НПАОП 25.1-1.01-09Про затвердження правил охорони праці при обслуговуванні просочувально-сушильного устаткування для виробництва дубльованих гумотехнічних матеріалів та виробів з них

5.1.8. В електричній схемі керування пуском каландра повинна бути передбачена попереджувальна звукова та світлова сигналізація, зблокована з пусковим пристроєм, що передує пуску каландра.

5.1.9. Сигналізація повинна вмикатись при натисканні пускової кнопки і діяти протягом 3–5 секунд.

5.1.10. Пуск каландра здійснюється після закінчення дії сигналізації.

5.2. Вимоги до обладнання для приготування гумового клею

5.2.1. Захист змішувача від зарядів статичної електрики здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.1.018-93 «ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования».

5.2.2. Електродвигуни привода змішувача в робочому режимі повинні автоматично вимикатися при відкриванні кришки змішувальної камери, розвантажувального клапана, завантажувального люка.

5.2.3. Заливання розчинника слід виконувати при закритій кришці змішувача за допомогою дозувального пристрою.

5.2.4. Не дозволяється відкривання кришки під час операції перемішування.

5.2.5. Огородження всіх рухомих частин і деталей, що обертаються, повинно бути виконано з матеріалу, що не викликає іскріння.

5.2.6. Робочі поверхні роторів та внутрішні поверхні змішувача, а також інші елементи конструкції повинні бути виконані з матеріалу, що не викликає іскріння, або покриті шаром такого матеріалу.

5.2.7. Розчинник, що подається до змішувальної камери, повинен стікати по стінці. Вільне падіння і розбризкування його не дозволяється.

5.2.8. Для запобігання переповненню змішувачів розчинниками, клеєм і герметиком у системах подавання слід використовувати лічильники-дозатори.

5.2.9. Подавання рідких компонентів просочувальних сумішей у вимірники, дозатори і реактори необхідно здійснювати трубопроводами.

5.2.10. Трубопроводи, якими здійснюється подавання смоли, формаліну і їдкого натру в реактори для приготування поліконденсованого розчину смоли, дисперсії і технічного аміаку, в реактори приготування просочувальної суміші, поліконденсованого розчину смоли, в ємності для дозрівання просочувальної суміші, повинні бути з нержавіючої сталі або з покриттям внутрішньої поверхні адгезійними сполуками.

Трубопроводи не повинні мати фланцевих з’єднань або інших роз’ємних з’єднань. Фланцеві з’єднання дозволяються тільки в місцях встановлення арматури або приєднання трубопроводів до реакторів згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.41-88. Такі фланцеві з’єднання повинні мати захисні кожухи з антикорозійного матеріалу.

5.2.11. При виготовленні клеїв у змішувач необхідно вводити антистатичну присадку згідно з вимогами технологічного регламенту.

5.2.12. Керування роботою змішувача повинно здійснюватись у напівавтоматичному або автоматичному режимі.

5.3. Вимоги до безпеки обладнання по просочуванню, сушінню і термічній обробці кордшнурів і ниток

5.3.1. Стикувальні преси повинні бути обладнані двосторонніми пусковими пристроями для зайнятості обох рук працівників, які обслуговують прес.

5.3.2. Стикувальні преси повинні бути обладнані парасолями і місцевими відсмоктувачами для відсмоктування хімічних речовин, що виділяються при вулканізації стику.

5.3.3. Просочувальні ванни повинні мати автономну витяжну систему вентиляції і накриття, яке запобігає розповсюдженню хімічних речовин, що виділяються при просоченні.

5.3.4. Інерційний рух віджимних валків просочувальної ванни і приводних валків тягнульних станцій при аварійній зупинці агрегату не повинен перевищувати чверть оберту.

5.3.5. Усередині сушильної камери і камери термооброблення просочувально-сушильного агрегату при необхідності візуального спостереження за перебігом технологічного процесу повинні бути передбачені стаціонарні світильники у вибухозахищеному виконанні.

5.3.6. При сушінні тканини (корду) на агрегаті барабанного типу повинно бути автоматизовано регулювання параметрів пари, що подається до барабанів, і підтримання температурного режиму сушіння.

5.3.7. Для обслуговування верхніх направних роликів просочувально-сушильного агрегату повинна бути передбачена площадка зі стаціонарною або приставною драбиною.

5.3.8. Видалення ниток тканини (корду) з роликів необхідно виконувати при зупиненому агрегаті. При виконанні цієї операції в компенсаторі його рухома каретка повинна знаходитись у нижньому положенні.

5.3.9. Камери сушіння і термічної обробки з метою виключення витоку гарячого повітря через нещільності корпуса повинні працювати під розрідженням.

