а) виробки мають проводитися вузькими вибоями з бурінням випереджальних свердловин;
б) діаметр випереджальних свердловин не повинен перевищувати 76 мм;
в) на пластах з кутом падіння 25° і більше повинні проводитися парні виробки.
Перепускання води з верхніх горизонтів у водовідливну систему діючих виробок має здійснюватися за проектом, погодженим з територіальним органом ДержгірпромнаглядуУкраїни.
7.2.7. Під час ліквідації бурових свердловин обов'язкове їх тампонування. Тампонаж має забезпечувати надійну ізоляцію водоносних горизонтів. Висновок про тампонаж свердловин має видаватися геологорозвідувальною організацією, що пробурила свердловину.
7.2.8. Розкриття гірничими виробками обсаджених технічних свердловин і розроблення сполучень виконуються за проектом, погодженим з УкрНДМІ та організацією, що пробурила свердловину.
7.2.9. Головний маркшейдер шахти зобов'язаний нанести на плани гірничих виробок затверджені межі небезпечних зон і за місяць письмово повідомити головного інженера шахти і керівника дільниці про підхід гірничих виробок до цих зон, а також про початок і закінчення гірничих робіт в небезпечній зоні.
7.2.10. З проектом проведення гірничих робіт в небезпечній зоні особи, причетні до виконання цих робіт і контролю за забезпеченням їх безпеки, повинні бути ознайомлені під розпис
7.2.11. Якщо у вибої, що наближується до зони, небезпечної за проривами води, з'являються ознаки можливого прориву води (потіння вибою, посилення капання тощо), змінний керівник робіт (гірничий майстер) або ланковий (бригадир) повинен негайно вивести людей із цієї та з усіх інших виробок, що знаходяться під загрозою затоплення, і доповісти про появу вказаних ознак гірничому диспетчеру.
7.2.12. Відкачування води із затоплених виробок здійснюється за проектом, затвердженим головним інженером шахти. Під час відкачування води особлива увага має приділятися перевірці складу повітря вище за дзеркало води і заходам щодо попередження прориву газів в місця знаходження людей і розташування електрообладнання.
Перевірка складу повітря на вміст в ньому СО, СО 2,СН 4,H 2S, SO 2і О 2повинна проводитися працівниками ДАРС (ДВГРС).
7.2.13. Плановане затоплення гірничих виробок допускається тільки відповідно до проекту, затвердженого головним інженером шахти.
У разі затоплення виробок, що знаходяться на відстані меншій за 200 м від технічної межі з суміжною шахтою, головний інженер шахти зобов'язаний письмово повідомити про це головного інженера суміжної шахти і передати йому один екземпляр проекту.
7.2.14. Можливість безпечної виїмки вугілля під водотоками, водоймищами, водоносними горизонтами і обводненими зонами визначається відповідно до чинного законодавства. Провали на земній поверхні в балках, ярах тощо, які утворилися внаслідок гірничих розробок, мають бути засипані глиною, утрамбовані і обладнані жолобами, прокладеними руслом можливого водотоку.
Висохлі русла річок, якими можливі потоки зливових вод, прирівнюються до річок.
7.2.15. Устя вертикальних і похилих шахтних стволів, шурфів і технічних свердловин мають бути обладнані так, щоб поверхневі води не могли ними потрапити до гірничих виробок. У ПЛА мають бути передбачені позиції та заходи щодо запобігання затопленню шахт.
У тих випадках, коли внаслідок осідання земної поверхні під впливом підземних розробок устя погашених вертикальних або похилих виробок, що мають зв'язок з діючими гірничими виробками, можуть бути затоплені поверхневими водами, навколо небезпечних ділянок біля усть погашених виробок, але не більше як за 20 м від них, мають зводитися водозахисні греблі або вживатися інші заходи, що унеможливлюють проникнення води крізь погашені виробки до діючих.
7.3.1. Замулені дільниці прирівнюються до затоплених виробок.
До початку очисних робіт під замуленою дільницею, розташованою в тому ж або у вищерозташованому пласті, що знаходиться від нього на відстані за нормаллю меншій за п'ятикратну потужність нижчележачого пласта, під безпосереднім керівництвом головного інженера шахти має бути проведене розвідування замуленої дільниці, що підробляється, включаючи огляд ізолюючих перемичок і земної поверхні над замуленою дільницею для візуального визначення ступеня її обводнення і кількості води в провалах, утворених її відпрацьовуванням.
