НПАОП 63.21-1.03-96Правила охорони праці при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг і на інших об’єктах дорожнього господарства

3.5.7. Тимчасову зовнішню відкриту проводку на будівельному майданчику необхiдно виконувати ізольованим проводом на надійних підпорах так, щоб нижня частина проводу знаходилась на висоті не менше 2,5 м над робочим місцем, 3,5 м — над проходами і 6м над проїздами. Електричні проводи, якi розміщені на висоті менше 2,5 м від землі, підлоги чи настилу, повинні бути укладені в труби чи короби.

3.5.8. Для керування електричними мережами на будівельному майданчику треба передбачати можливість вимкнення усіх проводів, що можуть бути під напругою в межах окремих об’єктів і дільниць роботи.

3.5.9. Усі монтажні і ремонтні роботи на електричних мережах і пристроях (або поблизу від них), а також роботи по приєднанню і роз’єднанню проводів виконують за умов знятої напруги.

Виняток складають роботи з вимірювальною штангою і підключенням пересувних механізмів за допомогою спеціальних перевірених пристроїв, наприклад, штепсельних і штангових.

3.5.10.  Заміну перегорілих запобіжників виконують при знятій напрузі. Якщо неможливо зняти напругу, то допускається заміна трубчатих запобіжників під напругою, але при обов’язковому знятті навантаження цієї частини мережі. При цьому роботу ведуть стоячи на iзолюючiй підставці (в діелектричних галошах), у захисних окулярах і діелектричних рукавичках ізольованим інструментом. Не допускається замінювати під напругою вставки пластинчатих запобіжників.

3.5.11. Забороняється встановлювати або замінювати під напругою електричні лампи. У виняткових випадках при неможливості зняти напругу цю роботу повинен виконувати черговий електромонтер із застосуванням окулярів і діелектричних рукавичок.

3.5.12. Як переносні лампи повинні застосовуватися спеціально призначені для цієї мети світильники заводського виготовлення, що виключають можливість дотику до струмоведучих частин.

Ручний переносний світильник повинен мати металеву сітку для захисту лампи, пристрiй для його пiдвішування і шланговий провід з штепсельною вилкою. Для переносних світильників в умовах будівництва напруга має бути не вище 42 В, а в особливо небезпечних місцях (зволожені дільниці, траншеї, шахти, колодязі, металеві резервуари, котли і тощо) — не перевищувати 12 В. Забороняється використовувати стаціонарні світильники замість ручних переносних ламп.

3.5.13. Штепсельні вилки, що застосовуються у мережах з напругою 12 і 42 В, забороняється використовувати у мережах з великою номінальною напругою.

Штепсельні з’єднання на 12 і 42 В повинні мати колір, який різко відрізняється від кольорів штепсельних з’єднань на напругу вище 42 В. Місця підключення до мереж переносних приймачів струму повиннi бути позначенi відповідними написами.

3.5.14. Переносні струмоприймачі, що працюють на напрузі 42 В, приєднують до мережі шланговими проводами.

За відсутністю шлангових проводів допускається (у виняткових випадках) застосовувати багатожильні мідні гнучкi проводи з ізоляцією на напругу не нижче 500В, укладені в гумовий шланг.

Силовий шланговий кабель, що підводить напругу до двигунів пересувних машин і механізмів, повинен вільно переміщатися і бути захищений від механічних пошкоджень.

3.5.15. Електроінструмент, переносні лампи, понижуючі трансформатори і перетворювачі частоти струму необхідно перевіряти один раз на місяць на відсутність замикання на корпус, на цілісність заземлюючого проводу, справність ізоляції живлячих проводів і відсутність оголених струмоведучих частин. Переносні трансформатори, крім того, потрiбно перевіряти на відсутність замикання між обмотками високої і низької напруги.

Справність переносних приймачів струму перевіряють мегометром і реєструють у спеціальному журналі. При вимірі опору ізоляції повинні бути вжитi заходи для попередження випадкових дотиків людей до апаратів і проводів, якi приєднанi до мегометру.

3.5.16. Живлення світильників та інструментів при напрузі 42 В і нижче повинно здійснюватися за допомогою переносних понижуючих трансформаторів (12-42 В), а при застосуванні високочастотного інструменту — через перетворювачі частоти струму. Один з виводів обмотки меншої напруги і корпус трансформатора повинні бути заземленi.

