між шедами в групі в одному ряду - 4 м;
між відокремленими клітками в групі в одному ряду - 0,8-1 м, а між рядами кліток (прохід для перевезення кормів і гною) - 1,5 м.
Ширина кормогнойових проходів повинна збільшуватися в залежності від габаритів механізмів, а ширина службових проходів для однієї людини може бути зменшена до 0,7 м.
4.2.12. Годівниці і інші конструкції не повинні мати гострих кутів і інших не-безпечних виступів.
4.2.13. У виробничих приміщеннях повинні бути передбачені: місця для інст-рументів, вогнегасників, аптечки першої допомоги, а також плакати, попереджувальні написи з охорони праці, пожежної безпеки і виробничої санітарії.
4.2.14. Індивідуальні клітки для утримання хворих звірів повинні встановлю-ватись у шедах або в ізоляторі.
4.2.15. На кордоні території господарства повинна бути передбачена площадка з контейнерами для збирання трупів і конфіскатів від примусово забитих звірів.
4.2.16. Склад для деззасобів необхідно розташовувати у відокремленій бу-дівлі, склади в складі ветпункту - у відокремлених коморах.
4.2.17. Поверхня будівельних конструкцій і підлога виробничих будівель по-винні бути міцними, рівними і стійкими до хімічно-агресивного середовища, легко оброблятися при проведенні дезінфекції і вологого прибирання.
Конструкція підлоги повинна відповідати СНиП 2.03.13-88.
4.2.18. У приміщеннях кормоцехів, де за умовами технологічного процесу використовується вода, повинні бути передбачені вологовідвідні заглиблення, закриті на рівень з підлогою, решітками. Для забезпечення стоку рідини місцевий ухил до трапів повинен складати 2%. Решітки повинні бути виконані з матеріалу, що має невелику теплопровідність, неслизького за умов змочування і який легко піддається очистці.
Внутрішні поверхні стін повинні бути облицьовані плитками або іншим водовідштовхуючим матеріалом.
4.2.19. Підлога і стіни виробничих приміщень (кормоцех, пункт первинної обробки шкурок), при забрудненні жиром, повинні промиватися гарячим розчином мила або кальцинованою содою, по мірі необхідності, але не рідше одного разу за зміну.
4.2.20. Стіни приміщень для ветеринарної обробки звірів, стерилізаційної, лікувальних процедур, обробки спецодягу повинні бути до стелі облицьовані ке-рамічною плиткою.
Пофарбування виробничих і допоміжних приміщень повинні відповідати
СН 181-70.
4.2.21. Низ віконних отворів повинен бути на висоті не меньше 1 м від рівня підлоги.
4.2.22. Незалежно від наявності вентиляційних установок у виробничих при-міщеннях повинні бути передбачені пристрої для їх провітрювання. Кожний віконний отвір повинен мати не менше однієї фрамуги, що відкривається.
4.2.23. Двері і віконні рами повинні бути обладнані пристроями для відкриття і фіксування їх у потрібному положенні.
4.2.24. Біля дверних отворів виробничих і допоміжних приміщень не повинно бути порогів і виступів. В`їздний ухил повинен бути не більше 5о.
4.2.25. Розміри транспортних і комунікаційних галерей і естакад повинні від-повідати вимогам будівельних норм і правил, технології, при цьому висота проходів повинна бути не менше 2 м, а ширина не менше 0,8 м.
4.2.26. Пандуси для під`їзду до кормоцеху або холодильника повинні мати тверде покриття. Ширина пандусів для проїзду наземних транспортних засобів повинна не менше ніж на 0,6м перевищувати ширину навантаженого транспортного засобу. Схил пандусів необхідно приймати не більше 16% при розміщенні їх у закритих приміщеннях і не більше 10% при розміщенні зовні будівель. Для нормальної експлуатації транспортних засобів необхідно передбачати колесовідбійники і бокові обмежувачі.
4.2.27. Навіс над вантажо-розвантажувальними автомобільними рампами повинен перекривати автомобільний проїзд не меньше ніж 1,5 м від краю рампи. Поперечний ухил підлоги вантажо-розвантажувальної рампи і платформи повинен бути 1%.
4.2.28. Деревообробні дільниці необхідно розташовувати в окремих ізольо-ваних приміщеннях, обладнаних вентиляцією, освітленням, опаленням відповідно до ГОСТ 12.3.042-88.
4.2.29. Водогрійні і парові котли повинні встановлюватися в окремому при-міщенні не нижче II ступеня вогнестійкості на відстані не ближче 15 м від виробничих споруд. Площа приміщення котельної (для одного котла) повинна бути не менше 18 м2, висота 2,6 м.
