огляду;
статичному випробуванню, що на 25% перевищує його вантажопідіймаль-ність.
7.1.8. На кожній вантажопідіймальній машині повинна бути прикріплена на видному місці табличка з зазначенням назви виготовлювача або його товарного знаку, вантажопідіймальності, дати виготовлення, порядкового номера, дати наступного випробування, а також іншої інформації у відповідності з нормативними документами.
7.1.9. Електрообладнання і заземлення транспортних і вантажопідіймаль-них засобів повинні відповідати вимогам ПУЕ.
7.1.10. До керування вантажопідіймальним і транспортним обладнанням допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли навчання і перевірку знань на право керування машинами.
7.1.11. Вантаж повинен бути розміщений і закріплений на транспортному механізмі таким чином, щоб він:
не створював небезпеки водію і оточуючим;
не обмежував водію оглядовість;
не порушував рівноваги транспортного засобу;
не закривав світові і сигнальні пристрої, а також номерні знаки і реєстраційні номери.
7.1.12. Підіймально-транспортне обладнання, транспортні засоби при виконанні вантажо-розвантажувальних робіт повинні бути в стані що виключає їх самовільне переміщення.
7.1.13. Місця виконання вантажо-розвантажувальних робіт повинні бути обладнані знаками безпеки згідно ГОСТ 12.4.026-76*.
7.1.14. Уздовж передньої кромки автомобільної і залізничої рампи треба влаштовувати знімні відбійні бруски перетином 150х150мм для попередження з`їздуколіс вантажопідіймального транспорту за край рампи.
7.1.15. На вантажопідіймальні машини і устаткування, а також на місце проведення робіт по переміщенню вантажів не допускаються особи, які не мають прямого відношення до виконання робіт.
7.2. Вимоги безпеки під час роботи на вантажопідіймальних машинах
7.2.1. Вантажо-розвантажувальні роботи повинні виконуватись у відповід-ності з вимогами ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.3.002-75, вказівками експлуатаційної документації заводів - виготовлювачів устаткування, а також цих Правил.
7.2.2. Строповку вантажів треба виконувати інвентарними стропами від-повідно до Правил будови і безпечної експлуатацїї вантажопідіймальних кранів. Перед підійманням і переміщенням вантажів повинні бути перевірені стійкість вантажів і правильність їх строповки. Способи строповки повинні виключати можли-вість падіння вантажів.
7.2.3. Під час роботи на вантажо-підіймальних машинах не допускається:
вхід на вантажопідіймальну машину під час її руху;
перебування сторонніх людей в зоні дії працюючіх вантажопідіймальних механізмів та під піднятим вантажем;
підіймання вантажу, що знаходиться в нестійкому положенні;
підіймати вантаж до обмежувача підйому;
робота при несправних приладах безпеки та гальмах;
підіймання вантажу, що засипаний землею або примерз до землі, а також закладеного іншим вантажем;
під час перерви в роботі і по закінченню її залишати вантаж у підвішеному стані.
7.2.4. Установлювати стріловий кран слід на всі наявні в крана опори, під які повинні підкладатися міцні і стійкі прокладки.
Установлення крана повинно проводитися так, щоб при роботі відстань між поворотною частиною крана при будь-якому його положенні та будівлями, штабелями вантажів та іншими предметами була не менше 1 м.
7.2.5. Не дозволяється установлювати крани для роботи на свіжонасипа-ному неущільненому грунті, а також на площадці з ухилом, що перевищує указа-ний в експлуатаційній документації.
7.2.6. При роботі вантажопідіймальної машини необхідно:
розпочинати вантажні операції, переконавшись у безпеці оточуючих осіб;
заздалегідь знати вид вантажу;
під час підготовки вантажу до підіймання слідкувати за його кріпленням, не допускати підіймання неправильно закріплених вантажів;
підняти вантаж на висоту не більше 0,2...0,3 м і переконатися в надійності дії гальма, чи добре підвішений вантаж, чи стійкому положенні кран, після чого продовжити підіймання.
7.2.7. Блоки і талі повинні бути установлені на спеціальних опорах. Забороняється закріпляти лебідки, блоки і талі за стойки, стіни, дерев`яні бруски і інші елементи конструкції будівель.
