На кожному об'єкті газового господарства всі апарати, вузли та деталі повинні бути зашифровані та пронумеровані, в тому числі засувки, кон- денсатовідвідники, свічки, повітровики, компенсатори, фланцеві з'єднання, колони.
При цьому позначення колон під газопроводи повинні відповідати зазначеним у робочих креслениках.
Номери та шифри повинні бути нанесені незмивною фарбою на видних місцях обладнання та конструкцій.
У будівлях і приміщеннях з обслуговування газового господарства повинні вивішуватися чіткі схеми газових пристроїв із вказівкою їх шифрів і номерів.
На кожен об'єкт газового господарства повинен бути складений паспорт (додаток 1).
Паспорти, що складені по формах, що встановлені раніше, є діючими з урахуванням унесення у них змін за формою додатка 1.
Ведення паспортів покладається на керівників цехів, за якими закріплені відповідні об'єкти газового господарства.
У процесі експлуатації в паспорт повинні вноситися всі зміни з додатком креслеників або схем змін, а також дані про проведені ремонти (поточні, капітальні).
У виробничих і посадових інструкціях повинен установлюватися порядок, що забезпечує по кожному закріпленому за цехом газовому об'єкту та ділянці газопроводу постійний контроль і повне обслуговування з боку експлуатаційного персоналу.
Газова арматура, регулятори різного призначення, запобіжні пристрої, автоматичні сигналізатори тощо повинні мати паспорти заводів- виготовлювачів.
За кожним газовим об'єктом або групі газових об'єктів повинні вестися агрегатний та експлуатаційний журнали (додаток 4).
В агрегатному журналі ведеться облік виконаних ремонтів, ревізій та настроювання приладів газових агрегатів (додаток 4).
В експлуатаційному журналі відмічаються несправності, виявлені протягом кожної зміни, допущені порушення з охорони праці, охорони навколишнього природного середовища, а також даються пропозиції щодо усунення порушень у встановлений строк.
Журнали повинні бути прошнуровані та знаходитися у віданні персоналу, призначеного керівниками цехів.
Контроль і керівництво за правильною експлуатацією газового господарства визначаються роботодавцем та оформлюється наказом по підп риємству.
Запірна арматура перед установленням на газопроводах повинна бути піддана ревізії та випробуванню відповідно до технічних умов проектної організації - генпроектувальника.
Газове обладнання та газопроводи повинні піддаватися профілактичним оглядам, ревізії та ремонтам згідно з планом організації та проведення газонебезпечних робіт (додаток 3) у терміни, затверджені роботодавцем. При визначенні термінів проведення ремонтів повинні враховуватися відповідні рекомендації заводів-виготовлювачів по експлуатації обладнання, наведені в паспортах і технічних умовах.
Ревізія систем автоблокування та сигналізації агрегатів, що споживають газ, повинна здійснюватися в терміни, зазначені в паспортах або технічних умовах заводів-виготовлювачів.
Щільність приєднання імпульсних труб і гумовотканинних рукавів до штуцерів газопроводів і засобів вимірювальної техніки, розташованих у приміщеннях, повинна перевірятися не рідше одного разу на тиждень, а поза приміщеннями - не рідше одного разу на місяць.
Перевірка щільності повинна проводитися візуально.
Огляд газопроводів, газових апаратів і обладнання повинен зд ій снюватися не менше двох разів на рік комісією, призначеною начальником цеху, в веденні якого перебувають об'єкти газового господарства.
Огляд повинен включати перевірку:
стану та справності дії затворів, свічок, конденсатовідвідників, компенсаторів, регуляторів, запірної арматури, газопальникових пристроїв і пристроїв сигналізації;
щільності люків і свічок, перевірку водяних затворів;
щільності зварених швів і фланцевих з'єднань газопроводів і апаратів, що перебувають усередині будівель;
стану трубопроводів, положення трубопровідної арматури, колон, їх опорних сідел і башмаків, анкерних болтів і надземної частини фундаментів;
виконання цих Правил, а також ведення агрегатного та експлуатаційного журналів.
Результати огляду повинні оформлятися актами з вказівкою необхідних заходів щодо усунення виявлених дефектів і робіт з планово-попереджувальних ремонтів.
