3.1. Газовідвідний тракт повинен бути герметизованим. Під час
плавки при вмісті окису вуглецю в газі за димососом 10% і більше
вміст кисню не повинен перевищувати 2% (об'ємних). Не допускається
проводити процес з відводом конверторних газів без допалювання при
несправностях у системі автоматичного регулювання тиску в кесоні.
Починати продувку конвертора належить при піднятій рухомій
манжеті кесона (каміна). Опускання манжети каміна повинно
здійснюватися після запалювання плавки.
Піднімання манжети кесона (каміна) вкінці продування повинно
здійснюватися за відсутності окису вуглецю у відхідних газах.
3.2. Висота відключаючого стовпа води гідрозатворів
газовідвідного тракту повинна на 0,5 м перевищувати максимальне
розрідження в місцях установки гідрозатворів. Гідрозатвори повинні
заповнюватися до пуску і мати об'єм, який забезпечує надійний
затвор при відключенні води.
3.3. Вал димососа, віброштанги охолоджувача та інші рухомі
з'єднання, що знаходяться під розрідженням, повинні мати
ущільнення, які виключають підсмоктування повітря.
3.4. Конструкція газовідвідного тракту повинна виключати
утворення застійних зон.
3.5. У димову трубу перед допалюючим пристроєм повинна бути
підведена пара. Подача пари повинна автоматично вмикатися при
аварійному виході з ладу димососа в період продувки або при іншому
аварійному припиненні продувки.
Пара повинна вводитися в димову трубу в напрямку руху
газового потоку і подаватися в кількості, що забезпечує
відсутність детонуючої суміші.
3.6. При аварійному припиненні продувки додувку плавки
необхідно проводити згідно зі схемою з повним допалюванням при
зменшенні витрат кисню.
3.7. Під час роботи конвертора потрібно уникати проникання
газів у приміщення цеху через вікно фурми і тракт сипучих
матеріалів, а також крізь з'єднання рухомих частин з нерухомими.
3.8. Допалюючий пристрій на свічі повинен забезпечувати таке
спалювання окису вуглецю, що викидається, при якому вміст його у
приземному шарі не буде перевищувати допустимих величин.
Керування пальниками допалюючого пристрою повинно бути
дистанційним.
Висота свічі повинна визначатися відповідно до будівельних
норм.
3.9. Для обслуговування допалюючого пристрою повинні бути
облаштовані майданчики.
Запірна та регулююча арматура допалюючого пристрою повинна
бути розташована в опалюваному приміщенні з шестикратним
повітрообміном.
3.10. Під час роботи без допалювання або з частковим
допалюванням окису вуглецю необхідно передбачити додаткове
автоблокування:
подачі пари в димову трубу перед допалюючим пристроєм і
відключення подачі газу на запальні пальники при аварійному
зупиненні димососа або падінні до нього розрідження, а також при
будь-якому аварійному припиненні продувки плавки;
запобігання подачі кисню на чергову продувку плавки під час
несправності запальних пальників;
відключення подачі кисню на фурму після початку її піднімання
в разі припинення продування (нормального або аварійного).
3.11. Під час роботи без допалювання або з частковим
допалюванням окису вуглецю повинна бути передбачена додаткова
світлова та звукова сигналізація:
про погасання запальних пальників допалюючого пристрою та
падіння тиску газу перед пальниками;
про падіння розрідження перед димососом;
про підвищення вмісту кисню в газі за димососом більше ніж 2%
при одночасному вмісті окису вуглецю більше ніж 10%.
3.12. Під час роботи конвертора згідно зі схемою без
допалювання окису вуглецю в цехах, що будуються, кожен димосос
повинен бути розташований в ізольованому приміщенні.
3.13. У димоході за димососом повинен здійснюватися постійний
швидкодіючий вимір вмісту окису вуглецю й кисню з реєстрацією
показників на щиті керування газовідвідного тракту або на пульті
керування конвертором.
3.14. Перебування працівників на верхньому майданчику
газоскидного пристрою (свічки для допалювання окису вуглецю в
конверторних газах) під час продувки плавки не дозволяється.
