При спрацьовуванні газоаналізаторів і сигналізаторів повинна бути забезпечена одночасна подача світлового і звукового сигналів в операторну, загазоване приміщення при постійному перебуванні в ньому працівників і на табло на вході в приміщення при періодичному перебуванні в ньому працівників.
Пуск аварійної вентиляції повинен здійснюватись автоматично при спрацьовуванні газоаналізатора або сигналізатора і за допомогою ручного пристрою, розташованого біля основних вхідних дверей ззовні приміщення.
2.34. Не дозволяється облаштовувати входи у вентиляційні камери із складських приміщень, а також з виробничих приміщень з вибухонебезпечними виробництвами або такими, що характеризуються значними виділеннями пилу і шкідливих речовин відповідно до вимог НАПБ Б.03.002-2007.
2.35. Огляд, випробування, обстеження машин, механізмів, устаткування вибухонебезпечних виробництв необхідно проводити відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687, і вимог ГОСТ 12.4.021-75.
2.36. Установлення світильників у зонах і накриттях місцевої витяжної вентиляції, що призначається для видалення від машин та агрегатів вибухонебезпечних і пожежонебезпечних газів, парів і пилу, не дозволяється. При необхідності такого розміщення світильники повинні бути у вибухобезпечному виконанні, що відповідає категорії і групі вибухонебезпечної суміші і класу вибухонебезпечної зони.
2.37. Технологічне обладнання і комунікації необхідно розміщувати з урахуванням забезпечення технологічного потоку виробництва, а також вільного доступу для їх безпечного обслуговування і ремонту.
2.38. Обладнання, яке працює під тиском, повинно відповідати вимогам чинного законодавства.
2.39. Усі рухомі частини машин, механізмів і технологічного обладнання (маховики, вали, муфти, передачі), розміщені на висоті менше 3 м від підлоги або площадки обслуговування, місця набігання стрічки на барабани і ланцюгів на зірочки конвеєрів, а також вантажі натяжних станцій конвеєрів повинні бути огороджені.
2.40. Для обслуговування обладнання, приладів, арматури і механізмів на висоті 1,8 м і вище від підлоги потрібно влаштовувати спеціальні площадки.
2.41. Справність пристроїв для аварійної зупинки валкових машин і закочувально-розкочувальних пристроїв, транспортерних стрічок повинна перевірятись працівником у присутності чергового електрика і майстра відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (далі — НПАОП 40.1-1.21-98). Результати перевірки записуються до журналу обліку захисних засобів з підписами працівника, чергового електрика і майстра. Запис проводиться на кожну одиницю перевіреного обладнання. Робота на обладнанні з несправними захисними пристроями не дозволяється.
2.42. З метою попередження аварій на лініях, агрегатах для просочення, сушіння і термооброблення корду та технічних тканин необхідно перевіряти роботу аварійних вимикачів, встановлених на лінії розсування валків після зрізу запобіжних шайб. Електрична схема обладнання, яке було зупинено аварійним вимикачем, підлягає обов’язковій перевірці для з’ясування причин зупинки. Після встановлення причин зупинки та їх усунення електрична схема може бути підготовлена до роботи черговим електриком цеху.
2.43. У приміщеннях, де виконуються роботи на вальцях, каландрах, форматорах-вулканізаторах та індивідуальних вулканізаторах, повинно бути не менше двох працівників. Робота на гумообробному обладнанні одному працівникові не дозволяється.
2.44. Органи керування обладнанням повинні бути розміщені в межах робочого місця, знаходитись у справному стані і забезпечені захистом від самозапуску або випадкового переключення.
Кнопки пуску в роботу і зупинки обладнання повинні мати чіткі написи, що визначають їх призначення. Кнопки «Стоп» повинні бути пофарбовані в червоний колір.
2.45. Педалі керування верстатами, розміщеними на підлозі, повинні мати захисні огорожі для запобігання випадковому вмиканню та мати заземлення.
2.46. Пуск у роботу обладнання, машин і верстатів повинен здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003-91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности» (далі — ГОСТ 12.2.003-91).