Акти цехової комісії повинні затверджуватися начальником цеху та зберігатися в справах цеху. Копії затверджених актів цехової комісії повинні направлятися відділу головного енергетика підприємства.
Про всі роботи, проведені на виконання заходів, зазначених в актах, необхідно робити записи в агрегатному журналі та позначку в паспортах газопроводів і газових апаратів.
Зовнішні поверхні міжцехових і цехових газопроводів, а також газових апаратів необхідно покривати лаком або емаллю, що витримує температурні зміни та вплив атмосферних опадів, через кожні 5 років, а фланці та болти - через кожні 2 роки, згідно з Технічними умовами на виготовлення, монтаж, випробування, захист від корозії, фарбування газопроводів коксового та доменного газів з робочим тиском 0,035 МПа (0,35 кг/см ), затвердженими головним інженером Гипрококсу 03.07.2000 (ТУ-85811).
На газопроводи та апарати, їхні опорні конструкції, майданчики та сходи, розташовані в місцях, забруднених корозійноактивними газами або парами один раз у 3 роки повинне наноситися спеціальне антикорозійне покриття.
Вогневі роботи (зварювання, газове різання тощо) на вибухопожежонебезпечних об'єктах газового господарства повинні виконуватися відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.12-01, а також із урахуванням вимог НАПБ 01.039-2001 і технічних умов проектної організації генпроектувальника ТУ-85811-2000 р.
При цьому в обов'язковому порядку повинні дотримуватися таких вимог:
при проведенні ремонту об'єкта частина обладнання, що ремонтується, до заглушок, повинна бути заземлена. Заземлювальний провідник повинен приварюватися до апарата газовим зварюванням після проведення підготовчих заходів, що забезпечують безпечне проведення вогневих робіт;
довибухова концентрація горючих газів і парів у устаткуванні та небезпечній зоні, де проводяться вогневі роботи, повинна становити не більше ніж 20 % нижньої концентраційної межі по ши рення полум’я (далі - НКМП);
вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати граничнодопустимих концентрацій (далі - ГДК), установлених санітарними нормами;
газонебезпечні роботи повинні проводитися з дотриманням вимог розділу
цих Правил;
наряд-допуски повинні оформлятися по кожному місцю (точці) проведення вогневих робіт.
При проведенні вогневих робіт на відстані менше ніж 25 м від газопроводів, газової апаратури та вибухопожежонебезпечних місць суміжного цеху наряд-допуск і план проведення вогневих робіт повинні бути погодженими з начальником суміжного цеху або його заступником.
Газове різання та зварювання на діючих зовнішніх газопроводах і апаратах дозволяється робити при надлишковому тиску газу в них не менше ніж 0,5 кПа (50 мм.вод.ст.) і не більше ніж для:
доменного газу 5,0 кПа (500 мм.вод.ст.);
коксового газу 3,0 кПа (300 мм.вод.ст.);
природного газу 1,0 кПа (100 мм.вод.ст.).
Для газопроводів змішаного газу верхня припустима межа тиску повинна прийматися по газу, що переважає в суміші по обсягу. Врізання нових газопроводів у діючі, що перебувають під зазначеним вище тиском, дозволяється робити тільки на зовнішніх газопроводах і апаратах.
Для зниження можливості загоряння коксового газу до початку роботи треба обробити поверхні газопроводів, фланців і заглушок вапняним молоком.
Електрозварювальні роботи на газопроводах при ремонтах дозволяється робити при надлишковому тиску газу в них не більше ніж 0,3 МПа (3 кгс/см ).
Для контролю тиску газу в місці провадження робіт повинен бути встановлений манометр з постійним спостереженням за його показниками протягом усього часу роботи.
Г азове різання та зварювання на діючих газопроводах і апаратах, що перебувають під розрідженням, не дозволяється.
Для уникнення утворення великого полум'я при проведенні газового різання або зварювання на діючих газопроводах місця виходу газу необхідно чеканити азбестовим шнуром, металевими клинками та обмазувати м'якою шамотною глиною, змішаною з азбестовим дрібняком.
На місці проведення робіт необхідно мати первинні засоби пожежогасіння.
Після врізання в діючий газопровід, що працює під тиском, виконаний зварений шов після зачищення повинен перевірятися на щільність мильним розчином.
