НПАОП 63.21-1.03-96Правила охорони праці при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг і на інших об’єктах дорожнього господарства

вести роботу на швидкості, що відповідає другій передачі трактора;

при транспортуванні грейдера-елеватора його конвеєр і плунжерну балку треба підняти до крайньої межі;

при зміні кута нахилу конвеєра необхідно подати попереджаючий сигнал.

4.3.6.7. Для запобігання перекиданню грейдер-елеватора при його перевезенні по дорозі з великими поперечними уклону, а також при поворотах в кінцях захватки задню вiсь треба максимально розсунути, конвеєр підняти до крайньой межі та рух здійснювати на першій передачі.

4.3.6.8. Робота грейдер-елеватора забороняється:

якщо несправний механізм для очищення стрічки;

коли не працює звуковий сигнал;

в дощову погоду без необхідного освітлення;

в дощову погоду на піщаних грунтах;

при поздовжнiх і поперечних уклонах планувальної територiї, що перевищують 12о.

4.3.6.9. Автогрейдери повиннi бути обладнанi дзеркалом заднього виду.

4.3.6.10. Перед початком руху назад машинiст зобов’язаний подати звуковий сигнал.

4.3.7.1. На котки моторнi, причiпнi і вiброкотки поширюються вимоги безпеки праці для рухомих машин, а безпечні умови

обслуговування двигунів внутрішнього згоряння, подані в цьому

розділі.

4.3.7.2. Котки повиннi бути обладнанi дзеркалом заднього виду.

4.3.7.3. Перед початком руху назад водiй зобов’язаний подати звуковий сигнал.

4.3.7.4. Котки, що застосовуються для укочування асфальтобетонних покриттiв, повинні бути обладнані пристроєм для змочування вальціВ. Змочування вальців вручну забороняється.

4.3.7.5. Забороняється працювати на котках, у яких зіпсована гальмівна система.

4.3.7.6. Зчеплення причiпного котка із тягачем необхiдно робити, піднявши передню частину котка домкратом. При цьому необхідно стежити, щоб другий домкрат не давав можливість опускання задньої частини кузова з баластом.

4.3.7.8. Завантаження кузова баластом можна проводити тільки після приєднання котка до тягача і зняття домкратів.

4.3.7.9. Відчіпляти причiпний коток дозволяється після зупинки тягачА. При цьому передбачають заходи проти його перекидання. Відчiпляти пневмоколісний коток без розвантаження баласту забороняється.

4.3.7.10. Під час укочування причiпними котками забороняється рух тягача заднiм ходом.

4.3.7.11. Відстань між бровкою насипу і ходовою частиною тягача повинна бути не менше 1,5 м, при цьому необхідно слідкувати за тим, щоб край вальця котка не наближався до бровки ближче 500 мм.

4.3.7.12. Машинiсту котка забороняється залишати машину, не заглушивши двигун.

4.3.8.1. При укладанні асфальтобетонних покриттiв iз застосуванням асфальтоукладача необхідно дотримуватися таких вимог:

під час завантаження бункера асфальтоукладача забороняється знаходитися поблизу бокових стінок бункера, щоб уникнути опіків гарячою сумішшю;

при роботі вигладжуючою плитою з підігрівом, необхiдно стерегтися дотику до кожуха, який знаходиться над нею;

до опускання навісної частини оператор повинен переконатися у відсутності людей позаду машини.

4.3.8.2. Розпалювання пальника для підігрівання вигладжуючої плити необхідно проводити в такому порядку і з дотриманням таких застережень:

в лоток пальника покласти мотлох або бавовняні кінці, змочені гасом, і обережно запалити їх факелом (але не сірником), заздалегідь закривши кран паливопроводу;

коли змійовик достатньо нагріється (через 5-6хв.), поступово відкрити кран паливопроводу так, щоб струмiнь палива спочатку був слабким і при горінні пальника доводився поступово до необхідної інтенсивності.

Забороняється пуск зразу великої кількості паливА. Розпалювання і регулювання форсунки роблять, знаходячись збоку. Забороняється залишати без нагляду працюючу систему підігріву.

4.3.9.1. Під час роботи на автогудронаторі, крім дотримання вимог, зв’язаних з експлуатацією і обслуговуванням автомобілів, необхідно дотримуватися додаткових вимог, зв’язаних з механізованим прийманням і роздачею в’яжучих матеріалів.