3.15. Уся система відведення стічних вод газоочистки на
дільниці до відстійника повинна бути герметичною. У місцях
переливів і можливого скупчення окису вуглецю, що виділяється з
води, повинні бути установлені свічки.
3.16. Система відводу стічних вод газоочистки на дільниці до
відстійника повинна бути незалежною від каналізаційних мереж інших
цехів.
Не дозволяється спускати стічні води від інших цехів у
систему відводу стічних вод газоочистки на цій дільниці.
3.17. До системи відводу освітленої води на дільниці після
відстійників допускається приєднання мереж іншого призначення (за
винятком мереж корозійноактивних рідин) за умови облаштування
притоків водяними затворами, що виключають проникнення газу з
системи відводу стічних вод газоочистки у трубопроводи притоків.
Дільниці системи відводу стічних вод належать до
газонебезпечних місць.
3.18. Колектори відводу стічних вод повинні облаштовуватися з
нахилом не менше ніж 0,005 і мати конфігурацію, що виключає
осадження шлаку та переповнення колектора водою. Не дозволяється
облаштовувати підземні тунелі для спускання стічних вод
газоочистки.
3.19. Для видалення окису вуглецю, що розчинений у воді, у
газоочистці повинні бути передбачені спеціальні пристрої щодо
дегазації оборотної води з організованим відводом окису вуглецю.
3.20. Відстійники для освітлення стічних вод повинні бути
розташовані на відстані не менше ніж 20 м від цехів та приміщень,
що не пов'язані з обслуговуванням зворотного циклу газоочистки.
3.21. Насосні станції, що будуються, для оборотної води
газоочисток і шламові насосні повинні бути автоматичними, без
постійного обслуговування працівниками.
3.22. Приміщення насосних повинні мати природну і штучну
вентиляцію.
3.23. За необхідності прокладки шламопроводів у тунелях
повинна передбачатися їх вентиляція.
XVI. Плавильні печі для розкислювачів
1. Печі для плавлення розкислювачів повинні бути розташовані
у спеціальному прольоті або в торцях конверторного прольоту.
2. Розміщення плавильних печей повинно забезпечувати подачу
рідких розкислювачів до сталерозливного ковша або конвертора без
проміжних підйомів.
3. Доставка та завалювання шихтових матеріалів у плавильні
печі повинні бути механізованими.
4. Для запобігання викидам металу не слід проводити подачу
вологих матеріалів у розплавлену ванну при довантаженні.
5. Облаштування та експлуатація ковшів для транспортування
рідких розкислювачів повинні відповідати вимогам розділів XVIII і
XIX цих Правил.
6. При застосуванні індукційних печей для плавлення
розкислювачів їх облаштування, експлуатація та ремонт повинні
відповідати вимогам розділів XIII і XXIII цих Правил.
XVII. Виробництво та застосування легкозаймистих
порошкових матеріалів і сумішей на їх основі
1. Загальні вимоги
1.1. У технічній документації на вихідні легкозаймисті
порошкові матеріали і суміші, які виготовлені на їх основі,
повинні бути вказані такі характеристики:
для легкозаймистих порошкових матеріалів - нижня
концентраційна межа поширення полум'я відповідно до
ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и
материалов. Номенклатура показателей и методы их определения";
температура займання аерозависі та самозаймання в шафі,
максимальний тиск вибуху, а для сумішей, крім того, здатність до
самостійного горіння;
для сумішей, що містять у собі окислювачі, повинні бути також
вказані розрахункова питома теплота й температура процесу горіння
та чутливість до механічного впливу (тертя, удару).
Остання характеристика визначається також окремо для активної
складової суміші (пального з окислювачем).
Питома теплота і температура процесу горіння суміші повинні
визначатися розробником.
Не дозволяється застосовувати легкозаймисті матеріали та
суміші за відсутності зазначених характеристик.
1.2. Не дозволяється при виробництві сталі застосовувати
суміші:
процес горіння яких переходить у вибух;
які здатні до самостійного горіння та мають питому теплоту
процесу горіння більше 50 кДж/моль;
чутливість яких до механічного впливу (удару) складає 19,6 Дж
і менше, а активної складової - 9,8 Дж і менше.
