НПАОП 2.1.20-1.04-98Правила охорони праці для господарств звірівництва

11.1.9. Видача працівникам і повернення ними спеціального одягу, спеці-ального взуття та інших засобів індивідуального захисту повинні обліковуватися в особистій картці.

11.1.10. Керівник господарства зобов`язаний організувати належний облік і контроль за видачею в установлені строки працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

Засоби індивідуального захисту, що видаються, повинні відповідати своєму призначенню за захисними властивостями, а також розмірові і зросту працівників.

11.2. Призначення, застосування і зберігання

11.2.1. Під час виконання робіт, які пов`язані з можливістю падіння зверху деталей і інструменту, а також при роботі на висоті, для захисту голови необхідно застосовувати захисні каски.

11.2.2. Для індивідуального захисту органів дихання від шкідливих речовин і газів, які містяться в повітрі робочої зони в сполученні з аерозолями або без них, за об`ємною часткою вільного кисню не меншою ніж 19% застосовуються протигази промислові фільтруючі за ГОСТ 12.4.121-83.

11.2.3. Під час робіт, зв`язаних з виділенням пилу, необхідно застосовувати респіратори марки ШБ-1, РПР-1, ПР-5 та ін. за ГОСТ 12.4.034-85.

11.2.4. Для захисту органів слуху необхідно застосовувати протишумні заглушки або вкладиші внутрішні, які вкладаються в зовнішній слуховий прохід, і зовнішні, які цілком прикривають вушну раковину, протишумні або шумозахисні навушники.

11.2.5. Перелік необхідних електрозахисних засобів, їх застосування та випробування визначається відповідно до ПТЕЕС.

11.2.6. Спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, що надходять на склади, повинні зберігатися у приміщеннях з температурою не нижче + 10оС та не вище + 30оС при відносній вологості повітря 50-70 %.

11.2.7. Спеціальний одяг з прогумованих тканин та гумове взуття повинні зберігатися в затемнених приміщеннях при температурі + 5оС до + 20оС з віднос-ною вологістю повітря 50-70%.

11.2.8. Запобіжні пояси повинні зберігатися у підвішеному стані або бути розкладені на стелажах у один ряд.

Відстань від підлоги до нижньої частини полиці стелажу повинна бути не меншою 0,2 м; від внутрішніх стін складу і від опалювальних приладів до виробів - не меншою 1 м; між стелажами - не меншою 0,7 м.

11.2.9. Протигази з фільтруючим елементом марки КД у відділенні аміачних холодильних установок повинні зберігатися в спеціально заскленій шафі біля виходу. Зовні машинного відділення (обов`язково біля вхідних дверей) у шафі повинні бути запасні протигази і фільтри.

Кількість протигазів у кожній шафі повинна відповідати кількості працюючих у машинному відділенні. Крім того повинно бути не менше двох ізольованих дихальних апаратів стиснутого повітря (типу АСВ) і не менше двох рятувальних гід-рокостюмів.

11.2.10. Протигази повинні перевірятись на газопроникність по відношенню до аміаку не рідше одного разу в шість місяців.

Справність ізольованих дихальних апаратів стиснутого повітря (типу АСВ) повинні перевірятися в строки у відповідності з інструкцією завода-виготовлювача.

11.2.11. Засоби індивідуального захисту при зберіганні повинні бути захищені від прямого попадання сонячних променів.

11.2.12. Сумісне зберігання спецодягу з кислотами і лугом, горючими матеріалами не дозволяється.

11.2.13. Засоби захисту з гуми необхідно зберігати в сухому приміщенні при температурі 0...+25оС. Вони повинні бути захищені від впливу масел, бензину і інших речовин, які руйнують гуму, а також від тепла нагрівальних приладів.

11.2.14. Діелектричні рукавички, килимки і взуття необхідно зберігати на стелажах у розпакованому вигляді.

Після шести місяців зберігання перед видачею вони обов`язково повинні перевірятися на діелектричні властивості.

11.2.15. Взяті на зберігання теплий спеціальний одяг і спеціальне взуття, що були в ужитку, повинні бути піддані дезінфекції, ретельно очищені від забруднень і пилу, висушені і відремонтовані. Під час зберігання вони підлягають періодичному оглядові.

11.2.16. Зберігання спеціального одягу працівників, що зайняті на роботах з шкідливими для здоров`я речовинами (етильованим бензином, кислотами, лугом тощо) повинно здійснюватися відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 і нормативних актів про охорону праці.

12. ОБОВ`ЯЗКИ, ПРАВА І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ

12.1. За безпечність конструкції, правильність вибору матеріалу, якість виготовлення, монтажу, технічного діагностування, а також відповідність господарств цим Правилам відповідає підприємство, установа, організація (незалежно від форм власності та відомчої належності), що виконує відповідні роботи.

12.2. Відповідальність за створення належних умов і безпечність праці з додержанням вимог цих Правил при експлуатації господарств покладається на ке-рівника (власника) господарства.

12.3. Керівник(власник) господарства згідно з Законом “Про охорону праці” зобов`язаний створити службу охорони праці, яка повинна функціонувати у від-повідності з Типовим положенням про службу охорони праці.

У господарстві з кількістю працюючих менше 50 чоловік функції цієї служби наказом керівника можуть покладатися за сумісництвом на осіб, які мають від-повідну підготовку.

12.4. У господарстві наказом керівника призначаються з числа інженерно-технічних працівників посадові особи, відповідальні за справний стан і безпечну експлуатацію і обслуговування об'єктів підвищеної небезпеки у відповідності з Переліком робіт з підвищеною небезпекою.