5.3.10. При загорянні в сушильній камері просочувально-сушильного агрегату необхідно зупинити агрегат, вимкнути вентиляцію і задіяти систему пожежогасіння.

5.3.11. Двері сушильних камер, до яких передбачено вхід працівника, повинні бути зблоковані з електроприводом агрегату таким чином, щоб запобігти можливості вмикання привода лінії і приводів вентиляторів подавання гарячого повітря при відкритих дверях.

5.3.12. Лінії повинні мати тросові пристрої аварійної зупинки, які розміщуються з боку зони обслуговування, а також біля закочувального пристрою.

5.3.13. Привідна сторона блока витягування і привідна сторона намотувальної машини лінії для оброблення кордшнурів повинні бути огороджені кожухами з дверми. Відкривання дверей повинно бути зблоковано з зупинником привода лінії.

5.3.14. Концентрація шкідливих речовин у робочій зоні при працюючій вентиляційній системі і встановлених накриттях ванн коагуляції не повинна бути вищою за граничнодопустиму.

5.3.15. Конструкція печі сушіння повинна виключати потрапляння рук або частин одягу працівника до вхідної щілини печі при заправленні ниток.

5.3.16. Для запобігання накопиченню статичної електрики в повітрі робочої зони на дільниці талькування повинні бути передбачені антистатичні стрижні.

5.3.17. Для запобігання накопиченню статичної електрики працівники повинні бути забезпечені спеціальними захисними засобами: антистатичним одягом, антистатичним взуттям, антистатичними засобами для захисту рук відповідно до вимог ГОСТ 12.4.124-83 «ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования».

5.3.18. Концентрація тальку в повітрі робочої зони повинна бути не більшою за граничнодопустиму.

5.4. Вимоги до електробезпеки

5.4.1. Електрообладнання повинно експлуатуватися з дотриманням НПАОП 40.1-1.01-97 і цих Правил.

5.4.2. Працівники підприємств, які виконують роботи з обслуговування та експлуатації електроустановок і користуються електроінструментом, повинні мати відповідну групу з електробезпеки та посвідчення відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

5.4.3. Електродвигуни, електропроводка, електроапаратура, контрольно-вимірювальні прилади, їх розміщення і монтаж на просочувально-сушильному обладнанні, а також проведення пусконалагоджувальних і випробувальних робіт повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75 «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности» і НПАОП 40.1-1.21-98.

5.4.4. Електричні розподільні щити розміщувати безпосередньо в складських приміщеннях не дозволяється.

Вимикачі освітлення складських приміщень необхідно розміщувати ззовні біля вхідних дверей (воріт).

5.4.5. Електропроводка всередині сушильної камери повинна бути виконана з термостійкої ізоляції, що розрахована на температуру камери.

5.4.6. Обладнання з електроприводом повинно бути заземлене. Захисне заземлення або занулення повинно бути виконано відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление».

5.4.7. Приєднання до електричної мережі та експлуатацію ручних переносних електроінструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.2.013.0-91 «ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний».

5.4.8. Захист працівників від шкідливого впливу електричного струму здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.1.019-79 «ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты» (далі — ГОСТ 12.1.019-79) та Державних санітарних норм при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.12.2002 № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за № 203/7524 (ДСН 3.3.6.096-2002).

5.4.9. Технологічне обладнання, комунікації, ємності повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики. Заземлення повинно застосовуватись на всіх струмопровідних елементах технологічного обладнання та інших об’єктах, на яких можливе виникнення та накопичення електростатичних зарядів, відповідно до вимог ГОСТ 12.2.007.0-75.

5.4.10. Загальний захист обладнання від статичної електрики повинен здійснюватись згідно з вимогами ГОСТ 12.1.018-93 «ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования», ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.4.124-83 «ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования».

5.4.11. Виконання заземлювальних пристроїв повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.030-81 «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление». Величина опору заземлювального пристрою для захисту від статичної електрики не повинна перевищувати 10 Ом.

5.4.12. Для відведення статичної електрики, що накопичується на людях при виконанні ручних операцій (промивання, протирання, склеювання, прогумовування) з використанням бензину, етилацетату, дихлоретану, гумових клеїв та інших речовин, необхідно передбачати облаштування струмопровідних підлог або заземлених зон, помостів і робочих майданчиків, заземлення ручок дверей, поручнів сходів, важелів і рукояток приладів, машин і апаратів.

5.5. Вимоги до закочувально-розкочувального обладнання

5.5.1. Закочувальні верстати повинні мати блокування, що автоматично вимикає їх привод при наближенні рук працівника або його самого до зони намотування обгумованої тканини (корду) або прокладки в рулон.

5.5.2. Закочувально-розкочувальне обладнання повинно бути обладнано пристроями, що виключають можливість випадкового падіння рулону.