Розвідування здійснюється бурінням свердловин діаметром 75-100 мм з виробок вентиляційного горизонту пласта, що розробляється, або з сусідніх пластів. Результати розвідування оформляються актом. Розвідування дільниці, що підробляється і супроводжується розкриттям ізолюючих її перемичок, має здійснюватися за проектом, погодженим з командиром загону ДАРС (ДВГРС) і затвердженим головним інженером шахти.
7.3.2. Віднесення підготовчих дільниць до небезпечних за проривами глини проводиться комісією фахівців під головуванням головного інженера шахти за участю представника територіального органу ДержгірпромнаглядуУкраїни.
При цьому враховуються дані геолого-маркшейдерської документації, включаючи такі відомості:
а) об'єми замулювальних робіт;
б) стійкість бокових пород;
в) вологість глинистих пород у намулах;
д) наявність місць, в яких відбулося зволоження пород у виробленому просторі за рахунок припливів поверхневих або підземних вод;
ж) наявність місць, в яких на вищому горизонті були прориви глини або були осердки погашених ендогенних пожеж;
з) потужність намулів.
7.3.3. Розробка дільниць, небезпечних за проривами глини, підробка цих дільниць пластами, що залягають нижче, а також підривання камерних і свердловинних зарядів як захід щодо запобігання проривам глини, здійснюються за проектами виїмкових дільниць, погодженими з територіальним органом ДержгірпромнаглядуУкраїни.
Проект повинен містити спеціальний розділ щодо забезпечення додаткових заходів безпеки.
7.3.4. У разі появи в очисному вибої або в прилеглих до нього виробках ознак, що є вісниками можливого прориву глини (протікання, різке посилення гірничого тиску, деформація ізоляційних перемичок, виявлення глини під час розвідки за перемичками тощо), а також у разі проникнення глини в діючий вибій, ланковий (бригадир) або гірничий майстер повинен негайно вивести всіх людей із вибою та прилеглих виробок до безпечного місця і доповісти гірничому диспетчеру.
Ліквідація передаварійної або аварійної ситуації відбувається за спеціальним проектом (заходами) або згідно з оперативним планом ліквідації аварії.
8.1.1. Загальні вимоги
8.1.1.1. Для шахт, що підлягають ліквідації, консервації, розконсервації (крім тих, що перебувають на мокрій консервації), та гідрозахисних чинними є вимоги всіх розділів цих Правил безпеки, крім підрозділів 2.3 - 2.6 розділу 2 «Безпека гірничих робіт». Якщо на шахтах, призначених до ліквідації (консервації), здійснюється видобуток вугілля, то для них діючими є всі розділи цих Правил.
8.1.1.2. Ліквідація шахт має проводитися з дотриманням вимог промислової безпеки, охорони надр і навколишнього природного середовища за спеціальним проектом, розробленим проектною організацією відповідно до вимог СОУ 10.1-05400632.1-2004, НАПБ Б.01.009-2004 і КД 12.12.005-2001.
Під час передачі шахти на ліквідацію підприємству, що здійснюватиме ліквідацію, мають бути надані передаточні документи (додаток 13).
8.1.1.3. У проекті визначаються способи, терміни та послідовність виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією або консервацією шахти, розробляються технічні заходи щодо:
а) забезпечення стійкості гірничих виробок або їх штучного обвалення з урахуванням запобігання утворенню провалів і неприпустимих деформацій земної поверхні;
б) збереження родовища, гірничих виробок і бурових свердловин на весь період консервації;
в) запобігання забрудненню надр і водних об'єктів;
д) запобігання проникненню метану та інших шкідливих газів в поверхневі споруди і атмосферу;
ж) ліквідації провалів, тріщин, відгородження небезпечних ділянок;
з) рекультивації порушених земель;
к) запобігання затопленню шахти, що ліквідується, суміжних шахт і об'єктів, заболочуванню земної поверхні, порушенню гідрогеологічного режиму підземних вод;
л) запобігання проникненню в гірничі виробки та провали людей і тварин;
м) запобігання пошкодженням будівель, споруд, підземних і надземних комунікацій, розташованих в зоні шкідливого впливу ліквідованого або законсервованого об'єкту;
н) ліквідації наявних осередків підземних пожеж;
п) запобігання активізації небезпечних геомеханічних процесів (обвалів, обвалень тощо).
8.1.1.4. За мокрої консервації шахти проектом консервації визначається термін допустимої тривалості консервації без втрати гірничих виробок, а також можливі терміни їх осушення, ремонту кріплення, відновлення роботи вентиляції, підйомного комплексу, іншого обладнання та проведення інших відновлювальних заходів.
