6.5. Лотки, у яких розташовані технологічні трубопроводи, підключаються до каналізаційних систем і періодично промиваються від бруду.
6.6. Трубопровідні комунікації повинні забезпечувати безперебійне виконання всіх технологічних операцій.
6.7. Технологічна обв'язка резервуарів повинна забезпечувати перекачування нафти з одного резервуара в інший у разі аварії.
6.8. Запірна арматура технологічних трубопроводів повинна підтримуватися в працездатному стані та забезпечувати надійне та оперативне їх перекриття.
6.9. Не дозволяється ліквідація закупорювань трубопроводів засобами, що можуть призвести до іскроутворення.
6.10. Не дозволяється відігрівання запірної арматури відкритим вогнем. Допускається застосування для відігрівання запірної арматури пари, гарячої води та нагрітого піску.
6.11. У місцях переходів через трубопроводи слід влаштовувати перехідні містки з поручнями.
6.12. Закриття (відкриття) запірної арматури слід здійснювати плавно, не допускаючи виникнення гідравлічних ударів. При здійсненні технологічних переключень у процесі перекачування відкриту арматуру слід закривати тільки після відкриття запірної арматури в новому напрямку перекачування.
6.13. Терміни та обсяги ревізії і ремонту запірної арматури визначаються затвердженим графіком.
6.14. Не допускається перевищення тиску в трубопроводі понад установлений проектом.
6.15. Не дозволяється залишати інструменти чи інші предмети в порожнині трубопроводу.
7.1. Режим експлуатації печей підігрівання нафти повинен визначатись проектом, паспортними даними та відповідати технологічній карті печей.
7.2. Пункти підігрівання нафти повинні мати обвалування.
7.3. Печі з трубчастими нагрівниками повинні обладнуватися автоматикою безпеки та системами протиаварійного захисту, що забезпечують припинення подачі газу при:
- розриві елементів трубчастого підігрівача;
- перевищенні чи зниженні тиску газу понад нормативні значення;
- згасанні полум'я на пальниках;
- наднормативному зниженні тяги в топковому просторі;
- вимиканні електроенергії;
- утраті (падінні) циркуляції через трубчастий змійовик понад допустиму;
- перевищенні допустимої температури продукту на виході з підігрівача.
7.4. При спостереженні за горінням форсунок слід застосовувати захисні окуляри.
7.5. Під час роботи печі необхідно візуально контролювати стан труб змійовика, трубних підвісок і кладки печі. Не допускається експлуатація печі з дефектами на трубах підігрівача, деформацією кладки чи підвісок.
7.6. При виявленні розгерметизації труб змійовика печі слід відключити його від діючих трубопроводів, відкрити засувку аварійного скидання і звільнити змійовик від нафти шляхом продувки водяною парою в запасну ємність (резервуар).
7.7. Вентилі трубопроводів парогасіння слід розташовувати в зручному та безпечному місці.
7.8. Для розпалення панельних пальників слід застосовувати запальник. Розпалення блоку панельних пальників здійснюється двома навченими працівниками.
7.9. При експлуатації печі слід контролювати температуру зовнішніх стінок розподільних камер пальників. При різкому її підвищенні пальник слід відключити.
7.10. При нестійкій роботі пальника чи виявленні інших несправностей піч необхідно вивести з експлуатації.
1.1. Діяльність лабораторії організовується відповідно до вимог РД 39-0147103-354-89 "Типовое положение о лаборатории, производящей анализы нефти при приемо-сдаточных операциях", затвердженого Міністерством нафтової промисловості СРСР у 1989 році.
1.2. Робочі поверхні столів, стелажів, витяжних шаф, призначених для роботи з вибухопожежонебезпечними речовинами, повинні мати негорюче покриття.
Лабораторні столи і шафи виготовляються з матеріалів, стійких до дії хімічних реагентів, та обладнуються запобіжними бортиками, що запобігають розливам рідин.
1.3. Витяжні шафи повинні освітлюватись світильниками у вибухозахищеному виконанні. Вимикачі і штепсельні розетки розташовуються поза шафами.
1.4. Балони із стисненими та зрідженими горючими газами встановлюються зовні будинку лабораторії в металевих шафах. Шафи повинні мати прорізи для провітрювання.
Балони повинні кріпитися в спеціальних стійках. Подавати горючі гази з одного балона в кілька приміщень не дозволяється. Забороняється зберігання балонів без запобіжних ковпаків.
