НПАОП 10.0-1.01-09Правила безпеки у вугільних шахтах

1.4.17. У неробочі дні або при перервах у роботі на одну зміну і більше у тупикові виробки дозволяється посилати не менше двох досвідчених працівників за наявності в них приладу газового контролю безперервної дії.

Таблиця1.4

Послідовність

навчання

Працівники вугільних шахт

Учні, студенти, слухачі навчальних закладів

Працівники сторонніх організацій, що виконують роботи в шахтах

на підземних роботах

на об’єктах шахтної поверхні

кількість днів

1

2

3

4

5

Вступний інструктаж

3

1

2

2

Первинний (повторний) інструктаж на робочому місці

1

1

1

1

Попереднє спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці (екзамен)

2

-

2

2

Стажування

5

(Під час роботи на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи та газу, тривалість стажування складає не менше 15 змін)

2

Згідно з програмою

-

Позаплановий

інструктаж

У залежності від

обсягу

інструктажу

У залежності від

обсягу

інструктажу

У залежності від

обсягу

інструктажу

У залежності від

обсягу

інструктажу

Цільовий інструктаж

У залежності

від обсягу

інструктажу

У залежності

від обсягу

інструктажу

У залежності

від обсягу

інструктажу

У залежності

від обсягу

інструктажу

Періодичне навчання та перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів (не рідше одного разу на 3 роки)*

Відповідно до Типового тематичного плану і програми навчання з питань охорони праці

Відповідно до Типового тематичного плану і програми навчання з питань охорони праці

-

-

* Посадові особи та фахівці відповідно до додатка 3 НПАОП 0.00-4.12-05



1.4.18. Разове відвідування підземних виробок працівниками шахтної поверхні або особами, які не працюють на шахті, дозволяється з дозволу директора (головного інженера) шахти або заступника директора з охорони праці в супроводі посадової особи або фахівця шахти за умови проведення інструктажу щодо правил поведінки в шахті та навчання користуванню саморятувальником. Порядок разових відвідувань шахти визначається наказом керівника шахти.

1.5.1. Працівник шахти зобов'язаний:

– виконувати тільки роботи, що відносяться до отриманого завдання і його обов'язків, за винятком випадків виникнення загрози аварії, здоров'ю або життю людей;

– знати і виконувати вимоги технічних документів (проектів, паспортів, інструкцій тощо) і нормативних актів з охорони праці, що стосуються його професії;

– дотримувати вимоги цих Правил, трудового (колективного) договору (угоди) з охорони праці;

– знати і виконувати вимоги керівництв (інструкцій) з експлуатації машин, обладнання та виробів у межах своєї професії (посади) на робочому місці, що обслуговується ним;

– знати план ліквідації аварій щодо свого робочого місця, сигнали аварійного оповіщення, правила поведінки під час аварій, запасні виходи, місця розташування засобів протиаварійного захисту і самопорятунку, та вміти ними користуватися;

– проходити медогляд, навчання, інструктажі та перевірку знань правил, норм і інструкцій з охорони праці;

– вживати заходів щодо усунення небезпечних виробничих ситуацій;

– повідомляти про помічені чи виявлені небезпеки безпосередньому керівнику робіт або гірничому диспетчеру;

– знати прийоми надання першої допомоги, згідно програми навчання, та вміти надавати її потерпілим під час нещасних випадків;

– співробітничати з керівництвом шахти у забезпеченні та організації безпечних і здорових умов праці.

1.5.2. Не допускається куріння і користування відкритим вогнем у підземних виробках, надшахтних будівлях, приміщеннях лампових і сортувалень, на поверхні шахти ближче ніж 30 м від дифузора вентилятора та будівель дегазаційних установок, біля устя виробок, що виходять на земну поверхню. Заборона користуватися відкритим вогнем не поширюється на ведення вогневих робіт в порядку, передбаченому вимогами НАПБ Б.01.009-2004.

1.5.3. У гірничих виробках шахти не дозволяється спати, розпивати алкогольні напої, приймати наркотичні або токсичні речовини, а також з'являтися та перебувати в нетверезому стані або під дією зазначених речовин.

1.5.4. Не допускається доставляти курильне приладдя (сірники, запальнички, тютюнові вироби тощо), алкогольні напої, наркотичні або токсичні речовини в підземні виробки.