8.1.1.5. У проекті визначається порядок ведення, періодичність, технічне забезпечення спостережень за станом гірничих виробок і їх впливом на довкілля (гірничо-екологічний моніторинг) на період консервації або період стабілізації гідродинамічного режиму і процесів зсування гірничих пород і земної поверхні під час ліквідації об'єкту.
8.1.1.6. Якщо термін ліквідації шахти за проектом перевищує 5 років спеціалізована організація повинна розробити проект технічного стану, який має визначити технічний стан шахтних копрів, будівель і споруд, технічних комплексів шахтної поверхні.
8.1.1.7. На шахтах, що ліквідуються, та гідрозахисних шахтах ступінь небезпеки земної поверхні щодо виділення метану оцінюється проектом ліквідації та щорічно уточнюється за наслідками контролю за газовиділенням в період ліквідаційних робіт. Результати контролю оформлюються актом комісії під головуванням головного інженера організації з ліквідації шахти.
8.1.1.8 .Перед здачею - прийманням шахти, що закривається на ліквідацію, все стаціонарне обладнання та машини, необхідні для ліквідації шахти, мають бути збережені, пройти ревізію і налагодження ,які встановлено нормативними документами.
8.1.1.9. Для шахт, що ліквідуються, допускається за проектом, погодженим з МакНДІ, причеплювання до пасажирського составу вантажних вагонеток за допомогою спеціального зчіпок.
8.1.1.10. Біля стволів і штолен шахт, що ліквідуються, І і ІІ категорії за метаном допускається за погодженням із Держгірпромнаглядом України застосування калориферних установок, виконаних на основі елементів, що не мають відкритого вогню (наприклад, роторних опорів) і забезпечують підтримання температури повітря не менше ніж + 2 оС на відстані 5 м від сполучення калорифера із стволом.
8.1.1.11. На шахтах, що закриваються, справність дії реверсивних, герметизуючих і переключних пристроїв має перевірятися головним механіком шахти і начальником дільниці ВТБ не рідше двох разів на місяць.
8.1.1.12. Вентиляторні установки шахт, що ліквідуються, повинні оглядатися не рідше одного разу на добу працівниками, призначеними наказом керівника шахти, і не менше двох разів на місяць – головним механіком.
8. 1.1.13. Перевірка геометричного з’язку шахтного подйому та копра виконується не рідше 1 разу на 2 роки спеціалізованою організацією, яка має відповідний дозвіл Держгірпромнагляду. За результатами перевірки складається акт, який затверджується головним інженером організації яка виконує ліквідаційні роботи.
8.1.1.14.Профільна з’йомка армування та стінок вертикального стволавиконуєтьсянері дше 1 разу на 3 роки спеціалізованою організацією, яка має відповідний дозвіл Дергірпромнагляду. За результатами перевірки складається відповідний акт, який затверджується головним інженером організації, яка виконує ліквідаційні роботи.
8.1.1.15.На шахтах, що ліквідуються, та гідрозахисних шахтах допускається заряджання акумуляторних батарей на рамі електровоза та ремонт електровоза у виробках, примикаючих до повітряподаючого стволу.
8.1.2.1. У разі ліквідації шахти або її консервації гірничі виробки мають бути приведені у стан, що забезпечує безпеку людини, охорону навколишнього природного середовища, будівель і споруд, а при консервації - і збереження родовища і гірничих виробок на весь час консервації. Вимога розповсюджується також на гідрозахисні шахти.
8.1.2.2. Допускається створення і оснащення однієї ШГС для обслуговування групи шахт, переданих на ліквідацію та консервацію, гідрозахисних шахт за умови визначення сумісним наказом вищої організації та загону ДВГРС, що обслуговує дані шахти, порядку функціонування ШГС в міжаварійний і аварійний періоди.
8.1.2.3. Допускається для шахт, переданих на ліквідацію або консервацію, гідрозахисних шахт проводити коригування та погодження ПЛА з підрозділами ДАРС (ДВГРС) один раз на рік за умови виконання кожні 6 місяців об'ємів робіт, передбачених пунктом 1.4 НПАОП 10.0-5.01-04, і своєчасного внесення в оперативну частину ПЛА і в додатки до нього відповідних коригувань.
8.1.2.4. Допускається призначення на посаду гірничого диспетчера шахти, переданої на ліквідацію або консервацію, осіб, які мають гірничотехнічну освіту, одержану в учбовому закладі Ι – ΙΙ рівня акредитації за умови проходження ними навчання і перевірки знань в учбовому центрі підготовки рятувальників за програмою «Підготовка відповідальних керівників робіт з ліквідації аварій на шахтах».
