НПАОП 10.0-1.01-09Правила безпеки у вугільних шахтах

перевищення максимальної швидкості на ділянці рівномірного ходу на 15  %;

наближення посудини до верхньої та нижньої приймальних площадок, а також до жорстких напрямних за канатного армування ствола із швидкістю більшою за 1 м/с під час опускання-підіймання людей і 1,5 м/с - спускання-підіймання вантажу.

Вимоги підпункту «б» цього пункту поширюються на діючі підйомні установки із швидкістю руху понад 3 м/с і такі, що проектуються, - понад 2 м/с.

Решта підйомних установок може бути оснащена тільки апаратами, що вимикають установку у разі перевищення швидкості рівномірного ходу на 15 %.

Новостворювані обмежувачі швидкості на клітьових і бадейних підйомах в режимі спускання-підіймання людей мають забезпечувати вмикання запобіжного гальма на ділянці дотягування за набуття швидкості руху не більше ніж 0,5 м/с;

в) амортизуючими пристроями, які встановлюються на копрі та в зумпфі ствола з багатоканатною підйомною установкою, крім установок, що реконструюються, з підйомними машинами, встановленими на поверхні.

4.7.5. Шахтні підйомні установки мають бути обладнані наступними захисними та блокувальними пристроями:

а) пристроєм блокування від надмірного зношення гальмових колодок, що спрацьовує у випадку збільшення зазору між ободом барабана і гальмовою колодкою більше ніж на 2  мм (ця вимога не поширюється на вантажні підйомні та прохідницькі лебідки).

Для машин із пружинно-пневматичними і пружинно-гідравлічними гальмами цей пристрій блокування повинен спрацьовувати при зменшенні гальмового моменту не більше ніж на 5% від установленого при нормальному робочому зазорі, регламентованому інструкцією завода-виробника;

б) пристроєм блокування, що спрацьовує у разі відкриття дверей реверсора;

в) максимальним і нульовим захистом;

д) захистами від провисання струни каната, крім багатоканатних підйомів з машинами, встановленими на баштових копрах;

ж) пристроєм блокування запобіжних ґрат, який унеможливлює їх відкриття до приходу підйомної посудини на приймальну площадку і включає сигнал «стоп» у машиніста за відкритих ґрат. Допускається відключення блокування і відкриття запобіжних ґрат у разі знаходження і маневрів підйомних посудин поблизу приймальної площадки під час завантаження та розвантаження негабаритних вантажів у режимі «Негабарит», а також під час огляду підйомних посудин у режимі «Ревізія». Після завершення цих операцій блокування має бути відновлене. Рух підйомних посудин шахтним стволом має здійснюватися при закритих запобіжних гратах всіх приймально-відправних площадок;

з) пристроєм блокування, який дозволяє вимикати двигун після перепідйому посудини тільки у бік ліквідації перепідйому;

к) пристроєм блокування, який не допускає зняття запобіжного гальма, якщо рукоятка робочого гальма не перебуває в положенні «загальмовано», а рукоятка апарата управління (контролера) - в нульовому положенні;

л) пристроєм блокування, який забезпечує зупинку бадді при підході її до нульового майданчика із закритими лядами, а також пристроєм блокування, який забезпечуює при проходжені ствола зупинку бадді за 6 м до підходу її до робочого помосту і при підході до вибою ствола;

м) пристроєм блокування, що подає сигнал машиністу і стволовому та вмикає запобіжні гальма на установках з підйомними машинами барабанного типу у разі висмикування гальмівних канатів в місці їх кріплення в зумпфі або протягуванні їх в амортизаторах;

н) пристроєм блокування, що подає сигнал машиністу і вмикає запобіжне гальмо на установках із підйомними машинами барабанного типу у разі неприпустимого підняття петлі врівноважувального каната;

п) дублюючим обмежувачем швидкості або пристроєм, що забезпечує контроль цілісності передачі від вала підйомної машини до покажчика глибини, якщо обмежувач швидкості не має повного самоконтролю;

р) пристроєм, що сигналізує машиністу про положення площадок, що гойдаються, і посадочних кулаків;

с) автоматичним дзвінком, що сигналізує про початок періоду уповільнення (за винятком вантажних підйомних установок, що працюють в автоматичному режимі);

т) іншими захистами і блокуваннями, що мають дозвіл Держгірпромнагляду України на застосування.

4.7.6. Шківи з литими або штампованими ободами, для яких не передбачається застосування футеровки, мають замінюватися новими у разі зношення реборди або обода на 50% початкової їх товщини і у всіх випадках, коли оголюються торці спиць.