З метою недопущення в шахту осіб у нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп'яніння керівник шахти або керівник робіт у разі сумніву зобов'язаний організувати їх перевірку в лікувальних установах. Право і порядок перевірки таких осіб в шахтному медичному пункті мають бути обумовлені в колективному договорі за умови оснащення медичного пункту необхідним обладнанням, препаратами і наявності навченого медичного персоналу.

Нетверезий стан і наркотичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів.

1.5.5. Не допускається знаходитися або проводити роботи в підземних виробках, стан яких становить небезпеку для людей, за винятком робіт щодо усунення цих небезпек. Усунення небезпек виконується в присутності керівника робіт із застосуванням вжиття заходів з безпеки. Місця виконання цих робіт у виробках шахти відгороджуються відповідними знаками чи сигналами.

1.5.6. Роботи, виконувані працівниками будь якої дільниці (служби) у виробках іншої дільниці (служби), а також роботи, виконувані сторонніми організаціями, повинні погоджуватися з керівником тієї дільниці (служби), де вони ведуться, затверджуватися особою, відповідальною за роботу шахти в дану зміну. Організація безпечного ведення робіт має бути визначена в першому випадку наказом по шахті, у другому – у спільному наказі керівників підприємств.

1.5.7. Працівники шахти повинні бути ознайомлені під розпис і пересуватися до постійного місця роботи за маршрутом, встановленим начальником дільниці (служби), до тимчасового робочого місця - разом з керівником робіт.

1.5.8. Інструменти з гострими кромками і лезами працівники шахти зобов’язані переносити в захисних чохлах або спеціальних сумках.

1.5.9. Працівники шахти перед початком роботи зобов'язані перевірити свої робочі місця та привести їх у безпечний стан, упевнитися в нормальному стані провітрювання та безпеці газової обстановки, відсутності пилових відкладень, справності запобіжних пристроїв, кабельної мережі, загорожі та сигналізації.

1.5.10. Прийом і здача зміни повинні супроводжуватися перевіркою справності технічних пристроїв, наявності та стану загорож, захисних блокувань, сигналізації, контрольно-вимірювальних приладів, заземлення, засобів пожежогасіння, справності систем знепилювання повітря,освітлення та вентиляції. Виявлені несправності мають бути усунуті до початку роботи.

1.5.11. Під час роботи гірник зобов’язаний стежити за безпечним станом місця роботи, дотриманням пилогазового режиму, справністю обладнання, що обслуговується, пристосувань, засобів захисту та контролю. У разі виявлення ознак небезпеки він повинен негайно припинити роботу, попередити працюючих поруч і вийти в безпечне місце, повідомивши про це змінному керівнику робіт або гірничому диспетчеру.

У випадку несправності машин і обладнання працівник зобов'язаний вжити заходів щодо їх усунення. Якщо усунути несправність самотужки неможливо, він повинен повідомити про неї змінного керівника робіт або гірничого диспетчера.

1.5.12. Робота над відкритими чи не цілком перекритими виробками, у вертикальних стволах, вугільних ямах, бункерах, біля провалів, а також на об'єктах шахтної поверхні, де є небезпека падіння людей з висоти, має вестися із запобіжними поясами. Заборона не поширюється на очисні вибої крутого падіння.

1.5.13. По закінченні зміни (за відсутності перерви між змінами) працівники зобов'язані передати свої робочі місця, обладнання та пристосування в безпечному стані працівникам, що прибули на зміну. За наявності перерви між змінами вони зобов'язані здати свої робочі місця змінному гірничому майстру (бригадиру, ланковому), який повинен повідомити про їх стан керівнику дільниці.

1.5.14. Не допускається знаходження працівників шахти в підземних виробках більше двох робочих змін на добу, а також проведення страйків у особливо небезпечних підземних умовах згідно з вимогами Гірничого Закону України. Керівники шахт (підприємств) повинні погоджувати з органами МВС та ДВГРСспільний наказ про порядок видалення із шахти осіб, які страйкують.