2.47. Встановлення і знімання технологічного оснащення, пристосувань, пристроїв, прес-форм, окремих частин обладнання необхідно проводити за допомогою механізмів, що забезпечують їх надійне утримання і транспортування.
2.48. Не дозволяється очищення стрічки і барабана відбірного конвеєра від залишків гуми при працюючому конвеєрі.
2.49. Працівники, що зайняті розтарюванням, розважуванням, розфасуванням, обпудрюванням та на інших операціях, при яких можливе виділення пилу, повинні бути забезпечені протипиловими респіраторами.
2.50. Використання сухого обпудрювання листів гумової суміші і напівфабрикатів не дозволяється.
2.51. Клеї, лаки і розчинники в цехових коморах необхідно зберігати в закритій металевій тарі, встановленій на струмопровідній заземленій основі.
Чищення тари від залишків клею повинно виконуватись у спеціальних місцях, відведених для цих цілей.
2.52. Місця фасування клею, лаку, розчинників, промазування клеєм заготовок і виробів, складання гумових виробів із застосуванням клею повинні бути забезпечені місцевою витяжною вентиляцією. Столи, на яких здійснюється промазування клеєм і складання гумових виробів із застосуванням клею, повинні мати струмопровідні покриття, що приєднані до заземлювального контуру та заземлені.
2.53. Ємності для зберігання розчинників повинні знаходитись поза будівлями.
2.54. Лаки, клеї і розчинники, що використовуються для промазування або освіження гумових сумішей, повинні на робочих місцях знаходитись у спеціальних посудинах, виготовлених із матеріалів, що не викликають іскріння і забезпечені кришками та поплавками. Ці посудини повинні заповнюватись в об’ємах, не більших змінної норми.
2.55. Бензин, що використовується для виготовлення клею або освіження гумових виробів, повинен містити не більше 1 % бензолу, що обґрунтовується технологічним регламентом.
2.56. У випадку проливання лаку, клею або розчинника на спецодяг останній необхідно замінити. Підходити в такому спецодязі до місць паління або джерела відкритого вогню забороняється.
2.57. Для захисту рук працюючих від дії розчинників, клеїв і лаків повинні використовуватись латексні рукавички, біологічні мазі і пасти відповідно до вимог ГОСТ 12.4.068-79 «ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования».
2.58. Змащення обладнання під час роботи повинно здійснюватися за допомогою спеціальних пристроїв, що забезпечують безпеку його проведення.
2.59. Зберігання мастил дозволяється в шафах або ящиках з негорючих матеріалів з кришками, що щільно закриваються.
2.60. Для зниження рівня шуму, що виникає при скиданні відпрацьованого стисненого повітря з машин і верстатів, необхідно передбачати встановлення спеціальних пристроїв для глушіння шуму як засобу колективного захисту працюючих.
2.61. Стрічкові ножі, що використовуються для розкрою гумових матеріалів, повинні мати магнітні уловлювачі полотна ножа і сіткове огородження.
2.62. Для запобігання потраплянню пальців рук працівника під ніж шаблони для виготовлення деталей з використанням стрічкових ножів повинні мати бортики висотою не менше 5 мм.
2.63. Розміщувати на столі стрічкового ножа і вирівнювати матеріал перед його розкроєм слід на відстані не менше 200 мм від леза ножа.
2.64. Дискові ножі для різання заготовок і розкрою гумових деталей повинні бути огороджені і мати пристрій, що виключає потрапляння рук під ніж. Подавання напівфабрикатів і виробів під лезо дискового ножа слід провадити спеціальним штовхачем або іншим пристроєм, що виключає перебування рук у зоні обертання ножа.
2.65. Вантажні натяжні пристрої конвеєрів повинні мати кінцеві підпори для обмеження ходу натяжного візка і кінцеві вимикачі, що вимикають привод конвеєра при досягненні натяжним візком крайніх положень. Натяжні пристрої повинні бути огороджені.
2.66. Ланцюгові конвеєри повинні бути забезпечені уловлювачами на відгалуженнях для захоплення ланцюга в разі його обривання.
