6.6.5 Розчинення отруйних речовин необхідно проводити у витяжній шафі.
6.6.6 Перед установкою на верстаті полірувальні круги перевіряються на наявність марки підприємства-виготівника та відмітки про випробування. Випробовування проводяться на розрив відповідно до нормативної документації.
6.6.7 Кожний полірувальний круг повинен мати огорожу. Не дозволяється застосування чавунних огорож.
6.7 Вимоги безпеки під час фарбування
6.7.1 Організація та обладнання робочих місць для виконання фарбувальних робіт мають відповідати вимогам ГОСТ 12.3.005-75 „ССБТ. Работы окрасочные.Общие требования безопасности (СТ СЭВ 3951-82). Изменения: 1983; 1984; 1990” (далі - ГОСТ 12.3.005-75), НАОП 1.4.10-1.13-74 „Правила и нормы техники безопасности, пожарной безопасностипроизводственнойсанитариидляокрасочныхцехов”, затверджених Міністерством хімічного машинобудування СРСР 05.08.74 (далі - НАОП 1.4.10-1.13-74), НАПБ А.01.001-2004, експлуатаційної документації та цих Правил.
6.7.2 Фарбувальні роботи повинні проводитися в окремих приміщеннях, які оснащені устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.
6.7.3 Фарбувальні та сушильні цехи (відділення) повинні бути обладнанні автоматичними установками пожежегасіння та пожежної сигналізації відповідно до вимог НАПБ Б.06.004-2005.
6.7.4 Конструкції огорожі приміщення фарбувального цеху, відділення для заготівлі фарб та приготування лакофарбових матеріалів повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів та з межею вогнестійкості згідно з ВНТП 05-92 та ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва, затвердженого наказом Держбуду України від 03.12.2002 № 88, введеного в дію 01.05.2003 (далі - ДБН В.1.1-7-2002).
6.7.5 Розміри фарбувального цеху (відділення) повинні бути достатніми для розташування трамвайного вагона або тролейбуса. Відстань від бокової та торцевої поверхні кузова рухомого складу до стін фарбувального цеху повинна бути не менше ніж 2,0 м.
У випадку розміщення у фарбувальному цеху (відділенні) декількох трамвайних вагонів або тролейбусів відстань між двома суміжними кузовами повинна бути не менш ніж 2,5 м у нових та реконструйованих будівлях, а в існуючих – не менш ніж 1,5 м.
6.7.6 Фарбувальний цех (відділення) повинен бути обладнаний системами водопроводу та центрального опалення, що дозволяють регулювати температуру повітря.
Температура поверхні нагрівальних приладів систем центрального опалення у виробничих приміщеннях повинна бути на 20 відсотків нижче температури самозаймання речовин, які знаходяться у приміщенні.
6.7.7 Фарбувальний цех (відділення) необхідно очищати від осілої фарби у міру її накопичення, але не рідше одного разу на тиждень після закінчення зміни і при ввімкненій вентиляції.
6.7.8 Стіни фарбувального цеху (відділення) облицьовуються на висоту не менше 2 м негорючим матеріалом, що легко очищується.
6.7.9 Приготування фарб та фарбувальні роботи дозволяється виконувати тільки з увімкненою вентиляцією.
6.7.10 Вентиляційне обладнання та повітропроводи припливних та витяжних систем повинні бути заземлені.
6.7.11 Відділення для приготування лакофарбових матеріалів та заготівлі фарб слід розташовувати в ізольованих приміщеннях з природним освітленням та самостійним входом.
6.7.12 Запас лакофарбових матеріалів у відділенні необхідно зберігати в закритій тарі і він не повинен перевищувати змінної потреби.
6.7.13 Не дозволяється у відділенні для приготування фарб проводити будь-які інші роботи.
6.7.14 Перемішувати або приготовляти лакофарбові матеріали чи розчини необхідно із застосуванням ЗІЗ (захисні окуляри, засоби захисту органів дихання тощо).