1.5.15. Керівники шахти і дільниць (служб) зобов'язані систематично в різні зміни відвідувати підземні роботи та здійснювати контроль за станом гірничих виробок, безпечним веденням робіт і негайно вживати заходів щодо усунення порушень ПБ. Якщо усунення порушень без застосування спеціальних заходів неможливе або існує загроза життю та здоров'ю людей, роботи мають бути припинені, люди виведені в безпечне місце. Про це повідомляється керівнику зміни і гірничому диспетчеру, які повинні запровадити дії щодо усунення НШВЧ, передаварійних (аварійних) ситуацій із застосуванням спеціальних, затверджених головним інженером шахти, заходів, що гарантують безпеку людей. Небезпечні місця (зони) відгороджуються заборонними знаками.

1.5.16. Начальник дільниці або його заступник (помічник) зобов'язані відвідувати кожне робоче місце на дільниці не менше одного разу на добу, а змінні керівники робіт (гірничі майстри) дільниці - не менше двох разів на зміну. Вони зобов'язані вживати заходів щодо усунення помічених порушень, а у разі загрози життю та здоров'ю людей - зупиняти ведення робіт.

1.5.17. На кожній шахті повинна діяти система охорони, що виключає доступ сторонніх осіб на об'єкти її життєзабезпечення, у підземні виробки, службові будівлі та споруди. Зупинка об’єктів життєзабезпечення шахти (електропідстанції, вентиляторів, підйомів, водовідливів, дегазаційних, газовідсмоктувальних, холодильних і калориферних установок, котельних тощо) дозволяється за письмовим дозволом головного інженера шахти (крім аварійних випадків).

Про всі інциденти і порушення має бути повідомлено гірничому диспетчерові та керівникові шахти.

1.5.18. Особи, які порушили вимоги цих Правил безпеки, а також самовільно поновили роботи, припин ені службовими особами шахти або контролюючими органами через порушення ПБ, несуть відповідальність у дисциплінарному, адміністративному або кримінальному порядку, визначеному діючим законодавством України.

2. Безпека гірничих робіт

2.1.1. Ведення гірничих робіт на вугільних шахтах дозволяється здійснювати всіма відомими в гірничій науці та практиці гірничої справи звичайними й спеціальними способами, якщо ці способи, роботи та операції, що входять до них, відповідають вимогам промислової безпеки і не заборонені до застосування на вугільних шахтах Гірничим Законом України, Правилами технічної експлуатації вугільних шахт ,цими Правилами та іншими галузевими нормативними документами.

2.1.2. Проведення гірничих виробок і виїмку вугільних пластів дозволяється здійснювати всіма типами гірничих машин, механізмів і інструментів, допущених органами Держгірпромнагляду і Держсанепідемнагляду України.

2.1.3. Обладнання та матеріали, застосовувані для кріплення підземних гірничих виробок, повинні відповідати вимогам відповідних державних і галузевих стандартів.

Обмеження зміщень пород у виробку повинно здійснюватись підсиленням кріплення, зміцненням масиву , в тому числі анкерами, охороною штучними полосами за технологіями і конструкціями, визначеними нормативами державних і галузевих стандартів.

2.1.4. Усі гірничі машини, механізми, електрообладнання, прилади, апаратура, споруди і пристрої на шахтах повинні встановлюватися, споруджуватися й експлуатуватися відповідно до вимог цих Правил,
СОУ 10.1-00174131.004-2006 та інших нормативних документів, що вказуються в керівництвах з експлуатації і технічних умовах на вироби.

2.1.5. Проектування та ведення гірничих робіт на діючих шахтах, повинні здійснюватися відповідно до вимог Гірничого Закону України, Закону України „Про охорону праці”, цих Правил та інших галузевих нормативних документів із включенням заходів щодо попередження небезпечних і шкідливих природних чинників і гарантування безпеки праці.

2.1.6. Випробування нових систем розробок або їх різновидів дозволяється тільки за спеціальним проектом, погодженим з технологічним вугільним інститутом та Держгірпромнаглядом України.

2.2.1. На кожній шахті повинно бути не менш двох окремих і безпечних виходів з гірничих виробок на поверхню, пристосованих для пересування (перевезення) людей.

Кожен горизонт шахти повинен мати не менше двох окремих виходів на вищерозташований (нижче) горизонт або поверхню, пристосованих для пересування (перевезення) людей.

Дві та більше спарені виробки з одним напрямком руху вентиляційного струменя, пристосовані для пересування людей, вважаються одним запасним виходом.

На розгалуженнях усіх виробок повинні бути прикріплені вказівні знаки з найменуванням виробок, покажчиком напрямку і довжини шляху виходу на поверхню.

