При аварійному зупиненні подачі води в системі охолодження повинне бути передбачене резервне водопостачання.
20.4.3.8. Наново відфутерований патрубок вакуумної камери повинен бути просушений і розігрітий до робочої температури, яка встановлена технологічною інструкцією.
Швидкість опускання патрубка вакуумної камери повинна бути оптимальною і достатньою для проходження шлаковідділювача (без його розплавлення) крізь шар шлаку і без порушення вакууму.
20.4.3.9. Подача феросплавів на дільницю порційного вакуумування повинна здійснюватися в контейнерах або конвеєрним транспортом.
20.4.3.10. Провадження робіт з герметизації вакуумної камери повинне здійснюватися: після установки патрубка на пісковий затвор і заповнення вакуумної камери азотом або аргоном до атмосферного тиску; після розбирання електричної схеми керування механізмами пересування і повертання вакуумної камери, а також при находженні ключа-бирки у особи, яка відповідає за безпечну експлуатацію установки.
20.4.3.11. В електричній схемі керування пароежекторним насосом, повинна бути передбачена система блокувань, яка забезпечує його зупинення при: підвищенні тиску і температури пари вище, ніж встановлено проектом; припиненні подавання електроенергії; порушенні цілісності трубопроводів і арматури пари або води.
20.4.3.12. Влаштування і експлуатація електричної системи електроопалювання вакуумної камери повинні відповідати Правилам влаштування електроустановок, Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правилам техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, ГОСТ 12.2.007.0-75 та ГОСТ 12.2.007.9-88.
20.4.3.13. Заміна графітових електродів електрообігріву повинна здійснюватися: після закінчення вакуумування, продувки вакуумної камери азотом або аргоном і встановлення патрубка на пісочний затвор; після розбирання електричних схем керування механізмами переміщення і електрообігріву вакуумної камери і при знаходженні ключа-бирки у особи, відповідальної за безпечну експлуатацію установки.
20.4.3.14. Установки порційного вакуумування повинні бути обладнані пристроєм для допалювання відходячих газів, в тому числі, окису вуглецю.
20.4.4.1. На установки вакуумного зневуглецювання і ковшового вакуумування поширюються вимоги п.п. 14.3.2 — 14.3.4; 14.6.8 цих Правил.
20.4.4.2. Установки вакуумного зневуглецювання і ковшового вакуумування повинні бути обладнані системою керування, що забезпечує функціонування механізмів у безпечних режимах з реєстрацією їх стану на мнемосхемі і автоматичне вимикання їх роботи при відхиленні параметрів, що контролюються, від проектних (заданих) значень.
20.4.4.3. На механізми переміщення кисневої фурми розповсюджуються вимоги п.п. 14.1.16; 14.10.1; 14.10.2 цих Правил.
20.4.4.4. Порядок розгерметизації вакуумної камери повинен встановлюватися інструкціями, опрацьованими на підприємствах.
20.4.4.5. Введення розкислювачів і легуючих матеріалів в ківш з рідким металом під вакуумом повинне здійснюватися через вакуумний шлюз, конструкція якого повинна забезпечувати збереження вакууму в системі.
20.4.4.6. На електричну схему керування пароежекторним насосом поширюються вимоги п. 4.7 цих Правил.
20.4.4.7. Кришки вакуумних камер при відкритті повинні відводитися вбік.
Кришки відкидного типу при наявності їх на вакуумних камерах повинні бути забезпечені пристроями, що виключають самочинне їх закриття.
Кришки камер повинні бути теплоізольовані.
20.4.4.8. На дно вакуумної камери під ківш повинен встановлюватися металевий піддон.
20.4.4.9. Вакуумний затвор при вакуумуванні повинен відчинятися поступово.
20.4.4.10. При вакуумуванні струменя сталі, що переливається з ковша в ківш, майданчик для розливальника збоку ковша повинен бути обладнаний суцільним теплоізоляційним огородженням на висоту поручнів. З обох боків майданчик повинен мати сходи з кутом нахилу 45 градусів.
20.4.4.11. Приміщення вакуумних насосів повинне бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією.
Розташування в приміщенні насосної устаткування, що не має відношення до вакуумування, забороняється.
20.4.4.12. Витяжна труба вакуумних насосів повинна бути виведена на висоту, передбачену Правилами безпеки в газовому господарстві підприємств чорної металургії.
20.4.5.1. Установки вдування порошкоподібних матеріалів в рідкий метал повинні бути обладнані пускозапірною арматурою трубопроводів аргону, приладами контролю тиску і витрат аргону, порошкоподібного матеріалу, а також засобами сигналізації і зв'язку.