6.7.15 Припливно-витяжна вентиляція відділення для заготівлі фарб повинна забезпечувати 12-кратний повітрообмін за годину.
6.7.16 Сушильне приміщення повинне бути відокремлене від фарбувального цеху (відділення) та мати відокремлену припливно-витяжну вентиляцію.
6.7.17 Обладнання для фарбування повинно бути попередньо випробувано.
Не дозволяється виконувати фарбувальні роботи в разі несправності повітряних резервуарів, повітропроводів (шлангів), фарбувальних пультів та відсутності пломб на манометрах.
6.7.18 Під час фарбування необхідно керуватися інструкцією з експлуатації електростатичного обладнання відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.29-97 Правила захисту від статичної електрики, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 № 103 (далі - ДНАОП 0.00-1.29-97).
6.7.19 Робота з фарботерками дозволяється працівникам, які мають відповідну кваліфікацію.
Під час роботи фарботерки необхідно додержуватись таких вимог:
- завантажувати сировину в мішалки, очищати фарботерки та мішалки, а також завантажувати пігменти необхідно із застосовуванням відповідних ЗІЗ та респіраторів;
- не дозволяється під час роботи фарботерки поправляти пальцями фарбу на вальцях.
6.7.20 Під час зняття старої фарби, а також зняття фарби з використанням лужних паст, працівникам необхідно застосовувати відповідні ЗІЗ.
6.7.21 Роботи із застосуванням лужних паст повинні виконуватися під контролем відповідальної особи.
6.7.22 Фарбування всередині кузова рухомого складу необхідно проводити тільки з відчиненими дверима, вікнами, люками.
6.7.23 Переміщення кузовів рухомого складу між ділянками фарбувального цеху (відділення) повинно здійснюватися спеціальною лебідкою, яка повинна бути випробуваною.
6.7.24 Електропроводка, освітлювальна арматура та інше електрообладнання на фарбувальній дільниці повинні бути у вибухобезпечному виконанні.
6.7.25 У приміщеннях для фарбування вагонів повинні застосовуватися інвентарні драбини та інвентарні підмостки відповідно до вимог ДНАОП 1.1.10-1.04-01, ДНАОП 0.00-5.24-01.
6.7.26 Не дозволяється під час проведення фарбувальних робіт застосовувати відкритий вогонь та проводити інші роботи, при виконанні яких утворюються іскри.
Не дозволяється захаращувати проходи, підходи до робочих місць та засобів пожежогасіння.
6.7.27 Розлиті на підлогу фарби і розчинники необхідно негайно прибирати із застосуванням піску або тирси і видаляти із фарбувального цеху (відділення).
6.7.28 Обтиральні матеріали (ганчір’я) після застосування повинні складатися в металеві ящики з кришками.
6.7.29 Не дозволяється зберігати харчові продукти і приймати їжу в приміщеннях для фарбування.
6.8 Вимоги безпеки під час виконання шиномонтажних робіт
у тролейбусному депо
6.8.1 Організація та обладнання робочих місць у тролейбусному депо для виконання шиномонтажних робіт мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-91 „ССБТ.Пожарная безопасность. Общие требования.Взамен ГОСТ 12.1.004-85. Изменения: 01.07.95 (Россия)” (далі - ГОСТ 12.1.004-91), ГОСТ 12.2.010-75 „ССБТ. Машиныручные пневматические. Общие требования безопасности. Изменения: 1982; 1987; 1992” (далі - ГОСТ 12.2.010-75), експлуатаційної документації та цих Правил.
6.8.2 Шиномонтажні роботи в тролейбусному депо повинні проводитися на спеціально відведеній дільниці, яка оснащена устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з експлуатаційною документацією.
6.8.3 Перед демонтажем шини (з диска колеса) повітря з камери повинно бути повністю випущене.
Для випуску повітря колесо слід класти випуклістю диска догори та відкручувати золотники тільки через отвір у диску.
