НПАОП 27.1-1.04-09 Правила охорони праці в прокатному виробництві http://www.sot.zp.ua
http://www.sot.zp.ua
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ
БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ
Н А К А З
29.07.2009 N 118
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 серпня 2009 р.
за N 792/16808
Про затвердження Правил охорони праці
в прокатному виробництві підприємств
металургійного комплексу
Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12)
Н А К А З У Ю :
1. Затвердити Правила охорони праці в прокатному виробництві
підприємств металургійного комплексу (далі - Правила), що
додаються.
2. Скасувати наказ Державного комітету України по нагляду за
охороною праці від 19.02.97 N 34 "Про затвердження Правил безпеки
у прокатному виробництві".
3. Наказ набирає чинності через 10 днів після державної
реєстрації в Міністерстві юстиції України.
4. Начальнику управління організації державного нагляду в
металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Іванченку В.І.
забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до
Міністерства юстиції України.
5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного
забезпечення Прохорову В.В. унести зміни до Державного реєстру
нормативно-правових актів з питань охорони праці ( v0109641-09 )
та розмістити цей наказ на веб-сайті Держгірпромнагляду.
6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та
спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах
масової інформації.
7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Голови Комітету Дунаса С.В.
Голова Комітету С.О.Сторчак
ПОГОДЖЕНО:
Заступник Голови Федерації
професійних спілок України С.Я.Українець
В.о. президента Спілки підприємців
малих, середніх і приватизованих
підприємств України В.Биковець
В.о. президента Всеукраїнської
асоціації роботодавців В.Биковець
Генеральний директор
Федерації роботодавців України В.Надрага
Президент Спілки орендарів
та підприємців України Віктор Хмільовський
Голова Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва О.Кужель
Заступник Міністра
промислової політики України В.В.Севернюк
Голова Центрального комітету
профспілки трудящих металургійної
і гірничодобувної промисловості
України В.І.Казаченко
Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України С.Богданов
Голова Державного комітету
України з питань технічного
регулювання та споживчої політики Л.В.Лосюк
Голова Державного комітету
ядерного регулювання України О.А.Миколайчук
Заступник Міністра України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи В.М.Третьяков
Головний державний
санітарний лікар України,
Перший заступник Міністра
охорони здоров'я України О.М.Біловол
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
України з промислової
безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду
29.07.2009 N 118
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 серпня 2009 р.
за N 792/16808
ПРАВИЛА
охорони праці у прокатному виробництві підприємств
металургійного комплексу
I. Галузь застосування
1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання
незалежно від форм власності, які здійснюють ведення технологічних
процесів, експлуатацію, обслуговування й ремонт устаткування у
прокатному виробництві.
1.2. Вимоги цих Правил є обов'язковими для всіх працівників
при організації та виконанні робіт, пов'язаних з проектуванням,
будівництвом, експлуатацією, реконструкцією, дослідженням,
налагодженням та ремонтом устаткування підприємств і
дослідно-промислових цехів з виробництва прокату
(далі - підприємства).
II. Загальні положення
2.1. Вимоги до території підприємства, виробничих будівель і
споруд
2.1.1. Проектування, будівництво та реконструкція будівель і
споруд прокатних цехів повинні здійснюватись відповідно до
СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", Державних санітарних
правил планування та забудови населених пунктів, затверджених
наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173
( z0379-96), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
24.07.96 за N 379/1404 (далі - ДСП 173-96), та Правил пожежної
безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з
питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126 ( z1410-04),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за
N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), Положення про порядок
проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації
на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення
засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про
охорону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 23.06.94 N 431 ( 431-94-п) (НПАОП 0.00-4.20-94), і вимог цих
Правил.
2.1.2. Будівлі та споруди прокатних цехів необхідно
розміщувати відповідно до СНиП II-89-80 "Генеральные планы
промышленных предприятий" (далі - СНиП II-89-80).
2.1.3. Прокатні цехи повинні бути відокремлені від меж
житлових районів санітарно-захисними зонами, розмір яких необхідно
приймати відповідно до ДСП 173-96 ( z0379-96), а всі вільні
дільниці території прокатних цехів повинні бути озеленені.
2.1.4. Прокатні цехи, які будуються, необхідно розташовувати
таким чином, щоб не порушувався потоковий напрямок транспортування
вантажів і не створювалися зустрічні та перехресні вантажні
потоки.
2.1.5. У діючих прокатних цехах для безпечного пересування
працівників у відповідних місцях влаштовують проходи, перехідні
містки та тунелі, виходи з яких повинні бути розташовані поза
зоною дії мостових кранів.
2.1.6. Для переходу через головний з'єднувальний вал кожної
лінії прокатних станів необхідно споруджувати перехідні містки. На
безперервних станах споруджується один місток вздовж усіх клітей
зі спуском до кожної з них.