При виконанні зварювання або газового різання в прим іщ еннях (місцях), де прокладені газопроводи та є агрегати, що споживають газ, повинна проводитися перевірка повітря на загазованість, при цьому вміст горючого газу в повітрі повинен бути не більше ніж 20 % від нижньої концентраційної межі по ши рення полум’я (НКМП).
Відбирання проб повітря треба робити: для газу, що легше повітря (коксовий, природний тощо), - з верхньої зони; для доменного - з верхньої та нижньої зон.
Протягом усього часу проведення зварювання або газового різання зазначені приміщення (місця) повинні добре провітрюватися.
При необхідності відключення ділянки газопроводу або газового апарата з наступним виконанням робіт усередині вони повинні бути відділені від діючих газопроводів за допомогою наявних запірних пристроїв, при цьому за запірним пристроєм, що вимикає, повинна бути встановлена заглушка.
Розбирання фланцевих з'єднань на внутрішніх газопроводах опалювального газу коксових батарей (заміна діафрагм, засувок, ділянок газопроводів, установлення заглушок, ремонт газопідігрівачів) робити на відключеній та від- глушеній ділянці газопроводу після встановлення відсікувальних пристроїв на зовнішній ділянці газопроводу, за винятком робіт із нормальним веденням технології обігрівання коксових печей (чищення та змащення кантувальних і стопорних кранів «на газ», заміна регулювальних циліндрів і шайб, гнучких і гумових шлангів, знеграфічувальних пристроїв і їх деталей, кантувальних кранів, газоповітряних клапанів, вхідних патрубків корнюрів).
При виявленні нещільності розподільних газопроводів або арматури та пропускання газу необхідно негайно відключити автоматику кантування, припинити обігрівання, знизити тиск газу до 500 Па (50 мм вод.ст.) і вжити заходів до швидкого усунення виявлених нещільностей силами чергового персоналу під відповідальним спостереженням і вживанням необхідних заходів відповідно до правил проведення газонебезпечних робіт.
При значних ушкодженнях газопроводів останні заповнюються парою, подача газу на обігрівання припиняється до повної ліквідації ушкодження.
При спрацьовуванні сигналізатора довибухових концентрацій персонал, що працює, повинен негайно залишити загазоване приміщення до повного його провітрювання.
Для звільнення від коксового газу відключених апаратів і ділянок газопроводу треба здійснювати їх пропарювання та продування водяною парою.
Закінчення продування треба визначати шляхом аналізів, при яких залишковий вміст газу в апаратах і газопроводі не перевищує:
по показнику вибуховості - 20 % НКМВ;
по показнику наявності шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони - не вище ГДК відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.
Продування газопроводів доменного газу повинно здійснюватися інертним газом (азотом) або повітрям з закінченням продування при вмісті оксиду вуглецю, що не перевищує 20 мг/м у 2-х послідовно взятих пробах з внутрішньої порожнини газопроводу.
Закінчення продування газопроводів природного газу треба визначати аналогічно шляхом аналізу на вміст метану, якого в пробах не повинно бути більшеніж 1 % від обсягу.
Газопроводи та апарати при заповненні горючим газом повинні продуватися до повного витиснення всього повітря. Продування повинне робитися тільки через свічки. Продування з випусканням газоповітряної суміші в топки печей, котлів і інших агрегатів не дозволяється. Перед продуванням газопроводу засувки повинні бути встановлені в потрібне положення, водяні затвори залиті водою, а всі люки, лази та свічки щільно закриті, за винятком тієї свічки, через яку буде робитися продування.
Продування газопроводів треба робити безупинно та послідовно по ділянках із поступовим наближенням до споживачів. Підпалювання газу, що випускається при продуванні, не дозволяється. Закінчення продування повинне визначатися тільки шляхом аналізу проб газу, що відбирають з кінцевої свічки, на яку ведеться продування. При цьому вміст кисню в газі не повинен перевищувати 1 % у двох послідовно відібраних пробах.
Продування газопроводів коксового та доменного газів повинне проводитися з урахуванням вимог підпунктів 7.29.1, 7.29.2, Правил технічної експлуатації коксохімічних підприємств, затверджених наказом Мінпромполітики України 05.07.2002 № 305.