7.2.8. При експлуатації талі необхідно дотримуватися наступних заходів без-пеки:
напрямні ролики, відбійний брус і трос повинні бути в справному стані;
перед включенням магнітного пускача повинен бути поданий визначений звуковий сигнал.
Не допускається:
направляти рукою чи будь-яким предметом канат, намотуваний на барабан лебідки;
закріплювати канат при працюючому барабані;
працювати зі зношеними ребрами барабанів.
7.2.9. Відстань від підлоги до гака талі, тельфера, який знаходиться у верхньому положенні, повинна бути не менше 3 м.
7.2.10. Вантажні гаки повинні бути споряджені запобіжними замками, які запобігають самовільному випаданню знімного вантажозахоплювального пристрою.
7.3. Автонавантажувачі, машини наземного безрейкового електрифікова-ного транспорту
7.3.1. Виїзд навантажувачів з гаража без перевірки технічного стану не допускається.
Технічний стан машин при виїзді з гаража і поверненні після роботи реєс-трується в журналі реєстрації транспорту.
7.3.2. При виконанні вантажо - розвантажувальних робіт необхідно:
оглянути місце роботи;
під час руху уважно слідкувати за дорогою. Якщо вантаж має великі розміри по ширині і висоті, то рекомендується рухатися заднім ходом;
перед початком руху подавати звуковий сигнал;
набирати швидкість і гальмувати плавно (різке гальмування допускається тільки при появі небезпеки);
постійно слідкувати за роботою всіх вузлів машини, в разі виявлення несправності припинити роботу до її усунення;
негайно припинити роботу і повідомити адміністрацію, якщо виникає небез-пека життю і здоров`ю людей;
на слизький дорозі гальмувати електродвигуном, знижуючи обороти і плавно гальмуючи робочим гальмом;
сповільнювати хід машини на поворотах, в проїздах через ворота і двері при наближенні до перехрестя і місць, де знаходяться люди;
при повороті за ріг пригальмувати і подати звуковий сигнал;
при застосуванні перехідних містків переконатися в їх міцності і надійності закріплення;
захопити піддон на всю довжину вил;
при поганій видимості рухатися повільно, подаючи сигнал.
7.3.3. Забороняється:
передавати управління транспорту іншій особі;
подовжувати та поширювати платформи електровізків;
залишати транспорт у проходах, проїздах та на ухилах;
відривати затиснений або примерзлий вантаж, підіймати вантаж за відсут-ності під ним отвору для проходу вил навантажувача;
працювати на підлогах, які не мають необхідної міцності та мають вибоїни і інші несправності;
робити різкі повороти на великій швидкості;
перевозити на вантажопідіймальному транспорті будь-кого;
дотикатися до відкритих струмопровідних частин;
залишати машину при піднятому вантажі;
працювати на машинах із знятими щитками, кришками;
заїзджати у вибухонебезпечні і пожежонебезпечні приміщення;
переміщати вантажі волоком або штовханням.
7.4. Конвеєри, транспортери і інше устаткування
7.4.1. Переміщення пересувних конвеєрів треба здійснювати під безпосе-реднім наглядом особи, відповідальної за безпечне виконання робіт. При цьому від конвеєра повинно бути відключене електроживлення, вжиті заходи, які забезпечують безпеку працівників, зайнятих пересуванням конвеєра.
Кабель живлення повинен бути захищений від механічних пошкоджень.
7.4.2. Не допускається переміщати конвеєр у робочому положенні. Перед пересуванням і після закінчення роботи необхідно опустити конвеєр у крайнє нижнє положення.
7.4.3. Стрічкові конвеєри, окрім того, повинні відповідати таким вимогам:
приймальні та видавальні пристрої повинні бути розміщені таким чином, щоб виключалась нерівномірність поступлення вантажу, його удари об полотно або падіння на підлогу, а також можливість дотикання обслуговуючого персоналу до рухомих частин;
натяг робочого полотна повинен бути відрегульований так, щоб виключалась можливість сповзання і падіння вантажу;
7.4.4. Забороняється спиратися на конвеєр, переходити через рухому стрічку і навантажувати її не властивим вантажем. Регулювання та натяг стрічки слід проводити тільки після зупинки конвеєра.