1.5. Вибухопожежонебезпечні речовини (у тому числі їх проби) зберігаються в ізольованих приміщеннях. Не допускається спільне зберігання речовин, хімічна взаємодія яких може спричинити пожежу або вибух.
1.6. У приміщеннях лабораторій кількість нафти, нафтопродуктів, легкозаймистих розчинників та інших горючих рідин не повинна перевищувати добової потреби. Горючі рідини слід зберігати в металевих шафах (ящиках), що знаходяться з протилежного відносно виходу з приміщення боку.
1.7. Аналізи повинні виконуватись відповідно до вимог чинних стандартів та затверджених методик.
1.8. Перед початком роботи приміщення лабораторії повинні провітрюватися. Роботи, пов'язані з виділенням вибухопожежонебезпечних і шкідливих газів або парів, повинні виконуватись тільки у витяжних шафах.
Не дозволяється виконання робіт при несправній припливно-витяжній вентиляції та користування витяжними шафами з розбитим склом та без запобіжних бортиків.
1.9. Мити лабораторний посуд слід у спеціально призначених для цього приміщеннях (мийних), обладнаних самостійною витяжною вентиляцією. Ці приміщення повинні відокремлюватися від інших приміщень негорючими перегородками і мати окремий вихід.
1.10. На посуді з хімічними речовинами і реагентами повинні бути етикетки з розбірливими написами назв речовин і хімічних формул.
1.11. Не дозволяється засмоктування кислот, лугів та інших рідин у піпетку ротом.
1.12. При розведенні концентрованої сірчаної кислоти водою кислоту слід повільно наливати у воду. Наливати воду в кислоту забороняється.
1.13. Не дозволяється нагрівати легкозаймисті рідини безпосередньо на полум'ї. Для цього повинні використовуватись водяні бані.
1.14. Залишки нафти після аналізів, відпрацьовані ЛЗР і ГР, отруйні та їдкі речовини слід зливати до спеціального посуду і видаляти з лабораторії. Не дозволяється зливати рідини до побутової каналізації. У разі потрапляння отруйних речовин на одяг або на лабораторне обладнання слід негайно нейтралізувати їх.
1.15. При перенесенні тонкостінних скляних колб з рідиною їх необхідно тримати двома руками - однією за дно, другою за горловину.
1.16. Не дозволяється зберігання і приймання їжі в приміщенні, де проводяться роботи з токсичними речовинами.
1.17. Не дозволяється використання лабораторного посуду для особистих потреб.
1.18. В лабораторії не дозволяється прання та чищення одягу бензином, гасом, ацетоном та іншими розчинниками.
1.19. Після закінчення робіт у лабораторії відповідальний за охорону праці і пожежну безпеку повинен перевірити, що:
- усі газові і водяні крани закриті;
- пальники, лампи та інші вогненебезпечні прилади вимкнені;
- посуд з реактивами закритий;
- з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення відключена напруга;
- автоматична пожежна сигналізація лабораторії знаходиться у ввімкненому режимі захисту.
2.1. Будова і експлуатація котельних установок на об'єктах МН повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115° C, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 23.07.96 № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.11.96 за № 655/1680 (далі - НПАОП 0.00-1.26-96), та інших нормативно-технічних документів.
2.2. Призначення осіб, які відповідають за справний стан і безпечну експлуатацію котлів, повинно здійснюватися згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.26-96.
2.3. Особа, відповідальна за стан і безпечну експлуатацію котлів, повинна забезпечити:
- тримання котлів у справному стані;
- проведення своєчасних планово-запобіжних ремонтів котлів і підготовку їх до технічного опосвідчення;
- своєчасне усунення виявлених несправностей;
- обслуговування котлів навченим і атестованим персоналом;
- обслуговувальний персонал - інструкціями з охорони праці і пожежної безпеки, а також періодичну перевірку знань цих інструкцій;
- виконання обслуговувальним персоналом цих інструкцій.
2.4. До обслуговування котлів допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання, атестацію та інструктаж відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05, і мають посвідчення на право обслуговування котлів.
2.5. При перерві в роботі за спеціальністю більше 12 місяців персонал, який обслуговує котли, після перевірки знань повинен перед допуском до самостійної роботи пройти стажування для відновлення практичних навичок за програмою, затвердженою керівництвом підприємства.
2.6. Допуск персоналу до самостійного обслуговування котлів повинен оформлятись наказом по підприємству.