5.5.3. Каретки з обгумованою тканиною (кордом) або прокладкою в місцях закочування або розкочування повинні бути зафіксовані й забезпечені гальмами обертання рулонів.

5.5.4. Установлення рулонів у розкатний пристрій і знімання рулонів слід здійснювати за допомогою вантажопідіймальних механізмів за край тканини або безпосередньо за бобіну рулону.

5.6. Вимоги до обладнання для нанесення покриттів промащуванням

5.6.1. У конструкції обладнання для нанесення покриттів промащуванням повинно бути передбачено блокування привода з витяжними вентиляторами.

5.6.2. Сушильні камери, що обладнані ущільнювачами тканини, повинні мати запобіжні клапани.

5.6.3. Клеєпромащувальні агрегати повинні бути забезпечені необхідними засобами пожежогасіння і оснащені пристроями для знімання зарядів статичної електрики.

5.6.4. Відкидний промащувальний ніж у неробочому стані повинен бути зафіксований.

5.6.5. За відсутності автоматичного контролю концентрації парів розчинника у повітрі, що видаляється, рециркуляція його від місць видалення не дозволяється.

5.6.6. Агрегати повинні бути забезпечені пристосуваннями для заправлення тканини і надійної фіксації намащувального ножа у верхньому положенні.

5.6.7. Очищення робочого вала, намащувального ножа та інших деталей клеєпромащувального агрегату від залишків клею необхідно виконувати при зупиненій машині.

5.6.8. Агрегати повинні бути оснащені приладами для контролю за температурою суміші покриття.

VI. Вимоги до розміщення обладнання, машин, механізмів і безпечної організації робочих місць, пристосувань та огороджень робочої зони

6.1. Кожухи, кришки й інше захисне огородження, яке змонтоване на завісах, що відчиняються вгору або вбік, повинні мати надійну фіксацію у відкритому положенні.

6.2. Стаціонарне огородження (кожухи, дверцята, кришки) рухомих, обертальних, струмонесучих частин обладнання слід відкривати або знімати тільки за допомогою інструменту або спеціальних ключів і в необхідних випадках забезпечувати електроблокуванням.

6.3. Виробниче обладнання при виготовленні гумотехнічних виробів повинно забезпечувати локалізацію і видалення шкідливих викидів.

6.4. Частини обладнання, що працює з виділенням тепла, повинні бути закриті в зоні постійного обслуговування огороджувальними кожухами або теплоізоляцією із забезпеченням температури зовнішньої поверхні не більше 43 °С згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 «Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь» (далі — EN 563:1994, IDT).

6.5. Для відсмоктування пари, що виділяється гарячою гумовою сумішшю, на кришці камери охолодження повинен бути патрубок для під’єднання до цехової витяжної системи вентиляції.

6.6. За наявності притискних роликів у зоні обслуговування обладнання для них повинно бути передбачене захисне огородження або система аварійного зупинника.

VII. Вимоги до транспортування, складування, зберігання готової продукції

7.1. Транспортування напівфабрикатів і готових виробів слід здійснювати безпечними і зручними для навантаження і розвантаження способами з мінімальним використанням ручної праці.

7.2. Навантаження на автомашини або вагони (напіввагони) і розвантаження з них вантажів кранами всіх типів, автонавантажувачами й іншими підйомно-транспортними механізмами необхідно виконувати відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.12.2007 № 311, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.12.2007 за № 1419/14686 (НПАОП 63.21-1.22-07), Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за № 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07), і ГОСТ 12.3.009-76 «ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности».

7.3. Транспортне маркування вантажів повинно включати маніпуляційні знаки, що вказують на способи поводження з вантажем, основні, додаткові та інформаційні написи про призначення вантажу відповідно до ГОСТ 14192-96 «Маркировка грузов».

7.4. За необхідності центрування вантажу на місці укладання в кузов автомашини чи на платформу напіввагона слід виконувати спеціальним гаком або іншим пристосуванням.

7.5. Для безпечного транспортування частин машин і механізмів, що мають незручну для зачалювання конфігурацію, повинні бути передбачені спеціальні приливки, отвори, рим-болти, розміщені з урахуванням центра тяжіння. Для транспортування і монтажу машини необхідно мати дві схеми стропування для машин в упаковці і без неї. Одна схема повинна бути на упаковці, інша — на корпусі машини. Схеми стропування виконуються у вигляді табличок. На упаковці машини повинна бути зазначена вага машини з упаковкою.

7.6. Транспортувати лаки, клеї, розчинники слід трубопроводами. При використанні цих продуктів у малих кількостях і використанні клеїв високої в’язкості їх транспортування дозволяється в передбаченій для цього закритій тарі.

7.7. Застосування підлогового транспорту необхідно передбачати тільки в тих випадках, коли відсутня можливість використання інших транспортних систем.

