Визначення
3.1 У даних Правилах використані терміни та визначення, наведені вГОСТ 15467, ГОСТ 16504, ГОСТ 18322, ГОСТ 21014, ГОСТ 24258, ГОСТ 25866, ДСТУ 2325, ДСТУ 2389, ДСТУ 2462, ДСТУ 2491, ДСТУ 2733, ДСТУ 2865, ДСТУ 2879, ДСТУ 2890, ДСТУ 2924, ДСТУ 2946, ДСТУ 2986, ДСТУ 3150, ДСТУ 3278, ДСТУ 3321, ДСТУ 3455.1, ДСТУ 3455.2, ДСТУ 3455.3,ДСТУ 3455.4, ДСТУ 3491 (ГОСТ 30242), ДСТУ 3555 (ГОСТ 30188), ДСТУ 3761.2, ДСТУ 3761.3,ДНАОП 0.00-1.32-01 разом з наступними:
ввідний пристрій – пристрій або сукупність пристроїв (рубильник, автоматичний вимикач тощо), що здійснюють подавання напруги на вантажопідіймальний кран або машину від зовнішньої мережі;
візок однорейковий – електричний таль з причіпною кабіною керування, що пересуваються надземною рейковою колією;
галерея – довга і вузька споруда з переважно горизонтальним настилом, призначена для забезпечення вільного проходу працівників;
захисна панель – електричний пристрій, призначений для максимально-струмового та нульового захисту електричних кіл вантажопідіймальних кранів і машин;
зв’язок кінематичний, що не розмикається – механічний зв’язок між двигуном та барабаном, що створюється:
безпосереднім з’єднанням двигуна з редуктором і редуктора з барабаном;
за допомогою муфт, що не розмикаються;
механізмом перемикання швидкостей (у випадку, коли довільне вмикання або розчеплення механізму неможливо, або якщо при цьому автоматично не накладається гальмо нормально замкнутого типу);
керування з підлоги – керування вантажопідіймальним краном або машиною за допомогою підвішеного на них кнопкового апарата чи з іншого пульта (стаціонарно закріпленого на вантажопідіймальному крані чи по радіо), під час якого вантаж і (або) вантажопідіймальний кран чи машина супроводжується машиністом;
керування зі стаціонарного пульта – дистанційне керування вантажопідіймальним краном або машиною з пульта,встановленого поза ними стаціонарно, під час якого вантажопідіймальний кран чи машина не супроводжується машиністом;
коефіцієнт запасу гальмування – відношення моменту, що створює гальмо, налагоджене відповідно до настанови з експлуатації вантажопідіймального крана чи машини, до найбільшого моменту на гальмовому шківу від прикладених статичних навантажень:
найбільшого робочого вантажу (для механізму підіймання);
маси стріли, противаги, найбільшого робочого вантажу, вітру робочого стану (для механізму зміни вильоту);
кран маніпулятор – кран стрілового типу, що встановлений на автомобільному шасі та призначений для його завантаження-розвантаження;
кран-перевантажувач причальний – вантажопідіймальний кран, що спирається на рейкову колію за допомогою порталу і має одну або дві консолі, при цьому одна з них розташована в зоні завантаження-розвантаження суден;
машина вантажопідіймальна – підіймальний пристрій циклічної дії, призначений для переміщення в просторі вантажу (однорейкові візки, талі, кранові підйомники, лебідки);
механізм замикання грейфера – привідне обладнання для замикання (розмикання) грейфера;
мостки – засіб з переважно горизонтальним настилом, призначений для проходу працівників під час виконання ремонтних або монтажних робіт (наприклад, для проходу по стрілі);
обмежник вантажопідіймальності (вантажного моменту) – обмежник, що автоматично вимикає привод механізму вантажопідіймального крана у разі перевищення вантажопідіймальності (вантажного моменту);
опора нехитна – опора кабельного крана, що не має можливості змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміні зусиль у несучих канатах;
опора хитна – опора кабельного крана, що має можливість змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміни зусиль у несучих канатах;
перевантажувач мостовий – козловий кран, основною характеристикою якого є вантажопідіймальність і продуктивність, а вантажозахоплювальним органом – грейфер;
підйомник крановий – транспортний засіб короткочасної дії, призначений для підіймання машиніста в кабіні до місця керування вантажопідіймальним краном;
площадка – горизонтальна поверхня, що призначена для розміщення працівників під час проведення ними технічного обслуговування або ремонту вантажопідіймального крана чи машини, а також для відпочинку;