Забороняється застосовувати автотрансформатори, дросельні котушки і реостати для одержання зниженої напруги. Забороняється також включати трансформатори і перетворювачі частоти струму, не переконавшись у їх справності, а також робити огляд трансформаторів і перетворювачів, що знаходяться під напругою.

3.5.17. Включати у мережу електродвигуни, електроінструменти, прилади электричного освітлення та інші струмоприймачі необхiдно за допомогою призначених для цього апаратів і приладів.

Забороняється вмикати струмоприймачі до електромережі шляхом скручування проводів.

3.5.18. Електромонтери, якi обслуговують електроустаткування, повинні мати засоби захисту: діелектричні рукавички, килими і діелектричні галоші або боти, а також інструменти з ізольованими ручками.

3.5.19.  Усі захисні засоби повинні мати клеймо з позначкою дати наступного іспиту та напруги, при якій потрiбно користуватися цим засобом.

3.5.20.  Гумові захисні засоби зберігають у закритих шафах або ящиках окремо від інструменту. Слід запобігати впливу мастил, бензину й інших речовин, що руйнують гуму.

3.5.21.  Гумові захисні засоби перед їх застосуванням повинні бути оглянуті та очищені від бруду, а при зволоженні поверхні їх треба ретельно витерти і висушити. Забороняється застосовувати засоби, які мають проколи і тріщини.

3.5.22. При монтажі, експлуатації та ремонті тимчасових і постійних електричних установок і мереж в дорожнiх організаціях, обов’язкове дотримання вимог, що встановлені: “Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів” ДНАОП 0.00-1.21-84.

3.5.23.  Власник дорожньої організації чи підприємства зобов’язаний забезпечити вивчення робітниками та ІТП, який обслуговує електротехнічні установки, правил, що вказані в п. 3.5.22., відповідно до роботи, що виконується, і посади особи, яка цим займається; після перевірки знань правил зазначеному персоналу надається кваліфікаційна група з видачею відповідного посвідчення.

Кваліфікація чергового електротехнічного персоналу, що обслуговує електроустановки на асфальтобетонних заводах, кар’єрах, об’єктах дорожнього будівництва з напругою до 1000В, повинна бути не нижче III групи.

3.5.24. Робiтники та IТП, якi зайняті на роботах де використовують електричні машини, а також є електричне освітлення, повинні вміти звільняти потерпiлих від ураження електричним струмом і надавати їм першу медичну допомогу. Порядок надання допомоги викладений в додатку 2.

3.6.1.1. При виконанні електрозварювальних і газополум’яних робiт необхідно дотримуватися вимог ГОСТ 12.3.003-86“ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности” та ГОСТ 12.3.036-84 “ССБТ. Газопламенная обработка металлоВ. Требованиябезопасности”.

3.6.1.2. Для газополуменевої обробки металів використання балонів iз стислим чи зрiдженим газом, їх зберігання, транспортування і експлуатація повинні проводитися відповідно до “Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском” ДНАОП 0.00-1.07-94

Нагляд за технічним станом і експлуатацією балонів, контроль за їх справністю і безпечною дією посудин повинні здійснювати два працівники з числа IТП, якi призначенi наказом по підприємству.

3.6.1.3. Перед початком зварювальних робіт повинні бути упорядковані робоче місце і проходи поблизу нього, а також перевірені наявність і справність устаткування, комплекту інструментів і пристроїв, захисних засобів та інших запобіжних приладів.

3.6.1.4. Електро- та газополум’яні роботи повинні вестися у спецодязі і рукавицях з вогнестійкої тканини.

Для захисту обличчя і голови необхiдно користуватися спеціальним щитком або шоломом-маскою. Спецодяг заправляють і застібають так, щоб не було висячих та розгорнутих частин. Кишені куртки необхiдно закривати клапанами. Штани треба носити навипуск, рукавицi одягати так, щоб вони щільно перекривали рукави куртки. Волосся повинно бути прибране під головний убір. Заправляти куртку в штани забороняється. Підсобні робiтники, що працюють спільно з електрозварником, залежно від умов роботи повинні бути також забезпечені щитками або окулярами.

3.6.1.5. Освітленість місця проведення зварювальних робіт має бути не менш ніж 50лк. В місцях, де не можна користуватися загальним освітленням, необхiдно користуватися безпечною переносною електролампою.

3.6.1.6. За необхідності виконання зварювальних робіт поблизу електроустановок, кабелів та інших струмоведучих частин електроустановок останні повинні бути огороджені від можливого дотику.

3.6.1.7. Виконувати зварювальні роботи на висоті з риштувань та інших засобів підіймання дозволяється тільки після перевірки керівником (майстром) їх міцності і стійкості, а також після вживання заходів, що попереджають спалахування настилів, падіння розплавленого металу і огарків електродів на працюючих або на людей, якi проходять поблизу.

У зварювальників повинні бути сумки для електродів і ящики для недогаркіВ. Розкидати недогарки забороняється.

3.6.1.8. Поблизу займистих або вогненебезпечних матеріалів виконувати зварювальні роботи забороняється. За виключної необхідності проведення зазначеної роботи відстань від місця розташування таких предметів до зварювальних постів має бути не менше 10 м.

3.6.1.9. Перед роботою в резервуарах, колодязях і т.п. керівник робіт повинен переконатися у відсутності в них шкідливих чи вибухонебезпечних газів і забезпечити відповідну їх обробку до початку зварювальних робіт. При несподіваній появі шкідливого газу роботи повинні бути припинені, а робiтники виведені з небезпечної зони.

3.6.1.10. Зварювання при ремонті посудин з-під пально-мастильних матеріалів треба робити після обробки їх 15-20% розчином каустичної соди або продуванням сухим паром з наступною перевіркою вмісту небезпечних речовин у зазначених ємкостях, яке підтверджує безпечну концентрацію цих речовин згідно НАОП 1.1.30-5.02-84.

Відстань між зварювальним трансформатором і ацетиленовим генератором повинна бути не менше 3 м.

Забороняється проводити зварювання (ремонт) посудин, що знаходяться під тиском, а також посудин з пально-мастильними і вибухонебезпечними матеріалами.

3.6.1.11. Забороняється одночасне ведення зварювальних робіт і робіт з пневматичним інструментом на одній конструкції чи на одному предметі.

3.6.1.12. При прочищенні швів від шлаку і окалини робочі

повинні одягати захисні окуляри.

При прокладанні зварювальних проводів і кожному їх переміщенні повинні бути вжитi заходи для попередження ушкодження ізоляції, а також зіткнення з залізними канатами, газозварювальними шлангами, газопроводами і газополум’яною апаратурою. Не допускається сумісна укладка проводів і шлангів в загальні канали (короби). Відстань між ними повинна бути не менше 1000 мм.

3.6.1.13. Забороняється одночасно працювати електрозварникам і газозварникам усередині закритих ємкостей.

3.6.1.14. Для захисту від зіткнення з вологою холодною землею або металоконструкціями зварники повинні забезпечуватися теплими пiдстилками з вогнетривких матеріалів.

3.6.2.1. До виконання електрозварювальних робіт допускаються особи, що мають кваліфікаційну групу не нижче II. Жінки можуть допускатися до ручного електродугового зварювання тільки на відкритих майданчиках, поза приміщенням.

3.6.2.2. Джерела зварювального струму (трансформатори, генератори і випрямлячі) повиннi приєднуватися до електромережі через пусковi пристрої. Здійснювати живлення зварювальної дуги безпосередньо від силової чи освітлювальної електромережі заборонено.

3.6.2.3. Підключати до електромережі і відключати від неї електрозварювальні установки, а також ремонтувати їх повинні тільки електромонтери. Забороняється виконувати ці операції зварювальникам.

3.6.2.4. Електрозварювальні установки, що застосовуються для зварювання, повинні бути обладнані приладами автоматичного вимкнення напруги холостого ходу чи його обмеження до 12 В з витримкою часу не більш 0,5с. Використання установок без цих приладів в особливо небезпечних умовах (усередині металевих ємкостей, в трубопроводах, колодязях, на понтонах і т.п.) заборонено.

3.6.2.5. Для підведення зварювального струму до електроду повинен використовуватися гнучкий шланговий кабель довжиною не більше 10 м.

Забороняється подавати напругу до зварювального виробу через систему послідовно з’єднаних металевих стержнів, рейок або будь-яких інших предметів.

3.6.2.6. Корпуси електрозварювальних установок, зажим вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого підключається зворотний провід, а також зварювальні вироби повинні бути надійно заземленi. Заземлення установок виконують до включення їх в електромережу. Для зворотного проводу (заземлення) допускаються стальнi шини будь-якого профілю, але достатнього перерiзу, зварювальна плита, стелажі та сама зварювана конструкція. Не можна використовувати у вигляді заземлення труби санітарно-технічних мереж (водопровiдних, газопровідних), металеві конструкції будови і технологічне устаткування.

У пересувних зварювальних трансформаторах зворотний провід повинен бути, як і прямий, також ізольованим.

Послідовне включення у заземлюючий провідник декількох електрозварювальних установок забороняється.

3.6.2.7. Зварювальні агрегати i апарати, якi встановлені на відкритому майданчику, необхiдно закривати від атмосферних опадів навiсами або брезентом, а також захищати від механічних пошкоджень.

3.6.2.8. При зварюванні у закритих приміщеннях робочі місця електрозварників повинні бути огороджені від суміжних робочих місць і проходів переносними ширмами з незаймистих матеріалів, а приміщення мають бути обладнані загальною обмінною та місцевою витяжною вентиляцією.

При одночасному використанні кількох зварювальних трансформаторів їх треба встановлювати не ближче 350 мм один від одного, а ширина проходів між ними повинна бути не менше 800 мм.

3.6.2.9. Перед початком електрозварювання необхідно перевірити справність ізоляції зварювальних проводів і електродотримачів, а також міцність з’єднань усіх контактів.

3.6.2.10. Забороняється проводити електрозварювальні роботи під відкритим небом під час дощу чи грози.

3.6.2.11. Флюс, що застосовується при автоматичному і полуавтоматичному зварюванні, повинен бути сухим, не забрудненим мастилами, смолами тощо.

3.6.2.12. При очищенні зварювальних швів і убиранні флюса необхідно застосовувати флюсовідсмоктувачі, металеві скребки, совки і щітки.

3.6.2.13. При зварюванні під флюсом, що містить фтористі з’єднання, а також при зварюванні кольорових металів необхідно передбачати мiсцеву витяжну вентиляцію.

3.6.2.14. Бункери для флюса повинні щільно закриватися кришками. Завантажувати флюс у бункери і прибирати невикористаний флюс необхідно так, щоб він не забруднював навколишнє середовище.

3.6.2.15. При обслуговуванні автомату для електрошлакового зварювання необхідно користуватися окулярами з чешуйчатою оправою і світлофільтрами, що затримують інфракрасні промені.

3.6.2.16. Проходи з кожної сторони установки для автоматичного зварювання під флюсом повинні бути не менше 2 м.

При проведенні зварювальних робіт в сиру погоду під навiсом або в сирих приміщеннях, крім гумових діелектричних галош необхідно застосовувати дерев’яний настил і гумовий килим.

3.6.2.17. При зварюванні усередині котлів, резервуарів зварювальник, крім спецодягу, зобов’язаний користуватися діелектричними рукавичками, галошами, килимами і шоломами для захисту голови.

3.6.2.18. Роботи в закритих ємкостях повинні виконуватися не менше, як двома робітниками, один з яких повинен знаходитися зовні зварювальної ємкості для здійснення контролю за безпечним проведенням робіт зварювальником. У цього робiтника квалiфiкацiйна група повинна бути не нижче III.

3.6.2.19. Электрозварювальник, що працює усередині ємкості, повинен мати запобіжний пояс з закріпленою на ньому мотузкою, другий кінець якої довжиною не менше 2 м повинен знаходитися в руці iншого робiтника, що знаходиться зовні ємкості.

3.6.2.20. Переносне освітлення усередині ємкості повинно бути з напругою не більше 12 В. Трансформатор для переносних ламп повинен бути встановлений за межами виробу, що зварюють.

3.6.2.21. Робоче місце зварювальника повинно добре вентилюватися для вилучення шкідливих домiшок, що виділяються при згоранні електродів із обмазкою. При ручному зварюванні рекомендується подавати повітря безпосередньо під щиток зварювальника, а в необхідних випадках забезпечити його шланговим протигазом.

Освітлювати внутрішню частину резервуарів допускається світильниками, що розташованi зовні, або переносними лампами з напругою 12 В.

3.6.2.22. При електрозварюванні у середовищі захисних газів повиннi дотримуватися такi вимоги:

металевий кожух, що закриває осцілятор, повинен бути заземлений;

кришка кожуха повинна мати електричне блокування, що автоматично вимикає осцілятор з її відкриттям;

трубки для газу і водяного охолодження електрозварювальних автоматів і напiвавтоматів повинні бути суцільними, не пропускати газ і воду в місцях з’єднання трубок iз штуцерами;

вихід рідини, яка охолоджує зварювальні пристрої повинен бути видимим;

пальники не повинні мати відкритих струмоведучих частин, держаки повинні бути покриті діелектричними і теплоізоляційними матеріалами та оснащені щитком для захисту рук зварювальника від опіків, гнучкий металевий шланг, по якому подається зварювальний дріт, також повинен мати електроізоляцію;

у разі іскріння між корпусом пальника і зварювальною деталлю чи зварювальним столом, зварювання треба припинити до усунення несправності пальника (очистка сопла, заміна ізоляції шайби та ін.);

у разі припинення подачі охолоджуючої води електрозварювання необхiдно негайно припинити.

3.6.2.23. Стаціонарні машини для контактного зварювання повинні використовуватися разом з однофазними трансформаторами, що призначенi для вмикання у мережу змінного струму частотою 50Гц і напругою до 500В, та дають напругу холостого ходу не вище 42 В.

3.6.2.24. Контактне зварювання повинно вестися на технічно справних машинах у відповідності до порядку, який викладено в інструкціях по експлуатації цих машин.

3.6.3.1. Усі переносні ацетиленові генератори (далі-газогенератори) повинні мати паспорт, інструкцію по експлуатації і інвентарний номер, згідно з яким газогенератор реєструють в журналі обліку і технічних оглядів.

3.6.3.2. Газогенератори обов’язково обладнують водяними затворами. Рівень рідини у водяному затворі необхідно перевіряти перед початком роботи, а також після кожного зворотного удару.

3.6.3.3. Газогенератор повинен знаходитися поза приміщенням в огородженні від доступу сторонніх осіБ. Допускається використовувати газогенератор усередині приміщення для ведення тимчасових робіт при об’ємi приміщення не менше 300 м3 з припливно-витяжною вентиляцією.

При цьому газогенератори повинні бути огороджені і знаходитися під постійним контролем.

В робочому приміщенні забороняється встановлювати бiльш як один газогенератор.

3.6.3.4. Забороняється розміщувати газогенератори і балони з газом в працюючих котельнях, кузнях, проходах, в місцях скупчення людей і в неосвітлених місцях, в приміщеннях, де можливо виділення речовин, що утворюють з ацетиленом самовибухову суміш, а також поблизу місць забору повітря вентилятором чи компресором.

3.6.3.5. Не рідше двох разів на місяць необхідно очищати і промивати газогенератор, а також перевіряти справність всіх його частин.

Забороняється чистити, розбирати і збирати газогенератор у загальних приміщеннях майстерень. Цю роботу можна виконувати у спеціальних приміщеннях або на відкритому повітрі.

Перед чисткою газогенератора треба відкрити для провітрювання усі його отвори (люки, крани).

3.6.3.6. При пропусканні газогенератором газу треба шукати місце витоку тільки за допомогою мильної води. Забороняється пошук місця витоку газу із застосуванням вогню.

Перед початком ремонту газогенератора його роботу слід зупинити, газ випустити, шахту ретельно очистити від карбіду та мулу, воду злити, газогенератор розібрати, деталі промити водою і тільки після цього розпочати ліквідацію місць витоку.

Мул необхiдно вивантажувати з газогенератору у спеціальний посуд і зливати в гасильні ями.

3.6.3.7. При експлуатації переносних ацетиленових генераторів забороняється:

завантажувати в газогенератор карбід кальцію меншої чи більшої грануляції, ніж це зазначено в його паспорті, а також відходи у вигляді карбідного пороху;

завантажувати карбід кальцію у мокрі ящики чи кощi;

вести роботи від одного газогенератора декількома пальниками чи різаками;

завантажувати карбід понад встановлену норму;

форсувати газоутворення понад встановлену паспортну продуктивнiсть;

вимикати автоматичні регулятори;

відкривати кришку завантажувального пристрою реторти газkогенераторів всіх систем;

проштовхувати карбід кальцію залізними прутками, щоб уникнути виникнення іскри і вибуху. Шматки карбіду кальцію повинні бути роздрiбленi заздалегідь.

3.6.3.8. Зварювальнику заборонено навіть на короткий час класти пальник, що знаходиться у стані роботи, на зварювальний стіл. Пальник повинен бути погашений, або укладений на спеціальну підставку.

3.6.3.9. При запалюваннi пальника першим відкривають кисневий кран, після цього пускають ацетилен і підпалюють суміш, а при гасінні — навпаки, першим перекривають ацетиленовий кран, а після цього — кисневий.

3.6.3.10. При охолодженні пальника у воді з метою попередження його перегріву пальник повинен бути погашений і вiдключений від кисню і газу.

Завантажити