4.2.30. При обладнанні котельних повинні витримуватися такі вимоги:
вхідні двері відкриватися назовні і не мати запорів усередині;
двері з побутових і інших приміщень відкриватися у бік котельної і мати пристосування для самозачинення;
підлога повинна бути негорючою;
площа віконних отворів повинна бути не менше 30% площі найбільшої стіни;
застосування склоблоків і армованого скла не допускається;
приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією, ава-рійним освітленням і мати аптечку з переліком медикаментів, що в ній знахо-дяться.
4.2.31. Баки для рідкого палива повинні бути встановлені поза котельною. У тих випадках, коли виконання цієї вимоги неможливе, допускається установка в котельній баків місткістю, що дорівнює добовій витраті.
4.2.32. Резервуари з рідким паливом повинні розташовуватися на відстані не менше 12 м від приміщення котельної і мати захист від блискавки.
Склади твердого палива можуть прилягати до приміщення котельної за умови відокремлення їх протипожежною стіною.
4.2.33. На території господарства повинні бути обладнані площадки для стоянки автомобілів і інших транспортних засобів (відкриті або з навісами). Площадки, дільниці технічного обслуговування і ремонту, пункт заправлення транспортних засобів паливом і мастильними матеріалами повинні відповідати
СНиП II-93-74 і забезпечувати зручне і безпечне заправлення транспорту.
4.2.34. Площадка для стоянки автомобілів повинна мати тверде покриття і ухили: у напрямку поздовжньої осі автомобілів - не більше 1%, у перпендикулярному напрямку - не більше 4%.
4.2.35. При наявності на заправному пункті кількох колонок їх необхідно розташувати так, щоб забезпечити безпечний проїзд і заправлення машин одночасно на всіх колонках.
4.2.36. Горловини резервуарів для нафтопродуктів і островки для заправних колонок повинні бути обладнані площадками для забезпечення вільного підходу до приймальних і замірювальних пристроїв. Площадки повинні бути розміщені на 0,15 м вище прилеглих проїздів.
Покриття проїздів повинно бути безіскровим, стійким до впливу нафтопродуктів і пожежобезпечним.
4.2.37. Складські будівлі і споруди повинні відповідати вимогам
СНиП 2.11.01-85*, СНиП 2.11.02-87.
4.2.38. У складських приміщеннях для зберігання харчових продуктів повинні бути передбачені:
огороджуючі конструкції без порожнеч з матеріалів, що не руйнуються гризунами;
суцільні і без порожнеч полотна зовнішніх дверей, воріт і кришок люків;
пристрої для закриття отворів каналів систем вентиляції;
огородження стальною сіткою (з вічком розміром не більше 12х12 мм) вентиляційних отворів у стінах і повітроводах, розташованих у межах висоти 0,6 м над рівнем підлоги і вікон підвальних поверхів.
4.2.39. Ворота складів повинні мати ширину не менше 2 м, а висоту не менше 2,4 м.
4.2.40. Для зберігання кормів тваринного походження (м`ясо-рибного), а також овочів необхідно встановлювати холодильники, які доцільно розташовувати поряд з кормоцехом, з`єднуючи приміщення критим проїздом, що дає можливість використовувати електронавантажувачі.
4.2.41. Приміщення машинного і апаратного відділень холодильника можуть бути розташовані в окремій будівлі або в прибудові до холодильника, від примі-щення якого воно повинно бути відділено капітальною стіною.
4.2.42. Вогнестійкість будівель машинних і апаратних відділень холодильників повинна відповідати СНиП 2.11.02-87.
4.2.43. Приміщення машинного відділення повинно мати не менше двох виходів, максимально віддалених один від одного, зокрема один з них безпосередньо назовні. Двері машинного і апаратного відділень повинні відкриватись у бік виходу.
4.2.44. Висота приміщення машинного відділення до низу несучих конст-рукцій повинна бути не менше 4,8 м (за виключенням реконструйованих будівель, де допускається висота не менше 3,6 м). Висота підвіконників повинна бути не більше 1,2 м від підлоги.
4.2.45. Підлога машинних і апаратних відділень повинна бути рівною, неслизькою, і виконуватися з негорючих матеріалів. Відмітка підлоги машинного від-ділення і сполучених з ним через коридор підсобних приміщень не повинна бути нижче рівня території. Якщо ця відмітка перевищує рівень території, на виході з машинного відділення повинна бути влаштована зовнішня площадка із східцями.
4.2.46. Для зберігання зерна, розсипного і гранульованого комбікорму, гранульованого трав`яного корму повинні обладнуватися секційні зерносховища, склади бункерного типу.