20.4.5.2. Влаштування, виготовлення, монтаж, ремонт і експлуатація пневмонагнітачів повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
20.4.5.3. Доставка матеріалів до установки повинна здійснюватися в саморозвантажувальних контейнерах, що повинні бути герметичні і вологонепроникні.
20.4.5.4. Завантаження вибухонебезпечних порошкоподібних матеріалів в контейнер повинне бути механізоване і провадитися в інертній атмосфері.
20.4.5.5. Пневмонагнітач перед завантаженням порошкоподібними матеріалами повинен продуватися аргоном.
20.4.5.6. Забороняється робота на установці при порушенні герметичності системи подачі порошкоподібних матеріалів; підйомі тиску в пневмонагнітачі вище максимально встановленого проектом; заварюванні або зруйнуванні сопла фурми; припиненні подачі аргону під час вдування порошкоподібних матеріалів; виході з ладу діючих механізмів підйому і опускання фурми; непрацюючій системі вловлювання пилу і газу.
20.4.5.7. Видувати порошкоподібний матеріал з пневмонагнітача і тракту подачі в атмосферу цеху забороняється.
20.4.5.8. Конструкція з'єднання завантажувального контейнера і пневмонагнітача повинна забезпечувати герметичність.
20.4.6.1. Роздягання зливків повинне провадитися згідно з вимогами інструкцій підприємств, опрацьованих у відповідності до застосованих на них технологій.
Для роздягання зливків повинні застосовуватися стриперні крани або наземні машини. В діючих цехах, де стриперні крани відсутні, витягання зливків з виливниць допускається провадити за допомогою кранів.
Забороняється витягання зливків, що приварені до виливниць, шляхом розгойдування і ударів виливниць по будь-яких предметах або скидання виливниць з висоти на підлогу приміщення.
Для витягання зливків, що застряли в виливницях, і недоліків повинні застосовуватися спеціальні пристрої.
20.4.6.2. Знаходження людей в канаві при роздяганні і на виносі зливків забороняється.
20.4.6.3. Відбивати ливники в канаві або у висячому положенні забороняється.
20.4.6.4. Перед підйомом центрових з них повинні бути зняті воронки.
20.4.6.5. Виливниці, що прибираються з канави, повинні встановлюватися в певних місцях на стелажах або плитах.
20.4.6.6. Зберігання зливків в розливному прольоті не допускається. Зливки, що не можуть бути відправлені в прокатні цехи, повинні надсилатися на склад. При технологічній необхідності допускається тимчасове укладання зливків на підлогу цеху з дотриманням встановлених габаритів.
20.4.6.7. Для обігріву робочих в холодний і перехідний періоди року у стриперному відділенні і на складі зливків повинні бути влаштовані опалювальні приміщення.
20.4.6.8. Зливки повинні укладатися в правильні штабелі, між якими повинні бути влаштовані проходи шириною не менше 1 м.
Укладання круглих зливків повинне здійснюватися на спеціальні стелажі, що виключають їх розкочування.
Допустима висота штабелів зливків повинна бути наведена в інструкціях підприємств.
20.4.7.1. Всі виробничі процеси МБЛЗ, починаючи з лиття металу і закінчуючи видачею заготовок на стелажі, повинні бути механізовані і автоматизовані. Повинна бути також передбачена можливість ручного керування роботою цих механізмів.
20.4.7.2. Зона вторинного охолодження повинна бути виділена в окреме приміщення, яке має теплоізолюючі стіни і витяжну вентиляцію.
Двері, що ведуть в приміщення зони вторинного охолодження, під час лиття металу повинні бути закриті на замок.
Для обслуговування зони вторинного охолодження повинні бути влаштовані майданчики і сходи.
20.4.7.3. Технологічне устаткування, розташоване нижче зони вторинного охолодження, до тягнучих пристроїв включно, повинне бути розміщене в приміщенні з вогнестійкими стінами. Доступ обслуговуючого персоналу до цього приміщення під час лиття металу забороняється.
20.4.7.4. МБЛЗ повинна бути обладнана гучномовним і телефонним зв'язком, сигналізацією і при необхідності телевізійним пристроєм для спостереження за роботою окремих агрегатів.
20.4.7.5. Всі закриті пости керування МБЛЗ повинні бути забезпечені кондиціонованим повітрям та звукоізольовані.