2.7. Не дозволяється доручати машиністу (оператору), який знаходиться на чергуванні, виконання під час роботи котла інших робіт, не передбачених його обов'язками під час чергування.
2.8. Не дозволяється залишати котел без постійного нагляду обслуговувальним персоналом, як під час роботи котла, так і після його зупинки до зниження в ньому тиску до атмосферного.
2.9. Допускається експлуатація котлів без постійного нагляду за їх роботою за наявності чергового експлуатаційного персоналу, автоматики безпеки, сигналізації і захистів, що забезпечують безпечний режим роботи та автоматичну зупинку котла при відхиленнях параметрів його роботи від безпечних.
2.10. У будівлі котельні не дозволяється розміщувати побутові і службові приміщення, які не призначені для персоналу котельні, а також майстерні, не призначені для ремонту котельного устаткування.
2.11. Рівень підлоги котельного приміщення не повинен бути нижче від планувальної відмітки землі, що прилягає до будівлі котельні.
2.12. Вихідні двері з котельного приміщення повинні відчинятись назовні і мати табличку "Стороннім вхід заборонено". Двері із службових, побутових та допоміжних приміщень повинні відчинятись у бік котельні й обладнуватись пружинами.
2.13. У котельні повинен бути годинник, телефон або інші засоби виклику в екстрених випадках відповідних аварійних служб, а також для зв'язку з місцями споживання теплоенергії і технічними службами підприємства.
2.14. У котельню не допускаються сторонні особи.
3.1. Влаштування і експлуатація мереж каналізації і очисних споруд повинні здійснюватись відповідно до вимог СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий", СНиП 2.04.03-85 "Канализация. Наружные сети и сооружения", ГОСТ 12.3.006-75 "ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности" та інших нормативно-технічних документів.
3.2. До виробничої чи виробничо-дощової каналізації відводяться:
- підтоварна вода з резервуарів (крім резервуарів, які обладнані пристроями розмиву осадів), вода від миття бочок з-під нафтопродуктів, площадок зі зливно-наливними пристроями, підлог насосних станцій та ін.;
- вода від охолодження резервуарів при пожежі.
Не допускається скидання до мережі каналізації стічних вод, що утворюються при зачищенні резервуарів.
3.3. Не дозволяється скидання до каналізаційних систем нафти та розчину піноутворювача від систем автоматичного пінного пожежогасіння. Для цього повинні передбачатись спеціальні аварійні ємності.
3.4. За ступенем забрудненості нафтою стічних вод повинен бути встановлений щоденний лабораторний контроль. При перевищенні вмісту нафти або нафтопродукту в стічних водах повинні бути вжиті заходи для виявлення джерела надходження нафти (нафтопродукту) до каналізації.
3.5. Виробничо-дощові стічні води підприємств транспорту нафти і нафтопродуктів перед випуском у водойми повинні піддаватися відповідному очищенню від нафтопродуктів, механічних домішок, а токсичні речовини (тетраетилсвинець, фенол та ін.), які містяться в них, повинні знешкоджуватись.
3.6. Не допускається скидання стічних вод у закриті водойми без глибокого очищення біохімічним чи хімічним методом.
3.7. Допускається знешкодження неочищених стічних вод шляхом випарювання чи термічного спалювання.
3.8. Не допускається експлуатація каналізаційної мережі без гідрозатворів чи з недієздатними гідрозатворами.
3.9. При будівництві і ремонті не допускається:
- прокладати каналізаційні магістралі по території резервуарних парків або під будівлями НПС;
- приєднувати господарсько-побутову каналізацію до виробничо-дощової.
3.10. Для запобігання накопиченню осадів, що закупорюють колектори, необхідно постійно контролювати рівень води в колодязях з гідравлічними затворами. При перевищенні рівня води необхідно прочистити засмічену ділянку труби і колодязь.
3.11. Оглядові колодязі каналізаційних мереж необхідно тримати в чистоті, вони повинні бути постійно закриті кришками, обладнані драбинами-приступками або скобами та мати діаметр не менше 1 м.
3.12. Чищення каналізаційних труб, лотків і колодязів повинно здійснюватись вибухопожежобезпечними способами.
3.13. При роботі каналізаційних насосних станцій з виробничими (нафтовмісними) стічними водами не допускається:
- розміщення насосів іншого призначення в приміщенні насосів для перекачування виробничих стічних вод;
- робота насосів при непрацюючій припливно-витяжній вентиляції.