6.8.4 Під час огляду та ремонту шин слід користуватися справними пристроями та інструментом (пневматичним, гідравлічним або ручним борторозширювачем, ножем, щупом, гачком, шилом, розпірками, кільцями тощо).
Перед оглядом шини необхідно переконатись у тому, що інструмент (пристрій) встановлено міцно і він не може зісковзнути.
6.8.5 Вилучати сторонні предмети з шини необхідно викруткою або кліщами.
Не дозволяється застосовувати для цієї мети ножі.
6.8.6 Монтажу підлягають тільки справні, відповідні за розміром та типом шини, камери, стрічки ободів, ободи, бортові та замкові кільця.
6.8.7 Не дозволяється монтаж шин на колеса тролейбусів, які за призначенням не підходять для даного типу тролейбусів.
6.8.8 Перед монтажем шини необхідно перевірити справність і чистоту диска, бортового і замкового кілець, клинків бездискових коліс, а також шини та камери.
6.8.9 Перед монтажем шини працівник повинен:
- оглянути диск колеса, щоб упевнитися у відсутності на ньому тріщин та інших дефектів;
- перевірити стан замкового кільця;
- перевірити камеру шини в місцях її вулканізації;
- перевірити стан вентиля.
6.8.10 Робота з надівання шини на диск уручну повинна проводитися двома працівниками.
6.8.11 Установлення пружинного замкового кільця повинно виконуватися за допомогою спеціальної лопатки.
Не дозволяється застосовувати для цього кувалду (молоток).
6.8.12 Накачування камер повинно проводитися із застосуванням запобіжної огорожі – клітки.
Під час накачування камери працівник повинен вести постійне спостереження:
- за манометром, щоб не допустити перевищення тиску у шині понад встановлену норму;
- за станом замкового кільця, яке повинно рівномірно ввійти в паз диска врівень з кромкою бортового кільця.
6.8.13 Шланг, який подає стиснуте повітря, повинен бути забезпечений спеціальним наконечником, що забезпечує натиск на голку золотника для вільного надходження повітря до камери.
6.8.14 Манометри, які контролюють тиск у шинах під час накачування, повинні бути опломбовані та мати позначку (маркування) відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94.
6.8.15 Не дозволяється проводити монтаж шини, якщо:
- диск або обід колеса мають тріщину або інші дефекти;
- замкове кільце неправильно вигнуте, нещільно прилягає або встановлюється з великим зусиллям;
- вулканізація покришки чи камери виконана з дефектами;
- не щільно закріплений у камері вентиль;
- не відремонтовано місце пошкодження.
6.8.16 На робочому місці дозволяється зберігати бензин, мастила, легкозаймисті та горючі рідини в кількості, що не перевищує змінної потреби.
6.8.17 Приміщення вулканізаційної дільниці повинне бути обладнане загальною припливно-витяжною вентиляцією. Вулканізаційне обладнання має бути забезпечене місцевою припливно-витяжною вентиляцією.
6.8.18 Підлога навкруги вулканізаційного апарата та випробовувальної ванни повинна бути покрита дерев’яними решітками.
6.8.19 Не дозволяється у приміщенні, де наноситься гумовий клей, застосовувати відкритий вогонь, а також проводити заточку інструментів, очищати металевими скребачками різні предмети, поверхні та проводити інші роботи, які можуть викликати появу іскор.
6.8.20 Гумовий клей та бензин необхідно зберігати у металевій шафі з витяжкою.
6.8.21 Столи для нанесення клею повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією.
6.8.22 Наносити клей на внутрішні поверхні шини необхідно спеціальними пристроями.
6.8.23 Для нанесення клею вручну слід застосовувати щітку, ручка якої повинна мати пристрій, який захищає руку від забруднення.
6.8.24 Огляд та видалення місцевих пошкоджень шин необхідно проводити на спеціальному пристрої.