4.2.47. Сховища повинні бути обладнані природною і штучною припливно-витяжною вентиляцією.
4.2.48. Трав`яне борошно необхідно зберігати в бетонованих траншеях, які споруджуються на сухих підвищених місцях.
Для захисту від атмосферних опадів над ними влаштовують навіси.
4.2.49. Сховища підстилки для звірів (солома, тирса, стружка деревини) повинні розташовуватися на території ферми в стогах під навісами або в сараях у відповідності з ДБН Б. 2.4.3-95.
4.2.50. Приміщення складу готової продукції повинно бути обладнане пожежною та охоронною сигналізацією, двері оббиті сталевим листом, вікна укріп-лені гратами.
4.3. Дільниці технічного обслуговування та ремонту обладнання
4.3.1. Приміщення для технічного обслуговування та ремонту обладнання (слюсарна, дільниця для акумуляторних батарей, столярна та ін.) повинні бути відокремленими і відповідати вимогам ПТЕЕС.
4.3.2. Висота приміщень визначається з врахуванням габаритних розмірів установленого технологічного обладнання і повинна бути не менше 3 м. Кожна дільниця повинна мати один основний прохід шириною не менше 2 м.
4.3.3. У приміщеннях стіни і перегородки повинні бути гладкими, з рівною поверхнею, що піддаються легкій і швидкій очистці. Кольорова обробка примі-щень повинна відповідати СН 181-70.
4.3.4. Конструкція підлоги повинна відповідати вимогам СНиП 2.03.13-88.
У приміщеннях, де у відповідності з технологією проведення робіт використовуються кислоти, луги, нафтопродукти, підлога повинна бути виконана з матеріалу стійкого до впливу цих речовин.
Металеве покриття підлоги повинно бути рифленим і мати ухил 0,02оу бік каналізаційних трапів.
4.3.5. На постах технічного обслуговування автомобілів, де необхідний доступ знизу, повинні бути підіймачі, канави, приямки або естакади. Висота від підлоги до кінця конструкції покриття тонелю або несучих конструкцій для автомобілів над приямками у місцях проходу людей повинна бути не менше 1,8 м, ширина проходу - 1 м. Для виходу з приямків повинна бути драбина, на стіні приямку - скоби. Виходи з траншеї повинні бути огороджені бар`єром (поручнями) висотою 0,9 м. Стіни канав, приямків, траншей повинні бути облицьовані керамічною плиткою.
4.3.6. На дільниці для акумуляторних батарей необхідно мати не менше двох приміщень: одно - для приготування електроліту, ремонту акумуляторів та устаткування для зарядки, друге - для зарядження акумуляторів.
Підлога, стіни і стелажі повинні мати кислотостійке покриття (стіни на висоту не менше 1,75 м).
Для вікон приміщень повинні застосовуватися матові або покриті білою клеєвою фарбою стекла.
На дверях приміщень акумуляторної повинні бути написи: ЗАРЯДНА, ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНО, З ВОГНЕМ НЕ ВХОДИТИ, ПАЛИТИ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.
4.4. Санітарно-побутові приміщення
4.4.1. Санітарно-побутові приміщення для працівників повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87, Ветеринарно-санітарних правил для звірівницьких господарств.
4.4.2. Санітарно-побутові приміщення необхідно розташовувати в прибудові до виробничих будівель або в окремо розташованих будівлях. У складі приміщень повинні бути: гардеробні, душові, умивальні, убиральні, кімнати особистої гігієни жінок, вживання їжі, відпочинку, курильні, пральні.
4.4.3. Кожна звірівницька бригада повинна мати окрему службово-побутову будівлю з приміщеннями для особистої гігієни, приймання їжі і відпочинку працюючих.
У побутовій будівлі повинен бути обладнаний куточок з охорони праці з інструкціями; плакатами з охорони праці, пожежної безпеки та надання першої долікарняної допомоги потерпілому; схемами руху транспорту та укомплектований медицинською аптечкою.
4.4.4. Керівник (власник) господарства повинен забезпечити умови для дезінфекції, прання, сушіння, прасування і зберігання спецодягу. Доставка забрудненого спецодягу і спецвзуття для знезаражування повинна здійснюватися в закритій тарі.
4.4.5. Підлога в гардеробних, убиральнях, умивальнях, душових примі-щеннях та ін. повинна бути неслизькою, вологостійкою, з ухилом до каналізаційних стоків, стіни і перегородки облицьовані на висоту 1,8 м, а в душових - на висоту
2,5 м вологостійкими матеріалами світлих тонів.