Дозволяється наплавлення жолоба шківа при зношенні його в глибину не більше ніж на 50% початкової товщини спеціалізованими організаціями, які мають дозвіл Держгірпромнагляду України на виконання вказаних робіт.

4.7.7. На випадок аварії на підйомній машині або застрявання підйомних посудин у стволі мають бути обладнані аварійно-ремонтні підйомні установки.

За наявності в одному стволі двох підйомних установок або однієї підйомної установки і драбинного відділення додаткова аварійно-ремонтна установка може бути відсутня.

Для кожної підйомної установки мають бути складені та узгоджені з МакНДІ та НДІГМ ім.М.М. Федорова заходи щодо евакуації людей з підйомної посудини, що застрягла (зависла). При цьому час евакуації не повинен перевищувати 10 годин.

Для шахт глибиною до 100 м допускається застосування з цією метою ручних лебідок, обладнаних гальмами і храповим зупинником.

Під час проходження та поглиблення стволів на випадок аварії з підйомом необхідно мати підвісну аварійно-рятувальну драбину довжиною, яка забезпечує розміщення на ній одночасно всіх робітників найбільшої за чисельністю зміни. Драбина прикріплюється до каната лебідки, яка обладнана гальмами і має комбінований привід (механічний і ручний). Ручний привід лебідки має забезпечувати підіймання драбини у випадку аварійного відключення електроенергії.

На нижньому поверсі робочого помосту мають знаходитися аварійна канатна драбина необхідної довжини для виходу людей із вибою ствола на прохідницький помост. У разі можливості проходження рятувальної драбини через поміст до вибою наявність на помості аварійної канатної драбини не обов'язкова.

При проходженні стволів глибиною до 100 м лебідки для підвіски аварійно-рятувальних драбин можуть мати тільки ручний привід і повинні бути обладнані гальмами і храповим зупинником.

4.7.8. Забороняється перехід людей через підйомні відділення ствола.

На всіх горизонтах шахти перед стволами мають бути встановлені запобіжні ґрати для попередження переходу людей через підйомні відділення. На проміжних горизонтах не допускається застосування посадочних кулаків.

Під час підіймання та опускання людей, а також за роботи підйому в режимі «Ревізія» механізми обміну вантажів (вагонеток) на всіх приймальних майданчиках ствола і стопорні пристрої на в'їзді в надшахтну будівлю мають автоматично вимикатися.

Дозволяється на діючих шахтах застосування на верхній приймальній площадці дверей гільйотинного типу за наявності додаткової огорожі, яка перешкоджає доступу людей до ствола до повної зупинки кліті та в період її відправлення.

Вимоги сигналу «стоп», передбаченого підпунктом «ж» пункту 4.7.5 цих Правил, не поширюються на підйомні установки, обладнані дверима гільйотинного типу.

4.7.9. У стволах шахт, якими не передбачене спускання і підіймання людей, користуватися підйомними установками дозволяється тільки особам, зайнятим оглядом і ремонтом цих стволів, за винятком аварійних ситуацій.

При проходженні стволів під час спускання-підіймання обладнання прохідницькими лебідками робота підйому дозволяється тільки для переміщення робітників і технічного персоналу, який спостерігає за виконанням цих робіт.

4.7.10. Всі проміжні, нижні та верхні приймальні майданчики вертикальних стволів, якими проводиться підіймання та спускання вантажів у вагонетках, а також майданчики перед перекидачем мають бути обладнані стопорними пристроями, що забезпечують разове дозування і запобігають довільному скочуванню вагонеток.

4.7.11. В процесі експлуатації підйомної установки обов'язковому узгодженню з органами Держгірпромнагляду України підлягають змінення таких параметрів і функціональних характеристик:

а) збільшення кінцевого навантаження та швидкості руху;

б) збільшення глибини ствола або пуск нових горизонтів;

в) змінення функцій підйому*;

д) змінення типу підйомної машини;

ж) змінення системи управління гальмом;

з) змінення типу електроприводу, схеми його управління, електропостачання;

к) змінення обладнання стволової сигналізації;

л) змінення конструкції армування ствола.

На вказані змінення мають бути проекти, що пройшли відповідну експертизу.

* За функціональним призначенням підйомні установки можуть бути: вантажними, людськими, вантажно-людськими, прохідницькими, аварійно-ремонтними.

4.8.1. Сумарний зазор між напрямними башмаками ковзання підйомної посудини (противаги) та провідниками при їх установленні має складати:

на базовій позначці:

для рейкових провідників - 10 мм;

для дерев'яних - 20 мм;

за глибиною ствола:

для рейкових провідників 10 ± 8 мм;

для дерев'яних 20 ± 10 мм.