2.1.7. Робочі кліті всіх станів (за винятком невеликих клітей
дрібносортних, дротових і тонколистових станів) повинні мати
майданчики і сходи з поручнями. На невеликих станах можливе
застосування переносних драбин.
2.1.8. Стаціонарні металеві сходи мають бути виконані
відповідно до вимог ГОСТ 23120-78 "Лестницы маршевые, площадки и
ограждения стальные. Технические условия" (далі - ГОСТ 23120-78).
2.1.9. Майданчики, призначені для обслуговування
устаткування, повинні мати: відстань від настилу до конструктивних
елементів приміщення не менше 2 м; у галереях, тунелях і на
естакадах - 1,8 м; ширину - не менше 1 м, огородження по периметру
висотою не менше ніж 1 м з суцільною металевою обшивкою на висоту
0,15 м від настилу та з додатковою огороджувальною планкою на
висоті 0,5 м від настилу. Вимоги цього пункту розповсюджуються
також на розміщені у приміщеннях відкриті галереї, містки та
майданчики, призначені для переходу через устаткування або
комунікації.
2.1.10. Відкриті люки, колодязі, бункери, завантажувальні
отвори або прорізи в підлогах, у міжповерхових перекриттях чи на
робочих майданчиках огороджуються поручнями висотою не менше ніж
1 м з суцільною металевою обшивкою на висоту не менше 0,15 м і з
додатковою огороджувальною планкою на висоті 0,5 м від настилу.
2.1.11. Робочі місця, проходи та проїзди не дозволяється
захаращувати сировиною, напівфабрикатами, готовою продукцією,
іншими матеріалами. Межі проходів, проїздів або майданчиків для
складування повинні бути позначені.
2.1.12. Стулки віконних чи ліхтарних з'єднань, що
відкриваються, повинні мати пристрої, які дають змогу відкривати,
встановлювати у необхідному положенні або закривати стулки з
поверхні підлоги чи робочих майданчиків приміщення, а механізми
для їх використання повинні знаходитися в легкодоступних і
безпечних для обслуговування місцях.
2.1.13. При склінні віконним склом ліхтарів на будівлях під
засклінням влаштовуються горизонтальні металеві сітки шириною не
менше 0,7 м при вертикальному засклінні, а при похилому і
горизонтальному ширина сіток визначається розрахунком відповідно
до величини горизонтальної проекції засклених з'єднань.
2.1.14. Прорізи в будівлях прокатних цехів для подачі
залізничних рухомих складів мають бути обладнані воротами з
світлофорами, відкривання і закривання яких повинні бути
механізовані.
2.1.15. У діючих цехах, де габарити наближення будинків до
залізничних колій та автомобільних доріг не витримуються, мають
бути вжиті заходи щодо забезпечення безпечного виходу працівників
з будинків шляхом зміни розміщення виходів, установлення
направляючих поручнів та покажчиків руху тощо.
Не дозволяється прохід працівників через ворота, що
використовуються для в'їзду рухомого складу.
Подача залізничного рухомого складу до споруд прокатних цехів
має відповідати пункту 2.4.3 глави 2.4 розділу II цих Правил.
2.1.16. Підлога у прокатних цехах має бути рівною, стійкою до
механічних і теплових впливів і мати неслизьке покриття. Елементи
конструкцій підлоги не повинні накопичувати або поглинати
різноманітні рідини, що потрапляють на підлогу у процесі
проведення робіт (масла, емульсії, нейтральні, лугові або кислі
розчини тощо), мають бути стійкими до їх впливу, а покриття
підлоги повинно легко очищатися від таких рідин, виробничих
забруднень і пилу.
2.1.17. На виробничих дільницях, де за характером
технологічних процесів використовують масла, емульсії та інші
речовини, необхідно вживати заходів щодо запобігання попаданню їх
на підлогу. У разі попадання на підлогу дільниці вищезазначених
речовин підлогу потрібно негайно очистити.
2.1.18. Прибирання робочих місць і виробничих приміщень
необхідно проводити після закінчення роботи зміни або в міру
забруднення.
2.1.19. Прибирання пилу та сміття всередині будівель
необхідно передбачати механізованими засобами.
2.1.20. Дахи будівель мають бути справними. Не дозволяється
скупчення пилу, снігу, льоду на них. У цехах, що будуються,
необхідно передбачити засоби механізованого прибирання пилу і
сміття всередині будівель.
2.1.21. У місцях ремонту кранів мають бути передбачені
вантажопідйомні пристрої.
2.1.22. Усі виробничі та допоміжні будинки, споруди та склади
прокатних цехів повинні відповідати ГОСТ 12.1.004-91
"ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования",
НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04) і бути забезпечені первинними
засобами пожежогасіння.