6.8.25 Перед видаленням пошкоджених ділянок необхідно оглянути шину та витягти цвяхи, скалки скла та інші сторонні предмети.
6.8.26 Місця пошкоджень шини видаляють тільки за допомогою спеціальних ножів.
6.8.27ножі для видалення пошкоджених ділянок та обрізки країв манжетів перед застосуванням необхідно змочувати водою.
6.8.28 Неробоча частина ножа на верстатах, що застосовуються для видалення скосів країв манжетів, повинна бути огороджена.
Під час виконання операцій вручну необхідно застосовувати спеціальну болванку із закругленим верхом.
6.8.29 Під час обрізання гуми вручну лезо ножа слід пересувати від руки, в якій затискують матеріал.
6.8.30 Ручне заточування ножів повинно проводитися на брусках, заправлених у дерев’яну колодку із зручною ручкою.
6.8.31 Обрізки гуми слід складати у спеціальний металевий ящик.
6.8.32 До початку роботи на верстаті для підготовки поверхні шини необхідно переконатися у повній справності пристрою для надання шорсткості шини та ввімкнути витяжку.
6.8.33 Під час роботи на верстаті для підготовки поверхні (надання шорсткості) у працівника повинні бути застебнуті рукава.
6.8.34 Під час надання шорсткості на місцях пошкоджень робота щіткою повинна виконуватись без зусиль.
6.8.35 Під час роботи на верстаті для підготовки поверхні шини (для надання шорсткості) працівник повинен застосовувати окуляри для захисту очей від пилу.
6.8.36 Надання шорсткості внутрішній поверхні шини повинно проводитися на спеціальному стенді або верстаті з механічною розпіркою бортів.
6.8.37 Розширення бортів шини повинно проводитися за допомогою борторозширювача.
6.8.38 Пластирі і манжети слід розміщувати на полицях, зроблених з металевої сітки.
6.8.39 Розшарування шини для виготовлення манжет слід проводити на спеціальному верстаті.
6.9 Вимоги безпеки під час виконання оббивальних робіт
6.9.1 Оббивальні роботи повинні проводитися в окремому приміщенні, яке оснащене обладнанням, пристроями та інструментом згідно з технологічною документацією.
6.9.2 Кожне робоче місце повинне бути обладнане місцевою витяжною вентиляцією.
6.9.3 Робочі місця, біля яких утворюються відходи виробництва, повинні бути обладнані засобами для їх складування.
Не дозволяється складування та зберігання відходів і запасних частин на підлозі біля робочого місця.
6.9.4 Не дозволяється у приміщенні оббивальної майстерні:
- зберігати вогненебезпечні та вибухонебезпечні матеріали;
- тримати запаси матеріалів та інших виробів у кількості, яка перевищує змінну потребу;
- палити та користуватися відкритим вогнем.
6.9.5 Під час ручного шиття необхідно застосовувати наперсток або інші пристрої, що виключають отримання травм.
6.9.6 Перед початком робіт на швейній машинці з електричним приводом необхідно перевірити наявність і стан заземлювальних пристроїв, роботу на холостому ході, наявність огороджень, правильність установлення і надійність кріплення голок.
6.9.7 Не дозволяється при роботі на швейній машинці:
- торкатися рухомих частин машини, що працює
- відкривати і знімати запобіжні пристрої, огородження;
- класти ножиці та інші предмети біля частин машини, що обертаються.
6.9.8 Заходи пожежної безпеки приміщень оббивальній майстерні повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004.
6.10 Вимоги безпеки під час виконання акумуляторних робіт
6.10.1Організація та обладнання робочих місць з ремонту і зарядження акумуляторів мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 та цих Правил.
6.10.2 Ремонт акумуляторних батарей повинен проводитися в окремих приміщеннях, які оснащені устаткуванням, приладами, пристроями та інструментами згідно з нормативно-технологічною документацією.