7.4.5. Конвеєри повинні бути негайно зупинені при:
боковому зміщенні стрічки, скребків, ковшів;
надривах або порізах стрічки;
несправності заземлюючих пристроїв, кінцевих вимикачів, системи електричного захисту, сигнальних приладів.
7.4.6. Перед початком ремонту, очищення, змащування, усунення несправностей конвеєр повинен бути відключений від електромережі, запобіжники зняті і пусковий пристрій закритий на замок. На пусковому пристрої повинен бути вивішений плакат з написом: НЕ ВКЛЮЧАТИ! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ. Ключ від замка повинен знаходитися у відповідальної особи, яка здійснює ремонт конвеєра.
7.4.7. Швидкість руху ручних візків не повинна перевищувати 5 км/год.
7.4.8. Вантажі, укладені на вантажні вiзки з рухомими вилами, повинні бути укладенi на піддони або в будь-яку транспортну тару, розміри якої не перевищують 1000х1200 мм.
7.4.9. При використанні вiзків підлога повинна бути рівною і мати тверде покриття. Пандуси повинні мати ухил не бiльше 3о. Проїзди повинні бути вільними.
7.4.10. При переміщенні вантажу униз по похилій пiдлозi робітник повинен знаходитися позаду вiзка.
7.4.11. При переміщенні вантажу, укладеного у високий штабель, необхідно залучити ще одного робітника для підтримки штабеля.
7.4.12. Забороняється:
підіймати, переміщати вантаж, який перевищує вантажопідіймальність візка;
знаходження людей на шляху переміщення вантажу.
7.4.13. Після закінчення роботи вiзок ставиться на рівну поверхню, при цьому рама гідравлічного вiзка опускається в горизонтальне положення.
7.4.14. При користуванні вiзками з підіймальними платформами заздалегідь перевіряють справність підіймального механізму, а після цього встановлюють на них вантаж.
7.4.15. Перед укладкою вантажів на візок з площадкою яка підіймається гідроприводом, перевіряється справність гідравлічного насоса шляхом підіймання і опускання площадки без вантажу.
7.4.16. При перевезенні бочок візком необхідно встановлювати їх на днище.
8. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА
8.1. Загальні вимоги
8.1.1. Проектування, будова, монтаж і експлуатація електричних установок повинно здійснюватись у відповідності з вимогами Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), ГОСТ 12.2.007.7-83, ГОСТ 12.2.007.0-75, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕЕС), СН 174-75, РД 34.21.122-87 і цих Правил.
8.1.2. У всіх незалежно від призначення приміщеннях, що після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути знята напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово).
8.1.3. Електроприймачі виробничих приміщень, що замикаються, і в яких є вибухо- і пожежонебезпечні зони будь-яких класів, повинні мати апарати для відключення ззовні силових і освітлювальних мереж незалежно від наявності таких апаратів усередині приміщення. Апарати, які відключають, повинні бути доступні для обслуговування у будь-який час доби.
8.1.4. У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу приміщень застосуван-ня електронагрівальних приладів забороняється.
8.1.5. Дверці шафок або ящиків з електроапаратурою повинні замикатися за допомогою спеціального ключа або замка з ключем, який виймається.
Ключі повинні знаходитись у чергового електротехнічного персоналу.
8.1.6. Незалежно від прийнятого способу захисту на всіх дверцях шафок, ніш тощо, з електрообладнанням напругою більше 42 В, а також на огорожах, які закривають електроапаратуру, повинні бути нанесені попереджувальні знаки високої електричної напруги, виконані за ГОСТ 12.4.026-76*.
8.1.7. У господарствах повинна зберігатися технічна документація, у відпо-відності з якою електроустановки допущені до експлуатації.
8.1.8. Усі зміни в електроустановках, що вносяться в процесі експлуатації, повинні негайно відображатись у схемах і кресленнях за підписом особи, відпо-відальної за електрогосподарство, із зазначенням її посади і дати внесення змін.
8.1.9. Керівник господарства спільно із спеціалістом з охорони праці визначає перелік професій неелектротехнічного персоналу, що пов`язаний з роботою, під час виконання якої може виникнути небезпека ураження електричним струмом. Цей персонал повинен проходити щорічну перевірку знань безпечних методів роботи на установці, яку він обслуговує.
Перевірку знань проводить відповідальний за електрогосподарство, або за його письмовим наказом, особа з групою по електробезпеці не нижче III.