3.14. Роботи, пов'язані з використанням рідкого хлору і хлорного вапна, регламентуються відповідними правилами і інструкціями. Приміщення хлораторних установок, а також склади для зберігання хлорного вапна і балонів з хлором повинні бути обладнані примусовою витяжною вентиляцією з шести- і дванадцятикратним (при аваріях) повітрообміном.
Уміст хлору в повітрі виробничих приміщень не повинен перевищувати його ГДК у повітрі робочої зони згідно з ГОСТ 12.1.005-88.
3.15. Приміщення озонаторної, де розміщені генератори озону, повинно мати постійно діючу припливно-витяжну вентиляцію з кратністю повітрообміну не менше 12.
Не дозволяється робота в приміщенні з концентрацією озону вище 0,1 мг/м3.
У приміщенні котлів-озонаторів повинен бути встановлений газоаналізатор, зблокований з вентиляцією.
3.16. Усунення витоків озону слід виконувати у фільтрувальному протигазі, після чого приміщення необхідно провітрювати протягом 15 - 20 хвилин.
4.1. Складські приміщення (у тому числі розташовані в цокольних та підвальних приміщеннях) повинні відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85* "Складские здания. Изменение № 1 - БСТ, № 6, 1991", НАПБ А.01.001-2004.
4.2. Складські приміщення і відкриті площадки забезпечуються:
- підйомно-транспортними засобами, що дозволяють механізувати й убезпечити вантажно-розвантажувальні операції;
- освітленими проходами і проїздами між стелажами, секціями, вхідними і вихідними прорізами;
- механізованими засобами приймання і відпускання сипучих матеріалів;
- засобами пожежогасіння;
- засобами зв'язку з пожежною охороною;
- інформаційною картою.
4.3. Проходи, виходи, коридори, тамбури, сходові клітки, запасні виходи і засоби пожежогасіння не повинні захаращуватися.
4.4. Для знеструмлення всієї електромережі складу повинен бути передбачений рубильник, уміщений у ящик, що запирається, зовні будинку.
4.5. Матеріали, вироби й устаткування при зберіганні на складській площадці повинні укладатись у такий спосіб:
- цегла у пакетах і на піддонах - не більше ніж у два яруси; у контейнерах - в один ярус; без контейнера - заввишки не більше 1,7 м;
- круглий ліс - у штабель заввишки не більше 1,5 м з прокладками між рядами й установленням упорів проти розкочування завширшки не менше 1,5 м;
- пиломатеріали - у штабель заввишки при рядовому вкладанні не більше половини ширини штабеля, а при укладанні в клітки - не більше ширини штабеля;
- мілкосортний метал - у стелаж заввишки не більше 1,5 м;
- санітарно-технічні і вентиляційні блоки - у штабель заввишки не більше 2,5 м на підкладках і прокладках;
- нагрівальні прилади (радіатори та ін.) у вигляді окремих секцій чи в зібраному вигляді - у штабель заввишки не більше 1 м;
- великогабаритне і великовагове устаткування і його частини - в один ряд на підкладках;
- чорні прокатні метали (листова сталь, швелери, двотаврові балки, сортова сталь) - у штабель заввишки до 1,5 м з прокладками і підкладками;
- труби діаметром до 300 мм - у штабель заввишки до 3 м на підкладках і прокладках з кінцевими упорами;
- труби діаметром більше 300 мм - у штабель заввишки до 3 м у сідло без прокладок.
Нижній ряд труб повинен бути покладений на підкладки, укріплений інвентарними металевими башмаками чи кінцевими упорами, надійно закріпленими на підкладках.
4.6. При виконанні робіт на штабелі заввишки більше 1,5 м необхідно застосовувати переносні інвентарні сходи.
Застосування прокладок круглого перетину при складуванні будівельних матеріалів у штабелі не дозволяється.
4.7. Матеріали, вироби, устаткування слід розміщувати на вирівняних і утрамбованих площадках, а в зимовий період - на площадках, очищених від снігу і льоду. При цьому повинні бути вжиті заходи проти мимовільного зсуву (осідання, опадання, розкочування тощо) предметів, що зберігаються.
Складські площадки повинні бути захищені від поверхневих вод.