20.4.7.6. Пульт керування МБЛЗ повинен мати прилади контролю кількості і температури води, що надходить для охолодження кристалізатора і до зони вторинного охолодження.
20.4.7.7. Змащення кристалізатора повинне бути механізоване. Механізми МБЛЗ повинні мати централізоване змащення.
При роботі зі шлаковим покриттям меніску металу в кристалізаторі всі суміші, що застосовуються, повинні бути просушені або прогартовані у відповідності до технологічної інструкції.
20.4.7.8. В системі охолодження кристалізатора і зони вторинного охолодження повинне бути передбачене аварійне водопостачання у випадку вимкнення основної системи.
У випадку припинення або зменшення подачі води в кристалізатор і в зону вторинного охолодження на пост керування МБЛЗ повинні автоматично подаватися звукові і світлові сигнали, і лиття сталі повинне бути негайно припинене.
Наявність вологи у внутрішній порожнині кристалізатора не допускається.
20.4.7.9. Починати лиття сталі до подачі води в систему охолодження кристалізатора і до зони вторинного охолодження забороняється.
20.4.7.10. Для попередження розриву заготовки, що утворюється в кристалізаторі, і прориву рідкого металу із заготовки після її виходу з кристалізатора повинні дотримуватися такі вимоги: для запобігання зависання заготовки кристалізатор повинен мати зворотно-поступальний рух; пуск тягнучих пристроїв повинен провадитися після заповнення кристалізатора металом до рівня, що передбачений інструкцією підприємства; пуск тягнучих пристроїв і механізму качання кристалізатора повинен провадитися плавно з поступовим збільшенням швидкості; швидкість витягання заготовки з кристалізатора повинна встановлюватися інструкцією підприємства; система вторинного охолодження заготовок повинна забезпечувати рівномірність їх охолодження.
Конструкція опорних елементів вторинного охолодження повинна попереджувати заготовку від здимання і розриву кірки під впливом феростатичного тиску.
20.4.7.11. Пост керування МБЛЗ на розливному майданчику повинен бути розташований в окремому приміщенні з теплоізолюючими стінами, теплозахисним склінням, що захищене металевою сіткою, і мати два виходи на розливний майданчик.
Розташування поста керування повинне забезпечити оператору добру видимість операцій, які проводяться на машині.
На час лиття металу між постом керування і кристалізатором повинен встановлюватися пересувний екран.
20.4.7.12. Розливний майданчик МБЛЗ повинен бути викладений вогнетривкою цеглою і мати поручневе огородження. З розливного майданчика повинно бути не менше ніж два виходи.
20.4.7.13. На розливному майданчику повинні бути пристрої для повітряного душування робочих місць.
20.4.7.14. Шлак з проміжних ковшів після закінчення лиття повинен бути злитий в сухі ємкості.
Проміжні ковші повинні бути обладнані футерованими кришками.
20.4.7.15. Для аварійного зливу металу із сталерозливного ковша повинні бути аварійні ємкості, що забезпечують прийом всього металу.
Для аварійного зливу металу і шлаку з проміжних ковшів повинні бути футеровані ємкості, що забезпечують прийом металу і шлаку.
20.4.7.16. Пости керування газовим різанням повинні бути розташовані в приміщеннях з теплоізолюючими стінами і мати оглядові вікна з теплозахисним склінням.
20.4.7.17. Влаштування різаків, а також підводи газу і кисню повинні відповідати вимогам міждержавних стандартів ГОСТ 12.2.008-75, ГОСТ 12.2.052-81 і Правил безпеки в газовому господарстві підприємств чорної металургії.
20.4.7.18. Різаки газового різання повинні охолоджуватися водою.
Кріплення різаків на візку повинне забезпечувати можливість зручного і безпечного зняття будь-якого з них для ремонту при короткочасних перервах в роботі установки.
20.4.7.19. Підйомник для видачі заготовок з машини повинен бути обладнаний огородженням, що виключає вхід обслуговуючого персоналу в зону дії підйомника під час його роботи.
20.4.7.20. Прибирання і навантаження заготовок, а також прибирання окалини повинні бути механізовані.
20.4.7.21. МБЛЗ повинні бути забезпечені аварійним освітленням.
20.4.7.22. Насосно-акумуляторні станції МБЛЗ повинні розташовуватися в окремих приміщеннях за межами будівлі цеху, в прибудовах до нього, а також всередині будівлі цеху, в приміщеннях МБЛЗ.
20.4.7.23. Приміщення насосно-акумуляторних станцій повинні відповідати вимогам протипожежних норм і мати стік для масла.