Надання групи I неелектротехнічному персоналу оформляється в спеціаль-ному журналі за підписом перевіряючого і того, кого перевіряють.
8.1.10. Під час ремонту, а також обслуговування електроустановок і електрообладнання застосування металевих драбин забороняється. Робота з використанням приставних драбин повинна проводитись двома робітниками, один з яких знаходиться внизу.
8.1.11. Якщо в результаті короткого замикання або виходу з ладу ізоляції механізм чи вантажопідіймальна машина опиняться під напругою, доторкуватися до них і спускатися з них на землю, або підійматися на них до зняття напруги, забороняється.
8.1.12. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів має виконуватися відповідно до вимог
РД 34.21.122-87.
8.2. Робота з переносним електроінструментом
8.2.1. Електроінструмент і ручні електричні прилади повинні відповідати ви-могам ГОСТ 12.2.013.0-91, ПТЕЕС, ПУЕ і експлуатаційній документації заводу-виготовлювача.
8.2.2. Забороняється експлуатувати машини, які не захищені від впливу крапель або бризок, а також на відкритих майданчиках під час снігопаду або дощу.
Кожна машина повинна мати інвентарний номер і зберігатися в сухому при-міщенні.
8.2.3. У приміщеннях без підвищеної небезпеки необхідно користуватись ін-струментом і переносними світильниками напругою не вище 220 В, у приміщеннях з підвищеною небезпекою - не вище 42 В, в особливо небезпечних приміщеннях - не вище 12 В.
8.2.4. Під час користування електроінструментом, ручними електричними машинами і ручними світильниками їх провід або кабель повинні підвішуватися.
Безпосереднє стикання проводу і кабеля з металевими, гарячими, вологими і масляними поверхнями не допускається.
При виявленні будь-яких несправностей робота з ручними електричними машинами або ручними електричними світильниками має бути негайно припинена.
8.2.5. Ручні електричні машини, електроінструмент, ручні світильники і допоміжне обладнання піддаються періодичним перевіркам і випробуванням спеціально закріпленим персоналом з групою по електробезпеці не нижче III. Перевірка ізоляції електроінструменту, переносних світильників, трансформаторів, перетворювачів частоти, захисних пристроїв, що вимикають, кабеля повинна проводитись не рідше одного разу в 6 місяців.
8.3. Зарядка акумуляторних батарей
8.3.1. Зарядку акумуляторних батарей згідно з ПУЕ необхідно проводити в спеціально відведеному окремому приміщенні - акумуляторній, обладнаній спе-ціальними столами і стелажами з кислотостійким покриттям, на яких розміщуються акумуляторні батареї для зарядки.
8.3.2. Експлуатаційне обслуговування акумуляторної повинно здійснюватися спеціально підготовленим персоналом з групою по електробезпецi не нижче III.
8.3.3. У приміщеннях зарядної повинні бути індивідуальні засоби захисту, інструменти з ізольованими ручками, скляний чи фарфоровий кухоль з носиком ємкістю 1,5-2 л для виготовлення електролiту і доливання його в посудини, нейтралiзуючий розчин соди (5%) для кислотних батарей і борної кислоти або оцтової есенцiї (одна частина есенцiї на шiсть частин води) для лужних батарей.
8.3.4. У приміщенні приготування електроліту повинні бути умивальник з проточною водою, нейтралізуючий розчин, набір спеціального посуду і вимірю-вальних приладів, засоби індивідуального захисту.
8.3.5. В акумуляторному відділенні повинні знаходитися умивальник, мило, вата в упаковці, рушник і закриті посудини з 5 і 10%-ним нейтралізуючим розчином питної соди (для шкіри тіла) та 2-5%-ним нейтралізуючим розчином питної соди (для очей). На всіх посудинах повинні бути зроблені чіткі написи з найменуванням вмісту.
8.3.6. При експлуатації лужних акумуляторів у якості нейтралізуючого розчину треба застосовувати 5-10%-ний розчин борної кислоти (для шкіри тіла) та 2-3%-ний розчин борної кислоти (для очей).
8.3.7. При виготовленні кислотного електролiту необхідно:
змішувати сірчану кислоту з дистильованою водою в спеціальних посудинах, виговлених з свинцевих, керамічних або пластмасових матеріалів. Використання скляного посуду забороняється;
виливати кислоту з бутлів у дистильовану воду тільки за допомогою спе-ціальних пристроїв для закріплення бутлів при їх нахилянні. Забороняється .вли-вати воду в кислоту.