Виробки, що служать запасними виходами на поверхню, повинні бути обладнані для пішого пересування людей і транспортних засобів для їх ремонту та утримуватися в справному стані весь період експлуатації.

Стан виходів повинен контролюватися службою ВТБ не рідше 1 разу на добу. Результати огляду заносяться в наряд-путівку гірничого майстра ВТБ, а у разі незадовільного стану запасного виходу - у спеціальну книгу, що знаходиться на дільниці ВТБ. План з нанесеними системами запасних виходів та шляхів виходу гірників при нормальному та реверсованому режимах провітрювання повинен вивішуватися в нарядній дільниці та зручному місці в підземних виробках на дільниці. Будь-які змінення вносяться протягом зміни.

2.2.2. У випадку зближеного розташування стволів (на одному проммайданчику) після їх проходження (поглиблення) до проектного горизонту в першу чергу проводиться збійка стволів між собою, а потім - обладнання постійного клітьового підйому.

У разі розкриття нового горизонту одним стволом або підготовки його похилами в першу чергу проводяться виробки, що забезпечують горизонт двома виходами і провітрюванням за рахунок загальношахтної депресії.

При віддаленому (фланговому) розташуванні стволів у першу чергу до проведення виробок, що забезпечують другий вихід, виконуються роботи щодо обладнання пройденого ствола постійним або тимчасовим клітьовим підйомом (відповідно до проекту) і водовідливом.

2.2.3. Вертикальні стволи, що служать виходами на поверхню, повинні бути обладнані підйомними установками (одна з яких повинна бути клітьовою) і сходовими відділеннями. Сходові відділення в стволах можуть бути відсутні, якщо в них є дві підйомні установки з незалежним підведенням енергії. Стволи обладнуються так, щоб по кожному з них усі люди могли виїхати (вийти) на поверхню.

У вертикальних стволах глибиною до 50м, за наявності сходів в обох стволах, в одному з них підйомна установка може бути відсутньою.

2.2.4. У похилих виробках, якими передбачений вихід людей, має бути вільний прохід завширшки не менше ніж 0,7 м і висотою 1,8 м, у якому споруджуються:

з кутами нахилу виробок:

від 7° до 10о– поручні, прикріплені до кріплення;

від 11одо 25° - трапи з поручнями;

від 26° до 30°- східці з приступками та поручнями;

від 31°до 45° - драбини з горизонтальними приступками та поручнями.

У сходових відділеннях стволів й інших виробок з кутом нахилу від 45 одо 90° драбини повинні встановлюватися з нахилом не більшим за 80 оі виступати на 1м над горизонтальними помостами. Помости мають засвердлюватися в кріплення стволів за проектом. Відстань між помостами має бути не більшою за 8 м. Лази в помостах влаштовуються завширшки не менше ніж 0,6 м. Відстань від краю лазу до драбини за нормаллю - не менше ніж 0,7 м.

Лази над першими верхніми драбинами повинні закриватися лядами. Лази в стволах й інших виробках між сусідніми помостами повинні бути зміщені у відношенні один до одного на ширину лазу.

Відстань між кріпленням і драбиною біля її основи повинна бути не меншою за 0,6 м. Ширина східців має бути не меншою за 0,4 м, а відстань між східцями - не більша за 0,4м.

Якщо виходами з підземних виробок служать два похилі стволи, то в одному з них обладнується механізоване перевезення людей, а також передбачається можливість виходу людей вільним проходом ствола завширшки не менше ніж 0,7м і висотою 1,8м, з необхідним оснащенням для безпечного пересування людей.

Вимоги даного пункту поширюються також і на інші похилі виробки, обладнані для механізованого перевезення людей у пасажирських вагонетках.

2.2.5 На діючих шахтах під час розкриття нового горизонта вертикальним стволом і похилою виробкою або двома похилими виробками другий запасний вихід обладнується в одній з цих виробок відповідно до вимог пункту 2.2.4.

Для виїмкової дільниці влаштовується не менше двох виходів на діючий горизонт або поверхню.

2.2.6 На нижніх і проміжних прийомних майданчиках похилих стволів, похилів і бремсбергів (крім обладнаних конвеєрами) влаштовуються обхідні виробки.

На пересіченнях похилих стволів, бремсбергів і похилів із проміжними виробками, якими пересуваються люди, повинні обладнуватися обхідні виробки або перехідні містки.