4.3.9.2. До наповнення цистерни необхідно:

автогудронатор встановити на горизонтальному майданчику і загальмувати;

переконатися у відсутності застиглого в’яжучого в трубопроводі і приймальному шланзі;

перевірити надійність з’єднань в трубопроводі і приймальному шланзі;

перевірити і усунути засміченість фільтра в приймальному шланзі;

перед підключенням редуктора переконатися в тому, що насос провертається вручну і, якщо обертання ускладнено, розігріти застигле в’яжуче в насосі переносною форсункою.

4.3.9.3. Наповнювати цистерну слід тільки через фільтр при малих або середніх обертах насоса до3/4 об’єму.

4.3.9.4. Забороняється наливати в цистерну розігріті в’яжучі, якщо в ній чи в системі розподілу є залишки води. Забороняється також розріджувати в’яжучий матеріал в цистерні і знаходитися під наповненою цистерною.

4.3.9.5. Перед виїздом з бази необхiдно перевірити надійність кріплення розподільних труб і ручного розподільника.

4.3.9.6. Перед запалюванням форсунки необхідно перевірити надійність приєднання паливопроводу, справність подачі палива, тиск в паливному бачку, а також відсутність крапель і підмоклих мiсць бітуму в топці.

4.3.9.7. Вимоги безпеки при розпалюваннi форсунки викладенi в п. 4.3.8.2.

4.3.9.8. При підігріванні в’яжучого матеріалу в цистерні автогудронатора забороняється:

розпалювати пальники і робити підігрів, якщо в’яжуче покриває жарові труби шаром менше 200 мм;

розпалювати пальники, якщо цистерна залита повністю, і немає вільного об’єму для розширення в’яжучого внаслідок нагрівання;

нагрівати в цистерні обводнене в’яжуче;

заправляти паливний бак форсунок бензином (лiгроїном) замість гасу.

4.3.9.9. Забороняється підіймати розподiльні труби після розливання в’яжучого до переключення на циркуляцію.

4.3.9.10. До початку розливання в’яжучого матеріалу слід загасити форсунки і закрити вентилі трубопроводу подачi палива.

4.3.9.11. При розливаннi бітуму з розподільного шланга забороняється кому-небудь, крім машиніста, знаходитися ближче 15 м від місця розливання. При цьому водiй повинен знаходитися з навiтряного боку.

При перервах в роботі сопло розподільної труби повинно бути опущено вниз.

4.3.9.12. Забороняється глушити запобіжний клапан бака паливної системи для підігрівання в’яжучого.

4.3.9.13. При використанні ручних гудронаторів необхідно дотримуватися таких вимог:

забирання бітуму з котла в гудронатор роблять за допомогою насосА. Забороняється наповнювати гудронатор ковшами, відрами тощо;

у разі виявлення просочування бітуму в місцях з’єднання частин бiтумопроводу необхiдно припинити роботу і усунути несправність;

в зоні розливання бітуму з розподільного шланга не повинно бути сторонніх осіб;

під час перерви в розливанні, сопло розподільного шланга необхідно опустити.

4.3.10.1. При роботі машин і устаткування для заливання тріщин в асфальтобетонному покритті (ЕД-10) необхідно дотримуватися таких вимог:

транспортна швидкість не повинна перевищувати 45км/год;

температура розігрівання мастики або бітуму не повинна перевищувати 170оС.

4.3.10.2. Розпалювання пальників виконувати в такій послідовності:

дати тиск повітря в паливний бачок 0,3-0,35 мПа (по манометру на бачку);

відкрити вентилі краників на гребінці бачка і після наповнення коритець пальників гасом (20-30см3) знову закрити;

в коритце покласти ганчір’я і підпалити його факелом;

після 2-3-хвилинного прогрівання змійовиків пальників поступово відкрити вентилі на гребінці паливного бачка;

при розпалюваннi пальників, щоб уникнути опіків від зворотного удару, забороняється стояти проти жарових труб.

Наступну подачу палива роблять згідно з розгорянням пальникіВ. При нормальній роботі пальника горіння має бути червоно-синім полум’ям без кіптяви.

4.3.10.3. Для гасіння пальників необхідно:

перекрити вентилі на гребінці паливного бачка;

припинити роботу компресора і випустити повітря з системи.

4.3.10.4. Перед заповненням цистерни мастикою або бітумом необхідно надійно закріпити шланг в горловині та відкрити верхні люки.

4.3.10.5. Роботу при заливаннi дозволяється виконувати в брезентовому спецодязі, рукавицях і взутті з міцною підошвою.

4.3.10.6. Слідкувати за тим, щоб під час заповнення цистерни бітумом в ній не було води.

4.3.10.7. Щоб уникнути попадання вологи в жарові труби, по закінченні роботи пальників треба закривати витяжний люк кришкою.