площадка посадочна – площадка, що призначена для входу машиніста до кабіни керування або до її тамбура;
покажчик вантажного моменту – пристрій, що забезпечує візуальний контроль фактичного вантажного моменту;
поліспаст здвоєний – поліспаст, обидва кінці каната якого закріплені на одному або двох барабанах;
ревізійна швидкість – мала швидкість пересування вантажного візка крана кабельного типу в усталеному режимі руху, яка служить для ревізії (огляду) несучих канатів та складових частин крана;
реконструкція – зміна паспортних характеристик (вантажопідіймальності, режимів роботи, швидкості робочих механізмів, прогону, вильоту, діапазону підіймання, конструкції вантажозахоплювальних органів, подовження або укорочення стріли, башти, зміна приводів та системи керування), а також інші зміни, що спричиняють підвищення, перерозподіл або зміну інтенсивності навантажень, а також зменшення вантажної або власної стійкості;
реєстратор робочих параметрів – прилад, що реєструє, накопичує та зберігає інформацію;
робоча зона – простір, в якому здійснюється пересування вантажопідіймального крана чи машини та їх вантажозахоплювального органу під час роботи;
спеціалізована організація – експертно-технічний центр Держнаглядохорнпраці або інше підприємство чи організація, які отримали в установленому порядку дозвіл Держнаглядохорнпраці на певні види діяльності;
спеціалізований перевантажувальний комплекс – вантажопідіймальна машина з розвантажувально-навантажувальним та транспортуючим обладнанням, з безперервним циклом роботи;
сходи – пристрій для доступу працівників на вантажопідіймальний кран або машину та їх складові частини, галерею, ремонтну площадку тощо;
сходи вертикальні – сходи з кутом нахилу до горизонталі більше 75;
сходи монтажні – сходи без огорожі для працівників, що допущені до роботи на висоті (верхолазів), або на випадок аварії;
сходи посадочні – сходи з кутом нахилу до горизонталі не більше 60;
сходи похилі – сходи з кутом нахилу до горизонталі не більше 75;
тамбур – огороджена площадка перед входом до кабіни машиніста;
установлення – розташування вантажопідіймального крана чи машини відповідно до проекту.
Вимогидобудови
Загальні вимоги
Вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини, прилади та пристрої безпеки, вантажозахоплювальні органи, знімні вантажозахоплювальні пристрої, тара, колиски і кранова колія, мають відповідати вимогам цих Правил та чинних нормативних документів (далі – НД).
Групи класифікації (режиму роботи) вантажопідіймальних кранів і машин та їх механізмів визначаються відповідно до додатку 1 і зазначаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини.
Кліматичне виконання вантажопідіймальних кранів і машин має встановлюватися за ГОСТ 15150. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для експлуатації в районах з нижньою межею температури робочого стану нижче мінус 40С, повинні бути розроблені у виконанні ХЛ.
Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для експлуатації в сейсмічних районах (понад 6 балів), виготовляються у сейсмічному виконанні відповідно до СНиП-II-7.
Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для роботи у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних середовищах, мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок”і інших чинних НД.
Клас вибухо- і пожежонебезпечної зони, категорія та група вибухонебезпечної суміші зазначаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини, а також у настанові з експлуатації.
Вантажопідіймальні крани мають бути стійкими в робочому та неробочому станах.
Розрахунок стійкості вантажопідіймальних кранів повинен проводитися відповідно до НД за умови дії випробувального навантаження, дії вантажу (вантажна стійкість), відсутності вантажу (власна стійкість), раптового знімання навантаження і дії монтажних (демонтажних) навантажень.
Вантажопідіймальні крани, під час експлуатації яких передбачене опускання ненавантаженої стріли в горизонтальне положення, мають бути стійкими з таким положенням стріли.
Металоконструкції
Розрахунок несучих металоконструкцій і їхніх елементів здійснюється за НД.