1.3. У технічних умовах на вихідні легкозаймисті порошкові
матеріали повинна зазначатися нижня межа крупності матеріалів, що
використовуються для приготування сумішей, а також граничний склад
основного компоненту та домішок.
1.4. Гасити легкозаймисті порошкові матеріали й суміші, що
зайнялися, необхідно способами, передбаченими чинними
нормативно-правовими актами. Застосовувати з цією метою воду,
водні та пінні вогнегасники не дозволяється.
1.5. У приміщеннях, де виготовляються або зберігаються
легкозаймисті порошкові матеріали та суміші, застосування
відкритого вогню не дозволяється.
Підлога в цих приміщеннях повинна бути безіскровою.
1.6. Усі ремонтні роботи у приміщеннях, де виготовляються і
зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали та суміші, повинні
проводитися тільки за нарядом-допуском, виданим відповідно до
НПАОП 27.0-4.02-90.
1.7. Ремонтні роботи із застосуванням відкритого вогню у
приміщеннях, де виробляються або зберігаються
вибухопожежонебезпечні порошкові матеріали й суміші, та ремонтні
роботи у приміщеннях з пожежонебезпечними порошковими матеріалами
й сумішами повинні провадитися відповідно до вимог
НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04).
2. Виробничі будівлі. Вентиляція
2.1. Вентиляція приміщень для зберігання й виробництва
легкозаймистих порошкових матеріалів та сумішей повинна
здійснюватися відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.
2.2. Зовнішні огороджувальні конструкції (стіни, покриття)
будинків, у яких виготовляються або зберігаються легкозаймисті
порошкові матеріали та суміші, повинні бути у справному стані, що
виключає можливість попадання у приміщення атмосферних опадів.
Зволожування повітря за допомогою вентиляційних систем не
дозволяється.
2.3. У приміщеннях, де виробляються або зберігаються
легкозаймисті порошкові матеріали й суміші, повинні бути визначені
вибухонебезпечні зони.
Зазначені приміщення повинні бути обладнані телефонним
зв'язком у вибухобезпечному виконанні.
3. Транспортування і зберігання легкозаймистих порошкових
матеріалів і сумішей
3.1. Тара, призначена для транспортування і зберігання
легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, повинна бути
чистою, сухою та справною.
Під час очищення тари з-під указаних матеріалів повинні бути
передбачені заходи, що забезпечують безпечне виконання робіт.
3.2. Транспортування і зберігання легкозаймистих матеріалів і
сумішей повинно провадитися в закритій тарі, яка виключає
просипання суміші та попадання вологи в тару з сумішшю.
3.3. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів і
сумішей спільно з окислювачами, кислотами та лугами не
дозволяється.
3.4. Способи транспортування легкозаймистих порошкових
матеріалів і сумішей повинні виключати удари тари між собою та з
іншими предметами.
Внутрішньоцеховий транспорт повинен відповідати вимогам
пожежовибухобезпеки.
3.5. Піддони і внутрішні поверхні контейнерів, що
використовуються для транспортування барабанів, бочок, банок та
іншої тари з легкозаймистими порошковими матеріалами й сумішами,
повинні бути облицьовані матеріалом, що виключає іскроутворення в
разі удару або тертя тари об контейнер чи піддон при навантаженні,
перевезенні та розвантаженні.
3.6. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів і
сумішей поблизу печей під час випуску плавки, а також поблизу
розливних майданчиків під час розливання металу не допускається.
3.7. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів
пневмотранспортом повинно провадитися із застосуванням захисної
атмосфери. Склад захисної атмосфери та граничне значення
окислювача в ній повинні відповідати проекту. Під час роботи
пневмотранспорту вміст окислювача в газі повинен контролюватися
автоматично.
3.8. Зберігання легкозаймистих порошкових матеріалів і
сумішей повинно здійснюватися в закритих складах. У приміщенні
складу порошкові матеріали повинні зберігатися окремо за видами.
Відстань між штабелем (барабанів, ящиків, бочок, банок) з
легкозаймистими порошковими матеріалами та стіною повинна бути не
менше 1 м.
Штабелі повинні бути стійкими. Висота їх не повинна
перевищувати 1,7 м.