6.10.3 Акумуляторне приміщення повинне мати відокремлені дільниці для ремонту акумуляторів, заряджання акумуляторів та приготування електроліту.
6.10.4 Двері акумуляторного приміщення повинні відчинятися назовні та замикатися автоматично замками, які відчиняються зсередини без ключа.
6.10.5 На дверях акумуляторного приміщення повинні бути написи “Акумуляторна”, “Вогненебезпечно”, “З вогнем не заходити”, “Палити заборонено”.
Двері акумуляторного приміщення повинні бути постійно зачинені.
6.10.6 Підлога в акумуляторному приміщенні повинна бути кислотостійкою, покрита ізольованими гумовими килимками.
У приміщеннях кислотних акумуляторних батарей стіни, стеля, двері, віконні рами, металеві конструкції, стелажі тощо повинні бути пофарбовані кислотостійкою фарбою. Вентиляційні системи повинні фарбуватися із зовнішньої та внутрішньої сторін.
6.10.7 Приміщення для зарядного устаткування, зарядження та ремонту акумуляторів повинні бути сухими, чистими, теплими і мати вентиляцію.
6.10.8 Стіни приміщення для лужних акумуляторних батарей необхідно фарбувати стійкими до лугів фарбами.
6.10.9 Приміщення для акумуляторних батарей повинні облаштовуватись припливно-витяжною вентиляцією, установленою таким чином, щоб забір загазованого повітря здійснювався як з верхньої, так і з нижньої його частини. Для видалення загазованого повітря повітропроводи повинні бути автономними.
6.10.10 Припливно-витяжна вентиляція зарядної повинна вмикатися перед початком заряджання акумуляторних батарей і вимикатися не раніше як через 1,5 години після закінчення заряджання.
Вентиляція зарядного відділення блокується із зарядним пристроєм; зарядний струм не подається до акумуляторних батарей при вентиляції, що не працює.
6.10.11 Опалення акумуляторного приміщення повинне відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 і виконуватись за допомогою калориферів, розміщених за його межами, і подачею повітря в повітропроводи. Дозволяється використовувати парове або водяне опалення, але тільки суцільно звареними трубами без кранів і вентилів.
Температура в акумуляторному приміщенні повинна бути не менше +10С.
6.10.12 Освітлення акумуляторних приміщень повинно відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79 і мати герметичну арматуру, а світильники повинні бути у вибухобезпечному виконанні. Вимикачі повинні розміщуватись за межами приміщення. Для живлення застосовують проводи в оболонці, стійкі до кислот та лугів.
6.10.13 Відстань від стелажів до стін повинна бути не менше 0,8 м, ширина проходів між ними – не менше 1 м.
6.10.14 Для переміщення акумуляторних батарей по територією та в приміщеннях депо необхідно застосовувати спеціальні візки або платформи, які виключають можливість падіння батарей.
6.10.15 Під час перенесення вручну малогабаритних акумуляторних батарей необхідно застосовувати пристрої (захопи) і додержуватися застережних заходів, щоб уникнути обливання електролітом.
6.10.16 Кислота повинна зберігатися в скляних бутлях з добре підігнаними гніздами та пробками.
6.10.17 Транспортування кислот дозволяється тільки в скляних бутлях, установлених у спеціальну тару.
6.10.18 Бутлі з кислотою, електролітом дозволяється переносити на спеціальних ношах або інших пристроях, які унеможливлюють падіння бутлів, а також перевозити міцно закріпленими на візках. Пробки на бутлях повинні бути щільно закриті.
Усі посудини з кислотою та електролітом повинні мати відповідні написи.
6.10.19 Під час приготування лугового електроліту посудину з лугом слід відкривати обережно, без зайвих зусиль. Щоб полегшити відкривання посудини, пробка якої залита парафіном, дозволяється прогрівати горловину посудини ганчіркою, змоченою гарячою водою.
6.10.20 Великі куски їдкого калію необхідно дробити, накриваючи їх чистою тканиною для запобігання розлітанню дрібних частинок.