8.1.2.5. На шахтах, переданих на ліквідацію і консервацію, гідрозахисних шахтах кріплення та армування вертикальних, похилих (45 оі більше) стволів і свердловин, обладнаних підйомними установками, повинні оглядатися:
а) щодоби – спеціально призначеними особами;
б) щотижня – механіком підйому;
в) двічі на місяць – головним (старшим) механіком шахти;
д) щомісячно – головним інженером шахти;
ж) технічний стан горизонтальних і похилих діючих виробок має перевірятися (для виробок із анкерним кріпленням із записами у журнал встановленого зразку) начальником дільниці ВТБ або їх заступниками (помічниками) - щотижня, гірничими майстрами ВТБ – щодобово.
8.1.2.6. Шахти, що закриваються, на яких ведуться очисні та підготовчі роботи, повинні відноситися до тієї ж категорії за газом, що і в період експлуатації. Газові шахти, що ліквідуються, на яких припинений видобуток вугілля, залежно від величини абсолютної метановості поділяються на чотири категорії, наведені в табл. 8.1.
Таблиця 8.1.
| Категорія шахти за метаном | Абсолютна метановість, м 3/хв. |
| Ι | до 4 |
| ΙΙ | від 4 до 8 |
| ΙΙΙ | від 8 до 12 |
| Надкатегорні | 12 і більше |
8.1.2.7 Допускається провітрювання шахт, що ліквідуються, та гідрозахисних шахт за рахунок природної тяги, якщо це передбачено проектом.
8.1.2.8. Допускається для шахт, що передані на ліквідацію або консервацію та не ведуть видобуток вугілля й проведення гірничих виробок, складання вентиляційного плану не рідше одного разу на рік.
8.1.2.9. На шахтах, переданих на ліквідацію або консервацію, до закінчення провітрювання має зберігатися необхідний штат і апаратура для здійснення аерогазового контролю.
8.1.2.10. На шахтах, переданих на ліквідацію або консервацію, гідрозахисних шахтах допускається відсутність апаратури загальношахтного оповіщення про аварії за умови наявності телефонного зв'язку у всіх місцях знаходження людей.
8.1.2.11. Допускається для шахт, переданих на ліквідацію або консервацію, гідрозахисних шахт коригування та погодження проектів протипожежного захисту з підрозділами ДАРС (ДВГРС) один раз на рік.
8.1.2.12. Для шахт, переданих на ліквідацію або консервацію, гідрозахисних шахт допускається:
а) наявність однієї гілки водозбірника;
б)відсутність шламонакопичувача і засобів автоматики.
8.1.2.13. Для шахт, що ліквідуються, зі строком ліквідації меншим за 3 роки допускається експлуатація противаг без парашутних пристроїв за швидкості руху кліті меншій за 3 м/с.
8.1.2.14. Водозбірники шахт, що ліквідуються, та гідрозахисних шахт мають задовольняти таким вимогам:
а) відстань від підошви водозбірника до осі вала насоса, встановленого на фундамент, не повинна бути більша за 5 м;
б) рівень підошви колектора має бути нижче за рівень підошви водозбірника на величину не меншу ніж 1,5 м;
в) об ’єм водозбірника головного водовідливу має бути не меншим за чотирьохгодинний приплив води без урахування замулювання, а дільничного – не меншим за двогодинний приплив.
Примітка. На шахтах, прийнятих на ліквідацію,та гідрозахисних шахт з підземним водовідливом затоплений вироблений простір і виробки, з яких відкачується вода, можна вважати як водозбірник.
8.1.2.15. Головні та дільничні водовідливні установки шахт, що ліквідуються, та гідрозахисних шахт мають бути обладнані не менше ніж трьома насосними агрегатами, які повинні забезпечувати відкачування добового припливу води за 20 годин.
8.1.2.16. Головні водовідливні установки шахт, що ліквідуються, та гідрозахисних шахт мають оглядатися щотижня механіком і не рідше двох разів на місяць – головним (старшим) механіком шахти.