Висувні елементи металоконструкцій або елементи, що складаються (стріла, башта, опори тощо), мають бути надійно зафіксовані.
Металоконструкції та металеві деталі вантажопідіймальних кранів і машин мають бути захищені від корозії відповідно до умов експлуатації.
У металоконструкціях, що працюють просто неба, мають передбачатися заходи проти накопичування в них вологи.
Механізми
Механізми вантажопідіймальних кранів і машин, обладнані кулачковими, фрикційними або іншими механічними пристроями для вмикання або перемикання швидкостей робочих рухів, мають виконуватися таким чином, щоб довільне вмикання або роз’єднання механізму було неможливе.
У вантажних лебідок із двома приводами останні повинні мати між собою жорсткий кінематичний зв’язок, що виключає довільне спускання вантажу в разі виходу із ладу одного з приводів.
Застосування фрикційних і кулачкових муфт вмикання в вантажопідіймальних кранах і машинах, призначених для підіймання людей, розплавленого металу або шлаку, отруйних і вибухових речовин, а також у механізмах з електроприводом не дозволяється, крім механізмів:
а) пересування або повертання, що має декілька діапазонів швидкостей для переключання з однієї швидкості на іншу;
б) пересування гусеничних кранів із спільним приводом двох гусениць для роздільного керування ними.
У випадках, зазначених у підпунктах а) і б) цього пункту, гальмо повинне мати кінематичний зв’язок, що не розмикається, з поворотною частиною крана, гусеницями або колесами.
Механізми підіймання вантажу та стріли мають виконуватися так, щоб виключалась можливість вимикання приводу без накладення гальма, а опускання вантажу або стріли здійснювалося тільки від працюючого двигуна.
У стрілових самохідних кранів зусилля підіймання (висування) вручну виносних опор або їх частин не повинно перевищувати 200 Н.
При більшому зусиллі виносні опори повинні мати гідравлічний, механічний або інший привід.
Стрілові самохідні крани, що мають підресорену ходову частину, мають бути обладнані пристроями, що виключають дію пружних підвісок і дозволяють передавати навантаження, сприймане краном, безпосередньо на ходову частину або виносні опори. Ці крани також обладнуються стабілізатором пружних підвісок, що дозволяє рівномірно передавати навантаження на всі ресори однієї ходової осі з тим, щоб забезпечити їх рівномірне осідання. На автомобільних кранах і кранах на спеціальному шасі ці пристрої на передніх осях можуть не встановлюватися.
Механізми підіймання кувальних кранів обладнуються пристроями, що амортизують, для запобігання впливу на металоконструкції крана технологічних навантажень, які виникають під час кування заготовок.
В з’єднаннях елементів вантажопідіймальних кранів і машин (болтових, шпонкових, шліцьових тощо) має бути виключене довільне розгвинчування або роз’єднування.
Ухил колії вантажних візків у козлових і консольних кранів у найбільш несприятливому положенні візка з найбільшим робочим вантажем не повинен перевищувати 0,003. Зазначена норма ухилу не стосується кранів, у яких механізм пересування візка споряджений автоматичним гальмом нормально замкнутого типу або візок крана пересувається канатною тягою.
Гальма
Механізми підіймання вантажу і зміни вильоту вантажопідіймальних кранів і машин з машинним приводом обладнуються гальмами нормально замкнутого типу, що автоматично розмикаються під час вмикання приводу.
Механізми підіймання або зміни вильоту з ручним приводом обладнуються вантажоупорним гальмом.
У грейферних двобарабанних лебідках із роздільним електричним приводом гальма встановлюються на кожному приводі.
На приводі підтримуючого барабана допускається встановлення педалі (кнопки) для розгальмовування механізму без вмикання двигуна, в цьому випадку розгальмовування має здійснюватися тільки за умови безперервного натискання на педаль (кнопку).
У разі спрацьовування електричного захисту або вимикання струму в мережі гальмо має автоматично замикатися навіть у тому випадку, коли педаль (кнопка) натиснута.
Механізми підіймання вантажу та зміни вильоту обладнуються гальмом, який має кінематичний зв’язок, що не розмикається, з барабаном.