2.67. Вимоги до безпечності експлуатації загальноцехових конвеєрів повинні відповідати ГОСТ 12.2.022-80 «ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности».
2.68. Усі конвеєри в місцях розташування приводів і натяжних пристроїв повинні мати кнопку «Стоп».
2.69. Підлогові конвеєри по всій довжині з обох боків повинні мати тросовий вимикач для аварійної зупинки конвеєра.
2.70. Підвісні конвеєри, які розташовані в робочій зоні, повинні мати кнопку «Стоп» через кожні 15–20 м.
2.71. У схемі керування конвеєром повинна бути передбачена звукова або світлова сигналізація, яка передує пуску конвеєра.
2.72. Контрольно-вимірювальні прилади і автоматика (далі — КВПіА), що використовуються у виробництві, повинні проходити у встановлені строки державну повірку. Повірка приладів контролю і автоматики, а також систем блокування та сигналізації здійснюється відповідно до ДСТУ 2708-2006 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення».
2.73. Не дозволяється проводити врізання в трубопровід стисненого повітря, яке подається на КВПіА, з метою використання його для інших цілей.
2.74. Ремонт, регулювання та випробування КВПіА повинні виконуватися відповідно до ДСТУ 3400:2006 «Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів».
2.75. Зварювальні та інші вогневі роботи повинні виконуватися відповідно до вимог Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 255, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за № 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01), та НАПБ А.01.001-2004.
2.76. Використання у складі виробничого, ремонтного чи вимірювального обладнання джерел іонізуючого випромінювання (далі — ДІВ) має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використанням ДІВ та обов’язкової реєстрації відповідно до Положення про Державний регістр джерел іонізуючого випромінювання і порядок оплати послуг з їх реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.97 № 847, з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використанням джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за № 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002), Державних гігієнічних нормативів «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.07.97 № 208, Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2005 № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/10832.
2.77. Дозволяється виконувати тільки після повної зупинки машин, агрегатів, механізмів такі технологічні операції:
розправляти складки і рівняти тканини (корд) перед закочувальними, дублюючими й іншими пристроями, стикування тканин (корду);
заправляти тканини в центрувальні і заправні пристрої дублера конвеєрної стрічки;
заправляти кромку сердечника конвеєрної стрічки у відбірні валки;
розправляти складки при укладанні тканини;
заправляти обгорткову стрічку на заготовку клинового паса й виконувати інші операції, при яких можливе травмування працівників;
чистити головки черв’ячної машини.
2.78. Не дозволяється працівникам наближати руки ближче ніж на:
300 мм до бобіни в процесі перемотування бинта, ножа при відборі гумової кромки або профілюванні заготовок клинових пасів, відбірного валка при заправленні до нього кромки сердечника конвеєрної стрічки;
200 мм до зазору протягувальних роликів дублера при виході сердечника конвеєрної стрічки.
ІІІ. Вимоги безпеки під час експлуатації основного просочувально-сушильного устаткування підприємств
3.1. Загальні вимоги
3.1.1. Виробничі процеси та експлуатація просочувально-сушильного устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 «ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.045-94 «ССБТ. Оборудование для производства резинотехнических изделий. Требования безопасности», Санітарних правил організації технологічних процесів та гігієнічних вимог до виробничого обладнання, затверджених заступником Міністра охорони здоров’я СРСР, Головним санітарним лікарем СРСР 04.04.73 № 1042-73 (далі — СП № 1042-73), та цих Правил.
3.1.2. Конструкція і розміщення механізмів та вузлів машин повинні забезпечувати зручність і безпечність їх обслуговування, ремонту, монтажу, демонтажу, а також вільний доступ до запобіжних, мастильних і регулювальних пристроїв.
3.1.3. На машинах, що мають закриті вузли (сушарки, камери термічної обробки тощо), повинні бути спеціальні штепсельні розетки з заземленим контактом на напругу, що не перевищує 36 В, для підключення переносних світильників.
3.1.4. Рівень шуму на робочих місцях при роботі машини не повинен перевищувати величин, визначених ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности» (далі — ГОСТ 12.1.003-83).