4.4.6. Санітарно-побутові приміщення слід щоденно прибирати і регулярно провітрювати, а також піддавати дезінфекції не рідше одного разу на тиждень. Для мокрого прибирання повинні бути обладнані водорозбірні крани з підведенням гарячої і холодної води.
4.4.7. Для зберігання одягу повинні бути влаштовані гардеробні окремо для чоловіків і жінок. У гардеробних необхідно мати шафи для окремого зберігання вуличного і робочого одягу. Шафи повинні бути виготовлені з вологостійких матеріалів або з матеріалів з вологостійкою обробкою. У обгрунтованих випадках у гардеробних допускається зберігання вуличного і робочого одягу відкритим способом (на вішалках).
Кількість місць для зберігання одягу повинна дорівнювати обліковій кількості працюючих.
4.4.8. Душові повинні розташовуватися сумісно з гардеробними. При душових повинні бути переддушові приміщення і приміщення для переодягання, обладнані лавками з розрахунку 3 місця на кожну душову сітку. Душові обладнуються ін-дивідуальними змішувачами холодної і гарячої води з арматурою управління, роз-ташованою біля входу в кабіну, а також поличками для банних речей, крючками для рушників і одягу, решітками під ноги і гумовими килимками.
Кількість душових повинна визначатись з розрахунку кількості працюючих у найбільш численній зміні, від 3 до 15 осіб на одну сітку.
4.4.9. Умивальні повинні розташовуватися суміжно з гардеробними робо-чого одягу. Відстань від умивальників до шаф повинна бути не менше 2 м.
Кількість кранів в умивальниках повинна визначатися з розрахунку кількості працюючих у найбільш численній зміні, від 7 до 20 осіб на один кран.
4.4.10. Убиральні повинні розташовуватися на відстані, що не перевищує 75 м від найбільш віддаленого робочого місця. Відстань до убиралень від робочих місць поза будівлями не повинна перевищувати 150 м.
У шлюзах при убиральнях повинні передбачатись умивальні з розрахунку 1 умивальник на 4 кабіни, а при меншій кількості кабін - 1 умивальник на кожну убиральню.
Зовнішні убиральні стаціонарного типу, розміщені на неканалізаційних ді-лянках, не повинні забруднювати грунт, колодязі, скважини. Вигрібні убиральні повинні бути обладнані водонепроникними приймальниками з щільнозакритими кришками і витяжкою з вигребу.
4.4.11. У бригадах, де кількість жінок дорівнює або перевищує 15, повинно бути приміщення для особистої гігієни жінок.
4.4.12. У господарствах з кількістю працюючих 200 чоловік і більше повинні бути їдальні, при меншій кількості працюючих - їдальні - роздавальні (буфети), при чисельності працюючих менше 30 - кімнати для приймання їжі.
Улаштування і утримання приміщень підприємств громадського харчування повинні відповідати вимогам СНиП 2.08.02-89, ДНАОП 7.1.30-1.02-96.
4.5. Охорона навколишнього природного середовища
4.5.1. Діяльність господарств щодо захисту навколишнього природного середовища повинна регламентуватись вимогами Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ГОСТ 17.2.3.02 - 78, СНиП 1.02.01 - 85,
ДНАОП 0.03-3.01-71, Санітарних правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами, НТП 3-91, ОНТП 8-85, цих Правил, інших чинних нормативних документів та методик.
4.5.2. Господарства, незалежно від часу введення їх у дію, повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів та їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів на навколишнє природне середовище.
4.5.3. Складування, зберігання або розміщення відходів дозволяється лише при наявності спеціального дозволу на визначених місцевими Радами народних депутатів територіях у межах установлених ними лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм.
4.5.4. Забороняється введення в дію господарств, на яких не забезпечено у повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію.
4.5.5. Склад проекту по захисту атмосфери від забруднення шкідливими речовинами повинен відповідати ГОСТ 17.2.3.02-78.
Екологічний паспорт повинен складатися згідно з вимогами ДСТУ 3273-95 у відповідності з ГОСТ 17.0.0.04-90.
4.5.6. Викиди речовин, що забруднюють, не повинні перевищувати значень нормативів гранично допустимих викидів установлених для кожного джерела забруднення атмосфери (неорганізованих, вентиляційних викидів).
4.5.7. Для запобігання максимального зниження викидів шкідливих речовин повинні використовуватись найбільш сучасна технологія, методи очистки та інші технічні засоби у відповідності з вимогами санітарних норм проектування підприємств.