20.4.7.24. Влаштування та експлуатація посудин, встановлених в насосно-акумуляторних станціях повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
21.1. Транспортування, зберігання, облік і робота з радіоактивними речовинами повинні провадитися з дотриманням вимог "Основних санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань" (ОСП-7487).
21.2. Спосіб і порядок закладання радіоактивних препаратів повинні бути заздалегідь опрацьовані і затверджені головним інженером підприємства.
21.3. Вибір і закладання радіоактивних ізотопів повинні провадитися з урахуванням часу служби і місця закладання, щоб до моменту ремонту активність закладених речовин не перевищувала допустимої норми.
При необхідності проведення ремонту місця закладання до закінчення строку піврозпаду радіоактивного ізотопу повинні застосовуватися спеціальні захисні заходи і засоби (захисні екрани, маніпулятори для витягання матеріалів, тощо).
21.4. Всі можливі види зовнішнього радіоактивного випромінювання з місць закладення радіоактивних препаратів повинні контролюватися відповідними дозиметричними приладами.
21.5. Допустимі дози радіоактивного випромінювання регламентуються Нормами радіаційної безпеки (НРБ-76/87).
21.6. Рівень радіації на робочих місцях повинен бути в межах допустимих норм.
21.7. Наявність і зберігання радіоактивних ізотопів на робочих місцях забороняється.
21.8. Персонал, що здійснює роботи із застосуванням радіоактивних ізотопів, попередньо повинен пройти відповідне навчання.
22.1. Вогнетривкі вироби і матеріали повинні зберігатися в спеціальних закритих складах.
На відкритих майданчиках вогнетриви допускається зберігати тільки в контейнерах.
22.2. Розвантаження вогнетривів на складі і доставка їх у будівлі цехів і до місць ремонтів повинні бути механізовані.
22.3. Складування вогнетривів в цехах для поточного витрачання повинне здійснюватися в спеціально виділених місцях, розташованих якомога ближче до місць споживання вогнетривів.
22.4. Складування вогнетривів і устаткування під розливними майданчиками забороняється.
22.5. Складування вогнетривів повинне провадитися на рівні майданчика. Висота штабеля не повинна перевищувати 1,5 м, ширина проходу між ними повинна бути не менше 1 м.
Контейнери з вогнетривами дозволяється складувати не більше, ніж у два яруси.
Сифонний припас повинен зберігатися на спеціальних стелажах.
22.6. Зберігання вогнетривів під робочим майданчиком мартенівської печі дозволяється у кількості, що не перевищує потребу для чергового ремонту будь-якої з печей.
Зберігання вогнетривів поблизу перекидних пристроїв забороняється.
Вогнетриви для ремонту ковшів, жолобів і кришок печей допускається зберігати під робочим майданчиком в холостих прольотах.
22.7. При переміщенні цегли автонавантажувачами пакети цегли повинні укладатися на підкладки, а штучна цегла — на піддони, що забезпечують можливість підведення під них вилочних захватів.
Під час руху автонавантажувачів всередині цеху швидкість їх не повинна перевищувати 4 км/год.
Укладення вогнетривів повинне забезпечувати водію видимість шляху пересування.
23.1. Вхід на територію смолосховища і смоловарні особам, що не мають відношення до процесу варіння смоли, забороняється.
При вході на територію смолосховища і смоловарні повинні бути вивішені попереджувальні плакати: "Вхід стороннім особам забороняється".
Пролита смола повинна бути негайно прибрана.
23.2. Пункт розвантаження смоли повинен мати підвід пари для розігріву смоли в залізничних цистернах і майданчик з перекидним мостом для доступу в цистерну.
23.3. Будівлі смоловарні і сховища мастильних матеріалів повинні бути неспалимі. Палити і користуватися відкритим вогнем в цих будівлях забороняється.
23.4. Опилювальна система будівель смоловарні та сховища мастильних матеріалів повинна бути водяною або паровою.
23.5. Баки (ємкості) для зберігання мастильних матеріалів і варіння смоли повинні бути обладнані витяжними трубами і оглядовими люками. Верхні люки баків для запобігання попадання в них випадкових іскор повинні бути закриті.
23.6. Баки для варіння смоли і смолопроводи повинні бути теплоізольовані вогнестійкими матеріалами.
Для підігріву мазуту в баках (ємкостях) повинні застосовуватися парові змійовики.
23.7. Наповнення баків смолою для варіння повинне бути механізоване.
Подача смоли до місць споживання повинна проводитися по трубопроводах.