Не дозволяється брати їдкий калій руками; його слід брати за допомогою стальних щипців, пінцета або металевої ложки.
6.10.21 Акумуляторні батареї, що встановлюються для зарядки, повинні з’єднуватися між собою тільки проводами з наконечниками, які щільно прилягають до клем батарей і виключають можливість іскріння.
Не дозволяється з’єднувати наконечники акумуляторних батарей проводом „закруткою”.
Приєднання акумуляторних батарей до зарядного пристрою і від’єднання їх повинно проводитися тільки в разі вимкнутого зарядного устаткування.
6.10.22 Контроль за ходом зарядки повинен здійснюватися за допомогою спеціальних вимірювальних приладів (термометра, навантажувальної вилки, ареометра тощо).
Не дозволяється перевіряти акумуляторну батарею коротким замиканням.
Зарядка акумуляторних батарей повинна проводитися тільки при відкритих пробках акумуляторних батарей і працюючій витяжній вентиляції.
6.10.23 Сушіння пластин повинно виконуватись у спеціально закритих шафах, обладнаних витяжною вентиляцією.
6.10.24 Не дозволяється під час проведення акумуляторних робіт:
- входити в зарядну з відкритим вогнем (запаленим сірником, цигаркою тощо);
- виконувати роботи з вимкнутою або несправною вентиляцією;
- користуватися в зарядній електронагрівальними приладами;
- зберігати в акумуляторному приміщенні бутлі з сірчаною кислотою більше добової потреби, а також порожні бутлі та посудини. Їх необхідно зберігати в спеціальному приміщенні;
- сумісне зберігання та зарядження кислотних і лужних акумуляторних батарей в одному приміщенні;
- перебувати в приміщенні для зарядки акумуляторних батарей стороннім особам.
6.10.25 Плавлення свинцю і заповнення ним форм під час відливання деталей акумуляторів, а також плавлення мастики і ремонт акумуляторних батарей повинно проводитися тільки на робочих місцях, які обладнані місцевою витяжною вентиляцією.
6.10.26 Розбирати пластини акумуляторних батарей можна тільки після їх промивання.
6.10.27 Під час приготування кислотного електроліту необхідно дотримуватися таких вимог:
- змішувати сірчану кислоту з дистильованою водою тільки в спеціальних посудинах (керамічних, пластмасових тощо);
- у разі змішування кислоти з водою заливати кислоту у воду тонким струменем з невеликої посудини ємністю 1-2 л;
- не дозволяється заливати воду в кислоту та переливати кислоту вручну;
- працівники повинні застосовувати відповідні ЗІЗ.
6.10.28 Переливати кислоту з бутлів слід тільки за допомогою спеціальних пристроїв (качалок, сифонів тощо). Розлиту кислоту необхідно нейтралізувати 5% - ним розчином соди, а луг – розчином борної кислоти.
6.10.29 Не дозволяється в акумуляторному приміщенні:
- застосовувати будь-які машини (генератори, електродвигуни тощо), прилади і пристрої, робота яких може супроводжуватися виникненням іскри;
- зберігати речовини, що мають властивість до самозапалення.
6.10.30 Не дозволяється зберігати продукти харчування і вживати їжу в акумуляторних приміщеннях.
6.10.31 Після закінчення роботи необхідно старанно вимити з милом обличчя та руки і прийняти душ.
6.11 Вимоги безпеки під час підготовки до ремонту і технічного
обслуговування трамвайних вагонів та тролейбусів, що перебувають на лінії
6.11.1 Водiй повинен знати номеpи телефону диспетчеpів депо з випуску, кiнцевої зупинки, центpального диспетчеpа, технiчної допомоги, мiлiцiї, швидкої та пожежної допомоги. Номеpи телефонiв повиннi бути надpукованi в технічному журналі трамвайного вагона (тpолейбуса) або на вкладишi посвідчення водiя.