2.1.23. Будинки прокатних цехів повинні бути освітлені
відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне
освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва,
архітектури та житлово-комунального господарства України від
15.05.2006 N 168 ( v0168667-06 ) (далі - ДБН В.2.5-28-2006), та
Державних санітарних правил ДСП 3.3.1.038-99 "Підприємства чорної
металургії", затверджених постановою Головного державного
санітарного лікаря України від 01.12.99 N 38 ( v0038588-99 )
(далі - ДСП 3.3.1.038-99).
2.1.24. Блискавкозахист будинків, споруд і зовнішніх
установок у процесі експлуатації повинен здійснюватися відповідно
до Державного стандарту України ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне
обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту
будівель і споруд" (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008).
2.1.25. Перевірка стану димових труб, а також майданчиків і
сходів до них повинна проводитися щорічно з дотриманням вимог
нормативно-правових актів. Не дозволяється експлуатація димових
труб, відхилення від вертикалі (крен) яких перевищує допустимі
значення.
2.2. Шкідливі виробничі чинники та вимоги щодо виробничої
санітарії
2.2.1. Санітарно-гігієнічний стан виробничих приміщень
повинен відповідати вимогам Санітарних норм виробничого шуму,
ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених
постановою Головного державного санітарного лікаря України від
01.12.99 N 37 ( va037282-99 ) (далі - ДСН 3.3.6.037-99), Державних
санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації
ДСН 3.3.6.039-99, затверджених постановою Головного державного
санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 ( va039282-99 )
(далі - ДСН 3.3.6.039-99), ГОСТ 12.1.001-89 "ССБТ. Ультразвук.
Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.001-89),
ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие
требования" (далі - ГОСТ 12.1.012-90), ГОСТ 12.1.003-83
"ССБТ. Шум. Общие требования безопасности"
(далі - ГОСТ 12.1.003-83), СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция
и кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91), ДБН В.2.5-28-2006
( v0168667-06 ) та ДСП 173-96 ( z0379-96).
2.2.2. Обладнання систем водопостачання та каналізації
повинно відповідати ДСП 173-96 ( z0379-96) та СНиП 2.09.04-87
"Административные и бытовые здания" (далі - СНиП 2.09.04-87).
2.2.3. Джерела водопостачання, які використовуються для
постачання господарсько-питних водопроводів, повинні відповідати
ГОСТ 2761-84 "Источники централизованного хозяйственно-питьевого
водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила
выбора".
2.2.4. Якість питної води, води для душу, умивальників,
вентиляції, охолодження повітря і пилопридушення повинна
відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм "Вода
питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого
господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383
( z0136-97), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
15.04.97 за N 136/1940.
2.2.5. Обладнання та експлуатація бойлерних установок і баків
для нагрівання води повинні відповідати вимогам Правил технічної
експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом
Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258
( z1143-06), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
25.10.2006 за N 1143/13017.
2.2.6. Системи опалення будівель і споруд підприємств
прокатного виробництва повинні відповідати вимогам ДСП 173-96
( z0379-96), СНиП 2.04.05-91 та цих Правил.
2.2.7. Для працівників, які перебувають у неопалюваних
виробничих і складських приміщеннях, повинні бути передбачені
спеціальні приміщення для обігріву відповідно до вимог
СНиП 2.09.04-87.
2.2.8. Природне та штучне освітлення прокатних підприємств
необхідно виконувати відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006
( v0168667-06 ).
Під час зміни технологічного процесу, заміни або перестановки
устаткування на окремій дільниці цеху освітленість цієї дільниці
необхідно привести у відповідність до ДБН В.2.5-28-2006
( v0168667-06 ).
2.2.9. Пуск, налагодження та експлуатація вентиляційних
систем повинні проводитися відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75
"ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования"
(далі - ГОСТ 12.4.021-75).
2.2.10. Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони
не повинна перевищувати граничнодопустимих рівнів.
2.2.11. Під час організації та ведення технологічних
процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих речовин, необхідно
додержуватися вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.007-76
"ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования
безопасности".
2.2.12. Мікроклімат у виробничих приміщеннях має відповідати
вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень
ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного
санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 ( va042282-99 )
(далі - ДСН 3.3.6.042-99).