8.2.1. Ліквідація (погашення) гірничих виробок має здійснюватися за проектами, розробленими відповідно до вимог СОУ 10.1-00185790.010-2006 і затвердженими головним інженером шахти, які передбачають заходи безпечного ведення робіт, зокрема застосування механізмів під час витягування кріплення.Не допускається витягування кріплення із стволів шахт і інших вертикальних виробок, а також з похилих виробок з кутом нахилу понад 30 о.Витягування кріплення з горизонтальних і похилих виробок з кутом нахилу до 15 омає здійснюватися робітниками після проведення спеціального інструктажу з погашенням виробки в напрямі, що має вихід до ствола шахти. Витягування кріплення в похилих виробках з кутом нахилу від 15 одо 30 овиробляється тільки в напрямі знизу угору.
8.2.2. Гірничі виробки, що ліквідуються і мають вихід на поверхню (вертикальні стволи, шурфи і свердловини діаметром 200мм і більше), мають до рівня земної поверхні заповнюватися негорючим і нетоксичним (крім глини) матеріалом (за висновком НДІГС), а потім перекриватися залізобетонними полицями. Ліквідація стволів може бути виконана без їх засипки на підставі висновку УкрНДМІ.
На час ліквідації виробок їх устя мають захищатися.
8.2.3. Ліквідація вертикальних стволів та їх ізоляція від діючих виробок мають здійснюватися за проектом, затвердженим технічним керівником об'єднання або головним інженером самостійної діючої (що закривається) шахти, а ліквідація шурфів, свердловин великого діаметру – за проектом, затвердженим головним інженером шахти за погодженням з територіальним органом ДержгірпромнаглядуУкраїни. Проект повинен відповідати вимогам
КД 12.12.005-2001 [25].
Під час засипки вертикального вентиляційного і до закриття устя похилого вентиляційного стволів обов'язкове влаштування ізоляційної перемички на сполученні ствола з каналом вентилятора. Всі роботи з ліквідації вертикальних стволів мають оформлюватися актом на приховані роботи.
8.2.4. Устя виробок, що ліквідуються, мають бути захищені канавами водовідведення (стічними). За необхідності слід вживати додаткові заходи проти затоплення діючих гірничих виробок.
Устя похилих виробок, що ліквідуються та мають вихід на земну поверхню, повинні бути закриті цегляними, кам'яними або бетонними перемичками.
8.2.5. Устя ліквідованих виробок, що мають вихід на поверхню, не рідше одного разу на рік (після сходження снігового покрову) оглядаються комісіями під керівництвом головного інженера шахти. Результати огляду оформлюються актом.
Ліквідовані вертикальні виробки, що мають вихід на поверхню, не рідше одного разу на рік повинні контролюватися на величину усадки закладального матеріалу і за величини усадки понад 50 м повинна виконуватися їх дозасипка. Контроль газовиділення через ліквідовані стволи має здійснюватися організацією - правонаступником або за її дорученням спеціалізованою організацією відповідно до вимог КД 12.01.03.07-2001[7].
8.2.6. Похилі гірничі виробки, що мають вихід на земну поверхню, ліквідуються шляхом установлення двох ізолюючих цегляних, кам'яних або бетонних перемичок, одна з яких встановлюється на глибині від земної поверхні не меншій за десятикратну повну висоту виробки начорно, а друга - за 10 м від устя виробки на рівні корінних пород. Ділянка виробки між перемичками і частина, що залишилася до земної поверхні, мають бути повністю засипані негорючим матеріалом, що має висновок НДІГС про його пожежобезпеку. Не допускається витягування кріплення на ділянці, заповненій закладним матеріалом.
8.2.7. Ліквідовані гірничі виробки повинні бути своєчасно відображені на планах гірничих виробок. Результати виконання проектів ліквідації виробок і щорічних оглядів ліквідованих виробок оформлюються актами.
8.3.1. Розконсервація шахти з метою відновлення її роботи з видобутку вугілля здійснюється за проектом з дотриманням вимог промислової безпеки, охорони надр і навколишнього природного середовища. Проектні організації зобов'язані здійснювати авторський нагляд за виконанням проектних рішень під час розконсервації шахти.
8.3.2. У проекті розконсервації шахти мають бути відображені стан гірничих виробок, виробничих і санітарно-побутових будівель, споруд, водовідливних і вентиляторних установок та іншого стаціонарного обладнання.
8.3.3. У проекті визначаються види, послідовність і способи виконання робіт з розконсервації шахти. Проект має містити зокрема:
а) результати проведення технічної експертизи основних фондів підприємства, що розконсервується, з оцінкою можливості його подальшого використання;
б) заходи щодо безпечної розконсервації шахти;
в) заходи щодо розкриття ізоляції гірничих виробок;
д) заходи щодо організації сталого провітрювання гірничих виробок;
ж) методи відновлення гірничих виробок до проектних перерізів;