4.3.10.8. Перед включенням насоса необхідно провернути трансмiсiю заводною рукояткою через двигун автомобіля і лише після того, як насос буде вільно провертатися, його можна включити.

4.3.10.9. Забороняється прогрівати мастику або бітум в цистерні при рівні в’яжучого над нагрівачем менше 200 мм.

4.3.10.10. Забороняється прогрівати бітум під час заливання тріщин, а також коли машина рухається.

4.3.10.11. При роботі заливальника швів необхідно постійно слідкувати за станом запобiжних клапанів в системі подачі стислого повітря. Робота при зламаних клапанах забороняється.

4.3.10.12. Забороняється знімати кришку при наявності повітря в ємкості заливальника.

4.3.10.13. Забороняється ремонтувати або регулювати вузли змішувального агрегата чи компресора під час роботи двигуна.

4.4.1.1. Регламентація складу контрольно-вимірювальної і запобiжної апаратури на повітрозбiрній системі компресорної станції (далі-компресор), порядок змісту КВП, терміни і порядок проведення перевірок, огляду і випробувань викладені в “Правилах будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском” ДНАОП 0.00-1.07-94.

4.4.1.2. Компресор слід розташовувати на горизонтальних майданчиках в затінених, сухих і беспорошних місцях, при цьому колеса їх повинні бути пiдклинені (закріплені). При встановленні компресора на тривалий час над ним необхідно влаштувати навіс.

4.4.1.3. Встановлювати компресори поблизу джерел відкритого вогню і горючих газів забороняється.

4.4.1.4. Ацетиленові генератори і балони із стислими газами можуть знаходитися від працюючих компресорів на відстані не ближче 10 м.

4.4.1.5. Перед кожним пуском компресора необхідно відкрити роздавальні вентилі і продувні крани на повітрозбiрнику і проміжному холодильнику. При досягненні нормальної кiлькостi обертів, крани слід закрити і компресор перевести на робочий режим.

Запуск компресора при закритих роздавальних кранах повітрозбiрника забороняється.

4.4.1.6. Перед приєднанням вiдбійних молотків до шлангів останні необхідно продути стислим повітрям для вилучення вологи, мастила і пилу.

4.4.1.7. З’єднання шлангів з роздавальними вентилями і пневматичними інструментами повинно бути надійним і не повинно допускати витоку повітря.

4.4.1.8. Змащувати, ремонтувати і замінювати піки або лопаточки вибійного молотка має право тільки машиніст компресора.

4.4.1.9. Для усунення небезпеки вибуху компресорної станції необхідно забезпечити:

нормальну роботу системи проміжного охолоджування;

подачу незабрудненого повітря;

мастіння циліндрів мастилом, марка якого вказана в паспорті;

періодичне вилучення з повітряної системи мастила і води шляхом продувки повітрозбiрника, мастиловодовилучателів і холодильникіВ. При кожній зупинці станції проведення цієї операції обов’язкове;

правильний режим роботи повітрозбiрника, виключення випадків перевищення тиску понад допустимий;

промивання деталей компресора гасом, з подальшим протиранням і сушінням. Забороняється промивати деталi компресора бензином.

4.4.1.10. Транспортування компресора автомашиною треба робити на жорсткому зчепленнi зі швидкістю, що не перевищує 30км/год, при безупинному спостереженні за ним.

4.4.2.1. Перед перевезенням електростанції слід оглянути її

ходову частину, зробити необхідні кріплення, перевірити надійність зчіпного пристрою і аварійного (що страхує) тросу.

4.4.2.2. Транспортування електростанції автомашиною треба робити на жорсткому зчепленнi із швидкістю не вище 50км/год з незаправленими паливними баками.

4.4.2.3. Перевозити електростанцію з працюючим двигуном забороняється.

4.4.2.4. Пересувна електростанція повинна бути встановлена на рівному очищеному від будівельного сміття і горючих матеріалів майданчику і загальмована колісними пiдпорами. Електростанцію необхідно захистити від прямих сонячних променів і заземлити.

4.4.2.5. При встановленні двох електростанцій відстань між ними повинна бути не менше 15 м.

4.4.2.6. Плавкі запобіжні вставки повинні відповідати максимальній потужності генераторА. Користуватися саморобними запобіжниками, замість калiброваних, забороняється.

4.4.2.7. Вмикати і вимикати електричний струм в мережу споживачів допускається по встановленому сигналу. Підключати споживачі можна тільки перконавшись в нормальній роботі електростанції і перевіривши відповідність потрібнiй напрузi.

