.
Під час ремонту тягових пристроїв канатів і роликів пусковий пристрій лебідки повинен бути обезструмлений.
Експлуатація і ремонт устаткування шлакоприбирання повинні проводитися із застосуванням ключа-бирки.
13.5.7. В цехах, де під робочим майданчиком для установки шлакозбиральних засобів влаштовані тунелі, ширина вільних проміжків в світлі між рухомим складом і стінами тунелю повинна бути не менше 0,7 м.
13.5.8. Перекидні пристрої клапанів, розташовані в безпосередній близькості від місця встановлення ковшів для прийому шлаку, повинні бути захищені від випліскувань шлаку перегородкою з вогнестійкого матеріалу.
13.5.9. Прибирання шлаку і сміття з-під печі повинне здійснюватися в період завалки і прогріву шихти з відому сталевара печі.
Простір під робочим майданчиком печі повинен бути освітлений.
13.5.10. Проводити заливку шлакового жолоба водою при наявності під ним ковшів забороняється.
13.5.11. Під час присадки руди, розкислювачів і легуючих добавок в піч перекидка клапанів забороняється.
13.5.12. Доливка чавуну в мартенівські і двованні сталеплавильні печі допускається у виняткових випадках з дозволу начальника цеху. Під час доливки чавуну в піч подача палива в робочий простір печі повинна бути скорочена до безпечних меж, встановлених інструкцією підприємства, а продувальні фурми підняті на 1-1,5 м над рівнем шлаку.
13.5.13. Матеріали, що присаджуються в піч в період доводки плавки, повинні бути сухі і подаватися порціями, які виключають викиди з печі. Присадка матеріалів повинна здійснюватися при зменшенні теплового навантаження печі у відповідності до інструкції підприємства.
Феросплави і легуючі матеріали, що присаджуються в печі і ковші, повинні бути сухі.
13.5.14. Під час присадки матеріалів в піч знаходження людей на склепінні, а також на майданчику печі навпроти завалочних вікон забороняється.
13.5.15. За станом ванни мартенівської печі повинне здійснюватися постійне спостереження.
У випадку виявлення ознаки можливого прориву металу повинні бути вжиті заходи щодо запобігання його виходу.
13.6.1. Взяття проби з печі повинне здійснюватися сухим і підігрітим інструментом.
Взяття проби під час перекидання клапанів забороняється.
13.6.2. Під час відбору проб в двованній сталеплавильній печі завалка шихтових матеріалів у сусідню ванну повинна бути припинена.
13.6.3. Вибивка проби із стакана повинна здійснюватися після затверднення металу.
13.6.4. Доставка проби металу до лабораторії, що знаходиться на відстані 50 м і більше від місця взяття проби, повинна здійснюватися пневмопоштою.
13.7.1. Заправка порогів повинна бути механізована. Матеріал, що застосовується для підсипки порогів, повинен бути сухим.
13.7.2. ПІд час перекидання клапанів проводити заправку і очищення порогів забороняється.
13.7.3. Перед заправкою порогів повинне бути проведене ретельне очищення їх від металу і скрапу.
13.7.4. Під час пересування складу з мульдами роботи щодо заправки порогів і прибирання матеріалів повинні бути припинені, а люди відведені від печі на безпечну відстань.
13.7.5. Пересування заправної машини від одного вікна до другого за допомогою завалочної машини, а також очищення гратів заправної машини проти завалочного вікна машини забороняється.
13.7.6. Рівень розплавленого металу в ванні не повинен бути вище основних порогів печі.
13.8.1. Конструкція робочого простору печей та стан подини, відкосів і випускного отвору повинні забезпечувати повний схід металу і шлаку при випуску металу і зливі шлаку із печі. Футеровка печей повинна виключати можливість прориву металу.
13.8.2. Після випуску плавки подина печі повинна бути оглянута сталеваром і майстром. Дозвіл на завалку шихти в піч повинен давати майстер.
Заправлення і підсипка подини повинні здійснюватися сухим матеріалом.
13.8.3. Видувка металу з ям подини повинна здійснюватися в сталевипускний отвір стислим повітрям або киснем, як правило, через вічки в кришках вікон.
13.8.4. До початку видувки металу з ям посереду сталевипускного отвору повинен бути встановлений захисний екран для запобігання розбризкування металу і шлаку, а також перевірена справність шлангів, з'єднувальних штуцерів, труб та вентилів для подачі кисню чи повітря.
Шланги, що застосовувались раніше для видувки металу повітрям, використовувати для видувки металу киснем забороняється.
13.8.5. Видувка металу з ям повинна здійснюватися зі спеціального переносного майданчика, або з рухомого складу, призначеного для ремонту подин, а також з мульд, навантажених сипкими матеріалами з встановленням огороджувальних сигналів.
13.8.6. Огляд, заправка і ремонт подини двованної сталеплавильної печі повинні здійснюватися за умов відводу газу "на себе" і скорочення інтенсивності продувки до безпечної, встановленої інструкцією підприємства.
13.8.7. Заправка подини та інших елементів печі повинна бути механізованою.
Заправка мартенівських і двованних сталеплавильних печей при відкритому отворі в майданчику для спуску шлаку забороняється.
13.9.1. Опалення печей газом
13.9.1.1. Керування тепловим режимом печі повинне бути автоматизоване.
13.9.1.2. Схема "перекидки" клапанів печі повинна виключати утворення вибухонебезпечної газоповітряної суміші.
13.9.1.3. Тиск газу, що надходить у піч, повинен бути вище тиску повітря на величину, передбачену інструкцією підприємства.
13.9.1.4. Перед пуском газу в піч повинна бути перевірена справність перекидних пристроїв, механізмів підйому кришок завалочних вікон, виконавчих механізмів, контрольно-вимірювальної апаратури, а також стан люків, шиберів, клапанів дроселей і відсічних клапанів.