У період продування газопроводу в місцях викиду газоповітряної суміші в атмосферу в радіусі 40 м повинен бути припинений рух усіх видів транспорту. Не дозволяється застосовування відкритого вогню та проведення зварювальних робіт, а також перебування людей, не пов'язаних з продуванням газопроводу. На час продування газопроводів і окремих апаратів у місць викидів газу повинні виставлятися пости.
Установлення та виймання заглушок, а також заміна вимірювальних діафрагм на діючих газопроводах, що розміщені поза приміщеннями, повинне проводитися при надлишковому тиску газу в них не менше ніж 0,5 кПа (50 мм.вод.ст.) і не більше ніж кПа для:
доменного газу 4,0 (400 мм.вод.ст.);
коксового або зм іш аного з ним газу 3,0 (300 мм.вод.ст.);
природного газу 2,0 (200 мм.вод.ст.).
Проведення ремонтних і інших робіт, пов'язаних з перебуванням людей всередині газопроводів і апаратів з шкідливими хімічними речовинами, дозволяється тільки після відключення та звільнення їх від газу відповідно до вимог підпунктів 13.1.24, 13.1.25 цих Правил.
Повітряне середовище в газопроводах і газовій апаратурі в процесі ведення робіт повинне перевірятися на вміст оксиду вуглецю шляхом узяття проб повітря в слабо вентильованих місцях не рідше ніж через кожну годину.
Застосовувати відкритий вогонь не дозволяється:
для обігрівання газопроводів і конденсатовідвідників;
для виявлення витоків газу, за винятком перевірки факелом герметичності арматури коксових батарей.
Перевірка щільності з'єднань і арматури газопроводів, нарізних і фланцевих з'єднань, швів тощо повинна проводитися мильним або іншим піно- утворювальним розчином. При негативних температурах у розчин слід додавати хлористий кальцій або хлористий натрій.
Мінімально припустимий тиск газу безпосередньо перед споживачем (після регулювальних пристроїв) не повинен бути нижче ніж 0,5 кПа (50 мм.вод.ст.).
При падінні тиску газу нижче мінімально допустимого споживачі газу повинні бути негайно відключені. Відключення повинне бути зроблене вручну навіть при наявності автоматичного пристрою, що вимикає.
Плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій, що розроблюються на підприємстві, повинні відповідати вимогам Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 17.06.99 №112 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99), і повинні охоплювати всі цехи, де є об'єкти газового господарства.
Протипожежний захист об'єктів газового господарства повинен вирішуватися відповідно до НАПБ 01.39-2001, НАПБ Б.06.004-2005, ДБН В.2.5- 13-98, НАПБ Б.03.001-2004, НАПБ Б.01.008-2004.
Гарячі поверхні обладнання, газопроводів, трубопроводів, де можливий їх контакт з обслуговуючим персоналом, повинні бути теплоізольо- вані з забезпеченням температури на поверхні ізоляції не вище ніж 45оС, а також відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88. Для теплоізоляції газопроводів, трубопроводів слід використовувати негорючі або важкогорючі матеріали.
Експлуатація газопроводів
За станом газопроводів повинен бути встановлений систематичний контроль. Не рідше одного разу за добу слід робити огляд газопроводів, опорних конструкцій та запірної арматури по всій трасі, при цьому повинна бути перевірена справність дії конденсатовідвідників, дросельних клапанів і інших пристроїв. Перевірка справності дії запірної арматури повинна здійснюватися не рідше одного разу в квартал.
Огляд компенсаторів і їх запірної арматури повинен робитися не рідше одного разу на місяць. У зимовий час особливу увагу треба звертати на обігріванняабо утеплення місць, де можливе обмерзання.
Перевірка опору в газопроводах, апаратурі та устаткуванні повинна здійснюватися щодекади.
Щільність цехових газопроводів повинна перевірятися при робочому тиску газу один раз у півріччя шляхом візуального огляду. Щільність фланцевих з'єднань і арматури повинна перевірятися шляхом нанесення мильного розчину.
Усі виявлені несправності повинні негайно усуватися. Результати оглядів і перевірки справності дії пристроїв на газопроводах повинні бути записані в експлуатаційному журналі з указівкою вжитих заходів з усунення несправностей.