7.8. Транспортування горючих і легкозаймистих рідин у тарі повинно здійснюватись на металевих візках, обладнаних заземлювальними пристроями.

7.9. Для всіх будівель та приміщень виробничого та складського призначення повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами чинного законодавства.

7.10. У кожному складському приміщенні повинна бути схема розміщення дозволених до зберігання речовин і матеріалів з короткою вказівкою їх небезпеки, місця і способу укладання. Схема повинна бути узгоджена з відповідним відділом, службою охорони праці, службою пожежної безпеки, що створюються на підприємстві відповідно до вимог НАПБ Б.02.010-2003, та затверджена керівником підприємства.

7.11. Приміщення будівель депо, а також окремі та складські приміщення повинні мати первинні засоби пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 та НАПБ Б.03.001-2004.

7.12. Складські приміщення повинні обладнуватись автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98, а також первинними засобами пожежогасіння.

7.13. Не дозволяється виконання виробничих операцій у складах зберігання сировини, матеріалів, готової продукції, за винятком робіт, пов’язаних з підготовкою їх для транспортування. Збирання і пакування використаної тари повинно виконуватись в ізольованому приміщенні складу.

VIII. Вимоги до застосування колективних та індивідуальних засобів захисту працівників

8.1. У процесі виробництва на працівників можуть впливати небезпечні виробничі чинники: підвищена запиленість та загазованість, негативний вплив хімічних сполук, що утворюються в процесі роботи просочувально-сушильного устаткування. Насамперед це вуглеводні ароматичні: бензол та його похідні, аміно- і нітросполуки, суміші вуглеводнів нафти (бензин, гас, нафтові смоли, мінеральні масла), синтетичні каучуки, латекси, гума, вуглецевовмісні сполуки. Працівники можуть піддаватися дії електромагнітних полів, впливу загальної і локальної вібрації, статичної електрики, ультрафіолетової та інфрачервоної радіації, підвищеної температури поверхонь обладнання.

Для робочої зони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови, що характеризуються показниками температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, інтенсивності теплового опромінення, температури поверхонь обладнання, що повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99.

8.2. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 39, Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 37, ДСТУ ГОСТ 12.1.012-2008 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования».

8.3. Допустимі рівні напруженості електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.002-84 «ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах».

8.4. Захист працівників від небезпечного і шкідливого впливу електричного струму, електричної дуги і електромагнітного поля здійснюється відповідно до ГОСТ 12.1.019-79.

8.5. Для захисту працівників від теплового випромінювання обладнання повинні бути передбачені спеціальні пристрої або пристосування згідно з вимогами ДСТУ 2894-94 «Пристрої екранувальні для захисту від інфрачервоного випромінювання. Параметри та загальні технічні вимоги». Температура зовнішніх поверхонь обладнання та механізмів повинна відповідати вимогам ДСТУ ЕN 563-2001.

8.6. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 «ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация» та ГОСТ 12.4.103-83 «ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация».

8.7. Захист працівників від шкідливого впливу на них загальної та локальної вібрації здійснюється відповідно до ГОСТ 26568-2009 «Вибрация. Методы и средства защиты. Классификация», ГОСТ 12.4.024-76 «ССБТ. Обувь специальная виброзащитная. Общие технические требования», ГОСТ 12.4.002-97 «ССБТ. Средства защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытаний».

8.8. Усі працівники на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів відповідно до типових галузевих норм безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту і згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 № 53, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

8.9. Працівники, що зайняті обслуговуванням просочувально-сушильного устаткування для виробництва дубльованих гумотехнічних матеріалів та виробів з них, забезпечуються безплатним спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам на підприємствах гумотехнічної галузі, затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.10.2007 № 223, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 03.12.2007 за № 1338/14605 (НПАОП 25.1-3.01-07).

8.10. При вході до робочих приміщень, зон або дільниць робіт, у яких концентрації завислого в повітрі пилу перевищують або можуть перевищувати встановлені ГДК, повинні бути встановлені знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 з пояснюючим написом: «Працювати з використанням засобів захисту органів дихання».

8.11. Респіраторами повинні забезпечуватись усі працівники, що зайняті на роботах, де можлива запиленість повітря вище рівня ГДК. Роботодавцем повинні бути визначені типи респіраторів для кожного робочого місця з урахуванням найбільшого рівня концентрації пилу, заміряного на робочому місці, і коефіцієнта затримки пилу, властивого для даного типу респіратора.

8.12. У цехах і на дільницях, де рівень шуму перевищує санітарні норми, працівники повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту від шуму (протишумові навушники, вкладиші, шоломи) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 і ГОСТ 12.4.051-87 «ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытаний».

Завантажити