Зберігати в одному приміщенні легкозаймисті матеріали та
окислювачі (типу селітри), луги і кислоти не дозволяється.
3.9. У приміщеннях, де зберігаються легкозаймисті матеріали,
проводити сортування, змішування та інші роботи щодо підготовки
матеріалів і приготування сумішей не дозволяється.
4. Приготування сумішей на основі легкозаймистих порошкових
матеріалів
4.1. Технологічні процеси виробництва легкозаймистих
порошкових матеріалів і сумішей та технологічне устаткування, яке
використовується для проведення цих процесів, повинні відповідати
вимогам пожежобезпеки.
Технологічні процеси виробництва легкозаймистих порошкових
матеріалів і сумішей, при яких можливе утворення
вибухонебезпечного середовища, та технологічне устаткування, що
використовується для ведення цих процесів, повинні відповідати
вимогам вибухобезпеки.
4.2. Для запобігання утворенню вибухонебезпечного середовища
слід використовувати флегматизацію матеріалів.
Технологія флегматизації легкозаймистих порошкових матеріалів
і речовин, що для цього застосовуються, повинна виключати
можливість утворення вибухонебезпечних аерозависей при подальшій
переробці порошкових матеріалів.
4.3. Устаткування, що застосовується для розмелювання,
змішування і розфасовування легкозаймистих порошкових матеріалів і
сумішей, повинно бути оснащено пристроєм для запобігання виділенню
пилу у приміщення шляхом його локалізації або уловлювання.
4.4. Розмелювання легкозаймистих матеріалів, при якому
можливе утворення вибухонебезпечного середовища, повинно
провадитися із застосуванням захисної атмосфери. Склад захисної
атмосфери і граничне значення окислювача в ній повинні відповідати
проекту.
При виборі захисної атмосфери необхідно ураховувати
можливість виділення горючих газів з легкозаймистих матеріалів, що
розмелюються.
Устаткування, що застосовується для розмелювання вказаних
матеріалів, повинно бути герметизованим та мати пристрої для
підтримування атмосфери заданого складу, безперервного контролю
окислювача та автоматичної зупинки розмельного устаткування при
вмісті окислювача в атмосфері вище граничного значення.
Розмелювання указаних матеріалів з одночасною їх
флегматизацією допускається проводити без інертної атмосфери в
агрегатах відкритого типу.
4.5. Усі матеріали, що є вихідними для сумішей, після
розмелювання повинні підлягати магнітній сепарації.
4.6. Змішувачі, усередині яких під час приготування сумішей
можливе утворення вибухонебезпечного середовища, повинні мати
внутрішню поверхню та перемішуючі пристрої, виконані з
струмопровідних матеріалів, які не іскрять, або облицьовані ними.
4.7. Для приготування сумішей, що здатні до самостійного
горіння та утворення вибухонебезпечного середовища, повинні
застосовуватися змішувачі закритого типу разом із застосуванням
захисної атмосфери відповідно до проекту.
Суміші на основі легкозаймистих порошкових матеріалів,
попередньо флегматизованих, допускається готувати без застосування
захисної атмосфери.
4.8. Для приготування сумішей, чутливість до механічного
впливу (тертя, удару) яких складає менше 25 Дж, повинні
застосовуватися змішувачі, які не мають у внутрішній порожнині
частин, що обертаються.
4.9. У відділенні приготування сумішей кількість сумішей, що
зберігаються, не повинна перевищувати дводобової потреби. Для їх
зберігання повинно бути відведене спеціальне місце.
4.10. Приймальні пристрої (воронки, жолоби тощо) у тракті
подачі легкозаймистих порошкових матеріалів, що здатні утворювати
вибухонебезпечне середовище, а також відсікаючі пристрої у тракті
подачі матеріалів у змішувач повинні бути виконані зі
струмопровідних матеріалів, що не іскрять, або облицьовані ними.
4.11. У приймальних пристроях бункерів легкозаймистих
порошкових матеріалів, а також перед змішувачем повинні бути
установлені запобіжні сітки з розміром чарунок не більше
25 x 30 мм, які виключають попадання у змішувач сторонніх
предметів.