При застосуванні на підйомних посудинах пружних робочих напрямних пристроїв кочення обов'язкова наявність запобіжних башмаків, що встановлюються безпосередньо на несучій конструкції підйомної посудини і конструктивно не пов'язаних з робочими напрямними пристроями.

Сумарний зазор між контактними поверхнями запобіжних башмаків ковзання та провідників при їх встановленні має складати на базовій позначці:

для рейкових провідників - 20 мм;

для провідників прямокутного перерізу - 30 мм.

Башмаки ковзання або їх змінні вкладиші підлягають заміні за зношення контактних поверхонь понад 8 мм на один бік.

Сумарне зношення провідників і башмаків на один бік не може перевищувати:

для рейкових провідників - 10 мм;

для дерев'яних - 18 мм.

При цьому допускається загальне зношення бокових поверхонь башмака і рейкового провідника двобічного розташування до 20 мм.

Глибина зіва робочих напрямних башмаків ковзання відкритого типу при їх встановленні має бути:

для рейкових провідників - 60 мм;

для дерев'яних - 80 мм.

Глибина зіва запобіжних башмаків ковзання при їх встановленні має бути:

для рейкових провідників - 65 мм;

для провідників прямокутного перерізу - 110 мм.

Внутрішній діаметр нових вкладишів робочих напрямних пристроїв ковзання для канатних провідників при їх установці має бути на 10 мм більше діаметра провідникового каната. Глибина канавки роликів у разі застосування напрямних роликоопор має бути не меншою за 1/3 діаметра провідникового каната. Для запобіжних напрямних пристроїв при застосуванні канатних провідників різниця в діаметрах нового вкладиша і провідникового каната повинна складати 20 мм, а допустиме зношення вкладишів напрямних - 15 мм за діаметром.

4.8.2. Провідники підлягають заміні при зношенні на один бік:

рейкові - понад 8 мм;

дерев'яні - понад 15 мм,

коробчасті - понад половину товщини стінки.

При цьому допускається сумарне бокове зношення рейкових провідників за їх двобічного розташування відносно посудини до 16 мм.

Зношення полиці, яка з’єднує головку рейкових провідників з підошвою, допускається не більше ніж на 25% номінальної її товщини.

При парашутах різання дерев'яні провідники в стволі підлягають заміні при сумарному їх зношенні понад 20 мм.

Допускається експлуатація провідників при зношенні, що перевищує вказані вище значення, на підставі експертного висновку організацій, що мають дозвіл Держгірпромнагляду України, за погодженням з територіальним органом Держгірпромнагляду України.

Повна інструментальна перевірка зношення провідників повинна проводитися на кожному ярусі армування:

металевих - через 1 рік;

дерев'яних - через 6 місяців.

Відповідальним за проведення перевірки є головний механік шахти.

У стволах, де термін служби металевих провідників складає менше ніж 5 років, перевірка їх зношення повинна проводитися через 6 місяців.

4.8.3. Експлуатаційні зазори між максимально виступаючими частинами підйомних посудин, кріпленням і розпорами у вертикальних стволах, обладнаних стаціонарними підйомними установками, повинні відповідати величинам, наведеним в таблиці 4.4.

Для гнучкого армування проектні зазори визначаються за « Нормами безопасности на проектирование и эксплуатацию канатных проводников многоканатных подъемных установок» и «Нормами безопасности на проектирование и эксплуатацию канатных проводников одноканатных подъемных установок».

4.8.4. На прохідницькому підйомі величина зазору між середніми напрямними канатами повинна бути не менше 300 мм. При глибині ствола понад 400 м обов'язкове встановлення відбійних канатів або інших пристроїв, які унеможливлюють зіткнення баддей. Ці пристрої не потрібні, якщо зазори між середніми напр ямними канатами дорівн юють250 + Н/3, мм (Н – глибина ствола, м).

Зазор між рухомими баддями і кріпленням ствола або виступними частинами обладнання, розташованого в стволі (трубопроводами, балками тощо), повинен бути не менше 400 мм.

Зазор між стінками розтруба прохідницького помосту і виступними частинами рухомої напрямної рамки бадді має бути не менше 100 мм.

Під час проходження стволів з паралельним або подальшим армуванням зазори між частиною бадді, що найбільше виступає, або напрямної рамки і розпорами при канатних провідниках, розташованих у площині, перпендикулярній розпорам, мають бути не менше 350 мм;

- при канатних провідниках, розташованих в площині, паралельній розпорам, - не менше 400 мм; при жорстких провідниках між найбільш виступною частиною стояка напрямної рамки і провідником - не менше 30 мм.