2.2.7. З кожної очисної виробки (крім очисної камери) влаштовується не менш двох виходів: один з них - на вентиляційний, другий - на відкотний (конвеєрний) штрек (виробку).

За наявності виробок, що випереджають лаву, нижній вихід розташовується поперед уочисн оговибою. З очисних вибоїв на крутих, крутопохилих і похилих пластах, крім тих, що відпрацьовуються стовпами за падінням щитовими агрегатами, в яких вугілля транспортується вздовж очисного вибою на штрек самопливом, повинно бути не менш двох виходів на відкотний (конвеєрний) штрек, які не використовуються для опускання вугілля. Один з виходів розташовується поперед уочисн оговибою. У нижній частині лави розташовуєтьсямагазинний уступ.

У випадку комбайнової виїмки вугілля в лавах на крутих ікрутопохилих пластах без залишення магазинних уступів, на дуже тонких пластах при транспортуванн івугілля рештаками, а також при роботі за схемою лава - штрек обладнується другий (додатковий) вихід на відкотний (конвеєрний) штрек з боку виробленого простору.

У разі підходу очисних виробок до технічних междозволяється влаштування нижнього виходу через задні печі або гезенки з посиленим кріпленням.

Якщо товщина пласта, що виймається, 1м і менше, то кожна з послідовно провітрюваних очисних виробок повинна мати вихід через свої проміжні штреки на хідник, пройдений на всю висоту поверху і обладнаний для пересування людей.

У разі від робкисистемами з повним закладенням виробленого простору на крутихпластах з кожного очисного вибою влаштовує тьсяодин вихід на вентиляційний та одинвихід - на відкотний горизонт.

За відробки пластів лавами за падінням (повстанням) на діл янкахпластів, де існує загроза прориву води (пульпи чи глини), з кожної очисної виробки повинен бути забезпечений вихід на в ище розташований горизонт.

2.2.8. У коротких очисних вибоях, у яких вугілля добувається гідравлічним або механогідравлічним способом без постійної присутності людей у вибої, дозволяється використовувати як другий вихід вентиляційні збійки перерізом не меншим за 1,5 м 2або спеціально обладнані свердловини діаметром не меншим за 850 мм, які проводяться на сусідні виїмкові виробки (штрек або піч). Відстань між збійками або свердловинами повинна бути не більш е ніж30 м.

У разі застосування системи підповерхового відпрацьовування другий вихід дозволяється мати на відстані не більше ніж 100 м від місця встановлення гідромонітора.

2.3.1. Проведені гірничі виробки повинні бути закріплені та утримуватися весь термін експлуатації відповідно до вимог проектів.

У разі змін гірничо-геологічних і виробничих умов проект виїмкової дільниці, проведення та кріплення підземних виробок повинен бути переглянутий протягом доби.

Не дозволяється ведення гірничих робіт без затвердженого проекта, а також з відступами від нього.

У міцних монолітних породах (f > 10 за шкалою Протод ’яконова) виробки, що знаходяться поза зоною впливу очисних робіт, за винятком їх сполучень, за висновком ДонВУГІ можуть проводитися й експлуатуватися без кріплення. Дозволяється експлуатація без кріплення вуглеспускних і вентиляційних свердловин, пробурених у міцних стійких вугіллях (f > 1,5).

Під час кріплення виробки анкерами не дозволяється підвішування до анкерів кріплення кабелів, трубопроводів та іншого оснащення. Обов'язковим є застосування датчиків контролю стану масиву згідно КД 12.01.501-98 [5].

2.3.2. Відставання постійного кріплення від вибою підготовчої виробки визначається проектом, але не може бути більшим ніж 3 м.

На початок нового циклу відставання постійного кріплення від вибою (крім кам'яного, бетонного чи залізобетонного) не повинне перевищувати крок його встановлення.

При міцності пород f > 7 дозволяється збільшення відставання постійного кріплення від вибою на відстань не більшу чим подвійний крок установлення кріплення.

2.3.3. У випадку проведення підготовчих виробок з підриванням бокових пород відставання породного вибою від вугільного не повинно перевищувати 5 м.

При проведенні підготовчих виробок вугіллям широким вибоєм і ширині розкосини понад 5м необхідно мати з'єднаний зі штреком закріплений косовик, що має бути запасним виходом і вентиляційним хідником.

Завантажити