12.5. Керівник (власник) господарства та інші посадові особи, що визначені наказом як відповідальні за охорону праці у господарстві несуть персональну відповідальність за виконання вимог цих Правил у межах покладених на них завдань та функціональних обов`язків згідно з чинним законодавством.

12.6. Керівник (власник) господарства для забезпечення безпечності праці у господарстві зобов`язаний:

створити у кожному структурному підрозділі, на робочому місці належні умови праці у відповідності з вимогами цих Правил і чинних нормативних актів, а також забезпечити реалізацію прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці і пожежну безпеку;

організувати функціонування системи управління охороною праці, визначення обов`язків, прав та відповідальності структурних підрозділів, служб і посадових осіб за виконання покладених функцій з охорони праці, контролю за станом безпеки і умов праці, пожежної безпеки;

організувати проведення атестації робочих місць за умовами праці та фінансувати необхідні лабораторні дослідження умов праці;

розробляти і затверджувати відповідні положення, інструкції, інші нормативні акти з охорони праці, що діють у межах господарства;

установити правила безпечного виконання робіт і поведінки працівників у господарстві, кожному робочому місці;

забезпечувати організацію інструктажу, навчання і перевірку знань пра-цівників з питань охорони праці;

здійснювати контроль виконання вимог безпеки до технологічного обладнання, машин, механізмів з обов`язковим технічним діагностуванням засобів виробництва, які характеризуються підвищеною небезпекою (вантажо-підіймальні крани, котли, посудини, що працюють під тиском та ін.) і відслужили нормативний строк;

здійснювати контроль за дотриманням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт у відповідності з вимогами по охороні праці;

забезпечувати організацію і проведення медичних оглядів певних категорій працівників;

вживати погоджені з органами державного нагляду заходи, що забезпечують безпечність працівників у разі відсутності в нормативних актах з охорони праці вимог, які необхідно виконувати для забезпечення нешкідливих і безпечних умов праці на окремих роботах;.

забезпечувати працівників на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов`язаних із забрудненням або здійснюваних у несп-риятливих температурних умовах, безплатно за встановленими нормами спеці-альним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також змиваючими та знешкоджуючими засобами.

12.7. Враховуючи вимоги Закону “Про охорону праці” керівник (власник) господарства зобов`язаний забезпечити гарантії і права працівників на охорону праці, зокрема:

при укладанні трудового договору працівник має бути проінформований керівником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки впливу на здоров`я та про його права на пільги і компенсацію за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;

за роботу з важкими і шкідливими умовами праці працюючим повинна надаватися: пенсія за віком на пільгових умовах, доплата до посадового окладу, додаткові відпустки, молоко;

працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров`я або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища; за період простою з цих причин не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток;

працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням. як-що керівник не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку;

працівників, які за станом здоров`я потребують надання легшої роботи, ке-рівник повинен відповідно до медичного висновку перевести, за їх згодою, на таку роботу тимчасово або без обмеження строку;

оплата праці при переведенні працівників за станом здоров`я на легшу ниж-чеоплачувану роботу або виплата їм допомоги по соціальному страхуванню провадяться згідно з законодавством;

на час зупинення експлуатації господарства, окремого виробництва або об-ладнання органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівниками зберігається місце роботи.

12.8. Працівник, з яким укладений трудовий договір, зобов`язаний:

знати і виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці, пожежної безпеки, правил і інструкцій поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, користуватися засобами індивідуального і колективного захисту;

дотримуватись виконання обов`язків з охорони праці, передбачених в ін-струкціях, правилах, колективному договорі;

проходити в установленому порядку інструктаж, навчання, перевірку знань з питань охорони праці, попередні і періодичні медичні огляди;

співпрацювати з адміністрацією в організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильні заходи щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, що створює загрозу життю і здоров`ю його або оточуючих людей і навколишнього природного середовища, повідомляти про небезпеку своєму безпосередньому керівнику або іншій посадовій особі.

12.9. Особи, винні у порушенні цих Правил і інших нормативних актів з охорони праці несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

12.10. У разі порушення цих Правил і інших нормативних актів з охорони праці та пожежної безпеки, невиконання розпорядження посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на адміністрацію господарства може бути накладений штраф згідно з Положенням про порядок накладання штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці та Положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи і організації за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду.

12.11. Розслідування аварій і нещасніх випадків, що мали місце при експлуатаціі господарств проводиться відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

12.12. Керівник (власник) господарства несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків згідно з ст.11 Закону України “Про охорону праці”, відповідно до Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків.

Додаток 1

HОРМИ ШТУЧНОЇ ОСВІТЛЕНОСТІ ДОПОМІЖНИХ ПРИМІЩЕНЬ

(витяг із СНиП IІ-4-79)

Додаток 2

НОРМИ ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ В ЗОНІ РОЗМІЩЕННЯ ЗВІРІВ І МІСЦЯХ

ВИКОНАННЯ РОБІТ

(витяг із Галузевих норм освітлення сільськогосподарських підприємств,

будівель, споруд)

Додаток 3

САНІТАРНІ НОРМИ ВИРОБНИЧОГО ШУМУ

(витяг із ГОСТ 12.1.003-83)

Додаток 4

ДОПУСТИМІ РІВНІ ВІБРАЦІЇ (витяг із ГОСТ 12.1.012-90)