4.4.2.8. Електростанція повинна бути укомплектована засобами пожежогасіння:

два вуглекислотних вогнегасники ВВ-5, запас сухого піску з лопатою, кошма або брезент розміром 1,5х1,5 м.

4.4.2.9. При перевірці електростанції головний рубильник на розподільному щиті повинен бути вимкнений.

4.4.2.10. Заправка паливом, мастилом і водою може проводитися після зупинки двигуна.

4.4.2.11. Передбачені відгороджувальні прилади (кришки, ковпаки тощо) повинні бути надітими і щільно закріплені.

4.4.2.12. Після пуску двигуна, коли він достатньо прогріється, необхідно плавним поворотом рукоятки реостата довести напругу до номiнальної, для цього поступово вводять навантаження і підтримують номiнальну частоту обертання двигуна.

4.4.2.13. При появі ознак ненормальної роботи електростанції, яку неможливо усунути шляхом регулювання напруги, її необхідно зупинити і не запускати до усунення несправностей.

4.4.2.14. Необхідно негайно зупинити роботу станції у випадках:

порушення нормального режиму роботи двигуна, трансмiсiї, генератора і збудника;

кипіння води в радiаторі;

підвищення температури підшипників генератора і збудника вище 80оС, а обмоток генератора і збудника — вище 95оС;

iскріння щіток на кільцях генератора і на колекторі збудника;

появи диму чи запаху ізоляції;

при виявленні слідів попадання палива чи мастила на магнето.

4.5.1.1. Улаштування і безпечна експлуатація вантажопідiймальних механізмів і допоміжних пристроїв, включаючи крани-екскаватори, що оснащені гаком або електромагнiтом, вантажозахватні органи, вантажозахватні пристрої, тара для перенесення, і люльки для піднiмання людей, повинні відповідати вимогам “Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідiймальних кранів”. ДНАОП 0.00-1.03-93.

4.5.1.2. Відповідно до пп. 7.41, 7.44 і 7.47, ДНАОП 0.00-1.03-93, наказом по підприємству повинні бути призначені інженерно-технічні працівники, відповідальні за безпечну експлуатацію вантажопідiймальних машин, за утримання вантажопідiймальних машин у справному стані і відповідальні за безпечне проведення робіт по переміщенню вантажів кранами. IТП, відповідальні за безпечне проведення робіт по переміщуванню вантажів, повинні бути призначені в кожному цеху, на кожному будівельному майдан- чику, ділянці і в кожній робочій зміні.

4.5.1.3. Відповідно до вимог Правил Держнаглядохоронпраці власник підприємства зобов’язаний:

розробити і видати на місця проведення робіт вантажопідiймальними машинами проекти проведення дорожньо-будівельних і монтажних робіт, технологічні карти складування вантажів та інші технологічні регламенти;

ознайомити під розписку з ПВР і технологічними регламентами кранівників, IТП, стропальників і відповідальних за безпечне виконання робіт кранами;

забезпечити стропальників випробуваними і промаркованими вантажозахватними пристроями і тарою відповідної вантажопідйомності;

в кабіні крану, крім інструкції по безпеці праці кранівника, повинен бути вивішений список вантажів, що переміщаються кранами iз зазначенням їх маси і схеми стропування. Кранівникам і стропальникам, обслуговуючим стрілові крани, такий список повинен бути виданий на руки;

забезпечити можливість випробування обмежувача вантажопідйомності вантажопідiймальних машин точно зваженим вантажем в терміни, встановлені заводом-виготовлювачем чи власником машини;

опломбувати або закрити на замок двері охоронної панелі баштового крана, а також опломбувати релейний блок обмежувача вантажопідйомності стрілових самохідних кранів;

забезпечити утримання кранового рейкового шляху у справному стані.

4.5.1.4. Перед початком роботи машиніст крана зобов’язаний переконатися в справності всіх механізмів і вузлів крана.

При виявленні під час огляду і випробувань крана несправностей, що перешкоджають безпечній роботі, машиніст зобов’язаний, не приступаючи до роботи, усунути несправності, а в разі неможливості зробити це своїми силами, доповісти про несправності особі, відповідальній за утримання вантажопідiймальних машин в справному стані.

4.5.1.5. Робота вантажопідiймальних машин по піднiманню і переміщенню вантажів повинна вестися відповідно до ПВР і технологічних карт під безпосереднім керівництвом сигнальника за встановленими сигналами.

Піднiмання вантажу, на який відсутня схема стропування, треба проводити в присутності і під керівництвом особи, відповідальної за безпечне ведення робiт по перемiщенню вантажiв кранами.