23.8. Для очищення і огляду баків (ємкостей) оглядові люки і внутрішні стінки баків повинні бути обладнані скобами.
23.9. Огляд баків (ємкостей) для мастильних матеріалів і баків для варіння смоли повинен здійснюватися не рідше одного разу на рік, а огляд і очищення оглядових люків і витяжних труб баків для варіння смоли — щоденно.
23.10. Доступ людей в баки (ємкості) для зберігання мастильних матеріалів і в баки для варіння смоли повинен провадитися з дотриманням вимог п. 13.9.2.12 цих Правил.
24.1.1. Шлакові двори, що споруджуються знов, повинні бути розташовані на території, віддаленій від службових і побутових приміщень, а також тротуарів і проїзних шляхів на відстанях, що визначені проектом або позначені в інструкціях, опрацьованих підприємствами.
24.1.2. Лафет шлаковоза до початку кантування ковша повинен бути закріплений пристроєм, що запобігає його перекиданню.
24.1.3. На шлаковому дворі вздовж залізничної колії повинен бути вільний прохід шириною не менше 1 м.
24.1.4. На в'їзді в шлаковий двір повинна бути влаштована світлова сигналізація з лампами зеленого і червоного кольору, що повинна вмикатися особою, відповідальною за роботу шлакового двору.
24.1.5. Швидкість руху залізничного транспорту на шлаковому дворі не повинна перевищувати 4 км/год.
24.1.6. Шлаковози повинні бути обладнані зчіпним пристроєм, що виключає знаходження робітників між шлаковозами під час їх зчеплення або розчеплення і обмежувачами, що зупиняють кантування ковша при досягненні встановленого крайнього положення.
24.1.7. Після встановлення шлаковозів на фронт кантування шлаку локомотив повинен бути віддалений за межі шлакового двору.
24.1.8. Перед кантуванням шлакових ковшів повинна бути продавлена кірка шлаку, що застиг, а також повинна бути перевірена відсутність шлаку в шлаковій ямі.
24.1.9. Перед початком кантування шлакових ковшів повинні подаватися гучні звукові сигнали, після чого всі люди повинні бути віддалені в укриття, а кран відведений в безпечне місце.
24.1.10. Злив рідкого шлаку в шлакову яму повинен здійснюватися рівномірним струменем.
Одночасне кантування двох ковшів, що встановлені поряд, забороняється.
24.1.11. Стіни шлакової ями повинні бути виконані з жароміцного бетону і облицьовані металевими плитами.
24.1.12. Керування кантуванням шлакових ковшів повинне бути дистанційним і здійснюватися з постів керування.
24.1.13. Пости керування кантуванням шлакових ковшів повинні бути виконані з неспалимих матеріалів. Ковші для кантування повинні встановлюватися не ближче 10 м від постів керування.
Оглядові щілини пультів повинні бути захищені від попадання на них бризок шлаку.
24.1.14. З'єднання електричного кабелю з приводом кантувального пристрою повинне здійснюватися штепсельною з'єднувальною муфтою. Приєднувати кінці кабелю до відкритих затискачів або гнізд забороняється.
24.1.15. Для відпочинку і обігріву працюючих в холодний і перехідний періоди року на шлаковому дворі повинне бути опалювальне приміщення.
24.2.1. На відділення первинної переробки шлаку (ВППШ) поширюються також вимоги п.п. 24.1.2; 24.1.3; 24.1.5 — 24.1.7; 24.1.10 — 24.1.15 цих Правил.
24.2.2. Відділення первинної переробки шлаку з усіх боків, за виключенням отворів для в'їзду транспорту, повинне бути огороджене. Конструкція і висота огородження повинні виключати викиди шлаку з відділення і визначатися проектом та інструкцією, розробленою на підприємстві.
Безпечна відстань від відділення первинної переробки шлаку до службових і побутових приміщень, тротуарів і проїзних шляхів повинна бути не менше 50 м і визначатися проектом.
24.2.3. Для зливу і розробки шлаку повинно бути не менше двох секцій. Злив шлаку і його розробка повинні провадитися по черзі. Одночасно зливати і розробляти шлак в одній секції забороняється.
24.2.4. Шлакові траншеї повинні бути обладнані системою дренажу для відводу технологічних і поверхневих вод і захищені від проникнення грунтових вод.
Працездатність дренажу в шлаковій траншеї повинна забезпечувати повний відвід указаних вод і регулярно перевірятися в термін, встановлений інструкцією підприємства.