У механізмах підіймання ланцюгових і канатних електричних талів допускається встановлення муфт граничного моменту.
Гальмо механізму підіймання вантажу та зміни вильоту, за винятком випадків, зазначених у пунктах 1.5.5і 1.5.6, має забезпечувати гальмівний момент з урахуванням коефіцієнта запасу гальмування не менше 1,5. Такий же запас гальмування застосовується для двобарабанних механізмів з роздільним приводом, в тому числі для механізмів підіймання та замикання грейфера.
У разі наявності на приводі механізму підіймання вантажу та зміни вильоту двох і більше гальм коефіцієнт запасу гальмування кожного з них має бути не менше 1,25.
У механізмі підіймання з двома приводами, що вмикаються одночасноі працюють на один барабанабо на два барабани з кінематичним зв’язком, що не розмикається, на кожному приводі встановлюється не менше одного гальма з тим же запасом гальмування. У разі застосування двох гальм на кожному приводі за наявності в механізмі двох і більше приводів коефіцієнт запасу гальмування кожного гальма має бути не менше 1,1.
Для зниження динамічних навантажень у механізмі зміни вильоту в разі встановлення двох гальм допускається приймати коефіцієнт запасу гальмування в одного з них не менше 1,1, у другого – не менше 1,25. У цьому випадку накладання гальм має здійснюватися послідовно й автоматично.
Вимоги пунктів 4.4.1 – 4.4.8 поширюються на механізми підіймання башти та зміни довжини стріли.
У електричних талів як друге гальмо може бути використано вантажоупорне гальмо.
В цьому випадку коефіцієнт запасу гальмування електромагнітного гальма повинен бути не менше 1,25.
У механізмів підіймання з ручним приводом з групою класифікації М1 одне з гальм може бути замінено самогальмуючою передачею.
Гальма на механізмах пересування вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків встановлюються, якщо вантажопідіймальний кран або машина призначена для роботи:
а) просто неба;
б) у приміщенні, де пересувається наземною рейковою колією;
в) у приміщенні на надземній рейковій колії та пересувається зі швидкістю більшою 0,53 м/с.
Гальма на механізмах повертання встановлюються на всіх вантажопідіймальних кранах, що працюють просто неба, а також на кранах, що працюють у приміщенні (група класифікації(режиму роботи) механізму М2 і більше згідно додатка 1).
У механізмах пересування та повертання вантажопідіймальних кранів, за винятком механізмів пересування стрілових самохідних кранів (крім кранів на гусеничному ходу зі швидкістю пересування до 20 км/год) і залізничних, а також у механізмах повертання баштових і портальних кранів, застосовуються гальма нормально замкнутого типу, що автоматично розмикаються під час включення приводу.
На стрілових самохідних кранах (крім кранів на гусеничному ході), механізми пересування яких обладнані нормально розімкнутим керованим гальмом, встановлюється стоянкове гальмо.
Допускається використання робочого гальма як стоянкового за умови застосування роздільних приводів керування цим гальмом.
Гальма на механізмі пересування залізничних кранів мають відповідати ЦРБ 0004 “Правила технічної експлуатації залізниць в Україні”.
На механізмах повертання баштових, стрілових самохідних кранів із баштовим стріловим обладнанням і портальних кранів допускається установлення керованих гальм нормально розімкнутого типу. У цьому випадку гальмо обладнується пристроєм для фіксації його в замкнутому стані. Такий пристрій може бути встановлений на важелях або педалях керування гальмом.
Якщо системою керування вантажопідіймального крана передбачено гальмування електродвигуном, автоматичне замикання гальм механізмів пересування або повертання на нульовій позиції контролера допускається виконувати із затримкою за часом не більше 1 с після закінчення гальмування електродвигуном або здійснювати електричне керування замиканням (розмиканням) гальма на нульовій позиції контролера педаллю, кнопкою.
Гальма механізмів пересування і повертання вантажопідіймальних кранів і машин, що працюють просто неба, мають забезпечувати зупинку й утримування крана або машини та їх вантажного візка під дією вітру робочого стану, допустима швидкість якого зазначена в паспорті вантажопідіймального крана чи машини згідно ГОСТ 1451 та з урахуванням допустимого ухилу.