2.2.13. У прокатному виробництві на працівників можуть
впливати такі шкідливі фактори:
тверді і газоподібні токсичні речовини. Кількість і склад
токсичних речовин залежить від використовуваних матеріалів. У зону
дихання працівників можуть надходити токсичні речовини, що містять
у складі твердої фази різні метали (залізо, хром, нікель, мідь,
титан, алюміній тощо), їх окисні та інші сполуки, а також
газоподібні токсичні речовини (фтористий водень, окис вуглецю,
окисли азоту та ін.). Вплив на організм твердих та газоподібних
токсичних речовин може стати причиною хронічних і професійних
захворювань;
випромінювання в оптичному діапазоні (ультрафіолетове,
видиме, інфрачервоне). При відсутності захисту можлива поразка
органів зору;
теплове (інфрачервоне) випромінювання виробів прокатного
виробництва, інтенсивність якого залежить від температури
попереднього підігріву виробів, їх габаритів, а також типу
нагрівального пристрою. При відсутності засобів індивідуального
захисту вплив теплового випромінювання може привести до порушень
терморегуляції, навіть до теплового удару. Контакт із нагрітим
металом може викликати опіки;
іскри, бризки і викиди розплавленого металу і шлаку можуть
стати причиною опіків;
електромагнітні поля. Характер їх впливу на організм
визначається інтенсивністю і тривалістю такого впливу;
ультразвук, джерелами якого є різні ультразвукові установки.
Дія ультразвуку залежить від його спектральної характеристики,
інтенсивності і тривалості впливу;
шум, джерелами якого є вентилятори, пневмопроводи, джерела
живлення та ін. Вплив шуму на організм залежить від спектральної
характеристики і рівня звукового тиску;
локальна вібрація, джерелом якої є пневматичні інструменти
тощо;
напруга в електричному колі, замикання якого може відбутися
через тіло людини;
іонізація повітря робочої зони з утворенням позитивно та
негативно заряджених іонів;
статичне навантаження. У результаті перенапруги можуть
виникати захворювання нервово-м'язового апарата плечового поясу.
2.2.14. Контроль вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої
зони проводиться згідно з ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие
санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны"
(далі - ГОСТ 12.1.005-88).
Періодичність проведення контролю встановлюється залежно від
класу небезпечності шкідливої речовини: для I класу - не рідше
1 разу на 10 діб; для II класу - не рідше 1 разу на місяць,
для III-IV класів - не рідше 1 разу на квартал. Залежно від
конкретних умов виробництва періодичність контролю може бути
змінена за узгодженням з органами державного
санітарно-епідеміологічного нагляду. При встановленні
відповідності вмісту шкідливих речовин III-IV класів небезпеки
рівню граничнодопустимих концентрацій допускається проводити
контроль не рідше 1 разу на рік.
2.2.15. Контроль за викидом шкідливих речовин у атмосферу
здійснюється відповідно до ГОСТ 17.2.3.02-78 "Охрана природы.
Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных
веществ промышленными предприятиями", ГОСТ 17.2.3.01-86 "Охрана
природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных
пунктов" та Державних санітарних правил охорони атмосферного
повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними
речовинами), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я
України від 09.07.97 N 201 ( v0201282-97 ) (далі - ДСП 201-97).
2.2.16. Виробниче устаткування та інструменти, що створюють
при роботі шум, повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99
( va037282-99 ), а також ГОСТ 12.1.003-83.
У тих випадках, коли шум на робочих місцях не може бути
знижений до граничнодопустимих рівнів, необхідно застосовувати
засоби індивідуального захисту органів слуху, а при еквівалентному
рівні шуму більше 120 дБА - дистанційне керування виробничим
процесом зі звукоізольованих камер чи автоматизувати технологічний
процес.
Механізовані ручні інструменти пневматичної дії повинні мати
спеціальні гасники вихлопу.
2.2.17. До експлуатації допускаються тільки справне
устаткування, інструменти чи механізми або пристрої, що
задовольняють вимогам ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование
производственное. Общие требования безопасности"
(далі - ГОСТ 12.2.003-91). Не дозволяється використання вібруючого
устаткування в режимах, що відрізняються від паспортного.
2.2.18. Вібрація на робочих місцях не повинна перевищувати
граничних значень згідно з ДСН 3.3.6.039-99 ( va039282-99 ) і
ГОСТ 12.1.012-90.
При роботі з вібруючим устаткуванням сумарний час контакту з
вібруючими поверхнями не повинен перевищувати 2/3 тривалості
робочого дня. Проведення понаднормових робіт з вібруючим
устаткуванням не дозволяється.
Робота з вібруючим інструментом (устаткуванням) повинна
проводитися в утеплених приміщеннях з температурою повітря не
нижче 16 град.С при вологості 40-60% і швидкості руху повітря не
більше 0,3 м/с. При роботі в холодний період року в неутеплених
приміщеннях чи на відкритому повітрі для періодичного обігріву
працівників необхідно передбачити приміщення з опаленням, в якому
температура повітря 22 град.С, швидкість його руху не більш
0,3 м/с і вологість 40-60%.
У випадках, коли вібраційне навантаження при роботі з
вібронебезпечним обладнанням перевищує допустимий рівень
відповідно до ДСН 3.3.6.039-99 ( va039282-99 ), необхідно
забезпечити працівників віброгасними рукавицями та забезпечити
раціональний режим праці згідно з розділом 7 ДСН 3.3.6.039-99.