4.12. Пристрої для подачі легкозаймистих матеріалів, здатних
утворювати вибухонебезпечне середовище, від накопичувальних
бункерів до змішувачів та іншого устаткування повинні бути
виконані зі струмопровідних матеріалів, що не іскрять. Не
дозволяється використовувати для цього елеватори.
Застосування шнекових конвеєрів для передачі сумішей,
чутливість яких до механічного впливу (тертя, удару) складає менше
25 Дж, не дозволяється.
4.13. Усе технологічне устаткування, що використовується для
виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей,
повинно бути захищеним від статичної електрики відповідно до вимог
нормативно-правових актів.
4.14. Інструменти та пристрої, що застосовуються для
розкупорювання тари (банок, барабанів, контейнерів тощо) з
легкозаймистими порошковими матеріалами, повинні бути виконані з
матеріалів, що не іскрять.
4.15. Електрообладнання та електроосвітлення, що
застосовуються у приміщеннях, де зберігаються або виготовляються
легкозаймисті порошкові матеріали та суміші, повинні відповідати
вимогам НПАОП 40.1-1.21-98 ( z0093-98).
4.16. Розкупорювання тари, розфасування та пересипання
легкозаймистих порошкових матеріалів необхідно проводити
механізованим способом, що виключає пилоутворення.
4.17. Сушіння та прокалювання легкозаймистих порошкових
матеріалів повинно проводитися окремо за видами при температурі,
що виключає самозаймання матеріалів.
4.18. Температура сухих і прогартованих порошкових матеріалів
перед застосуванням не повинна перевищувати 80 град.C.
Не дозволяється сушіння готових порошкових сумішей.
4.19. При приготуванні сумішей, що здатні утворювати
вибухонебезпечне середовище, до складу яких входять селітра або
інші активні окислювачі, у змішувальний пристрій або
завантажувальний бункер у першу чергу повинні завантажуватися
інертні матеріали або важковідновні окиси, потім активні
окислювачі. Після перемішування цих компонентів необхідно
провадити завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів і
остаточне змішування.
При приготуванні сумішей, у складі яких відсутні активні
окислювачі та легкозаймисті порошкові матеріали, що спроможні
утворювати вибухонебезпечне середовище, у першу чергу повинні
завантажуватися інертні матеріали та окислювачі, а після цього
легкозаймисті порошкові матеріали. Завантаження легкозаймистих
порошкових матеріалів дозволяється без попереднього перемішування
компонентів.
4.20. Дозування компонентів суміші, подача суміші для
пресування виробів (брикетів, втулок тощо), їх формування і видача
повинні бути механізованими.
4.21. Приготування суміші з рідкими домішками для
виготовлення виробів повинно провадитися у змішувачах, що
обладнані відсмоктувачем повітря з їх внутрішньої порожнини.
Змішувальні пристрої необхідно щодня очищати від залишків
суміші з дотриманням заходів, що забезпечують безпеку працівників.
При очищенні змішувача удари по шару суміші не допускаються.
4.22. Сушіння виробів (брикетів, втулок тощо), що виготовлені
з сумішей, повинно провадитися у спеціальних сушарнях, що
обладнані вентиляцією. Температура сушіння повинна виключати
самозаймання виробів.
4.23. Забракована суміш, у випадку неможливості її
використання при виробництві сталі, повинна бути знищена з
дотриманням заходів, що забезпечують безпеку працівників.
5. Застосування легкозаймистих порошкових матеріалів і
сумішей на їх основі
5.1. У сталеплавильних цехах тара з легкозаймистими
порошковими матеріалами й сумішами повинна установлюватися в
місцях, що виключають попадання на неї іскор, бризок металу і
відкритого полум'я.
Запас легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, здатних
до самостійного горіння, дозволяється зберігати біля місць їх
використання тільки в кількості на одну плавку, а в цеху - у
кількості добової витрати.
5.2. Кількість легкозаймистих порошкових матеріалів і
сумішей, що одночасно присаджуються в ківш, виливниці або піч,
повинна визначатися технологічною інструкцією підприємства,
затвердженою уповноваженою особою.