У механізмах вантажопідіймальних кранів і машин з машинним приводом черв’ячна передача не може бути заміною гальма.
Вантаж, що замикає гальмо, має бути укріплений на важелі так, щоб виключалася можливість його падіння або довільного зміщення. Замикання гальма у випадку застосування пружин має здійснюватися зусиллям стиснутої пружини.
Гальма сухого тертя мають бути захищені від прямого потрапляння вологи або мастила на гальмовий шків, диск.
Ходові колеса
Ходові колеса вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків мають бути дворебордними, а у випадках передбачених пунктом 1.6.2можуть застосовуватися колеса іншої конструкції.
Одноребордні ходові колеса можуть застосовуватися в таких випадках:
а) якщо ширина наземної колії вантажопідіймальних кранів не перевищує 4 м і обидві нитки колії лежать на одному рівні;
б) якщо наземні вантажопідіймальні крани пересуваються кожною стороною двома рейками за умови, що розташування реборд коліс на одній рейці протилежне розташуванню реборд на іншій рейці;
в) в опорних і підвісних візках кранів мостового типу;
г) у підвісних візках та талях, що пересуваються однорейковою колією;
д) у вантажних візках баштових кранів.
Ходові колеса баштових кранів на рейковому ходу мають бути дворебордними незалежно від ширини колії.
Застосування безребордних ходових коліс допускається за наявності пристроїв, що виключають сходження коліс із рейок.
У одноребордних колесах опорних вантажопідіймальних кранів і опорних вантажних візків ширина обода за вирахуванням реборди має перевищувати ширину головки рейки не менше ніж на 30 мм.
Ходові колеса механізмів пересування вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків можуть виконуватися кованими, катаними, штампованими або литими.
Ходові колеса виготовляються із сталі. Допускається застосовувати ходові колеса, виготовлені з надміцного чавуну з кулястим графітом.
Ковані, штамповані та катані колеса, а також геометричні розміри литих коліс, мають відповідати вимогам ГОСТ 28648.
Вантажозахоплювальні органи
Вантажні ковані й штамповані гаки мають відповідати вимогам ГОСТ 2105. Розміри й основні параметри кованих і штампованих гаків приймаються в залежності від типу гака та приводу вантажопідіймального крана чи машини за ГОСТ 6627, ГОСТ 6628.
Застосування гаків спеціального виконання та гаків, виготовлених у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав допускається за умов наявності узгодження Держнаглядохоронпраці.
Пластинчасті вантажні гаки мають відповідати вимогам ГОСТ 6619.
Гаки вантажопідіймальністю понад 3 т (за винятком гаків кранів спеціального призначення) встановлюються на закритих опорах кочення з застосуванням упорних підшипників.
Гаки вантажопідіймальних кранів та електричних талів обладнуються запобіжним замком, який унеможливлює самовільне випадання знімного вантажозахоплювального пристрою.
Вантажні гаки портальних кранів, що працюють у портах, а також кранів, що транспортують розплавлений метал або рідкий шлак, можуть не обладнуватися запобіжними замками. Застосування гаків, не обладнаних запобіжним замком, в інших вантажопідіймальних кранах допускається за умови використання канатних або ланцюгових вантажозахоплювальних пристроїв, що виключають можливість випадання їх із зіва гака.
Запобіжні замки для однорогих гаків, що застосовуються у вантажопідіймальних кранах і машинах загального призначення, мають відповідати вимогам ГОСТ 12840.
Кріплення кованого та штампованого гака вантажопідіймальністю 5 т і більше, а також вилки пластинчастого гака в траверсі має виключати довільне відкручування гайки, для чого вона закріплюється стопорною планкою. Стопоріння гайки за допомогою шплінтів та стопорних болтів не дозволяється незалежно від вантажопідіймальності. Інші способи стопоріння гайки кріплення гака допускаються відповідно до НД.
На вантажних кованих і штампованих гаках повинні бути нанесені позначення відповідно до ГОСТ 2105, на пластинчастих гаках – ГОСТ 6619. На вантажних гаках спеціального виконання позначення наносяться згідно з їх технічною документацією.