4.8.5. Перед пуском новонавішеної або відремонтованої підйомної посудини (противаги), а також після ремонтних робіт в стволі, пов'язаних з рихтуванням армування, провідників або кріплення, після падіння в ствол предметів, що могли вплинути на стан армування, повинна провадитися перевірка зазорів. Після ремонту в стволі, пов'язаного із заміною армування та провідників, має проводитися профілювання провідників.

Зазори між двома підйомними посудинами в похилих виробках за всіх кутів нахилу повинні бути не менші за 200 мм. Зазор між кріпленням виробки і найбільш виступною кромкою габариту підйомної посудини повинен бути не меншим за 250 мм при дерев'яному, металевому кріпленнях та із залізобетонних стояків і не меншим за 200 мм - при бетонному і кам'яному.

Таблиця 4.4

4.8.6. Армування стволів шахт має відповідати проекту будівництва. Кожен шахтний ствол повинен мати паспорт технічного стану, який складається на основі акта державної приймальної комісії будівельно-монтажних робіт або спеціалізованої організації після обстеження ствола. Всі змінення армування, кріплення та заміни обладнання, які сталися у період експлуатації повинні вноситися до паспорта.

4.9. Підйомні машини і прохідницькі лебідки

4.9.1. У схемі управління асинхронним приводом підйомної машини з реостатним керуванням маєбути передбачений режим динамічного гальмування. Відмова системи динамічного гальмування повинна призводити до спрацьовування запобіжного гальма.

Лебідки, що служать для спускання та підіймання людей в клітях і вагонетках похилими і вертикальними виробками, мають відповідати всім вимогам, що пред'являються до підйомних машин.

4.9.2. Під час проходження вертикальних стволів, шурфів, свердловин для навішування прохідницького обладнання та здійснення спуско-підйомних операцій з різним обладнанням і матеріалами мають застосовуватися прохідницькі лебідки, що відповідають вимогам діючих стандартів, « Правил технической эксплуатации проходческих лебедок и подвесного оборудования»[13].

4.9.3. Підйомні машини і лебідки повинні бути оснащені апаратом (індикатором), що показує машиністу положення посудин в стволі.

Під час роботи підйомної машини при проходженні або поглибленні ствола на реборді барабана має наноситися позначка верхнього зрізу розтруба прохідницького підвісного помосту.

На лебідках, призначених для підвішування обладнання під час проходки вертикальних стволів, індикатор глибини не потрібен.

Кожна підйомна машина повинна мати справно діючі:

а) самописець швидкостемір (для машин з швидкістю понад 3 м/с, встановлених на поверхні). Тахограми мають зберігатися протягом 3 місяців;

б) вольтметр і амперметр;

в) манометри, що показують тиск стиснутого повітря або масла в гальмівній системі.

Підйомні установки, що вводяться в експлуатацію, мають оснащуватися реєстратором основних параметрів роботи.

4.9.4. Кожна підйомна машина і лебідка повинні мати систему механічного робочого гальмування і систему запобіжного гальмування з незалежним один від одного вимиканням приводу. Загальний виконавчий орган має діяти на орган намотування.

У прохідницьких лебідках і лебідках для рятувальних драбин (швидкість руху кінцевого вантажу не більше відповідно 0,2 і 0,35 м/с) має бути маневрове гальмо на валу двигуна або на проміжному валу, запобіжне гальмо, що впливає на орган намотування, стопорний пристрій на барабані (храповий зупинник) і пристрій блокування, що унеможливлює пуск електродвигуна у напрямку опускання вантажу при включених запобіжному гальмі та стопорному пристрої.

4.9.5. У загальмованому (нерухомому) стані підйомної машини (лебідки) відношення величин гальмівних моментів , які створюються як запобіжним гальмом так і робочими гальмами, до статичних моментів мають бути не менші за наведені в табл. 4.5

Таблиця 4.5

* Примітка. Значення коефіцієнта К для проміжних кутів нахилу, не вказаних в табл. 4.5, визначається шляхом лінійної інтерполяції.

Для виробок із змінними кутами нахилу гальмівний момент повинен розраховуватися для кожної з ділянок шляху з постійним кутом нахилу і прийматися за найбільшим із набутих значень.

Робоче гальмо для машин із шківами тертя (пружинно-пневматичним з вантажною частиною приводу гальма) може настроюватися на створення гальмівного моменту меншого за той, що утворюється запобіжним гальмом, але не менший за двократний статичний момент.