3.1.5. На машинах повинна бути автоматична система світлової сигналізації, що попереджає про подавання напруги в ланцюг керування електроприводом і вмикання блокувань безпеки.
3.1.6. Контрольно-вимірювальні прилади і засоби автоматики, що встановлюються на машинах, щитах і шафах керування, повинні відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 № 257, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.01.98 за № 11/2451 (далі — НПАОП 40.1-1.01-97).
3.1.7. Контрольно-вимірювальні прилади необхідно встановлювати в місцях, зручних для спостереження, обслуговування та ремонту.
На шкалах контрольно-вимірювальних приладів червоною рискою повинні бути чітко позначені граничнодопустимі значення вимірюваних величин.
3.1.8. Внутрішні поверхні захисних кожухів, корпусів редукторів, знімні кришки огороджень, необроблені поверхні шестерень, маслянки повинні бути пофарбовані в жовтий сигнальний колір відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.
3.1.9. Усі важкодоступні вузли і часто змащувані вузли повинні бути обладнані централізованим змащуванням. Системи централізованого змащування повинні бути герметичними.
3.1.10. У конструкцію обладнання, при роботі й обслуговуванні якого виділяються шкідливі пари, гази, гаряче повітря або пил, повинен входити вбудований відсмоктувач з відповідним очищенням повітря, що видаляється, з’єднаний з витяжною вентиляцією.
3.2. Вимоги безпеки під час обслуговування основних робочих органів і механізмів обладнання
3.2.1. Ємності для просочувальної суміші, валки та інші деталі, що контактують з просочувальною сумішшю, повинні бути виготовлені з антиадгезійних матеріалів або мати покриття з них.
3.2.2. У сушильних камерах обладнання для обробки корду і тканин у необхідних випадках повинні бути передбачені проходи для огляду і обслуговування внутрішньої частини камери, а також освітлення.
3.2.3. Роботи всередині сушильної камери просочувально-сушильного агрегату повинні проводитися в обов’язковій присутності працівника, що спостерігає за працюючим у камері. Спостерігаючий працівник зобов’язаний знаходитись біля дверей камери. Камера при цьому повинна бути охолоджена до температури, що не перевищує 45 °С, згідно з вимогами СП-1042-73, і повинні бути вжиті заходи, що унеможливлюють її пуск при перебуванні в ній працівника.
3.2.4. В конструкції сушарок повинна бути передбачена можливість примусового охолодження сушильної камери.
3.3. Вимоги до органів керування
3.3.1. Органи керування повинні мати чіткі написи (або символи) з вказівкою їх призначення і стрілками, що показують напрям руху маховиків, важільних і поворотних рукояток, і відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91.
3.3.2. Рукоятки керування повинні розміщуватися таким чином, щоб при їх переміщенні руки працівника не ударялися об сусідню рукоятку і випадково не привели її в дію.
3.3.3. Рукоятки, важелі і маховички ручного керування повинні мати надійну фіксацію в заданому положенні, що виключає самочинне вмикання.
3.3.4. Кнопка «Стоп», що використовується для аварійного відключення агрегату, повинна мати виступаючий грибоподібний штовхач і повинна бути зафіксована у вимкненому положенні.
3.3.5. Якщо лінія або агрегат мають кілька пультів керування, обслуговування яких з одного робочого місця неможливе, то кожний пульт повинен бути оснащений пристроєм аварійного відключення.
3.3.6. Пульти керування повинні бути оснащені блокуванням, що виключає можливість паралельного керування з них різними вузлами лінії (агрегату).
3.3.7. Робочі органи керування і основні елементи обладнання, що обслуговуються стоячи, залежно від сумарного часу виконання ручних операцій слід розміщувати в оперативних робочих зонах відповідно до вимог ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования».
3.3.8. Робочі органи керування і основні елементи обладнання, що обслуговуються сидячи, слід розміщувати в оперативних робочих зонах відповідно до вимог ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования».
ІV. Вимоги до безпеки технологічних процесів з виробництва дубльованих гумотехнічних матеріалів та виробів з них
4.1. Не дозволяється відкривання дверей сушильних камер під час роботи сушильного агрегату.