Строки систематичних оглядів і перевірок справності дії окремих пристроїв газопроводів при їх експлуатації повинні бути уточнені відповідними наказами по цехах у залежності від місцевих умов.
При різкому зниженні тиску газу в газопроводах, що працюють під надлишковим тиском, повинні бути вжиті заходи для термінового відключення споживачів газу. При цьому надлишковий тиск газу в одному з міжцехових газопроводів повинен підтримуватися за рахунок перепускання газу з іншого газопровода.
Для короткочасної підтримки надлишкового тиску в цехових газопроводах дозволяється подавання в них пари.
Подавання пари в газопроводи для пропарювання, продування та відігрівання треба робити поступово у відповідності з виробничою інструкцією. Пі дв ищ ення температури газу в газопроводах не повинне перевищувати 15 °С протягом однієї години. Підвищення температури в газопроводах прямого та зворотного коксового газу вище ніж 85 °С не дозволяється.
Якщо тиск газу на якій-небудь ділянці газопроводу падає до нуля, перед пуском повинні бути продуті газом, крім цієї ділянки, усі наступні за ходом газу газопроводи, уключаючи цехові газопроводи та відводи до споживачів. Продування газопроводів повинне робитися з дотриманням вимог підпункту 13.1.25 цих Правил.
За відкладенням нафталіну та утворенням льоду в газопроводах повинен бути встановлений ретельний контроль шляхом періодичних вимірів перепадів тиску. Видалення з газопроводів крижаних пробок і нафталінових відкладень повинне робитися обігріванням пари з дотриманням вимог підпункту
цих Правил.
Нівелювання діючих газопроводів має робитися один раз в 5 років, а новоспорудже - щорічно протягом двох років після закінчення будівництва. Результати нівелювання повинні зіставлятися з проектними даними та результатами попереднього нівелювання.
Відхилення від проектних відміток, що можуть призвести до небезпечного перерозподілу навантажень на опори та порушити схему конденсатовідводу, повинні бути негайно усунуті.
Якщо поблизу фундаментів опор діючих газопроводів виконуються роботи з риттям котлованів або траншів, нівелювання газопроводів на цих ділянках повинне робитися так само, як і для новоспоруджених.
Дані нівелювання повинні записуватися в паспорт газопроводу.
Експлуатація газового обладнання агрегатів , що споживають газ
Перед пуском у роботу агрегатів, що споживають газ, слід провітрити топки та димоходи, використовуючи для цього вентилятор для подачі повітря до пальників або димосмок, а за їх відсутності - тягу димаря. Час провітрювання повинен бути зазначений в технологічній інструкції.
До розпалювання газоспоживального агрегата повинні бути продуті газом газопровід перед колектором агрегата через свічку, а потім колектор агрегата через кінцеву свічку. Продування газопровода та колектора агрегата повинне робитися при закритих засувках на пальниках.
Безпосередньо перед запалюванням пальників необхідно перевірити наявність достатнього тиску газу в газопроводі перед газоспоживаючим агрегатом, а при подачі повітря від дуттьових пристроїв і тиск повітря. Крім того, повинна бути перевірена наявність розрідження в топці або димопроводі (до регулювального клапана) та за потреби повинна бути відрегульована тяга.
Вимикальний пристрій на газопроводі перед пальником дозволяється відкривати тільки після піднесення до пальника запальника, факела або іншого засобу, що запалює газ.
При запалюванні пальників у топку слід подавати мінімальну кількість повітря, що забезпечує повне згоряння газу та виключає відривання полум'я від пальника. Тяга повинна бути обмежена. Пальники слід запалювати в такому порядку:
прикрити регулювальні дросельні клапани повітроводів дуттьових пальників, а регулювальні шайби інжекційних пальників закрити;
відкрити швидкодійний відсічний клапан на газопроводі дуттьових пальників і зафіксувати його у відкритому положенні. Відкрити засувку або крани на останньому за ходом газу пальнику та плавно подати газ на відкрите полум'я запальника (факела). Потім послідовно відкрити засувки на інших пальниках.
Відсічний швидкодійний клапан на газопроводі включити в дію після досягнення сталої роботи пальників.