4.5.8. Величина гранично допустимих викидів і матеріали по їх обгрунтуванню повинні бути погоджені з органами, які здійснюють державний контроль за охороною атмосфери від забруднення і затверджені в установленному порядку.
Гранично допустимі викиди повинні переглядатися не рідше одного разу в
5 років.
4.5.9. Для відводу виробничих і господарсько-побутових стічних вод господарство повинно обладнуватися каналізацією. Умови і місце відведення очищених стоків у водойми повинні бути погоджені з органами державного санітарного нагляду.
4.5.10. Для підвищення ефективності роботи каналізаційних мереж і будівель біологічної очистки, стічні води від кормоприготувальних цехів повинні підлягати попередній очистці.
Для видалення великих часток, які попадають у каналізаційну мережу після миття кормоприготувальних машин, повинні застосовуватись відстійники з решітками.
Виробничий стік води, який містить зважені речовини і жири, повинен проходити обробку на жироуловлювачах типу грязевідстійників.
4.5.11. Первісний поверхневий стік з майданчика звіроферми перед викидом у виробничо-побутову каналізацію слід направляти по відкритій системі водостоків у накопичувальні ємкості секційного типу, решту - по обвідному трубопроводу в кювети доріг або по рельєфу за межі майданчика.
4.5.12. Стічні води від приміщень ветеринарного об`єкта повинні збиратися самостійною каналізаційною мережою і перед випуском їх у загальну мережу (ферми, селища) піддаватися знезараженню, способи якого встановлюються за погодженням з органами державного санітарного нагляду.
4.6. Водопровідні системи і каналізація
4.6.1. Внутрішні системи водопроводу і каналізації звірівницьких господарств і ветеринарних об`єктів повинні відповідати СНиП 2.10.03-84, СНиП 2.04.01-85, СНиП 2.04.02-84, СНиП 2.04.03-85, НТП 3-91, ОНТП 8-85, Ветеринарно-санітарним правилам для звірівницьких господарств.
4.6.2. Будівлі і приміщення повинні бути обладнані водопроводом для подачі води питної якості для напування звірів, приготування кормів, наповнення басейнів для нутрій та технічної - для миття обладнання, прибирання приміщень, тощо.
Допускається наповнення водою басейнів і каналів на фермах для нутрій з відкритих водоймищ за погодженням з органами державного ветеринарного і са-нітарного нагляду.
4.6.3. Забезпеченість водою для виробничих потреб повинна відповідати НТП 3-91.
Вода, що використовується для питних, технологічних, господарсько-побуто-вих потреб повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82*.
4.6.4. Шеди для утримування звірів повинні бути обладнані поїлками. Вода до поїлок подається по трубах, прокладених уздовж шедів або шлангами від гід-рант-колонок. Узимку вода для напування звірів повинна подаватися теплою.
4.6.5. Питні фонтанчики або установки для забезпечення газованою водою необхідно встановлювати на відстані не більше 75 м від робочих місць.
4.6.6. При відсутності господарсько-питного водопроводу встановлюються питні бачки з насадками, які фонтанують. Насадки питних бачків і фонтанчики повинні розташовуватись не нижче 1 м від підлоги.
4.6.7. Водозабірні споруди з відкритих і підземних джерел, які знаходяться в підпорядкуванні господарства, повинні мати технічну документацію, погоджену в установленому порядку з місцевими органами державного санітарного нагляду.
Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання повинні відповідати ГОСТ 2761-84.
4.6.8. Водозабірні споруди для питної води повинні мати зону суворого са-нітарного режиму, розміри якої встановлюються у відповідності з чинними буді-вельними нормами і погоджуються з місцевими органами державного санітарного нагляду. Зона повинна бути огороджена, у темну пору доби освітлена.
4.6.9. Резервуари води для технічних і господарсько-питних цілей, що розміщені поза будівлями, повинні бути закриті, а резервуари розташовані в землі, обнесені огорожею висотою 1,2 м.
4.6.10. Огляд і перевірка стану всіх водонапірних пристроїв (колодязів, гід-рантів, насосів та ін.) повинні проводитись обслуговуючим персоналом не рідше одного разу в місяць у відповідності з графіком, затвердженим керівником господарства.
4.6.11. Для відводу виробничих і господарсько-фекальних стічних вод господарства повинні бути обладнані каналізацією.
4.6.12. Каналізаційні стоки повинні відводитися внутрішньоплощадочною мережею до каналізаційної насосної станції, а потім напірним колектором подаватись на площадку полів фільтрації.
4.6.13. Для збирання, транспортування і утилізації зливових стічних вод з території звірівницької ферми повинна бути передбачена мережа зливової каналі-зації.