4.8. При вивантаженні матеріалів і устаткування з вагонів, а також при укладанні їх перед завантаженням у вагони поблизу залізничних колій, між вантажем і найближчою до нього рейкою повинен бути залишений прохід шириною не менше 2 м. Вивантажувати на рейкові колії і між ними, а також захаращувати колії будь-якими предметами не дозволяється. Вивантажені матеріали слід негайно складати в місця їх зберігання.
4.9. Балони зі стисненими газами необхідно зберігати в спеціальних закритих провітрюваних приміщеннях, ізольованих від джерел відкритого вогню і місць зварювання.
Несумісні речовини повинні зберігатися окремо.
4.10. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности".
4.11. Механізований спосіб вантажно-розвантажувальних робіт є обов'язковим для вантажів масою понад 50 кг, а також при підійманні вантажів на висоту більше 3 м.
4.12. При підійманні і переміщенні важких речей жінками або неповнолітніми необхідно керуватись вимогами, які визначені Граничними нормами підіймання і переміщення важких речей жінками, затвердженими наказом МОЗ України від 10.12.93 № 241, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22.12.93 за № 194, та Граничними нормами підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затвердженими наказом МОЗ України від 22.03.96 № 59, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 16.04.96 за № 183/1208.
4.13. Вантажно-розвантажувальні операції з вантажами, що котяться, слід виконувати механізованим способом, у винятках за допомогою похилих площадок чи настилів з триманням вантажів канатами з протилежного боку. Працівники при цьому повинні знаходитися з боку вантажу, що піднімається чи спускається.
4.14. Важкі штучні матеріали, а також ящики з вантажами слід переміщати за допомогою спеціальних ломів чи інших пристосувань.
4.15. Під час перенесення вантажів необхідно:
- вибирати рівний, вільний шлях;
- користуватись простими пристосуваннями (ношами, візками);
- іти в ногу з напарником, що йде попереду носилок.
4.16. У разі виникнення небезпечної ситуації необхідно повідомити бригадира чи майстра і без його дозволу до роботи не приступати.
4.17. Довгомірні матеріали і вироби слід переносити вдвох чи бригадою за допомогою спеціальних захоплювачів і кліщів. Не дозволяється переносити ці вантажі на плечах, черешках лопат, ломах, обрізках дощок.
4.18. Переміщати балони слід на спеціальних ношах чи візках, а сулії з кислотою чи іншими небезпечними рідинами - у плетених кошиках; піднімати ці вантажі на висоту необхідно в спеціальних контейнерах.
Не дозволяється їх підйом уручну.
5.1. Процеси механічної обробки металів різанням на металорізальних верстатах повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.025-80 "ССБТ. Обработка металлов резанием. Требования безопасности" та ДСТУ 2752-94 "Устаткування метало- та деревообробне. Верстати металорізальні. Вимоги безпеки".
5.2. Підлоги в механічних майстернях повинні бути рівними, неслизькими, без порогів і перекатів.
5.3. Стаціонарні верстати повинні бути встановлені на фундаментах або основах, ретельно вивірені, надійно закріплені і пофарбовані.
5.4. Проходи, проїзди в майстерні повинні бути вільними. Не допускається встановлення верстатів на люки колодязів.
Відстань між верстатами повинна бути не менше 1 м, а ширина робочих проходів - не менше 0,75 м.
5.5. Робочі місця повинні обладнуватися з максимальною зручністю для працівників. Повинні передбачатися стелажі, тара, столи та пристрої для розміщення креслень (ескізів), інструменту, матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, готових деталей і відходів виробництва.
На кожному робочому місці біля верстата на підлозі повинні бути дерев'яні трапи на всю довжину робочої зони, а завширшки не менше 0,6 м від виступаючих частин верстата.
5.6. При вкладанні виробів у штабелі висота їх визначається умовами стійкості штабеля і зручністю взяття деталей, але не повинна перевищувати 1,5 м.
5.7. Робоче місце повинно систематично прибиратися. Усі відходи виробництва повинні збиратись у спеціальні місткості.
5.8. Видаляти стружку з верстата необхідно відповідними пристосуваннями (гаками, щітками). Не дозволяється прибирати стружку руками.
Прибирання робочих місць від стружок і бруду повинно здійснюватись способами, які унеможливлюють пилоутворення.
5.9. Зупинка верстата є обов'язковою:
- у разі припинення подачі струму;
- при зміні робочого інструменту;
- при кріпленні, установленні або знятті з верстата предмета, що обробляється;