13.9.1.5. Для спостереження за запаленням газу при пуску його в піч два завалочних вікна, найближчих до головки, через яку пускають газ, повинні бути повністю відкриті.
Для зниження тиску в печі (у випадку виникнення удару) всі інші вікна під час пуску газу повинні бути відкриті наполовину.
Перед пуском газу в піч люди повинні бути відведені від печі.
13.9.1.6. Для запобігання ударів і вибухів при пуску газу в піч, крім нагріву верху насадок газового регенератора до температури 700-750 градусів Цельсію, повинні бути прийняті заходи щодо витиснення повітря з газових лежаків і регенератора шляхом наповнення системи димом від спалювання палива у робочому просторі печі, продувки системи газових лежаків та регенераторів парою.
13.9.1.7. Температура верху газової насадки, що нагрівається, перед першою перекидкою клапанів повинна бути не нижче 900 градусів Цельсію.
Під час роботи печей на змішаному газі при перших перекидках повинна бути припинена (відсічена) подача коксового газу. Для зменшення підсмоктування зовнішнього повітря при перших перекидках повинне бути зменшено розрідження, що утворюється димовою трубою, опусканням напів димового шибера.
13.9.1.8. Перед початком і протягом перекидки клапанів повинен автоматично подаватися звуковий сигнал на робочий майданчик і під ним.
13.9.1.9. Перекидні пристрої повинні мати блокування, що виключає можливість одночасної перекидки газових і повітряних клапанів.
13.9.1.10. При перекидці газових клапанів повинне здійснюватися відсікання коксового газу.
13.9.1.11. Конструкція водяного затвора перекидних пристроїв повинна виключати вибивання газу.
13.9.1.12. Контрвантажі перекидних пристроїв повинні бути огороджені.
13.9.1.13. Сальники штоків перекидних газових клапанів повинні бути ущільнені та повинні перевірятися щозмінно.
Люки і лази перекидних клапанів повинні бути ущільнені азбестовим шнуром, провареним в смолі. Для кращого ущільнення сідловини люків і лазів повинні мати проточені борозни.
13.9.1.14. Електродвигуни лебідок перекидних клапанів повинні мати вимикачі, встановлені біля лебідок.
Ручний привід лебідок, призначений для регулювання висоти підйому клапанів, повинен бути штурвального типу.
13.9.1.15. Для печей, працюючих з підігрівом газу в регенераторах, повинне бути забезпечено надійне допалювання газу.
13.9.1.16. Доступ людей в середину димових клапанів дозволяється тільки після вимикання перекидних пристроїв і у відповідності до бирочної системи.
13.9.1.17. Шибер для регулювання тяги повинен встановлюватися в димовому лежаку, під кутом до вертикалі в межах 15-25 градусів.
Стичні поверхні шибера і рами повинні підлягати механічній обробці.
Керування шибером повинно бути електрофіковане.
13.9.1.18. Продукти горіння двованної сталеплавильної печі, як правило, повинні відводитися через ванну з твердою шихтою. Порядок здійснювання операції щодо перекидки (реверсування газу), що забезпечує безпечні умови праці, повинен визначатися інструкцією підприємства.
13.9.1.19. Двованна сталеплавильна піч повинна бути обладнана блокуванням, що виключає одночасну роботу пальників, встановлених з протилежних боків печі.
13.9.1.20. При відводі продуктів горіння з ванни з рідким металом у вертикальний клапан ("на себе") подача присадок в ванну забороняється.
13.9.1.21. Конструкція двованної сталеплавильної печі та її газового тракту, а також режим подачі палива і кисню повинні забезпечувати повне згоряння подаваного палива і газу, що виділяється з ванн.
13.9.1.22. Використання цехових газопроводів як опори при підйомі вантажів, а також для кріплення комунікацій або заземлення устаткування забороняється.
13.9.1.23. Простір під робочим майданчиком біля перекидних пристроїв і регенераторів повинен бути освітлений.
13.9.2. Опалення печей мазутом
13.9.2.1. Мазут, що подається для спалювання в піч, повинен бути профільтрований і підігрітий до температури, яка не перевищує температуру спалаху парів.
13.9.2.2. Мазутопроводи повинні бути теплоізольовані і мати нахил не менше 0,003 в бік можливого спорожнення.
Паралельно з мазутопроводами повинні прокладатися в загальній з ними ізоляції обігріваючі паропроводи.
Повинна бути забезпечена можливість продування парою мазутопроводу від верхньої його позначки до нижньої.
13.9.2.3. Ємкості для зливу мазуту при спорожненні мазутопроводів повинні встановлюватися поза будівлею цеху.
13.9.2.4. Розташування мазутопроводу над печами забороняється.
13.9.2.5. На введенні мазутопроводів в цех повинна встановлюватися вимикальна засувка.
13.9.2.6. На загальному підводі мазутопроводу до печі повинні бути встановлені запірна і регулююча арматура та прилади, що контролюють тиск і температуру мазуту, а також пристрої для автоматичного перемикання подачі мазуту по боках печі.
13.9.2.7. Зміна положення форсунок повинна здійснюватися механізованим способом.
13.9.2.8. Витратні баки з мазутом повинні бути встановлені на відстані не менше 5 м від печей і повинні бути захищені спеціальними екранами від нагріву тепловипромінюванням.
Розміщувати баки над печами забороняється.
Замір рівня мазуту у витратних баках повинен здійснюватися за допомогою рівнеміра.
13.9.2.9. Витратні баки з мазутом повинні бути обладнані витяжними трубами із запобіжними латунними сітками для відведення парів мазуту і переливними трубками, що виключають можливість переповнення баків.