Двері сушильних камер обладнання для обробки корду і тканин повинні бути зблоковані з електроприводом сушильного агрегату таким чином, щоб виключалась можливість вмикання привода при відкритих дверях.
4.2. Приводи валкових пристроїв повинні забезпечувати можливість перемикання їх на зворотний хід.
4.3. Інерційне проковзування бобіни закочувального пристрою при аварійній зупинці не повинно перевищувати чверть оберту вала агрегату.
4.4. Величина заправної швидкості не повинна перевищувати 8 м/хв.
4.5. Величина швидкості закочування при вибиранні корду (тканини) не повинна перевищувати максимальної робочої швидкості більше ніж удвічі.
4.6. Конструкція просочувально-сушильного агрегату повинна передбачати наявність розширювального пристрою, що виключає ручні операції розгладжування оброблюваного матеріалу при закочуванні рулону.
4.7. Стикувальні преси повинні бути обладнані двосторонніми пусковими пристроями з дворучним керуванням для зайнятості обох рук обслуговуючих прес працівників.
Не дозволяється розміщувати кнопки «Пуск» одна від одної на відстані менше ніж 300 і більше ніж 600 мм.
4.8. Агрегати повинні мати тросові пристрої зупинника, що розміщуються по всій довжині агрегату з боку обслуговування, а також біля закочувального пристрою.
4.9. В електричній схемі керування агрегатом повинно бути передбачено блокування, що виключає можливість пуску агрегату в робочому режимі без вмикання в роботу витяжної вентиляції і забезпечує його зупинку при зупинці витяжної вентиляції.
4.10. Система керування агрегатом повинна забезпечувати неможливість самочинного перемикання з режиму заправляння на робочий.
4.11. Регулювання температури в сушильній камері і камерах термічного витягання і нормалізації натягання в лінії і агрегатах повинно бути автоматичним.
4.12. Просочувально-сушильні агрегати повинні бути обладнані одночасною світловою і звуковою сигналізацією, що спрацьовує при підвищенні температури в сушарці корду вище заданої.
4.13. В електричній схемі агрегатів повинна бути передбачена автоматична передпускова звукова сигналізація, що випереджає їх пуск не менше ніж на 5 секунд.
4.14. В агрегатах повинна бути передбачена світлова сигналізація про справність аварійних вимикачів.
V. Вимоги до безпеки обладнання по просочуванню, сушінню, термічній обробці шинного корду і технічних тканин для виробництва дубльованих гумотехнічних матеріалів
5.1. Гумообробні каландри
5.1.1. Якщо каландр призначений для роботи у складі автоматичної потокової лінії, то необхідно передбачати ручне керування каландром (для заправлення, налагодження) з пульта ручного керування. При цьому повинно бути виключено самоперемикання з ручного режиму на автоматичний. На пульті керування повинна бути сигналізація, що показує, в якому режимі працює каландр.
5.1.2. Аварійна зупинка повинна здійснюватись аварійними пристроями, які встановлені з обох боків каландра і діють незалежно один від одного.
5.1.3. Каландри з діаметрами робочої частини валків до 250 мм включно повинні передбачати аварійні пристрої у вигляді балансувальної рамки або штангового типу і пристрої для ніг, що забезпечують вимикання каландрів.
5.1.4. Каландри з діаметрами робочої частини валків понад 250 мм повинні передбачати аварійні пристрої штангового типу і пристрої для ніг, що встановлюються з обох боків каландра.
5.1.5. Гальмовий шлях при аварійній зупинці не повинен перевищувати чверть оберту валка при ненавантажених валках каландра і максимальній кількості обертів валка.
5.1.6. Швидкість заправлення валків каландра не повинна перевищувати 0,1 м/с. Заправлення слід виконувати в режимі штовхання.
5.1.7. У каландрах з валками діаметром 710 мм і більше для можливості проведення спостереження за верхнім живильним зазором з підлоги каландр повинен бути обладнаний спеціальним пристроєм (дзеркалом), що виключає перебування працівника в небезпечній зоні.