4.5.1.6. Пiднiмання вантажу, на який вiдсутня супровідна документацiя iз визначенням його маси, можна вести тiльки пiд керiвництвом осiб, вiдповiдальних за безпечне виконання робiт після встановлення ними маси вантажу.

Визначення маси вантажу шляхом пробного піднiмання його краном заборонено.

4.5.1.7. При виконаннi робіт по піднiманню і переміщенню вантажів вантажопідiймальними машинами, необхiдно дотримуватися вимог, що викладенi в п. 7.91 і 7.92 “Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідiймальних кранів”.

4.5.1.8. Піднiмання і переміщення вантажів кількома кранами дозволяється в окремих випадках. При цьому робота повинна виконуватися тiльки відповідно до проекту чи технологічної карти, які виключають перевантаження будь-якого з кранів і встановлюють номенклатуру необхідних вантажозахватних пристроїв, схеми стропування, послідовність операцій, положення вантажних канатів тощо під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпечне переміщення вантажів кранами.

4.5.1.9. Перед опусканням гака нижче звичайного (при піднiманнi-опусканнi вантажу з траншеї чи котловану) машиніст крана повинен заздалегідь переконатися шляхом опускання незавантаженого гака, що при нижньому положенні гака на барабані

залишиться не менше 1,5витка канату.

4.5.1.10. При піднiманнi вантажу, близького по масі до гранично допустимого для даного вильоту стріли, необхiдно спочатку підняти вантаж на висоту 100 мм і, лише переконавшись в стійкості крана і справності гальма, продовжувати піднiмання на потрібну висоту.

4.5.1.11. Машиністові крана забороняється:

допускати до обв’язки або зачеплення вантажу випадкових осіб, що не мають посвідчення стропальника (зачіплювача), а також застосовувати немарковані вантажозахватні пристрої;

опускати стрілу з вантажем, якщо це не передбачено технічною характеристикою крана;

підіймати вантаж, маса якого перевищує вантажопідйомність крана для даного вильоту стріли.

4.5.1.12. Забороняється горизонтальне підтягування або перекочування вантажу за допомогою механізму піднiмання, якщо при цьому не зберігається прямовисне положення вантажного полiспасту. Заборонено використовувати для цих цілей механізми повороту і пересування крана.

4.5.2.1. Стрілові самохідні крани повинні працювати на добре спланованому твердому грунті. Фактичний тиск на грунт не повинен перевищувати допустимого для даного типу грунту. При недостатньо надійних грунтах чи при надмірному їх зволоженні крани повинні працювати на настилі iз залізобетонних плит чи шпал (на сланях).

4.5.2.2. Не дозволяється встановлення кранів на свіжонасипаному, неутрамбованому грунті, а також на майданчику з уклоном, що перевищує зазначений в паспорті.

4.5.2.3. При роботі пересувного крана поблизу укосу насипу або виїмки (котловану) необхідно слідкувати за мінімально допустимими відстанями від виносної опори до бровки виїмки, які не можуть перевищувати зазначених в табл. 3.

Таблиця 3

Грунт (ненасипний)

Глибина виїмки

піщаний і гравійний

супіщаний

суглинистий

глинистий

лесовий сухий

Відстань по горизонталі від підошви укосу до найближчої опори, м

1

1,50

1,25

1,00

1,00

1,00

2

3,00

2,40

2,00

1,50

2,00

3

4,00

3,60

3,25

1,75

2,50

4

5,00

4,40

4,00

3,00

3,00

5

6,00

5,30

4,75

3,50

3,50

4.5.2.4. При встановленні крана на робочому майданчику його необхідно загальмувати ручним гальмом і вжити заходів проти можливого неконтрольованого переміщення під дією вітру чи завдяки уклону місцевості.

4.5.2.5. При переміщенні піднятого вантажу шляхом пересування стрілового крана маса вантажу не повинна перевищувати зазначену в паспорті для такого випадку. При цьому напрям стріли повинен збігатися з напрямом руху, а вантаж треба підняти на висоту не менше 500 мм над перешкодами, що зустрічаються.

4.5.2.6. При необхідності використання для стрілового самохідного крана виносних опор його треба встановити на всі виносні опори, і під них мають бути підкладені міцні і стійкi підкладки.

В процесі роботи необхідно перiодично контролювати стан опор і у разі їх ослаблення відновлювати їх упирання в грунт.

4.5.2.7. Встановлення стрілового самохідного крана треба виконувати таким чином, щоб при роботі відстань між поворотною платформою крана при будь-якому його положенні і будівлями, штабелями вантажів та іншими предметами була не менше 1000 мм.

Завантажити