8.3.8. При виготовленні лужного електролiту флакон з лугом треба відкри-вати обережно, без застосування великих зусиль. Щоб полегшити вiдкривання флакона, пробка якого залита парафiном, дозволяється прогрiвати горловину флакона ганчiркою, змоченою в гарячій воді.
8.3.9. Великі шматки їдкого калiю необхідно розколювати, покриваючи їх чистою тканиною. Наливши у чисту сталеву, фарфорову чи пластмасову посудину дистильовану воду, необхідно за допомогою сталевих щипців, пiнцета або металевої ложки покласти туди шматки роздрiбленого їдкого калiю і перемiшувати сталевою чи скляною паличкою до повного розчинення. Робочі, якi приготовляють електролiт, повинні бути одягнутi в захисний одяг (костюм бавовняний з кислотозахисним просоченням, фартух гумовий, полуботи гумові, окуляри захиснi і рукавички гумові). Штани костюма повинні одягатися поверх халяв полубот.
8.3.10. Пролита кислота повинна бути негайно знешкоджена розчином їдко-го калiю або розчином поташа чи соди, пролитий лужний електроліт - розчином борної кислоти або оцтової есенції
8.3.11. Електролiт, пролитий на стелажi, потрiбно витерти ганчiркою, змоченою в нейтралiзований розчин, а пролитий на пiдлогу - спочатку посипати тирсою і зібрати, після цього це місце змочити нейтралiзованим розчином і протерти сухою ганчiркою.
8.3.12. Акумуляторні батареї, якi установлюються для зарядки, необхідно з`єднувати між собою щільно примикаючими (притиснутими) зажимами (для кис-лотних акумуляторних батарей) або плоскими наконечниками (для лужних акуму-ляторних батарей), якi мають надійний електричний контакт, що виключає мож-ливість iскрiння.
З`єднувати зажими акумуляторних батарей дротом "закруткою" забороняється.
8.3.13. Контроль за зарядкою повинен здійснюватися тільки за допомогою контрольних приладів (термометра, навантажувальної вилки з вольтметром, арео-метра та ін.). Напруга акумуляторних батарей повинна перевірятися тільки на-вантажувальною вилкою з вольтметром. Перевіряти акумуляторну батарею коротким замиканням забороняється.
8.3.14. Для огляду акумуляторних батарей треба використовувати переносні електричні лампи напругою до 42 В.
8.3.15. Випрямнi установки, що застосовуються для зарядки акумуляторних батарей, повинні приєднуватися з боку перемінного струму через роз`єднувальний трансформатор.
8.3.16. З`єднувальнi муфти на зарядних агрегатах повинні бути огородженi запобiжними сiтками.
9. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
9.1. Загальні вимоги
9.1.1. Пожежна безпека господарств звірівництва повинна відповідати вимогам Закону України "Про пожежну безпеку", Правил пожежної безпеки в Україні, чинних стандартів, будівельних норм і правил (СНиП 2.01.02-85*, СНиП 2.10.03-84, СНиП 2.04.09-84, ГОСТ 12.1.004-91), норм технологічного проектування, ПУЕ, ПТЕЕС і цих Правил.
9.1.2. Забезпечення пожежної безпеки господарств покладається на їх керів-ників та уповноважених керівниками осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
Забезпечення пожежної безпеки під час проектування, будівництва і розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та буді-вельні організації.
9.1.3. Керівник (власник) зобов'язаний :
розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;
розробляти і затверджувати відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють в межах господарства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;
забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог, приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;
організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;
утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за приз-наченням;
створювати, в разі потреби, за рішенням трудового колективу пожежно-технічні комісії (ПТК) і добровільні пожежні дружини (команди) (ДПК) при числі працюючих більше 50 чоловік. Робота цих протипожежних формувань повинна бути організована відповідно до Типового положення про пожежно-технічну комісію і Положення про добровільні пожежні дружини (команди);
подавати на вимогу Державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів;
здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;
своечасно інформувати пожежну охорону про несправності пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;
проводити службове розслідування випадків пожеж;
у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду.