9.1.11. Сипкі ТР треба зберігати в силосах, бункерах і ларях, майданчики яких повинні бути освітлені, обладнані сигналізацією і внутрішніми ходовими скобами.
Допуск робiтникiв до цих складів дозволяється тільки принаявності встановленого спецодягу і запобіжних пристроїв.
Забороняється вручну розминати і розчиняти сипкі ТР.
9.1.12. Рідкі ТР повинні зберігатися в металевих ємкостях з герметично закритими горловинами, стійких по відношенню до корозiї, що викликається цими рідинами.
9.1.13. Емкості, що містять особливо небезпечні ТР, повинні бути опломбованi. На пустій ємкості повинні зберігатися попереджуючі написи.
9.1.14. Ємкості із ТР треба відкривати безпосередньо перед застосуванням. Після закінчення робіт ємкості необхідно щільно закрити і здати на пристосований для зберiгання склад.
Пуста тара після використання ТР повинна зберігатися в спеціально відведеному місці поза робочими приміщеннями.
9.1.15. На територіях, де складуються, виготовляються і застосовуються ТР, що виділяють вогненебезпечні і вибухонебезпечні пари, забороняється палити і виконувати роботи, зв'язані з використанням вогню чи iскроутворенням. Освітлювальна арматура і електродвигуни, що застосовуються для цих робіт, повинні бути в вибухонебезпечному виконанні. Необхiдно вжити заходів для запобігання можливості виникнення і накопичування зарядів статичної електрики, в тому числі не застосовувати спецодяг з полiмерних матеріалів.
9.1.16. На місці роботи із ТР повинна бути аптечка з набором медикаментів, включаючи нейтралiзуючі речовини (розчини соди, борної кислоти, вата, чиста вода), запасні спецодяг і спецвзуття, протигази, а також нейтральне мило.
9.1.17. Місце проведення польових робіт iз застосуванням ТР вибирають і планують з урахуванням шляхів стоку поверхневих вод, але не ближче 150 м від місць забору води (водойм, колодязiв відкритого типу тощо). При наявності проникних грунтів повинна бути виключена можливість доступу отруйних речовин до грунтових вод. При використанні аніліну та інших летючих продуктів із отруйними парами, важчими за повітря, люди не повинні знаходитися в понижених місцях (котлованах, ямах) в радіусі 150 м.
9.1.18. Місця робіт iз застосуванням ТР і склади їх зберiгання позначають табличками з написами "Вхід заборонено!", "Вогненебезпечно!", "Палити забороняється!", "Зварювання заборонено" тощо. В період проведення робіт і проходження реакції хімічних речовин, змішаних з грунтом, повинна бути виключена можливість находження на території будівництва сторонніх осіб, домашніх тварин, птахiв тощо.
9.1.19. При розподілі сипких і рідких ТР по оброблюванiй смузі і їх перемішуваннi з грунтом необхідно враховувати напрям повітря. Машини повинні рухатися так, щоб машиністи, водій і робітники якомога менше знаходились в підвітрянiй зоні, яка містить пил, туман і пари шкідливих речовин.
9.1.20. Машини по закінченні робіт повинні бути повністю звiльненi від ТР, а їх робочі органи слiд промити сильним струменем води на відведених для цього майданчиках.
9.1.21. При використанні ТР необхідно виконувати вимоги "Санітарних норм проектування промислових підприємств" ДНАОП 0.03-3.01-71, "Санітарних правил при виробництві та використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі" ДНАОП 0.03-1.47-89, "Правил и норм техники безопасности, пожарной безопасности и промышленной санитарии для окрасочных цехов" СНиП III-4-80*, що враховують специфіку робiт з шкідливими і отруйними речовинами.
9.1.22. Орієнтовний перелік основних токсичних речовин, що використовуються в дорожній індустрії, допустимі межі вмісту їх у навколишньому середовищі, а також правила поводження з ними наведені у додатку 3.
9.2.1. При роботі з вапном повинні виконуватися такі вимоги:
транспортувати гашене вапно (пушонка) допускається в автоцементовозах або іншiй щільно закритiй тарі, обладнанiй пневмопристроями для завантаження і вивантаження вапна;
витратні бункери і робочі органи грунтозмішувальних і розподiльчих машин повинні бути закритi покришками і кожухами;
працюючі з вапном дорожні робітники повинні бути навченi наданню першої допомоги при попаданнi вапна на шкіру і слизові оболонки очей (диВ. додаток 2).
9.2.2. При роботі із каустичною содою забороняється:
брати каустичну соду руками;
дробити, транспортувати і готувати розчин каустичної соди вручну.
9.2.3. Розчини хімічних добавок необхiдно готувати у відкритих ємкостях, якi обладнанi механічними мішалками, завантажувальними пристроями і насосами для перекачування розчинів.
Ємкості для перемiшування повинні мати огорожi, якi виключають можливість попадання бризк і піни на працюючих.
9.2.4. Робітники, зайняті на приготуваннi розчинів, повинні знати порядок очищення ємкостей від хімічних речовин.
9.2.5. При роботі з карбамiдоформальдегiдною смолою необхiдно користуватися спецодягом, що виключає попадання смоли на шкіру.
9.2.6. Застосування кам'яновугільних в'яжучих (дьоготь, пек) допускається тільки при будівництві доріг поза населеними пунктами.
9.2.7. До початку робіт із кам'яновугільними в'яжучими відкриті ділянки шкіри повинні бути оброблені спеціальною пастою, що наноситься густим шаром, і присипанi білою пудрою.
9.2.8. По закінченні роботи з цими матеріалами необхідно помитися теплою водою, протерти обличчя і руки ватою, змоченою в спирті чи одеколоні, припудрити обличчя, на руки нанести тальк.
9.2.9. Інші вимоги безпеки при роботі з дьогтем і пеком аналогічні вимогам, висловленим в п. 3.8.3. цих Правил.
9.3.1. Основні токсичнi речовини, їх технічні характеристики, що застосовуються для виготовлення асфальтобетонної сумішi, вказані в додатку 3.
9.3.2. Не дозволяється приймання розчинника (сольвенту, ксилолу, бензину тощо) за відсутності відповідних проекту сховищ, обладнаних системою закритої роздачi продукту.
9.3.3. Відстань від ємкостей з розчинниками, розчином дивінiл-стирольного термоеластопласту (далі-ДСТ) і полiмерно-бітумним в'яжучим (далі-ПБВ) до інших споруд і будівель повинно бути не менше 50 м, а між ємкостями і бітумними котлами — не менше 10 м.
9.3.4. При введеннi розчину ДСТ в нагрітий бітум забороняється підігрівання ітумного котлА. Розчин ДСТ дозволяється вводити в бітум тільки через шланг, опустивши його кінець в бітум.
Забороняється застосовувати обводнений бітум.
Виготовлення ПБВ дозволяється вдень і під керівництвом майстра.
9.3.5. Машиніст асфальтобетонної машини повинен знаходитися в закритій кабіні, обладнанiй примусовою припливно-витяжною вентиляцією чи кондиціонерною установкою.
9.3.6. При приготуваннi ПБВ і асфальтобетонних сумішей з полiмерними добавками, яким притаманнi токсичнi властивостi, в лабораторних умовах повинна бути забезпечена припливно-витяжна вентиляція з 15-20-кратним повітрообміном.
Лабораторне устаткування (гідравлічний прес для формування зразкiв асфальтобетону, бачок для термостатування сумішi, ваги, термостат тощо) повинно знаходитися у витяжних шафах або під зонтами.
9.3.7. При використанні речовин, яким притаманнi токсичнi властивостi, об'єм їх на робочому місці повинен бути тільки для виконання разового завдання і не перевищувати змінної потреби.
9.3.8. Тривалість робіт із ПАР і ПБВ не повинна перевищувати однієї зміни за добу.
9.4.1. Хімічні добавки, що вводяться в бетон з метою знизити витрати цементу і покращити властивості бетонної сумішi, відносяться до токсичних речовин, на що поширюються загальні заходи безпеки, викладені в п. 9.3.
9.4.2. Найбільш розповсюджені ТР, якi входять в групу добавок, містяться в додатку 3.
9.4.3. При введенні добавок у бетон необхідно дотримуватися вимог охорони праці згідно з "Руководством по применению химических добавок в бетон" Госстроя СССР, М., 1980г.
9.4.4. Нітрит і нітрат натрiю, нітрит кальцію, нітрит-нітрат кальцію і нітрит-нітрат-хлорид кальцію повинні зберігатися в окремому складі. Не допускається зберігати їх в одному приміщенні з кислотами.
9.4.5. Забороняється палити і користуватися відкритим вогнем в приміщенні, де зберігаються кристалічний нітрит і нітрат натрiю. При спалахуванні гасити їх допускається тільки вогнегасниками чи піском.
9.4.6. На ємкостях для зберiгання чи приготування хімічних добавок повинен бути попереджуючий напис "Отрута".
9.4.7. Приміщення по приготуванню бетонних сумішей із хімічними добавками необхідно забезпечувати примусовою вентиляцією. Забороняється приймати їжу в місцях зберiгання чи приготування хімічних розчинів.
9.5.1. Розчинники, що входять в склад плівкоутворюючих рідин: ксилол, уайт-спiрит і сольвент, а також алюмінієва пудра класифіковані ГОСТ 12.1.005-88"ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования" як шкідливі речовини.
Для них встановлюються такі гранично допустимі концентрації в повітрі робочої зони (мг/м3):
Ксилол — 50
Толуол — 50
Сольвент-нафта — 100
Уайт-спiрит — 300
Алюмінієва пудра — 3
9.5.2. Фактичну концентрацію шкідливих речовин в повітрі робочої зони необхідно перевіряти при зміні вигляду плівкоутворюючого матеріалу і при істотній зміні умов проведення робіт, але не рідше 1 разу в квартал, залучивши для цієї цілі спеціалізовану лабораторію.
9.5.3. Для запобігання шкідливому впливу цих речовин вимагається:
працювати в чистому спецодязі і спецвзутті;
знаходячись в зоні розпилення плівкоутворюючого матеріалу, де концентрація шкідливих речовин в повітрі перевищує допустиму, необхідно застосовувати індивідуальні засоби захисту — iзолюючI протигази типу ПШ-1, ДПА-5, КІП-5;
відкручувати пробку бочки з плівкоутворюючою рідиною допускається спеціальним ключем, поступово випускаючи пари розчинника, що накопичилися в бочцi. Забороняється відкривати пробку ударами будь-яких предметів;
заправлення розподільника плівкоутворюючою рідиною виконувати механізованим способом. Забороняється ручне розпилення плівкоутворюючих рідин за допомогою віника, щітки тощо, а розлив — шлангом, відром тощо;
перед початком роботи ретельно перевірити стан і надійність кріплення шлангiв, трубопроводів і справність манометра, усунути нещiльності і підтікання рідини;
при розподілі плівкоутворюючих рідин враховувати напрям повітря, робiтник повинен знаходитися із навітряної сторони від зони розпилення.
9.5.4. При механізованому нанесенні плівкоутворюючих рідин за допомогою розподільника ЕНЦ-3 необхідно дотримуватися також загальних правил безпечної експлуатації машин.
9.5.5. До роботи на малогабаритному розподільнику плівкоутворюючих рідин з транспортною швидкістю понад 10км/г допускаються особи, якi мають, крім посвідчення машиніста, права на водіння транспортного засобу.
9.5.6. Плівкоутворюючі рідини (лак-етиноль, помароль, ПМ-86б, ПМ-100а) є легкозаймистими, горючими і вибухонебезпечними.
При їх застосуванні необхідно дотримуватися загальних правил пожежної безпеки, а також такі додаткові заходи безпеки:
двигун внутрішнього згоряння механізованого розподільника повинен мати iскрогасник на вихлопній трубі глушника;
забороняється використання саморобних механізмів і пристроїв для нанесення плівкоутворюючих рідин без письмового дозволу інженерно-технічного працiвника, відповідального за охорону праці і пожежну безпеку.
9.6.1. Клеї на основі епоксидних і полiефiрних смол і їх складових (твердники, пластифiкатори, розчинники) токсичні і тому працювати з ними необхідно, керуючись "Санітарними правилами при виробництві та використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі" ДНАОП 0.03-1.47-89.
9.6.2. В усіх випадках, де це можливо, найбільш токсичний компонент клею — гексаметилендiамiн — необхідно замінювати менш токсичним твердником, зокрема, полiетиленполiамiном, полiамiдом тощо.
9.6.3. Особи, якi хворiють на шкірянi і алергiчнi захворювання, а також хронічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів і слизових оболонок очей, до роботи із епоксидними клеями не допускаються.
9.6.4. Виробництва, зв'язані з використанням епоксидних матеріалів, повинні бути забезпечені кубатурою приміщення не менше 40 м3 на одного працюючого, а також холодною і гарячою водою з набором знезаражуючих засобів (10%-ний розчин сірчаної кислоти, розчин хлористого натрiю, ацетон, мило, щітки, рушник тощо) на кожному робочому місці.
9.6.5. На робочих місцях повинна бути вивішена інструкція по безпечній роботі з епоксидними матеріалами.
9.6.6. Всі компоненти епоксидних компаундiв повинні зберігатися на складі. У виробничих приміщеннях допускається їх зберiгання в невеликих кількостях (на зміну) в добре закритій тарі у витяжнiй шафі.
9.6.7. Епоксидну і полiефiрну смоли необхiдно зберігати в тарі, що закривається герметично; твердник — полiетиленполiамiн — в скляній тарі; твердник — перекис циклогексанона в тарі з полiетилену з зазначенням на етикетці "Вогненебезпечно", "Отрута"; прискорювач — нафтенат кобальту — зберігають в герметичних алюмінієвих ємкостях. Забороняється зберiгання перекису циклогексанона разом із сикативами, мінеральними кислотами, окисами і солями залiза, марганцю, кобальту.
9.6.8. В зимовий час епоксидну і полiефiрну смоли, твердник і прискорювач зберігають в приміщеннях з температурою повітря не нижче 0oС. В літний час температура зберiгання полiефiрної смоли прискорювача і твердника не повинна перевищувати 25oС.
9.6.9. Всі роботи, зв'язані із приготуванням епоксидного клею, необхідно виконувати на відкритому повітрі (літом) або в ізольованих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. Присутність сторонніх осіб поблизу місця роботи не допускається.
9.6.10. У виробничих приміщеннях, де готується клей, повинно проводитись щоденне вологе прибирання з обов'язковим витиранням пилу.
9.6.11. Столи, на яких працюють з епоксидними смолами, повинні покриватися тривким світлим папером, який легко замiнюється в разі забруднення.
9.6.12. Для збирання забрудненого паперу і обтирального матеріалу в приміщенні встановлюють металеві ємкості з кришками, що в кінці робочого дня чи зміни очищаються, а вміст їх зпалюється в спеціально відведених місцях.
9.6.13. Щiтки, шпателi, лопаточки та інші пристрої, що застосовуються для приготування і нанесення клею, повинні мати захисні екрани (металеві чи з щільного картону) на ручці інструменту.
9.6.14. При виготовленні контрольних зразків затiкання і надлишки неотвердiлої епоксидної смоли знімають папером, а після цього ганчір'ям, змоченим ацетоном чи етилцелозольвом. Застосовувати для цієї цілі бензол, толуол, чотирихлорний вуглець і інші токсичнi розчинники забороняється.
9.6.15. При роботі з епоксидними матеріалами руки працюючих повинні бути захищені рукавичками (рукавицями).
9.6.16. При попаданні на шкіряний покрив епоксидної смоли чи твердника необхідно негайно промити це місце теплою водою і протерти тампоном, змоченим в етиловому спирті.
9.6.17. Розігрівання епоксидної смоли і змішування її з компонентами виконувати при температурі не вище 40оС.
9.6.18. В приміщенні, де працюють з епоксидними сполуками, забороняється приймати їжу, палити, користуватися відкритим вогнем.
9.6.19. Для нанесення клеїв і сумішей, в складі яких є епоксидні і полiефiрні смоли, на покриття доріг необхідно користуватися механізмами і пристроями, забезпеченими захисними екранами. Приготування клеїв і сумішей повинно виконуватись в спеціальних закритих ємкостях, що запобігають їх розбризкуванню.
9.6.20. Тару з-під смоли, пластифiкатора і твердника миють гарячою водою і ацетоном в спеціальному приміщенні, що добре вентилюється, а літом — на відкритому повітрі.
Забруднений розчинник після миття посуду і інструменту необхідно зливати в спеціальну ємкість, що закривається герметично і після відстою і фiльтрування повторно використати.
9.6.21. Забороняється зливати в каналізаційну мережу, в ріки чи водойми забруднений розчинник і невикористані епоксиднi сполуки. Зазначені матеріали необхідно зливати в спеціальний посуд і відносити у виділене адміністрацією по узгодженню із санепiдемстанцією місце для лiквiдування, де їх закопують або спалюють.
9.6.22. Після закінчення робіт робітники повинні зняти комбiнезони, рукавички, взуття і вичистити ацетоном місця, забрудненi клеєм або сумішшю, після цього вимити обличчя і руки водою з милом і прийняти теплий душ.
9.6.23. Змінювати спецодяг необхідно не рідше 1 разу в тиждень, а в разі сильного забруднення хiмікатами — негайно.
9.6.24. Забороняється виносити одяг з робочої зони і прати вдомА. Прання спецодягу повинно проводитись на виробництві механічним способом і окремо від іншої білизни.
10.1.1. При роботі у притрасових кар'єрах необхідно дотримуватися "Правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом" ДНАОП 12.11-1.01-94 і при використанні вибухових методiв рихлення порід — "Єдиних правил безпеки при вибухових роботах" (далi-ЄПБВР) ДНАОП 0.00-1.17-92.
10.1.2. Приступати до розроблення кар'єру допускається при наявності проекту розроблення родовищ чи плану гірських робіт, затверджених вищою організацією і узгоджених з Держнаглядохоронпраці, встановленої геолого-маркшейдерської документації та при наявностi спецiального дозволу (лiцензiї) на виконання експлуатацiї родовищ корисних копалин.
10.1.3. Робітники, яких приймають на роботу в кар'єр (в тому числі і на сезонну роботу), повинні пройти з відривом від виробництва попереднє навчання з технiки безпеки протягом 3 днів (тi, що раніше працювали у гірничодобувнiй промисловості і робiтники, переведені на роботу за іншою професiєю — протягом 2 днів), а також повиннi пройти навчання з правил надання першої допомоги потерпiлим і здати іспити.
10.1.4. При повторному медичному обстеженні всі робітники і IТП повинні пройти рентгенографію відповідно з ДНАОП 0.03-4.02-94 "Положення про медичний огляд працiвникiв певних категорiй".
10.1.5. До технічного керівництва гірськими роботами на відкритих розробках допускаються особи, які мають закінчену вищу і середню гірничотехнічну освіту чи право технічного нагляду за проведенням гірських робіт.
10.1.6. Якість повітря в кожній робочій зоні кар'єру повинна відповідати умовам ГОСТ 12.1.005-88"Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования".
10.1.7. При розробленні гірських порід, які дають велику кількість пилу, повинні виконуватися не рідше 1 разу у 3 міс. аналізи і заміри концентрації пилу у повітрі.
При наявності у породах понад 10% вільного двоокису кремнію перфораторне буріння допускається тільки з промиванням водою чи з сухим уловлюванням пилу.
10.1.8. Під час роботи на дорожньо-будівельних машинах необхідно дотримуватися вимог, передбачених у главі 4.
10.1.9. Кожний працюючий у кар'єрі повинен вивчити і виконувати систему встановленої сигналізації.
10.1.10. Робітник кар'єру, за винятком аварійних випадків, повинен виконувати тільки ті роботи, які йому доручені у наряді і роз'яснені керівником робіт.
10.1.11. Робітник кар'єру, який помітив небезпеку, загрозливу для людей чи кар'єру, зобов'язаний поряд з вживанням заходiв по її усуненню повідомити про це керівника чи майстра кар'єру.
10.1.12. Кожне робоче місце перед початком роботи і протягом зміни повинен оглядати майстер кар'єру, а протягом доби начальник дільниці або його заступник, які не повинні допускати проведення робіт при наявності порушень правил охорони праці.
10.1.13. Пересування людей у кар'єрі повинно виконуватися по пішохідних доріжках, а прохід через дорогу — у встановлених місцях, позначених покажчиками.
10.1.14. Для сполучення між уступами повинні влаштовуватися надiйні драбини шириною не менше 800 мм з двосторонніми поручнями і нахилом не більше 60о, які освітлюються у темну пору.
10.1.15. Виробки кар'єру, який розміщений у населених пунктах чи поблизу від них, а також біля доріг і стежок, повинні бути огороджені парканом висотою не менше 1,5 м на відстані не ближче 1 м від кромки укосу.
10.1.16. Усі виходи і входи вибою, у якому припинено роботу, повинні бути закриті і біля них встановленi попереджувальні написи, які освітлюються у темну пору.
10.1.17. Зумпфи, пiдриви і дренажні свердловини, шурфи і інші прямовисні чи похилі свердловини повинні бути надійно перекриті або огородженi.
10.1.18. Кожний кар'єр повинен огороджуватися від затоплення поверхневими водами шляхом влаштування водовідводних нагiрних канав, які забезпечують відведення весняних і дощових вод.
10.1.19. Забороняється проводити які-небудь роботи і знаходитися під козирком і навісами уступів, а також проводити роботи з утворенням печер, підкопів тощо, якi складають небезпеку.
10.1.20. У разі виконання робіт на укісах з кутом нахилу понад 35о необхідно застосовувати запобіжні пояси з канатами, закріпленими за надійну опору.
Відстань по фронту між двома робітниками повинна бути не менше 4 м.
10.1.21. Під час роботи у кар'єрах в темну пору і при поганій видимості необхідно освітлювати робочі місця, роз'їзди, сходові узвози, борти кар'єрів, забої і відвали за допомогою світильників зовнішнього освітлення.
Для освітлення великих ділянок кар'єру необхідно застосовувати прожектори заливаючого світла.
10.1.22. При розробці родовищ, схильних до зсуву, повинні бути встановленi інструментальні спостереження за станом бортів кар'єру і укосів відвалів.
10.1.23. При розкриванні горбкуватого родовища наноси у лобовій частинi знімають згори униз, починаючи з найвищої ділянки.
10.1.24. Розкривні роботи необхідно організувати таким чином, щоб розкривний вибій випереджав очисний не менше як на 6м, а при малостійких породах — на 9 м.
10.1.25. Відвали розкривних порід повинні задовольняти такi вимоги:
ділянки під відвали необхідно вибирати так, щоб була виключена можливість затоплення кар'єру чи розміщених поблизу селищ, сільськогосподарських угiдь, а також утворення зсувів;